Рафаель Бенітес

Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Бенітес, а друге (материне) прізвище Маудес.

Рафае́ль Бені́тес Мау́дес (ісп. Rafael Benitez Maudez; нар. 16 квітня 1960 року, Мадрид, Іспанія) — іспанський футболіст, півзахисник, нині — тренер.

Рафаель Бенітес
Рафаель Бенітес
Особисті дані
Повне ім'я	Рафаель Бенітес Маудес
Народження	16 квітня 1960(1960-04-16) (64 роки)
	Мадрид,  Іспанія
Зріст	178 см
Громадянство	Іспанія
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1974–1981 Реал Мадрид Кастілья 247 (7) 1981–1985 «Парла» 124 (8) 1985–1986 «Лінарес» 34 (7)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1979–1981 Університетська        збірна Іспанії 5 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1986–1993 «Реал Мадрид U-17» 1993–1994 «Реал Мадрид» помічник 1993–1994 «Реал Мадрид Б» 1994–1995 «Реал Мадрид Б» 1995–1996 «Реал Вальядолід» 1996 «Осасуна» 1997–1999 «Естремадура» 2000–2001 «Тенерифе» 2001–2004 «Валенсія» 2004–2010 «Ліверпуль» 2010 «Інтернаціонале» 2012–2013 «Челсі» 2013–2015 «Наполі» 2015–2016 «Реал Мадрид» 2016–2019 «Ньюкасл» 2019–2021 «ДЛ Про» 2021–2022 «Евертон» 2023–2024 «Сельта»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Дані оновлено 12 березня 2024.

Найуспішніший тренер в історії «Валенсії», який зміг за три сезони свого перебування біля керма клубу двічі зробити його чемпіоном й одного разу виграти Кубок УЄФА. Один з трьох тренерів (поряд з Бобом Пейслі і Жозе Моурінью), якому вдалося виграти Кубок УЄФА, а наступного року виграти Кубок європейських чемпіонів. Бенітес став другим (після Джо Фегана) тренером «Ліверпуля», який зміг виграти Лігу чемпіонів УЄФА в перший же сезон свого перебування біля керма клубу.

Початок кар'єри

Гравець

Молодий Бенітес навчався в декількох школах по всьому Мадриду і грав за різні шкільні команди. Серед його шкільних друзів і товаришів по команді був відомий у майбутньому футболіст збірної Іспанії . Юнак рано продемонстрував свій тренерський потенціал, коли у віці тринадцяти років став тренувати дитячу футбольну команду. У віці дванадцяти років Бенітес був прийнятий в одну з юнацьких команд мадридського «Реала». Він грав на позиції півзахисника спочатку в аматорських командах клубу в четвертому дивізіоні, а потім пробився до складу фарм-клубу мадридців — «Кастілья», гравшій у другому дивізіоні. Він також став студентом спортивного факультету і в 1982 році отримав диплом за спеціальністю «фізичне виховання».

У 1979 році Бенітес був запрошений до складу збірної команди з футболу, що представляла Іспанію на іграх універсіади, що проходила в Мехіко. У першому ж матчі, що завершився перемогою іспанців над командою Куби 4:0, він відзначився, забивши гол з пенальті. У наступній грі, нульової нічиєї з Канадою, він отримав травму після жорсткого підкату суперника. Ця травма вивела його з ладу на рік і поставила хрест на його шанси заграти на найвищому рівні. У 1981 році Бенітес перейшов у клуб четвертого дивізіону «Парла». Спочатку він перебував у цьому клубі на правах оренди, але з часом підписав з ним постійний контракт і допоміг клубу досягти підвищення в класі, вийшовши в Сегунду-Б, третю іспанську лігу. За університетську збірну Іспанії в подальшому він провів ще три матчі. У 1985 році він перейшов в інший клуб третього дивізіону, «Лінарес», де як граючий тренер був помічником у Енріке Матеоса. Надалі через проблеми зі здоров'ям він був змушений пропустити практично весь сезон 1985/86 і врешті-решт він вирішив завершити ігрову кар'єру.

Початок тренерської кар'єри

У 1986 році, у віці двадцяти шести років, Бенітес повернувся в мадридський «Реал» і приєднався до тренерського штабу клубу. Спочатку сезону 1986/87 він був призначений тренером «Кастільї-Б». З цією командою він двічі займав перше місце в лізі — у 1987 і 1989 роках. У 1990 році він утретє привів очолювану команду до перемоги — цього разу друге юнацьку команду «Реала». У середині сезону 1990/91 він змінив Хосе Антоніо Камачо на посаді тренера команди «Реала», складеної з молодих гравців до 19 років. З ними Бенітес двічі виграв юнацький кубок Іспанії — в 1991 і 1993 роках, обидва рази обігравши у фіналі юнаків «Барселони». У 1993 році команда зробила «дубль» — перемогла одночасно в чемпіонаті і в кубку Іспанії серед юнаків до 19 років. За період роботи в «Реалі», в 1989 році Бенітес отримав самостійну тренерську ліцензію, а в 1990 році проходив навчання у футбольному тренувальному таборі в Каліфорнійському університеті в Девісі.

У сезоні 1992/93 Бенітес був також асистентом Маріано Гарсії Ремона в «Реалі-Б» (екс-«Кастілья»). Після успішного виступу своєї юнацької команди Бенітес змінив Гарсію Ремона на його посаді на початку сезону 1993/94. У цей час «Реал Мадрид Б» виступав в другому іспанському дивізіоні, в своїй новій якості Бенітес дебютував 4 вересня 1993 року в матчі проти «Еркулес», завершився перемогою з рахунком 3:1. У березні 1994року він був призначений помічником тренера головної команди мадридців Вісенте Дель Боске, але сезон 1994/95 знову провів головним тренером «Реала-Б».

Спеціаліст з виходу в еліту

Перші спроби самостійної роботи Бенітеса як головного тренера, після того як він пішов з «Реала», були більш ніж невдалими. У сезоні 1995/96 він був призначений тренером «Вальядоліда», однак звідти він був звільнений після того, як команда здобула лише дві перемоги в 23 іграх і опустилася в низ турнірної таблиці вищого дивізіону. У сезоні 1996/97 Бенітес очолив «Осасуну», що грала у другому дивізіоні, але вже через 9 ігор також був звільнений. У 1997 році він перейшов в інший клуб другого дивізіону, «Естремадуру», і цього разу вже домігся успіху, повернувши команду у вищий дивізіон з другого місця в таблиці, поступившись лише «Алавесу» і здобувши 23 перемоги в 42 матчах. «Естремадура» протрималася в еліті лише один сезон — фінішуючи в 1999 році на 17 місці, вона поступилася в перехідних матчах «Вільярреалу».

Після цього Бенітес залишив «Естремадуру» і присвятив один рік навчання в Англії та Італії. Він також працював коментатором і футбольним аналітиком на каналі Eurosport, в газетах Marca і El Mundo, а також на місцевому телебаченні Мадрида. У 2000 році він повернувся до тренерської діяльності і очолив «Тенерифе», що виступав на той момент у другому дивізіоні. У цій команді грали Міста, Курро Торрес і Луїс Гарсія. За підсумками сезону «Тенерифе» посів третє місце позаду «Севільї» і «Бетіса» і разом з цими клубами вийшов у вищий дивізіон.

Валенсія

Чемпіон Іспанії та Кубок УЄФА 2001-04

У 2001 році Бенітес був призначений тренером «Валенсії», замінивши Ектора Купера. Клуб раніше пропонував посаду головного тренера Хав'єру Іруреті, Мане́ і Луїсу Арагонесу, але всі три тренери відхилили пропозицію. Однак директор клубу Хав'єр Субіратс визнає потенціал Бенітеса і вступається за його призначення. Незважаючи на втрату Ґаїски Мендьєти, він успадкував від Купера команду сповнену потенціалу — з Сантьяґо Каньїсаресом, Роберто Аялою, Рубеном Барахою, Давідом Альбельдою, Вісенте і Пабло Аймаром які забезпечили основу для команди.

Бенітес незабаром підкорив і шанувальників «Валенсії», коли пристосував клуб до більш атакуючого стилю гри. Він також привів зі свого колишнього клубу Місту і Курро Торреса. Незабаром Міста стає найкращим бомбардиром «Валенсії» з 19 голами у сезоні 2003-04. У 2002 році тактика налаштована Бенітесом привела Валенсію до свого першого титулу Ла Ліги за останній 31 рік.

Однак у наступному сезоні 2002-2003 було розчарування «Валенсія» закінчила лише на п'ятому місці Ла Лігу, на вісімнадцять очок відставши від чемпіона Мадридського Реалу. В цьому сезоні Бенітес дебютує з «Валенсією» в Лізі чемпіонів УЄФА. Валенсія досягла чвертьфіналу програвши Інтернаціонале.

У сезоні 2003/2004 «Валенсія» повторила свій тріумф в чемпіонаті Іспанії, а також завоювала Кубок УЄФА.Попри цей успіх, Бенітес свариться з директором «Валенсії», за контроль над трансферною політикою клубу. Ці розбіжності змусили Бенітеса піти у відставку з поста тренера в червні 2004 року.

Ліверпуль

Стамбульське диво

25 травня 2005 року в Стамбулі «Ліверпуль» зустрічався в фіналі Ліги чемпіонів з «Міланом». У першому таймі італійці забили три м'ячі, практично забезпечивши собі перемогу в цьому матчі. Проте «Ліверпуль» зміг зібратися на другий тайм і за шість хвилин забити три м'ячі у ворота Діди, в результаті здобувши перемогу по пенальті. Таким чином, вперше в історії у фіналі міжнародного турніру клуб, який поступався з різницею у три м'ячі, зміг стати переможцем. Цей матч вважається одним з найвидатніших в історії футболу.

Хікс, Жиллетт і криза в команді

Незважаючи на непрості взаємини з власниками клубу Томом Хіксом і Джорджем Жиллетом і провал команди в сезоні 2009\2010, Бенітес не був звільнений навесні 2010 року, хоча й ходили чутки про це. Борги клубу, що складали на той момент близько 350 мільйонів фунтів, не дозволяли власникам розірвати контракт з іспанцем, так як в такому випадку їм довелося б виплатити йому 16 мільйонів фунтів компенсації (зарплата Бенітеса за чинним на той час контрактом, розрахованим до 2014 року, становила 4 мільйони фунтів на рік). Сам Бенітес говорив про те, що хоче продовжити роботу з «Ліверпулем», однак вимагав підтвердження того, що клуб буде розвиватися далі.

2 червня 2010 року стало відомо, що керівництво «Ліверпуля» запропонувало Бенітесу достроково залишити свій пост і запропонувало як компенсацію 3 мільйони фунтів. 3 червня було офіційно оголошено про те, що Бенітес залишає посаду менеджера «Ліверпуля» «за взаємною згодою сторін».

Інтернаціонале

6 червня газета Football Italia розмістила інформацію про те, що Бенітес нібито стане новим тренером міланського «Інтера». 8 червня президент італійського клубу Массімо Моратті в інтерв'ю офіційному сайту «Інтера» повідомив, що всі умови контракту з Бенітесом узгоджені, і в середу 9 червня новий наставник «нерадзуррі» буде офіційно представлений пресі. 10 червня Бенітес офіційно очолив команду, підписавши контракт до 30 червня 2012 рока. 21 серпня завоював з командою перший трофей — «Інтер» обіграв «Рому» у розіграші Суперкубка Італії з рахунком 3:1. А через тиждень команда програла мадридському Атлетіко з рахунком 2:0. 23 грудня 2010 року був звільнений із посади головного тренера.

Ньюкасл

У березні 2016 року Бенітес став головним тренером «Ньюкасла». У жовтні 2016 року Бенітес був визнаний менеджером місяця у Чемпіоншипі . 24 червня 2019 року стало відомо, що керівництво «Ньюкаслу» не буде продовжувати з іспанцем контракт і він покине команду.

Евертон

З липня 2021 року до 16 січня 2022 року — головний тренер англійського клубу «Евертон».

Досягнення

«Валенсія»

• Чемпіон Іспанії: 2002, 2004
• Володар Кубка УЄФА: 2004

«Ліверпуль»

• Володар Кубка Англії: 2006
• Володар Суперкубка Англії: 2006
• Переможець Ліги чемпіонів: 2005
• Володар Суперкубка УЄФА: 2005

«Інтернаціонале»

• Володар Суперкубка Італії: 2010
• Переможець Клубного чемпіонат світу з футболу: 2010

«Челсі»

• Переможець Ліги Європи: 2012–2013

«Наполі»

• Володар Кубка Італії: 2014
• Володар Суперкубка Італії: 2014.

Особисті

• Найкращий тренер в історії футболу — 36 місце (World Soccer)
• Найкращий тренер в історії футболу — 37 місце (France Football)

Примітки

1. Бенитес — менеджер месяца в Чемпионшипе // http://football.ua/england/319611-benites-menedzher-mesjaca-v-chempionshipe.html [ 12 листопада 2016 у Wayback Machine.]
2. . Архів оригіналу за 25 червня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
3. . Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 24 січня 2020.
4. . Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 24 січня 2020.
5. . France Football. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 19 березня 2019.
6. . FOX Sports. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
7. . ABC. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.

Посилання

• Профіль на LFCHistory.net [ 4 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
• (англ.)
• Біографія на Liverpool-Live.com [ 18 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Профіль на Liverbird.ru [Архівовано 26 лютого 2013 у WebCite] (рос.)
• Рафаель Бенітес на сайті transfermarkt.com (англ.)