Е́вертон (англ. Everton Football Club) — професіональний англійський футбольний клуб з міста Ліверпуль, район Евертон. Станом на 2022 рік «іриски» провели 120 сезонів у вищій лізі англійського футболу, що є рекордним показником для всіх команд чемпіонату. «Евертон» дев'ять разів перемагав у найвищому дивізіоні, що є четвертим результатом серед всіх переможців змагання.. «Евертон» безперервно грає у найвищому дивізіоні англійського футболу з 1954 року і є одним із клубів-засновників Прем'єр-ліги у 1992 році.
Повна назва | Everton Football Club | |||
Прізвисько | The Toffees («іриски») | |||
Коротка назва | Евертон | |||
Засновано | 1878, як «Сент-Домінго» | |||
Населений пункт | Ліверпуль, Англія | |||
Стадіон | «Гудісон Парк» | |||
Вміщує | 39 414 | |||
Власник | ||||
Президент | ||||
Головний тренер | Шон Дайч | |||
Ліга | Прем'єр-Ліга | |||
2023/24 | 15-е місце | |||
Вебсайт | evertonfc.com/home | |||
|
«Евертон» був заснований у 1878 році і є одним із клубів-засновників Футбольної ліги Англії у 1888 році. Свій перший чемпіонський титул «іриски» виграли у сезоні 1890/91. До Другої світової війни команда п'ять разів вигравала чемпіонат Англії, а також здобула два Кубки Англії. Після війни клуб потрапив до Другого дивізіону, але швидко повернувся до еліти і у 1960-х знов виграв Перший дивізіон та Кубок Англії. Найкращим періодом «Евертона» стали 1980-ті роки, коли клуб виграв ще два чемпіонати, один Кубок Англії та Кубок володарів кубків 1985 року — єдиний європейський трофей клубу. «Евертон» міг зіграти у єврокубках більше, але після Ейзельської трагедії англійським клубам на тривалий час було заборонено виступати на європейській арені. Останнім на сьогодні трофеєм «Евертона» є Кубок Англії 1995 року. В 2020 році офіційним беттінг-партнером клубу став бренд Parimatch .
Основними суперниками «Евертона» є «Ліверпуль», домашній стадіон якого знаходиться трохи менше ніж за одну милю від арени «Евертона», «Гудісон Парк», через що матчі між цими командами є принциповими і отримали назву Мерсісайдське дербі. Домашні кольори «Евертона» — сині футболки з білими шортами та гетрами.
Історія
Заснування клубу
«Евертон» був заснований в 1878 році при англіканській церкві Святого Домінго в районі Ліверпуля Евертон. Починаючи з 1876 року, парафіяни церкви влітку грали в крикет, але в нього було неможливо грати взимку, тому вони звернули свій погляд на футбол. Спочатку клуб отримав назву «Сент-Домінго» (англ. St. Domingo's Football Club), але незабаром став привертати інтерес людей, що живуть не тільки біля церкви, через що в листопаді 1879 року на зборах в готелі «Queen's Head» було прийнято рішення про перейменування клубу на «Евертон», на честь однойменного району міста.
Свої перші матчі «Евертон» грав на полі «Стенлі-Парку», але коли кількість глядачів, які ходили на матчі клубу, почала стрімко зростати, клуб був змушений переїхати на новий стадіон, і в 1882 році ним став «Прайорі Роуд». Однак згодом власник поля, якому не подобалося, що в дні матчів уболівальники занадто шумлять, попросив команду покинути його, і президент клубу Джон Гоулдінг за невелику суму орендував ділянку землі на Енфілд Роуд у свого друга Джона Оррела. Перший матч на «Енфілді» клуб провів 28 вересня 1884 проти клубу «Ерлстаун» і переміг з рахунком 5:0.
Заснування Футбольної ліги
У 1888 році «Евертон» став одним з клубів-засновників Футбольної ліги. Перший сезон склався для команди не дуже вдало і клуб посів лише восьме місце, але вже наступного року «Евертон» став другим, а ще через рік клуб вперше у своїй історії став чемпіоном Англії 1890/91.
Є цікавий факт, стосовно першого стадіону «Евертона». Так свої перші матчі, команда зіграла на стадіоні «Енфілд», який зараз у вболівальників асоціюється виключно з іншим клубом міста — «Ліверпуль». Але цей період клубу був недовгий. В один день, Хоулдінгу, який на той час вже був володарем стадіону «Енфілд», вирішив, що розмір орендної плати, яку він встановив для «Евертона» замала, і в односторонньому порядку її збільшив, Окрім того, за новим договором між ним та клубом, команда мала селитися виключно в його готелі.
В результаті таких дій з боку Хоулдінга, на зборах футбольного клубу, було вирішено, що Гоулдінг буде звільнений, а «Евертон» залишить «Енфілд» і перебереться на «Гудісон Парк». Гоулдінг та Оррел, залишившись зі стадіоном, але без клубу, вирішили створити новий клуб — «Ліверпуль». Останній свій матч на «Енфілді» «Евертон» зіграв 18 квітня 1892 року проти «Болтон Вондерерз».
Після переїзду на «Гудісон Парк» «Евертону» чотири рази вдалося досягти фіналу Кубка Англії до Першої світової війни — в 1893, 1897, 1906 і 1907 роках. Але підкорився «Евертону» трофей лише одного разу. 21 квітня 1906 року «Евертон» зміг переграти «Ньюкасл Юнайтед» з рахунком 1:0. Інші три фінали були програні «Вулвергемптону», «Астон Віллі» та «Шеффілд Венсдей» відповідно.
Другий титул чемпіона країни «Евертону» вдалося виграти у сезоні 1914/15, який став останнім перед Першою світовою війною. В ньому ж гравець «ірисок» Боббі Паркер став найкращим бомбардиром ліги з 35 голами.
Міжвоєнні роки
У 1925 році «Евертон» поповнився 18-річним форвардом Вільямом Діном, більш відомим як Діксі Дін, який згодом став одним з найкращих бомбардирів в історії англійського футболу. За талановитого футболіста «Евертон» заплатив сусідам з «Транмір Роверз» 3000 фунтів. У своєму першому сезоні за «Евертон» 1925/26 нападник забив 32 м'ячі у 38 іграх.
Перед другим сезоном у складі «ірисок» Дін потрапив в аварію на своєму мотоциклі. Після аварії Діксі протягом 36 годин перебував у стані коми і лікарі заявляли, що в нього дуже мало шансів продовжити кар'єру, але Дін зміг спростувати ці твердження, і швидкими темпами пішов на виправлення. Більше того, в сезоні 1927/28 йому вдалося встановити рекорд результативності, непобитий досі — 60 м'ячів за сезон. У тому сезоні «Евертону» втретє у своїй історії вдалося стати чемпіоном Англії.
У сезоні 1929/30 «Евертон» вперше вилетів у другий дивізіон, але через сезон повернувся до першого. Четвертий чемпіонський титул прийшов до «Евертона» в першому ж році після повернення в еліту — в сезоні 1931/32.
У 1933 році «Евертон» виграв Кубок Англії, обігравши з рахунком 3:0 «Манчестер Сіті». У фіналі на футболках гравців уперше використовувалися номери. Дін, який забив один з голів, виступав під 9 номером. З того часу «дев'ятка» на спині стала синонімом забивного нападника як на національному, так і на міжнародному рівні футболу.
Майже до кінця 1930-х років «Евертон» не здобував особливих успіхів, тому що в команді відбувалася зміна поколінь. І в сезоні 1938/39 «Евертон» з Джо Мерсером, та Томмі Лоутоном у складі знову виграв чемпіонат Англії. 19-річний Лоутон забив у тому сезоні 34 м'ячі. Але почалася Друга світова війна, що поклала край команді, яка могла б поборотись за трофеї.
Невдалий повоєнний період (1940–50-ті)
Післявоєнний період був одним з найгірших в історії «Евертона». У 1946 році команда чемпіонату 1939 року швидко розпалася — Лоутон був проданий в «Челсі», Мерсер — в «Арсенал». З колишніх лідерів у команді залишився лише воротар , провів у «Евертоні» усю кар'єру, 24 сезони, зігравши у 495 матчах. Його рекорд за кількістю матчів серед воротарів «Евертона» був побитий лише у 1994 році Невіллом Саутолом.
В 1948 року відбулася відставка тренера команди і призначення на його місце колишнього гравця команди Кліффа Бріттона, під керівництвом якого «Евертон» в сезоні 1950/51 вдруге в історії вилетів у другий дивізіон. Цього разу «Евертону» необхідно було 3 сезони, щоб повернутися назад. З того часу «іриски» незмінно виступали у найвищому дивізіоні англійського футболу.
Епоха Гаррі Каттеріка (1961—1974)
1960-ті роки розглядаються багатьма вболівальниками як золота ера футбольного клубу. Після кризи 1950-х команду в 1961 році очолив із «Шеффілд Венсдей». У перший повний для Каттеріка сезон «Евертон» пропустив менше голів, ніж будь-яка інша команда ліги, і в підсумку посів четверте місце.
У наступному сезоні «іриски» програли лише 6 матчів із 42 і вшосте здобули титул чемпіона Англії. Особливо яскраво у тому складі «Евертона» виділявся дует нападників Рой Вернон — Алекс Янг, який на двох забив 46 голів. Іншими значущими гравцями тієї команди були Біллі Бінгем і Браян Лебоун.
У 1966 році «Евертону» вдалося виграти Кубок Англії. По ходу фінального матчу з «Шеффілд Венсдей» «Евертон» програвав з рахунком 0:2, але все ж таки зумів здобути перемогу з рахунком 3:2. Через два роки «Евертон» мав шанс повторити це досягнення, але у фіналі поступився «Вест Бромвічу».
Двома роками пізніше, в сезоні 1969/70 «Евертон» в черговий раз став чемпіоном країни, обігнавши на 9 очок найближчого переслідувача — «Лідс Юнайтед». Закріпити успіх «Евертону» не вдалося: у наступних чотирьох чемпіонатах «іриски» займали місця в середині турнірної таблиці. Незабаром здоров'я Каттеріка сильно погіршилося, і 1973 року він залишив посаду головного тренера команди, перейшовши на посаду адміністратора.
Епоха Біллі Бінгема та Гордона Лі (1974—1981)
Після уходу Каттеріка команду очолив Біллі Бінгем. У першому під його керівництвом сезоні 1974/75 «Евертон» впевнено йшов до чемпіонства (деякі букмекери навіть перестали приймати ставки на Пасху), проте кілька несподіваних втрат очок відкинули команду на четверте місце. Наступний сезон пройшов для «Евертона» відносно невдало, команда посіла одинадцяте місце.
В січні 1977 році Бінгем був звільнений. Команду прийняв , під керівництвом якого команда того ж року стала фіналістом Кубка Футбольної ліги, півфіналістом Кубка Англії, а також посіла 9 місце в чемпіонаті. У першому повному сезоні під керівництвом Лі «Евертон» фінішував третім, а гравець клубу Боб Летчфорд став найкращим бомбардиром у першому дивізіоні з 30 голами, а наступного розіграшу клуб став, після того, як знову розглядався серйозними претендентом на титул протягом більшої частини сезону. Однак надалі результати значно прогіршились, і фінішування на 19-му місці в сезоні 1979/80 і 15-му в 1980/81 роках, занадто близьких до зони вильоту, призвело до звільнення Лі.
Епоха Говарда Кендалла (1981—1987, 1990—1993)
Перед сезоном 1981/82 в команду на посаду головного тренера повернувся колишній гравець «Евертона» Говард Кендалл, який до цього керував лише «Блекберн Роверз» і вивів його з третього дивізіону в другий.
Перші два роки, з Кендаллом біля керма, «Евертон» був середняком, посівши восьме та сьоме місця відповідно. Багато хто чекав від тієї команди набагато більшого, і сезон 1983/84 мав стати визначальним для подальших перспектив Кендалла в клубі. Той сезон розпочався для «Евертона» жахливо: у перших 21 матчах було здобуто лише 6 перемог. Після такого початку Кендал подав у відставку, проте президент клубу Філіп Картер не погодився відпустити Говарда. Як виявилося надалі — не дарма. Вже цього сезону «Евертону» вдалося виграти Кубок Англії, дійти до фіналу Кубка Ліги, а в чемпіонаті піднятися на сьоме місце, що стало успіхом після такого провального старту.
Сезон 1984/85 став для «Евертона» тріумфальним. У чемпіонаті Англії «Евертон» став першим, з величезним відривом від «Ліверпуля», що посів друге місце, в Кубку Англії — дійшов до фіналу, де лише в додатковий час поступився «Манчестер Юнайтед». Крім того, цього сезону «Евертон» виграв свій перший і на сьогоднішній день єдиний для себе європейський трофей — Кубок володарів кубків, на шляху до фіналу якого були обіграні ірландський УКД, чехословацький «Інтер» (Братислава), голландська «Фортуна» (Сіттард) та західнонімецька «Баварія», а у фіналі — австрійський «Рапід».
Наступного сезону «Евертон» отримав право було взяти участь у Кубку європейських чемпіонів, де він визнавався головним фаворитом, але Ейзельська трагедія поставила хрест на всіх надіях «Евертона» виграти ще один міжнародний турнір. Незважаючи на цю п'ятирічну дискваліфікацію Кендалл усвідомлював необхідність посилення команди, щоб залишатися конкурентоспроможним на внутрішній арені, через що у клубі з'явився зірковий нападник Гарі Лінекер, придбаний у «Лестер Сіті» за 800 000 фунтів стерлінгів. Незважаючи на це підсилення, «ірискам» не вдалось зберегти свій титул і вони фінішували другими, поступаючись першим місцем «Ліверпулю», а також зазнали поразку у фіналі Кубка, яка залишила команду Говарда Кендалла без трофеїв. Але вже через рік титул чемпіона Англії знову повернувся до «Евертона», після чого перед початком сезону 1987/88 Кендалл покинув клуб і очолив іспанський «Атлетік Більбао».
Новим тренером «ірисок» був призначений помічник Кендалла Колін Гарві. Головним його досягненням за 3,5 роки став вихід у фінал Кубка Англії 1989 року, де «Евертон» програв «Ліверпулю» 2:3.
Початок сезону 1990/91 вийшов для «Евертона» провальним і, як наслідок, 31 жовтня Колін Гарві був звільнений, але незабаром повернувся до клубу в старій якості — помічника Говарда Кендалла, який, не досягнувши великих результатів в Іспанії та «Манчестер Сіті», вирішив повернутися до рідного клубу. Тим не менш повернення легендарного тренера не зупинили падіння «Евертона»: дев'яте місце у сезоні 1990/91, дванадцяте у 1991/92 і тринадцяте у 1992/93. Крім того, фінансові проблеми не надавали вболівальникам «Евертона» впевненості у завтрашньому дні. В результаті 4 грудня 1993 року Говард Кендалл вдруге залишив «Евертон».
Криза 1990-х
У січні 1993 року новим головним тренером став валієць Майк Вокер з «Норвіч Сіті», але і йому не вдалося вивести «Евертон» з кризи. Перед останнім туром сезону «Евертону» потрібно було перемогти «Вімблдон» на «Гудісон Парк», врятуватись від вильоту, втім саме «Вімблдон» лідирував з рахунком 2:0. Тим не менш «Евертону» вдалося зробити диво і перевернути гру, перемігши 3:2, і, таким чином врятуватись від можливого вильоту вперше за 40 сезонів. Ця подія увійшла в історію клубу як «Велика втеча» (англ. Great Escape). Незважаючи на порятунок, «Евертон» погано розпочав сезон 1994/95, вигравши лише один раз у 14 турах, через що Вокер був звільнений у листопаді 1994 року. Тоді керівництво клубу вирішило запросити на його місце Джо Ройла, який під час перебування гравцем виступав за «ірисок».
Насамперед Ройл прищепив «Евертону» захисний стиль гри, завдяки чому клубу вдалося залишитися в Прем'єр-лізі, посівши 15 місце. Крім того, «Евертону» вдалося виграти останній на сьогодні для себе трофей — Кубок Англії 1995 року. У фіналі команда з рахунком 1:0 переграла «Манчестер Юнайтед».
Перед сезоном 1995/96 «Евертону» вдалося непогано підсилитися. Команду поповнили Андрій Канчельскіс, Нік Бармбі, Гері Спід, що допомогло «Евертону» зайняти високе, щодо інших результатів команди у цьому десятилітті, шосте місце. Проте наступного сезону команда знову мала боротьбу за виживання. Лише нічия в останньому турі з «Ковентрі Сіті» дозволила команді залишитися в еліті.
Наступний сезон ознаменувався черговим приходом у клуб Говарда Кендала. Цього разу він пропрацював у клубі один сезон, у якому команді лише за різницею забитих та пропущених м'ячів вдалося залишитись у Прем'єр-лізі. Надалі команду був запрошений шотландський спеціаліст Волтер Сміт. Під його керівництвом команда 3 сезони боролася за «виживання», постійно займаючи місця в нижній половині турнірної таблиці і у березні 2002 року Сміт був звільнений.
Епоха Девіда Моєса (2002—2013)
У березні 2002 року, коли «Евертон» вилетів з кубка, програвши «Міддлсбро», а також був на межі вильоту з Прем'єр-ліги, на місце звільненого Волтера Сміта був запрошений молодий наставник «Престон Норт Енда» Девід Моєс, який привів клуб до п'ятнадцятого місця, що гарантувало збереження місця у елітному дивізіоні.
У наступному сезоні, «Евертон» несподівано закінчив на сьомій позиції, що було найвищим результатом клубу з 1996 року. Найбільше з того складу виділявся молодий форвард Вейн Руні, який незабаром був проданий у «Манчестер Юнайтед» за рекордну суму в 28 мільйонів фунтів стерлінгів.
Сезон 2003/04 виявився для «Евертона» невдалим, але зайнявши «рятівне» сімнадцяте місце «ірискам» все ж таки вдалося залишитися в Прем'єр-лізі, а наступний розіграш став найкращим для команди у першому десятилітті XXI століття: перед його початком команду поповнив австралієць Тім Кегілл, який став лідером команди на багато років уперед і допоміг «синім» посісти рекордне за багато років четверте місце.
Сезон 2005/06 склався для «Евертона» не найвдалішим чином: у чемпіонаті клуб посів лише одинадцяте місце, а у Лізі чемпіонів та Кубку УЄФА був вибитий на ранніх стадіях «Вільярреалом» та бухарестським «Динамо» відповідно, при цьому від румунів «Евертон» зазнав ганебної поразки 1:5.
У сезоні 2006/07 «Евертон» фінішував сьомим і кваліфікувався в Кубок УЄФА, а наступного року «сині» довгий час йшли в першій четвірці, але зрештою все-таки опустилися на п'яте місце, кваліфікувавшись у Кубок УЄФА. У Кубку УЄФА «Евертону» вдалося успішно пройти груповий етап, де були виграні всі матчі, у тому числі і з майбутнім переможцем турніру — петербурзьким "Зенітом ", та матчі 1/16 фіналу з «Бранном», але в 1/8 фіналу у серії післяматчевих пенальті «Евертон» поступився «Фіорентині».
Наступного року клуб дійшов до фіналу Кубка Англії, де програв «Челсі», а в чемпіонаті знову закінчив сезон на п'ятому рядку турнірної таблиці.
Сезон 2009/10 вийшов для клубу вкрай нерівним. Перше коло для «Евертона» було провалено. У першому ж матчі «іриски» на «Гудісон Парк» поступилися «Арсеналу» з рахунком 1:6, а після першого кола команда йшла лише на 15 місці, відстаючи від зони Ліги Європи на 11 очок. Однак у другій половині чемпіонату клубу вдалося здобути перемоги над майбутнім чемпіоном «Челсі» та віце-чемпіоном «Манчестер Юнайтед». В результаті за очками, набраними у другій половині чемпіонату, «Евертон» посів третє місце. Щоправда, відставання від лідерів було настільки великим, що команда посіла восьме місце, яке залишило клуб у сезоні 2010/11 без єврокубків.
Сезон 2010/11 знову розпочався для «Евертона» невдало: після кількох турів команда опинилася на останньому місці. Як і в попередньому сезоні, пізніше результати стали покращуватися, і «іриски» закінчили чемпіонат на сьомому місці, другий рік поспіль не зумівши пробитися до єврокубків. Сезон 2011/12 вже за традицією розпочався провально, але «іриски» поступово вибралися із кризи, завершивши сезон на сьомому місці.
9 травня 2013 року було оголошено, що Мойес замінить на посаді головного тренера «Манчестер Юнайтед» Алекса Фергюсона, який завершив тренерську кар'єру. Мойес підписав із клубом шестирічний контракт та залишив «Евертон». За підсумками сезону 2012/13 «Евертон» посів шосте місце, після чого Моєс залишив свою посаду, щоб очолити «Манчестер Юнайтед», взявши з собою з «Евертона» увесь тренерський штаб, а також гравців Філа Невілла та Маруана Феллаїні.
Постійні зміни тренера (2013—2021)
5 червня 2013 року «Евертон» офіційно підтвердив, що новим головним тренером команди став тренер клубу «Віган Атлетік» Роберто Мартінес, який підписав контракт на 4 роки. Дебютний сезон іспанського наставника в «Евертоні» виявився вдалим: команда набрала максимальну для себе кількість очок в історії Прем'єр-ліги, посівши в чемпіонаті п'яте місце, і вперше за 5 років пробилася до Ліги Європи, де в сезоні 2014/15 пробилася до 1/8 фіналу, поступившись київському «Динамо» після розгромної поразки 2:5. Однак два наступні сезони (2014/15 та 2015/16) команда не піднімалася вище 11 місця. У сезоні 2015/16 команда дісталася півфіналів Кубка Англії і Кубка англійської ліги, але в обох програла, в результаті чого «Евертон» звільнив Мартінеса.
У червні 2016 року було оголошено про підписання контракту з новим головним тренером команди — Роналдом Куманом. За підсумками сезону 2016/17 «Евертон» посів сьоме місце і після дворічної перерви повернувся до єврокубків.
Літо 2017 року ознаменувалося для команди значними змінами у складі. Так, за рекордні для клубу 75 мільйонів фунтів стерлінгів без урахування можливих бонусів клуб покинув Ромелу Лукаку, який перейшов до «Манчестер Юнайтед». В результаті угоди з «Юнайтед» у клуб повернувся Вейн Руні. Отримані від бельгійського нападника кошти були відправлені на рекордне для клубу посилання — поповнили команду Гільві Сігюрдссон (40 мільйонів фунтів без урахування бонусів), Майкл Кін (25 мільйонів фунтів без урахування бонусів), Джордан Пікфорд (25 мільйонів фунтів без урахування бонусів, що є рекордом Великої Британії для воротаря) та ще кілька нових футболістів. Проте сезон команда почала вкрай невдало, що призвело до відставки Кумана 23 жовтня 2017 року після розгромної поразки 2:5 від «Арсеналу». 30 листопада 2017 року новим головним тренером команди було призначено Сема Еллардайса. Еллардайс зміг трохи покращити результати команди, але сезон «Евертон» закінчив лише на восьмому місці в чемпіонаті, а стиль гри команди не мав успіху у фанатів. В результаті 16 травня 2018 року Еллардайс був відправлений у відставку.
31 травня 2018 року було оголошено про те, що новим тренером команди став португалець Марку Сілва. Під його керівництвом команда у сезоні 2018/19 знову посіла восьме місце. 5 грудня 2019 року після невдалого початку сезону 2019/20, в результаті якого команда опинилася на 18 місці турнірної таблиці з 14 набраними очками, Сілва був відправлений у відставку з поста головного тренера «Евертона». Обов'язки головного тренера команди став виконувати колишній гравець клубу та тренер Дункан Фергюсон. З ним на чолі команда провела чотири матчі.
21 грудня посаду головного тренера команди обійняв Карло Анчелотті, який підписав контракт із клубом на чотири з половиною роки. Данкан Фергюсон зберіг місце у тренерському штабі. Анчелотті вдалося покращити результати команди, проте кінцівка сезону після тривалої паузи, пов'язаної з пандемією COVID-19, виявилася для «Евертона» не надто вдалою. В результаті команда посіла лише 12 місце у турнірній таблиці. Сезон 2020/21 клуб розпочав із чотирьох перемог поспіль в АПЛ і тривалий час йшов серед лідерів чемпіонату, але поступово результати команди погіршувалися, і сезон «Евертон» завершив на 10 місці турнірної таблиці. 1 червня 2021 року було офіційно оголошено про те, що головний тренер команди Карло Анчелотті переходить на роботу в «Реал Мадрид». Ця новина стала шоком для вболівальників, оскільки італієць раніше заявляв, що хоче залишитися в клубі до відкриття стадіону «Бремлі-Мур Док». Хоча сезон у клубу був невтішний, помітною подією була перемога в мерсісайдському дербі на «Енфілді» з рахунком 2:0. Це був перший раз, коли «Евертон» переміг на «Енфілді» за 22 роки, оскільки остання перемога була у вересні 1999 року; це також була перша перемога клубу в мерсісайдському дербі з 2010 року.
Сучасна історія (з 2021)
30 червня 2021 року новим тренером команди був призначений іспанець Рафаель Бенітес, який став лише другим тренером в історії, що тренував як «Ліверпуль», так і «Евертон». 16 січня 2022 року Бенітеса було звільнено.
Уболівальники і дербі
Клуб має велику армію фанатів, що сприяє майже повному заповненню стадіону під час матчів. У «ірисок» є давній історичний супротивник, інший ліверпульський клуб — «Ліверпуль». У рамках чемпіонату команди регулярно беруть участь у Мерсісайдському дербі. «Ліверпуль» виник у 1892 після відокремлення від «Евертона» його президента та декількох гравців. У ході цього конфлікту «іриски» покинули «Енфілд Роуд» — свою домашню арену на той час. З того часу вони проводять матчі на Гудісон Парк. У керівництва був план по збільшенню стадіону та перенесення його у Кіркбі, передмістя Ліверпуля, але фанати були проти і це рішення скасували.
Девіз латиною «Nil Satis Nisi Optimum» перекладається як «Тільки найкраще достатньо добре»..
Уболівальники клубу співають багато пісень на честь своєї команди серед яких і одна з найвідоміших — All Together Now.
Форма
Перша форма | Друга форма | Класична форма |
Протягом першого десятиліття своєї історії «Евертон» мав кілька різних варіантів форми.
Спочатку футболісти «Евертона» виступали у смугастих біло — синіх майках. Однак наприкінці 19 століття багато футболістів переходили в табір «ірисок» з інших команд, продовжуючи при цьому користуватися комплектами форми своїх колишніх клубів, через що виникала плутанина. Тоді керівництвом клубу було вирішено, що «Евертон» гратиме у чорних футболках, до яких трохи пізніше додалася червона діагональна смуга.
Традиційні для «Евертона» футболки королівського синього кольору були вперше використані після переїзду на «Гудісон Парк» у сезоні 1901/02. В 1906 клуб грав у футболках блакитного кольору, проте після протесту вболівальників було вирішено повернутися до яскраво-синього. Іноді «Евертон» грав у формі світлішого відтінку (наприклад, у сезонах 1930/31 і 1997/98), але ці варіанти були не популярними у шанувальників команди.
Логотип
Наприкінці сезону 1937/38, секретар «Евертона» , який пізніше став головним тренером клубу, вирішив розробити дизайн клубної краватки. Вирішили, що колір краватки буде синім, а Келлі було дано завдання створити емблему. Келлі працював над нею протягом чотирьох місяців, до рішення щодо відтворення на емблемі Вежи принца Руперта, якиа стоїть у центрі району Евертон. Вежа була міцно пов'язана з районом Ліверпуля Евертон з моменту її будівництва у 1787 році. Спочатку вона служила в'язницею для дрібних злочинців та витверезником.
По обидва боки вежі на логотипі знаходяться лаврові вінки, які символізують перемогу та успіх. Знизу логотип супроводжується латинським девізом «Nil Satis Nisi Optimum», що означає «Тільки найкраще досить добре». Вперше логотип був продемонстрований в 1939. На футболках гравців він з'явився пізніше, в 1978 (до цього на формі зображалася абревіатура EFC) і з незначними змінами дійшов до теперішнього часу.
25 травня 2013 року «Евертон» оголосив про зміну логотипу, але лише за два дні понад 14 тисяч фанатів уже підписали онлайн-петицію, яка закликала керівництво не чіпати емблему. На новому логотипі був відсутній девіз клубу «Nil Satis Nisi Optimum», який був присутній на логотипі з 1938 року, а також багаторічний символ «Евертона» — пара вінків, які були додані у 1978 році. В підсумку «Евертон» прислухався до своїх уболівальників і через кілька днів заявив, що цю емблему буде використано лише протягом одного сезону — і лише з тієї причини, що нова форма з цією емблемою вже запущена у виробництво.
У липні 2014 року був затверджений новий логотип, який підтримало у голосуванні майже 80 % вболівальників, з тих, які взяли участь
- 1972-1976
- 1976-1978
- 2000-травень 2013 року
- Сезон 2013/14
Прізвиська
Найбільш поширене прізвисько «Евертона» — «іриски» (англ. The Toffees). Воно з'явилося після переїзду «Евертона» на «Гудісон Парк». У виникнення такої прізвиська є кілька пояснень. За однією з легенд, поруч зі стадіоном була кондитерська, де продавалися однойменні солодощі, а за іншою версією, початковим місцем проведення засідань клубу був «Everton Toffee House».
Також «Евертон» має низку інших прізвиськ. Головний клубний колір — синій. Це сприяло появі простого прізвиська «сині» (англ. The Blues). Іншим своїм прізвиськом — «народний клуб» (англ. The People's Club) — «Евертон» зобов'язаний колишньому головному тренеру команди Девіду Моєсу, який назвав клуб так на своїй першій прес-конференції після призначення головним тренером клубу.
Стадіон
Спочатку «Евертон» грав на полі Стенлі-Парку. Поступово кількість глядачів, які приходять на матчі клубу, зростала. До 1882 року їхня кількість перевищувала дві тисячі, внаслідок чого «Евертон» переїхав на поле на вулиці Прайорі-роуд, проте вже через рік новим стадіоном клубу став «Енфілд». На «Енфілді» «Евертон» грав до 1892 року. Незабаром після цього «Евертон» з'їхав з «Енфілда» і подбудував новий стадіон «Гудісон Парк».
Гудісон Парк став першим стадіоном в Англії, призначеним тільки для футболу. У 1966 році стадіон прийняв п'ять матчів чемпіонату світу. Жоден інший стадіон, за винятком «Вемблі», не приймав так багато ігор чемпіонату світу. Це також була перша англійська арена, яка мала підґрунтовий обігрів, і перша, яка мала два яруси з усіх боків.
У березні 2017 року «Евертон» офіційно оголосив про викуп території в районі доку Бремлі-Мур, де планується будівництво нового стадіону клубу місткістю 52 888 осіб. 25 липня 2019 року «Евертон» презентував дизайн майбутнього стадіону «Бремлі-Мур Док».
У січні 2020 року стало відомо, що компанія Алішера Усманова USM Holdings досягла угоди з клубом про придбання за 35 млн євро прав на назву нового стадіону з розрахунковим терміном введення об'єкта в дію в 2023 році, втім через пандемію коронавірусу відкриття арени було відтерміновано.
Титули та досягнення
- Перший дивізіон (перший рівень):
- Другий дивізіон (другий рівень):
- Переможець (1): 1930-31
- Друге місце (1): 1953-54
- Кубок володарів кубків УЄФА:
- Володар (1): 1984-85
* — разом з «Ліверпулем»
Виступи в єврокубках
Список матчів Евертона в єврокубках | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Сезон | Змагання | Раунд | Суперник | Вдома | На виїзді | В сукупності | Примітки | |||||||||
Кубок ярмарків | Данфермлін Атлетік | 1–0 | 0–2 | 1–2 | Н/Д | |||||||||||
1963–64 | Кубок Європейських чемпіонів | (1Р) | Інтернаціонале | 0–0 | 0–1 | 0–1 | ||||||||||
Кубок ярмарків | Волеренга | 5–2 | 4–2 | 9–4 | ||||||||||||
Кілмарнок | 4–1 | 2–0 | 6–1 | |||||||||||||
Манчестер Юнайтед | 1–2 | 1–1 | 2–3 | |||||||||||||
Кубок ярмарків | Нюрнберг | 1–0 | 1–1 | 2–1 | ||||||||||||
Уйпешт | 2–1 | 0–3 | 2–4 | |||||||||||||
1966–67 | Кубок володарів кубків | (1Р) | Ольборг | 2–1 | 0–0 | 2–1 | ||||||||||
(2Р) | Реал Сарагоса | 1–0 | 0–2 | 1–2 | ||||||||||||
1970–71 | Кубок Європейських чемпіонів | (1Р) | Кеплавік | 6–2 | 3–0 | 9–2 | ||||||||||
(2Р) | Боруссія Менхенгладбах | 1–1 | 1–1 | 2–2 | (4–3 п) | |||||||||||
(1/4) | Панатінаїкос | 1–1 | 0–0 | 1–1 | Голи в гостях | |||||||||||
1975–76 | Кубок УЄФА | (1Р) | Мілан | 0–0 | 0–1 | 0–1 | Н/Д | |||||||||
1978–79 | Кубок УЄФА | (1Р) | Фінн Гарпс | 5–0 | 5–0 | 10–0 | ||||||||||
(2Р) | Дукла Прага | 2–1 | 0–1 | 2–2 | Голи в гостях | |||||||||||
1979–80 | Кубок УЄФА | (1Р) | Феєнорд | 0–1 | 0–1 | 0–2 | Н/Д | |||||||||
1984–85 | Кубок володарів кубків | (1Р) | УСД | 1–0 | 0–0 | 1–0 | ||||||||||
(2Р) | Інтер Братислава | 1–0 | 3–0 | 4–0 | ||||||||||||
(1/4) | Фортуна Сіттард | 3–0 | 2–0 | 5–0 | ||||||||||||
(1/2) | Баварія | 3–1 | 0–0 | 3–1 | ||||||||||||
Фінал | Рапід Відень | 3–1 | ||||||||||||||
1995–96 | Кубок володарів кубків | (1Р) | КР | 3–1 | 3–2 | 6–3 | ||||||||||
(2Р) | Феєнорд | 0–0 | 0–1 | 0–1 | ||||||||||||
2005–06 | Ліга чемпіонів | (3КР) | Вільярреал | 1–2 | 1–2 | 2–4 | ||||||||||
Кубок УЄФА | (1Р) | Динамо Бухарест | 1–0 | 1–5 | 2–5 | |||||||||||
2007–08 | Кубок УЄФА | (1Р) | Металіст | 1–1 | 3–2 | 4–3 | ||||||||||
(Група A) | Нюрнберг | Н/Д | 2–0 | 1-е місце | ||||||||||||
Зеніт Санкт-Петербург | 1–0 | Н/Д | ||||||||||||||
АЗ | Н/Д | 3–2 | ||||||||||||||
Лариса | 3–1 | Н/Д | ||||||||||||||
(1/16) | Бранн | 6–1 | 2–0 | 8–1 | ||||||||||||
(1/8) | Фіорентіна | 2–0 | 0–2 | 2–2 | (2–4 п) | |||||||||||
2008–09 | Кубок УЄФА | (1Р) | Стандард | 2–2 | 1–2 | 3–4 | Н/Д | |||||||||
2009–10 | Ліга Європи | (ПО) | Сігма Оломоуць | 4–0 | 1–1 | 5–1 | ||||||||||
(Група I) | Бенфіка | 0–2 | 0–5 | 2-е місце | ||||||||||||
БАТЕ | 0–1 | 2–1 | ||||||||||||||
АЕК Афіни | 4–0 | 1–0 | ||||||||||||||
(1/16) | Спортінг | 2–1 | 0–3 | 2–4 | ||||||||||||
2014–15 | Ліга Європи | (Група H) | Вольфсбург | 4–1 | 2–0 | 1-е місце | ||||||||||
Краснодар | 0–1 | 1–1 | ||||||||||||||
Лілль | 3–0 | 0–0 | ||||||||||||||
(1/16) | Янг Бойз | 3–1 | 4–1 | 7–2 | ||||||||||||
(1/8) | Динамо Київ | 2–1 | 2–5 | 4–6 | ||||||||||||
2017–18 | Ліга Європи | (3КР) | Ружомберок | 1–0 | 1–0 | 2–0 | ||||||||||
(ПО) | Хайдук Спліт | 2–0 | 1–1 | 3–1 | ||||||||||||
(Група E) | Аталанта | 1–5 | 0–3 | 3-є місце | ||||||||||||
Аполлон | 2–2 | 3–0 | ||||||||||||||
Ліон | 1–2 | 0–3 |
Склад команди
- Станом на 6 травня 2024
|
|
Примітки
- Premier League Handbook 2020/21 (PDF). Premier League. с. 16. (PDF) оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
- (англійською) . ToffeeWeb. Архів оригіналу за 2 січня 2010. Процитовано 5 лютого 2010.
- . MyFootballFacts.com. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
- Gallagher, Erin-Marie (24 вересня 2020). . Insider Sport (амер.). Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 1 січня 2022.
- (англійською) . Talk Football. Архів оригіналу за 10 вересня 2010. Процитовано 5 лютого 2010.
- . Premier League. Архів оригіналу за 24 листопада 2011. Процитовано 23 серпня 2010.
- . Everton F.C. 10 травня 2016. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 10 травня 2016.
- Inglis, Simon (1996). The Football Grounds of Britain.
- . Everton History. Архів оригіналу за 15 February 2011. Процитовано 22 August 2006.
- Liversedge, Stan (1991). Liverpool The Official Centenary History. London: Hamlyn Publishing. ISBN .
- . evertonfc.com. 27 вересня 2007. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 1 січня 2022.
- . Everton F.C. Архів оригіналу за 17 February 2012. Процитовано 21 September 2008.
- Козюпа, Ірина. Зіркові фанати, домашні матчі на «Енфілді» та 9 чемпіонств. Що варто знати про історію «Евертона». ua.tribuna.com (рос.). Процитовано 5 червня 2023.
- Kennedy, David; Collins, Michael (2006). . The Historical Journal. Cambridge University Press. 49 (3): 761—788. doi:10.1017/S0018246X06005504. Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 1 січня 2022.
- Association Football in Victorian England — A History of the Game from 1863 to 1900 by Philip Gibbons
- Across the Park by Peter Lupson
- Dr. Everton's Magnificent Obsession by David France
- The Essential History of Everton FC by Mark Platt
- Everton F.C.: The Men from the Hill Country — The Development of Everton Football Club During the Reign of Queen Victoria by Tony Onslow
- The History of the Everton Football Club, 1878—1928 by Thomas Keates
- . Everton History. Архів оригіналу за 5 June 2011. Процитовано 5 травня 2009.
- . USSR-Toffees (рос.). Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 30 травня 2011.
- . Everton F.C. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 16 листопада 2007.
- Scott Murray (21 січня 2011). . Ґардіан (газета). Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018.
- Karel Stokkermans (17 червня 2018). . Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018.
- . Spartacus Educational. Архів оригіналу за 17 квітня 2009. Процитовано 5 листопада 2011.
- . statto.com. Архів оригіналу за 22 вересня 2013. Процитовано 5 листопада 2011.
- . Сайт ФК «Евертон» (англ.). Архів оригіналу за 8 вересня 2011. Процитовано 30 травня 2011.
- . www.toffeeweb.com. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 1 січня 2022.
- . Everton FC. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 29 жовтня 2015.
- . Everton F.C. Архів оригіналу за 13 листопада 2006. Процитовано 16 листопада 2007.
- . www.evertonfc.com. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 3 вересня 2015.
- . BBC. Архів оригіналу за 25 травня 2015. Процитовано 3 вересня 2015.
- Association, Press. . The Guardian. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 3 вересня 2015.
- . www.evertonfc.com. Архів оригіналу за 28 червня 2015. Процитовано 3 вересня 2015.
- . USSR-Toffees (рос.). Архів оригіналу за 21 серпня 2013. Процитовано 30 травня 2011.
- History The Everton Story 1961 - 1980. archive.wikiwix.com. Архів оригіналу за 26 вересня 2010. Процитовано 1 січня 2022.
- . Официальный сайт ФК «Эвертон» (англ.). Архів оригіналу за 10 липня 2011. Процитовано 30 травня 2011.
- Footymad Limited. . everton-mad.co.uk. Архів оригіналу за 3 жовтня 2011. Процитовано 7 березня 2010.
- Footymad Limited. . everton-mad.co.uk. Архів оригіналу за 3 жовтня 2011. Процитовано 7 березня 2010.
- Footymad Limited. . everton-mad.co.uk. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 7 березня 2010.
- Ridley, Ian (1 січня 1995). . The Independent. London. Архів оригіналу за 6 листопада 2012. Процитовано 24 грудня 2009.
- . Premier League. Архів оригіналу за 30 вересня 2008. Процитовано 24 грудня 2009.
- . USSR-Toffees (рос.). Архів оригіналу за 21 серпня 2013. Процитовано 30 травня 2011.
- (брит.). 17 квітня 2009. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 28 березня 2018.
- . . 13 березня 2002. Архів оригіналу за 16 січня 2009. Процитовано 21 липня 2007.
- . BBC Sport. 14 березня 2002. Архів оригіналу за 12 січня 2016. Процитовано 21 липня 2007.
- . Soccerway.com. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 2 січня 2022.
- . BBC Sport. 1 вересня 2004. Архів оригіналу за 1 листопада 2005. Процитовано 22 серпня 2006.
- . BBC Sport. 24 серпня 2005. Архів оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 21 листопада 2008.
- Gaunt, Ken (16 вересня 2005). Dinamo Bucharest 5 Everton 1. The Independent. London. Процитовано 21 листопада 2008.[недоступне посилання з 01.08.2021]
- . FastScore.com. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.
- Shea, Julian (9 травня 2010). . BBC News. Архів оригіналу за 12 січня 2016. Процитовано 2 січня 2022.
- . BBC News. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 грудня 2019.
- . ФК «Евертон» (англ.). 5 червня 2013. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 10 травня 2014.
- Darling, Kevin (11 травня 2014). . BBC Sport. BBC. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014.
- . uefa.com. UEFA. 19 березня 2015. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 12 травня 2016.
- Hunter, Andy (12 травня 2016). . The Guardian. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
- . BBC Sport. BBC. 14 червня 2016. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 14 червня 2016.
- . BBC Sport (брит.). 9 липня 2017. Архів оригіналу за 9 липня 2017. Процитовано 28 березня 2018.
- Wathan, Chris (16 серпня 2017). . walesonline. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 28 березня 2018.
- . BBC Sport (брит.). 15 червня 2017. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 28 березня 2018.
- Hunter, Andy (23 жовтня 2017). . The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 28 березня 2018.
- . BBC Sport (брит.). 30 листопада 2017. Архів оригіналу за 30 листопада 2017. Процитовано 28 березня 2018.
- . The Guardian (англ.). 16 травня 2018. Архів оригіналу за 16 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018.
- Hunter, Andy (31 травня 2018). . The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 31 травня 2018. Процитовано 31 травня 2018.
- (англ.). Official Website of Everton FC. 5.12.2019. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
- Hunter, Andy (11 грудня 2019). . The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
- (англ.). Official Website of Everton FC. 21.12.2019. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
- . The Guardian (англ.). 21 грудня 2019. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
- McNulty, Phil (2 червня 2021). Carlo Ancelotti leaves Everton: 'Italian's exit to Real Madrid major blow to Toffees' ambitions'. BBC Sport. оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
- . BBC Sport (брит.). 2 червня 2021. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021.
- Ancelotti Reveals Ambition For Long Everton Stay. Evertonfc.com (англ.). 25 лютого 2021. оригіналу за 27 жовтня 2021.
- . BBC Sport (брит.). 20 лютого 2021. Архів оригіналу за 23 липня 2021.
- Everton Beat Liverpool At Anfield. Evertonfc.com (англ.). 20 лютого 2021. оригіналу за 28 жовтня 2021.
- . www.evertonfc.com. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
- Flanagan, Steve (10 травня 2006). (англійською) . ToffeeWeb. Архів оригіналу за 13 січня 2010. Процитовано 5 лютого 2010.
- (російською) . Архів журналу «Футбол». 10 вересня 2007. Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 5 лютого 2010.
- . Toffeeweb. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 16 листопада 2007.
- . ToffeeWeb (англ.). Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 30 травня 2011.
- . Historical Football Kits. Архів оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 5 листопада 2011.
- History of Everton crest from official site. Everton F.C. Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 21 серпня 2006.
- . Everton F.C. Official Website. 25 травня 2013. Архів оригіналу за 29 травня 2013. Процитовано 25 травня 2013.
- Jones, Neil (27 May 2013). . Liverpool Echo. Архів оригіналу за 28 травня 2013. Процитовано 27 May 2013.
- Bleaney, Rob (4 липня 2014). . The Guardian. Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
- Clark, Adam (3 жовтня 2013). . Everton F.C. Official Website. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
- . BBC. 3 жовтня 2013. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 5 липня 2014.
- . ToffeeWeb (англ.). Архів оригіналу за 9 серпня 2006. Процитовано 17 січня 2018.
- Mullock, Simon (8 травня 2010). . Daily Mirror. Архів оригіналу за 15 липня 2010. Процитовано 24 серпня 2010.
- . Toffeeweb. Архів оригіналу за 15 лютого 2011. Процитовано 17 листопада 2007.
- Groom, Andy (2014). The Illustrated Everton Story. Andrews UK Limited.
- . Toffeeweb. Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 16 липня 2009.
- . Everton F.C. Архів оригіналу за 20 серпня 2006. Процитовано 22 серпня 2006.
- . BBC News. Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 5 січня 2017.
- . Soccer.ru (рос.). 15 січня 2020. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
- Склад команди. « Евертон». Процитовано 9 листопада 2022.
Посилання
- Офіційний сайт
- Історія команди «Евертон» [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
E verton angl Everton Football Club profesionalnij anglijskij futbolnij klub z mista Liverpul rajon Everton Stanom na 2022 rik iriski proveli 120 sezoniv u vishij lizi anglijskogo futbolu sho ye rekordnim pokaznikom dlya vsih komand chempionatu Everton dev yat raziv peremagav u najvishomu divizioni sho ye chetvertim rezultatom sered vsih peremozhciv zmagannya Everton bezperervno graye u najvishomu divizioni anglijskogo futbolu z 1954 roku i ye odnim iz klubiv zasnovnikiv Prem yer ligi u 1992 roci Everton Povna nazva Everton Football ClubPrizvisko The Toffees iriski Korotka nazva EvertonZasnovano 1878 yak Sent Domingo Naselenij punkt Liverpul AngliyaStadion Gudison Park Vmishuye 39 414VlasnikPrezidentGolovnij trener Shon DajchLiga Prem yer Liga2023 24 15 e misceVebsajt evertonfc com homeDomashnya Viyizna ZapasnaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Everton Everton buv zasnovanij u 1878 roci i ye odnim iz klubiv zasnovnikiv Futbolnoyi ligi Angliyi u 1888 roci Svij pershij chempionskij titul iriski vigrali u sezoni 1890 91 Do Drugoyi svitovoyi vijni komanda p yat raziv vigravala chempionat Angliyi a takozh zdobula dva Kubki Angliyi Pislya vijni klub potrapiv do Drugogo divizionu ale shvidko povernuvsya do eliti i u 1960 h znov vigrav Pershij divizion ta Kubok Angliyi Najkrashim periodom Evertona stali 1980 ti roki koli klub vigrav she dva chempionati odin Kubok Angliyi ta Kubok volodariv kubkiv 1985 roku yedinij yevropejskij trofej klubu Everton mig zigrati u yevrokubkah bilshe ale pislya Ejzelskoyi tragediyi anglijskim klubam na trivalij chas bulo zaboroneno vistupati na yevropejskij areni Ostannim na sogodni trofeyem Evertona ye Kubok Angliyi 1995 roku V 2020 roci oficijnim betting partnerom klubu stav brend Parimatch Osnovnimi supernikami Evertona ye Liverpul domashnij stadion yakogo znahoditsya trohi menshe nizh za odnu milyu vid areni Evertona Gudison Park cherez sho matchi mizh cimi komandami ye principovimi i otrimali nazvu Mersisajdske derbi Domashni kolori Evertona sini futbolki z bilimi shortami ta getrami IstoriyaZasnuvannya klubu Odna z pershih svitlin Evertona 1887 rik Everton buv zasnovanij v 1878 roci pri anglikanskij cerkvi Svyatogo Domingo v rajoni Liverpulya Everton Pochinayuchi z 1876 roku parafiyani cerkvi vlitku grali v kriket ale v nogo bulo nemozhlivo grati vzimku tomu voni zvernuli svij poglyad na futbol Spochatku klub otrimav nazvu Sent Domingo angl St Domingo s Football Club ale nezabarom stav privertati interes lyudej sho zhivut ne tilki bilya cerkvi cherez sho v listopadi 1879 roku na zborah v goteli Queen s Head bulo prijnyato rishennya pro perejmenuvannya klubu na Everton na chest odnojmennogo rajonu mista Svoyi pershi matchi Everton grav na poli Stenli Parku ale koli kilkist glyadachiv yaki hodili na matchi klubu pochala strimko zrostati klub buv zmushenij pereyihati na novij stadion i v 1882 roci nim stav Prajori Roud Odnak zgodom vlasnik polya yakomu ne podobalosya sho v dni matchiv ubolivalniki zanadto shumlyat poprosiv komandu pokinuti jogo i prezident klubu Dzhon Goulding za neveliku sumu orenduvav dilyanku zemli na Enfild Roud u svogo druga Dzhona Orrela Pershij match na Enfildi klub proviv 28 veresnya 1884 proti klubu Erlstaun i peremig z rahunkom 5 0 Zasnuvannya Futbolnoyi ligi Everton chempion Angliyi 1891 roku U 1888 roci Everton stav odnim z klubiv zasnovnikiv Futbolnoyi ligi Pershij sezon sklavsya dlya komandi ne duzhe vdalo i klub posiv lishe vosme misce ale vzhe nastupnogo roku Everton stav drugim a she cherez rik klub vpershe u svoyij istoriyi stav chempionom Angliyi 1890 91 Ye cikavij fakt stosovno pershogo stadionu Evertona Tak svoyi pershi matchi komanda zigrala na stadioni Enfild yakij zaraz u vbolivalnikiv asociyuyetsya viklyuchno z inshim klubom mista Liverpul Ale cej period klubu buv nedovgij V odin den Houldingu yakij na toj chas vzhe buv volodarem stadionu Enfild virishiv sho rozmir orendnoyi plati yaku vin vstanoviv dlya Evertona zamala i v odnostoronnomu poryadku yiyi zbilshiv Okrim togo za novim dogovorom mizh nim ta klubom komanda mala selitisya viklyuchno v jogo goteli V rezultati takih dij z boku Houldinga na zborah futbolnogo klubu bulo virisheno sho Goulding bude zvilnenij a Everton zalishit Enfild i pereberetsya na Gudison Park Goulding ta Orrel zalishivshis zi stadionom ale bez klubu virishili stvoriti novij klub Liverpul Ostannij svij match na Enfildi Everton zigrav 18 kvitnya 1892 roku proti Bolton Vondererz Komanda yaka vigrala Kubok Angliyi 1906 roku Pislya pereyizdu na Gudison Park Evertonu chotiri razi vdalosya dosyagti finalu Kubka Angliyi do Pershoyi svitovoyi vijni v 1893 1897 1906 i 1907 rokah Ale pidkorivsya Evertonu trofej lishe odnogo razu 21 kvitnya 1906 roku Everton zmig peregrati Nyukasl Yunajted z rahunkom 1 0 Inshi tri finali buli prograni Vulvergemptonu Aston Villi ta Sheffild Vensdej vidpovidno Drugij titul chempiona krayini Evertonu vdalosya vigrati u sezoni 1914 15 yakij stav ostannim pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu V nomu zh gravec irisok Bobbi Parker stav najkrashim bombardirom ligi z 35 golami Mizhvoyenni roki U 1925 roci Everton popovnivsya 18 richnim forvardom Vilyamom Dinom bilsh vidomim yak Diksi Din yakij zgodom stav odnim z najkrashih bombardiriv v istoriyi anglijskogo futbolu Za talanovitogo futbolista Everton zaplativ susidam z Tranmir Roverz 3000 funtiv U svoyemu pershomu sezoni za Everton 1925 26 napadnik zabiv 32 m yachi u 38 igrah Pered drugim sezonom u skladi irisok Din potrapiv v avariyu na svoyemu motocikli Pislya avariyi Diksi protyagom 36 godin perebuvav u stani komi i likari zayavlyali sho v nogo duzhe malo shansiv prodovzhiti kar yeru ale Din zmig sprostuvati ci tverdzhennya i shvidkimi tempami pishov na vipravlennya Bilshe togo v sezoni 1927 28 jomu vdalosya vstanoviti rekord rezultativnosti nepobitij dosi 60 m yachiv za sezon U tomu sezoni Evertonu vtretye u svoyij istoriyi vdalosya stati chempionom Angliyi Everton u nezakinchenomu sezoni 1939 40 U sezoni 1929 30 Everton vpershe viletiv u drugij divizion ale cherez sezon povernuvsya do pershogo Chetvertij chempionskij titul prijshov do Evertona v pershomu zh roci pislya povernennya v elitu v sezoni 1931 32 U 1933 roci Everton vigrav Kubok Angliyi obigravshi z rahunkom 3 0 Manchester Siti U finali na futbolkah gravciv upershe vikoristovuvalisya nomeri Din yakij zabiv odin z goliv vistupav pid 9 nomerom Z togo chasu dev yatka na spini stala sinonimom zabivnogo napadnika yak na nacionalnomu tak i na mizhnarodnomu rivni futbolu Majzhe do kincya 1930 h rokiv Everton ne zdobuvav osoblivih uspihiv tomu sho v komandi vidbuvalasya zmina pokolin I v sezoni 1938 39 Everton z Dzho Merserom ta Tommi Loutonom u skladi znovu vigrav chempionat Angliyi 19 richnij Louton zabiv u tomu sezoni 34 m yachi Ale pochalasya Druga svitova vijna sho poklala kraj komandi yaka mogla b poborotis za trofeyi Nevdalij povoyennij period 1940 50 ti Pislyavoyennij period buv odnim z najgirshih v istoriyi Evertona U 1946 roci komanda chempionatu 1939 roku shvidko rozpalasya Louton buv prodanij v Chelsi Merser v Arsenal Z kolishnih lideriv u komandi zalishivsya lishe vorotar proviv u Evertoni usyu kar yeru 24 sezoni zigravshi u 495 matchah Jogo rekord za kilkistyu matchiv sered vorotariv Evertona buv pobitij lishe u 1994 roci Nevillom Sautolom V 1948 roku vidbulasya vidstavka trenera komandi i priznachennya na jogo misce kolishnogo gravcya komandi Kliffa Brittona pid kerivnictvom yakogo Everton v sezoni 1950 51 vdruge v istoriyi viletiv u drugij divizion Cogo razu Evertonu neobhidno bulo 3 sezoni shob povernutisya nazad Z togo chasu iriski nezminno vistupali u najvishomu divizioni anglijskogo futbolu Epoha Garri Katterika 1961 1974 Pam yatnik Svyata trijcya Evertona vstanovlenij bilya stadionu Gudison Park Zobrazheni Alan Boll Govard Kendall v centri ta Kolin Garvi 1960 ti roki rozglyadayutsya bagatma vbolivalnikami yak zolota era futbolnogo klubu Pislya krizi 1950 h komandu v 1961 roci ocholiv iz Sheffild Vensdej U pershij povnij dlya Katterika sezon Everton propustiv menshe goliv nizh bud yaka insha komanda ligi i v pidsumku posiv chetverte misce U nastupnomu sezoni iriski prograli lishe 6 matchiv iz 42 i vshoste zdobuli titul chempiona Angliyi Osoblivo yaskravo u tomu skladi Evertona vidilyavsya duet napadnikiv Roj Vernon Aleks Yang yakij na dvoh zabiv 46 goliv Inshimi znachushimi gravcyami tiyeyi komandi buli Billi Bingem i Brayan Leboun U 1966 roci Evertonu vdalosya vigrati Kubok Angliyi Po hodu finalnogo matchu z Sheffild Vensdej Everton progravav z rahunkom 0 2 ale vse zh taki zumiv zdobuti peremogu z rahunkom 3 2 Cherez dva roki Everton mav shans povtoriti ce dosyagnennya ale u finali postupivsya Vest Bromvichu Dvoma rokami piznishe v sezoni 1969 70 Everton v chergovij raz stav chempionom krayini obignavshi na 9 ochok najblizhchogo peresliduvacha Lids Yunajted Zakripiti uspih Evertonu ne vdalosya u nastupnih chotiroh chempionatah iriski zajmali miscya v seredini turnirnoyi tablici Nezabarom zdorov ya Katterika silno pogirshilosya i 1973 roku vin zalishiv posadu golovnogo trenera komandi perejshovshi na posadu administratora Epoha Billi Bingema ta Gordona Li 1974 1981 Pislya uhodu Katterika komandu ocholiv Billi Bingem U pershomu pid jogo kerivnictvom sezoni 1974 75 Everton vpevneno jshov do chempionstva deyaki bukmekeri navit perestali prijmati stavki na Pashu prote kilka nespodivanih vtrat ochok vidkinuli komandu na chetverte misce Nastupnij sezon projshov dlya Evertona vidnosno nevdalo komanda posila odinadcyate misce V sichni 1977 roci Bingem buv zvilnenij Komandu prijnyav pid kerivnictvom yakogo komanda togo zh roku stala finalistom Kubka Futbolnoyi ligi pivfinalistom Kubka Angliyi a takozh posila 9 misce v chempionati U pershomu povnomu sezoni pid kerivnictvom Li Everton finishuvav tretim a gravec klubu Bob Letchford stav najkrashim bombardirom u pershomu divizioni z 30 golami a nastupnogo rozigrashu klub stav pislya togo yak znovu rozglyadavsya serjoznimi pretendentom na titul protyagom bilshoyi chastini sezonu Odnak nadali rezultati znachno progirshilis i finishuvannya na 19 mu misci v sezoni 1979 80 i 15 mu v 1980 81 rokah zanadto blizkih do zoni vilotu prizvelo do zvilnennya Li Epoha Govarda Kendalla 1981 1987 1990 1993 SautollStivensVan den GauBrejsvellRidStivenShidiGrejSharpSklad komandi u finali Kubok volodariv kubkiv 1985 Pered sezonom 1981 82 v komandu na posadu golovnogo trenera povernuvsya kolishnij gravec Evertona Govard Kendall yakij do cogo keruvav lishe Blekbern Roverz i viviv jogo z tretogo divizionu v drugij Pershi dva roki z Kendallom bilya kerma Everton buv serednyakom posivshi vosme ta some miscya vidpovidno Bagato hto chekav vid tiyeyi komandi nabagato bilshogo i sezon 1983 84 mav stati viznachalnim dlya podalshih perspektiv Kendalla v klubi Toj sezon rozpochavsya dlya Evertona zhahlivo u pershih 21 matchah bulo zdobuto lishe 6 peremog Pislya takogo pochatku Kendal podav u vidstavku prote prezident klubu Filip Karter ne pogodivsya vidpustiti Govarda Yak viyavilosya nadali ne darma Vzhe cogo sezonu Evertonu vdalosya vigrati Kubok Angliyi dijti do finalu Kubka Ligi a v chempionati pidnyatisya na some misce sho stalo uspihom pislya takogo provalnogo startu Sezon 1984 85 stav dlya Evertona triumfalnim U chempionati Angliyi Everton stav pershim z velicheznim vidrivom vid Liverpulya sho posiv druge misce v Kubku Angliyi dijshov do finalu de lishe v dodatkovij chas postupivsya Manchester Yunajted Krim togo cogo sezonu Everton vigrav svij pershij i na sogodnishnij den yedinij dlya sebe yevropejskij trofej Kubok volodariv kubkiv na shlyahu do finalu yakogo buli obigrani irlandskij UKD chehoslovackij Inter Bratislava gollandska Fortuna Sittard ta zahidnonimecka Bavariya a u finali avstrijskij Rapid Nastupnogo sezonu Everton otrimav pravo bulo vzyati uchast u Kubku yevropejskih chempioniv de vin viznavavsya golovnim favoritom ale Ejzelska tragediya postavila hrest na vsih nadiyah Evertona vigrati she odin mizhnarodnij turnir Nezvazhayuchi na cyu p yatirichnu diskvalifikaciyu Kendall usvidomlyuvav neobhidnist posilennya komandi shob zalishatisya konkurentospromozhnim na vnutrishnij areni cherez sho u klubi z yavivsya zirkovij napadnik Gari Lineker pridbanij u Lester Siti za 800 000 funtiv sterlingiv Nezvazhayuchi na ce pidsilennya iriskam ne vdalos zberegti svij titul i voni finishuvali drugimi postupayuchis pershim miscem Liverpulyu a takozh zaznali porazku u finali Kubka yaka zalishila komandu Govarda Kendalla bez trofeyiv Ale vzhe cherez rik titul chempiona Angliyi znovu povernuvsya do Evertona pislya chogo pered pochatkom sezonu 1987 88 Kendall pokinuv klub i ocholiv ispanskij Atletik Bilbao Novim trenerom irisok buv priznachenij pomichnik Kendalla Kolin Garvi Golovnim jogo dosyagnennyam za 3 5 roki stav vihid u final Kubka Angliyi 1989 roku de Everton prograv Liverpulyu 2 3 Pochatok sezonu 1990 91 vijshov dlya Evertona provalnim i yak naslidok 31 zhovtnya Kolin Garvi buv zvilnenij ale nezabarom povernuvsya do klubu v starij yakosti pomichnika Govarda Kendalla yakij ne dosyagnuvshi velikih rezultativ v Ispaniyi ta Manchester Siti virishiv povernutisya do ridnogo klubu Tim ne mensh povernennya legendarnogo trenera ne zupinili padinnya Evertona dev yate misce u sezoni 1990 91 dvanadcyate u 1991 92 i trinadcyate u 1992 93 Krim togo finansovi problemi ne nadavali vbolivalnikam Evertona vpevnenosti u zavtrashnomu dni V rezultati 4 grudnya 1993 roku Govard Kendall vdruge zalishiv Everton Kriza 1990 h Everton u gri z Manchester Yunajted na Old Trafford 2000 rik U sichni 1993 roku novim golovnim trenerom stav valiyec Majk Voker z Norvich Siti ale i jomu ne vdalosya vivesti Everton z krizi Pered ostannim turom sezonu Evertonu potribno bulo peremogti Vimbldon na Gudison Park vryatuvatis vid vilotu vtim same Vimbldon lidiruvav z rahunkom 2 0 Tim ne mensh Evertonu vdalosya zrobiti divo i perevernuti gru peremigshi 3 2 i takim chinom vryatuvatis vid mozhlivogo vilotu vpershe za 40 sezoniv Cya podiya uvijshla v istoriyu klubu yak Velika vtecha angl Great Escape Nezvazhayuchi na poryatunok Everton pogano rozpochav sezon 1994 95 vigravshi lishe odin raz u 14 turah cherez sho Voker buv zvilnenij u listopadi 1994 roku Todi kerivnictvo klubu virishilo zaprositi na jogo misce Dzho Rojla yakij pid chas perebuvannya gravcem vistupav za irisok Nasampered Rojl prishepiv Evertonu zahisnij stil gri zavdyaki chomu klubu vdalosya zalishitisya v Prem yer lizi posivshi 15 misce Krim togo Evertonu vdalosya vigrati ostannij na sogodni dlya sebe trofej Kubok Angliyi 1995 roku U finali komanda z rahunkom 1 0 peregrala Manchester Yunajted Pered sezonom 1995 96 Evertonu vdalosya nepogano pidsilitisya Komandu popovnili Andrij Kanchelskis Nik Barmbi Geri Spid sho dopomoglo Evertonu zajnyati visoke shodo inshih rezultativ komandi u comu desyatilitti shoste misce Prote nastupnogo sezonu komanda znovu mala borotbu za vizhivannya Lishe nichiya v ostannomu turi z Koventri Siti dozvolila komandi zalishitisya v eliti Nastupnij sezon oznamenuvavsya chergovim prihodom u klub Govarda Kendala Cogo razu vin propracyuvav u klubi odin sezon u yakomu komandi lishe za rizniceyu zabitih ta propushenih m yachiv vdalosya zalishitis u Prem yer lizi Nadali komandu buv zaproshenij shotlandskij specialist Volter Smit Pid jogo kerivnictvom komanda 3 sezoni borolasya za vizhivannya postijno zajmayuchi miscya v nizhnij polovini turnirnoyi tablici i u berezni 2002 roku Smit buv zvilnenij Epoha Devida Moyesa 2002 2013 Devid Moyes keruvav Evertonom z 2002 po 2013 rik U berezni 2002 roku koli Everton viletiv z kubka progravshi Middlsbro a takozh buv na mezhi vilotu z Prem yer ligi na misce zvilnenogo Voltera Smita buv zaproshenij molodij nastavnik Preston Nort Enda Devid Moyes yakij priviv klub do p yatnadcyatogo miscya sho garantuvalo zberezhennya miscya u elitnomu divizioni U nastupnomu sezoni Everton nespodivano zakinchiv na somij poziciyi sho bulo najvishim rezultatom klubu z 1996 roku Najbilshe z togo skladu vidilyavsya molodij forvard Vejn Runi yakij nezabarom buv prodanij u Manchester Yunajted za rekordnu sumu v 28 miljoniv funtiv sterlingiv Sezon 2003 04 viyavivsya dlya Evertona nevdalim ale zajnyavshi ryativne simnadcyate misce iriskam vse zh taki vdalosya zalishitisya v Prem yer lizi a nastupnij rozigrash stav najkrashim dlya komandi u pershomu desyatilitti XXI stolittya pered jogo pochatkom komandu popovniv avstraliyec Tim Kegill yakij stav liderom komandi na bagato rokiv upered i dopomig sinim posisti rekordne za bagato rokiv chetverte misce Sezon 2005 06 sklavsya dlya Evertona ne najvdalishim chinom u chempionati klub posiv lishe odinadcyate misce a u Lizi chempioniv ta Kubku UYeFA buv vibitij na rannih stadiyah Vilyarrealom ta buharestskim Dinamo vidpovidno pri comu vid rumuniv Everton zaznav ganebnoyi porazki 1 5 U sezoni 2006 07 Everton finishuvav somim i kvalifikuvavsya v Kubok UYeFA a nastupnogo roku sini dovgij chas jshli v pershij chetvirci ale zreshtoyu vse taki opustilisya na p yate misce kvalifikuvavshis u Kubok UYeFA U Kubku UYeFA Evertonu vdalosya uspishno projti grupovij etap de buli vigrani vsi matchi u tomu chisli i z majbutnim peremozhcem turniru peterburzkim Zenitom ta matchi 1 16 finalu z Brannom ale v 1 8 finalu u seriyi pislyamatchevih penalti Everton postupivsya Fiorentini Nastupnogo roku klub dijshov do finalu Kubka Angliyi de prograv Chelsi a v chempionati znovu zakinchiv sezon na p yatomu ryadku turnirnoyi tablici Sezon 2009 10 vijshov dlya klubu vkraj nerivnim Pershe kolo dlya Evertona bulo provaleno U pershomu zh matchi iriski na Gudison Park postupilisya Arsenalu z rahunkom 1 6 a pislya pershogo kola komanda jshla lishe na 15 misci vidstayuchi vid zoni Ligi Yevropi na 11 ochok Odnak u drugij polovini chempionatu klubu vdalosya zdobuti peremogi nad majbutnim chempionom Chelsi ta vice chempionom Manchester Yunajted V rezultati za ochkami nabranimi u drugij polovini chempionatu Everton posiv tretye misce Shopravda vidstavannya vid lideriv bulo nastilki velikim sho komanda posila vosme misce yake zalishilo klub u sezoni 2010 11 bez yevrokubkiv Sezon 2010 11 znovu rozpochavsya dlya Evertona nevdalo pislya kilkoh turiv komanda opinilasya na ostannomu misci Yak i v poperednomu sezoni piznishe rezultati stali pokrashuvatisya i iriski zakinchili chempionat na somomu misci drugij rik pospil ne zumivshi probitisya do yevrokubkiv Sezon 2011 12 vzhe za tradiciyeyu rozpochavsya provalno ale iriski postupovo vibralisya iz krizi zavershivshi sezon na somomu misci 9 travnya 2013 roku bulo ogolosheno sho Mojes zaminit na posadi golovnogo trenera Manchester Yunajted Aleksa Fergyusona yakij zavershiv trenersku kar yeru Mojes pidpisav iz klubom shestirichnij kontrakt ta zalishiv Everton Za pidsumkami sezonu 2012 13 Everton posiv shoste misce pislya chogo Moyes zalishiv svoyu posadu shob ocholiti Manchester Yunajted vzyavshi z soboyu z Evertona uves trenerskij shtab a takozh gravciv Fila Nevilla ta Maruana Fellayini Postijni zmini trenera 2013 2021 Everton u 2015 roci v Kiyevi pered matchem z kiyivskim Dinamo Verhnij ryad Ross Barkli Tim Govard Fil Yagelka Antolin Alkaras Dzhejms Makkarti Romelu Lukaku Nizhnij ryad Kristian Atsu Shejmus Koulmen Stiven Nejsmit Lejton Bejns Garet Barri 5 chervnya 2013 roku Everton oficijno pidtverdiv sho novim golovnim trenerom komandi stav trener klubu Vigan Atletik Roberto Martines yakij pidpisav kontrakt na 4 roki Debyutnij sezon ispanskogo nastavnika v Evertoni viyavivsya vdalim komanda nabrala maksimalnu dlya sebe kilkist ochok v istoriyi Prem yer ligi posivshi v chempionati p yate misce i vpershe za 5 rokiv probilasya do Ligi Yevropi de v sezoni 2014 15 probilasya do 1 8 finalu postupivshis kiyivskomu Dinamo pislya rozgromnoyi porazki 2 5 Odnak dva nastupni sezoni 2014 15 ta 2015 16 komanda ne pidnimalasya vishe 11 miscya U sezoni 2015 16 komanda distalasya pivfinaliv Kubka Angliyi i Kubka anglijskoyi ligi ale v oboh prograla v rezultati chogo Everton zvilniv Martinesa U chervni 2016 roku bulo ogolosheno pro pidpisannya kontraktu z novim golovnim trenerom komandi Ronaldom Kumanom Za pidsumkami sezonu 2016 17 Everton posiv some misce i pislya dvorichnoyi perervi povernuvsya do yevrokubkiv Lito 2017 roku oznamenuvalosya dlya komandi znachnimi zminami u skladi Tak za rekordni dlya klubu 75 miljoniv funtiv sterlingiv bez urahuvannya mozhlivih bonusiv klub pokinuv Romelu Lukaku yakij perejshov do Manchester Yunajted V rezultati ugodi z Yunajted u klub povernuvsya Vejn Runi Otrimani vid belgijskogo napadnika koshti buli vidpravleni na rekordne dlya klubu posilannya popovnili komandu Gilvi Sigyurdsson 40 miljoniv funtiv bez urahuvannya bonusiv Majkl Kin 25 miljoniv funtiv bez urahuvannya bonusiv Dzhordan Pikford 25 miljoniv funtiv bez urahuvannya bonusiv sho ye rekordom Velikoyi Britaniyi dlya vorotarya ta she kilka novih futbolistiv Prote sezon komanda pochala vkraj nevdalo sho prizvelo do vidstavki Kumana 23 zhovtnya 2017 roku pislya rozgromnoyi porazki 2 5 vid Arsenalu 30 listopada 2017 roku novim golovnim trenerom komandi bulo priznacheno Sema Ellardajsa Ellardajs zmig trohi pokrashiti rezultati komandi ale sezon Everton zakinchiv lishe na vosmomu misci v chempionati a stil gri komandi ne mav uspihu u fanativ V rezultati 16 travnya 2018 roku Ellardajs buv vidpravlenij u vidstavku 31 travnya 2018 roku bulo ogolosheno pro te sho novim trenerom komandi stav portugalec Marku Silva Pid jogo kerivnictvom komanda u sezoni 2018 19 znovu posila vosme misce 5 grudnya 2019 roku pislya nevdalogo pochatku sezonu 2019 20 v rezultati yakogo komanda opinilasya na 18 misci turnirnoyi tablici z 14 nabranimi ochkami Silva buv vidpravlenij u vidstavku z posta golovnogo trenera Evertona Obov yazki golovnogo trenera komandi stav vikonuvati kolishnij gravec klubu ta trener Dunkan Fergyuson Z nim na choli komanda provela chotiri matchi Everton u 2021 roci pered matchem z Manchester Yunajted 21 grudnya posadu golovnogo trenera komandi obijnyav Karlo Anchelotti yakij pidpisav kontrakt iz klubom na chotiri z polovinoyu roki Dankan Fergyuson zberig misce u trenerskomu shtabi Anchelotti vdalosya pokrashiti rezultati komandi prote kincivka sezonu pislya trivaloyi pauzi pov yazanoyi z pandemiyeyu COVID 19 viyavilasya dlya Evertona ne nadto vdaloyu V rezultati komanda posila lishe 12 misce u turnirnij tablici Sezon 2020 21 klub rozpochav iz chotiroh peremog pospil v APL i trivalij chas jshov sered lideriv chempionatu ale postupovo rezultati komandi pogirshuvalisya i sezon Everton zavershiv na 10 misci turnirnoyi tablici 1 chervnya 2021 roku bulo oficijno ogolosheno pro te sho golovnij trener komandi Karlo Anchelotti perehodit na robotu v Real Madrid Cya novina stala shokom dlya vbolivalnikiv oskilki italiyec ranishe zayavlyav sho hoche zalishitisya v klubi do vidkrittya stadionu Bremli Mur Dok Hocha sezon u klubu buv nevtishnij pomitnoyu podiyeyu bula peremoga v mersisajdskomu derbi na Enfildi z rahunkom 2 0 Ce buv pershij raz koli Everton peremig na Enfildi za 22 roki oskilki ostannya peremoga bula u veresni 1999 roku ce takozh bula persha peremoga klubu v mersisajdskomu derbi z 2010 roku Suchasna istoriya z 2021 30 chervnya 2021 roku novim trenerom komandi buv priznachenij ispanec Rafael Benites yakij stav lishe drugim trenerom v istoriyi sho trenuvav yak Liverpul tak i Everton 16 sichnya 2022 roku Benitesa bulo zvilneno Ubolivalniki i derbiDokladnishe Mersisajdske derbi Fanati Evertona na viyizdi v Kiyevi Klub maye veliku armiyu fanativ sho spriyaye majzhe povnomu zapovnennyu stadionu pid chas matchiv U irisok ye davnij istorichnij suprotivnik inshij liverpulskij klub Liverpul U ramkah chempionatu komandi regulyarno berut uchast u Mersisajdskomu derbi Liverpul vinik u 1892 pislya vidokremlennya vid Evertona jogo prezidenta ta dekilkoh gravciv U hodi cogo konfliktu iriski pokinuli Enfild Roud svoyu domashnyu arenu na toj chas Z togo chasu voni provodyat matchi na Gudison Park U kerivnictva buv plan po zbilshennyu stadionu ta perenesennya jogo u Kirkbi peredmistya Liverpulya ale fanati buli proti i ce rishennya skasuvali Deviz latinoyu Nil Satis Nisi Optimum perekladayetsya yak Tilki najkrashe dostatno dobre Ubolivalniki klubu spivayut bagato pisen na chest svoyeyi komandi sered yakih i odna z najvidomishih All Together Now FormaPersha forma Druga forma Klasichna forma Protyagom pershogo desyatilittya svoyeyi istoriyi Everton mav kilka riznih variantiv formi Spochatku futbolisti Evertona vistupali u smugastih bilo sinih majkah Odnak naprikinci 19 stolittya bagato futbolistiv perehodili v tabir irisok z inshih komand prodovzhuyuchi pri comu koristuvatisya komplektami formi svoyih kolishnih klubiv cherez sho vinikala plutanina Todi kerivnictvom klubu bulo virisheno sho Everton gratime u chornih futbolkah do yakih trohi piznishe dodalasya chervona diagonalna smuga Tradicijni dlya Evertona futbolki korolivskogo sinogo koloru buli vpershe vikoristani pislya pereyizdu na Gudison Park u sezoni 1901 02 V 1906 klub grav u futbolkah blakitnogo koloru prote pislya protestu vbolivalnikiv bulo virisheno povernutisya do yaskravo sinogo Inodi Everton grav u formi svitlishogo vidtinku napriklad u sezonah 1930 31 i 1997 98 ale ci varianti buli ne populyarnimi u shanuvalnikiv komandi LogotipVezha princa Ruperta Naprikinci sezonu 1937 38 sekretar Evertona yakij piznishe stav golovnim trenerom klubu virishiv rozrobiti dizajn klubnoyi kravatki Virishili sho kolir kravatki bude sinim a Kelli bulo dano zavdannya stvoriti emblemu Kelli pracyuvav nad neyu protyagom chotiroh misyaciv do rishennya shodo vidtvorennya na emblemi Vezhi princa Ruperta yakia stoyit u centri rajonu Everton Vezha bula micno pov yazana z rajonom Liverpulya Everton z momentu yiyi budivnictva u 1787 roci Spochatku vona sluzhila v yazniceyu dlya dribnih zlochinciv ta vitvereznikom Po obidva boki vezhi na logotipi znahodyatsya lavrovi vinki yaki simvolizuyut peremogu ta uspih Znizu logotip suprovodzhuyetsya latinskim devizom Nil Satis Nisi Optimum sho oznachaye Tilki najkrashe dosit dobre Vpershe logotip buv prodemonstrovanij v 1939 Na futbolkah gravciv vin z yavivsya piznishe v 1978 do cogo na formi zobrazhalasya abreviatura EFC i z neznachnimi zminami dijshov do teperishnogo chasu 25 travnya 2013 roku Everton ogolosiv pro zminu logotipu ale lishe za dva dni ponad 14 tisyach fanativ uzhe pidpisali onlajn peticiyu yaka zaklikala kerivnictvo ne chipati emblemu Na novomu logotipi buv vidsutnij deviz klubu Nil Satis Nisi Optimum yakij buv prisutnij na logotipi z 1938 roku a takozh bagatorichnij simvol Evertona para vinkiv yaki buli dodani u 1978 roci V pidsumku Everton prisluhavsya do svoyih ubolivalnikiv i cherez kilka dniv zayaviv sho cyu emblemu bude vikoristano lishe protyagom odnogo sezonu i lishe z tiyeyi prichini sho nova forma z ciyeyu emblemoyu vzhe zapushena u virobnictvo U lipni 2014 roku buv zatverdzhenij novij logotip yakij pidtrimalo u golosuvanni majzhe 80 vbolivalnikiv z tih yaki vzyali uchast 1972 1976 1976 1978 2000 traven 2013 roku Sezon 2013 14PrizviskaNajbilsh poshirene prizvisko Evertona iriski angl The Toffees Vono z yavilosya pislya pereyizdu Evertona na Gudison Park U viniknennya takoyi prizviska ye kilka poyasnen Za odniyeyu z legend poruch zi stadionom bula konditerska de prodavalisya odnojmenni solodoshi a za inshoyu versiyeyu pochatkovim miscem provedennya zasidan klubu buv Everton Toffee House Takozh Everton maye nizku inshih prizvisk Golovnij klubnij kolir sinij Ce spriyalo poyavi prostogo prizviska sini angl The Blues Inshim svoyim prizviskom narodnij klub angl The People s Club Everton zobov yazanij kolishnomu golovnomu treneru komandi Devidu Moyesu yakij nazvav klub tak na svoyij pershij pres konferenciyi pislya priznachennya golovnim trenerom klubu Stadion Gudison Park Dokladnishe Enfild stadion Gudison Park ta Bremli Mur Dok stadion Spochatku Everton grav na poli Stenli Parku Postupovo kilkist glyadachiv yaki prihodyat na matchi klubu zrostala Do 1882 roku yihnya kilkist perevishuvala dvi tisyachi vnaslidok chogo Everton pereyihav na pole na vulici Prajori roud prote vzhe cherez rik novim stadionom klubu stav Enfild Na Enfildi Everton grav do 1892 roku Nezabarom pislya cogo Everton z yihav z Enfilda i podbuduvav novij stadion Gudison Park Gudison Park stav pershim stadionom v Angliyi priznachenim tilki dlya futbolu U 1966 roci stadion prijnyav p yat matchiv chempionatu svitu Zhoden inshij stadion za vinyatkom Vembli ne prijmav tak bagato igor chempionatu svitu Ce takozh bula persha anglijska arena yaka mala pidgruntovij obigriv i persha yaka mala dva yarusi z usih bokiv U berezni 2017 roku Everton oficijno ogolosiv pro vikup teritoriyi v rajoni doku Bremli Mur de planuyetsya budivnictvo novogo stadionu klubu mistkistyu 52 888 osib 25 lipnya 2019 roku Everton prezentuvav dizajn majbutnogo stadionu Bremli Mur Dok U sichni 2020 roku stalo vidomo sho kompaniya Alishera Usmanova USM Holdings dosyagla ugodi z klubom pro pridbannya za 35 mln yevro prav na nazvu novogo stadionu z rozrahunkovim terminom vvedennya ob yekta v diyu v 2023 roci vtim cherez pandemiyu koronavirusu vidkrittya areni bulo vidterminovano Tituli ta dosyagnennyaDinamika vistupiv Evertona v chempionatah Angliyi z 1889 rokuPershij divizion pershij riven Peremozhec 9 1890 91 1914 15 1927 28 1931 32 1938 39 1962 63 1969 70 1984 85 1986 87 Druge misce 7 1889 90 1894 95 1901 02 1904 05 1908 09 1911 12 1985 86Drugij divizion drugij riven Peremozhec 1 1930 31 Druge misce 1 1953 54Kubok Angliyi Volodar 5 1906 1932 33 1965 66 1983 84 1994 95 Finalist 8 1893 1897 1907 1967 68 1984 85 1985 86 1988 89 2008 09Kubok Futbolnoyi Ligi Finalist 2 1976 77 1983 84Superkubok Angliyi Volodar 9 1928 1932 1963 1970 1984 1985 1986 1987 1995 Finalist 2 1933 1966Kubok volodariv kubkiv UYeFA Volodar 1 1984 85 razom z Liverpulem Vistupi v yevrokubkahSpisok matchiv Evertona v yevrokubkahSezon Zmagannya Raund Supernik Vdoma Na viyizdi V sukupnosti PrimitkiKubok yarmarkiv Danfermlin Atletik 1 0 0 2 1 2 N D1963 64 Kubok Yevropejskih chempioniv 1R Internacionale 0 0 0 1 0 1Kubok yarmarkiv Volerenga 5 2 4 2 9 4Kilmarnok 4 1 2 0 6 1Manchester Yunajted 1 2 1 1 2 3Kubok yarmarkiv Nyurnberg 1 0 1 1 2 1Ujpesht 2 1 0 3 2 41966 67 Kubok volodariv kubkiv 1R Olborg 2 1 0 0 2 12R Real Saragosa 1 0 0 2 1 21970 71 Kubok Yevropejskih chempioniv 1R Keplavik 6 2 3 0 9 22R Borussiya Menhengladbah 1 1 1 1 2 2 4 3 p 1 4 Panatinayikos 1 1 0 0 1 1 Goli v gostyah1975 76 Kubok UYeFA 1R Milan 0 0 0 1 0 1 N D1978 79 Kubok UYeFA 1R Finn Garps 5 0 5 0 10 02R Dukla Praga 2 1 0 1 2 2 Goli v gostyah1979 80 Kubok UYeFA 1R Feyenord 0 1 0 1 0 2 N D1984 85 Kubok volodariv kubkiv 1R USD 1 0 0 0 1 02R Inter Bratislava 1 0 3 0 4 01 4 Fortuna Sittard 3 0 2 0 5 01 2 Bavariya 3 1 0 0 3 1Final Rapid Viden 3 11995 96 Kubok volodariv kubkiv 1R KR 3 1 3 2 6 32R Feyenord 0 0 0 1 0 12005 06 Liga chempioniv 3KR Vilyarreal 1 2 1 2 2 4Kubok UYeFA 1R Dinamo Buharest 1 0 1 5 2 52007 08 Kubok UYeFA 1R Metalist 1 1 3 2 4 3Grupa A Nyurnberg N D 2 0 1 e misceZenit Sankt Peterburg 1 0 N DAZ N D 3 2Larisa 3 1 N D1 16 Brann 6 1 2 0 8 11 8 Fiorentina 2 0 0 2 2 2 2 4 p 2008 09 Kubok UYeFA 1R Standard 2 2 1 2 3 4 N D2009 10 Liga Yevropi PO Sigma Olomouc 4 0 1 1 5 1Grupa I Benfika 0 2 0 5 2 e misceBATE 0 1 2 1AEK Afini 4 0 1 01 16 Sporting 2 1 0 3 2 42014 15 Liga Yevropi Grupa H Volfsburg 4 1 2 0 1 e misceKrasnodar 0 1 1 1Lill 3 0 0 01 16 Yang Bojz 3 1 4 1 7 21 8 Dinamo Kiyiv 2 1 2 5 4 62017 18 Liga Yevropi 3KR Ruzhomberok 1 0 1 0 2 0PO Hajduk Split 2 0 1 1 3 1Grupa E Atalanta 1 5 0 3 3 ye misceApollon 2 2 3 0Lion 1 2 0 3Sklad komandiStanom na 6 travnya 2024 Poz Nac Gravec1 VR Dzhordan Pikford2 ZH Natan Patterson5 ZH Majkl Kin6 ZH Dzhejms Tarkovski7 NP Dvajt Maknil8 PZ Amadu Onana9 NP Dominik Kalvert Lyuyin10 NP Arno Gruneveld v orendi z Vilyarreala 11 NP Dzhek Garrison v orendi z Lids Yunajted 12 VR14 NP Betu16 PZ Abdulaj Dukure18 ZH Eshli Yang Poz Nac Gravec19 ZH Vitalij Mikolenko20 PZ Dele Alli21 PZ Andre Gomesh22 ZH Ben Godfri23 ZH Shejmus Koulmen kapitan 27 PZ Idrissa Guye28 NP Yussef Shermiti31 VR Endi Lonergan32 ZH Dzharrad Brentvejt37 PZ Dzhejms Garner43 VR61 NP62 PZPrimitkiPremier League Handbook 2020 21 PDF Premier League s 16 PDF originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 12 kvitnya 2021 anglijskoyu ToffeeWeb Arhiv originalu za 2 sichnya 2010 Procitovano 5 lyutogo 2010 MyFootballFacts com Arhiv originalu za 9 grudnya 2021 Procitovano 1 sichnya 2022 Gallagher Erin Marie 24 veresnya 2020 Insider Sport amer Arhiv originalu za 20 lyutogo 2022 Procitovano 20 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 2 veresnya 2015 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2017 Procitovano 1 sichnya 2022 anglijskoyu Talk Football Arhiv originalu za 10 veresnya 2010 Procitovano 5 lyutogo 2010 Premier League Arhiv originalu za 24 listopada 2011 Procitovano 23 serpnya 2010 Everton F C 10 travnya 2016 Arhiv originalu za 13 sichnya 2017 Procitovano 10 travnya 2016 Inglis Simon 1996 The Football Grounds of Britain Everton History Arhiv originalu za 15 February 2011 Procitovano 22 August 2006 Liversedge Stan 1991 Liverpool The Official Centenary History London Hamlyn Publishing ISBN 0 600 57308 7 evertonfc com 27 veresnya 2007 Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 1 sichnya 2022 Everton F C Arhiv originalu za 17 February 2012 Procitovano 21 September 2008 Kozyupa Irina Zirkovi fanati domashni matchi na Enfildi ta 9 chempionstv Sho varto znati pro istoriyu Evertona ua tribuna com ros Procitovano 5 chervnya 2023 Kennedy David Collins Michael 2006 The Historical Journal Cambridge University Press 49 3 761 788 doi 10 1017 S0018246X06005504 Arhiv originalu za 28 serpnya 2016 Procitovano 1 sichnya 2022 Association Football in Victorian England A History of the Game from 1863 to 1900 by Philip Gibbons Across the Park by Peter Lupson Dr Everton s Magnificent Obsession by David France The Essential History of Everton FC by Mark Platt Everton F C The Men from the Hill Country The Development of Everton Football Club During the Reign of Queen Victoria by Tony Onslow The History of the Everton Football Club 1878 1928 by Thomas Keates Everton History Arhiv originalu za 5 June 2011 Procitovano 5 travnya 2009 USSR Toffees ros Arhiv originalu za 14 bereznya 2012 Procitovano 30 travnya 2011 Everton F C Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 16 listopada 2007 Scott Murray 21 sichnya 2011 Gardian gazeta Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2018 Procitovano 3 zhovtnya 2018 Karel Stokkermans 17 chervnya 2018 Rec Sport Soccer Statistics Foundation Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2018 Procitovano 3 zhovtnya 2018 Spartacus Educational Arhiv originalu za 17 kvitnya 2009 Procitovano 5 listopada 2011 statto com Arhiv originalu za 22 veresnya 2013 Procitovano 5 listopada 2011 Sajt FK Everton angl Arhiv originalu za 8 veresnya 2011 Procitovano 30 travnya 2011 www toffeeweb com Arhiv originalu za 24 listopada 2021 Procitovano 1 sichnya 2022 Everton FC Arhiv originalu za 5 veresnya 2015 Procitovano 29 zhovtnya 2015 Everton F C Arhiv originalu za 13 listopada 2006 Procitovano 16 listopada 2007 www evertonfc com Arhiv originalu za 5 veresnya 2015 Procitovano 3 veresnya 2015 BBC Arhiv originalu za 25 travnya 2015 Procitovano 3 veresnya 2015 Association Press The Guardian Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 3 veresnya 2015 www evertonfc com Arhiv originalu za 28 chervnya 2015 Procitovano 3 veresnya 2015 USSR Toffees ros Arhiv originalu za 21 serpnya 2013 Procitovano 30 travnya 2011 History The Everton Story 1961 1980 archive wikiwix com Arhiv originalu za 26 veresnya 2010 Procitovano 1 sichnya 2022 Oficialnyj sajt FK Everton angl Arhiv originalu za 10 lipnya 2011 Procitovano 30 travnya 2011 Footymad Limited everton mad co uk Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2011 Procitovano 7 bereznya 2010 Footymad Limited everton mad co uk Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2011 Procitovano 7 bereznya 2010 Footymad Limited everton mad co uk Arhiv originalu za 2 sichnya 2022 Procitovano 7 bereznya 2010 Ridley Ian 1 sichnya 1995 The Independent London Arhiv originalu za 6 listopada 2012 Procitovano 24 grudnya 2009 Premier League Arhiv originalu za 30 veresnya 2008 Procitovano 24 grudnya 2009 USSR Toffees ros Arhiv originalu za 21 serpnya 2013 Procitovano 30 travnya 2011 brit 17 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 9 serpnya 2017 Procitovano 28 bereznya 2018 13 bereznya 2002 Arhiv originalu za 16 sichnya 2009 Procitovano 21 lipnya 2007 BBC Sport 14 bereznya 2002 Arhiv originalu za 12 sichnya 2016 Procitovano 21 lipnya 2007 Soccerway com Arhiv originalu za 9 grudnya 2021 Procitovano 2 sichnya 2022 BBC Sport 1 veresnya 2004 Arhiv originalu za 1 listopada 2005 Procitovano 22 serpnya 2006 BBC Sport 24 serpnya 2005 Arhiv originalu za 26 serpnya 2017 Procitovano 21 listopada 2008 Gaunt Ken 16 veresnya 2005 Dinamo Bucharest 5 Everton 1 The Independent London Procitovano 21 listopada 2008 nedostupne posilannya z 01 08 2021 FastScore com Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2020 Procitovano 16 zhovtnya 2020 Shea Julian 9 travnya 2010 BBC News Arhiv originalu za 12 sichnya 2016 Procitovano 2 sichnya 2022 BBC News Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 15 grudnya 2019 FK Everton angl 5 chervnya 2013 Arhiv originalu za 5 chervnya 2013 Procitovano 10 travnya 2014 Darling Kevin 11 travnya 2014 BBC Sport BBC Arhiv originalu za 12 travnya 2014 Procitovano 13 travnya 2014 uefa com UEFA 19 bereznya 2015 Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 12 travnya 2016 Hunter Andy 12 travnya 2016 The Guardian Arhiv originalu za 12 travnya 2016 Procitovano 12 travnya 2016 BBC Sport BBC 14 chervnya 2016 Arhiv originalu za 30 serpnya 2017 Procitovano 14 chervnya 2016 BBC Sport brit 9 lipnya 2017 Arhiv originalu za 9 lipnya 2017 Procitovano 28 bereznya 2018 Wathan Chris 16 serpnya 2017 walesonline Arhiv originalu za 2 sichnya 2022 Procitovano 28 bereznya 2018 BBC Sport brit 15 chervnya 2017 Arhiv originalu za 6 veresnya 2017 Procitovano 28 bereznya 2018 Hunter Andy 23 zhovtnya 2017 The Guardian angl Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2017 Procitovano 28 bereznya 2018 BBC Sport brit 30 listopada 2017 Arhiv originalu za 30 listopada 2017 Procitovano 28 bereznya 2018 The Guardian angl 16 travnya 2018 Arhiv originalu za 16 travnya 2018 Procitovano 16 travnya 2018 Hunter Andy 31 travnya 2018 The Guardian angl Arhiv originalu za 31 travnya 2018 Procitovano 31 travnya 2018 angl Official Website of Everton FC 5 12 2019 Arhiv originalu za 5 grudnya 2019 Procitovano 22 grudnya 2019 Hunter Andy 11 grudnya 2019 The Guardian angl Arhiv originalu za 11 grudnya 2019 Procitovano 12 grudnya 2019 angl Official Website of Everton FC 21 12 2019 Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 22 grudnya 2019 The Guardian angl 21 grudnya 2019 Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 21 grudnya 2019 McNulty Phil 2 chervnya 2021 Carlo Ancelotti leaves Everton Italian s exit to Real Madrid major blow to Toffees ambitions BBC Sport originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 14 veresnya 2021 BBC Sport brit 2 chervnya 2021 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2021 Ancelotti Reveals Ambition For Long Everton Stay Evertonfc com angl 25 lyutogo 2021 originalu za 27 zhovtnya 2021 BBC Sport brit 20 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 23 lipnya 2021 Everton Beat Liverpool At Anfield Evertonfc com angl 20 lyutogo 2021 originalu za 28 zhovtnya 2021 www evertonfc com Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 30 chervnya 2021 Flanagan Steve 10 travnya 2006 anglijskoyu ToffeeWeb Arhiv originalu za 13 sichnya 2010 Procitovano 5 lyutogo 2010 rosijskoyu Arhiv zhurnalu Futbol 10 veresnya 2007 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2016 Procitovano 5 lyutogo 2010 Toffeeweb Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 16 listopada 2007 ToffeeWeb angl Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 30 travnya 2011 Historical Football Kits Arhiv originalu za 5 listopada 2011 Procitovano 5 listopada 2011 History of Everton crest from official site Everton F C Arhiv originalu za 25 lyutogo 2012 Procitovano 21 serpnya 2006 Everton F C Official Website 25 travnya 2013 Arhiv originalu za 29 travnya 2013 Procitovano 25 travnya 2013 Jones Neil 27 May 2013 Liverpool Echo Arhiv originalu za 28 travnya 2013 Procitovano 27 May 2013 Bleaney Rob 4 lipnya 2014 The Guardian Arhiv originalu za 4 lipnya 2014 Procitovano 5 lipnya 2014 Clark Adam 3 zhovtnya 2013 Everton F C Official Website Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 5 lipnya 2014 BBC 3 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2014 Procitovano 5 lipnya 2014 ToffeeWeb angl Arhiv originalu za 9 serpnya 2006 Procitovano 17 sichnya 2018 Mullock Simon 8 travnya 2010 Daily Mirror Arhiv originalu za 15 lipnya 2010 Procitovano 24 serpnya 2010 Toffeeweb Arhiv originalu za 15 lyutogo 2011 Procitovano 17 listopada 2007 Groom Andy 2014 The Illustrated Everton Story Andrews UK Limited Toffeeweb Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2011 Procitovano 16 lipnya 2009 Everton F C Arhiv originalu za 20 serpnya 2006 Procitovano 22 serpnya 2006 BBC News Arhiv originalu za 5 sichnya 2017 Procitovano 5 sichnya 2017 Soccer ru ros 15 sichnya 2020 Arhiv originalu za 2 sichnya 2022 Procitovano 2 sichnya 2022 Sklad komandi Everton Procitovano 9 listopada 2022 PosilannyaOficijnij sajt Istoriya komandi Everton 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine