Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марія (Мері) Плантагенет — принцеса Англійська, Герцогиня Бретонська (1361—1361), Графиня де Монфор-л'Аморі (1361—1361), четверта донька англійського короля Едварда III (1311—1377) і королеви Англії Філіпи д'Ено .
| Мері Плантагенет | |
|---|---|
| англ. Mary Plantagenet | |
 | |
| Народилася | 10 жовтня 1344 d, d, Гемпшир[d], Гемпшир, Королівство Англія |
| Померла | вересень 1361 (16 років) або 1362[1] |
| Поховання | d |
| Країна |  Королівство Англія Бретань |
| Діяльність | аристократка |
| Титул | герцог, герцогиня[d] і принцеса[1] |
| Посада | d |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Плантагенети |
| Батько | Едвард III |
| Мати | Філіппа де Авен |
| Брати, сестри | d, d, d, Едуард Чорний Принц, Джон Гентський, Едмунд Ленглійський, d і d |
| У шлюбі з | Жан V Бретонський |
| |
Біографія
Дитинство
Народилася 9 або, скоріше, 10 жовтня 1344 р. у Волтгемі, Гемпшир, Англія, у маєтку єпископа Вінчестерського, тому також відома як «Мері Волтгемська» (Mary of Waltham). З народження її виховували Елізабет і Вільям Сент-Омер, і тільки у 1348 р. Мері нарешті познайомилася зі своєю матір'ю, королевою Філіпою, і з Жанною де Дро, сестрою Жана, графа де Монфор-л'Аморі, сином самопроголошеного герцога Бретонського Жана IV. Тоді ж принцесу Мері познайомили із матір'ю майбутнього чоловіка, графинею Жанною Дамп'єр. Із графом Жаном V принцеса була заручена з дитинства, він виріс разом із нею, бо виховувався у родині короля Едуарда (а пізніше жив при дворі герцога Ланкастера). Є версія, що заручини Жана та Мері відбулися близько 1355 року, але це твердження ґрунтується лише на авторитеті однієї з редакцій «Хронік» Фруасара.
Юність
У 1360 р. Мері покинула Віндзор і тривалий час жила у своєї невістки Бланки Ланкастерської (дружини Джона Гонта) у Лестері. Це був єдиний випадок, що зафіксований у джерелах, коли принцеса виїздила надовго за межі королівської резиденції. Там вона жила, схоже, не занадто розкішним життям — її кишенькові витрати обмежувалися сумою в 20 марок на рік, але це було скоріше пов'язане з обмеженнями по віку — старші сестри одержували від батька набагато більше. На Різдво 1360 р. принцесам Ізабеллі, Мері та Маргарет замовили одяг, що наочно демонструє старшинство. Мері отримала всього 40 шкурок горностая, тоді як на одяг Ізабелли й королеви Філіпи витратили близько сотні таких. Не видали їй і тканини контрастного кольору, щоб підкреслити основний матеріал. Її молодшій сестрі Маргарет було видано тканину й хутро в такому ж обсязі, як і принцесі Мері та Жанні де Дро, сестрі Жана де Монфора.
Шлюб та рання смерть
Влітку 1361 р. Мері одружилася із Жаном де Монфором у Вудстокському замку (весілля відбулося не раніше 3 липня, оскільки в цей день Монфору було виплачено 20 фунтів на відшкодування різних витрат із приводу «його шлюбу»). Едуард III проголосив Жана й Мері герцогом і герцогинею Бретонськими, але вони як і раніше жили при його дворі. Панегірист герцога Жана Гійом де Сен-Андре згодом писав, що подружжя прожило разом усього 30 тижнів. Потім принцеса раптом впала в летаргічний сон. Розбудити її було неможливо, і незабаром Мері померла — як часто згадується, на початку 1362 р. Однак, відомо, що 13 вересня 1361 р. Жан виплатив клеркові королівського двору 200 фунтів «за витрати на поховання пані Марії, дочки короля, герцогині Бретонської». Отже, у дійсності шлюб був іще коротшим, ніж вважав Сен-Андре. Він же повідомляє, що герцог Жан був «дуже засмучений» смертю дружини. Безсумнівно, батько й мати Мері горювали за нею теж.
Після смерті
Вона була похована у Ебінґдонському абатстві у Гемпширі поруч зі своєю сестрою Маргарет (1346—1361), дружиною графа Пембрука, яка померла наприкінці 1361 р. Після смерті принцеси Жан де Монфор погодився не одружуватися без дозволу короля Едуарда (1362), і у 1366 р. йому знову знайшли дружину-англійку, цього разу пасербицю Чорного Принца (Джоан Голланд, пом. 1384). Статую Мері і зараз можна побачити із південного боку могили Едуарда III у Вестмінстері. Хоча вона ніколи не бувала в Бретані, її надгробок прикрашає щит із гербами Бретані та Англії.
Джерела
- Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages / A. Commire, D. Klezmer — Detroit: Gale, Yorkin Publications, 2006. — 2572 p. —
- Reference from Peerage
- Guillaume de Saint-André, Chronique de l’État breton. «Le bon Jehan» & «Le jeu des échecs», XIVe siècle, texte établi, traduit, présenté et annoté par Jean-Michel Cauneau et Dominique Philippe, Rennes, Presses universitaires de Rennes, 2005, xviii-602 p.
- Michael Jones, Ducal Brittany, 1364—1399: relations with England and France during the reign of Duke John IV, Oxford University Press, 1970, p.17
- Weir, Alison (2002). Britain's Royal Family: A Complete Genealogy. The Bodley Head London, U.K.. . page 112 & 113
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Meri Plantagenet princesa Anglijska Gercoginya Bretonska 1361 1361 Grafinya de Monfor l Amori 1361 1361 chetverta donka anglijskogo korolya Edvarda III 1311 1377 i korolevi Angliyi Filipi d Eno Meri Plantagenetangl Mary PlantagenetNarodilasya10 zhovtnya 1344 d d Gempshir d Gempshir Korolivstvo AngliyaPomerlaveresen 1361 16 rokiv abo 1362 1 PohovannyadKrayina Korolivstvo Angliya BretanDiyalnistaristokratkaTitulgercog gercoginya d i princesa 1 PosadadKonfesiyakatolictvoRidPlantagenetiBatkoEdvard IIIMatiFilippa de AvenBrati sestrid d d Eduard Chornij Princ Dzhon Gentskij Edmund Lenglijskij d i dU shlyubi zZhan V Bretonskij Mediafajli u VikishovishiStatuya Mariyi Plantagenet na pivdennomu boci mogili Eduarda III u VestminsteriBiografiyaDitinstvo Narodilasya 9 abo skorishe 10 zhovtnya 1344 r u Voltgemi Gempshir Angliya u mayetku yepiskopa Vinchesterskogo tomu takozh vidoma yak Meri Voltgemska Mary of Waltham Z narodzhennya yiyi vihovuvali Elizabet i Vilyam Sent Omer i tilki u 1348 r Meri nareshti poznajomilasya zi svoyeyu matir yu korolevoyu Filipoyu i z Zhannoyu de Dro sestroyu Zhana grafa de Monfor l Amori sinom samoprogoloshenogo gercoga Bretonskogo Zhana IV Todi zh princesu Meri poznajomili iz matir yu majbutnogo cholovika grafineyu Zhannoyu Damp yer Iz grafom Zhanom V princesa bula zaruchena z ditinstva vin viris razom iz neyu bo vihovuvavsya u rodini korolya Eduarda a piznishe zhiv pri dvori gercoga Lankastera Ye versiya sho zaruchini Zhana ta Meri vidbulisya blizko 1355 roku ale ce tverdzhennya gruntuyetsya lishe na avtoriteti odniyeyi z redakcij Hronik Fruasara Gerbom Mariyi do shlyubu sluguvala zmenshena kopiya gerba korolivstva AnglijskogoYunist U 1360 r Meri pokinula Vindzor i trivalij chas zhila u svoyeyi nevistki Blanki Lankasterskoyi druzhini Dzhona Gonta u Lesteri Ce buv yedinij vipadok sho zafiksovanij u dzherelah koli princesa viyizdila nadovgo za mezhi korolivskoyi rezidenciyi Tam vona zhila shozhe ne zanadto rozkishnim zhittyam yiyi kishenkovi vitrati obmezhuvalisya sumoyu v 20 marok na rik ale ce bulo skorishe pov yazane z obmezhennyami po viku starshi sestri oderzhuvali vid batka nabagato bilshe Na Rizdvo 1360 r princesam Izabelli Meri ta Margaret zamovili odyag sho naochno demonstruye starshinstvo Meri otrimala vsogo 40 shkurok gornostaya todi yak na odyag Izabelli j korolevi Filipi vitratili blizko sotni takih Ne vidali yij i tkanini kontrastnogo koloru shob pidkresliti osnovnij material Yiyi molodshij sestri Margaret bulo vidano tkaninu j hutro v takomu zh obsyazi yak i princesi Meri ta Zhanni de Dro sestri Zhana de Monfora Shlyub ta rannya smert Vlitku 1361 r Meri odruzhilasya iz Zhanom de Monforom u Vudstokskomu zamku vesillya vidbulosya ne ranishe 3 lipnya oskilki v cej den Monforu bulo viplacheno 20 funtiv na vidshkoduvannya riznih vitrat iz privodu jogo shlyubu Eduard III progolosiv Zhana j Meri gercogom i gercogineyu Bretonskimi ale voni yak i ranishe zhili pri jogo dvori Panegirist gercoga Zhana Gijom de Sen Andre zgodom pisav sho podruzhzhya prozhilo razom usogo 30 tizhniv Potim princesa raptom vpala v letargichnij son Rozbuditi yiyi bulo nemozhlivo i nezabarom Meri pomerla yak chasto zgaduyetsya na pochatku 1362 r Odnak vidomo sho 13 veresnya 1361 r Zhan viplativ klerkovi korolivskogo dvoru 200 funtiv za vitrati na pohovannya pani Mariyi dochki korolya gercogini Bretonskoyi Otzhe u dijsnosti shlyub buv ishe korotshim nizh vvazhav Sen Andre Vin zhe povidomlyaye sho gercog Zhan buv duzhe zasmuchenij smertyu druzhini Bezsumnivno batko j mati Meri goryuvali za neyu tezh Pislya smerti Vona bula pohovana u Ebingdonskomu abatstvi u Gempshiri poruch zi svoyeyu sestroyu Margaret 1346 1361 druzhinoyu grafa Pembruka yaka pomerla naprikinci 1361 r Pislya smerti princesi Zhan de Monfor pogodivsya ne odruzhuvatisya bez dozvolu korolya Eduarda 1362 i u 1366 r jomu znovu znajshli druzhinu anglijku cogo razu paserbicyu Chornogo Princa Dzhoan Golland pom 1384 Statuyu Meri i zaraz mozhna pobachiti iz pivdennogo boku mogili Eduarda III u Vestminsteri Hocha vona nikoli ne buvala v Bretani yiyi nadgrobok prikrashaye shit iz gerbami Bretani ta Angliyi DzherelaDictionary of Women Worldwide 25 000 Women Through the Ages A Commire D Klezmer Detroit Gale Yorkin Publications 2006 2572 p ISBN 978 0 7876 7585 1 d Track Q18608895d Track Q2077283d Track Q12439d Track Q4768240d Track Q107407429d Track Q105802405 Reference from Peerage Guillaume de Saint Andre Chronique de l Etat breton Le bon Jehan amp Le jeu des echecs XIVe siecle texte etabli traduit presente et annote par Jean Michel Cauneau et Dominique Philippe Rennes Presses universitaires de Rennes 2005 xviii 602 p ISBN 2 7535 0096 7 Michael Jones Ducal Brittany 1364 1399 relations with England and France during the reign of Duke John IV Oxford University Press 1970 p 17 Weir Alison 2002 Britain s Royal Family A Complete Genealogy The Bodley Head London U K ISBN 0 7126 4286 2 page 112 amp 113