Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Доросто́льська оборо́на 971 — серія битв війська великого князя київського Святослава Ігоревича проти візантійського війська, очолюваного імператором Іоанном І Цимісхієм.
| Доростольська оборона | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Русько-візантійські війни | |||||||
 «Тризна воїнів Святослава», Хайнріх Семиградський, 1884. | |||||||
| Координати: 44°07′07″ пн. ш. 27°15′37″ сх. д. / 44.118611111138775982° пн. ш. 27.26027777780577921° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Візантія |  Київська Русь | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Іоанн І Цимісхій | Святослав Ігоревич | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 9 тисяч, за повідомленням Іоана Скилиці | До 4 тисяч чоловік, ураховуючи площу фортеці. | ||||||
| Втрати | |||||||
| невідомі, в останній битві 20 липня 971 -- 350 вбитих, багато поранених | Невідомо | ||||||
Початок облоги
Закріпившись у Болгарському царстві, Святослав 969 р. в союзі з болгарами розпочав воєнні дії проти Візантійської імперії. Візантійські війська з 23 квітня до 22 липня 971 р. провадили облогу м. Доростола (нині Силістра в Болгарії), де були основні військові сили київського князя.
Перша битва відбулася 23 квітня 971 року. Силу Святослава візантійський історик Лев Диякон оцінив в 60 тис. воїнів, дає перебільшену оцінку 330 тис.
Повість врем'яних літ так пише про відносну чисельність супротивників:
І послав до греків зі словами: «Хочу на ви іти
І взяти город ваш, як і цей». І сказали греки: «Ми не дужі супроти вас стати, Так візьми із нас дань і на дружину свою. І скажіть нам, скільки вас, щоб сплатили ми на кожного». Це ж говорили греки, щоб обдурити русь, Є ж бо греки мудрі й до сьогодні. І рече їм Святослав: «Є нас двадцять тисяч», І прибавив десять тисяч, русів-бо було лиш десять тисяч. І виставили греки сто тисяч проти Святослава, І не дали дані. І пішов Святослав на греків, І вийшли вони проти русі. І коли русь побачила греків І дуже злякалась безлічі воїв, І рече Святослав: «Уже нам діватися нікуди, І волею і неволею станемо супроти: Так не посоромимо землі Руської, а ляжемо тут кістьми, Бо мертвий сорому не має. Коли ж побіжимо, то сором нам. Тож не маємо втікати, а станем кріпко, Я ж попереду вас піду. А коли моя голова поляже, то про свої думайте самі».
Армії супротивників зійшлися на полі за 12 км від Доростола. Диспозицію військ описав Лев Диякон:
«Тавроскіфи щільно стулили щити і списи, надавши своїм рядам вигляду стіни, і чекали супротивника на полі битви. Імператор вишикував проти них ромеїв, розташувавши одягнених в панцирі вершників з боків, а стрільців і пращників позаду, і, наказавши їм безупинно стріляти, повів фалангу в бій.»
Бій тривав до вечора із змінним успіхом, але після заходу сонця руси відступили в Доростол. Наступного дня візантійці розбили укріплений табір біля стін Доростола, почавши облогу, що розтягнулася на майже 3 місяці. Доростол був сильною фортецею на правому березі Дунаю, яку візантійці не ризикували штурмувати, але зате піддавали постійному обстрілу з каменеметів.
Криза облоги та воєнна рада русів
В ході облоги руси часто робили вилазки проти візантійців, прагнучи прорвати блокаду. Бої були тяжкими, і серед вбитих були визначні воєначальники з обох сторін. На боці візантійців загинув родич імператора магістр Іоанн Куркуас, що відзначився ще при розгромі флоту князя Ігоря в 941, а в останній битві облоги русам вдалося вбити Анемаса, сина еміра Кріта, який у попередній битві зміг убити одного з руських воєначальників, Ікмора (серед убитих знатних русів також згадується Сфенкел, якого іноді ототожнюють із Свенельдом, хоча за руськими відомостями, він надовго пережив Святослава).
У 20-х числах червня 2 тисячі русів зробили вдалий нічний рейд на човнах за продовольством, розграбувавши обоз візантійської армії. Скилиця відмітив, що «знімаючи зброю з убитих варварів, ромеї знаходили між ними мертвих жінок в чоловічому одязі, які билися разом з чоловіками проти ромеїв.»
Іоанн Цимісхій не був зацікавлений у тривалій облозі, бо за його відсутності в Константинополі сталася невдала спроба перевороту. Щоб прискорити справу, він, за словами Скилиці, запропонував Святославові вирішити долю війни поєдинком між ними:
«Той не прийняв виклику і додав знущальні слова, що він, мовляв, краще за ворога розуміє свою користь, а якщо імператор не бажає більш жити, то існують десятки тисяч інших шляхів до смерті; хай він і вибере, який захоче.»
Одначе русам не вдалося прорвати блокаду, яка ставала все тяжчою. Не вистачало їжі, руси та їхні союзники-угри та печеніги, були змушені їсти м"ясо своїх коней. Після загибелі Ікмора руське військо було близьке до деморалізації, оскільки візантійська панцирна кіннота виявилася дуже сильним супротивником. На тризні по Ікморові руси повбивали багато полонених, у тому числі жінок та дітей, яких було принесено в жертву за поганським звичаєм. Дехто з воєначальників виступав за те, щоб вночі таємно відплисти із Доростола по Дунаю та повернутися на Русь. Одначе це означало б наражатися на можливу зустріч із візантійським флотом, озброєним . Святослав на раді воєначальників переконав їх у тому, що треба зробити ще одне зусилля на полі бою.
Битва 20 липня 971 року
Вирішальна битва сталася 20 липня 971 р. Святослав перед битвою звернувся до воїнів, кажучи, що краще загинути, ніж попасти в полон (руські та візантійські літописці передають слова Святослава буквально в одних і тих самих словах). Візантійські джерела також кажуть, що Святослав наказав закрити брами Доростола, щоб ніхто й не думав про втечу з поля бою.
Руське військо вишикувалося звичною варязькою «стіною щитів» (візантійські джерела називають її «фалангою»). Якщо русів було принаймні 30 тисяч (а скоріше, їх було більше), то їхні лави перекрили повністю вигин Дунаю, у вершині якого стоїть Доростол (дивись схему бою). Таким чином, фланги русів були захищені від можливої атаки ромейської кінноти.
Перша атака русів була успішною, й вони нанесли багато втрат візантійцям. Атака візантійського резерва, який вів у бій сам імператор, допомогла стабілізувати ситуацію для візантійців, але руси продовжували наступати.
Тоді імператор Іоанн дав наказ війську повільно відступати від стін міста на рівнину, де візантійська кіннота могла б охобити фланги й тил русів. Руси (як колись римляни під Каннами) сприйняли заманювання їх супротивником за правдивий відступ, так що задум Цимісхія увінчався повним успіхом, і військо Святослава було оточене з усіх боків. Крім того, як і під Каннами римлянам, русам не пощастило в тому, що їм — за візантійською офіційною версією, завдяки допомозі св. великомученика Феодора Стратилата — сильний ураган метав пил прямо в обличчя. Це пояснило б невчасну реакцію русів на маневр візантійського війська по їхньому оточенню. Крім того, руси билися фронтом на південь, тобто сонце мало світити їм прямо в очі.
Частині руського війська вдалося прорватися в Доростол, але багато хто опинився у пастці між візантійською кіннотою та зачиненими брамами міста. Був поранений сам князь Святослав. Лев Диякон так представив результат битви: «кажуть, що в цій битві лягло п'ятнадцять тисяч п'ятсот скіфів, [на полі битви] підібрали двадцять тисяч щитів і дуже багато мечів. Серед ромеїв убитих було триста пятьдесят.» Візантійці також втратили багато пораненими.
Така різниця у втратах не є фантастичною (відомості про античні та середньовічні битви, де ми можемо бути певними щодо втрат сторін, часто дають картину подібного дисбалансу у втратах: Канни, Кіноскефали, Підна, Фарсал), і свідчить про те, що більшість русів загинула, коли тікала до стін Доростола.
Наступного дня Святослав відправив до імператора послів з пропозицією миру.
Закінчення облоги
23 липня 971 р. Святослав змушений був підписати мирний договір. Умови угоди полягали в тому, що руси йдуть з Болгарії на батьківщину, а візантійці забезпечують їм свободу виходу та дають хліба на дальню дорогу. Крім того, відновлюються торгові стосунки з Візантією. Святослав пообіцяв також ніколи не воювати з Візантією, Болгарією чи візантійськими володіннями в Криму, і зобов'язався приходити на допомогу Візантії, якщо на неї нападе ворог, тобто фактично визнав васальну залежність Русі від Імперії. Текст угоди зберігся в «Повісті врем'яних літ»:
«Згідно з другим договором, укладеним при Святославі, великому князеві Руському, і при Свінгельді, написаним при Феофілі Сінкелі за Іоанна, званого Цимським, царя грецького, в Дерстрі, місяця липня, індикта 14, [в літо 6479].
Я, Святослав, князь руський, як і клявся, так і скріпляю договором цим клятву свою. І хочу мати мир і справжню любов з кожним із великих, царів грецьких, і з Василем, і з Костянтином, і з богоданними царями, і з усіма людьми вашими, як і вся мені підвладна Русь, бояри і інші,— до кінця віку. Я ніколи не буду посягати на землю вашу, ані збирать [проти неї] людей, ані іншого народу не приведу на землю вашу чи на інші землі, що під владою грецькою, ані на володіння Корсунські з усіма їхніми городами, ані на землю Болгарську. А якщо хтось інший посягне на землю вашу, то я буду його ворогом і битимуся з ним. Як і клявся я царям грецьким, а зі мною бояри і Русь вся, будемо дотримуватися справедливого договору. А коли порушимо сказане тут і раніше, я і всі, хто зі мною і піді мною, хай будемо прокляті Богом, в якого віруємо, Перуном і Волосом, богом скота, і хай будемо жовті, як золото, і нехай своїм оружжям посічені будемо, і нехай умремо. Майте за правду це, що обіцяю вам нині і записав на хартії цій і своїми печатками скріпив».
За візантійськими відомостями хліб (по 20 кг) отримали 22 тис. руських воїнів. Якщо прийняти відомості Лева Диякона про те, що на початку облоги руське військо мало 60 тисяч, то втрати Святослава таким чином досягли 38 тисяч чоловік вбитими, померлими від ран і голоду і втікачами.
Виконуючи умови договору, Святослав видав візантійських полонених, що ще залишилися живі у Доростолі, і вирушив на Русь.
Посилання
- Лев Диакон. История. Книга девятая.
- У день пам'яті Св. Георгія згідно зі Скилицею
- . Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 липня 2008.
- Лев Диякон, 8.9
- Іоанн Скилиця, «Огляд історій»
- Дата відновлюється по зіставленню різних джерел. Лев Диякон назвав 23 липня, але ця дата визнана помилкою переписувача; вказується також дата 21 липня: Сюзюмов, 1974
- Так у візантійських джерелах. Скоріш за все, одначе, введення в дію резерва стався пізніше, коли руси відтіснили ромеїв до підніжжя горбів, що оточували Доростол. Дії резерву, а також те, що після того, як ромеї відступили до підніжжя горбів, руси повинні були атакувати їх знизу вгору, стабілізувало фронт ромеїв.
- Можна сумніватися щодо того, що Цимісхій заздалегідь розробив саме такий план бою. Таке вміле керування середньовічною армією було практично неможливе. Скоріш за все, імператор правильно оцінив ситуацію та вдало зімпровізував діями своєї кінноти
- Цікаво, що це число дуже близьке до того, яке, за Повістю Врем'яних Літ, Святослав начебто назвав візантійцям перед початком кампанії.
Джерела
- Лев Диакон. История. Книга девятая.
- Иоанн Скилица. О войне с Русью императоров Никифора Фоки и Иоанна Цимисхия
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000.
- Рад. енциклопедія історії України.- К., 1970.- т.2.
Література
- М.Ф. Котляр. Русько-візантійський договір 971 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dorosto lska oboro na 971 seriya bitv vijska velikogo knyazya kiyivskogo Svyatoslava Igorevicha proti vizantijskogo vijska ocholyuvanogo imperatorom Ioannom I Cimishiyem Dorostolska oborona Rusko vizantijski vijni Trizna voyiniv Svyatoslava Hajnrih Semigradskij 1884 Trizna voyiniv Svyatoslava Hajnrih Semigradskij 1884 Koordinati 44 07 07 pn sh 27 15 37 sh d 44 118611111138775982 pn sh 27 26027777780577921 sh d 44 118611111138775982 27 26027777780577921 Data 971 Misce Dorostol Rezultat Cimishij uklav mir zi Svyatoslavom Storoni Vizantiya Kiyivska Rus Komanduvachi Ioann I Cimishij Svyatoslav Igorevich Vijskovi sili 9 tisyach za povidomlennyam Ioana Skilici Do 4 tisyach cholovik urahovuyuchi ploshu forteci Vtrati nevidomi v ostannij bitvi 20 lipnya 971 350 vbitih bagato poranenih NevidomoPochatok oblogiZakripivshis u Bolgarskomu carstvi Svyatoslav 969 r v soyuzi z bolgarami rozpochav voyenni diyi proti Vizantijskoyi imperiyi Vizantijski vijska z 23 kvitnya do 22 lipnya 971 r provadili oblogu m Dorostola nini Silistra v Bolgariyi de buli osnovni vijskovi sili kiyivskogo knyazya Persha bitva vidbulasya 23 kvitnya 971 roku Silu Svyatoslava vizantijskij istorik Lev Diyakon ociniv v 60 tis voyiniv daye perebilshenu ocinku 330 tis Povist vrem yanih lit tak pishe pro vidnosnu chiselnist suprotivnikiv I poslav do grekiv zi slovami Hochu na vi iti I vzyati gorod vash yak i cej I skazali greki Mi ne duzhi suproti vas stati Tak vizmi iz nas dan i na druzhinu svoyu I skazhit nam skilki vas shob splatili mi na kozhnogo Ce zh govorili greki shob obduriti rus Ye zh bo greki mudri j do sogodni I reche yim Svyatoslav Ye nas dvadcyat tisyach I pribaviv desyat tisyach rusiv bo bulo lish desyat tisyach I vistavili greki sto tisyach proti Svyatoslava I ne dali dani I pishov Svyatoslav na grekiv I vijshli voni proti rusi I koli rus pobachila grekiv I duzhe zlyakalas bezlichi voyiv I reche Svyatoslav Uzhe nam divatisya nikudi I voleyu i nevoleyu stanemo suproti Tak ne posoromimo zemli Ruskoyi a lyazhemo tut kistmi Bo mertvij soromu ne maye Koli zh pobizhimo to sorom nam Tozh ne mayemo vtikati a stanem kripko Ya zh poperedu vas pidu A koli moya golova polyazhe to pro svoyi dumajte sami Miniatyura z Vatikanskogo manuskriptu XIV stolittya hronika XII stolittya Konstantina Manassiya Zverhu zobrazheno zavoyuvannya Svyatoslavom Bolgariyi znizu pohid Ioanna Cimishiya na Dorostol Armiyi suprotivnikiv zijshlisya na poli za 12 km vid Dorostola Dispoziciyu vijsk opisav Lev Diyakon Tavroskifi shilno stulili shiti i spisi nadavshi svoyim ryadam viglyadu stini i chekali suprotivnika na poli bitvi Imperator vishikuvav proti nih romeyiv roztashuvavshi odyagnenih v panciri vershnikiv z bokiv a strilciv i prashnikiv pozadu i nakazavshi yim bezupinno strilyati poviv falangu v bij Bij trivav do vechora iz zminnim uspihom ale pislya zahodu soncya rusi vidstupili v Dorostol Nastupnogo dnya vizantijci rozbili ukriplenij tabir bilya stin Dorostola pochavshi oblogu sho roztyagnulasya na majzhe 3 misyaci Dorostol buv silnoyu forteceyu na pravomu berezi Dunayu yaku vizantijci ne rizikuvali shturmuvati ale zate piddavali postijnomu obstrilu z kamenemetiv Kriza oblogi ta voyenna rada rusivV hodi oblogi rusi chasto robili vilazki proti vizantijciv pragnuchi prorvati blokadu Boyi buli tyazhkimi i sered vbitih buli viznachni voyenachalniki z oboh storin Na boci vizantijciv zaginuv rodich imperatora magistr Ioann Kurkuas sho vidznachivsya she pri rozgromi flotu knyazya Igorya v 941 a v ostannij bitvi oblogi rusam vdalosya vbiti Anemasa sina emira Krita yakij u poperednij bitvi zmig ubiti odnogo z ruskih voyenachalnikiv Ikmora sered ubitih znatnih rusiv takozh zgaduyetsya Sfenkel yakogo inodi ototozhnyuyut iz Sveneldom hocha za ruskimi vidomostyami vin nadovgo perezhiv Svyatoslava U 20 h chislah chervnya 2 tisyachi rusiv zrobili vdalij nichnij rejd na chovnah za prodovolstvom rozgrabuvavshi oboz vizantijskoyi armiyi Skilicya vidmitiv sho znimayuchi zbroyu z ubitih varvariv romeyi znahodili mizh nimi mertvih zhinok v cholovichomu odyazi yaki bilisya razom z cholovikami proti romeyiv Ioann Cimishij ne buv zacikavlenij u trivalij oblozi bo za jogo vidsutnosti v Konstantinopoli stalasya nevdala sproba perevorotu Shob priskoriti spravu vin za slovami Skilici zaproponuvav Svyatoslavovi virishiti dolyu vijni poyedinkom mizh nimi Toj ne prijnyav vikliku i dodav znushalni slova sho vin movlyav krashe za voroga rozumiye svoyu korist a yaksho imperator ne bazhaye bilsh zhiti to isnuyut desyatki tisyach inshih shlyahiv do smerti haj vin i vibere yakij zahoche Genrik Semiradskij Voyini Svyatoslava prinosyat polonenih u zhertvu poganskim bogam pid chas oblogi Dorostola Odnache rusam ne vdalosya prorvati blokadu yaka stavala vse tyazhchoyu Ne vistachalo yizhi rusi ta yihni soyuzniki ugri ta pechenigi buli zmusheni yisti m yaso svoyih konej Pislya zagibeli Ikmora ruske vijsko bulo blizke do demoralizaciyi oskilki vizantijska pancirna kinnota viyavilasya duzhe silnim suprotivnikom Na trizni po Ikmorovi rusi povbivali bagato polonenih u tomu chisli zhinok ta ditej yakih bulo prineseno v zhertvu za poganskim zvichayem Dehto z voyenachalnikiv vistupav za te shob vnochi tayemno vidplisti iz Dorostola po Dunayu ta povernutisya na Rus Odnache ce oznachalo b narazhatisya na mozhlivu zustrich iz vizantijskim flotom ozbroyenim greckim vognem Svyatoslav na radi voyenachalnikiv perekonav yih u tomu sho treba zrobiti she odne zusillya na poli boyu Duzhe shematichne zobrazhennya perebigu ostannoyi bitvi pid Dorostolom Pochatkove roztashuvannya vijsk pered bitvoyu Ataka rusiv Vidstup romeyiv vvedennya v diyu romejskogo rezerva Manevr romeyiv na otochennya ruskogo vijska Rozgrom i peresliduvannya ruskogo vijskaBitva 20 lipnya 971 rokuVirishalna bitva stalasya 20 lipnya 971 r Svyatoslav pered bitvoyu zvernuvsya do voyiniv kazhuchi sho krashe zaginuti nizh popasti v polon ruski ta vizantijski litopisci peredayut slova Svyatoslava bukvalno v odnih i tih samih slovah Vizantijski dzherela takozh kazhut sho Svyatoslav nakazav zakriti brami Dorostola shob nihto j ne dumav pro vtechu z polya boyu Ruske vijsko vishikuvalosya zvichnoyu varyazkoyu stinoyu shitiv vizantijski dzherela nazivayut yiyi falangoyu Yaksho rusiv bulo prinajmni 30 tisyach a skorishe yih bulo bilshe to yihni lavi perekrili povnistyu vigin Dunayu u vershini yakogo stoyit Dorostol divis shemu boyu Takim chinom flangi rusiv buli zahisheni vid mozhlivoyi ataki romejskoyi kinnoti Persha ataka rusiv bula uspishnoyu j voni nanesli bagato vtrat vizantijcyam Ataka vizantijskogo rezerva yakij viv u bij sam imperator dopomogla stabilizuvati situaciyu dlya vizantijciv ale rusi prodovzhuvali nastupati Todi imperator Ioann dav nakaz vijsku povilno vidstupati vid stin mista na rivninu de vizantijska kinnota mogla b ohobiti flangi j til rusiv Rusi yak kolis rimlyani pid Kannami sprijnyali zamanyuvannya yih suprotivnikom za pravdivij vidstup tak sho zadum Cimishiya uvinchavsya povnim uspihom i vijsko Svyatoslava bulo otochene z usih bokiv Krim togo yak i pid Kannami rimlyanam rusam ne poshastilo v tomu sho yim za vizantijskoyu oficijnoyu versiyeyu zavdyaki dopomozi sv velikomuchenika Feodora Stratilata silnij uragan metav pil pryamo v oblichchya Ce poyasnilo b nevchasnu reakciyu rusiv na manevr vizantijskogo vijska po yihnomu otochennyu Krim togo rusi bilisya frontom na pivden tobto sonce malo svititi yim pryamo v ochi Chastini ruskogo vijska vdalosya prorvatisya v Dorostol ale bagato hto opinivsya u pastci mizh vizantijskoyu kinnotoyu ta zachinenimi bramami mista Buv poranenij sam knyaz Svyatoslav Lev Diyakon tak predstaviv rezultat bitvi kazhut sho v cij bitvi lyaglo p yatnadcyat tisyach p yatsot skifiv na poli bitvi pidibrali dvadcyat tisyach shitiv i duzhe bagato mechiv Sered romeyiv ubitih bulo trista pyatdesyat Vizantijci takozh vtratili bagato poranenimi Taka riznicya u vtratah ne ye fantastichnoyu vidomosti pro antichni ta serednovichni bitvi de mi mozhemo buti pevnimi shodo vtrat storin chasto dayut kartinu podibnogo disbalansu u vtratah Kanni Kinoskefali Pidna Farsal i svidchit pro te sho bilshist rusiv zaginula koli tikala do stin Dorostola Nastupnogo dnya Svyatoslav vidpraviv do imperatora posliv z propoziciyeyu miru Zakinchennya oblogi23 lipnya 971 r Svyatoslav zmushenij buv pidpisati mirnij dogovir Umovi ugodi polyagali v tomu sho rusi jdut z Bolgariyi na batkivshinu a vizantijci zabezpechuyut yim svobodu vihodu ta dayut hliba na dalnyu dorogu Krim togo vidnovlyuyutsya torgovi stosunki z Vizantiyeyu Svyatoslav poobicyav takozh nikoli ne voyuvati z Vizantiyeyu Bolgariyeyu chi vizantijskimi volodinnyami v Krimu i zobov yazavsya prihoditi na dopomogu Vizantiyi yaksho na neyi napade vorog tobto faktichno viznav vasalnu zalezhnist Rusi vid Imperiyi Tekst ugodi zberigsya v Povisti vrem yanih lit Zgidno z drugim dogovorom ukladenim pri Svyatoslavi velikomu knyazevi Ruskomu i pri Svingeldi napisanim pri Feofili Sinkeli za Ioanna zvanogo Cimskim carya greckogo v Derstri misyacya lipnya indikta 14 v lito 6479 Ya Svyatoslav knyaz ruskij yak i klyavsya tak i skriplyayu dogovorom cim klyatvu svoyu I hochu mati mir i spravzhnyu lyubov z kozhnim iz velikih cariv greckih i z Vasilem i z Kostyantinom i z bogodannimi caryami i z usima lyudmi vashimi yak i vsya meni pidvladna Rus boyari i inshi do kincya viku Ya nikoli ne budu posyagati na zemlyu vashu ani zbirat proti neyi lyudej ani inshogo narodu ne privedu na zemlyu vashu chi na inshi zemli sho pid vladoyu greckoyu ani na volodinnya Korsunski z usima yihnimi gorodami ani na zemlyu Bolgarsku A yaksho htos inshij posyagne na zemlyu vashu to ya budu jogo vorogom i bitimusya z nim Yak i klyavsya ya caryam greckim a zi mnoyu boyari i Rus vsya budemo dotrimuvatisya spravedlivogo dogovoru A koli porushimo skazane tut i ranishe ya i vsi hto zi mnoyu i pidi mnoyu haj budemo proklyati Bogom v yakogo viruyemo Perunom i Volosom bogom skota i haj budemo zhovti yak zoloto i nehaj svoyim oruzhzhyam posicheni budemo i nehaj umremo Majte za pravdu ce sho obicyayu vam nini i zapisav na hartiyi cij i svoyimi pechatkami skripiv Za vizantijskimi vidomostyami hlib po 20 kg otrimali 22 tis ruskih voyiniv Yaksho prijnyati vidomosti Leva Diyakona pro te sho na pochatku oblogi ruske vijsko malo 60 tisyach to vtrati Svyatoslava takim chinom dosyagli 38 tisyach cholovik vbitimi pomerlimi vid ran i golodu i vtikachami Vikonuyuchi umovi dogovoru Svyatoslav vidav vizantijskih polonenih sho she zalishilisya zhivi u Dorostoli i virushiv na Rus PosilannyaLev Diakon Istoriya Kniga devyataya U den pam yati Sv Georgiya zgidno zi Skiliceyu Arhiv originalu za 4 bereznya 2022 Procitovano 4 lipnya 2008 Lev Diyakon 8 9 Ioann Skilicya Oglyad istorij Data vidnovlyuyetsya po zistavlennyu riznih dzherel Lev Diyakon nazvav 23 lipnya ale cya data viznana pomilkoyu perepisuvacha vkazuyetsya takozh data 21 lipnya Syuzyumov 1974 Tak u vizantijskih dzherelah Skorish za vse odnache vvedennya v diyu rezerva stavsya piznishe koli rusi vidtisnili romeyiv do pidnizhzhya gorbiv sho otochuvali Dorostol Diyi rezervu a takozh te sho pislya togo yak romeyi vidstupili do pidnizhzhya gorbiv rusi povinni buli atakuvati yih znizu vgoru stabilizuvalo front romeyiv Mozhna sumnivatisya shodo togo sho Cimishij zazdalegid rozrobiv same takij plan boyu Take vmile keruvannya serednovichnoyu armiyeyu bulo praktichno nemozhlive Skorish za vse imperator pravilno ociniv situaciyu ta vdalo zimprovizuvav diyami svoyeyi kinnoti Cikavo sho ce chislo duzhe blizke do togo yake za Povistyu Vrem yanih Lit Svyatoslav nachebto nazvav vizantijcyam pered pochatkom kampaniyi DzherelaLev Diakon Istoriya Kniga devyataya Ioann Skilica O vojne s Rusyu imperatorov Nikifora Foki i Ioanna Cimishiya Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Rad enciklopediya istoriyi Ukrayini K 1970 t 2 LiteraturaM F Kotlyar Rusko vizantijskij dogovir 971 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4