Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Душа людини за соціалізму» (англ. The Soul of Man under Socialism) — есе ірландського письменника Оскара Вайлда, написане в 1891 році, опубліковане на сторінках журналу «The Fortnightly Review» у лютому того ж року. В ньому він роз'яснює світогляд лібертарного соціалізму та критикує благодійність. Написання «Душі людини за соціалізму» слідувало Вайлдовому наверненню у філософію анархістів, після прочитання творів Петра Кропоткіна.
| Душа людини за соціалізму | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. The Soul of Man under Socialismx x x | ||||
 | ||||
| Жанр | есе | |||
| Тема | соціалізм | |||
| Автор | Оскар Вайлд | |||
| Мова | англійська | |||
| Написано | 1891 | |||
| Опубліковано | 1891 | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
У «Душі людини за соціалізму» Вайлд аргументує, що «більшість людей руйнують своє життя нездоровим та надмірним альтруїзмом – вони, фактично, вимушені це робити»: замість того, щоб усвідомити свої істинні таланти, вони руйнують своє життя, вирішуючи соціальні проблеми, спричинені капіталізмом. Таким чином, турботливі люди «з чудовими, але разом з тим невірно спрямованими намірами, з повною серйозністю та сентиментальністю пропонують себе для лікування зла, що зустрічається на їхньому шляху. Але ці ліки не зціляють хвороби, вони лишень відстрочують її», адже, як це бачить Вайлд, «справжня мета полягає у спробі побудувати суспільство на таких засадах, де бідність не мала б жодних шансів».
Огляд
Вайлд вважає, що доброта та альтруїзм не є запорукою розв'язання суспільних проблем, а «альтруїзм по-справжньому перешкоджає здійсненню цього наміру. Саме тому, найгіршими рабовласниками були ті, хто уважно ставився до своїх рабів, таким чином позбавляючи їх можливості усвідомити весь жах цієї системи. У нинішній Англії, найбільшу шкоду роблять ті люди, які намагаються творити добро», водночас дотримуючись старої системи.
Оскар Вайлд, «Душа людини за соціалізму» , 1891
Вайлд надавав великого значення людській душі; коли він аналізував причини та наслідки бідності у «Людській душі за соціалізму», його турбували не тільки матеріальний добробут бідняків, але й те, як суспільство не дозволяє їм досягти розуміння власного «я». Він вводить образ Ісуса з Назарету як символ вищого індивідуалізму. Вайлд захищає соціалізм, який, за його словами, «цінуватиметься саме тому, що він призведе до індивідуалізму» і «перетворивши приватну власність у народне багатство, відновить суспільство до придатного стану цілком здорового організму та гарантуватиме кожному члену суспільства матеріальну стабільність».
Вайлд дослідив політичний стан, що необхідний для повної самореалізації та відданості людини мистецтву. Він стверджував, що «Мистецтво — це індивідуалізм, тривожна і руйнівна сила. В цьому полягає його безцінне значення. Воно розбиває стереотипи, рабство звичок, тиранію повсякденності та зведення людини до рівня машини».
Вайлд надає особливої ваги розмежуванню між «індивідуалістичним» та «авторитарним» соціалізмом, виступаючи за більш ліберальний підхід. «Нам потрібен індивідуалізм. Якщо соціалізм буде авторитарним, якщо влада триматиме у своїх руках економічні потужності, так само як зараз політичні, якщо, одним словом, ми матимемо індустріальну тиранію, тоді становище людини в останньому випадку буде гірше за попереднє».
За соціалізму люди зможуть усвідомити свої таланти; «кожен член суспільства розділятиме загальне процвітання та щастя суспільного ладу». Вайлд говорив, що «соціалізм цінуватиметься саме тому, що він призведе до індивідуалізму», оскільки люди більше не боятимуться бідності та голоду. Індивідуалізм, своєю чергою, захистив би громадян від урядів, що тримають важелі влади у своїх руках. Проте, Вайлд захищав некапіталістичний індивідуалізм: «звичайно, можна стверджувати, що індивідуалізм, утворений за умов приватної власності, не завжди є зразковим» (критика цілком доречна). У Вайлдовій уяві, соціалізм звільнив би людей від ручної праці та дозволив би їм присвятити свій час творчим пошукам, таким чином розвиваючи свою душу. Він закінчує своє есе наступною заявою: «Новий індивідуалізм — це новий еллінізм».
Підґрунтя
Вайлд почав цікавитися соціалізмом завдяки його дружбі з Бернардом Шоу. Цілком можливо, що саме Шоу запросив Вайлда відвідати зібрання організації «Товариство Фабіана», коли митець Волтер Крейн 6 липня 1888 року виголосив свою промову про «Перспективи мистецтва при соціалізмі» (англ. The Prospects of Art under Socialism), адже Роберт Росс пізніше «здивував» Шоу, сказавши, що Оскар Вайлд написав своє есе «Душа людини за соціалізму» як відповідь на промову Крейна. Є ще великі шанси того, що Вайлду доводилося слухати лекції й самого Бернарда Шоу. У 1889 році Вайлд написав рецензію на співаник «Пісні праці: пісенник народу» (англ. Chants of Labour: A Song-Book of the People), в якій чітко дав зрозуміти, що соціалізм є новою рушійною силою мистецтва.
Часто зазначається, що Вайлд написав «Душу людини за соціалізму» внаслідок прочитання творів Петра Кропоткіна. У своєму листі «De profundis», Вайлд описує його як «чоловіка з прекрасною білосніжною душею Христа, що наче гряде до нас з Росії». Історик анархізму, Джордж Вудкок у 1962 році оцінив Вайлдове есе як найамбітніший внесок у літературу анархізму 1890-х рр. Проте, Вудкок зазначив, що у «Душі людини за соціалізму» простежується більший вплив Ґодвіна, радше ніж Кропоткіна. Дж. Д. Томас, своєю чергою, вказував на розбіжності між Вайлдовим романтичним індивідуалізмом та Ґодвіновим «типовим раціоналізмом XVIII століття». Вайлдове есе має більше спільного з «Новинами звідусіль» (англ. News From Nowhere) Вільяма Морріса, аніж з «Політичною справедливістю» (англ. Political Justice) Ґодвіна.
У 1873 році, під час опитування французького літературного журналу «Ермітаж» (фр. L’Ermitage), Вайлд назвав себе «митцем та анархістом». Коли Бернард Шоу організував петицію на підтримку профспілкових активістів, що були залучені до бунту на Гаймаркеті 1886 року, Вайлд був одним із перших, хто підписав її.
Сприйняття
Джордж Орвел назвав Вайлдове бачення соціалізму утопічним та анархічним. Зокрема, Орвел вважав невірними два припущення Вайлда: 1. Те, що світ надзвичайно багатий і страждає тільки через неправильний розподіл цього багатства. 2. Те, що всю ручну працю можуть виконувати машини.
Британський філософ та історик написав об'ємну (840 сторінок) працю про анархізм «Вимагаючи неможливого» (англ. Demanding the Impossible), на сторінках якої він називає Оскара Вайлда «британським борцем за свободу», чий лібертатний соціалізм є найдивовижнішим зі всіх варіантів анархізму та соціалізму. Маршал далі вказує на те, що тогочасні фабіанські та марксистські соціалісти сміялися над Вайлдовими моральними та соціальними переконаннями, але, як стверджував Бернард Шоу, Оскар сміявся останнім, адже його ще довго будуть пам'ятати, коли всіх інших забудуть.
Британський історик літератури називає Вайлда представником утопізму пізньої вікторіанської епохи. Він, проте, зазначає, що «Душа людини за соціалізму» місить суперечливі утопічні твердження, адже Вайлд зухвало критикує існуючі умови, але водночас постулює те, що розуміння минувшини перебуває у залежності від поступового розгортання індивідуальної свободи, за якої сьогодення залишається частково незмінним.
Літературознавець зазначила, що Вайлд написав своє есе у той час, коли виникло масове промислове виробництво, саме тому у Вайлдовій утопії індустріалізм та романтизм виконують взаємовиключну роль: один існує задля служіння іншому.
Політичний філософ Славой Жижек поділяє Вайлдове інтелектуальне презирство до благодійності, зазначаючи, що підтримка життя бідняків ніколи не розв'яже саму проблему бідності. Він цитує відповідні уривки з есе Вайлда у своїх лекціях та книзі.
Публікації
Вперше есе було надруковане у журналі «The Fortnightly Review» у лютому 1891 року. Воно ще раз вийшло друком у 1895 році, саме у той час, коли Вайлда ув'язнили за «сороміцьку непристойність». Це приватне лімітоване видання, тиражем у 50 примірників та зі скороченою назвою «Душа людини», було здійснене . Як пише Ґреґорі Макі, Гамфрі скористався можливістю поборотися з несправедливістю та покритикувати вирок суду.
Після смерті Вайлда, у 1904 році, той же Артур Гамфрі надрукував есе «Душа людини» під іменем Себастіан Мелмот (один з псевдонімів Вайлда). У 1908 році, Роберт Росс вмістив есе разом з «Намірами» у зібране видання творів Вайлда.
Примітки
- ""Anarchism as a movement, 1870–1940 [ 18 грудня 2007 у Wayback Machine.]", Encyclopaedia Britannica, 2007
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.
- Wilde, O. The Complete Works of Oscar Wilde, Collins.
- D. J. Thomas: ‚The Soul of Man Under Socialism‘: An Essay in Context. In: Rice University Studies 51:1, 1965, S. 91.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 грудня 2015.
- : Oscar Wilde. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1992, S. 403.
- Anarchism: Anarchism as a movement, 1870–1940. In: Encyclopedia Britannica, britannica.com [ 6 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Oscar Wilde: Brief aus dem Gefängnis. In: ders.: Spätwerke. Band 5 der Neuen Zürcher Ausgabe. Gerd Haffmans bei Zweitausendeins, Frankfurt am Main 2004, S. 67–250, hier: 201.
- George Woodcock: Anarchism: A History of Liberitarian Ideas and Movements. The World Publishing Company, Cleveland, OH 1962, S. 448.
- J. D. Thomas: ‚The Soul of Man Under Socialism‘: An Essay in Context. In: Rice University Studies 51:1, 1965, S. 86 und 89.
- ‘Autrefois, j’étais poète et tyran. Maintenant je suis artiste et anarchiste’. Zitiert nach David Goodway: Anarchist Seeds Beneath the Snow. Left-Libertarian Thought and British Writers from William Morris to Colin Ward. Liverpool University Press 2005, libcom.org pdf [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], S. 77. Siehe auch ders.: The Soul of Man: Oscar Wilde and Socialism (2010) oscholars.com [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] bei Fn. 55
- Richard Ellmann: Oscar Wilde. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1992, S. 403.
- George Orwell on Oscar Wilde’s anarchic genius. In: The Guardian. 27. Januar 2013 (First Published in Observer 1948). [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Abgerufen am 6. August 2015.
- Peter Marshall: Demanding the Impossible: A History of Anarchism. HarperCollins, London 1992, S. 180.
- Matthew Beaumont: Reinterpreting Oscar Wilde’s Concept of Utopia: ‚The Soul of Man under Socialism‘. In: Utopian Studies 15:1, 2004, S. 24 f.
- Emelie Jonsson: ‚The Soul of Man under Socialism‘: Oscar Wilde, Art and Individualism. In: Moderna språk 103:1, 2009, S. 2. [ 27 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Slavoj Zizek - First as Tragedy, Then as Farce на YouTube (27th min)
- Living in the End Times, Slavoj Zizek, (2010:117)
- Gregory Mackie: Textual Dissidence: The Occasions of Wilde’s ‘The Soul of Man under Socialism’. In: Mémoires du livre/Studies in Book Culture 4:2, 2013, Abstract. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Gregory Mackie: Textual Dissidence: The Occasions of Wilde’s ‘The Soul of Man under Socialism’. In: Mémoires du livre/Studies in Book Culture 4:2, 2013, Fußnote 1. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Література
- Encyclopedia Britannica, Anarchism: Anarchism as a movement, 1870–1940;
- Complete Works of Oscar Wilde (Collins Classics) Paperback – August 4, 2003;
- D. J. Thomas: ‚The Soul of Man Under Socialism‘: An Essay in Context;
- Richard Ellmann: Oscar Wilde. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1992;
- Oscar Wilde: Brief aus dem Gefängnis. In: ders.: Spätwerke. Band 5 der Neuen Zürcher Ausgabe. Gerd Haffmans bei Zweitausendeins, Frankfurt am Main 2004;
- George Woodcock: Anarchism: A History of Liberitarian Ideas and Movements. The World Publishing Company, Cleveland, OH 1962;
- George Orwell on Oscar Wilde’s anarchic genius. In: The Guardian. 27. Januar 2013 (First Published in Observer 1948);
- Peter Marshall: Demanding the Impossible: A History of Anarchism. HarperCollins, London 1992;
- Matthew Beaumont: Reinterpreting Oscar Wilde’s Concept of Utopia: ‚The Soul of Man under Socialism‘ 2004;
- Emelie Jonsson: ‚The Soul of Man under Socialism‘: Oscar Wilde, Art and Individualism;
- Gregory Mackie: Textual Dissidence: The Occasions of Wilde’s ‘The Soul of Man under Socialism’.
Посилання
- – спеціальний випуск журналу OSCHOLARS, присвячений есе «Душа людини за соціалізму»
- Oscar Wilde: The Soul of Man under Socialism. In: The Fortnightly Review, Februar 1891, S. 292–319, archive.org = The Soul of Man Under Socialism на Вікіджерелах [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
| Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dusha lyudini za socializmu angl The Soul of Man under Socialism ese irlandskogo pismennika Oskara Vajlda napisane v 1891 roci opublikovane na storinkah zhurnalu The Fortnightly Review u lyutomu togo zh roku V nomu vin roz yasnyuye svitoglyad libertarnogo socializmu ta kritikuye blagodijnist Napisannya Dushi lyudini za socializmu sliduvalo Vajldovomu navernennyu u filosofiyu anarhistiv pislya prochitannya tvoriv Petra Kropotkina Dusha lyudini za socializmuangl The Soul of Man under Socialismx x xDusha lyudini za socializmu Persha publikaciya v The Fortnightly Review Lyutij 1891 292 st ZhanreseTemasocializmAvtorOskar VajldMovaanglijskaNapisano1891Opublikovano1891 Cej tvir u Vikishovishi U Dushi lyudini za socializmu Vajld argumentuye sho bilshist lyudej rujnuyut svoye zhittya nezdorovim ta nadmirnim altruyizmom voni faktichno vimusheni ce robiti zamist togo shob usvidomiti svoyi istinni talanti voni rujnuyut svoye zhittya virishuyuchi socialni problemi sprichineni kapitalizmom Takim chinom turbotlivi lyudi z chudovimi ale razom z tim nevirno spryamovanimi namirami z povnoyu serjoznistyu ta sentimentalnistyu proponuyut sebe dlya likuvannya zla sho zustrichayetsya na yihnomu shlyahu Ale ci liki ne zcilyayut hvorobi voni lishen vidstrochuyut yiyi adzhe yak ce bachit Vajld spravzhnya meta polyagaye u sprobi pobuduvati suspilstvo na takih zasadah de bidnist ne mala b zhodnih shansiv OglyadVajld vvazhaye sho dobrota ta altruyizm ne ye zaporukoyu rozv yazannya suspilnih problem a altruyizm po spravzhnomu pereshkodzhaye zdijsnennyu cogo namiru Same tomu najgirshimi rabovlasnikami buli ti hto uvazhno stavivsya do svoyih rabiv takim chinom pozbavlyayuchi yih mozhlivosti usvidomiti ves zhah ciyeyi sistemi U ninishnij Angliyi najbilshu shkodu roblyat ti lyudi yaki namagayutsya tvoriti dobro vodnochas dotrimuyuchis staroyi sistemi Zi skasuvannyam privatnoyi vlasnosti poyavitsya spravzhnij zdorovij individualizm Nihto ne psuvatime svoye zhittya nagromadzhennyam rechej ta simvoliv Lyudina zhitime Zhittya najdivovizhnisha rich na zemli Bilshist lyudej isnuyut os i vse Oskar Vajld Dusha lyudini za socializmu 1891 Vajld nadavav velikogo znachennya lyudskij dushi koli vin analizuvav prichini ta naslidki bidnosti u Lyudskij dushi za socializmu jogo turbuvali ne tilki materialnij dobrobut bidnyakiv ale j te yak suspilstvo ne dozvolyaye yim dosyagti rozuminnya vlasnogo ya Vin vvodit obraz Isusa z Nazaretu yak simvol vishogo individualizmu Vajld zahishaye socializm yakij za jogo slovami cinuvatimetsya same tomu sho vin prizvede do individualizmu i peretvorivshi privatnu vlasnist u narodne bagatstvo vidnovit suspilstvo do pridatnogo stanu cilkom zdorovogo organizmu ta garantuvatime kozhnomu chlenu suspilstva materialnu stabilnist Vajld doslidiv politichnij stan sho neobhidnij dlya povnoyi samorealizaciyi ta viddanosti lyudini mistectvu Vin stverdzhuvav sho Mistectvo ce individualizm trivozhna i rujnivna sila V comu polyagaye jogo bezcinne znachennya Vono rozbivaye stereotipi rabstvo zvichok tiraniyu povsyakdennosti ta zvedennya lyudini do rivnya mashini Vajld nadaye osoblivoyi vagi rozmezhuvannyu mizh individualistichnim ta avtoritarnim socializmom vistupayuchi za bilsh liberalnij pidhid Nam potriben individualizm Yaksho socializm bude avtoritarnim yaksho vlada trimatime u svoyih rukah ekonomichni potuzhnosti tak samo yak zaraz politichni yaksho odnim slovom mi matimemo industrialnu tiraniyu todi stanovishe lyudini v ostannomu vipadku bude girshe za poperednye Za socializmu lyudi zmozhut usvidomiti svoyi talanti kozhen chlen suspilstva rozdilyatime zagalne procvitannya ta shastya suspilnogo ladu Vajld govoriv sho socializm cinuvatimetsya same tomu sho vin prizvede do individualizmu oskilki lyudi bilshe ne boyatimutsya bidnosti ta golodu Individualizm svoyeyu chergoyu zahistiv bi gromadyan vid uryadiv sho trimayut vazheli vladi u svoyih rukah Prote Vajld zahishav nekapitalistichnij individualizm zvichajno mozhna stverdzhuvati sho individualizm utvorenij za umov privatnoyi vlasnosti ne zavzhdi ye zrazkovim kritika cilkom dorechna U Vajldovij uyavi socializm zvilniv bi lyudej vid ruchnoyi praci ta dozvoliv bi yim prisvyatiti svij chas tvorchim poshukam takim chinom rozvivayuchi svoyu dushu Vin zakinchuye svoye ese nastupnoyu zayavoyu Novij individualizm ce novij ellinizm PidgruntyaVajld pochav cikavitisya socializmom zavdyaki jogo druzhbi z Bernardom Shou Cilkom mozhlivo sho same Shou zaprosiv Vajlda vidvidati zibrannya organizaciyi Tovaristvo Fabiana koli mitec Volter Krejn 6 lipnya 1888 roku vigolosiv svoyu promovu pro Perspektivi mistectva pri socializmi angl The Prospects of Art under Socialism adzhe Robert Ross piznishe zdivuvav Shou skazavshi sho Oskar Vajld napisav svoye ese Dusha lyudini za socializmu yak vidpovid na promovu Krejna Ye she veliki shansi togo sho Vajldu dovodilosya sluhati lekciyi j samogo Bernarda Shou U 1889 roci Vajld napisav recenziyu na spivanik Pisni praci pisennik narodu angl Chants of Labour A Song Book of the People v yakij chitko dav zrozumiti sho socializm ye novoyu rushijnoyu siloyu mistectva Chasto zaznachayetsya sho Vajld napisav Dushu lyudini za socializmu vnaslidok prochitannya tvoriv Petra Kropotkina U svoyemu listi De profundis Vajld opisuye jogo yak cholovika z prekrasnoyu bilosnizhnoyu dusheyu Hrista sho nache gryade do nas z Rosiyi Istorik anarhizmu Dzhordzh Vudkok u 1962 roci ociniv Vajldove ese yak najambitnishij vnesok u literaturu anarhizmu 1890 h rr Prote Vudkok zaznachiv sho u Dushi lyudini za socializmu prostezhuyetsya bilshij vpliv Godvina radshe nizh Kropotkina Dzh D Tomas svoyeyu chergoyu vkazuvav na rozbizhnosti mizh Vajldovim romantichnim individualizmom ta Godvinovim tipovim racionalizmom XVIII stolittya Vajldove ese maye bilshe spilnogo z Novinami zvidusil angl News From Nowhere Vilyama Morrisa anizh z Politichnoyu spravedlivistyu angl Political Justice Godvina U 1873 roci pid chas opituvannya francuzkogo literaturnogo zhurnalu Ermitazh fr L Ermitage Vajld nazvav sebe mitcem ta anarhistom Koli Bernard Shou organizuvav peticiyu na pidtrimku profspilkovih aktivistiv sho buli zalucheni do buntu na Gajmarketi 1886 roku Vajld buv odnim iz pershih hto pidpisav yiyi SprijnyattyaVidannya 1895 roku zi skorochenoyu nazvoyu Dusha lyudini Dzhordzh Orvel nazvav Vajldove bachennya socializmu utopichnim ta anarhichnim Zokrema Orvel vvazhav nevirnimi dva pripushennya Vajlda 1 Te sho svit nadzvichajno bagatij i strazhdaye tilki cherez nepravilnij rozpodil cogo bagatstva 2 Te sho vsyu ruchnu pracyu mozhut vikonuvati mashini Britanskij filosof ta istorik napisav ob yemnu 840 storinok pracyu pro anarhizm Vimagayuchi nemozhlivogo angl Demanding the Impossible na storinkah yakoyi vin nazivaye Oskara Vajlda britanskim borcem za svobodu chij libertatnij socializm ye najdivovizhnishim zi vsih variantiv anarhizmu ta socializmu Marshal dali vkazuye na te sho togochasni fabianski ta marksistski socialisti smiyalisya nad Vajldovimi moralnimi ta socialnimi perekonannyami ale yak stverdzhuvav Bernard Shou Oskar smiyavsya ostannim adzhe jogo she dovgo budut pam yatati koli vsih inshih zabudut Britanskij istorik literaturi nazivaye Vajlda predstavnikom utopizmu piznoyi viktorianskoyi epohi Vin prote zaznachaye sho Dusha lyudini za socializmu misit superechlivi utopichni tverdzhennya adzhe Vajld zuhvalo kritikuye isnuyuchi umovi ale vodnochas postulyuye te sho rozuminnya minuvshini perebuvaye u zalezhnosti vid postupovogo rozgortannya individualnoyi svobodi za yakoyi sogodennya zalishayetsya chastkovo nezminnim Literaturoznavec zaznachila sho Vajld napisav svoye ese u toj chas koli viniklo masove promislove virobnictvo same tomu u Vajldovij utopiyi industrializm ta romantizm vikonuyut vzayemoviklyuchnu rol odin isnuye zadlya sluzhinnya inshomu Politichnij filosof Slavoj Zhizhek podilyaye Vajldove intelektualne prezirstvo do blagodijnosti zaznachayuchi sho pidtrimka zhittya bidnyakiv nikoli ne rozv yazhe samu problemu bidnosti Vin cituye vidpovidni urivki z ese Vajlda u svoyih lekciyah ta knizi PublikaciyiVpershe ese bulo nadrukovane u zhurnali The Fortnightly Review u lyutomu 1891 roku Vono she raz vijshlo drukom u 1895 roci same u toj chas koli Vajlda uv yaznili za soromicku nepristojnist Ce privatne limitovane vidannya tirazhem u 50 primirnikiv ta zi skorochenoyu nazvoyu Dusha lyudini bulo zdijsnene Yak pishe Gregori Maki Gamfri skoristavsya mozhlivistyu poborotisya z nespravedlivistyu ta pokritikuvati virok sudu Pislya smerti Vajlda u 1904 roci toj zhe Artur Gamfri nadrukuvav ese Dusha lyudini pid imenem Sebastian Melmot odin z psevdonimiv Vajlda U 1908 roci Robert Ross vmistiv ese razom z Namirami u zibrane vidannya tvoriv Vajlda Primitki Anarchism as a movement 1870 1940 18 grudnya 2007 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica 2007 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 28 listopada 2015 Wilde O The Complete Works of Oscar Wilde Collins D J Thomas The Soul of Man Under Socialism An Essay in Context In Rice University Studies 51 1 1965 S 91 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 24 grudnya 2015 Oscar Wilde Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt 1992 S 403 Anarchism Anarchism as a movement 1870 1940 In Encyclopedia Britannica britannica com 6 veresnya 2019 u Wayback Machine Oscar Wilde Brief aus dem Gefangnis In ders Spatwerke Band 5 der Neuen Zurcher Ausgabe Gerd Haffmans bei Zweitausendeins Frankfurt am Main 2004 S 67 250 hier 201 George Woodcock Anarchism A History of Liberitarian Ideas and Movements The World Publishing Company Cleveland OH 1962 S 448 J D Thomas The Soul of Man Under Socialism An Essay in Context In Rice University Studies 51 1 1965 S 86 und 89 Autrefois j etais poete et tyran Maintenant je suis artiste et anarchiste Zitiert nach David Goodway Anarchist Seeds Beneath the Snow Left Libertarian Thought and British Writers from William Morris to Colin Ward Liverpool University Press 2005 libcom org pdf 24 veresnya 2015 u Wayback Machine S 77 Siehe auch ders The Soul of Man Oscar Wilde and Socialism 2010 oscholars com 24 veresnya 2015 u Wayback Machine bei Fn 55 Richard Ellmann Oscar Wilde Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt 1992 S 403 George Orwell on Oscar Wilde s anarchic genius In The Guardian 27 Januar 2013 First Published in Observer 1948 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Abgerufen am 6 August 2015 Peter Marshall Demanding the Impossible A History of Anarchism HarperCollins London 1992 S 180 Matthew Beaumont Reinterpreting Oscar Wilde s Concept of Utopia The Soul of Man under Socialism In Utopian Studies 15 1 2004 S 24 f Emelie Jonsson The Soul of Man under Socialism Oscar Wilde Art and Individualism In Moderna sprak 103 1 2009 S 2 27 grudnya 2015 u Wayback Machine Slavoj Zizek First as Tragedy Then as Farce na YouTube 27th min Living in the End Times Slavoj Zizek 2010 117 Gregory Mackie Textual Dissidence The Occasions of Wilde s The Soul of Man under Socialism In Memoires du livre Studies in Book Culture 4 2 2013 Abstract 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Gregory Mackie Textual Dissidence The Occasions of Wilde s The Soul of Man under Socialism In Memoires du livre Studies in Book Culture 4 2 2013 Fussnote 1 4 bereznya 2016 u Wayback Machine LiteraturaEncyclopedia Britannica Anarchism Anarchism as a movement 1870 1940 Complete Works of Oscar Wilde Collins Classics Paperback August 4 2003 D J Thomas The Soul of Man Under Socialism An Essay in Context Richard Ellmann Oscar Wilde Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt 1992 Oscar Wilde Brief aus dem Gefangnis In ders Spatwerke Band 5 der Neuen Zurcher Ausgabe Gerd Haffmans bei Zweitausendeins Frankfurt am Main 2004 George Woodcock Anarchism A History of Liberitarian Ideas and Movements The World Publishing Company Cleveland OH 1962 George Orwell on Oscar Wilde s anarchic genius In The Guardian 27 Januar 2013 First Published in Observer 1948 Peter Marshall Demanding the Impossible A History of Anarchism HarperCollins London 1992 Matthew Beaumont Reinterpreting Oscar Wilde s Concept of Utopia The Soul of Man under Socialism 2004 Emelie Jonsson The Soul of Man under Socialism Oscar Wilde Art and Individualism Gregory Mackie Textual Dissidence The Occasions of Wilde s The Soul of Man under Socialism Posilannya specialnij vipusk zhurnalu OSCHOLARS prisvyachenij ese Dusha lyudini za socializmu Oscar Wilde The Soul of Man under Socialism In The Fortnightly Review Februar 1891 S 292 319 archive org The Soul of Man Under Socialism na Vikidzherelah Arhivovano 6 bereznya 2019 u Wayback Machine angl Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi