Едуа́рд III (лат. Eduardus III; 13 листопада 1312 — 21 червня 1377) — король Англії (1327—1377), чиї претензії на французький престол стали приводом до Столітньої війни. Представник Плантагенетського дому. Син англійського короля Едуарда ІІ і французької принцеси Ізабелли, доньки французького короля Філіппа IV.
Едуард III | ||
| ||
---|---|---|
Коронація: | 1 лютого 1327 | |
Попередник: | Едуард II | |
Наступник: | Річард II | |
Народження: | 13 листопада 1312 Віндзор | |
Смерть: | 21 червня 1377 (64 роки) Ричмонд | |
Причина смерті: | інсульт | |
Поховання: | Вестмінстерське абатство, Лондон, Англія | |
Країна: | Королівство Англія | |
Рід: | Плантагенети | |
Батько: | Едуард II | |
Мати: | Ізабелла | |
Шлюб: | Філіппа | |
Діти: | Едуард, Ізабелла, Жанна, Ліонель, Джон Ґонт, Едмунд Ленґлі, Марія, Марґарет, Томас Вудсток | |
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Імена
- Едуа́рд III (лат. Eduardus III, фр. Édouard III), або Е́двард ІІІ (англ. Edward III) — з порядковим номером правителя.
- Е́двард III Англі́йський (англ. Edward III of England, фр. Édouard III d'Angleterre) — за назвою королівства.
- Е́двард ІІІ Ві́ндзорський (англ. Edward of Windsor) — ім'я до інтронізації, за місцем народження у Віндзорському замку.
- Е́двард III Плантагене́т, або Е́двард III Плантагене́тський (англ. Edward III of Plantagenet) — за назвою династії.
Біографія
Був одним з найуспішніших англійських монархів Середньовіччя. Відновивши королівську владу після провального правління його батька, Едуарда ІІ, Едуард ІІІ перетворив Англійське королівство на одну з найпотужніших військових сил у Європі. На його правління припали важливі зміни в законодавстві та системі державного врядування (зокрема, розвиток англійського парламенту), а також пандемія чуми «Чорна смерть». Він залишався на троні 50 років. З часів Генріха ІІІ і до Георга ІІІ ніхто з англійських монархів не правив так довго.
Едуард був коронований у віці чотирнадцяти років, після відречення його батька. Коли йому було лише сімнадцять, він організував заколот проти регента, , і розпочав особисте правління. Після перемоги у війні з Шотландією він у 1340 році проголосив себе повноправним спадкоємцем французького трону, що стало причиною початку Столітньої війни. Після декількох невдач на початку війни, події для англійців складалися виключно добре; перемоги в битвах при Кресі та Пуатьє призвели до підписання вигідного миру в Бретіньї. Проте останні роки правління Едуарда III були позначені невдачами як на міжнародній, так і на внутрішній аренах, що було зумовлено бездіяльністю і поганим здоров'ям короля.
Едуард ІІІ був імпульсивною людиною, здатною, однак, на милосердні вчинки. Загалом, він був типовим королем, зацікавленим переважно у веденні військових дій. Едуард ІІІ користувався повагою свого часу і в наступні століття, але істориками вігівського спрямування був проголошений безвідповідальним авантюристом. Однак цей погляд було переглянуто, і сучасна історіографія визнає значні досягнення Едуарда ІІІ.
1373 року уклав альянс із Португалією.
Титул
- лат. Dei Gracia Rex Angliae et Franciae et Dominus Hiberniae
- укр. Божою милістю, король Англії і Франції, і господар Ібернії
Сім'я
- Діти:
Родовід
Бібліографія
- Едвард III // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Едуард III
- Генеалогічні зв'язки Едуарда III [ 2 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Про Едуарда III [Архівовано 22 червня 2013 у WebCite]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Eduard ta Eduard III znachennya Edua rd III lat Eduardus III 13 listopada 1312 21 chervnya 1377 korol Angliyi 1327 1377 chiyi pretenziyi na francuzkij prestol stali privodom do Stolitnoyi vijni Predstavnik Plantagenetskogo domu Sin anglijskogo korolya Eduarda II i francuzkoyi princesi Izabelli donki francuzkogo korolya Filippa IV Eduard IIIEduard III Korol Angliyi Koronaciya 1 lyutogo 1327 Poperednik Eduard II Nastupnik Richard II Narodzhennya 13 listopada 1312 1312 11 13 VindzorSmert 21 chervnya 1377 1377 06 21 64 roki RichmondPrichina smerti insultPohovannya Vestminsterske abatstvo London AngliyaKrayina Korolivstvo AngliyaRid PlantagenetiBatko Eduard IIMati IzabellaShlyub FilippaDiti Eduard Izabella Zhanna Lionel Dzhon Gont Edmund Lengli Mariya Margaret Tomas Vudstok Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiImenaEdua rd III lat Eduardus III fr Edouard III abo E dvard III angl Edward III z poryadkovim nomerom pravitelya E dvard III Angli jskij angl Edward III of England fr Edouard III d Angleterre za nazvoyu korolivstva E dvard III Vi ndzorskij angl Edward of Windsor im ya do intronizaciyi za miscem narodzhennya u Vindzorskomu zamku E dvard III Plantagene t abo E dvard III Plantagene tskij angl Edward III of Plantagenet za nazvoyu dinastiyi BiografiyaBuv odnim z najuspishnishih anglijskih monarhiv Serednovichchya Vidnovivshi korolivsku vladu pislya provalnogo pravlinnya jogo batka Eduarda II Eduard III peretvoriv Anglijske korolivstvo na odnu z najpotuzhnishih vijskovih sil u Yevropi Na jogo pravlinnya pripali vazhlivi zmini v zakonodavstvi ta sistemi derzhavnogo vryaduvannya zokrema rozvitok anglijskogo parlamentu a takozh pandemiya chumi Chorna smert Vin zalishavsya na troni 50 rokiv Z chasiv Genriha III i do Georga III nihto z anglijskih monarhiv ne praviv tak dovgo Eduard buv koronovanij u vici chotirnadcyati rokiv pislya vidrechennya jogo batka Koli jomu bulo lishe simnadcyat vin organizuvav zakolot proti regenta i rozpochav osobiste pravlinnya Pislya peremogi u vijni z Shotlandiyeyu vin u 1340 roci progolosiv sebe povnopravnim spadkoyemcem francuzkogo tronu sho stalo prichinoyu pochatku Stolitnoyi vijni Pislya dekilkoh nevdach na pochatku vijni podiyi dlya anglijciv skladalisya viklyuchno dobre peremogi v bitvah pri Kresi ta Puatye prizveli do pidpisannya vigidnogo miru v Bretinyi Prote ostanni roki pravlinnya Eduarda III buli poznacheni nevdachami yak na mizhnarodnij tak i na vnutrishnij arenah sho bulo zumovleno bezdiyalnistyu i poganim zdorov yam korolya Eduard III buv impulsivnoyu lyudinoyu zdatnoyu odnak na miloserdni vchinki Zagalom vin buv tipovim korolem zacikavlenim perevazhno u vedenni vijskovih dij Eduard III koristuvavsya povagoyu svogo chasu i v nastupni stolittya ale istorikami vigivskogo spryamuvannya buv progoloshenij bezvidpovidalnim avantyuristom Odnak cej poglyad bulo pereglyanuto i suchasna istoriografiya viznaye znachni dosyagnennya Eduarda III 1373 roku uklav alyans iz Portugaliyeyu Titullat Dei Gracia Rex Angliae et Franciae et Dominus Hiberniae ukr Bozhoyu milistyu korol Angliyi i Franciyi i gospodar IberniyiSim yaDokladnishe Plantageneti Diti Edmund Lenglijskij RodovidBibliografiyaEdvard III Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 PrimitkiP K ij Eduard Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1904 T XL S 182 d Track Q23892991d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q21567591PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Eduard III Genealogichni zv yazki Eduarda III 2 lipnya 2017 u Wayback Machine Pro Eduarda III Arhivovano 22 chervnya 2013 u WebCite