Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Едеса (грец. Εδεσσα, вірм. Եդեսիա, Едесія) — стародавнє місто, попередник сучасного міста Шанлиурфа (тур. Şanlıurfa) на південному сході Туреччини. Столиця Осроени, важливий центр раннього християнства.
 Координати H G O
 Едеса у Вікісховищі |
Історія
Рання історія та легенди
Колись головне місто області Осроена, Едеса у VIII столітті до н. е. була завойована Ассирією й отримала назву Руху (Ruhu) (інші форми цієї назви: сирійськ. Urhoi, грецьк. Orrhoe, тобто Орройя або Осроя — звідси назва області Осроена); ця назва зустрічається вже у клинописних написах.
Один з найважливіших центрів месопотамської цивілізації, місто було присвячено богині . Про цей культ свідчать два священних ставки, що збереглись донині, де утримувались риби, присвячені богині.
За Селевка I, який багато зробив для возвеличення міста, Едеса отримала своє ім'я на честь міста Едеси в македонській області , історичної столиці античного Македонського царства. Деякі дослідники вважали, однак, що це ім'я походить від сирійського Haditha, тобто Новгород. Інша назва, отримана містом за часів діадохів, — Kallirrhoe чи Orrhoe — пішла від присвяченого богині Атергатіс, а пізніше Аврааму джерела або джерел, з яких утворюється Скірт (Skirtos, Daisan), що бере там свій початок. Можливо, вона є еллінізованим сирійським Urrhoi.
Абгар Укамо заснував 137 року (або 132) до н. е. Едеське царство, що також називалось Орроенським чи Осроенським. Його нащадки мали почесне ім'я Абгар («могутній») та внаслідок парфянських війн неодноразово налагоджували відносини з римлянами, в основному ворожі.
(«Чорний») листувався, за легендою, з Ісусом Христом; на його прохання Христос надіслав йому власний «нерукотворний» образ. За тією ж легендою за Абгара V апостол Фома почав в Едеському царстві проповідувати християнське вчення. Історично прийняття християнства в Осроені належить до 200 року та пов'язано з Абгаром XI Великим.
За імператора Траяна Лусій Квієт (лат. Lusius Quietus) зруйнував Едесу, жителі якої виявились ненадійними союзниками римського народу, та змусив Едеське царство сплачувати римлянам данину. Імператор Адріан полегшив данину й відновив Едеське царство, але воно й надалі залишалось залежним від Риму. Близько 216 року місто було перетворене на військову римську колонію під назвою Colonia Marcia Edessenorum. 217 року там було вбито імператора Каракаллу. Імператор Гордіан III вдруге близько 242 року відновив Едеське (Осроєнське) царство та доручив його новому Абгару, з нащадків старої царської династії; але вже 244 царство знову перейшло до безпосередньої залежності від римлян.
260 року місто тримали в облозі перси під командуванням Сапора I; імператор Валеріан був розбитий ними перед брамою міста.
Після розпаду Римської імперії Едеса відійшла до Східної Римської імперії. У той період посилилось значення цього міста в історії християнської церкви. Понад 300 монастирів налічувалось у місті. Там проживав Батько Церкви Єфрем Сирин та розміщувалась школа його послідовників. За часів аріанських, монофізитських і несторіанських негараздів у християнському світі Едеса відіграла важливу роль.
За імператора Юстина I (правив 518–527) місто було зруйновано землетрусом, але невдовзі відновлено й отримало нову назву — Юстинополь. Сасанід Хосров Ануширван тримав в облозі Едесу безуспішно.
Перехід Едеси 641 року під владу арабських халіфів поклав край процвітанню тут християнства, а під час подальших внутрішніх і зовнішніх війн зовсім згасла світова слава Едеси. 1031 року візантійським імператорам удалось заволодіти містом, але упродовж того ж століття воно ще кілька разів змінювало своїх повелителів. 1040 року його зайняли сельджуки.
Між сельджуками та хрестоносцями
1042 року Едесу було повернуто до складу Візантійської імперії, а 1077 місто було приєднано до держави Філарета Варажнуні. 1083 року намісник Смбат Вхкаци проголосив себе незалежним правителем Едеси, та був убитий за шість місяців правління й місто знову повернулось під владу . За три роки Едеса знову була завойована Сельджукидами, однак після смерті султана 1095 року його намісник в Едесі вірменин став незалежним князем.
Список правителів Едеси в XI столітті
| Роки правління | Ім'я правителя | Рід (династія) | Титули | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| 1032–1032 | Георгій Маніак | , стратиг | Візантійський намісник | |
| 1032–1036 | Лев Лепендрін | Візантійський намісник | ||
| 1037–1038 | ? Апокап | Візантійський намісник | ||
| 1038–1038 | Варазваче Торкінян | , стратиг | Візантійський намісник | |
| 1057–1058 | Аарон | Комітопули | , | Син царя Болгарії Івана Владислава. Візантійський намісник |
| 1059–1059 | Іоанн Дукіца | Візантійський намісник | ||
| (?)—1062 | Даватанос | ? | Візантійський намісник | |
| 1065–1065 | ? Апокап | , | Візантійський намісник | |
| 1066–1067 | Пігоніт | Візантійський намісник | ||
| 1068–1070 | Василь Алусіан | Комітопули | Онук царя Болгарії Івана Владислава. Візантійський намісник | |
| 1071–1071 | Павло | , | Візантійський намісник | |
| 1072–1077 | Левон Даватанос | ? | Візантійський намісник | |
| 1077–1083 | Василь Апокап | , | Син Абукара, намісник | |
| 1083–1083 | Смбат Вхкаци | Син архонта , обраний Радою 12-ти ішханів, правив 6 місяців | ||
| 1083–1086 | , куропалат, | Пряме правління | ||
| 1086–1086 | Паракаманос (?) | паракімомен (?), | Намісник | |
| 1086–1086 | Парсам | , | Він же Парсама, Барсума або Варсам. Офіцер армії | |
| 1086—? | Ксулук | Намісник сельджукидського султана | ||
| 1092–1098 | Хетуміди | куропалат, | Намісник султана до 1095 року |
1098 року, під час першого хрестового походу брат Готфріда Бульйонського, граф Балдуїн, легко заволодів містом за сприяння його жителів та зробив його головним містом свого Едеського графства. Понад півстоліття існувало Едеське графство під владою різних франкських князів як передовий оплот Єрусалимського королівства проти турків. У безперервних війнах з мусульманами франки тримались стійко та хоробро, але, зрештою, за схильного до задоволень графа Жослена II повелителю Мосула Імад ад-Діну Зангі вдалось 1144 року взяти місто штурмом.
Знову тут запанував іслам, і всі християнські храми було перетворено на мечеті. Спроба жителів Едеси 1146 року скинути з себе мусульманське ярмо завершилась загибеллю міста: вони були розбиті сином і наступником Зангі, Нур ад-Діном. Тих, хто лишився живим, було взято в рабство, а саме місто зруйновано. З того часу ним заволодівали султани єгипетські й сирійські, монголи, тюрки (його руйнували війська Тимура 1391 року), туркмени та перси, допоки, зрештою, турки не завоювали його 1637 року. Під їхньою владою місто почало підійматись з руїн за рахунок місцевого, переважно не турецького, населення. У 1894–1895 провадячи політику знищення й геноциду етнічно нетурецького населення, передусім вірменів, влада вирізала значну частину жителів міста.
Від стародавнього міста вціліли міські стіни та стіни навколо цитаделі.
Спас Нерукотворний в Україні
З Едеси походить Нерукотворний образ Ісуса Христа — Спас Нерукотворний, високо шанована християнська реліквія, яка тепер зберігається у Ватикані. 30 січня 2015 року оригінал Нерукотворного Образу Ісуса Христа з особистої захристії Папи Римського привезли до Львова, де до 15 лютого святиня була виставлена для пошанува́ння у Соборі Святого Юра.
Відомі уродженці
- — вірменський історик і хроніст XI–XII століть
Література
- Арутюнова. Візантійські правителі Едеси в XI ст.// Візантійський часопис, Том 35. С. 137–153
- Степаненко. Держава Філарета Варажнуні// Антична давнина й середньовіччя. — Свердловськ, 1975. — Вип. 12. С. 86—103
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 березня 2013. Процитовано 18 грудня 2012.
- Лорд Кінросс. Розквіт і занепад Османської імперії = Lord Kinross. The Ottoman Centuries. The Rise and Fall of the Turkish Empire. — 1-е вид. — Москва: Крон-пресс, 2005. — 696 с. — . Стор. 600–611
- . Архів оригіналу за 15 червня 2022. Процитовано 15 лютого 2016.
Посилання
- Царі Осроєни [ 16 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Діяння святого апостола Фаддея [ 15 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Культурні зв'язки стародавньої Вірменії [ 5 травня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Edesa grec Edessa virm Եդեսիա Edesiya starodavnye misto poperednik suchasnogo mista Shanliurfa tur Sanliurfa na pivdennomu shodi Turechchini Stolicya Osroeni vazhlivij centr rannogo hristiyanstva Edesa grec Edessa Fortecya v Edesi Koordinati 37 08 44 pn sh 38 47 02 sh d H G O Krayina TurechchinaTurechchinaAdminodinicya Shanliurfa Osroyena d Data zasnuvannya 302 do n e Naselennya 55 000 osib 1890 EdesaEdesa Turechchina Edesa u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Edesa znachennya IstoriyaRannya istoriya ta legendi Kolis golovne misto oblasti Osroena Edesa u VIII stolitti do n e bula zavojovana Assiriyeyu j otrimala nazvu Ruhu Ruhu inshi formi ciyeyi nazvi sirijsk Urhoi greck Orrhoe tobto Orrojya abo Osroya zvidsi nazva oblasti Osroena cya nazva zustrichayetsya vzhe u klinopisnih napisah Odin z najvazhlivishih centriv mesopotamskoyi civilizaciyi misto bulo prisvyacheno bogini Pro cej kult svidchat dva svyashennih stavki sho zbereglis donini de utrimuvalis ribi prisvyacheni bogini Za Selevka I yakij bagato zrobiv dlya vozvelichennya mista Edesa otrimala svoye im ya na chest mista Edesi v makedonskij oblasti istorichnoyi stolici antichnogo Makedonskogo carstva Deyaki doslidniki vvazhali odnak sho ce im ya pohodit vid sirijskogo Haditha tobto Novgorod Insha nazva otrimana mistom za chasiv diadohiv Kallirrhoe chi Orrhoe pishla vid prisvyachenogo bogini Atergatis a piznishe Avraamu dzherela abo dzherel z yakih utvoryuyetsya Skirt Skirtos Daisan sho bere tam svij pochatok Mozhlivo vona ye ellinizovanim sirijskim Urrhoi Osroyenske carstvo Abgar Ukamo zasnuvav 137 roku abo 132 do n e Edeske carstvo sho takozh nazivalos Orroenskim chi Osroenskim Jogo nashadki mali pochesne im ya Abgar mogutnij ta vnaslidok parfyanskih vijn neodnorazovo nalagodzhuvali vidnosini z rimlyanami v osnovnomu vorozhi Chornij listuvavsya za legendoyu z Isusom Hristom na jogo prohannya Hristos nadislav jomu vlasnij nerukotvornij obraz Za tiyeyu zh legendoyu za Abgara V apostol Foma pochav v Edeskomu carstvi propoviduvati hristiyanske vchennya Istorichno prijnyattya hristiyanstva v Osroeni nalezhit do 200 roku ta pov yazano z Abgarom XI Velikim Za imperatora Trayana Lusij Kviyet lat Lusius Quietus zrujnuvav Edesu zhiteli yakoyi viyavilis nenadijnimi soyuznikami rimskogo narodu ta zmusiv Edeske carstvo splachuvati rimlyanam daninu Imperator Adrian polegshiv daninu j vidnoviv Edeske carstvo ale vono j nadali zalishalos zalezhnim vid Rimu Blizko 216 roku misto bulo peretvorene na vijskovu rimsku koloniyu pid nazvoyu Colonia Marcia Edessenorum 217 roku tam bulo vbito imperatora Karakallu Imperator Gordian III vdruge blizko 242 roku vidnoviv Edeske Osroyenske carstvo ta doruchiv jogo novomu Abgaru z nashadkiv staroyi carskoyi dinastiyi ale vzhe 244 carstvo znovu perejshlo do bezposerednoyi zalezhnosti vid rimlyan 260 roku misto trimali v oblozi persi pid komanduvannyam Sapora I imperator Valerian buv rozbitij nimi pered bramoyu mista Vizantiya Pislya rozpadu Rimskoyi imperiyi Edesa vidijshla do Shidnoyi Rimskoyi imperiyi U toj period posililos znachennya cogo mista v istoriyi hristiyanskoyi cerkvi Ponad 300 monastiriv nalichuvalos u misti Tam prozhivav Batko Cerkvi Yefrem Sirin ta rozmishuvalas shkola jogo poslidovnikiv Za chasiv arianskih monofizitskih i nestorianskih negarazdiv u hristiyanskomu sviti Edesa vidigrala vazhlivu rol Za imperatora Yustina I praviv 518 527 misto bulo zrujnovano zemletrusom ale nevdovzi vidnovleno j otrimalo novu nazvu Yustinopol Sasanid Hosrov Anushirvan trimav v oblozi Edesu bezuspishno Halifat Vzyattya Edesi vizantijskoyu armiyeyu ta arabska kontrataka Miniatyura z Madridskoyi Hroniki Perehid Edesi 641 roku pid vladu arabskih halifiv poklav kraj procvitannyu tut hristiyanstva a pid chas podalshih vnutrishnih i zovnishnih vijn zovsim zgasla svitova slava Edesi 1031 roku vizantijskim imperatoram udalos zavoloditi mistom ale uprodovzh togo zh stolittya vono she kilka raziv zminyuvalo svoyih poveliteliv 1040 roku jogo zajnyali seldzhuki Mizh seldzhukami ta hrestonoscyami 1042 roku Edesu bulo povernuto do skladu Vizantijskoyi imperiyi a 1077 misto bulo priyednano do derzhavi Filareta Varazhnuni 1083 roku namisnik Smbat Vhkaci progolosiv sebe nezalezhnim pravitelem Edesi ta buv ubitij za shist misyaciv pravlinnya j misto znovu povernulos pid vladu Za tri roki Edesa znovu bula zavojovana Seldzhukidami odnak pislya smerti sultana 1095 roku jogo namisnik v Edesi virmenin stav nezalezhnim knyazem Spisok praviteliv Edesi v XI stolitti Roki pravlinnya Im ya pravitelya Rid dinastiya Tituli Primitki 1032 1032 Georgij Maniak stratig Vizantijskij namisnik 1032 1036 Lev Lependrin Vizantijskij namisnik 1037 1038 Apokap Vizantijskij namisnik 1038 1038 Varazvache Torkinyan stratig Vizantijskij namisnik 1057 1058 Aaron Komitopuli Sin carya Bolgariyi Ivana Vladislava Vizantijskij namisnik 1059 1059 Ioann Dukica Vizantijskij namisnik 1062 Davatanos Vizantijskij namisnik 1065 1065 Apokap Vizantijskij namisnik 1066 1067 Pigonit Vizantijskij namisnik 1068 1070 Vasil Alusian Komitopuli Onuk carya Bolgariyi Ivana Vladislava Vizantijskij namisnik 1071 1071 Pavlo Vizantijskij namisnik 1072 1077 Levon Davatanos Vizantijskij namisnik 1077 1083 Vasil Apokap Sin Abukara namisnik 1083 1083 Smbat Vhkaci Sin arhonta obranij Radoyu 12 ti ishhaniv praviv 6 misyaciv 1083 1086 kuropalat Pryame pravlinnya 1086 1086 Parakamanos parakimomen Namisnik 1086 1086 Parsam Vin zhe Parsama Barsuma abo Varsam Oficer armiyi 1086 Ksuluk Namisnik seldzhukidskogo sultana 1092 1098 Hetumidi kuropalat Namisnik sultana do 1095 roku Hrestonosci ta grafstvo Edeske 1098 roku pid chas pershogo hrestovogo pohodu brat Gotfrida Buljonskogo graf Balduyin legko zavolodiv mistom za spriyannya jogo zhiteliv ta zrobiv jogo golovnim mistom svogo Edeskogo grafstva Ponad pivstolittya isnuvalo Edeske grafstvo pid vladoyu riznih frankskih knyaziv yak peredovij oplot Yerusalimskogo korolivstva proti turkiv U bezperervnih vijnah z musulmanami franki trimalis stijko ta horobro ale zreshtoyu za shilnogo do zadovolen grafa Zhoslena II povelitelyu Mosula Imad ad Dinu Zangi vdalos 1144 roku vzyati misto shturmom Znovu tut zapanuvav islam i vsi hristiyanski hrami bulo peretvoreno na mecheti Sproba zhiteliv Edesi 1146 roku skinuti z sebe musulmanske yarmo zavershilas zagibellyu mista voni buli rozbiti sinom i nastupnikom Zangi Nur ad Dinom Tih hto lishivsya zhivim bulo vzyato v rabstvo a same misto zrujnovano Z togo chasu nim zavolodivali sultani yegipetski j sirijski mongoli tyurki jogo rujnuvali vijska Timura 1391 roku turkmeni ta persi dopoki zreshtoyu turki ne zavoyuvali jogo 1637 roku Pid yihnoyu vladoyu misto pochalo pidijmatis z ruyin za rahunok miscevogo perevazhno ne tureckogo naselennya U 1894 1895 provadyachi politiku znishennya j genocidu etnichno netureckogo naselennya peredusim virmeniv vlada virizala znachnu chastinu zhiteliv mista Vid starodavnogo mista vcilili miski stini ta stini navkolo citadeli Spas Nerukotvornij v UkrayiniZ Edesi pohodit Nerukotvornij obraz Isusa Hrista Spas Nerukotvornij visoko shanovana hristiyanska relikviya yaka teper zberigayetsya u Vatikani 30 sichnya 2015 roku original Nerukotvornogo Obrazu Isusa Hrista z osobistoyi zahristiyi Papi Rimskogo privezli do Lvova de do 15 lyutogo svyatinya bula vistavlena dlya poshanuva nnya u Sobori Svyatogo Yura Vidomi urodzhenci virmenskij istorik i hronist XI XII stolitLiteraturaArutyunova Vizantijski praviteli Edesi v XI st Vizantijskij chasopis Tom 35 S 137 153 Stepanenko Derzhava Filareta Varazhnuni Antichna davnina j serednovichchya Sverdlovsk 1975 Vip 12 S 86 103 Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros Primitki Arhiv originalu za 25 bereznya 2013 Procitovano 18 grudnya 2012 Lord Kinross Rozkvit i zanepad Osmanskoyi imperiyi Lord Kinross The Ottoman Centuries The Rise and Fall of the Turkish Empire 1 e vid Moskva Kron press 2005 696 s ISBN 5 232 00732 7 Stor 600 611 Arhiv originalu za 15 chervnya 2022 Procitovano 15 lyutogo 2016 PosilannyaCari Osroyeni 16 kvitnya 2012 u Wayback Machine Diyannya svyatogo apostola Faddeya 15 veresnya 2008 u Wayback Machine Kulturni zv yazki starodavnoyi Virmeniyi 5 travnya 2012 u Wayback Machine