Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Дракон» — п'єса-казка Євгена Шварца, написана російською мовою. Роботу над п'єсою Шварц розпочав перед початком німецько-радянської війни і продовжив в 1942—1944 рр. під час евакуації в Душанбе. П'єса є жорсткою критикою тоталітаризму і довгий час була заборонена в СРСР.
| Автор | Шварц Євген Львович |
|---|---|
| Мова | російська |
| |
За основу п'єси взято казковий сюжет народів Південно-Східної Азії про дракона, якого не можна перемогти, тому що переможець кожного разу сам перетворюється на дракона, і тільки юнак з чистими помислами здатен вбити чудовисько. Казкова основа сюжету п'єси спонукає до пошуку алегорій.
Сюжет
Мандрівний лицар на ім'я Ланселот приходить в місто, яким править жорстокий тиран і вбивця на ім'я Дракон. Бажаючи звільнити місто від тиранії лицар викликає Дракона на бій та сподівається на підтримку містян, але міська влада та містяни, налякані Драконом, замість очікуваної підтримки намагаються позбутися героя. Серед містян виявляються гнані і вони передають герою чарівну зброю: шапко-невидимку, літаючий килим тощо. В бою Дракон гине, а поранений лицар зникає. Загибель Дракона не вивільнює місто від тиранії: міська влада в особі Бургомістра встановлює в місті ще більш жорсткі порядки, після чого Лицар повертається, скидає Бургомістра і його помічників, заточує їх у темницю і бере владу в свої руки.
Алегорії
Різні трактування
Автор не дає однозначних відомостей про місце та час подій, зображених в п'єсі, але наводить деякі деталі, що спонукали критиків та захисників п'єси до пошуку аналогій — в різний час місцем та історичним тлом подій обстоювались нацистська Німеччина та сталінський СРСР.
Загалом, зазначені нижче алегорії вказують на спорідненість та антигуманну направленість комуністичної та нацистської ідеологій.
Народ і тиранія
Шварц розглядає тему перетворення переможця в тирана з діаметрально протилежної до казкового сюжету точки зору: не переможець перетворюється на тирана, а пригнічені тираном щоразу бажають собі нового тирана: у п'єсі люди, яких рятує лицар, в більшості своїй вважають життя під владою тирана цілком стерпним: до жорстокості і утисків вони звикли, і кожен сподівається, що гірше не буде. Втративши одного тирана, вони із задоволенням йдуть під владу іншого. Лицар з подивом виявляє — для того, щоб звільнити людей, убити тирана недостатньо. Отже одним з винуватців тиранії є народ.
Схід і Захід
Символ дракона відіграє важливу роль в культурі Сходу і часто сприймається як символ Сходу. Лицар та лицарство є елементом культури Заходу. Дракон в культурі Сходу має як позитивну, так і негативну складові, а в культурі Заходу звичайно є ототожненням зла. Отже, протистояння Ланселота та Дракона є протистоянням гуманного Заходу та тиранічного Сходу.
Місто та історія правління Дракона
Автор подає декілька часових позначок, пов'язаних з історію появи Дракона та його влади: «син війни», «майже чотириста років», «вісімдесят два», «триста вісімдесят два» роки тому тощо. Достеменно не відомо, коли саме ці часові позначки були проставлені автором. Якщо вважати місцем подій Росію (тоді — Московське царство), то «війна» та часова позначка «триста вісімдесят два» можливо вказують на напад на Москву кримського хана Девлет-Герая у 1571 році та Новгородський погром 1569—1570 року (за 372 роки до 1941—1943 рр., коли автор писав п'єсу). В обох війнах фігурував вогонь, на який неодноразово посилається автор (спалення Москви Девлет-Гераєм та спалення Новгорода Іваном Грозним). Алегорію щодо Новгорода також підсилює посилання на те, що Місто знаходиться поблизу Озера (озеро Ільмень на південь від Новгорода). В обох випадках фігурує Іван Грозний, влада якого починається з перемоги над татарами (Молодинська битва) та над народом (спалення Новгорода).
Часова позначка «майже чотириста років» також можливо вказує на 1547 рік — рік початку царства Івана Грозного.
Отже цілком можлива аналогія: Дракон — московська тиранія, яка починається з часів Івана Грозного і майже 400 років панує над Містом — Росією, народ якої настільки звик до рабства, що опирається спробам свого визволення.
Образи та імена
Окрім числових та історичних аналогій цікавими є аналогії через образи та імена героїв.
Дракон вперше з'являється перед Ланселотом в образі білявого чоловіка з солдатською виправкою, що цілком відповідає образу хтивої «білявої бестії», про яку писав Фрідріх Ніцше у статті «До генеалогії моралі». Так само хтивим є Дракон, який вимагає молодих дівчат, так само вважають містяни: «якщо ми проклятому чудовиську віддавали найкращих наших дівчат, то невже ми відмовимо в цьому простому і природному праві нашому дорогому визволителю».
Ланселот приходить з півдня. Відносно германської «білявої бестії» цим півднем є Рим, який довгий час страждав від варварів — германських племен. Отже, алегорія «Ланселот — білявий Дракон» вказує на протистояння гуманізму та культури цивілізації войовничій дикості варварів.
Цікавим також є образ «циган» («вороги будь-якої державної системи, інакше вони влаштувалися б де-небудь, а не бродили б туди-сюди»). Схоже під «циганами» Шварц мав на увазі скоріше євреїв, які зазнали гонінь в СРСР та нацистській Німеччині, оскільки і сам був євреєм. Алегорія культури цивілізації півдня тут також зберігалась — в Італії часів фашизму євреї гонінь не зазнавали, більше того, Муссоліні зайклеймив антисемітизм як «германське зло». .
Сексизм
| Ця стаття не містить . (червень 2018) |
Досить цікавим є поділ героїв за статевою приналежністю: лицар Ланселот, войовничий Дракон, Бургомістр по смерті Дракона — беззаперечні представники чоловічої статі. Ельза та її подруги — незаймані дівчата. Взагалі, слово «дівчина» зустрічається у Шварца близько 20 разів; двічі зустрічається слово «жінка» — один раз як жертва Дракона, інший як дружина лісоруба, що лікувала Ланселота після битви; один раз — слово «дама», яку чоловік кохає лише тоді, кола та у вишуканому капелюсі, цей випадок також є єдиним, коли зустрічається «чоловік-мужчина». Всі інші дорослі герої здається не мають вираженої статі, навіть Кіт носить ім'я «Машенька».
Такий поділ за статтю та доля дівчат, які діставшись Дракону ніколи не повертаються («кажуть, що вони вмирають там від огиди»), цілком символізує, що суспільство згодовує Дракону своє ненароджене майбутнє.
Постановки та заборона
Перша спроба постановки п'єси була здійснена Миколою Акімовим в в 1944 році. Роль Дракона зіграв («Ніколи не забуду, як грав він Дракона», зазначив Євген Шварц в своїй «Телефонній книзі»), роль Ланселота виконав . 4 серпня 1944 п'єса, схвалена на попередніх переглядах, після першого показу на публіці в Москві була знята і потрапила під заборону на постановку. Наступного разу на сцену в СРСР п'єса вийшла за часів хрущовської відлиги, в 1962 році, вже по смерті автора. Постановку 1962 року повторно здійснив Микола Акімов в .
Екранізації
- 1988: «Убити дракона» — Реж.: Марк Захаров. У головних ролях: Дракон — Олег Янковський, Ланселот — Олександр Абдулов, Бургомістр — Євген Леонов. Сценарій до фільму написали Григорій Горін і Марк Захаров.
Примітки
- Акимов Н. П. Не только о театре [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Режиссер Марк Захаров: "Мой спектакль запретили после посещения Хрущевым выставки абстракционистов" (рос.)
- Михаил Харитонов. "ДРАКОН" ЕВГЕНИЯ ШВАРЦА: ПОБЕДА НАД СОЛНЦЕМ [ 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фридрих Ницше. К генеалогии морали [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Шварц, схоже, передбачив появу відомого терміну «безрідні космополіти»
- Mussolini, Benito // Encyclopaedia Judaica
Посилання
- Евгений Шварц. Дракон [ 27 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Drakon p yesa kazka Yevgena Shvarca napisana rosijskoyu movoyu Robotu nad p yesoyu Shvarc rozpochav pered pochatkom nimecko radyanskoyi vijni i prodovzhiv v 1942 1944 rr pid chas evakuaciyi v Dushanbe P yesa ye zhorstkoyu kritikoyu totalitarizmu i dovgij chas bula zaboronena v SRSR Drakon Avtor Shvarc Yevgen LvovichMova rosijska Drakon u Vikishovishi Za osnovu p yesi vzyato kazkovij syuzhet narodiv Pivdenno Shidnoyi Aziyi pro drakona yakogo ne mozhna peremogti tomu sho peremozhec kozhnogo razu sam peretvoryuyetsya na drakona i tilki yunak z chistimi pomislami zdaten vbiti chudovisko Kazkova osnova syuzhetu p yesi sponukaye do poshuku alegorij SyuzhetMandrivnij licar na im ya Lanselot prihodit v misto yakim pravit zhorstokij tiran i vbivcya na im ya Drakon Bazhayuchi zvilniti misto vid tiraniyi licar viklikaye Drakona na bij ta spodivayetsya na pidtrimku mistyan ale miska vlada ta mistyani nalyakani Drakonom zamist ochikuvanoyi pidtrimki namagayutsya pozbutisya geroya Sered mistyan viyavlyayutsya gnani i voni peredayut geroyu charivnu zbroyu shapko nevidimku litayuchij kilim tosho V boyu Drakon gine a poranenij licar znikaye Zagibel Drakona ne vivilnyuye misto vid tiraniyi miska vlada v osobi Burgomistra vstanovlyuye v misti she bilsh zhorstki poryadki pislya chogo Licar povertayetsya skidaye Burgomistra i jogo pomichnikiv zatochuye yih u temnicyu i bere vladu v svoyi ruki AlegoriyiArhangel Mihayil ubivaye Drakona G David Vivtar Sv Mihayila 1510 Muzej istoriyi mistectv Rizni traktuvannya Avtor ne daye odnoznachnih vidomostej pro misce ta chas podij zobrazhenih v p yesi ale navodit deyaki detali sho sponukali kritikiv ta zahisnikiv p yesi do poshuku analogij v riznij chas miscem ta istorichnim tlom podij obstoyuvalis nacistska Nimechchina ta stalinskij SRSR Zagalom zaznacheni nizhche alegoriyi vkazuyut na sporidnenist ta antigumannu napravlenist komunistichnoyi ta nacistskoyi ideologij Narod i tiraniya Shvarc rozglyadaye temu peretvorennya peremozhcya v tirana z diametralno protilezhnoyi do kazkovogo syuzhetu tochki zoru ne peremozhec peretvoryuyetsya na tirana a prignicheni tiranom shorazu bazhayut sobi novogo tirana u p yesi lyudi yakih ryatuye licar v bilshosti svoyij vvazhayut zhittya pid vladoyu tirana cilkom sterpnim do zhorstokosti i utiskiv voni zvikli i kozhen spodivayetsya sho girshe ne bude Vtrativshi odnogo tirana voni iz zadovolennyam jdut pid vladu inshogo Licar z podivom viyavlyaye dlya togo shob zvilniti lyudej ubiti tirana nedostatno Otzhe odnim z vinuvatciv tiraniyi ye narod Shid i Zahid Simvol drakona vidigraye vazhlivu rol v kulturi Shodu i chasto sprijmayetsya yak simvol Shodu Licar ta licarstvo ye elementom kulturi Zahodu Drakon v kulturi Shodu maye yak pozitivnu tak i negativnu skladovi a v kulturi Zahodu zvichajno ye ototozhnennyam zla Otzhe protistoyannya Lanselota ta Drakona ye protistoyannyam gumannogo Zahodu ta tiranichnogo Shodu Misto ta istoriya pravlinnya Drakona Avtor podaye dekilka chasovih poznachok pov yazanih z istoriyu poyavi Drakona ta jogo vladi sin vijni majzhe chotirista rokiv visimdesyat dva trista visimdesyat dva roki tomu tosho Dostemenno ne vidomo koli same ci chasovi poznachki buli prostavleni avtorom Yaksho vvazhati miscem podij Rosiyu todi Moskovske carstvo to vijna ta chasova poznachka trista visimdesyat dva mozhlivo vkazuyut na napad na Moskvu krimskogo hana Devlet Geraya u 1571 roci ta Novgorodskij pogrom 1569 1570 roku za 372 roki do 1941 1943 rr koli avtor pisav p yesu V oboh vijnah figuruvav vogon na yakij neodnorazovo posilayetsya avtor spalennya Moskvi Devlet Gerayem ta spalennya Novgoroda Ivanom Groznim Alegoriyu shodo Novgoroda takozh pidsilyuye posilannya na te sho Misto znahoditsya poblizu Ozera ozero Ilmen na pivden vid Novgoroda V oboh vipadkah figuruye Ivan Groznij vlada yakogo pochinayetsya z peremogi nad tatarami Molodinska bitva ta nad narodom spalennya Novgoroda Chasova poznachka majzhe chotirista rokiv takozh mozhlivo vkazuye na 1547 rik rik pochatku carstva Ivana Groznogo Otzhe cilkom mozhliva analogiya Drakon moskovska tiraniya yaka pochinayetsya z chasiv Ivana Groznogo i majzhe 400 rokiv panuye nad Mistom Rosiyeyu narod yakoyi nastilki zvik do rabstva sho opirayetsya sprobam svogo vizvolennya Obrazi ta imena Okrim chislovih ta istorichnih analogij cikavimi ye analogiyi cherez obrazi ta imena geroyiv Drakon vpershe z yavlyayetsya pered Lanselotom v obrazi bilyavogo cholovika z soldatskoyu vipravkoyu sho cilkom vidpovidaye obrazu htivoyi bilyavoyi bestiyi pro yaku pisav Fridrih Nicshe u statti Do genealogiyi morali Tak samo htivim ye Drakon yakij vimagaye molodih divchat tak samo vvazhayut mistyani yaksho mi proklyatomu chudovisku viddavali najkrashih nashih divchat to nevzhe mi vidmovimo v comu prostomu i prirodnomu pravi nashomu dorogomu vizvolitelyu Lanselot prihodit z pivdnya Vidnosno germanskoyi bilyavoyi bestiyi cim pivdnem ye Rim yakij dovgij chas strazhdav vid varvariv germanskih plemen Otzhe alegoriya Lanselot bilyavij Drakon vkazuye na protistoyannya gumanizmu ta kulturi civilizaciyi vojovnichij dikosti varvariv Cikavim takozh ye obraz cigan vorogi bud yakoyi derzhavnoyi sistemi inakshe voni vlashtuvalisya b de nebud a ne brodili b tudi syudi Shozhe pid ciganami Shvarc mav na uvazi skorishe yevreyiv yaki zaznali gonin v SRSR ta nacistskij Nimechchini oskilki i sam buv yevreyem Alegoriya kulturi civilizaciyi pivdnya tut takozh zberigalas v Italiyi chasiv fashizmu yevreyi gonin ne zaznavali bilshe togo Mussolini zajklejmiv antisemitizm yak germanske zlo Seksizm Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2018 Dosit cikavim ye podil geroyiv za statevoyu prinalezhnistyu licar Lanselot vojovnichij Drakon Burgomistr po smerti Drakona bezzaperechni predstavniki cholovichoyi stati Elza ta yiyi podrugi nezajmani divchata Vzagali slovo divchina zustrichayetsya u Shvarca blizko 20 raziv dvichi zustrichayetsya slovo zhinka odin raz yak zhertva Drakona inshij yak druzhina lisoruba sho likuvala Lanselota pislya bitvi odin raz slovo dama yaku cholovik kohaye lishe todi kola ta u vishukanomu kapelyusi cej vipadok takozh ye yedinim koli zustrichayetsya cholovik muzhchina Vsi inshi dorosli geroyi zdayetsya ne mayut virazhenoyi stati navit Kit nosit im ya Mashenka Takij podil za stattyu ta dolya divchat yaki distavshis Drakonu nikoli ne povertayutsya kazhut sho voni vmirayut tam vid ogidi cilkom simvolizuye sho suspilstvo zgodovuye Drakonu svoye nenarodzhene majbutnye Postanovki ta zaboronaPersha sproba postanovki p yesi bula zdijsnena Mikoloyu Akimovim v v 1944 roci Rol Drakona zigrav Nikoli ne zabudu yak grav vin Drakona zaznachiv Yevgen Shvarc v svoyij Telefonnij knizi rol Lanselota vikonav 4 serpnya 1944 p yesa shvalena na poperednih pereglyadah pislya pershogo pokazu na publici v Moskvi bula znyata i potrapila pid zaboronu na postanovku Nastupnogo razu na scenu v SRSR p yesa vijshla za chasiv hrushovskoyi vidligi v 1962 roci vzhe po smerti avtora Postanovku 1962 roku povtorno zdijsniv Mikola Akimov v Ekranizaciyi1988 Ubiti drakona Rezh Mark Zaharov U golovnih rolyah Drakon Oleg Yankovskij Lanselot Oleksandr Abdulov Burgomistr Yevgen Leonov Scenarij do filmu napisali Grigorij Gorin i Mark Zaharov PrimitkiAkimov N P Ne tolko o teatre 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Rezhisser Mark Zaharov Moj spektakl zapretili posle posesheniya Hrushevym vystavki abstrakcionistov ros Mihail Haritonov DRAKON EVGENIYa ShVARCA POBEDA NAD SOLNCEM 28 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Fridrih Nicshe K genealogii morali 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Shvarc shozhe peredbachiv poyavu vidomogo terminu bezridni kosmopoliti Mussolini Benito Encyclopaedia JudaicaPosilannyaEvgenij Shvarc Drakon 27 lyutogo 2022 u Wayback Machine