Дьюла Лорант (угор. Lóránt Gyula, нар. 6 лютого 1923, Кьосег — пом. 31 травня 1981, Салоніки), справжнє ім'я Дьюла Липович — угорський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. У складі національної збірної Угорщини — Олімпійський чемпіон 1952 року та віце-чемпіон світу 1954 року.
Дьюла Лорант | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Дьюла Лорант Липович | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 6 лютого 1923 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кьосег, Угорщина | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 31 травня 1981 (58 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Салоніки, Греція | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 185 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Угорщина | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | захисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1939–1941 | «Кьосег» | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дьюла Лорант у Вікісховищі |
Клубна кар'єра
Народився 6 лютого 1923 року в місті Кьосег. Вихованець футбольної школи клубу «Кьосег» з рідного міста.
Під час Другої світової війни грав за угорські клуб «Халадаш», «Надьварад» та «Вашаш», вигравши з другою із них чемпіонат Угорщини у 1944 році.
1945 року, по завершенні війни, повернувся у «Надьварад», який став румунським клубом і отримав назву «Лібертатя» (Орадя). Наступного сезону Лорант перейшов до іншого румунського клубу ІТ (Арад), з яким виборов титул чемпіона Румунії.
1947 року Дьюла повернувся у «Вашаш», де провів чотири наступних сезони. Незгідний з новим комуністичним політичним ладом у країні, в січні 1949 року Лорант спробував слідом за своїм одноклубником Ладиславом Кубалою перетнути австро-угорський кордон, але був виявлений в кузові вантажівки. Наступні десять місяців він провів у концентраційному таборі, заарештований новим комуністичним урядом. Його звільнили лише після втручання тренера національної збірної Угорщини .
1951 року став гравцем «Гонведа». Відіграв за клуб з Будапешта наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри, вигравши за цей час тричі чемпіонат Угорщини у 1952, 1954 і 1955 роках.
Протягом сезону 1956 року, який не був завершений через революцію, захищав кольори команди клубу «Спартакус» (Будапешт) з другого дивізіону.
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Вац», за який виступав протягом 1956—1957 років.
Виступи за збірну
1949 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини.
У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1952 року у Гельсінкі, здобувши того року титул олімпійського чемпіона. Наступного року став з командою переможцем Кубка Центральної Європи з футболу, а ще через рік — фіналістом чемпіонату світу 1954 року у Швейцарії, на якому зіграв у 5 матчах, в тому числі і у програному німцям фіналі (2:3).
Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 37 матчів.
Кар'єра тренера
Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1962 року, очоливши тренерський штаб клубу «Гонвед», де пропрацював один рік, після чого став тренером «Дебрецена». Незважаючи на це, Лорант не полишав спроб перебратися на Захід. Справа в тому, що після втечі з Угорщини ряду провідних гравців (зокрема Пушкаша, Кочиша, Цибора та ін.), футбольне господарство країни перебувало у стані ступору, і молодий тренер волів, скориставшись своєю популярністю у футбольному світі, виїхати до ФРН — країну, яка традиційно мала інтерес до східноєвропейських футбольних фахівців.
Саме у ФРН Лоранту вдалося зіграти важливу роль у становленні Бундесліги як нового і самобутнього турніру. Лорант виніс з уроків Густава Шебеші вміння будувати командну гру таким чином, щоб найбільш яскраві гравці могли максимально розкрити свій потенціал, працюючи на користь всієї команди. Цей принцип чудово підходив для Бундесліги, де, на відміну від інших європейських чемпіонатів, не було клубів-гегемонів, зате майже кожна команда мала у своєму складі принаймні одну зірку світового рівня, що засвітилась у футболці збірної ФРН. Так в «Кельні» у Лоранта ключову роль грали два Вольфганга — Оверат і Вебер, а у «Кікерсі» (Оффенбах) лідером був Зігфрід Гельд.
В кінці 1974 року Лорант покинув ФРН і став тренером грецького ПАОКа. Однією з причин, через які він вибрав Грецію і ПАОК, стала порада його лікаря. Щоб боротися з хворобою шкіри, яка турбувала його багато років, він повинен був жити в сонячній країні з теплим кліматом. Він дебютував на тренерському містку клубу з Салонік з перемоги над «Олімпіакосом» (2:0) у грудні 1974 року. Під керівництвом Лорана ΠΑΟΚ вперше в своїй історії виграв чемпіонат у сезоні 1975/76. Увесь сезон команда йшла на другому чи третьому місці. В останньому ігровому турі «двоголові» приймали вдома АЕК і завдяки голу (1:0) став чемпіоном. «Ми весь сезон бігали в гумовому взутті», — заявив угорський фахівець, намагаючись підкреслити, як непросто ПАОКу було завоювати цей трофей. Крім успіху в чемпіонаті, під керівництвом Лоранта ПАОК обіграв 1:0 «Барселону» на «Тумбі». Однак влітку 1976 року Дьюла вирішив покинути клуб, який не міг задовольнити його високих фінансових вимог.
Після цього Лорант повернувся у ФРН, очоливши «Айнтрахт». Тут угорський тренер зробив ставку на перевірений тріумвірат: Бернд Гельценбайн — Юрген Грабовскі — Карл-Гайнц Кербель, але серйозних результатів з командою досягти не встиг, оскідьки вже 1977 року став тренером «Баварії». Сталося це у вкрай непростий для мюнхенців період історії, коли команда, яку тільки що покинув «великий кайзер» Франц Бекенбауер, стояла на порозі зміни поколінь. Не зважаючи на те, що стара гвардія (Герд Мюллер і Улі Генесс) ще показувала високий клас, чемпіонську тарілку виграти не вдавалося з 1974 року. Для тренера стало очевидним, що необхідно поступово зміщувати акцент в атаці на більш молодого, але вже цілком авторитетного Карла-Гайнца Румменігге. У захисті ж Лорант ключову роль відвів молодому Клаусу Аугенталлеру.
Незважаючи на те, що серйозних результатів Лоранту з «Баварією» домогтися не вдалося, угорець зіграв важливу роль в процесі перетворення «Баварії» у гегемона німецького футболу. Лорант був одним з тих, хто створював нове обличчя господарів «Олімпіаштадіону». Крім того, після відставки Дьюли Лоранта біля керма мюнхенського гіганта залишився його співвітчизник і помічник — Паль Чернаї.
1979 року Дьюла недовго попрацював з «Шальке 04», головною ударною силою якого був Клаус Фішер.
Попрацювавши майже з десятком клубів Бундесліги, Лорант в квітні 1980 року прийняв пропозицію грецького ПАОКа, де він вже успішно працював у 1974-76 роках. Але пропрацювавши лише рік, під час домашнього матчу з «Олімпіакосом» Дьюла Лорант раптово помер прямо на тренерській лавці. На тренерському містку ПАОКа він провів 89 матчів і є третім за цим показником після і Ангелоса Анастасіадіса.
Смерть
31 травня 1981 року на 17 хвилині матчу ПАОК — «Олімпіакос» Лорант знепритомнів. Не відразу його асистенти зрозуміли, що сталося. Лікар команди зробив йому штучне дихання і через вісім хвилин карета швидкої допомоги відвезла тренера до лікарні, де констатували смерть. Гравці, не знаючи про смерть наставника, продовжували грати і перемогли 1-0 завдяки голу [el]. Правду вони дізналися вже у роздягальні, де довго залишалися після цього, будучи не в змозі ні говорити, ні рухатися. Лікарі сказали, що його серце стислося, мабуть, через хворобу протягом останніх п'яти років.
На стадіоні «Тумба» розгорталася й інша трагедія. Дружина Лоранта Ів і його маленька дочка Молкі почули по радіо, що глава сім'ї зомлів і поспішили на стадіон. Перекладач Лоранта провів їх до лікарні, де вони дізналися страшну новину. В цей же день відбулися ще дві трагедії. 26-річний уболівальник ПАОКу Васіліс Боретос, який не зміг змиритися зі смертю Лоранта, покінчив життя самогубством, зістрибнувши з даху будинку в Салоніках, а в місті Кавала близький друг угорця, співак Хрістакіс Сірпос помер від третього і фатального серцевого нападу, дізнавшись про смерть тренера з новин.
Похований був на півдні Німеччини в Ендінген-ам-Кайзерштуль. Лише у травні 2011 року за ініціативою вдови і дочки футболіста тіло було перевезено до його рідного міста Кьосег.
Титули і досягнення
Як гравця
- Чемпіон Румунії (1):
- Чемпіон Угорщини (4):
- Олімпійський чемпіон (1):
- Володар Кубка Центральної Європи з футболу (1):
Як тренера
- Чемпіон Греції (1):
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 17 жовтня 2015.
- Лорант Дьюла (Венгрия)[недоступне посилання з серпня 2019]
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 жовтня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 жовтня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 жовтня 2015.
- . . 17 лютого 2009. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 лютого 2009.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 17 жовтня 2015.
Посилання
- Дьюла Лорант на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Статистика тренера на сайті footballdatabase.eu [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dyula Lorant ugor Lorant Gyula nar 6 lyutogo 1923 Koseg pom 31 travnya 1981 Saloniki spravzhnye im ya Dyula Lipovich ugorskij futbolist sho grav na poziciyi zahisnika Po zavershenni igrovoyi kar yeri futbolnij trener U skladi nacionalnoyi zbirnoyi Ugorshini Olimpijskij chempion 1952 roku ta vice chempion svitu 1954 roku Dyula LorantDyula LorantOsobisti daniPovne im ya Dyula Lorant LipovichNarodzhennya 6 lyutogo 1923 1923 02 06 Koseg UgorshinaSmert 31 travnya 1981 1981 05 31 58 rokiv Saloniki GreciyaZrist 185 smGromadyanstvo UgorshinaPoziciya zahisnikYunacki klubi1939 1941 Koseg Profesionalni klubi Roki Klub I g 1942 1943 Haladash 1943 1944 Nadvarad 25 11 1944 Vashash 7 0 1945 1946 Libertatya 9 1 1946 1947 IT Arad 20 0 1947 1950 Vashash 62 1 1950 1956 Gonved 89 0 1956 Spartakus 1956 1957 Vac Nacionalna zbirnaRoki Zbirna I g 1949 1955 Ugorshina 37 0 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada1962 1963 Gonved 1963 Debrecen 1964 Rejdter 1965 1967 Kajzerslautern 1967 1968 Dujsburg 1969 1971 Kajzerslautern 1971 1972 Keln 1972 1974 Kikers Offenbah 1974 Frajburger 1974 1976 PAOK1976 Ajntraht 1977 1979 Bavariya 1979 Shalke 04 1980 1981 PAOK Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Dyula Lorant u VikishovishiKlubna kar yeraNarodivsya 6 lyutogo 1923 roku v misti Koseg Vihovanec futbolnoyi shkoli klubu Koseg z ridnogo mista Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni grav za ugorski klub Haladash Nadvarad ta Vashash vigravshi z drugoyu iz nih chempionat Ugorshini u 1944 roci Budinok u misti Koseg v yakomu narodivsya Dyula Lorant 1945 roku po zavershenni vijni povernuvsya u Nadvarad yakij stav rumunskim klubom i otrimav nazvu Libertatya Oradya Nastupnogo sezonu Lorant perejshov do inshogo rumunskogo klubu IT Arad z yakim viborov titul chempiona Rumuniyi 1947 roku Dyula povernuvsya u Vashash de proviv chotiri nastupnih sezoni Nezgidnij z novim komunistichnim politichnim ladom u krayini v sichni 1949 roku Lorant sprobuvav slidom za svoyim odnoklubnikom Ladislavom Kubaloyu peretnuti avstro ugorskij kordon ale buv viyavlenij v kuzovi vantazhivki Nastupni desyat misyaciv vin proviv u koncentracijnomu tabori zaareshtovanij novim komunistichnim uryadom Jogo zvilnili lishe pislya vtruchannya trenera nacionalnoyi zbirnoyi Ugorshini 1951 roku stav gravcem Gonveda Vidigrav za klub z Budapeshta nastupni p yat sezoniv svoyeyi igrovoyi kar yeri vigravshi za cej chas trichi chempionat Ugorshini u 1952 1954 i 1955 rokah Protyagom sezonu 1956 roku yakij ne buv zavershenij cherez revolyuciyu zahishav kolori komandi klubu Spartakus Budapesht z drugogo divizionu Zavershiv profesijnu igrovu kar yeru u klubi Vac za yakij vistupav protyagom 1956 1957 rokiv Vistupi za zbirnu1949 roku debyutuvav v oficijnih matchah u skladi nacionalnoyi zbirnoyi Ugorshini U skladi zbirnoyi buv uchasnikom futbolnogo turniru na Olimpijskih igrah 1952 roku u Gelsinki zdobuvshi togo roku titul olimpijskogo chempiona Nastupnogo roku stav z komandoyu peremozhcem Kubka Centralnoyi Yevropi z futbolu a she cherez rik finalistom chempionatu svitu 1954 roku u Shvejcariyi na yakomu zigrav u 5 matchah v tomu chisli i u progranomu nimcyam finali 2 3 Protyagom kar yeri u nacionalnij komandi yaka trivala 7 rokiv proviv u formi golovnoyi komandi krayini 37 matchiv Kar yera treneraRozpochav trenersku kar yeru povernuvshis do futbolu pislya nevelikoyi perervi 1962 roku ocholivshi trenerskij shtab klubu Gonved de propracyuvav odin rik pislya chogo stav trenerom Debrecena Nezvazhayuchi na ce Lorant ne polishav sprob perebratisya na Zahid Sprava v tomu sho pislya vtechi z Ugorshini ryadu providnih gravciv zokrema Pushkasha Kochisha Cibora ta in futbolne gospodarstvo krayini perebuvalo u stani stuporu i molodij trener voliv skoristavshis svoyeyu populyarnistyu u futbolnomu sviti viyihati do FRN krayinu yaka tradicijno mala interes do shidnoyevropejskih futbolnih fahivciv Same u FRN Lorantu vdalosya zigrati vazhlivu rol u stanovlenni Bundesligi yak novogo i samobutnogo turniru Lorant vinis z urokiv Gustava Shebeshi vminnya buduvati komandnu gru takim chinom shob najbilsh yaskravi gravci mogli maksimalno rozkriti svij potencial pracyuyuchi na korist vsiyeyi komandi Cej princip chudovo pidhodiv dlya Bundesligi de na vidminu vid inshih yevropejskih chempionativ ne bulo klubiv gegemoniv zate majzhe kozhna komanda mala u svoyemu skladi prinajmni odnu zirku svitovogo rivnya sho zasvitilas u futbolci zbirnoyi FRN Tak v Kelni u Loranta klyuchovu rol grali dva Volfganga Overat i Veber a u Kikersi Offenbah liderom buv Zigfrid Geld V kinci 1974 roku Lorant pokinuv FRN i stav trenerom greckogo PAOKa Odniyeyu z prichin cherez yaki vin vibrav Greciyu i PAOK stala porada jogo likarya Shob borotisya z hvoroboyu shkiri yaka turbuvala jogo bagato rokiv vin povinen buv zhiti v sonyachnij krayini z teplim klimatom Vin debyutuvav na trenerskomu mistku klubu z Salonik z peremogi nad Olimpiakosom 2 0 u grudni 1974 roku Pid kerivnictvom Lorana PAOK vpershe v svoyij istoriyi vigrav chempionat u sezoni 1975 76 Uves sezon komanda jshla na drugomu chi tretomu misci V ostannomu igrovomu turi dvogolovi prijmali vdoma AEK i zavdyaki golu 1 0 stav chempionom Mi ves sezon bigali v gumovomu vzutti zayaviv ugorskij fahivec namagayuchis pidkresliti yak neprosto PAOKu bulo zavoyuvati cej trofej Krim uspihu v chempionati pid kerivnictvom Loranta PAOK obigrav 1 0 Barselonu na Tumbi Odnak vlitku 1976 roku Dyula virishiv pokinuti klub yakij ne mig zadovolniti jogo visokih finansovih vimog Pislya cogo Lorant povernuvsya u FRN ocholivshi Ajntraht Tut ugorskij trener zrobiv stavku na perevirenij triumvirat Bernd Gelcenbajn Yurgen Grabovski Karl Gajnc Kerbel ale serjoznih rezultativ z komandoyu dosyagti ne vstig oskidki vzhe 1977 roku stav trenerom Bavariyi Stalosya ce u vkraj neprostij dlya myunhenciv period istoriyi koli komanda yaku tilki sho pokinuv velikij kajzer Franc Bekenbauer stoyala na porozi zmini pokolin Ne zvazhayuchi na te sho stara gvardiya Gerd Myuller i Uli Geness she pokazuvala visokij klas chempionsku tarilku vigrati ne vdavalosya z 1974 roku Dlya trenera stalo ochevidnim sho neobhidno postupovo zmishuvati akcent v ataci na bilsh molodogo ale vzhe cilkom avtoritetnogo Karla Gajnca Rummenigge U zahisti zh Lorant klyuchovu rol vidviv molodomu Klausu Augentalleru Nezvazhayuchi na te sho serjoznih rezultativ Lorantu z Bavariyeyu domogtisya ne vdalosya ugorec zigrav vazhlivu rol v procesi peretvorennya Bavariyi u gegemona nimeckogo futbolu Lorant buv odnim z tih hto stvoryuvav nove oblichchya gospodariv Olimpiashtadionu Krim togo pislya vidstavki Dyuli Loranta bilya kerma myunhenskogo giganta zalishivsya jogo spivvitchiznik i pomichnik Pal Chernayi 1979 roku Dyula nedovgo popracyuvav z Shalke 04 golovnoyu udarnoyu siloyu yakogo buv Klaus Fisher Popracyuvavshi majzhe z desyatkom klubiv Bundesligi Lorant v kvitni 1980 roku prijnyav propoziciyu greckogo PAOKa de vin vzhe uspishno pracyuvav u 1974 76 rokah Ale propracyuvavshi lishe rik pid chas domashnogo matchu z Olimpiakosom Dyula Lorant raptovo pomer pryamo na trenerskij lavci Na trenerskomu mistku PAOKa vin proviv 89 matchiv i ye tretim za cim pokaznikom pislya i Angelosa Anastasiadisa SmertMogila Loranta u misti Koseg 31 travnya 1981 roku na 17 hvilini matchu PAOK Olimpiakos Lorant znepritomniv Ne vidrazu jogo asistenti zrozumili sho stalosya Likar komandi zrobiv jomu shtuchne dihannya i cherez visim hvilin kareta shvidkoyi dopomogi vidvezla trenera do likarni de konstatuvali smert Gravci ne znayuchi pro smert nastavnika prodovzhuvali grati i peremogli 1 0 zavdyaki golu el Pravdu voni diznalisya vzhe u rozdyagalni de dovgo zalishalisya pislya cogo buduchi ne v zmozi ni govoriti ni ruhatisya Likari skazali sho jogo serce stislosya mabut cherez hvorobu protyagom ostannih p yati rokiv Na stadioni Tumba rozgortalasya j insha tragediya Druzhina Loranta Iv i jogo malenka dochka Molki pochuli po radio sho glava sim yi zomliv i pospishili na stadion Perekladach Loranta proviv yih do likarni de voni diznalisya strashnu novinu V cej zhe den vidbulisya she dvi tragediyi 26 richnij ubolivalnik PAOKu Vasilis Boretos yakij ne zmig zmiritisya zi smertyu Loranta pokinchiv zhittya samogubstvom zistribnuvshi z dahu budinku v Salonikah a v misti Kavala blizkij drug ugorcya spivak Hristakis Sirpos pomer vid tretogo i fatalnogo sercevogo napadu diznavshis pro smert trenera z novin Pohovanij buv na pivdni Nimechchini v Endingen am Kajzershtul Lishe u travni 2011 roku za iniciativoyu vdovi i dochki futbolista tilo bulo perevezeno do jogo ridnogo mista Koseg Tituli i dosyagnennyaYak gravcya Chempion Rumuniyi 1 IT Arad 1947Chempion Ugorshini 4 Nadvarad 1944 Gonved 1952 1954 1955Olimpijskij chempion 1 Ugorshina 1952Volodar Kubka Centralnoyi Yevropi z futbolu 1 Ugorshina 1953Vice chempion svitu 1954Yak trenera Chempion Greciyi 1 PAOK 1976Primitki Arhiv originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 17 zhovtnya 2015 Lorant Dyula Vengriya nedostupne posilannya z serpnya 2019 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 17 zhovtnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 17 zhovtnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 17 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 17 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 17 zhovtnya 2015 17 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 17 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 17 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 17 zhovtnya 2015 PosilannyaDyula Lorant na sajti National Football Teams com angl Statistika trenera na sajti footballdatabase eu 11 bereznya 2016 u Wayback Machine angl