Кесеґ або Кесег (угор. Kőszeg), історично відоме також як Гюнс (нім. Güns) — місто в медьє Ваш на заході Угорщини.
Кесеґ угор. Kőszeg | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
47°22′54″ пн. ш. 16°33′07″ сх. д. / 47.38166666669477678° пн. ш. 16.551944444471779150° сх. д.Координати: 47°22′54″ пн. ш. 16°33′07″ сх. д. / 47.38166666669477678° пн. ш. 16.551944444471779150° сх. д. | |||||
Країна | Угорщина | ||||
Адмінодиниця | d | ||||
Столиця для | d | ||||
Площа | 54,65 км² | ||||
Населення | 11 723 осіб (1 січня 2023)[1] | ||||
Міста-побратими | Файгінген-ан-дер-Енц, Алтеа, Бад-Кецтінґ, Белладжо, Бандоран, Ґранвіль, Гольстебро, d, Мерссен[d], Нідеранвен, Превеза, Сезімбра, Шерборн, Карккіла, Юденбург, Хойна, Сігулда, d, Тюрі, Зволен, Пренай, Марсаскала, Серет, d, Шкоф'я-Лока, Трявна, Сень, Нітрянське Грнч'яровце, Веллетрі, Медлінг, Оффенбах-на-Майні (1995) | ||||
Телефонний код | (+36) 94 | ||||
Часовий пояс | CET, і | ||||
GeoNames | 3049366 | ||||
OSM | r1131571 ·R | ||||
Поштові індекси | 9730 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | koszeg.hu | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Кесеґ у Вікісховищі |
Географія
Місто знаходиться в Західному Задунав'ї на кордоні з Австрією. Відстань до Будапешта — 220 км, до міста Сомбатгей, центру медьє Ваш, — 20 км. Через місто проходить автомобільна дорога Сомбатгей — Вінер-Нойштадт — Відень. Місто знаходиться в підніжжі найвищої гори Західної Угорщини — Іротт-ке.
Історія
Місто засноване у третій третині XIII століття. Засновниками міста була родина — гілка роду .
Незадовго до 1274 року та його син перенесли двір своєї родини з Гюссінга до Кесеґа.
1327 року король Карл Роберт відібрав у родини Кесеґі владу над містом, а за рік, у 1328 році, надав йому статус . Межі міста були встановлені за правління в Угорщині Анжуйської династії (1310—1387).
1392 року місто стало феодом, оскільки палатин Міклош Гараї повернув облігацію родини Еллербах королю Сигізмунду Люксембургу. Правління родини Гараї в місті завершилося 1441 року.
Під час війн проти османів у XVI столітті Кесеґ став центральним місцем кампанії Сулеймана I у 1532 році. 5-30 серпня великий візир Ібрагім-паша провів 19 значних штурмів міста. Невеликий загін із 700—800 угорських, хорватських та німецьких солдатів на чолі з Ніколою Юрішічем відбили понад 100-тисячне османське військо під час облоги Кесеґа. Після останнього невдалого штурму турки зняли облогу з міста внаслідок повстання яничар.
1695 року, в ході Великої турецької війни, Кесеґ опинився в руках родини Естергазі.
Після повстання Ракоці (1703—1711) місто втратило своє стратегічне значення. У 1705—1708 роках, разом із Сомбатгеєм, Кесеґ був однією з найважливіших для куруців фортець, необхідних для захоплення теренів на захід від Раби.
1712 року проблему втрати містом населення під час війн спробували вирішити заселенням сюди колоністів та створенням для них окремого населеного пункту Швабендорф (Кесеґфолво).
Остаточно свою роль у медьє Ваш Кесеґ втратив до середини XIX століття.
Під час Другої світової війни євреї Кесеґа були одними з останніх, кого депортували до Освенцима влітку 1944 року. Пізніше того ж року нацисти заснували в місті , в якому від тифу померло близько 4500 людей. З приходом Червоної армії табір було закрито.
Коли Червона армія в березні 1945 року підійшла до міста, командувач тутешніх угорських військ Бела Кірай здав місто, щоб воно не зазнало руйнувань.
Населення
1880 року в Кесеґу проживала 7301 особа. Більшість із них складали німці (за даними 1495, 1715 та 1784 років, тут також проживала німецька етнічна більшість). Німецькі жителі були переважно лютеранами. За часів Австро-Угорщини (1867—1918) більшість населення змадяризували.
Після Другої світової війни було офіційно вислано 117 німців, проте, ймовірно, вислали загалом більше людей, оскільки населення міста зменшилося з 10 320 у 1941 році до 8780 у 1949 році.
У 2008 році населення міста перевищило 12 тисяч осіб. Проте в 2011 році, згідно переписом населення, в Кесеґу проживала вже лише 11 691 особа. Національний склад за переписом 2011 року такий:
- угорці — 82,7 %;
- німці — 5,2 %;
- хорвати — 2,3 %;
- не вказали — 17 %.
Релігійний склад на 2011 рік:
- католики — 49,9 %;
- лютерани — 7,1 %;
- реформати — 2,3 %;
- не належать до жодної конфесії — 7,9 %;
- не вказали — 31,8 %.
Міста-побратими
Кесеґ є членом-засновником Douzelage — унікальної асоціації міст-побратимів у ЄС та Великій Британії, заснованої 1991 року. Окрім Кесеґа, членами Douzelage є:
- Шерборн, Велика Британія
- Альтеа, Іспанія
- Бад-Кецтинг, Німеччина
- Белладжо, Італія
- Бандоран, Ірландія
- Гренвіль, Франція
- Хольстебро, Данія
- , Бельгія
- Превеза, Греція
- , Нідерланди
- , Люксембург
- Сезімбра, Португалія
- Юденбург, Австрія
- Карккіла, Фінляндія
- , Швеція
- Хойна, Польща
- Сігулда, Латвія
- , Чехія
- Тюрі, Естонія
Крім того, Кесеґ має такі міста-побратими:
- Медлінг, Австрія;
- Сенець, Словаччина;
- Сень, Хорватія;
- Файгінген-ан-дер-Енц, Німеччина.
Відомі особистості
- (1710—1790), генетик;
- Андраш Гадік (1711—1790), військовик;
- (1732—1799), фізик;
- (1753—1809), письменник і перекладач;
- (1798—1881), торговець та філантроп;
- (1815—1881), торговець та філантроп;
- (1877—1964), німецький бізнесмен;
- Дьюла Лорант (1923—1981), футболіст;
- Агота Крістоф (1935—2001), письменниця;
- Андраш Арато (нар. 1945), інженер-електрик;
- Золтан Керекі (нар. 1953), футболіст;
- Ласло Дворак (нар. 1964), борець;
- (нар. 1980), австрійська тенісистка-паралімпійка.
Визначні місця
- Головна площа
-
- Площа Юлішіча
- Церква святого Емеріха
- Міська рада
- Вежа Героїв
- Колона Марії
-
- Барокова споруда
- Макет міста в середньовіччі
- Лютеранська кірха
Примітки
- Magyarország helységnévtára, Detailed Gazetteer of Hungary — KSH, 2023.
- Kőszeg ostroma 1532-ben. | Borovszky Samu: Magyarország vármegyéi és városai | Kézikönyvtár. www.arcanum.com (угор.). Процитовано 11 червня 2023.
- Turnbull (2003), p. 51.
- Setton (1984), p. 365.
- Gilbert, Martin (18 October 2002). The Routledge Atlas of the Holocaust (3rd ed.). Routledge. p. 220. ISBN 0-415-28146-6.
- Bela Kiraly: Soldier who led Hungarian resistance against the Soviet. The Independent (англ.). 10 липня 2009. Процитовано 11 червня 2023.
- A népesség változó etnikai arculata Magyarország mai területén (Kocsis Károly, Bottlik Zsolt, MTA Földrajztudományi Kutatóintézet, Budapest 2009, ISBN 978-963-9545-19-9 (Changing ethnic composition in Hungary, Geographical Institution of the Hungarian Academy of Sciences)
- Deportation of Germans from Hungary, List of the settlements/ Kőszeg. www.svabkitelepites.hu. Процитовано 11 червня 2023.
- Magyarország helységnévtára. www.ksh.hu. Процитовано 11 червня 2023.
- Member towns. www.douzelage.eu (брит.). Процитовано 11 червня 2023.
- Nyitólap. Kőszeg. Процитовано 11 червня 2023.
Посилання
- Офіційний сайт угорською, англійською, німецькою, італійською та французькою
- Аерофотографії Кесеґа
- Історія, фотографії та Google Карти замку Юрішіча
Це незавершена стаття з географії Угорщини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про місто. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Keseg abo Keseg ugor Koszeg istorichno vidome takozh yak Gyuns nim Guns misto v medye Vash na zahodi Ugorshini Keseg ugor Koszeg gerb praporKesegOsnovni dani47 22 54 pn sh 16 33 07 sh d 47 38166666669477678 pn sh 16 551944444471779150 sh d 47 38166666669477678 16 551944444471779150 Koordinati 47 22 54 pn sh 16 33 07 sh d 47 38166666669477678 pn sh 16 551944444471779150 sh d 47 38166666669477678 16 551944444471779150 Krayina UgorshinaAdminodinicya dStolicya dlya dPlosha 54 65 km Naselennya 11 723 osib 1 sichnya 2023 1 Mista pobratimi Fajgingen an der Enc Altea Bad Kecting Belladzho Bandoran Granvil Golstebro d Merssen d Nideranven Preveza Sezimbra Sherborn Karkkila Yudenburg Hojna Sigulda d Tyuri Zvolen Prenaj Marsaskala Seret d Shkof ya Loka Tryavna Sen Nitryanske Grnch yarovce Velletri Medling Offenbah na Majni 1995 Telefonnij kod 36 94Chasovij poyas CET UTC 1 i UTC 2GeoNames 3049366OSM r1131571 RPoshtovi indeksi 9730 Miska vlada Vebsajt koszeg hu Mapa Keseg u VikishovishiGeografiyaMisto znahoditsya v Zahidnomu Zadunav yi na kordoni z Avstriyeyu Vidstan do Budapeshta 220 km do mista Sombatgej centru medye Vash 20 km Cherez misto prohodit avtomobilna doroga Sombatgej Viner Nojshtadt Viden Misto znahoditsya v pidnizhzhi najvishoyi gori Zahidnoyi Ugorshini Irott ke IstoriyaMisto zasnovane u tretij tretini XIII stolittya Zasnovnikami mista bula rodina gilka rodu Nezadovgo do 1274 roku ta jogo sin perenesli dvir svoyeyi rodini z Gyussinga do Kesega 1327 roku korol Karl Robert vidibrav u rodini Kesegi vladu nad mistom a za rik u 1328 roci nadav jomu status Mezhi mista buli vstanovleni za pravlinnya v Ugorshini Anzhujskoyi dinastiyi 1310 1387 1392 roku misto stalo feodom oskilki palatin Miklosh Garayi povernuv obligaciyu rodini Ellerbah korolyu Sigizmundu Lyuksemburgu Pravlinnya rodini Garayi v misti zavershilosya 1441 roku Pid chas vijn proti osmaniv u XVI stolitti Keseg stav centralnim miscem kampaniyi Sulejmana I u 1532 roci 5 30 serpnya velikij vizir Ibragim pasha proviv 19 znachnih shturmiv mista Nevelikij zagin iz 700 800 ugorskih horvatskih ta nimeckih soldativ na choli z Nikoloyu Yurishichem vidbili ponad 100 tisyachne osmanske vijsko pid chas oblogi Kesega Pislya ostannogo nevdalogo shturmu turki znyali oblogu z mista vnaslidok povstannya yanichar 1695 roku v hodi Velikoyi tureckoyi vijni Keseg opinivsya v rukah rodini Estergazi Pislya povstannya Rakoci 1703 1711 misto vtratilo svoye strategichne znachennya U 1705 1708 rokah razom iz Sombatgeyem Keseg buv odniyeyu z najvazhlivishih dlya kuruciv fortec neobhidnih dlya zahoplennya tereniv na zahid vid Rabi 1712 roku problemu vtrati mistom naselennya pid chas vijn sprobuvali virishiti zaselennyam syudi kolonistiv ta stvorennyam dlya nih okremogo naselenogo punktu Shvabendorf Kesegfolvo Ostatochno svoyu rol u medye Vash Keseg vtrativ do seredini XIX stolittya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni yevreyi Kesega buli odnimi z ostannih kogo deportuvali do Osvencima vlitku 1944 roku Piznishe togo zh roku nacisti zasnuvali v misti v yakomu vid tifu pomerlo blizko 4500 lyudej Z prihodom Chervonoyi armiyi tabir bulo zakrito Koli Chervona armiya v berezni 1945 roku pidijshla do mista komanduvach tuteshnih ugorskih vijsk Bela Kiraj zdav misto shob vono ne zaznalo rujnuvan Naselennya1880 roku v Kesegu prozhivala 7301 osoba Bilshist iz nih skladali nimci za danimi 1495 1715 ta 1784 rokiv tut takozh prozhivala nimecka etnichna bilshist Nimecki zhiteli buli perevazhno lyuteranami Za chasiv Avstro Ugorshini 1867 1918 bilshist naselennya zmadyarizuvali Pislya Drugoyi svitovoyi vijni bulo oficijno vislano 117 nimciv prote jmovirno vislali zagalom bilshe lyudej oskilki naselennya mista zmenshilosya z 10 320 u 1941 roci do 8780 u 1949 roci U 2008 roci naselennya mista perevishilo 12 tisyach osib Prote v 2011 roci zgidno perepisom naselennya v Kesegu prozhivala vzhe lishe 11 691 osoba Nacionalnij sklad za perepisom 2011 roku takij ugorci 82 7 nimci 5 2 horvati 2 3 ne vkazali 17 Religijnij sklad na 2011 rik katoliki 49 9 lyuterani 7 1 reformati 2 3 ne nalezhat do zhodnoyi konfesiyi 7 9 ne vkazali 31 8 Mista pobratimiKeseg ye chlenom zasnovnikom Douzelage unikalnoyi asociaciyi mist pobratimiv u YeS ta Velikij Britaniyi zasnovanoyi 1991 roku Okrim Kesega chlenami Douzelage ye Sherborn Velika Britaniya Altea Ispaniya Bad Kecting Nimechchina Belladzho Italiya Bandoran Irlandiya Grenvil Franciya Holstebro Daniya Belgiya Preveza Greciya Niderlandi Lyuksemburg Sezimbra Portugaliya Yudenburg Avstriya Karkkila Finlyandiya Shveciya Hojna Polsha Sigulda Latviya Chehiya Tyuri Estoniya Krim togo Keseg maye taki mista pobratimi Medling Avstriya Senec Slovachchina Sen Horvatiya Fajgingen an der Enc Nimechchina Vidomi osobistosti 1710 1790 genetik Andrash Gadik 1711 1790 vijskovik 1732 1799 fizik 1753 1809 pismennik i perekladach 1798 1881 torgovec ta filantrop 1815 1881 torgovec ta filantrop 1877 1964 nimeckij biznesmen Dyula Lorant 1923 1981 futbolist Agota Kristof 1935 2001 pismennicya Andrash Arato nar 1945 inzhener elektrik Zoltan Kereki nar 1953 futbolist Laslo Dvorak nar 1964 borec nar 1980 avstrijska tenisistka paralimpijka Viznachni miscyaGolovna plosha Plosha Yulishicha Cerkva svyatogo Emeriha Miska rada Vezha Geroyiv Kolona Mariyi Barokova sporuda Maket mista v serednovichchi Lyuteranska kirhaPrimitkiMagyarorszag helysegnevtara Detailed Gazetteer of Hungary KSH 2023 d Track Q1125966d Track Q88686710 Koszeg ostroma 1532 ben Borovszky Samu Magyarorszag varmegyei es varosai Kezikonyvtar www arcanum com ugor Procitovano 11 chervnya 2023 Turnbull 2003 p 51 Setton 1984 p 365 Gilbert Martin 18 October 2002 The Routledge Atlas of the Holocaust 3rd ed Routledge p 220 ISBN 0 415 28146 6 Bela Kiraly Soldier who led Hungarian resistance against the Soviet The Independent angl 10 lipnya 2009 Procitovano 11 chervnya 2023 A nepesseg valtozo etnikai arculata Magyarorszag mai teruleten Kocsis Karoly Bottlik Zsolt MTA Foldrajztudomanyi Kutatointezet Budapest 2009 ISBN 978 963 9545 19 9 Changing ethnic composition in Hungary Geographical Institution of the Hungarian Academy of Sciences Deportation of Germans from Hungary List of the settlements Koszeg www svabkitelepites hu Procitovano 11 chervnya 2023 Magyarorszag helysegnevtara www ksh hu Procitovano 11 chervnya 2023 Member towns www douzelage eu brit Procitovano 11 chervnya 2023 Nyitolap Koszeg Procitovano 11 chervnya 2023 PosilannyaOficijnij sajt ugorskoyu anglijskoyu nimeckoyu italijskoyu ta francuzkoyu Aerofotografiyi Kesega Istoriya fotografiyi ta Google Karti zamku Yurishicha Ce nezavershena stattya z geografiyi Ugorshini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro misto Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi