Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дункан Карді Макспоррен Дугал Гестон англ Duncan Curdy MacSporran Haston 19 квітня 1940 1940квітня19 en Шотландія 17 січ

Дугал Гестон

Дугал Гестон

Дункан Карді Макспоррен «Дугал» Гестон (англ. Duncan Curdy MacSporran Haston; 19 квітня 1940(1940квітня19), [en], Шотландія — 17 січня 1977, Лезен, Швейцарія) — шотландський альпініст, гірський провідник. Перший британець, що піднявся на вершину Евересту (разом з Дагом Скоттом), при цьому здійснив це сходження за новим екстраскладним маршрутом південно-західною стіною найвищого піка планети. Серед його досягнень першопроходження диретисими північної стіни Айгера, південної стіни Аннапурни, перше сходження на Чангабанг.

Дугал Гестон
image
Народився19 квітня 1940(1940-04-19)[1][2]
Единбург, Велика Британія
Помер17 січня 1977(1977-01-17)[1][2] (36 років)
Лезен, Егль, Во, Швейцарія
Країнаimage Велика Британія
Діяльністьмандрівник-дослідник, альпініст
Знання мованглійська

Упродовж десяти років очолював Міжнародну школу альпінізму (англ. International School of Mountaineering - ISM) у швейцарському Лезені.

Біографія

Народився в сім'ї пекаря в невеликому провінційному селі Каррі — передмісті Единбурга, 19 квітня 1940 року. Середню освіту здобув у школі West Calder High School, після закінчення якої навчався в Единбурзькому університеті на факультеті філософії. Під час навчання він захопився вченням Фрідріха Ніцше, «хоч, у глибині душі, сходження були справді тим єдиним, що мало значення для молодого шотландця…». «Навчання та робота завжди були другорядними, коли справа доходила до гір», писав Гестон у своїх спогадах.

Народившись далеко від гір, свою «альпіністську кар'єру» Дугал почав з лазіння разом зі своїми друзями по підпірних стінах уздовж колишньої залізниці Единбург — [en]. Як приклад дитячої невичерпної фантазії стало їхнє сходження на купол місцевої кірхи, під час якого вони залишили на її маківці елементи спідньої жіночої білизни. У 14 років разом із друзями дитинства Джеймсом Моріарті (англ. James Moriarty) та Долфіном Роудом (англ. Dolphin Road) вступив у Currie Youth Club — місцеву скаутську організацію, вже як член якої пройшов свій перший гірський маршрут — Curved Ridge на Гленко. У 1956 році, ще навчаючись у школі, Гестон вступив до Единбурзького молодіжного гірського клубу, а після — протягом наступних чотирьох років в університеті, він «облазив» всю Шотландію й Озерний край, часто здійснюючи зимові сходження. У 1963 році разом із Моріарті навіть заснував Шотландську школу альпінізму (Scottish Climbing School), але це комерційне починання не мало успіху.

Сходження в Альпах

image
Північна стіна Айгера

У 1959 році Гестон вперше побував в Альпах. Два місяці він зі своїми відчайдушними друзями провів у Доломітах, ночуючи на місцевому цвинтарі та харчуючись консервованою яловичиною, і пройшов класичні маршрути на Мармоладу, Тре Чіме ді Лаваредо та Чиветту. У 20 років разом з [en] зробив перше сходження за 10- пітчевим маршрутом The Bat («Кажан») на Карн-Дірг, складність якого оцінюється як 5.11 (за шкалою YDS).

Протягом наступних п'яти років Гестон неодноразово відвідував Альпи, а у 1965 році остаточно перебрався в цей гірський край, у швейцарський Лезен, де американець [en] цього ж року відкрив Міжнародну школу альпінізму. Багато у чому зміні місця проживання сприяв трагічний випадок, що стався з Дугалом у квітні 1965 року. Керуючи у нетверезому стані фургоном, Гестон вночі збив трьох молодих людей, один із яких помер. За це правопорушення Дугал два місяці відсидів у в'язниці Барлінні. «Він рідко говорив про це … Часто здавалося, що він рвався в гори, щоб якось загладити почуття своєї провини, яка не проходила».

З Джоном Гарліном, який виношував ідею прокласти новий маршрут на Айгер Північною стіною — пройти її диретисиму, Гестон познайомився ще 1964 року в Альпах. Разом з ним у лютому 1965 року Дугал зробив триденний рекогносцирувальний вихід на розвідку нижньої третини маршруту, під час якої вони визначили найприйнятніший шлях вгору (центром стіни, але трохи осторонь маршруту [en] та [en] 1935 року), а в середині лютого 1966 року американо-британська команда у складі Гарліна, Гестона та Лейтона Кора (з Колорадо) зважилася на сходження за новим маршрутом. Інтригу у сходження, яке знімав і документував як фотокореспондент «Дейлі телеграф» Кріс Бонінгтон, внесла німецька команда альпіністів, яка майже одночасно з командою Гарліна розпочала облогу стіни практично паралельним маршрутом. Обидві команди, неодноразово перетинаючись на стіні, штурмували її в «облоговому стилі» — провішуючи мотузки поруччя по всьому маршруту та часто спускаючись вниз на відпочинок або для перечекання негоди. 22 березня на стіні сталася трагедія — внаслідок обриву перильної мотузки зірвався і загинув Джон Гарлін. Попри подію обидві команди спільним рішенням, як данина пам'яті Джону Гарліну, вирішили продовжити сходження, а новий прокладений маршрут назвати його ім'ям. З 23 березня вони об'єднали зусилля в штурмі стіни та 25 в умовах штормової погоди Дугал Гестон і чотири альпіністи з німецької збірної досягли вершини Айгера.

Після трагічної загибелі Джона Гарліна Гестон продовжив його справу і з 1967 року протягом наступних десяти років очолював Міжнародну школу альпінізму. У той період він надавав консультації Клінту Іствуду під час роботи над фільмом «Санкція на піку Айгера» (крім Гестона в роботі над фільмом взяли участь ще кілька альпіністів школи).

У 1967 році разом з Міком Берком Гестон здійснив зимове сходження Північною стіною на Матергорн (четверте за рахунком), а взимку 1967—1968 року вперше вирушив за океан, де разом з Берком, Мартіном Бойсеном і Пітом Крю (англ. Pete Crew) спробував піднятися на Серро-Торре південно-східним гребенем. Взимку 1968 року разом із Бонінгтоном Дугал спробував пройти Північну стіну [en], а також пройшов разом із ним Північну стіну Аржентьєра. Роком пізніше він побував у Йосеміті, де піднявся південною стіною на Маунт-Воткінс (англ. Mount Watkins).

Сходження в Гімалаях

image
Південна стіна Аннапурни

У 1970 році Кріс Бонінгтон запросив Гестона для участі в експедиції на Аннапурну Південною стіною. 27 травня, після майже двомісячної обробки маршруту, Гестон разом із Доном Віллансом ступив на вершину свого першого гімалайського восьмитисячника, а сам новий пройдений маршрут став початком періоду екстремально складних гімалайських сходжень. «Їхній останній ривок до вершини був чудовий, на абсолютній межі сил вони буквально вирвали вершину із зубів мусону, що насувається».

image
Південно-західна стіна Евересту

У 1971 році разом з Віллансом Гестон взяв участь у першій міжнародній експедиції (Cordée internationale) на Еверест під керівництвом [en] (до її складу входили альпіністи з десяти країн, зокрема Вольфганг Акст (англ. Wolfgang Axt) з Австрії, Карло Маурі з Італії, [fr] з Франції й інші). Експедиція двома групами альпіністів штурмувала третій полюс раніше не пройденою Південно-західною стіною та Західним гребенем. На частку Гестона та Вілланса, як самої схожої зв'язки, випав маршрут стіною, проте на висоті близько 8000 метрів вони «уперлися» у вкрай складний для проходження скельний пояс і навіть знайшли ймовірний шлях вгору, але через погоду та проблеми з постачанням висотних таборів відмовилися від подальшого сходження.

Роком пізніше Гестон взяв участь у ще одній спробі штурму Південно-західної стіни Евересту, цього разу в експедиції Кріса Бонінгтона в післямусонний період, однак і ця експедиція закінчилася безрезультатно — все той же скельний пояс перегороджував шлях вгору, а «намацаний» Віллансом 1971 року шлях по каміну у листопаді був непрохідним на такій висоті.

У 1974 році у складі англо-індійської експедиції Бонінгтона, в яку, крім керівника та самого Дугала, входили Даг Скотт і Мартін Бойсен, 5 червня Гестон здійснив першосходження на Чангабанг. Але справжнім тріумфом англійського альпінізму стала експедиція 1975 року (керівник Кріс Бонінгтон). Після чотирьох попередніх невдалих спроб зійти на Еверест Південно-західною стіною це вдалося зробити 24 вересня — Дугал Гестон і Даг Скотт стали першими британцями, що ступили на вершину Джомолунгми новим, неймовірно складним маршрутом. Вони ж встановили новий «рекорд» — вперше за всю історію альпінізму на висоті майже 8800 метрів альпіністи провели «холодну ночівлю» і змогли самостійно спуститися вниз. За спогадами Скотта: «Я не думаю, що ми сильно переживали на рахунок того, щоб вижити, ми читали звіти тих, хто ночував на Евересті без спорядження, направду нижче, проте всі вони втратили пальці на руках і ногах…».

Загибель

Сходження на Еверест стало останньою гімалайською експедицією Дугала. Роком пізніше він ще один раз побував за кордоном і в період з 29 квітня до 12 травня 1976 року разом з Дагом Скоттом здійснив перше сходження за новим маршрутом (Південною стіною) на Маккінлі (Аляска, в альпійському стилі).

Дугал Гестон загинув у лавині під час катання на гірських лижах поблизу Лезена 17 січня 1977 року. Причиною смерті, як з'ясувалося пізніше, стало удушення власним шарфом.

Особисте життя та пам'ять

Дугал Гестон був одружений з Енні Ферріс (англ. Annie Ferris — медсестрі з [en], яка в середині 1960 років приїхала на роботу до Швейцарії.

Ім'я альпініста увічнено у [en]. Його пам'яті у 2003 році видано біографічну книгу Джеффа Коннора «Дугал Гестон — Філософія ризику», а у 2005 році випущено документальний фільм «Гестон — життя серед гір» (англ. Haston - A life in the mountains).

Бібліографія

  • Dougal Haston. In High Places. — Canongate Books, 2003 (перв. изд. 1972). — 192 с. — .
  • Dougal Haston. The Eiger. — Cassell & Company, 1974. — 176 с. — .
  • Dougal Haston. Calculated Risk: Adventure and Romance in Scotland and the Alps. — Baton Wicks Publications, 2006. — 192 с. — .

Виноски

  1. Найкоротший шлях від підніжжя вершини до верху
  2. Дані про точний період переїзду в Лезен різняться
  3. Без навіть мінімального бівачного спорядження

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. . Lothian Publications Ltd. 2011-02. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
  4. Chris Parker. Historical Badass: Climber Dougal Haston // Adventure Journal. — 2016. — 4 серпня. з джерела 7 січня 2017.
  5. JEN LAVERY (30 березня 2013). . Edinburgh News. Johnston Publishing. Архів оригіналу за 25 грудня 2016. Процитовано 12 грудня 2016.
  6. Jeff Connor. Dougal Haston: The Philosophy Of Risk. — Canongate Books, 2016. — С. 79. — .
  7. . International School of Mountaineering. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
  8. Peter Gillman. The Eigerwand Direct // The Alpine Journal. — 1966. — Т. (19 липня). — С. 256-260. з джерела 4 березня 2016.
  9. Christian Bonington. Eiger Direct, the John Harlin Route // The American Alpine Club. — 1967. — 19 липня. з джерела 25 грудня 2016.
  10. Mikel Vause. Peering Over the Edge: The Philosophy of Mountaineering. — Mountain N' Air Books, 2005. — P. 111-120. — .
  11. . IMDb. Архів оригіналу за 11 липня 2016. Процитовано 25 грудня 2016.
  12. Rolando Garibotti. Cerro Torre - "An Impossible Mountain" // Alpinist. — 2012. — 21 лютого. з джерела 17 березня 2017.
  13. J. Marshall, C. J. S. Bonington and D. Scott. Dougal Haston - a tribute // The Alpine Journal. — 1978. — Т., № 327 (19 липня). — С. 132-139. з джерела 20 грудня 2016.
  14. Isserman, 2008, с. 387—394.
  15. Isserman, 2008, с. 400—403.
  16. Isserman, 2008, с. 404.
  17. Isserman, 2008, с. 407.
  18. Doug Scott. EVEREST SOUTH-WEST FACE CLIMBED / Soli S. Mehta // The Himalayan Journal. — 1976. — Т. (19 липня). з джерела 16 березня 2016.
  19. . BBC. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
  20. Isserman, 2008, с. 410.
  21. Douglas Scott and Dougal Haston. Mount McKinley, 1976 // American Alpine Club. — 1977. — 19 липня. — С. 88-93. з джерела 24 грудня 2016.
  22. Doug Scott and Dougal Haston. The south face of Mount McKinley 1976 // Alpine Journal. — 1977. — Т., № 326 (19 липня). — С. 173-183. з джерела 24 грудня 2016.
  23. . The Herald. 15 грудня 2001. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 30 грудня 2016.
  24. . BBC. 30 листопада 2002. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 30 грудня 2016.
  25. . Calm and Fearless. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 30 грудня 2016.
  26. . Mountain Film Database - Mountain Film Institute. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 30 грудня 2016.

Література

  • Maurice Isserman, Stewart Weaver. Fallen Giants. A History of Himalayan Mountaineering from the Age of Empire to the Age of Extremes. — Yale University Press. — USA, 2008. — 592 p. — .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dunkan Kardi Maksporren Dugal Geston angl Duncan Curdy MacSporran Haston 19 kvitnya 1940 1940kvitnya19 en Shotlandiya 17 sichnya 1977 Lezen Shvejcariya shotlandskij alpinist girskij providnik Pershij britanec sho pidnyavsya na vershinu Everestu razom z Dagom Skottom pri comu zdijsniv ce shodzhennya za novim ekstraskladnim marshrutom pivdenno zahidnoyu stinoyu najvishogo pika planeti Sered jogo dosyagnen pershoprohodzhennya diretisimi pivnichnoyi stini Ajgera pivdennoyi stini Annapurni pershe shodzhennya na Changabang Dugal GestonNarodivsya19 kvitnya 1940 1940 04 19 1 2 Edinburg Velika BritaniyaPomer17 sichnya 1977 1977 01 17 1 2 36 rokiv Lezen Egl Vo ShvejcariyaKrayina Velika BritaniyaDiyalnistmandrivnik doslidnik alpinistZnannya movanglijska Mediafajli u Vikishovishi Uprodovzh desyati rokiv ocholyuvav Mizhnarodnu shkolu alpinizmu angl International School of Mountaineering ISM u shvejcarskomu Lezeni BiografiyaNarodivsya v sim yi pekarya v nevelikomu provincijnomu seli Karri peredmisti Edinburga 19 kvitnya 1940 roku Serednyu osvitu zdobuv u shkoli West Calder High School pislya zakinchennya yakoyi navchavsya v Edinburzkomu universiteti na fakulteti filosofiyi Pid chas navchannya vin zahopivsya vchennyam Fridriha Nicshe hoch u glibini dushi shodzhennya buli spravdi tim yedinim sho malo znachennya dlya molodogo shotlandcya Navchannya ta robota zavzhdi buli drugoryadnimi koli sprava dohodila do gir pisav Geston u svoyih spogadah Narodivshis daleko vid gir svoyu alpinistsku kar yeru Dugal pochav z lazinnya razom zi svoyimi druzyami po pidpirnih stinah uzdovzh kolishnoyi zaliznici Edinburg en Yak priklad dityachoyi nevicherpnoyi fantaziyi stalo yihnye shodzhennya na kupol miscevoyi kirhi pid chas yakogo voni zalishili na yiyi makivci elementi spidnoyi zhinochoyi bilizni U 14 rokiv razom iz druzyami ditinstva Dzhejmsom Moriarti angl James Moriarty ta Dolfinom Roudom angl Dolphin Road vstupiv u Currie Youth Club miscevu skautsku organizaciyu vzhe yak chlen yakoyi projshov svij pershij girskij marshrut Curved Ridge na Glenko U 1956 roci she navchayuchis u shkoli Geston vstupiv do Edinburzkogo molodizhnogo girskogo klubu a pislya protyagom nastupnih chotiroh rokiv v universiteti vin oblaziv vsyu Shotlandiyu j Ozernij kraj chasto zdijsnyuyuchi zimovi shodzhennya U 1963 roci razom iz Moriarti navit zasnuvav Shotlandsku shkolu alpinizmu Scottish Climbing School ale ce komercijne pochinannya ne malo uspihu Shodzhennya v Alpah Pivnichna stina Ajgera U 1959 roci Geston vpershe pobuvav v Alpah Dva misyaci vin zi svoyimi vidchajdushnimi druzyami proviv u Dolomitah nochuyuchi na miscevomu cvintari ta harchuyuchis konservovanoyu yalovichinoyu i projshov klasichni marshruti na Marmoladu Tre Chime di Lavaredo ta Chivettu U 20 rokiv razom z en zrobiv pershe shodzhennya za 10 pitchevim marshrutom The Bat Kazhan na Karn Dirg skladnist yakogo ocinyuyetsya yak 5 11 za shkaloyu YDS Protyagom nastupnih p yati rokiv Geston neodnorazovo vidviduvav Alpi a u 1965 roci ostatochno perebravsya v cej girskij kraj u shvejcarskij Lezen de amerikanec en cogo zh roku vidkriv Mizhnarodnu shkolu alpinizmu Bagato u chomu zmini miscya prozhivannya spriyav tragichnij vipadok sho stavsya z Dugalom u kvitni 1965 roku Keruyuchi u netverezomu stani furgonom Geston vnochi zbiv troh molodih lyudej odin iz yakih pomer Za ce pravoporushennya Dugal dva misyaci vidsidiv u v yaznici Barlinni Vin ridko govoriv pro ce Chasto zdavalosya sho vin rvavsya v gori shob yakos zagladiti pochuttya svoyeyi provini yaka ne prohodila Z Dzhonom Garlinom yakij vinoshuvav ideyu proklasti novij marshrut na Ajger Pivnichnoyu stinoyu projti yiyi diretisimu Geston poznajomivsya she 1964 roku v Alpah Razom z nim u lyutomu 1965 roku Dugal zrobiv tridennij rekognosciruvalnij vihid na rozvidku nizhnoyi tretini marshrutu pid chas yakoyi voni viznachili najprijnyatnishij shlyah vgoru centrom stini ale trohi ostoron marshrutu en ta en 1935 roku a v seredini lyutogo 1966 roku amerikano britanska komanda u skladi Garlina Gestona ta Lejtona Kora z Kolorado zvazhilasya na shodzhennya za novim marshrutom Intrigu u shodzhennya yake znimav i dokumentuvav yak fotokorespondent Dejli telegraf Kris Bonington vnesla nimecka komanda alpinistiv yaka majzhe odnochasno z komandoyu Garlina rozpochala oblogu stini praktichno paralelnim marshrutom Obidvi komandi neodnorazovo peretinayuchis na stini shturmuvali yiyi v oblogovomu stili provishuyuchi motuzki poruchchya po vsomu marshrutu ta chasto spuskayuchis vniz na vidpochinok abo dlya perechekannya negodi 22 bereznya na stini stalasya tragediya vnaslidok obrivu perilnoyi motuzki zirvavsya i zaginuv Dzhon Garlin Popri podiyu obidvi komandi spilnim rishennyam yak danina pam yati Dzhonu Garlinu virishili prodovzhiti shodzhennya a novij prokladenij marshrut nazvati jogo im yam Z 23 bereznya voni ob yednali zusillya v shturmi stini ta 25 v umovah shtormovoyi pogodi Dugal Geston i chotiri alpinisti z nimeckoyi zbirnoyi dosyagli vershini Ajgera Pislya tragichnoyi zagibeli Dzhona Garlina Geston prodovzhiv jogo spravu i z 1967 roku protyagom nastupnih desyati rokiv ocholyuvav Mizhnarodnu shkolu alpinizmu U toj period vin nadavav konsultaciyi Klintu Istvudu pid chas roboti nad filmom Sankciya na piku Ajgera krim Gestona v roboti nad filmom vzyali uchast she kilka alpinistiv shkoli U 1967 roci razom z Mikom Berkom Geston zdijsniv zimove shodzhennya Pivnichnoyu stinoyu na Matergorn chetverte za rahunkom a vzimku 1967 1968 roku vpershe virushiv za okean de razom z Berkom Martinom Bojsenom i Pitom Kryu angl Pete Crew sprobuvav pidnyatisya na Serro Torre pivdenno shidnim grebenem Vzimku 1968 roku razom iz Boningtonom Dugal sprobuvav projti Pivnichnu stinu en a takozh projshov razom iz nim Pivnichnu stinu Arzhentyera Rokom piznishe vin pobuvav u Josemiti de pidnyavsya pivdennoyu stinoyu na Maunt Votkins angl Mount Watkins Shodzhennya v Gimalayah Pivdenna stina Annapurni U 1970 roci Kris Bonington zaprosiv Gestona dlya uchasti v ekspediciyi na Annapurnu Pivdennoyu stinoyu 27 travnya pislya majzhe dvomisyachnoyi obrobki marshrutu Geston razom iz Donom Villansom stupiv na vershinu svogo pershogo gimalajskogo vosmitisyachnika a sam novij projdenij marshrut stav pochatkom periodu ekstremalno skladnih gimalajskih shodzhen Yihnij ostannij rivok do vershini buv chudovij na absolyutnij mezhi sil voni bukvalno virvali vershinu iz zubiv musonu sho nasuvayetsya Pivdenno zahidna stina Everestu U 1971 roci razom z Villansom Geston vzyav uchast u pershij mizhnarodnij ekspediciyi Cordee internationale na Everest pid kerivnictvom en do yiyi skladu vhodili alpinisti z desyati krayin zokrema Volfgang Akst angl Wolfgang Axt z Avstriyi Karlo Mauri z Italiyi fr z Franciyi j inshi Ekspediciya dvoma grupami alpinistiv shturmuvala tretij polyus ranishe ne projdenoyu Pivdenno zahidnoyu stinoyu ta Zahidnim grebenem Na chastku Gestona ta Villansa yak samoyi shozhoyi zv yazki vipav marshrut stinoyu prote na visoti blizko 8000 metriv voni uperlisya u vkraj skladnij dlya prohodzhennya skelnij poyas i navit znajshli jmovirnij shlyah vgoru ale cherez pogodu ta problemi z postachannyam visotnih taboriv vidmovilisya vid podalshogo shodzhennya Rokom piznishe Geston vzyav uchast u she odnij sprobi shturmu Pivdenno zahidnoyi stini Everestu cogo razu v ekspediciyi Krisa Boningtona v pislyamusonnij period odnak i cya ekspediciya zakinchilasya bezrezultatno vse toj zhe skelnij poyas peregorodzhuvav shlyah vgoru a namacanij Villansom 1971 roku shlyah po kaminu u listopadi buv neprohidnim na takij visoti U 1974 roci u skladi anglo indijskoyi ekspediciyi Boningtona v yaku krim kerivnika ta samogo Dugala vhodili Dag Skott i Martin Bojsen 5 chervnya Geston zdijsniv pershoshodzhennya na Changabang Ale spravzhnim triumfom anglijskogo alpinizmu stala ekspediciya 1975 roku kerivnik Kris Bonington Pislya chotiroh poperednih nevdalih sprob zijti na Everest Pivdenno zahidnoyu stinoyu ce vdalosya zrobiti 24 veresnya Dugal Geston i Dag Skott stali pershimi britancyami sho stupili na vershinu Dzhomolungmi novim nejmovirno skladnim marshrutom Voni zh vstanovili novij rekord vpershe za vsyu istoriyu alpinizmu na visoti majzhe 8800 metriv alpinisti proveli holodnu nochivlyu i zmogli samostijno spustitisya vniz Za spogadami Skotta Ya ne dumayu sho mi silno perezhivali na rahunok togo shob vizhiti mi chitali zviti tih hto nochuvav na Everesti bez sporyadzhennya napravdu nizhche prote vsi voni vtratili palci na rukah i nogah Zagibel Shodzhennya na Everest stalo ostannoyu gimalajskoyu ekspediciyeyu Dugala Rokom piznishe vin she odin raz pobuvav za kordonom i v period z 29 kvitnya do 12 travnya 1976 roku razom z Dagom Skottom zdijsniv pershe shodzhennya za novim marshrutom Pivdennoyu stinoyu na Makkinli Alyaska v alpijskomu stili Dugal Geston zaginuv u lavini pid chas katannya na girskih lizhah poblizu Lezena 17 sichnya 1977 roku Prichinoyu smerti yak z yasuvalosya piznishe stalo udushennya vlasnim sharfom Osobiste zhittya ta pam yatDugal Geston buv odruzhenij z Enni Ferris angl Annie Ferris medsestri z en yaka v seredini 1960 rokiv priyihala na robotu do Shvejcariyi Im ya alpinista uvichneno u en Jogo pam yati u 2003 roci vidano biografichnu knigu Dzheffa Konnora Dugal Geston Filosofiya riziku a u 2005 roci vipusheno dokumentalnij film Geston zhittya sered gir angl Haston A life in the mountains BibliografiyaDougal Haston In High Places Canongate Books 2003 perv izd 1972 192 s ISBN 978 1841953915 Dougal Haston The Eiger Cassell amp Company 1974 176 s ISBN 978 0304293735 Dougal Haston Calculated Risk Adventure and Romance in Scotland and the Alps Baton Wicks Publications 2006 192 s ISBN 978 1898573661 VinoskiNajkorotshij shlyah vid pidnizhzhya vershini do verhu Dani pro tochnij period pereyizdu v Lezen riznyatsya Bez navit minimalnogo bivachnogo sporyadzhennyaPrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Lothian Publications Ltd 2011 02 Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 25 listopada 2016 Chris Parker Historical Badass Climber Dougal Haston Adventure Journal 2016 4 serpnya z dzherela 7 sichnya 2017 JEN LAVERY 30 bereznya 2013 Edinburgh News Johnston Publishing Arhiv originalu za 25 grudnya 2016 Procitovano 12 grudnya 2016 Jeff Connor Dougal Haston The Philosophy Of Risk Canongate Books 2016 S 79 ISBN 9781786890269 International School of Mountaineering Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2016 Procitovano 29 zhovtnya 2016 Peter Gillman The Eigerwand Direct The Alpine Journal 1966 T 19 lipnya S 256 260 z dzherela 4 bereznya 2016 Christian Bonington Eiger Direct the John Harlin Route The American Alpine Club 1967 19 lipnya z dzherela 25 grudnya 2016 Mikel Vause Peering Over the Edge The Philosophy of Mountaineering Mountain N Air Books 2005 P 111 120 ISBN 9781879415423 IMDb Arhiv originalu za 11 lipnya 2016 Procitovano 25 grudnya 2016 Rolando Garibotti Cerro Torre An Impossible Mountain Alpinist 2012 21 lyutogo z dzherela 17 bereznya 2017 J Marshall C J S Bonington and D Scott Dougal Haston a tribute The Alpine Journal 1978 T 327 19 lipnya S 132 139 z dzherela 20 grudnya 2016 Isserman 2008 s 387 394 Isserman 2008 s 400 403 Isserman 2008 s 404 Isserman 2008 s 407 Doug Scott EVEREST SOUTH WEST FACE CLIMBED Soli S Mehta The Himalayan Journal 1976 T 19 lipnya z dzherela 16 bereznya 2016 BBC Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 16 grudnya 2016 Isserman 2008 s 410 Douglas Scott and Dougal Haston Mount McKinley 1976 American Alpine Club 1977 19 lipnya S 88 93 z dzherela 24 grudnya 2016 Doug Scott and Dougal Haston The south face of Mount McKinley 1976 Alpine Journal 1977 T 326 19 lipnya S 173 183 z dzherela 24 grudnya 2016 The Herald 15 grudnya 2001 Arhiv originalu za 30 grudnya 2016 Procitovano 30 grudnya 2016 BBC 30 listopada 2002 Arhiv originalu za 1 sichnya 2017 Procitovano 30 grudnya 2016 Calm and Fearless Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 30 grudnya 2016 Mountain Film Database Mountain Film Institute Arhiv originalu za 30 grudnya 2016 Procitovano 30 grudnya 2016 LiteraturaMaurice Isserman Stewart Weaver Fallen Giants A History of Himalayan Mountaineering from the Age of Empire to the Age of Extremes Yale University Press USA 2008 592 p ISBN 978 0 300 11501 7 Posilannya

Дата публікації:
Топ