Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Валентин Семенович Дякін (24 липня 1930, Харків — 10 січня 1994, Санкт-Петербург) — радянський і російський історик, доктор історичних наук, професор. Завідувач відділу історії СРСР періоду капіталізму АН СРСР (1970—1973), головний СПбФІРІ РАН (з липня 1986 року).
| Дякін Валентин Семенович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 24 липня 1930 або 1930 Харків, Українська СРР, СРСР |
| Помер | 10 січня 1994 або 1994 Санкт-Петербург, Росія |
| Поховання | Комаровське селищне кладовище |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | науковець |
| Галузь | Історія Німеччини |
| Alma mater | d |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Знання мов | російська |
| Заклад | d |
| Нагороди |  |
Освіта та вчені ступеніУ 1947 році закінчив 157 школу Смольнінського району м. Ленінграда зі срібною медаллю і вступив на ЛДУ. Своєю спеціалізацією він обрав новітню історію Німеччини. Після закінчення ЛДУ у 1952 році та недовгого викладання історії в 3-му Ленінградському педагогічному училищі вже восени 1953 року був зарахований до аспірантури Інституту історії АН СРСР. Кандидатську дисертацію «Боротьба Комуністичної партії Німеччини за створення єдиного робітничого фронту (вересень 1925 — грудень 1926 рр.)» захистив у червні 1956 року, а в 1961 році вона була видана у вигляді монографії. Доктор історичних наук (1970, дисертація «Російська буржуазія та царизм у роки першої світової війни 1914—1917 рр.»). Наукова діяльністьПісля захисту Валентин Семенович Дякін був зарахований молодшим науковим співробітником до Інституту історії АН СРСР у Москві. Але незабаром він наполіг на поверненні до Ленінграда, у відновлене Ленінградське відділення (ЛОІІ, нині ). З березня 1958 року і до кінця життя він не змінював місце роботи, пройшовши шлях до Лої від до завідувача відділу історії СРСР періоду капіталізму (1970–1973) і головного наукового співробітника (з липня 1986 р.). Після XX з'їзду КПРС дослідникам стали відкриватися архіви, стали доступні раніше закриті матеріали, з'явилася можливість детально вивчати кризу самодержавства кінця XIX — початку XX століть. Саме в цей час відбулася переорієнтація наукових інтересів В. С. Дякіна (з історії Німеччини початку XX століття на політичну історію Росії кінця XIX — початку XX століття). Разом із вивченням соціально-економічного становища Росії кінця ХІХ — початку ХХ ст., у 1971 році ним була написана і видана монографія «Німецькі капітали у Росії. Електроіндустрія та електричний транспорт.», де ретельно і скрупульозно показано роль іноземного капіталу Росії. Тоді ж, на початку 70-х років, учений стає керівником великого колективу істориків (як відповідальний редактор), які підготували 1-й том «Історії робітників Ленінграда» (Л., «Наука», 1972). За цю роботу він і ряд авторів стали в листопаді 1975 року лауреатами Державної премії СРСР. Подальші роки були присвячені дослідженню столипінської реформи. Вперше було поставлено питання не лише про аграрну реформу, а й про цілий комплекс перетворень, задуманих прем'єр-міністром (до того ж було розмежовано політичну позицію Столипіна та правих). Все це, зрештою, відбилося в черговій монографії. Концепція Валентина Семеновича викликала не зовсім адекватну реакцію відомого московського історика , який у своїй книзі звинуватив монографію В. С. Дякіна у всіх, найчастіше надуманих, гріхах. Самого ж автора «викрив» у «октябристському» погляді на третьочервневу монархію і не приховував свого неприязного ставлення до нього в тексті. Дякін написав жорсткий проект відповіді на ці «критичні» зауваження, але не став публікувати його, припинивши будь-яку полеміку з таким опонентом. Втім, і винуватець такої реакції більше не повторював таких різких випадів. Тільки після смерті Валентина Дякіна було опубліковано проект цієї відповіді. У 1984 році у Ленінграді було видано фундаментальну працю «Криза самодержавства у Росії», покликаний висвітлити внутрішню політику Росії 1895–1917 років. Відповідальним редактором та автором майже половини текстів був В. С. Дякін. Ця книга отримала високу оцінку фахівців. Розвиток заявлених тем отримав продовження в іншій великій колективній праці «Влада і реформи», яка побачила світ вже після смерті Валентина Семеновича. Між цими двома великими роботами була опублікована чергова монографія, присвячена історії царизму в «постстолипінську» епоху: «Буржуазія, дворянство і царизм у 1911—1914 рр..» (Л., 1988). Вперше в ній яскраво було прописано одну з ключових постатей закулісного політичного життя Росії того часу — О. В. Кривошеїна. Останньою книгою вченого, закінченою 1993 року, і виданою 1997 року видавництвом Санкт-Петербурзького університету стало дослідження «Гроші для сільського господарства 1892—1914 рр.», у якому автор дійшов висновку про недостатність коштів, виділених для аграрного сектора економіки та їх неефективне використання. Звідси глибока криза російського села та невеликі успіхи столипінських реформ. Великі матеріали, які В. С. Дякін збирав для написання наступної монографії, вже про національне питання у внутрішній політиці царату, були видані у вигляді великої збірки в 1998 році. Будучи пристрасним полемістом, Дякін. міг знехтувати і елементарною обережністю, як це сталося при критичному розборі твору І. І. Мінца «Історія Великого Жовтня», висунутого на здобуття Ленінської премії. Автор своє отримав, а ось для Валентина Семеновча на довгі роки був закритий шлях до Академії Наук. Протягом багатьох років В. С. Дякін був керівником філософського методологічного семінару в ЛОІІ, а також входив до складу редколегії журналу «Зірка», в якому опублікував кілька нарисів, серед яких слід виділити критичний аналіз історичних поглядів О. І. Солженіцина. Варто звернути увагу і на неприємну рецензію (у 1970-ті рр. вона стала надбанням «самвидаву», а в 1997 році була опублікована в 5-му номері журналу «Новий вартовий»), яку він дав (як член редколегії) роману В. С. Пікуля «Нечиста сила». Варта згадки і робота з аспірантами ЛОІІ, серед яких були такі історики, як , А. В. Островський, , . Похований Дякін на Комарівському цвинтарі у селищі Комарове. Великий архів, який залишився після вченого, знаходиться в , де він пропрацював більшу частину свого життя. Пам'ять24-25 травня 1999 року у Санкт-Петербурзькій філії Інституту російської історії РАН за фінансової підтримки Російського гуманітарного наукового фонду була проведена наукова конференція "На шляху до революційних потрясінь: економіка, державний устрій та соціальні відносини в Росії другої половини XIX — початку XX століття ", присвячена пам'яті Валентина Дякіна. У конференції брали участь як російські, і зарубіжні історики. Зроблені на конференції доповіді та повідомлення були двома пологами. Одні були присвячені особистості Дякіна або історіографічному аналізу його праць, інші торкалися історичних проблем, пов'язаних з його науковими інтересами. Наукові праці
Примітки
Література
Посилання
| |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valentin Semenovich Dyakin 24 lipnya 1930 Harkiv 10 sichnya 1994 Sankt Peterburg radyanskij i rosijskij istorik doktor istorichnih nauk profesor Zaviduvach viddilu istoriyi SRSR periodu kapitalizmu AN SRSR 1970 1973 golovnij SPbFIRI RAN z lipnya 1986 roku Dyakin Valentin SemenovichNarodivsya24 lipnya 1930 1930 07 24 abo 1930 Harkiv Ukrayinska SRR SRSRPomer10 sichnya 1994 1994 01 10 abo 1994 Sankt Peterburg RosiyaPohovannyaKomarovske selishne kladovisheKrayina SRSR RosiyaDiyalnistnaukovecGaluzIstoriya NimechchiniAlma materdNaukovij stupindoktor istorichnih naukZnannya movrosijskaZakladdNagorodiBatko Semen Pavlovich Dyakin buv profesijnim vijskovim yakij sluzhiv v armiyi z zhovtnya 1918 roku Pislya navchannya v leningradskomu Komunistichnomu universiteti im G O Zinov yeva 1922 1925 buv rozpodilenij do narkomatu Robitnicho Selyanskoyi inspekciyi Ukrayini v m Harkiv tut Dyakini prozhili 10 rokiv U chervni 1932 roku S P Dyakin buv znovu prizvanij do armiyi na politrobotu ale vzhe cherez tri roki jogo viklyuchili z partiyi ta demobilizuvali Viklyuchennya bulo svoyechasnim shvidshe za vse ce vryatuvalo jogo vid fizichnogo znishennya vnaslidok masovih partijnih chistok u 1930 h rokah Pislya netrivalogo perebuvannya na Dalekomu Shodi sim ya Dyakinih povernulasya do Leningrada Druzhina Valentina Georgiyivna Savelyeva istorik profesor Sankt Peterburzkoyi derzhavnoyi akademiyi teatralnogo mistectva SPbGATI section Osvita ta vcheni stupeniU 1947 roci zakinchiv 157 shkolu Smolninskogo rajonu m Leningrada zi sribnoyu medallyu i vstupiv na LDU Svoyeyu specializaciyeyu vin obrav novitnyu istoriyu Nimechchini Pislya zakinchennya LDU u 1952 roci ta nedovgogo vikladannya istoriyi v 3 mu Leningradskomu pedagogichnomu uchilishi vzhe voseni 1953 roku buv zarahovanij do aspiranturi Institutu istoriyi AN SRSR Kandidatsku disertaciyu Borotba Komunistichnoyi partiyi Nimechchini za stvorennya yedinogo robitnichogo frontu veresen 1925 gruden 1926 rr zahistiv u chervni 1956 roku a v 1961 roci vona bula vidana u viglyadi monografiyi Doktor istorichnih nauk 1970 disertaciya Rosijska burzhuaziya ta carizm u roki pershoyi svitovoyi vijni 1914 1917 rr Naukova diyalnistPislya zahistu Valentin Semenovich Dyakin buv zarahovanij molodshim naukovim spivrobitnikom do Institutu istoriyi AN SRSR u Moskvi Ale nezabarom vin napolig na povernenni do Leningrada u vidnovlene Leningradske viddilennya LOII nini Z bereznya 1958 roku i do kincya zhittya vin ne zminyuvav misce roboti projshovshi shlyah do Loyi vid do zaviduvacha viddilu istoriyi SRSR periodu kapitalizmu 1970 1973 i golovnogo naukovogo spivrobitnika z lipnya 1986 r Pislya XX z yizdu KPRS doslidnikam stali vidkrivatisya arhivi stali dostupni ranishe zakriti materiali z yavilasya mozhlivist detalno vivchati krizu samoderzhavstva kincya XIX pochatku XX stolit Same v cej chas vidbulasya pereoriyentaciya naukovih interesiv V S Dyakina z istoriyi Nimechchini pochatku XX stolittya na politichnu istoriyu Rosiyi kincya XIX pochatku XX stolittya Razom iz vivchennyam socialno ekonomichnogo stanovisha Rosiyi kincya HIH pochatku HH st u 1971 roci nim bula napisana i vidana monografiya Nimecki kapitali u Rosiyi Elektroindustriya ta elektrichnij transport de retelno i skrupulozno pokazano rol inozemnogo kapitalu Rosiyi Todi zh na pochatku 70 h rokiv uchenij staye kerivnikom velikogo kolektivu istorikiv yak vidpovidalnij redaktor yaki pidgotuvali 1 j tom Istoriyi robitnikiv Leningrada L Nauka 1972 Za cyu robotu vin i ryad avtoriv stali v listopadi 1975 roku laureatami Derzhavnoyi premiyi SRSR Podalshi roki buli prisvyacheni doslidzhennyu stolipinskoyi reformi Vpershe bulo postavleno pitannya ne lishe pro agrarnu reformu a j pro cilij kompleks peretvoren zadumanih prem yer ministrom do togo zh bulo rozmezhovano politichnu poziciyu Stolipina ta pravih Vse ce zreshtoyu vidbilosya v chergovij monografiyi Koncepciya Valentina Semenovicha viklikala ne zovsim adekvatnu reakciyu vidomogo moskovskogo istorika yakij u svoyij knizi zvinuvativ monografiyu V S Dyakina u vsih najchastishe nadumanih grihah Samogo zh avtora vikriv u oktyabristskomu poglyadi na tretochervnevu monarhiyu i ne prihovuvav svogo nepriyaznogo stavlennya do nogo v teksti Dyakin napisav zhorstkij proekt vidpovidi na ci kritichni zauvazhennya ale ne stav publikuvati jogo pripinivshi bud yaku polemiku z takim oponentom Vtim i vinuvatec takoyi reakciyi bilshe ne povtoryuvav takih rizkih vipadiv Tilki pislya smerti Valentina Dyakina bulo opublikovano proekt ciyeyi vidpovidi U 1984 roci u Leningradi bulo vidano fundamentalnu pracyu Kriza samoderzhavstva u Rosiyi poklikanij visvitliti vnutrishnyu politiku Rosiyi 1895 1917 rokiv Vidpovidalnim redaktorom ta avtorom majzhe polovini tekstiv buv V S Dyakin Cya kniga otrimala visoku ocinku fahivciv Rozvitok zayavlenih tem otrimav prodovzhennya v inshij velikij kolektivnij praci Vlada i reformi yaka pobachila svit vzhe pislya smerti Valentina Semenovicha Mizh cimi dvoma velikimi robotami bula opublikovana chergova monografiya prisvyachena istoriyi carizmu v poststolipinsku epohu Burzhuaziya dvoryanstvo i carizm u 1911 1914 rr L 1988 Vpershe v nij yaskravo bulo propisano odnu z klyuchovih postatej zakulisnogo politichnogo zhittya Rosiyi togo chasu O V Krivosheyina Ostannoyu knigoyu vchenogo zakinchenoyu 1993 roku i vidanoyu 1997 roku vidavnictvom Sankt Peterburzkogo universitetu stalo doslidzhennya Groshi dlya silskogo gospodarstva 1892 1914 rr u yakomu avtor dijshov visnovku pro nedostatnist koshtiv vidilenih dlya agrarnogo sektora ekonomiki ta yih neefektivne vikoristannya Zvidsi gliboka kriza rosijskogo sela ta neveliki uspihi stolipinskih reform Veliki materiali yaki V S Dyakin zbirav dlya napisannya nastupnoyi monografiyi vzhe pro nacionalne pitannya u vnutrishnij politici caratu buli vidani u viglyadi velikoyi zbirki v 1998 roci Buduchi pristrasnim polemistom Dyakin mig znehtuvati i elementarnoyu oberezhnistyu yak ce stalosya pri kritichnomu rozbori tvoru I I Minca Istoriya Velikogo Zhovtnya visunutogo na zdobuttya Leninskoyi premiyi Avtor svoye otrimav a os dlya Valentina Semenovcha na dovgi roki buv zakritij shlyah do Akademiyi Nauk Protyagom bagatoh rokiv V S Dyakin buv kerivnikom filosofskogo metodologichnogo seminaru v LOII a takozh vhodiv do skladu redkolegiyi zhurnalu Zirka v yakomu opublikuvav kilka narisiv sered yakih slid vidiliti kritichnij analiz istorichnih poglyadiv O I Solzhenicina Varto zvernuti uvagu i na nepriyemnu recenziyu u 1970 ti rr vona stala nadbannyam samvidavu a v 1997 roci bula opublikovana v 5 mu nomeri zhurnalu Novij vartovij yaku vin dav yak chlen redkolegiyi romanu V S Pikulya Nechista sila Varta zgadki i robota z aspirantami LOII sered yakih buli taki istoriki yak A V Ostrovskij Pohovanij Dyakin na Komarivskomu cvintari u selishi Komarove Velikij arhiv yakij zalishivsya pislya vchenogo znahoditsya v de vin propracyuvav bilshu chastinu svogo zhittya Pam yat24 25 travnya 1999 roku u Sankt Peterburzkij filiyi Institutu rosijskoyi istoriyi RAN za finansovoyi pidtrimki Rosijskogo gumanitarnogo naukovogo fondu bula provedena naukova konferenciya Na shlyahu do revolyucijnih potryasin ekonomika derzhavnij ustrij ta socialni vidnosini v Rosiyi drugoyi polovini XIX pochatku XX stolittya prisvyachena pam yati Valentina Dyakina U konferenciyi brali uchast yak rosijski i zarubizhni istoriki Zrobleni na konferenciyi dopovidi ta povidomlennya buli dvoma pologami Odni buli prisvyacheni osobistosti Dyakina abo istoriografichnomu analizu jogo prac inshi torkalisya istorichnih problem pov yazanih z jogo naukovimi interesami Naukovi praciValentin Semyonovich Dyakin 1930 1994 Biobibliograficheskij ukazatel Sost I V Lukoyanov SPb Evropejskij dom 1998 25 s Lukoyanov I V Camutali A N Pamyati Valentina Semyonovicha Dyakina Anglijskaya naberezhnaya 4 Ezhegodnik SPb Liki Rossii 1997 413 429 s 400 prim ISBN 5 87417 051 0 Camutali A N Valentin Semenovich Dyakin i ego trudy s 4 8 Problemy socialno ekonomicheskoj i politicheskoj istorii Rossii XIX XX vekov Sbornik statej pamyati Valentina Semenovicha Dyakina i Yuriya Boisovicha Soloveva red A N Camutali Institut rossijskoj istorii RAN Sankt Peterburgskij filial Rossijskij gumanitarnyj nauchnyj fond M SPb Aletejya 1999 573 s ISBN 5 89329 057 7 Belodubrovskij E B Vystuplenie V S Dyakina na vechere Gosudarstvennaya duma vchera i segodnya 1906 1917 1993 10 noyabrya 1993 g s 16 25 Problemy socialno ekonomicheskoj i politicheskoj istorii Rossii XIX XX vekov Sbornik statej pamyati Valentina Semenovicha Dyakina i Yuriya Boisovicha Soloveva red A N Camutali Institut rossijskoj istorii RAN Sankt Peterburgskij filial Rossijskij gumanitarnyj nauchnyj fond M SPb Aletejya 1999 573 s ISBN 5 89329 057 7 Smirnov N N Dyakin uchenyj i pedagog s 55 59 Problemy socialno ekonomicheskoj i politicheskoj istorii Rossii XIX XX vekov Sbornik statej pamyati Valentina Semenovicha Dyakina i Yuriya Boisovicha Soloveva red A N Camutali Institut rossijskoj istorii RAN Sankt Peterburgskij filial Rossijskij gumanitarnyj nauchnyj fond M SPb Aletejya 1999 573 s ISBN 5 89329 057 7 Na puti k revolyucionnym potryaseniyam Iz istorii Rossii vtoroj poloviny XIX nachala XX veka Materialy konferencii pamyati V S Dyakina red Ganelin R Sh i dr SPb Nestor historia 2001 498 s ISBN 9975 9606 2 6 Lukoyanov I V Camutali A N Valentin Semyonovich Dyakin Biograficheskij ocherk Byl li shans u Stolypina Sb statej SPb LISS 2002 6 10 s 300 prim ISBN 65 87050 194 6 PrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Treba zaznachiti sho z 1928 roku harkivski komunisti trichi viklyuchali jogo z partiyi za uhil dvorushnictvo i yak takogo sho ne vipravdav nadij prigaduyuchi sho v roki navchannya vin stoyav na opozicijnij tochci zoru na harakter ustroyu v SRSR derzhkapitalizm publichno vidstoyuyuchi svoyu poziciyu Dvichi Moskva skasovuvala yihnij virok Lukoyanov I V Camutali A N Pamyati Valentina Semyonovicha Dyakina Anglijskaya naberezhnaya 4 Ezhegodnik SPb Liki Rossii 1997 413 414 s Valentin Semyonovich Dyakin Biograficheskij ocherk Dyakin V S Byl li shans u Stolypina SPb LISS 2002 S 6 Lukoyanov I V Camutali A N Pamyati Valentina Semyonovicha Dyakina Anglijskaya naberezhnaya 4 Ezhegodnik SPb Liki Rossii 1997 415 s U rezultati chogo 1967 r vijshla drukom kniga Rosijska burzhuaziya i carizm u roki pershoyi svitovoyi vijni 1914 1917 rr todi zh zahishena nim yak doktorska disertaciya Samoderzhavie burzhuaziya i dvoryanstvo v 1907 1911 gg L Nauka 1978 Carizm i IV Duma 1912 1914 gg M Nauka 1981 Primitnim ye list 1982 roku vidomogo leningradskogo istorika Yu D Margolisa do starijshini moskovskogo istorichnogo cehu P A Zajonchkovskogo z privodu ciyeyi knigi Avreha A Ya Takij tvir pishe Margolis Yu D sut naklep obmova Shob ne skazati donos prijmayu vsi zhanri vklyuchno z nudnimi za yedinim vinyatkom donosu A stosovno tovarishiv tim bilshe V S Dyakin meni ne svat ne brat vin meni odnokursnik odnokashnik ya jogo ne bachiv ne govoriv ne zustrichavsya dva roki Ale tilki ne lyublyu donosiv Ale j A Ya Avreh ne mav bi yih lyubiti jogo to tezh menshovikom obzivali Tak po sobi to znayuchi cinu takomu povodzhennyu mav bi utrimatisya Ne zumiv ne zahotiv A kudi vede doroga daleka tirazhuvannya podibnih metodiv Pam yati Yu D Margolisa Listi dokumenti naukovi praci spogadi uporyad N O Serebryakova T N Zhukovska SPb 2000 279 s Lukoyanov I V Camutali A N Pamyati Valentina Semyonovicha Dyakina Anglijskaya naberezhnaya 4 Ezhegodnik SPb Liki Rossii 1997 417 418 s Proekt otveta na eti kriticheskie zamechaniya A Ya Avreha Byl li shans u Stolypina Sb statej SPb LISS 2002 352 357 s Div recenziyu v zh Voprosy istorii 1 za 1986 s 120 122 Lukoyanov I V Camutali A N Valentin Semyonovich Dyakin Biograficheskij ocherk Byl li shans u Stolypina Sb statej SPb LISS 2002 8 9 s Tam zhe S 9 10 Na puti k revolyucionnym potryaseniyam Iz istorii Rossii vtoroj poloviny XIX nachala XX veka Materialy konferencii pamyati V S Dyakina red Ganelin R Sh i dr SPb Nestor historia 2001 498 s LiteraturaBulgakova L A Istorik za poklikannyam 2019 4 21 Z 232 243 PosilannyaV S Dyakin Groshi dlya silskogo gospodarstva Vibir shlyahu ekonomichnogo rozvitku Rosiyi 1892 1914 rr Proekt Bryanskogo derzhavnogo universitetu V S Dyakin Groshi dlya silskogo gospodarstva 1892 1914 gg Agrarnij kredit u ekonomichnij politici caratu V D Lebedyev Recenziya na knigu Blog Statti z istoriyi V S Dyakin Pro odnu nevdalu sprobu carizmu virishiti zemelne pitannya u roki Pershoyi svitovoyi vijni nedostupne posilannya z chervnya 2018 Sajt Serpen 1914 go V S Dyakin Nacionalne pitannya u vnutrishnij politici caratu XIX pochatok XX st Shejnis V PREZIDENTSKA ChI PARLAMENTSKA Yaka respublika nam bilshe pasuye Sajt Yabluko Rosijska ob yednana demokratichna partiya