Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Національний парк підземної річки Пуерто-Принцесса (також Національний парк підземної річки Святого Паула) — національний парк, розташований на Філіппінах, у регіоні Мімаропа, на острові Палаван. Займає площу 22 202 га.
| англ. Puerto Princesa Subterranean River National Park | |
|---|---|
 | |
| 10°10′ пн. ш. 118°55′ сх. д. / 10.167° пн. ш. 118.917° сх. д.Координати: 10°10′ пн. ш. 118°55′ сх. д. / 10.167° пн. ш. 118.917° сх. д. | |
| Країна |  Філіппіни |
| Розташування | Пуерто-Принсеса |
| Площа | 22 202 га |
| Засновано | 12 листопада 1999[1][2] і 26 березня 1971[3][2] |
| Об'єкт №: | 652rev 652, 652rev |
| Статус: | світова спадщина ЮНЕСКО[4] і Рамсарське угіддя |
  Національний парк «Пуерто Принцесса» (Філіппіни) | |
 Національний парк «Пуерто Принцесса» у Вікісховищі | |
Це охоронна територія в рамках Національної інтегрованої системи заповідних територій, яка створена 12 листопада 1999 року. 4 грудня 1999 року парк був включений до , відповідаючи VII і X критеріям. 11 листопада 2011 року парк був обраний одним із нових семи чудес природи. Ця інформація була офіційно підтверджена 28 січня 2012 року.
Розташування
Парк розташований у , на березі Південно-Китайського моря, за 40 км на північний схід від міста Пуерто-Принсеса, поблизу міста .
Рельєф
Рельєф дуже різноманітний. Є плоскі рівнини, а також пагорби та гірські вершини. Понад 90 % території парку вкрито гострими вапняковими карстовими хребтами.
Через карстову морфологію, яка характеризується численними крутими схилами, западинами тощо, сільське господарство на цій території не розвинене. Завдяки цьому площа цього гірського масиву зберегла свій первинну форму. Це одна з найкращих збережених природних екосистем на Філіппінах.
Історія
З давніх часів місцеве плем'я Батак знало про існування великої підземної річки в цих важкодоступних горах. Жителі цього народу вірили, що в печері живе злий дух, тому боялися туди заходити.
Вперше печера була згадана в письмових джерелах у 1887 році Діном С.Ворцестером, вченим Мічиганського університету.
На початку 21 століття велися інтенсивні дослідження цього карстового регіону. У них брали участь експедиції з Філіппін, Австралії, Італії та Німеччини. Дослідники нанесли на карту понад 24 кілометри печерних коридорів і зібрали багатий дослідницький матеріал місцевої фауни.
У 2007—2008 роках італійська група спелеологів відкрила в печері одну з найбільших печерних камер у світі. На їх честь її назвали Італійською палатою. Це приміщення має довжину до 360 м, ширину до 140 м і висоту 80 м. Його орієнтовна потужність становить приблизно 2,5 млн м³.
Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
4 грудня 1999 року парк був включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Він був кваліфікований за такими критеріями та описом:
- Критерій VII — національний парк включає вапняковий або карстовий ландшафти. Це підземна річка, яка впадає прямо в море. У нижній частині річка солона і приливна. Їхній вплив на річку робить її значним природним явищем. У річковій печері можна побачити печерні утворення та кілька великих камер шириною до 120 м і висотою до 60 м. Її доступність і судноплавство простягається до 4,5 км углиб суші, що дозволяє людям бачити скельні утворення під час круїзу річкою. Важко розраховувати на подібний досвід в інших частинах світу.
- Критерій X — парк містить глобально важливі середовища існування для збереження біорізноманіття. Він охоплює весь діапазон екосистем від морських до гірських. З біогеографічної точки зору це найбільш критична лісова зона в провінції . Існує 8 незайманих лісових утворень: ліси на ультраосновних ґрунтах, ліси на вапнякових ґрунтах, гірські ліси, прісноводні болотні ліси, вічнозелені рівнинні екваторіальні ліси, берегові ліси, пляжні ліси та мангрові ліси. Вони містять виняткове біорізноманіття. Разом із вологим лісом Палаван Всесвітній фонд природи визнав його найбільшим і найціннішим вапняковим лісом в Азії, який має найбагатшу флору деревної рослинності з високим рівнем ендемізму, як регіонального, так і місцевого.
Абіотичне середовище
Через парк проходить гірський хребет Святого Паула. Він утворився з темно-сірого вапняку, а саме під час пізнього олігоцену та раннього міоцену, приблизно 16—20 мільйонів років тому. Найвищою вершиною парку є гора Святого Паула, яка піднімається на 1027 м над рівнем моря.
Товстий шар вапняку розчинений проливними дощами, характерними для вологого клімату острова Палаван. Інтенсивні карстові процеси створили ландшафт з великою кількістю гострих вапнякових вершин, куполів, воронок, ущелин і печер.
Початок печери називається Ямою денного світла. Вона має висоту до 60 м і ширину біля входу 100 м. До 200 м від входу вона стає вужчою.
Невеликий струмок під назвою Кабаюган, що протікає через вапнякові гори Святого Паула, раптово зникає під поверхнею землі. У цьому місці річка знаходиться лише на 30 м над рівнем моря, а відстань від моря по прямій дорівнює 6 км. Кабаюган тече на 8,2 км нижче поверхні землі, перш ніж впасти безпосередньо в Південно-Китайське море в затоці Святого Паула. Течія води досить повільна. Підземна річка протікає всього в декількох сотнях метрів на захід від вершини гори Святого Паула. Річка має глибину до 8 м і доступна для човнів на відстані 4,2 км від гирла. Це найдовша судноплавна підземна річка у світі. Печера містить сталактити, сталагміти та інші напливні камені.
У нижній течії підземної річки її вода стає солоною внаслідок морських припливів. Висота припливу в цьому регіоні становить приблизно 1 м. Вони впливають на річку на відстані 6 км, рахуючи від її гирла до моря. В результаті припливів утворився естуарій, який є найбільшим підземним гирлом річки в світі.
Крім основного потоку річки Кабаюаган, є ще кілька рукавів, які утворилися в більш ранній період. Під час сильних дощів можуть утворюватися менші струмки, які є притоками Кабаюгану.
Крім того, в парку є й інші печери — деякі мають довжину понад 1 км. Печера Нагбітука має довжину 650 м, а всередині знайдено водоспад заввишки 40 м.
Флора
Територія парку вкрита лісом з великою різноманітністю рослин.
Серед представників флори парку можна виділити такі види: Agathis philippinensis із родини Араукарієві, Alstonia scholaris із родини Барвінкові, Calophyllum inophyllum із родини Gummyceae, Dipterocarpus gracilis із родини Діптерокарпові та види з родини бобових: Intsia bijuga та Millettia pinnata. Усі вищезазначені види занесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи.
-
![image]()
Листок виду Alstonia scholaris -
![image]()
-
![image]()
Intsia bijuga -
![image]()
Millettia pinnata
Фауна
Парк характеризується багатим різноманіттям тварин. Печери населені великою кількістю тварин, таких як, мінлива салангана (Collocalia esculenta), ліліпуційна салангана (Collocalia troglodytes) і одноколірна салангана (Aerodramus vanikorensis) з родини Стрижі та кажани.
Крім того, в парку зустрічаються такі види птахів, як: палаванський носоріг, какаду філіппінський, мускат сірий, очеретянка поклонна, орлан білоголовий, чирок чорноспинний, папуга червонокнижна, папуга синьошапочна.
Тут також є види ссавців, серед яких: бінтуронг із родини віверових, Hystrix pumila із родини дикобразових, Mydaus marchei із родини скунсових, Tupaia palawanensis, бородата свиня, яванська макака та морський ссавець дюгонь.
Групу рептилій тут представляють: черепаха зелена, крокодил філіппінський, варан смугастий і вид безхвостих земноводних з родини ропух — Barbourula busuangensis.
-
![image]()
Палаванський носоріг -
![image]()
-
![image]()
Блискучий багатокіготь -
![image]()
Синьошапочний папуга -
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Смугаста ящірка
Загроза
За даними ЮНЕСКО, загрозою для парку є несприятлива діяльність в околицях водозбірної території, вирубка лісів і сільськогосподарська діяльність. Туристична діяльність вимагає ретельного планування та управління, щоб не допустити природної цінності.
Туризм
Підземну річку в індустрії туризму популяризують уряд провінції Палаван і уряд Філіппін.
Туристичний рух інтенсивний в основному з січня по травень. Тоді спокійніше море і сонячна погода. Туристичні човни можуть зайти в печеру максимум на 1,2 км.
Туризм класифікували як потенційну загрозу, що негативно впливає на природні цінності заповідної території. Персонал парку навчається плануванню та управлінню парком, щоб забезпечити ефективне управління туристичною діяльністю. Ця програма, між іншим, має на меті покращити якість відвідування природи відвідувачем з одночасним захистом природних цінностей. Неконтрольований доступ туристів до національного парку становить загрозу для збереження природи. Щоб протидіяти цьому, введено обмеження — 600 відвідувань на день. Для моніторингу впливу туризму на природу один раз на рік проводяться обстеження популяції диких тварин.
Примітки
- http://www.gov.ph/1999/11/12/proclamation-no-212-s-1999/
- Official Gazette — 1902.
- http://www.gov.ph/1971/03/26/proclamation-no-835-s-1971/
- http://whc.unesco.org/en/list/652
- . Protected Areas and Wildlife Bureau (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 31 січня 2024.
- Puerto-Princesa Subterranean River National Park. UNESCO (англ.).
- New 7 Wonders of Nature. New7Wonders (англ.).
- St Paul Subterranean River National Park. Google.
- Puerto Princesa Subterranean River. Wondermondo (англ.).
- Collins CT (2000). Foraging of Glossy and Pygmy Swiftlets in Palawan, Philippine Island (PDF). Forktail (англ.). 16: 53—55.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnij park pidzemnoyi richki Puerto Princessa takozh Nacionalnij park pidzemnoyi richki Svyatogo Paula nacionalnij park roztashovanij na Filippinah u regioni Mimaropa na ostrovi Palavan Zajmaye ploshu 22 202 ga Nacionalnij park Puerto Princessa angl Puerto Princesa Subterranean River National Park10 10 pn sh 118 55 sh d 10 167 pn sh 118 917 sh d 10 167 118 917 Koordinati 10 10 pn sh 118 55 sh d 10 167 pn sh 118 917 sh d 10 167 118 917Krayina FilippiniRoztashuvannyaPuerto PrinsesaPlosha22 202 gaZasnovano12 listopada 1999 1 2 i 26 bereznya 1971 3 2 Ob yekt 652rev 652 652revStatus svitova spadshina YuNESKO 4 i Ramsarske ugiddyaNacionalnij park Puerto Princessa Filippini Nacionalnij park Puerto Princessa u Vikishovishi Ce ohoronna teritoriya v ramkah Nacionalnoyi integrovanoyi sistemi zapovidnih teritorij yaka stvorena 12 listopada 1999 roku 4 grudnya 1999 roku park buv vklyuchenij do vidpovidayuchi VII i X kriteriyam 11 listopada 2011 roku park buv obranij odnim iz novih semi chudes prirodi Cya informaciya bula oficijno pidtverdzhena 28 sichnya 2012 roku RoztashuvannyaPark roztashovanij u na berezi Pivdenno Kitajskogo morya za 40 km na pivnichnij shid vid mista Puerto Prinsesa poblizu mista RelyefRelyef duzhe riznomanitnij Ye ploski rivnini a takozh pagorbi ta girski vershini Ponad 90 teritoriyi parku vkrito gostrimi vapnyakovimi karstovimi hrebtami Cherez karstovu morfologiyu yaka harakterizuyetsya chislennimi krutimi shilami zapadinami tosho silske gospodarstvo na cij teritoriyi ne rozvinene Zavdyaki comu plosha cogo girskogo masivu zberegla svij pervinnu formu Ce odna z najkrashih zberezhenih prirodnih ekosistem na Filippinah IstoriyaZ davnih chasiv misceve plem ya Batak znalo pro isnuvannya velikoyi pidzemnoyi richki v cih vazhkodostupnih gorah Zhiteli cogo narodu virili sho v pecheri zhive zlij duh tomu boyalisya tudi zahoditi Vpershe pechera bula zgadana v pismovih dzherelah u 1887 roci Dinom S Vorcesterom vchenim Michiganskogo universitetu Na pochatku 21 stolittya velisya intensivni doslidzhennya cogo karstovogo regionu U nih brali uchast ekspediciyi z Filippin Avstraliyi Italiyi ta Nimechchini Doslidniki nanesli na kartu ponad 24 kilometri pechernih koridoriv i zibrali bagatij doslidnickij material miscevoyi fauni U 2007 2008 rokah italijska grupa speleologiv vidkrila v pecheri odnu z najbilshih pechernih kamer u sviti Na yih chest yiyi nazvali Italijskoyu palatoyu Ce primishennya maye dovzhinu do 360 m shirinu do 140 m i visotu 80 m Jogo oriyentovna potuzhnist stanovit priblizno 2 5 mln m Spisok vsesvitnoyi spadshini YuNESKO4 grudnya 1999 roku park buv vklyuchenij do spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Vin buv kvalifikovanij za takimi kriteriyami ta opisom Kriterij VII nacionalnij park vklyuchaye vapnyakovij abo karstovij landshafti Ce pidzemna richka yaka vpadaye pryamo v more U nizhnij chastini richka solona i prilivna Yihnij vpliv na richku robit yiyi znachnim prirodnim yavishem U richkovij pecheri mozhna pobachiti pecherni utvorennya ta kilka velikih kamer shirinoyu do 120 m i visotoyu do 60 m Yiyi dostupnist i sudnoplavstvo prostyagayetsya do 4 5 km uglib sushi sho dozvolyaye lyudyam bachiti skelni utvorennya pid chas kruyizu richkoyu Vazhko rozrahovuvati na podibnij dosvid v inshih chastinah svitu Kriterij X park mistit globalno vazhlivi seredovisha isnuvannya dlya zberezhennya bioriznomanittya Vin ohoplyuye ves diapazon ekosistem vid morskih do girskih Z biogeografichnoyi tochki zoru ce najbilsh kritichna lisova zona v provinciyi Isnuye 8 nezajmanih lisovih utvoren lisi na ultraosnovnih gruntah lisi na vapnyakovih gruntah girski lisi prisnovodni bolotni lisi vichnozeleni rivninni ekvatorialni lisi beregovi lisi plyazhni lisi ta mangrovi lisi Voni mistyat vinyatkove bioriznomanittya Razom iz vologim lisom Palavan Vsesvitnij fond prirodi viznav jogo najbilshim i najcinnishim vapnyakovim lisom v Aziyi yakij maye najbagatshu floru derevnoyi roslinnosti z visokim rivnem endemizmu yak regionalnogo tak i miscevogo Abiotichne seredovisheCherez park prohodit girskij hrebet Svyatogo Paula Vin utvorivsya z temno sirogo vapnyaku a same pid chas piznogo oligocenu ta rannogo miocenu priblizno 16 20 miljoniv rokiv tomu Najvishoyu vershinoyu parku ye gora Svyatogo Paula yaka pidnimayetsya na 1027 m nad rivnem morya Tovstij shar vapnyaku rozchinenij prolivnimi doshami harakternimi dlya vologogo klimatu ostrova Palavan Intensivni karstovi procesi stvorili landshaft z velikoyu kilkistyu gostrih vapnyakovih vershin kupoliv voronok ushelin i pecher Pochatok pecheri nazivayetsya Yamoyu dennogo svitla Vona maye visotu do 60 m i shirinu bilya vhodu 100 m Do 200 m vid vhodu vona staye vuzhchoyu Nevelikij strumok pid nazvoyu Kabayugan sho protikaye cherez vapnyakovi gori Svyatogo Paula raptovo znikaye pid poverhneyu zemli U comu misci richka znahoditsya lishe na 30 m nad rivnem morya a vidstan vid morya po pryamij dorivnyuye 6 km Kabayugan teche na 8 2 km nizhche poverhni zemli persh nizh vpasti bezposeredno v Pivdenno Kitajske more v zatoci Svyatogo Paula Techiya vodi dosit povilna Pidzemna richka protikaye vsogo v dekilkoh sotnyah metriv na zahid vid vershini gori Svyatogo Paula Richka maye glibinu do 8 m i dostupna dlya chovniv na vidstani 4 2 km vid girla Ce najdovsha sudnoplavna pidzemna richka u sviti Pechera mistit stalaktiti stalagmiti ta inshi naplivni kameni U nizhnij techiyi pidzemnoyi richki yiyi voda staye solonoyu vnaslidok morskih pripliviv Visota priplivu v comu regioni stanovit priblizno 1 m Voni vplivayut na richku na vidstani 6 km rahuyuchi vid yiyi girla do morya V rezultati pripliviv utvorivsya estuarij yakij ye najbilshim pidzemnim girlom richki v sviti Krim osnovnogo potoku richki Kabayuagan ye she kilka rukaviv yaki utvorilisya v bilsh rannij period Pid chas silnih doshiv mozhut utvoryuvatisya menshi strumki yaki ye pritokami Kabayuganu Krim togo v parku ye j inshi pecheri deyaki mayut dovzhinu ponad 1 km Pechera Nagbituka maye dovzhinu 650 m a vseredini znajdeno vodospad zavvishki 40 m FloraTeritoriya parku vkrita lisom z velikoyu riznomanitnistyu roslin Sered predstavnikiv flori parku mozhna vidiliti taki vidi Agathis philippinensis iz rodini Araukariyevi Alstonia scholaris iz rodini Barvinkovi Calophyllum inophyllum iz rodini Gummyceae Dipterocarpus gracilis iz rodini Dipterokarpovi ta vidi z rodini bobovih Intsia bijuga ta Millettia pinnata Usi vishezaznacheni vidi zaneseni do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi Listok viduAlstonia scholaris Calophyllum inophyllum Intsia bijuga Millettia pinnataFaunaPark harakterizuyetsya bagatim riznomanittyam tvarin Pecheri naseleni velikoyu kilkistyu tvarin takih yak minliva salangana Collocalia esculenta lilipucijna salangana Collocalia troglodytes i odnokolirna salangana Aerodramus vanikorensis z rodini Strizhi ta kazhani Krim togo v parku zustrichayutsya taki vidi ptahiv yak palavanskij nosorig kakadu filippinskij muskat sirij ocheretyanka poklonna orlan bilogolovij chirok chornospinnij papuga chervonoknizhna papuga sinoshapochna Tut takozh ye vidi ssavciv sered yakih binturong iz rodini viverovih Hystrix pumila iz rodini dikobrazovih Mydaus marchei iz rodini skunsovih Tupaia palawanensis borodata svinya yavanska makaka ta morskij ssavec dyugon Grupu reptilij tut predstavlyayut cherepaha zelena krokodil filippinskij varan smugastij i vid bezhvostih zemnovodnih z rodini ropuh Barbourula busuangensis Palavanskij nosorig Orlan bilocherevij Bliskuchij bagatokigot Sinoshapochnij papuga Zelena cherepaha Dyugon Smugasta yashirkaZagrozaZa danimi YuNESKO zagrozoyu dlya parku ye nespriyatliva diyalnist v okolicyah vodozbirnoyi teritoriyi virubka lisiv i silskogospodarska diyalnist Turistichna diyalnist vimagaye retelnogo planuvannya ta upravlinnya shob ne dopustiti prirodnoyi cinnosti TurizmPidzemnu richku v industriyi turizmu populyarizuyut uryad provinciyi Palavan i uryad Filippin Turistichnij ruh intensivnij v osnovnomu z sichnya po traven Todi spokijnishe more i sonyachna pogoda Turistichni chovni mozhut zajti v pecheru maksimum na 1 2 km Turizm klasifikuvali yak potencijnu zagrozu sho negativno vplivaye na prirodni cinnosti zapovidnoyi teritoriyi Personal parku navchayetsya planuvannyu ta upravlinnyu parkom shob zabezpechiti efektivne upravlinnya turistichnoyu diyalnistyu Cya programa mizh inshim maye na meti pokrashiti yakist vidviduvannya prirodi vidviduvachem z odnochasnim zahistom prirodnih cinnostej Nekontrolovanij dostup turistiv do nacionalnogo parku stanovit zagrozu dlya zberezhennya prirodi Shob protidiyati comu vvedeno obmezhennya 600 vidviduvan na den Dlya monitoringu vplivu turizmu na prirodu odin raz na rik provodyatsya obstezhennya populyaciyi dikih tvarin Primitkihttp www gov ph 1999 11 12 proclamation no 212 s 1999 Official Gazette 1902 d Track Q7079508 http www gov ph 1971 03 26 proclamation no 835 s 1971 http whc unesco org en list 652 Protected Areas and Wildlife Bureau angl Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 31 sichnya 2024 Puerto Princesa Subterranean River National Park UNESCO angl New 7 Wonders of Nature New7Wonders angl St Paul Subterranean River National Park Google Puerto Princesa Subterranean River Wondermondo angl Collins CT 2000 Foraging of Glossy and Pygmy Swiftlets in Palawan Philippine Island PDF Forktail angl 16 53 55