Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дощові ліси Палавану (ідентифікатор WWF: IM0143) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на заході Філіппін. Він вирізняється високим біорізноманіттям та рівнем ендемізму.
 Дощові ліси Палавану на узбережжі Південнокитайського моря | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| Назва WWF | IM0143 |
| Площа, км² | 13 572 |
| Країни | Філіппіни |
| Охороняється | 11 709 км² (86 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон дощових лісів Палавану охоплює Палаванський архіпелаг, розташований на заході Філіппін. Він простягається на 600 км з південного заходу на південний схід, між Південнокитайським морем на півночі та морем Сулу на півдні. Окрім Палавану, шостого за площею острова Філіппін, до екорегіону також входять острови [en], Думаран та [en].
Палаван разом островами Каламіан та островом Міндоро відділився від Євразії приблизно 32 мільйони років тому, перемістився на південний схід, що супроводжувалося розширенням Південнокитайського моря, став частиною Філіппінського архіпелагу приблизно 17 мільйонів років тому і остаточно піднявся над водою приблизно 5-10 мільйонів років тому. Довжина цього острова становить близько 260 км, а середня ширина — лише 25—30 км. Посередині острова простягається гірський масив зі стрімкими схилами (ухил половини з них перевищує 30 °). Найвищою вершиною регіону є гора [en] заввишки 2086 м.
Глибина [en], розташованої між Балабаком та Калімантаном, становить близько 100 м, а Північно-Балабакської протоки між Балабаком та Палаваном, — близько 145 м. У середині плейстоцену, коли рівень Світового океану був на 160 м нижчим, ніж зараз, Палаван поєднувався з Сундалендом сухопутним мостом, а під час останнього льодовикового періоду, коли рівень моря був на 120 м нижчим, ніж зараз, Палаван був відділений від материкової Південно-Східної Азії вузькою протокою. Таким чином, біогеографічно екорегіон був завжди відділений від решти Філіппін і є частиною Воллесії.
Клімат
На більшій частині екорегіону переважає саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена), а на півночі і півдні — мусонний клімат (Am за класифікацією Кеппена). На північному заході Палавану сухий сезон триває з листопада по травень, а вологий сезон — з червня по жовтень. На решті острова короткий сухий сезон триває від одного до трьох місяців. З просуванням з півночі на південь східне узбережжя острова стає все сухішим, ніж західне. Середня максимальна температура в регіоні становить 31 °C, температура протягом року коливається незначно.
Флора
На островах екорегіону зустрічаються різноманітні рослинні угруповання: прибережні ліси, рівнинні та гірські дощові ліси, напівлистяні ліси тощо. Основу прибережних лісів становлять волокнистолисті калофіллуми (Calophyllum inophyllum), [en] (Canarium asperum var. asperum), [en] (Pometia pinnata), [sv] (Palaquium dubardii) та різні види фікусів (Ficus spp.). У внутрішніх районах Палавану вони переходять у вічнозелені та напіввічнозелені дощові ліси.
Рівнинні вічнозелені дощові ліси вкривають 31 % території Палавану. В них переважають представники родини діптерокарпових (Dipterocarpaceae), зокрема [en] (Dipterocarpus gracilis), [en] (Dipterocarpus grandiflorus), широколисті балларти (Exocarpos latifolius) та [sv] (Swintonia foxworthyi), а також різні види [en] (Aglaia spp.), фікусів (Ficus spp.) та [en] (Tristaniopsis spp.). [en] (Dracontomelon dao), [en] (Pongamia pinnata) та різноманітні [en] (Syzygium spp.) виступають як [de] дерева, підіймаючись над лісовим наметом. В підліску поширені ліани та саговники. На півдні Палавану у дощових лісах домінують хвощелисті казуарини (Casuarina equisetifolia).
На східній половині Палавану, що лежить у дощовій тіні, переважають вологі напівлистяні ліси, частина дерев в яких скидає листя у березні-травні, наприкінці сухого сезону. На стрімких схилах, вкритих тонким шаром ґрунту, ростуть дерева середнього зросту (до 15 м заввишки). Серед дерев, поширених у напівлистяних лісах Палавану, слід відзначити [en] (Pterocymbium tinctorium), [sv] (Pterospermum diversifolium), [sv] (Garuga floribunda) та різні види [en] (Hymenodictyon spp.).
У гірських дощових лісах, поширених на висоті від 800 до 1500 м над рівнем моря, переважають хвощелисті казуарини (Casuarina equisetifolia), різні види тристанопсисів (Tristaniopsis spp.) та [en] (Litsea spp.). У високогір'ях Палавану поширені амбонські сосни (Agathis dammara), гребінчасті дакридіуми (Dacrydium pectinatum), багатокитицеві ногоплідники (Podocarpus polystachyus), широколисті гнетуми (Gnetum latifolium), саговники Вейда (Cycas wadei), [sv] (Cinnamomum rupestre) та з роду [en].
На острівцях, що оточують Палаван, а також у внутрішніх районах острова, на вапнякових ділянках, ґрунти яких погано утримують вологу, поширені вапнякові ліси. В них переважають [en] (Aglaia argentea), молочаї [fr], а також різні види [en] (Antidesma spp.), [en] (Drypetes spp.), [en] (Gomphandra spp.), стеркулій (Sterculia spp.), драконових дерев (Dracaena spp.) та бегоній (Begonia spp.).
В районі гори [en] в центральному Палавані, в місцевостях, де переважають ультраосновні породи, зустрічаються особливі лісові угруповання. У них переважають ті ж види, що й у напівлистяних лісах. Деякі види, зокрема [sv] (Scaevola micrantha), [en] (Brackenridgea palustris var. foxworthi), широколисті балларти (Exocarpos latifolius) та [sv] (Phyllanthus lamprophyllus), є характерними індикаторами важких металів. Також в цих лісах зустрічаються ендемічні [en] (Nepenthes philippinensis).
Загалом флора екорегіону вирізняється високим різноманіттям та рівнем ендемізму. На Палавані зростає понад 3500 видів квіткових рослин, 20 % з яких є ендемічними. Понад дві третини екорегіону продовжують вкривати ліси, однак внаслідок вирубки та перетворення на сільськогосподарські угіддя частина з них деградувала.
Фауна
Фауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям та рівнем ендемізму. Понад 90 % видів ссавців, поширених в екорегіоні, належать до родів, представники яких також зустрічаються на Калімантані, а серед нелітаючих ссавців понад половина є ендемічними.
Серед ендемічних ссавців, поширених на островах екорегіону, слід відзначити палаванську свиню (Sus ahoenobarbus), філіппінського панголіна (Manis culionensis), [en] (Tupaia palawanensis), палаванського смердючого барсука (Mydaus marchei), палаванську білозубку (Crocidura palawanensis), філіппінського їжатця (Hystrix pumila), [en] (Sundasciurus steerii), палаванського колючого щура (Maxomys panglima), палаванську щіткохвосту мишу (Chiropodomys calamianensis) та палаванського крилана (Acerodon leucotis).
[en] (Axis calamianensis), [es] (Tupaia moellendorffi), [en] (Sundasciurus moellendorffi) та [en] (Sundasciurus hoogstraali) є ендеміками Каламіанських островів, батакські білозубки (Crocidura batakorum), палаванські політухи (Hylopetes nigripes), [en] (Sundasciurus juvencus), [en] (Sundasciurus rabori) та гірські палаваномиші (Palawanomys furvus) — острова Палаван, а [en] (Tragulus nigricans) — острова Балабак та сусідніх островів.
Серед інших ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити [en] (Macaca fascicularis philippensis), яванського кота (Prionailurus javanensis), азійського мусанга (Paradoxurus hermaphroditus), малайську віверу (Viverra tangalunga), [en] (Arctictis binturong whitei), азійську видру (Aonyx cinereus), [en] (Haeromys pusillus), східного зондського щура (Sundamys muelleri), малайського пацюка (Rattus tiomanicus), велетенського крилана або калонга (Pteropus vampyrus) та багатьох інших кажанів та криланів.
Орнітофауна екорегіону також характеризується високим різноманіттям, рівнем ендемізму та спорідненістю з орнітофауною Борнео. Близько 23 видів птахів зустрічаються лише на Палавані та Калімантані і відсутні на інших островах Філіппін. Це вказує на те, що Палаван був важливим екологічним мостом, через який відбувалося заселення Філіппінського архіпелагу птахами з материкової Південно-Східної Азії.
Серед ендемічних птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити зеленокрилого віялохвоста (Polyplectron napoleonis), палаванського корнудо (Batrachostomus chaseni), палаванську сплюшку (Otus fuliginosus), палаванського птаха-носорога (Anthracoceros marchei), палаванського дзьобака (Dinopium everetti), палаванського папугу-віхтьохвоста (Prioniturus platenae), палаванського дронго (Dicrurus palawanensis), кобальтового монарха-довгохвоста (Terpsiphone cyanescens), палаванську синицю (Pardaliparus amabilis), палаванського бюльбюля (Pycnonotus cinereifrons), палаванського бюльбюля-бороданя (Alophoixus frater), палаванського оливника (Iole palawanensis), палаванську тимелію (Malacopteron palawanense), палаванську тимелію-темнодзьоба (Zosterornis hypogrammicus), сіроголову тордину (Pellorneum cinereiceps), рудокрилу тимелійку (Ptilocichla falcata), чорну шаму (Copsychus niger), палаванську нільтаву (Cyornis lemprieri), палаванську мухоловку (Ficedula platenae), палаванського красняка (Prionochilus plateni), блідого павуколова (Arachnothera dilutior), [en] (Irena tweeddalii) та палаванського зеленчика (Chloropsis palawanensis). Майже ендемічними представниками регіону є сулуйські пінони (Ducula pickeringii), мантананійські сплюшки (Otus mantananensis), палаванські ворони (Corvus pusillus) та дуже рідкісні філіппінські какаду (Cacatua haematuropygia).
Герпетофауна екорегіону включає ендемічних [en] (Pelobatrachus ligayae), [en] (Alcalus mariae), [en] (Pelophryne albotaeniata), палаванських геконів (Gekko palawanensis), палаванських вовчих геконів (Luperosaurus palawanensis), дасій Гриффіна (Dasia griffini), палаванських варанів (Varanus palawanensis) та філіппінських лісових черепах (Siebenrockiella leytensis). На острові Бусуанга, найбільшому в групі Каламіанських островів, раніше зустрічалися філіппінські крокодили (Crocodylus mindorensis), найрідкісніші крокодили світу, однак наразі ці тварини в регіоні вимерли.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 11 709 км², або 86 % екорегіону, є заповідними територіями. Палаванський природний заповідник площею 7614 км² охоплює майже весь острів Палаван. Тим не менше, лісозаготівля та видобування нафти і природного газу загрожують збереженню природи екорегіону. У 1999 році Національний парк підземної річки Пуерто-Принцеса був внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 травня 2024.
Посилання
- «Palawan rain forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Palawan Rainforests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doshovi lisi Palavanu identifikator WWF IM0143 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na zahodi Filippin 2 Vin viriznyayetsya visokim bioriznomanittyam ta rivnem endemizmu Doshovi lisi Palavanu Doshovi lisi Palavanu na uzberezhzhi Pivdennokitajskogo morya Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij Nazva WWF IM0143 Plosha km 13 572 Krayini Filippini Ohoronyayetsya 11 709 km 86 1 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Doshovij lis v gorah Palavanu Laguna Bakuyit na Palavani Vapnyakovi skeli Palavanu Lisi na uzberezhzhi ostrova Kalipipit Kalamianski ostrovi Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Flora 4 Fauna 5 Zberezhennya 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiyared Ekoregion doshovih lisiv Palavanu ohoplyuye Palavanskij arhipelag roztashovanij na zahodi Filippin Vin prostyagayetsya na 600 km z pivdennogo zahodu na pivdennij shid mizh Pivdennokitajskim morem na pivnochi ta morem Sulu na pivdni Okrim Palavanu shostogo za plosheyu ostrova Filippin do ekoregionu takozh vhodyat ostrovi Balabak en Dumaran ta Kalamian en Palavan razom ostrovami Kalamian ta ostrovom Mindoro viddilivsya vid Yevraziyi priblizno 32 miljoni rokiv tomu peremistivsya na pivdennij shid sho suprovodzhuvalosya rozshirennyam Pivdennokitajskogo morya stav chastinoyu Filippinskogo arhipelagu priblizno 17 miljoniv rokiv tomu i ostatochno pidnyavsya nad vodoyu priblizno 5 10 miljoniv rokiv tomu Dovzhina cogo ostrova stanovit blizko 260 km a serednya shirina lishe 25 30 km Poseredini ostrova prostyagayetsya girskij masiv zi strimkimi shilami uhil polovini z nih perevishuye 30 Najvishoyu vershinoyu regionu ye gora Mantalingadzhan en zavvishki 2086 m Glibina Balabakskoyi protoki en roztashovanoyi mizh Balabakom ta Kalimantanom stanovit blizko 100 m a Pivnichno Balabakskoyi protoki mizh Balabakom ta Palavanom blizko 145 m U seredini plejstocenu koli riven Svitovogo okeanu buv na 160 m nizhchim nizh zaraz Palavan poyednuvavsya z Sundalendom suhoputnim mostom a pid chas ostannogo lodovikovogo periodu koli riven morya buv na 120 m nizhchim nizh zaraz Palavan buv viddilenij vid materikovoyi Pivdenno Shidnoyi Aziyi vuzkoyu protokoyu Takim chinom biogeografichno ekoregion buv zavzhdi viddilenij vid reshti Filippin i ye chastinoyu Vollesiyi Klimatred Na bilshij chastini ekoregionu perevazhaye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a na pivnochi i pivdni musonnij klimat Am za klasifikaciyeyu Keppena Na pivnichnomu zahodi Palavanu suhij sezon trivaye z listopada po traven a vologij sezon z chervnya po zhovten Na reshti ostrova korotkij suhij sezon trivaye vid odnogo do troh misyaciv Z prosuvannyam z pivnochi na pivden shidne uzberezhzhya ostrova staye vse suhishim nizh zahidne Serednya maksimalna temperatura v regioni stanovit 31 C temperatura protyagom roku kolivayetsya neznachno Florared Na ostrovah ekoregionu zustrichayutsya riznomanitni roslinni ugrupovannya priberezhni lisi rivninni ta girski doshovi lisi napivlistyani lisi tosho Osnovu priberezhnih lisiv stanovlyat voloknistolisti kalofillumi Calophyllum inophyllum shorstki kanariumi en Canarium asperum var asperum ostrivni lichi en Pometia pinnata palakviumi Dyubara sv Palaquium dubardii ta rizni vidi fikusiv Ficus spp U vnutrishnih rajonah Palavanu voni perehodyat u vichnozeleni ta napivvichnozeleni doshovi lisi Rivninni vichnozeleni doshovi lisi vkrivayut 31 teritoriyi Palavanu V nih perevazhayut predstavniki rodini dipterokarpovih Dipterocarpaceae zokrema strunki dipterokarpusi en Dipterocarpus gracilis velikocviti dipterokarpusi en Dipterocarpus grandiflorus shirokolisti ballarti Exocarpos latifolius ta svajntoniyi Foksvorta sv Swintonia foxworthyi a takozh rizni vidi aglaj en Aglaia spp fikusiv Ficus spp ta tristanopsisiv en Tristaniopsis spp Tihookeanski gorihi en Dracontomelon dao indijski buki en Pongamia pinnata ta riznomanitni sizigiumi en Syzygium spp vistupayut yak emerdzhentni de dereva pidijmayuchis nad lisovim nametom V pidlisku poshireni liani ta sagovniki Na pivdni Palavanu u doshovih lisah dominuyut hvoshelisti kazuarini Casuarina equisetifolia Na shidnij polovini Palavanu sho lezhit u doshovij tini perevazhayut vologi napivlistyani lisi chastina derev v yakih skidaye listya u berezni travni naprikinci suhogo sezonu Na strimkih shilah vkritih tonkim sharom gruntu rostut dereva serednogo zrostu do 15 m zavvishki Sered derev poshirenih u napivlistyanih lisah Palavanu slid vidznachiti kelumbukove derevo en Pterocymbium tinctorium riznolisti pterospermumi sv Pterospermum diversifolium pishnocviti garugi sv Garuga floribunda ta rizni vidi gimenodiktioniv en Hymenodictyon spp U girskih doshovih lisah poshirenih na visoti vid 800 do 1500 m nad rivnem morya perevazhayut hvoshelisti kazuarini Casuarina equisetifolia rizni vidi tristanopsisiv Tristaniopsis spp ta licej en Litsea spp U visokogir yah Palavanu poshireni ambonski sosni Agathis dammara grebinchasti dakridiumi Dacrydium pectinatum bagatokiticevi nogoplidniki Podocarpus polystachyus shirokolisti gnetumi Gnetum latifolium sagovniki Vejda Cycas wadei skelni korichniki sv Cinnamomum rupestre ta derevopopodibni paporoti z rodu Angiopteris en Na ostrivcyah sho otochuyut Palavan a takozh u vnutrishnih rajonah ostrova na vapnyakovih dilyankah grunti yakih pogano utrimuyut vologu poshireni vapnyakovi lisi V nih perevazhayut sriblyasti aglayi en Aglaia argentea molochayi Euphorbia lacei fr a takozh rizni vidi antidesm en Antidesma spp dripetesiv en Drypetes spp gomfandr en Gomphandra spp sterkulij Sterculia spp drakonovih derev Dracaena spp ta begonij Begonia spp V rajoni gori Viktoriya en v centralnomu Palavani v miscevostyah de perevazhayut ultraosnovni porodi zustrichayutsya osoblivi lisovi ugrupovannya U nih perevazhayut ti zh vidi sho j u napivlistyanih lisah Deyaki vidi zokrema dribnocviti scevoli sv Scaevola micrantha bolotyani brekenridzhiyi en Brackenridgea palustris var foxworthi shirokolisti ballarti Exocarpos latifolius ta svitlolisti fillantusi sv Phyllanthus lamprophyllus ye harakternimi indikatorami vazhkih metaliv Takozh v cih lisah zustrichayutsya endemichni filippinski nepentesi en Nepenthes philippinensis Zagalom flora ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam ta rivnem endemizmu Na Palavani zrostaye ponad 3500 vidiv kvitkovih roslin 20 z yakih ye endemichnimi Ponad dvi tretini ekoregionu prodovzhuyut vkrivati lisi odnak vnaslidok virubki ta peretvorennya na silskogospodarski ugiddya chastina z nih degraduvala Faunared Fauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam ta rivnem endemizmu Ponad 90 vidiv ssavciv poshirenih v ekoregioni nalezhat do rodiv predstavniki yakih takozh zustrichayutsya na Kalimantani a sered nelitayuchih ssavciv ponad polovina ye endemichnimi Sered endemichnih ssavciv poshirenih na ostrovah ekoregionu slid vidznachiti palavansku svinyu Sus ahoenobarbus filippinskogo pangolina Manis culionensis palavansku tupayu en Tupaia palawanensis palavanskogo smerdyuchogo barsuka Mydaus marchei palavansku bilozubku Crocidura palawanensis filippinskogo yizhatcya Hystrix pumila pivdenno palavansku derevnu bilku en Sundasciurus steerii palavanskogo kolyuchogo shura Maxomys panglima palavansku shitkohvostu mishu Chiropodomys calamianensis ta palavanskogo krilana Acerodon leucotis Kalamianski oleni en Axis calamianensis kalamianski tupayi es Tupaia moellendorffi kulionski bilki en Sundasciurus moellendorffi ta busuanzki bilki en Sundasciurus hoogstraali ye endemikami Kalamianskih ostroviv batakski bilozubki Crocidura batakorum palavanski polituhi Hylopetes nigripes pivnichno palavanski derevni bilki en Sundasciurus juvencus palavanski girski bilki en Sundasciurus rabori ta girski palavanomishi Palawanomys furvus ostrova Palavan a filippinski olenki en Tragulus nigricans ostrova Balabak ta susidnih ostroviv Sered inshih ssavciv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti filippinskogo makaku kraboyida en Macaca fascicularis philippensis yavanskogo kota Prionailurus javanensis azijskogo musanga Paradoxurus hermaphroditus malajsku viveru Viverra tangalunga palavanskogo binturonga en Arctictis binturong whitei azijsku vidru Aonyx cinereus dribnu ranimishu en Haeromys pusillus shidnogo zondskogo shura Sundamys muelleri malajskogo pacyuka Rattus tiomanicus veletenskogo krilana abo kalonga Pteropus vampyrus ta bagatoh inshih kazhaniv ta krilaniv Ornitofauna ekoregionu takozh harakterizuyetsya visokim riznomanittyam rivnem endemizmu ta sporidnenistyu z ornitofaunoyu Borneo Blizko 23 vidiv ptahiv zustrichayutsya lishe na Palavani ta Kalimantani i vidsutni na inshih ostrovah Filippin Ce vkazuye na te sho Palavan buv vazhlivim ekologichnim mostom cherez yakij vidbuvalosya zaselennya Filippinskogo arhipelagu ptahami z materikovoyi Pivdenno Shidnoyi Aziyi Sered endemichnih ptahiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti zelenokrilogo viyalohvosta Polyplectron napoleonis palavanskogo kornudo Batrachostomus chaseni palavansku splyushku Otus fuliginosus palavanskogo ptaha nosoroga Anthracoceros marchei palavanskogo dzobaka Dinopium everetti palavanskogo papugu vihtohvosta Prioniturus platenae palavanskogo drongo Dicrurus palawanensis kobaltovogo monarha dovgohvosta Terpsiphone cyanescens palavansku sinicyu Pardaliparus amabilis palavanskogo byulbyulya Pycnonotus cinereifrons palavanskogo byulbyulya borodanya Alophoixus frater palavanskogo olivnika Iole palawanensis palavansku timeliyu Malacopteron palawanense palavansku timeliyu temnodzoba Zosterornis hypogrammicus sirogolovu tordinu Pellorneum cinereiceps rudokrilu timelijku Ptilocichla falcata chornu shamu Copsychus niger palavansku niltavu Cyornis lemprieri palavansku muholovku Ficedula platenae palavanskogo krasnyaka Prionochilus plateni blidogo pavukolova Arachnothera dilutior palavansku irenu en Irena tweeddalii ta palavanskogo zelenchika Chloropsis palawanensis Majzhe endemichnimi predstavnikami regionu ye sulujski pinoni Ducula pickeringii mantananijski splyushki Otus mantananensis palavanski voroni Corvus pusillus ta duzhe ridkisni filippinski kakadu Cacatua haematuropygia Gerpetofauna ekoregionu vklyuchaye endemichnih palavanskih rogatih zhab en Pelobatrachus ligayae palavanskih krihitnih zhab en Alcalus mariae palavanskih plaskogolovih zhabok en Pelophryne albotaeniata palavanskih gekoniv Gekko palawanensis palavanskih vovchih gekoniv Luperosaurus palawanensis dasij Griffina Dasia griffini palavanskih varaniv Varanus palawanensis ta filippinskih lisovih cherepah Siebenrockiella leytensis Na ostrovi Busuanga najbilshomu v grupi Kalamianskih ostroviv ranishe zustrichalisya filippinski krokodili Crocodylus mindorensis najridkisnishi krokodili svitu odnak narazi ci tvarini v regioni vimerli Zberezhennyared Ocinka 2017 roku pokazala sho 11 709 km abo 86 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami 1 Palavanskij prirodnij zapovidnik plosheyu 7614 km ohoplyuye majzhe ves ostriv Palavan Tim ne menshe lisozagotivlya ta vidobuvannya nafti i prirodnogo gazu zagrozhuyut zberezhennyu prirodi ekoregionu U 1999 roci Nacionalnij park pidzemnoyi richki Puerto Princesa buv vnesenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Primitkired a b Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 travnya 2024 Posilannyared Palawan rain forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Palawan Rainforests One Earth Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Doshovi lisi Palavanu amp oldid 43816773