Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дунайська кампанія — кампанія Кримської (Східної) війни, що проходила на Дунаї і в Придунайських князівствах.
Кампанія 1853 року
(«Військова енциклопедія Ситіна»)
14.06.1853 відбувся найвищий маніфест Миколи I про захоплення Росією Придунайських князівств.
21 червня 1853 почався перехід російських військ через Прут у Леово (кордон Росії та Османської імперії) і форсований рух з метою якнайшвидшого захоплення Бухареста, куди війська прибули 3 липня 1853 року.
Рух армії до Бухареста був схожий на урочисту ходу, привітно та радісно зустрічали жителі російські війська. Урочиста була зустріч у Бухаресті, при вході до якого війська були вітані митрополитом з духовенством та багатьма жителями. Війська Росії були прийняті в Бухаресті як рятівники від Османського ярма.
31 липня 1853 року представники Великобританії, Франції, Пруссії та Австрії прийняли у Відні примирливу ноту на адресу Петербурга та Стамбула. Цей документ отримав назву Віденської ноти. Спірні питання російсько-турецьких відносин мали вирішуватися за участю держав, які підписали Віденську ноту.
Російські війська, під керівництвом князя М. Д. Горчакова вступили до Молдавії і Валахії, займали в жовтні 1853 вельми розкидане становище вздовж Дунаю.
Турецька армія (бл. 150 тис.), якою командував сардарекрем (фельдмаршал) Омер-паша, була розташована частиною по тій же річці, частиною — в Шумлі та Адріанополі. Регулярних військ (нізам) було в ній менш як половина; решта складалася з ополчення (редіф), яке не мало майже ніякої військової освіти. Майже всі регулярні війська були озброєні нарізними або гладкоствольними ударними рушницями; артилерія влаштована добре, війська навчені європейськими організаторами; але корпус офіцерів був незадовільним.
Ще 27 вересня (9 жовтня) Омер-паша повідомив князя Горчакова, що у разі якщо за 15 днів не буде дана задовільна відповідь про очищення князівств, то турки відкриють військові дії; однак ще до закінчення цього терміну ворог став стріляти по російських аванпостах.
Перша, більш серйозна справа відбулася 11 (23) жовтня, при проході за наказом генерала О. М. Лідерса двох пароплавів і 8 буксированих ними канонерських човнів повз фортецю Ісакча вони зазнали артилерійського розстрілу, був убитий командир загону, капітан 2 ранку О. Ф. Варпаховський. Через 10 днів після цього Омер-паша, зібравши біля Туртукая 14 тис. чоловік, переправився на лівий берег Дунаю, зайняв карантин ольтенів і розпочав зведення тут укріплень.
23 жовтня (4 листопада) відбувся бій при Ольтениці; генерал , що командував російськими військами (1 бригада піхоти, 9 ескадронів і сотень, 18 гармат), не довів справи остаточно і відступив із втратою близько 1 тис. осіб; проте турки не скористалися своїм успіхом, а спалили карантин, так само як міст на річці , і пішли знову на правий берег Дунаю. Потім Омер-паша зосередив значні сили (за чутками, до 40 тис.) у Відіні; містечко Калафат, що лежало проти останнього, на лівому березі Дунаю, ще з середини жовтня зайняте було сильним турецьким загоном. Звідси дуже зручно було робити наступальні дії проти військ правого крила російської армії, тим більше що ці війська, що надійшли з 20 листопада (2 грудня) під керівництво генерал-ад'ютанта графа , чисельність яких доходила всього до 7000, були розкидані на відстані 30 верст.
25 грудня 1853 (6 січня 1854) турки, в числі 18000, при 24 гарматах, 2½-тисячний загін полковника , розташований в селах Четате і і, незважаючи на героїчний опір російської армії, імовірно, якби не приспів на виручку загін генерал-майора , що стояв звідти за 12 верст, придушили б їх своєю численністю. Турки, зазнавши великих втрат, відступили в Калафат; але і з російської сторони вибуло з ладу до 2000 чоловік.
Поблизу Рущука, у Нікополя і Систова, турки неодноразово намагалися переправитися на лівий берег Дунаю, але постійно були відбиті.
Після, уже наприкінці січня 1854, пострілами російської прибережних батарей судна турецької Дунайської флотилії, розташовані біля вищезгаданих пунктів, були частиною приведені в непридатність, частиною розігнані. Безуспішною була і спроба турків зруйнувати російські батареї, зведені на лівому березі проти Сілістрії.
Кампанія 1854 року
Військові дії на Дунаї відкрилися 11 (23) березня 1854 р. переправою російських військ на правий берег річки, біля Браїли, Галаца та Ізмаїла, і захопленням фортець: Мачина, Тулчі та Ісакчі.
Князь Горчаков, що командував військами, не рушив відразу ж до Сілістрії, захопити яку було порівняно неважко, оскільки укріплення її тоді ще не були цілком завершені. Це уповільнення дій, що почалися так успішно, сталося внаслідок розпоряджень князя Паскевича, який, за старою пам'яттю, мав ще мало не безмежний військовий авторитет, але він давно вже пережив свою славу і ще під час угорських подій 1849 р., висловив схильність до перебільшеної обережності. У цьому випадку він побоювався, що за Дунаєм російські війська зустрінуть значні сили турків, що з'єдналися з англійськими та французькими десантними загонами; головним чином боявся появи в тилу австрійської армії.
На театр військових дій князь Паскевич прибув лише 3 (15) квітня, але всі розпорядження його мали характер цілком нерішучий. Тільки через енергійну вимогу імператора Миколи він наказав військам йти вперед; але наступ цей вівся вкрай повільно, так що тільки 4 (16) травня російські війська почали підходити до Сілістрії. Такій втраті дорогоцінного часу і слід, головним чином, приписати невдачу наступних дій за Дунаєм.
розпочали в ніч на 6 (18) травня, а начальник інженерів, високоталановитий генерал , запропонував план, за яким, за умови повної облоги фортеці, брався у 2 тижні заволодіти нею. Але князь Паскевич, який зробив облогу проти власного переконання і якого тривожили колишні побоювання, запропонував інший план, украй невигідний, і при цьому зовсім не блокував Сілістрії, яка таким чином могла сполучатися з Рущуком і Шумлою.
Згідно з новим планом, облога була поведена проти сильного передового форту Араб-Табіа; у ніч на 17 (29) травня встигли вже закласти траншею за 80 сажнів від нього; вилазку турків відбили; але штурм, потім і без жодного наказу розпочатий генералом Сельваном (командував військами в траншеях), зіпсував усю справу. Спочатку в росіян був успіх, і вони піднялися на вал, але в цей час Сельван був смертельно поранений; з якогось непорозуміння, в тилу штурмуючих військ пролунав відбій; почався важкий відступ під натиском противника, і все підприємство закінчилося повною невдачею, за яку ми поплатилися більш ніж 900 осіб, які вибули з ладу.
Одночасно з цим (16 (28) травня) сталася нещасна справа , у якій розбитий був загін полковника , і сам він був убитий. Тим часом облога Сілістрії тривала, проте, як і раніше, нерішуче. Князь Паскевич у донесення своїх імператору Миколі висловлював сумнів в успіху. 28 травня (9 червня) він з усієї сили зробив посилену рекогносцировку до Сілістрії, але, будучи при цьому контужений ядром, здав команду князю Горчакову і поїхав до Ясс. Звідти він таки надсилав розпорядження. Незабаром потім і генерал , будучи душею облоги, зазнав важкої рани і змушений виїхати до Калараша, де й помер.
8 (20) червня облогові роботи просунулись уже настільки близько до Араб-Табії, що вночі був призначений штурм. Війська приготувалися, як раптом близько опівночі прийшло розпорядження фельдмаршала: негайно зняти облогу і перейти на лівий берег Дунаю. Приводом для такого розпорядження був лист, отриманий князем Паскевичем від імператора Миколи, і ворожі заходи Австрії.
Дійсно, государ дозволяв зняти облогу, якби облоговому корпусу загрожувала атака переважаючими силами до взяття фортеці; але такої небезпеки не було і, ймовірно, якби росіяни не втратили даремно цілого місяця і встигли захопити Сілістрію на початку травня, то Австрія була б обережнішою у своїх домаганнях, а союзники (англійці та французи), стурбовані безпосереднім захистом Османської держави, отримали б нову скруту при вторгненні в Крим.
Завдяки вжитим заходам облогу зняли зовсім непомітно для турків, які майже й не переслідували російські війська. Тепер на лівому боці Дунаю чисельність російських військ доходила до 120 тисяч, із 392 гарматами; крім того, в перебували 1½ дивізії піхоти і бригада кавалерії, під начальством генерала . Сили ж турецької армії сягали до 100 тис. чоловік, розташованих під Шумлою, Варною, Сілістрією, Рущуком і Відіном.
Головні сили англійців і французів (50 тис.) не могли розпочати дії раніше середини липня через холеру. Австрія поки що залишалася у нейтральному становищі; також на російській західному кордоні збиралася сувора армія.
Після відходу росіян з-під Сілістрії Омер-паша зважився перейти в наступ. Зосередивши у Рущука понад 30 тис. чоловік, він 25 червня (7 липня) став переправлятися через Дунай і, після бою з нечисленним російським загоном, який завзято обороняв острів Радоман, опанував Журжу, втративши при цьому до 5 тис. осіб. Хоча потім він зупинив свій наступ, але князь Горчаков теж нічого не робив проти турків, а навпаки, «внаслідок особливого ходу політичних обставин», став поступово очищати князівства і під кінець серпня переправився на лівий берег Прута, біля Скулян. Слідом за тим і спеціальний загін генерала , що займав Добруджу, повернувся межі Імперії і розташувався на Нижньому Дунаї, біля Ізмаїла.
У міру відступу російських турки повільно просувалися вперед, і 10 (22) серпня Омер-паша вступив до Бухареста. Тоді ж перейшли кордон Валахії австрійські війська, які, за згодою союзників із турецьким урядом, змінили турків і зайняли князівства.
Література
- Петров А. Н. Війна Росії із Туреччиною. Дунайська компанія. 1853 та 1854 рік (У 2 томах) СПб, 1890.
- Тарле Є. В. Кримська війна. — Т. 1-2.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dunajska kampaniya kampaniya Krimskoyi Shidnoyi vijni sho prohodila na Dunayi i v Pridunajskih knyazivstvah Kampaniya 1853 rokuKarta zi statti Shidna vijna 1853 56 rr Vijskova enciklopediya Sitina 14 06 1853 vidbuvsya najvishij manifest Mikoli I pro zahoplennya Rosiyeyu Pridunajskih knyazivstv 21 chervnya 1853 pochavsya perehid rosijskih vijsk cherez Prut u Leovo kordon Rosiyi ta Osmanskoyi imperiyi i forsovanij ruh z metoyu yaknajshvidshogo zahoplennya Buharesta kudi vijska pribuli 3 lipnya 1853 roku Ruh armiyi do Buharesta buv shozhij na urochistu hodu privitno ta radisno zustrichali zhiteli rosijski vijska Urochista bula zustrich u Buharesti pri vhodi do yakogo vijska buli vitani mitropolitom z duhovenstvom ta bagatma zhitelyami Vijska Rosiyi buli prijnyati v Buharesti yak ryativniki vid Osmanskogo yarma 31 lipnya 1853 roku predstavniki Velikobritaniyi Franciyi Prussiyi ta Avstriyi prijnyali u Vidni primirlivu notu na adresu Peterburga ta Stambula Cej dokument otrimav nazvu Videnskoyi noti Spirni pitannya rosijsko tureckih vidnosin mali virishuvatisya za uchastyu derzhav yaki pidpisali Vidensku notu Rosijski vijska pid kerivnictvom knyazya M D Gorchakova vstupili do Moldaviyi i Valahiyi zajmali v zhovtni 1853 velmi rozkidane stanovishe vzdovzh Dunayu Diyi 8 mi kanonirskih chovniv na buksiri paroplaviv Ordinarec i Prut proti tureckoyi forteci Isakchi 11 zhovtnya 1853 roku Litografiya Rosijska imperiya 1858 rik Turecka armiya bl 150 tis yakoyu komanduvav sardarekrem feldmarshal Omer pasha bula roztashovana chastinoyu po tij zhe richci chastinoyu v Shumli ta Adrianopoli Regulyarnih vijsk nizam bulo v nij mensh yak polovina reshta skladalasya z opolchennya redif yake ne malo majzhe niyakoyi vijskovoyi osviti Majzhe vsi regulyarni vijska buli ozbroyeni nariznimi abo gladkostvolnimi udarnimi rushnicyami artileriya vlashtovana dobre vijska navcheni yevropejskimi organizatorami ale korpus oficeriv buv nezadovilnim Nachalnik zagonu pershij ubitij u Krimsku vijnu rosijskij oficer She 27 veresnya 9 zhovtnya Omer pasha povidomiv knyazya Gorchakova sho u razi yaksho za 15 dniv ne bude dana zadovilna vidpovid pro ochishennya knyazivstv to turki vidkriyut vijskovi diyi odnak she do zakinchennya cogo terminu vorog stav strilyati po rosijskih avanpostah Persha bilsh serjozna sprava vidbulasya 11 23 zhovtnya pri prohodi za nakazom generala O M Lidersa dvoh paroplaviv i 8 buksirovanih nimi kanonerskih chovniv povz fortecyu Isakcha voni zaznali artilerijskogo rozstrilu buv ubitij komandir zagonu kapitan 2 ranku O F Varpahovskij Cherez 10 dniv pislya cogo Omer pasha zibravshi bilya Turtukaya 14 tis cholovik perepravivsya na livij bereg Dunayu zajnyav karantin olteniv i rozpochav zvedennya tut ukriplen 23 zhovtnya 4 listopada vidbuvsya bij pri Oltenici general sho komanduvav rosijskimi vijskami 1 brigada pihoti 9 eskadroniv i soten 18 garmat ne doviv spravi ostatochno i vidstupiv iz vtratoyu blizko 1 tis osib prote turki ne skoristalisya svoyim uspihom a spalili karantin tak samo yak mist na richci i pishli znovu na pravij bereg Dunayu Potim Omer pasha zoserediv znachni sili za chutkami do 40 tis u Vidini mistechko Kalafat sho lezhalo proti ostannogo na livomu berezi Dunayu she z seredini zhovtnya zajnyate bulo silnim tureckim zagonom Zvidsi duzhe zruchno bulo robiti nastupalni diyi proti vijsk pravogo krila rosijskoyi armiyi tim bilshe sho ci vijska sho nadijshli z 20 listopada 2 grudnya pid kerivnictvo general ad yutanta grafa chiselnist yakih dohodila vsogo do 7000 buli rozkidani na vidstani 30 verst 25 grudnya 1853 6 sichnya 1854 turki v chisli 18000 pri 24 garmatah 2 tisyachnij zagin polkovnika roztashovanij v selah Chetate i i nezvazhayuchi na geroyichnij opir rosijskoyi armiyi imovirno yakbi ne prispiv na viruchku zagin general majora sho stoyav zvidti za 12 verst pridushili b yih svoyeyu chislennistyu Turki zaznavshi velikih vtrat vidstupili v Kalafat ale i z rosijskoyi storoni vibulo z ladu do 2000 cholovik Poblizu Rushuka u Nikopolya i Sistova turki neodnorazovo namagalisya perepravitisya na livij bereg Dunayu ale postijno buli vidbiti Pislya uzhe naprikinci sichnya 1854 postrilami rosijskoyi priberezhnih batarej sudna tureckoyi Dunajskoyi flotiliyi roztashovani bilya vishezgadanih punktiv buli chastinoyu privedeni v nepridatnist chastinoyu rozignani Bezuspishnoyu bula i sproba turkiv zrujnuvati rosijski batareyi zvedeni na livomu berezi proti Silistriyi Kampaniya 1854 rokuPereprava rosijskih vijsk cherez Dunaj 2 bereznya 1854 roku Vijskovi diyi na Dunayi vidkrilisya 11 23 bereznya 1854 r perepravoyu rosijskih vijsk na pravij bereg richki bilya Brayili Galaca ta Izmayila i zahoplennyam fortec Machina Tulchi ta Isakchi Knyaz Gorchakov sho komanduvav vijskami ne rushiv vidrazu zh do Silistriyi zahopiti yaku bulo porivnyano nevazhko oskilki ukriplennya yiyi todi she ne buli cilkom zaversheni Ce upovilnennya dij sho pochalisya tak uspishno stalosya vnaslidok rozporyadzhen knyazya Paskevicha yakij za staroyu pam yattyu mav she malo ne bezmezhnij vijskovij avtoritet ale vin davno vzhe perezhiv svoyu slavu i she pid chas ugorskih podij 1849 r visloviv shilnist do perebilshenoyi oberezhnosti U comu vipadku vin poboyuvavsya sho za Dunayem rosijski vijska zustrinut znachni sili turkiv sho z yednalisya z anglijskimi ta francuzkimi desantnimi zagonami golovnim chinom boyavsya poyavi v tilu avstrijskoyi armiyi I F Paskevich Erivanskij Na teatr vijskovih dij knyaz Paskevich pribuv lishe 3 15 kvitnya ale vsi rozporyadzhennya jogo mali harakter cilkom nerishuchij Tilki cherez energijnu vimogu imperatora Mikoli vin nakazav vijskam jti vpered ale nastup cej vivsya vkraj povilno tak sho tilki 4 16 travnya rosijski vijska pochali pidhoditi do Silistriyi Takij vtrati dorogocinnogo chasu i slid golovnim chinom pripisati nevdachu nastupnih dij za Dunayem rozpochali v nich na 6 18 travnya a nachalnik inzheneriv visokotalanovitij general zaproponuvav plan za yakim za umovi povnoyi oblogi forteci bravsya u 2 tizhni zavoloditi neyu Ale knyaz Paskevich yakij zrobiv oblogu proti vlasnogo perekonannya i yakogo trivozhili kolishni poboyuvannya zaproponuvav inshij plan ukraj nevigidnij i pri comu zovsim ne blokuvav Silistriyi yaka takim chinom mogla spoluchatisya z Rushukom i Shumloyu Zgidno z novim planom obloga bula povedena proti silnogo peredovogo fortu Arab Tabia u nich na 17 29 travnya vstigli vzhe zaklasti transheyu za 80 sazhniv vid nogo vilazku turkiv vidbili ale shturm potim i bez zhodnogo nakazu rozpochatij generalom Selvanom komanduvav vijskami v transheyah zipsuvav usyu spravu Spochatku v rosiyan buv uspih i voni pidnyalisya na val ale v cej chas Selvan buv smertelno poranenij z yakogos neporozuminnya v tilu shturmuyuchih vijsk prolunav vidbij pochavsya vazhkij vidstup pid natiskom protivnika i vse pidpriyemstvo zakinchilosya povnoyu nevdacheyu za yaku mi poplatilisya bilsh nizh 900 osib yaki vibuli z ladu Odnochasno z cim 16 28 travnya stalasya neshasna sprava u yakij rozbitij buv zagin polkovnika i sam vin buv ubitij Tim chasom obloga Silistriyi trivala prote yak i ranishe nerishuche Knyaz Paskevich u donesennya svoyih imperatoru Mikoli vislovlyuvav sumniv v uspihu 28 travnya 9 chervnya vin z usiyeyi sili zrobiv posilenu rekognoscirovku do Silistriyi ale buduchi pri comu kontuzhenij yadrom zdav komandu knyazyu Gorchakovu i poyihav do Yass Zvidti vin taki nadsilav rozporyadzhennya Nezabarom potim i general buduchi dusheyu oblogi zaznav vazhkoyi rani i zmushenij viyihati do Kalarasha de j pomer 8 20 chervnya oblogovi roboti prosunulis uzhe nastilki blizko do Arab Tabiyi sho vnochi buv priznachenij shturm Vijska prigotuvalisya yak raptom blizko opivnochi prijshlo rozporyadzhennya feldmarshala negajno znyati oblogu i perejti na livij bereg Dunayu Privodom dlya takogo rozporyadzhennya buv list otrimanij knyazem Paskevichem vid imperatora Mikoli i vorozhi zahodi Avstriyi Omer pasha Dijsno gosudar dozvolyav znyati oblogu yakbi oblogovomu korpusu zagrozhuvala ataka perevazhayuchimi silami do vzyattya forteci ale takoyi nebezpeki ne bulo i jmovirno yakbi rosiyani ne vtratili daremno cilogo misyacya i vstigli zahopiti Silistriyu na pochatku travnya to Avstriya bula b oberezhnishoyu u svoyih domagannyah a soyuzniki anglijci ta francuzi sturbovani bezposerednim zahistom Osmanskoyi derzhavi otrimali b novu skrutu pri vtorgnenni v Krim Zavdyaki vzhitim zahodam oblogu znyali zovsim nepomitno dlya turkiv yaki majzhe j ne peresliduvali rosijski vijska Teper na livomu boci Dunayu chiselnist rosijskih vijsk dohodila do 120 tisyach iz 392 garmatami krim togo v perebuvali 1 diviziyi pihoti i brigada kavaleriyi pid nachalstvom generala Sili zh tureckoyi armiyi syagali do 100 tis cholovik roztashovanih pid Shumloyu Varnoyu Silistriyeyu Rushukom i Vidinom Golovni sili anglijciv i francuziv 50 tis ne mogli rozpochati diyi ranishe seredini lipnya cherez holeru Avstriya poki sho zalishalasya u nejtralnomu stanovishi takozh na rosijskij zahidnomu kordoni zbiralasya suvora armiya Pislya vidhodu rosiyan z pid Silistriyi Omer pasha zvazhivsya perejti v nastup Zoseredivshi u Rushuka ponad 30 tis cholovik vin 25 chervnya 7 lipnya stav perepravlyatisya cherez Dunaj i pislya boyu z nechislennim rosijskim zagonom yakij zavzyato oboronyav ostriv Radoman opanuvav Zhurzhu vtrativshi pri comu do 5 tis osib Hocha potim vin zupiniv svij nastup ale knyaz Gorchakov tezh nichogo ne robiv proti turkiv a navpaki vnaslidok osoblivogo hodu politichnih obstavin stav postupovo ochishati knyazivstva i pid kinec serpnya perepravivsya na livij bereg Pruta bilya Skulyan Slidom za tim i specialnij zagin generala sho zajmav Dobrudzhu povernuvsya mezhi Imperiyi i roztashuvavsya na Nizhnomu Dunayi bilya Izmayila U miru vidstupu rosijskih turki povilno prosuvalisya vpered i 10 22 serpnya Omer pasha vstupiv do Buharesta Todi zh perejshli kordon Valahiyi avstrijski vijska yaki za zgodoyu soyuznikiv iz tureckim uryadom zminili turkiv i zajnyali knyazivstva LiteraturaPetrov A N Vijna Rosiyi iz Turechchinoyu Dunajska kompaniya 1853 ta 1854 rik U 2 tomah SPb 1890 Tarle Ye V Krimska vijna T 1 2