Облога Кесега (угор. Kőszeg ostroma), відома також як облога Гюнса (тур. Güns Kuşatması, нім. Belagerung von Güns) — епізод австро-турецьких війн, пов'язаний з невдалою облогою османською армією на чолі з Сулейманом Пишним невеликої прикордонної фортеці Кесег (Гюнс) в 1532 році.
Облога | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Австро-турецька війна (1529—1533) | |||||||
Едуард Шон. Облога Гюнса | |||||||
Координати: 47°23′17″ пн. ш. 16°32′30″ сх. д. / 47.38805556002777308° пн. ш. 16.54166667002778013° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Габсбурзька монархія | Османська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Нікола Юрішич | Сулейман I Пишний | ||||||
Військові сили | |||||||
700-800 | 120,000–200,000 | ||||||
Втрати | |||||||
важкі | помітні |
Передумови
29 серпня 1526 року у битві біля міста Могача об'єднана християнська армія на чолі з королем Угорщини Людовиком II Ягеллончиком зазнала поразки від османських військ на чолі з султаном Сулейманом Пишним. Людовик II був убитий у бою, що привело до втрати Угорщиною незалежності, оскільки король не залишив спадкоємця. Об'єднані особистою унією Угорщина і Хорватія стали спірними територіями з претензіями на них з боку Габсбургів і Османської імперії. Фердинанд Габсбург, брат імператора Карла V, одружився з сестрою Людовика II і був обраний королем Угорщини і Хорватії.
Трон Угорщини став предметом династичної суперечки між Фердинандом і Яношем Заполья, трансильванським магнатом, якого Сулейман планував зробити правителем усієї союзної османам Угорщини. В ході угорської кампанії 1527—1528 років Фердинанд відняв у Яноша Заполья місто Буда, але вже в 1529 році залишити його після османської контратаки. Облога Відня в 1529 році була першою спробою Сулеймана І Пишного захопити австрійську столицю. Ця облога стала піком османської експансії в Центральній Європі.
Мала війна в Угорщині
Після невдалої османської облоги Відня в 1529 році, Фердинанд І в 1530 році почав контратаку, щоб перехопити ініціативу і помститися за руйнування, заподіяні 120-тисячною армією Сулеймана. Ця кампанія традиційно розглядається як початок Малої війни в Угорщині, частини серії конфліктів між Габсбургами і Османською імперією. Янош Заполья знову контролював столичну Буду, проте Фердинанд досяг успіху в захопленні фортів уздовж річки Дунай, а також зайняв місто Гран.
Кампанія 1532 року
На початку Малої війни в Угорщині, Сулейман І Пишний в якості відповіді на атаки Фердинанда І в 1532 році привів армію із понад 120 тисяч солдатів з метою знову взяти Відень в облогу. У зв'язку зі швидким просуванням османської армії, Фердинанд побоювався, що війська християн не будуть зібрані вчасно. 12 липня Сулейман І написав Фердинанду в Осієк лист, у якому завірив його, що османська експедиція спрямована не проти нього, а проти імператора Карла V. Проте після цього Сулейман Пишний перетнув річку Драва та замість того, щоб йти звичайним маршрутом на Відень, повернув на захід в землі, що належали Фердинанду І. На думку історика Ендрю Віткрофта, на маршруті до Відня османська армія захопила сімнадцять укріплених міст і фортець. Фердинанд І відвів свою армію, залишивши Ніколу Юрішича на чолі невеличкого загону з 700 хорватських солдат без артилерії захищати Кесег.
Облога
Розташоване на південь від Шопрона містечко Кесег знаходиться всього в декількох милях від кордону з Австрією. Залишеним Фердинандом гарнізоном командував хорватський офіцер і дипломат Нікола Юрішич. Кесег не вважався укріпленою точкою і не був серйозним осередком опору. Проте Великий візир Османської імперії, Ібрагім-паша Паргали навіть не уявляв, як був слабо захищений Кесег.
Османи зустріли відчайдушний опір в Кесегу. Сулейман Пишний розраховував, що армія Фердинанда прийде на допомогу фортеці, і тому не квапився зі штурмом. Проте насправді під час османської облоги Кесега, імперська армія все ще формувалася в Регенсбурзі. Османи робили одну атаку за іншою. Артилерійський вогонь зруйнував частину фортечної стіни, але не привів до капітуляції захисників. Історик Паоло Джовіо вважає, що артилерійська атака не вдалася тому, що османи не використовували велику облогову артилерію, зберігаючи її для бою з очікуваною імперською армією. Заряди, закладені османськими мінерами під стіни форта були успішно знешкоджені. Крім того, архітектура стін Кесега дозволяла утримувати фортецю навіть у випадку декількох успішних підривів стін. За більш ніж двадцять п'ять днів, без артилерії, капітан Нікола Юрішіч та його гарнізон з 700—800 хорватів відбили дев'ятнадцять повномасштабних спроб штурму і трималися в умовах безперервного обстрілу.
Результат облоги до кінця не з'ясований. Згідно з першою версією, Нікола Юрішич відхилив пропозицію здатися на почесних умовах і османи відступили. За другою версією, місту були запропоновані умови символічної капітуляції. Єдиними османами, яким бул дозволено увійти в замок, повинен був стати символічний загін, який підняв османський прапор над фортецею. У будь-якому випадку, Сулейман I Пишний з приходом серпневих дощів зняв облогу і повернувся додому, замість того, щоб йти далі до Відня, як планував раніше. Він втратив у Кесегу в очікуванні Фердинанда майже чотири тижні, і за цей час потужна імперська армія вже була зібрана в Відні. За місцевою легендою турки зняли облогу об 11 годині ранку, в зв'язку з цим годинник на міському соборі Кесега назавжди зупинені на 11 годинах, і кожен день в цей час в місті лунає передзвін.
За словами історика Паоло Джовіо, імператор Карл V прибув з імперською армією у Відень 23 вересня, занадто пізно для битви з османами, так як Сулейман Пишний вже зняв облогу Кесегаі і відвів свою армію. Таким чином, Нікола Юрішіч і інші захисники міста врятували Відень від облоги.
Наслідки
Хоча опір Кесега зупинив рух османів на Відень, Сулейман І Пишний зміг розширити своє панування в Угорщині, захопивши кілька фортів, оскільки Фердинанд і Карл V ухилялися від битви. Відразу після відходу османів Фердинанд знову зайняв захоплену ними територію. В результаті Сулейман І Пишний уклав мирний договір з Фердинандом в 1533 році в Константинополі. Договір підтвердив право Яноша Заполья на корону Угорщини, але інші угорські землі залишалися під владою Фердинанда.
Цей договір не задовольнив ні Яноша Заполья, ні Фердинанда, чиї армії почали сутички один з одним уздовж кордонів. Після смерті Яноша Заполья в 1540 році, Сулейман Пишний приєднав Угорщину до своєї імперії. Хоча з 1529 по 1566 рік межі Османської імперії просунулися далі на захід, ні одна з кампаній після 1529 роки не принесла вирішальної перемоги, яка забезпечила б нові територіальні придбання.
Примітки
- A Historical Encyclopedia (2011), p. 151
- Vambery, p. 298
- Thompson (1996), p. 442
- Turnbull (2003), p. 49
- Corvisier and Childs (1994), p. 289
- Turnbull (2003), p. 51.
- Setton (1984), pp. 364—365.
- Wheatcroft (2009), p. 59.
- Setton (1984), p. 365.
- Setton (1984), p. 366.
- Gregg (2009), p. 169.
- Zimmerman (1995), p. 124
- Turnbull (2003), pp. 51-52.
- Uyar and Erickson (2009), p. 74.
Джерела
- Краткая история Венгрии: С древнейших времен до наших дней. — М. : Наука, 1991. — С.68-70.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obloga Kesega ugor Koszeg ostroma vidoma takozh yak obloga Gyunsa tur Guns Kusatmasi nim Belagerung von Guns epizod avstro tureckih vijn pov yazanij z nevdaloyu oblogoyu osmanskoyu armiyeyu na choli z Sulejmanom Pishnim nevelikoyi prikordonnoyi forteci Keseg Gyuns v 1532 roci OblogaAvstro turecka vijna 1529 1533 Eduard Shon Obloga Gyunsa Eduard Shon Obloga GyunsaKoordinati 47 23 17 pn sh 16 32 30 sh d 47 38805556002777308 pn sh 16 54166667002778013 sh d 47 38805556002777308 16 54166667002778013Data 5 30 serpnya 1532 rikMisce Keseg UgorshinaRezultat Peremoga horvativ Zahisniki zapobigli nastup osmanskoyi armiyi na VidenStoroniGabsburzka monarhiya Ugorske korolivstvo Horvatske korolivstvo Osmanska imperiyaKomanduvachiNikola Yurishich Sulejman I PishnijVijskovi sili700 800 120 000 200 000Vtrativazhki pomitniPeredumovi29 serpnya 1526 roku u bitvi bilya mista Mogacha ob yednana hristiyanska armiya na choli z korolem Ugorshini Lyudovikom II Yagellonchikom zaznala porazki vid osmanskih vijsk na choli z sultanom Sulejmanom Pishnim Lyudovik II buv ubitij u boyu sho privelo do vtrati Ugorshinoyu nezalezhnosti oskilki korol ne zalishiv spadkoyemcya Ob yednani osobistoyu uniyeyu Ugorshina i Horvatiya stali spirnimi teritoriyami z pretenziyami na nih z boku Gabsburgiv i Osmanskoyi imperiyi Ferdinand Gabsburg brat imperatora Karla V odruzhivsya z sestroyu Lyudovika II i buv obranij korolem Ugorshini i Horvatiyi Tron Ugorshini stav predmetom dinastichnoyi superechki mizh Ferdinandom i Yanoshem Zapolya transilvanskim magnatom yakogo Sulejman planuvav zrobiti pravitelem usiyeyi soyuznoyi osmanam Ugorshini V hodi ugorskoyi kampaniyi 1527 1528 rokiv Ferdinand vidnyav u Yanosha Zapolya misto Buda ale vzhe v 1529 roci zalishiti jogo pislya osmanskoyi kontrataki Obloga Vidnya v 1529 roci bula pershoyu sproboyu Sulejmana I Pishnogo zahopiti avstrijsku stolicyu Cya obloga stala pikom osmanskoyi ekspansiyi v Centralnij Yevropi Mala vijna v UgorshiniPislya nevdaloyi osmanskoyi oblogi Vidnya v 1529 roci Ferdinand I v 1530 roci pochav kontrataku shob perehopiti iniciativu i pomstitisya za rujnuvannya zapodiyani 120 tisyachnoyu armiyeyu Sulejmana Cya kampaniya tradicijno rozglyadayetsya yak pochatok Maloyi vijni v Ugorshini chastini seriyi konfliktiv mizh Gabsburgami i Osmanskoyu imperiyeyu Yanosh Zapolya znovu kontrolyuvav stolichnu Budu prote Ferdinand dosyag uspihu v zahoplenni fortiv uzdovzh richki Dunaj a takozh zajnyav misto Gran Kampaniya 1532 rokuNa pochatku Maloyi vijni v Ugorshini Sulejman I Pishnij v yakosti vidpovidi na ataki Ferdinanda I v 1532 roci priviv armiyu iz ponad 120 tisyach soldativ z metoyu znovu vzyati Viden v oblogu U zv yazku zi shvidkim prosuvannyam osmanskoyi armiyi Ferdinand poboyuvavsya sho vijska hristiyan ne budut zibrani vchasno 12 lipnya Sulejman I napisav Ferdinandu v Osiyek list u yakomu zaviriv jogo sho osmanska ekspediciya spryamovana ne proti nogo a proti imperatora Karla V Prote pislya cogo Sulejman Pishnij peretnuv richku Drava ta zamist togo shob jti zvichajnim marshrutom na Viden povernuv na zahid v zemli sho nalezhali Ferdinandu I Na dumku istorika Endryu Vitkrofta na marshruti do Vidnya osmanska armiya zahopila simnadcyat ukriplenih mist i fortec Ferdinand I vidviv svoyu armiyu zalishivshi Nikolu Yurishicha na choli nevelichkogo zagonu z 700 horvatskih soldat bez artileriyi zahishati Keseg OblogaRoztashovane na pivden vid Shoprona mistechko Keseg znahoditsya vsogo v dekilkoh milyah vid kordonu z Avstriyeyu Zalishenim Ferdinandom garnizonom komanduvav horvatskij oficer i diplomat Nikola Yurishich Keseg ne vvazhavsya ukriplenoyu tochkoyu i ne buv serjoznim oseredkom oporu Prote Velikij vizir Osmanskoyi imperiyi Ibragim pasha Pargali navit ne uyavlyav yak buv slabo zahishenij Keseg Osmani zustrili vidchajdushnij opir v Kesegu Sulejman Pishnij rozrahovuvav sho armiya Ferdinanda prijde na dopomogu forteci i tomu ne kvapivsya zi shturmom Prote naspravdi pid chas osmanskoyi oblogi Kesega imperska armiya vse she formuvalasya v Regensburzi Osmani robili odnu ataku za inshoyu Artilerijskij vogon zrujnuvav chastinu fortechnoyi stini ale ne priviv do kapitulyaciyi zahisnikiv Istorik Paolo Dzhovio vvazhaye sho artilerijska ataka ne vdalasya tomu sho osmani ne vikoristovuvali veliku oblogovu artileriyu zberigayuchi yiyi dlya boyu z ochikuvanoyu imperskoyu armiyeyu Zaryadi zakladeni osmanskimi minerami pid stini forta buli uspishno zneshkodzheni Krim togo arhitektura stin Kesega dozvolyala utrimuvati fortecyu navit u vipadku dekilkoh uspishnih pidriviv stin Za bilsh nizh dvadcyat p yat dniv bez artileriyi kapitan Nikola Yurishich ta jogo garnizon z 700 800 horvativ vidbili dev yatnadcyat povnomasshtabnih sprob shturmu i trimalisya v umovah bezperervnogo obstrilu Rezultat oblogi do kincya ne z yasovanij Zgidno z pershoyu versiyeyu Nikola Yurishich vidhiliv propoziciyu zdatisya na pochesnih umovah i osmani vidstupili Za drugoyu versiyeyu mistu buli zaproponovani umovi simvolichnoyi kapitulyaciyi Yedinimi osmanami yakim bul dozvoleno uvijti v zamok povinen buv stati simvolichnij zagin yakij pidnyav osmanskij prapor nad forteceyu U bud yakomu vipadku Sulejman I Pishnij z prihodom serpnevih doshiv znyav oblogu i povernuvsya dodomu zamist togo shob jti dali do Vidnya yak planuvav ranishe Vin vtrativ u Kesegu v ochikuvanni Ferdinanda majzhe chotiri tizhni i za cej chas potuzhna imperska armiya vzhe bula zibrana v Vidni Za miscevoyu legendoyu turki znyali oblogu ob 11 godini ranku v zv yazku z cim godinnik na miskomu sobori Kesega nazavzhdi zupineni na 11 godinah i kozhen den v cej chas v misti lunaye peredzvin Za slovami istorika Paolo Dzhovio imperator Karl V pribuv z imperskoyu armiyeyu u Viden 23 veresnya zanadto pizno dlya bitvi z osmanami tak yak Sulejman Pishnij vzhe znyav oblogu Kesegai i vidviv svoyu armiyu Takim chinom Nikola Yurishich i inshi zahisniki mista vryatuvali Viden vid oblogi NaslidkiHocha opir Kesega zupiniv ruh osmaniv na Viden Sulejman I Pishnij zmig rozshiriti svoye panuvannya v Ugorshini zahopivshi kilka fortiv oskilki Ferdinand i Karl V uhilyalisya vid bitvi Vidrazu pislya vidhodu osmaniv Ferdinand znovu zajnyav zahoplenu nimi teritoriyu V rezultati Sulejman I Pishnij uklav mirnij dogovir z Ferdinandom v 1533 roci v Konstantinopoli Dogovir pidtverdiv pravo Yanosha Zapolya na koronu Ugorshini ale inshi ugorski zemli zalishalisya pid vladoyu Ferdinanda Cej dogovir ne zadovolniv ni Yanosha Zapolya ni Ferdinanda chiyi armiyi pochali sutichki odin z odnim uzdovzh kordoniv Pislya smerti Yanosha Zapolya v 1540 roci Sulejman Pishnij priyednav Ugorshinu do svoyeyi imperiyi Hocha z 1529 po 1566 rik mezhi Osmanskoyi imperiyi prosunulisya dali na zahid ni odna z kampanij pislya 1529 roki ne prinesla virishalnoyi peremogi yaka zabezpechila b novi teritorialni pridbannya PrimitkiA Historical Encyclopedia 2011 p 151 Vambery p 298 Thompson 1996 p 442 Turnbull 2003 p 49 Corvisier and Childs 1994 p 289 Turnbull 2003 p 51 Setton 1984 pp 364 365 Wheatcroft 2009 p 59 Setton 1984 p 365 Setton 1984 p 366 Gregg 2009 p 169 Zimmerman 1995 p 124 Turnbull 2003 pp 51 52 Uyar and Erickson 2009 p 74 DzherelaKratkaya istoriya Vengrii S drevnejshih vremen do nashih dnej M Nauka 1991 S 68 70