Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Едмо н Ніколя Лаґе рр фр Edmond Nicolas Laguerre 9 квітня 1834 Бар ле Дюк Франція 14 серпня 1886 там же французький мате

Едмон Лаґерр

Едмон Лаґерр

Едмо́н Ніколя́ Лаґе́рр (фр. Edmond Nicolas Laguerre; 9 квітня 1834, Бар-ле-Дюк, Франція — 14 серпня 1886 там же) — французький математик, член Паризької академії наук (1885). Є автором праць з геометрії, комплексного аналізу. Досліджував ортогональні поліноми.

Едмон Лаґерр
фр. Edmond Laguerre
image
Народився 9 квітня 1834(1834-04-09)[1][2][…]
Бар-ле-Дюк
Помер 14 серпня 1886(1886-08-14)[1][2][4] (52 роки)
Бар-ле-Дюк
Країна image Франція
Діяльність математик, професор
Alma mater Політехнічна школа
Галузь математика
Заклад Колеж де Франс[5]
Посада d[6]
Членство Французька академія наук
Військове звання командир[7]
Нагороди

Життєпис

Едмонд Лаґерр з дитинства мав слабке здоров'я і це заважало його навчанню. Через ці проблеми зі здоров'ям батьки були змушені переводити його з однієї державної школи до іншої. Однак він зміг вступити до Політехнічної школи в Парижі в 1852 році, але щодня страждав від втоми. Незважаючи на прояв таланту до сучасних мов та математики, він посів лише 46-те місце у своєму класі. Це жодним чином не відображало його здібностей, скоріше свідчило про те, що він мав серйозні проблеми зі здоров'ям. Що Лаґерр був талановитим математиком, вказує той факт, що він опублікував свою першу роботу саме у цей період. Праця «Про теорію фокусів» (On the theory of foci) з'явилась у 1853 році, і це одна з найважливіших його робіт, що присвячена вивченню кутів між прямими у складній проективній площині. Лаґерр закінчив Політехнічну школу у 1854 році та вирішив присвятити себе військовій справі й пішов на службу в артилерію. Він був призначений офіцером-артилеристом і працював над виробництвом озброєння в Мюцигу, що неподалік Страсбурга, з 1854 по 1864 рік. Проте протягом цього періоду він продовжив свої математичні дослідження і в 1864 році покинув службу і повернувся до Політехнічної школи репетитором.

У 1885 році Паризька академія наук обрала його членом геометричного відділу, на місце [fr]. Ж. Бертран, який був великим шанувальником таланту Лаґерра, підтримав його при обранні до Академії наук, а також підтримав його призначення на додаткову посаду професора математичної фізики в Колеж де Франс.

Наукові здобутки

Ранні його роботи мали на меті знайти конкретне зображення уявних точок на площині та в просторі; він перший усвідомив важливу роль площі сферичного трикутника у сферичній геометрії і поширив на всі алгебричні криві теорію фокусів. Потім він вивчав подібність форм, знайшов дві нові системи координат, з яких в одній «змішане рівняння (équatiou mixte)», як він це називав, показувало властивості всіх дотичних, які можна провести до кривої із зовнішньої точки. У той же час він вказав декілька нових властивостей кривих і поверхонь аналагматичних, поширив на гіпереліптичні функції теорему (поризм) Понселе і на поверхні другого порядку теорему Йоахімсталя.

У 1867 році Лаґерр опублікував у «Journal de l'Ecole Politechnique» мемуар: «Sur le Systèmes linéaires» («Про лінійні системи»). Трохи згодом він створив геометрію напряму. Потім, звернувшись до рівнянь алгебри і знайшовши недостатніми методи Штурма і Ньютона, він ще більше спростив пояснення правила знаків Декарта, застосовуючи його як до многочленів, так і до нескінченних рядів; знайшов спосіб відокремлювати уявні корені та робити з ними обчислення; показав, що можна привести розбіжний ряд у розбіжний безперервний дріб.

Розробляв аналітичну теорію функцій комплексного змінного, вивчав многочлени (многочлени Чебишева — Лаґерра). Встановив метричні характеристики евклідової геометрії з урахуванням проективних концепцій. Висловив ідею про розробку проективної основи для вимірювання кутів, яка була розвинена та узагальнена А. Кейлі.

Наукові публікації

  • . Paris: Gauthier-Villars. 1880. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022.
  • Laguerre, Edmond (1881). Sur la transformation par directions réciproques . Comptes rendus. 92: 71—73.
  • Laguerre, Edmond (1882). Transformations par semi-droites réciproques . Nouvelles annales de mathématiques. 1: 542—556.
  • Théorie des équations numériques [ 8 квітня 2022 у Wayback Machine.], Paris: Gauthier-Villars. - 1884 // Google Books
  • . Gauthier-Villars. 1885. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022.
  • Oeuvres de Laguerre publ. sous les auspices de l'Académie des sciences par MM. Charles Hermite, Henri Poincaré, et [en]. (Paris, 1898—1905) (reprint: New York: Chelsea publ., 1972 ) (фр.)

Ці та інші праці Лаґерра становлять близько півтори сотні оригінальних мемуарів, що побачили світ у наукових виданнях «Nouvelles Annales de mathématiques», «Comptes rendus de l'Académie de sciences de Paris», «Bulletin de la Société philomatique», «Bulletin de la Société mathématique» та ін.

Окремими випусками були надруковані лише «Note sur la résolution des équations numériques» (Париж: Gauthier-Villars, 1880); «Théorie des équations numériques» (Париж: Gauthier-Villars, 1884) і «Recherches sur la géométrie de direction» (Париж: Gauthier-Villars, 1885).

Нагороди

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  3. база даних Léonore — ministère de la Culture.
    d:Track:Q2886420d:Track:Q384602
  4. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  5. Список професорів Колеж де Франс
    d:Track:Q3253460
  7. https://archive.org/stream/polybiblionrev2223sociuoft/polybiblionrev2223sociuoft_djvu.txt
  8. LAGUERRE, Edmond Nicolas. . Т. vol. 13 (вид. 2nd). 1918. с. 468—469. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022.
  9. Теорема Понселе: Якщо для двох кіл існує вписано-описаний багатокутник, то таких багатокутників нескінченно багато, причому як першу вершину можна обрати довільну точку кола.
  10. Теорема Йоахімсталя: Для того щоб дві поверхні перетинались під постійним кутом по лінії кривини однієї з цих поверхонь, необхідно і достатньо, щоб ця лінія була лінією кривини і на іншій поверхні.

Посилання

  • Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Едмон Лаґерр в архіві MacTutor (англ.)
  • Colby, Frank Moore; Williams, Talcott (1918). . The New International Encyclopaedia. Т. 13 (вид. 2nd). с. 468—469. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022.
  • on Nundam.org.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Edmo n Nikolya Lage rr fr Edmond Nicolas Laguerre 9 kvitnya 1834 Bar le Dyuk Franciya 14 serpnya 1886 tam zhe francuzkij matematik chlen Parizkoyi akademiyi nauk 1885 Ye avtorom prac z geometriyi kompleksnogo analizu Doslidzhuvav ortogonalni polinomi Edmon Lagerrfr Edmond LaguerreNarodivsya 9 kvitnya 1834 1834 04 09 1 2 Bar le DyukPomer 14 serpnya 1886 1886 08 14 1 2 4 52 roki Bar le DyukKrayina FranciyaDiyalnist matematik profesorAlma mater Politehnichna shkolaGaluz matematikaZaklad Kolezh de Frans 5 Posada d 6 Chlenstvo Francuzka akademiya naukVijskove zvannya komandir 7 Nagorodi premiya Ponsele 1877 ZhittyepisEdmond Lagerr z ditinstva mav slabke zdorov ya i ce zavazhalo jogo navchannyu Cherez ci problemi zi zdorov yam batki buli zmusheni perevoditi jogo z odniyeyi derzhavnoyi shkoli do inshoyi Odnak vin zmig vstupiti do Politehnichnoyi shkoli v Parizhi v 1852 roci ale shodnya strazhdav vid vtomi Nezvazhayuchi na proyav talantu do suchasnih mov ta matematiki vin posiv lishe 46 te misce u svoyemu klasi Ce zhodnim chinom ne vidobrazhalo jogo zdibnostej skorishe svidchilo pro te sho vin mav serjozni problemi zi zdorov yam Sho Lagerr buv talanovitim matematikom vkazuye toj fakt sho vin opublikuvav svoyu pershu robotu same u cej period Pracya Pro teoriyu fokusiv On the theory of foci z yavilas u 1853 roci i ce odna z najvazhlivishih jogo robit sho prisvyachena vivchennyu kutiv mizh pryamimi u skladnij proektivnij ploshini Lagerr zakinchiv Politehnichnu shkolu u 1854 roci ta virishiv prisvyatiti sebe vijskovij spravi j pishov na sluzhbu v artileriyu Vin buv priznachenij oficerom artileristom i pracyuvav nad virobnictvom ozbroyennya v Myucigu sho nepodalik Strasburga z 1854 po 1864 rik Prote protyagom cogo periodu vin prodovzhiv svoyi matematichni doslidzhennya i v 1864 roci pokinuv sluzhbu i povernuvsya do Politehnichnoyi shkoli repetitorom U 1885 roci Parizka akademiya nauk obrala jogo chlenom geometrichnogo viddilu na misce fr Zh Bertran yakij buv velikim shanuvalnikom talantu Lagerra pidtrimav jogo pri obranni do Akademiyi nauk a takozh pidtrimav jogo priznachennya na dodatkovu posadu profesora matematichnoyi fiziki v Kolezh de Frans Naukovi zdobutkiRanni jogo roboti mali na meti znajti konkretne zobrazhennya uyavnih tochok na ploshini ta v prostori vin pershij usvidomiv vazhlivu rol ploshi sferichnogo trikutnika u sferichnij geometriyi i poshiriv na vsi algebrichni krivi teoriyu fokusiv Potim vin vivchav podibnist form znajshov dvi novi sistemi koordinat z yakih v odnij zmishane rivnyannya equatiou mixte yak vin ce nazivav pokazuvalo vlastivosti vsih dotichnih yaki mozhna provesti do krivoyi iz zovnishnoyi tochki U toj zhe chas vin vkazav dekilka novih vlastivostej krivih i poverhon analagmatichnih poshiriv na gipereliptichni funkciyi teoremu porizm Ponsele i na poverhni drugogo poryadku teoremu Joahimstalya U 1867 roci Lagerr opublikuvav u Journal de l Ecole Politechnique memuar Sur le Systemes lineaires Pro linijni sistemi Trohi zgodom vin stvoriv geometriyu napryamu Potim zvernuvshis do rivnyan algebri i znajshovshi nedostatnimi metodi Shturma i Nyutona vin she bilshe sprostiv poyasnennya pravila znakiv Dekarta zastosovuyuchi jogo yak do mnogochleniv tak i do neskinchennih ryadiv znajshov sposib vidokremlyuvati uyavni koreni ta robiti z nimi obchislennya pokazav sho mozhna privesti rozbizhnij ryad u rozbizhnij bezperervnij drib Rozroblyav analitichnu teoriyu funkcij kompleksnogo zminnogo vivchav mnogochleni mnogochleni Chebisheva Lagerra Vstanoviv metrichni harakteristiki evklidovoyi geometriyi z urahuvannyam proektivnih koncepcij Visloviv ideyu pro rozrobku proektivnoyi osnovi dlya vimiryuvannya kutiv yaka bula rozvinena ta uzagalnena A Kejli Naukovi publikaciyi Paris Gauthier Villars 1880 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2022 Procitovano 8 kvitnya 2022 Laguerre Edmond 1881 Sur la transformation par directions reciproques Comptes rendus 92 71 73 Laguerre Edmond 1882 Transformations par semi droites reciproques Nouvelles annales de mathematiques 1 542 556 Theorie des equations numeriques 8 kvitnya 2022 u Wayback Machine Paris Gauthier Villars 1884 Google Books Gauthier Villars 1885 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2022 Procitovano 8 kvitnya 2022 Oeuvres de Laguerre publ sous les auspices de l Academie des sciences par MM Charles Hermite Henri Poincare et en Paris 1898 1905 reprint New York Chelsea publ 1972 ISBN 0 8284 0263 9 fr Ci ta inshi praci Lagerra stanovlyat blizko pivtori sotni originalnih memuariv sho pobachili svit u naukovih vidannyah Nouvelles Annales de mathematiques Comptes rendus de l Academie de sciences de Paris Bulletin de la Societe philomatique Bulletin de la Societe mathematique ta in Okremimi vipuskami buli nadrukovani lishe Note sur la resolution des equations numeriques Parizh Gauthier Villars 1880 Theorie des equations numeriques Parizh Gauthier Villars 1884 i Recherches sur la geometrie de direction Parizh Gauthier Villars 1885 NagorodiPremiya Ponsele 1877 Div takozhKvadraturna formula Gaussa Lagerra Polinomi Lagerra Stepin tochki vidnosno kolaPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Spisok profesoriv Kolezh de Frans d Track Q3253460 https archive org stream polybiblionrev2223sociuoft polybiblionrev2223sociuoft djvu txt LAGUERRE Edmond Nicolas T vol 13 vid 2nd 1918 s 468 469 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2022 Procitovano 8 kvitnya 2022 Teorema Ponsele Yaksho dlya dvoh kil isnuye vpisano opisanij bagatokutnik to takih bagatokutnikiv neskinchenno bagato prichomu yak pershu vershinu mozhna obrati dovilnu tochku kola Teorema Joahimstalya Dlya togo shob dvi poverhni peretinalis pid postijnim kutom po liniyi krivini odniyeyi z cih poverhon neobhidno i dostatno shob cya liniya bula liniyeyu krivini i na inshij poverhni PosilannyaDzhon Dzh O Konnor ta Edmund F Robertson Edmon Lagerr v arhivi MacTutor angl Colby Frank Moore Williams Talcott 1918 The New International Encyclopaedia T 13 vid 2nd s 468 469 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2022 Procitovano 8 kvitnya 2022 on Nundam org

Дата публікації:
Топ