Тордина сірощока Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тва

Тордина сірощока

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Pellorneidae
Рід:	Баблер (Pellorneum)
Вид:	Тордина сірощока

Біноміальна назва

Pellorneum cinereiceps
(Tweeddale, 1878)

Синоніми

Malacocincla cinereiceps
Trichastoma cinereiceps

Посилання

Вікісховище:	Pellorneum cinereiceps
Віківиди:	Pellorneum cinereiceps
МСОП:	22715837

Торди́на сірощока (Pellorneum cinereiceps) — вид горобцеподібних птахів родини Pellorneidae. Ендемік Філіппін.

Опис

Довжина птаха становить 13 см, вага 22–26 г. Тім'я і потилиця сірі, обличчя світло-сіре, під дзьобом темні "вуса". Верхня частина тіла, крила і хвіст охристо-коричневі. Нижня частина тіла біла, груди і боки жовтуваті. Дзьоб зверху сірий, знизу рожевий, лапи рожевуваті. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Поширення і екологія

Сіроголові тордини є ендеміками острова Палаван. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 1300 м над рівнем моря.

Примітки

BirdLife International (2016). Pellorneum cinereiceps.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 жовтня 2021.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Pellorneum cinereiceps.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 жовтня 2021.