Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Княгиня Олена Михайлівна Кольцова Мосальська уроджена Гіка 22 січня 1828 в Бухаресті Румунія 15 листопада 1888 у Флоренц

Дора д'Істрія

Дора д'Істрія

Княгиня Олена Михайлівна Кольцова-Мосальська, уроджена Гіка (22 січня 1828 в Бухаресті, Румунія — 15 листопада 1888 у Флоренції, Італія) — румунська художниця, письменниця та альпіністка, яка довгий час жила в Російській імперії. Друкувалася під псевдонімом Дора д Істрія (Dora d Istria).

Дора д'Істрія
рум. Elena Ghica
image
При народженнірум. Elena Ghica
Народження3 лютого 1828(1828-02-03)[1][2][3] або 22 січня 1828(1828-01-22)
Бухарест, Румунія[1][…]
Смерть17 листопада 1888(1888-11-17)[1][2](60 років)
 Флоренція, Королівство Італія[2][…]
Похованняd
Країнаimage Волощина
Релігіяправослав'я
Діяльністьхудожниця, письменниця, есеїстка, історик, мандрівниця, альпіністка
Членd і Національна академія дей-Лінчей
Батькоd
У шлюбі зd
Автографimage
image Дора д'Істрія у Вікісховищі

Життєпис

Олена Гіка, що народилась 1828 року, походила з князівського роду Гіка (Ghika), витоки якого шукають в Албанії. Вихідці з цього роду з середини XVII століття були молдавськими і валаськими господарями. Її батьком був князь Міхай Гіка, а господарю Молдавії Григорію IV Гіка вона доводилася племінницею.

Княгиня Кольцова-Мосальська отримала в юності прекрасну освіту, яку потім продовжила за кордоном. Була поліглотом, вільно володіла більш ніж десятьма мовами, в тому числі румунською, російською, італійською, німецькою, англійською, французькою, латинською, давньо- і новогрецькою, албанською та ін. В столиці Пруссії вона справила велике враження на Александера фон Гумбольдта своїм знанням давньогрецької мови.

У 1849 році в Яссах одружилась з російським офіцером князем Олександром Кольцовим-Мосальским. Подружжя жило в Російській імперії до смерті князя в 1875 році.

Потім Олена Кольцова-Мосальська багато подорожувала країнами Європи, відвідала Швейцарію, Францію, Ірландію, Грецію і Анатолію. Побувала в США.

У 1885 році піднялася з провідником на вершини Монблана та Мьонха в Альпах, ставши, таким чином, першою російської альпіністкою.

За станом здоров'я змушена була переселитися з Росії до Італії у Флоренцію, де прожила до своєї смерті. Померла від защемлення грижі, похована на міському кладовищі Треспіано.

Творчість

Рано проявилися художні нахили Олени Гіки, які вона розвивала, навчаючись живопису в Дрездені, потім у Відні, Венеції та Берліні.

image
Пейзаж пензля Кольцової-Масальської

У Санкт-Петербурзі Олена Кольцова-Мосальська брала активну участь у мистецькому житті столиці. За свої пейзажі, виставлені в Академії мистецтв, була удостоєна нагороди. Полотна княгині, що відрізняються тонкою технікою і насиченим колоритом, головним чином, зображували природу та архітектуру країн південної Європи. Була представницею російського та західноєвропейського художнього напряму бідермаєр.

У 1855 році виступила на літературній ниві з книгою «La vie monastique dans l'eglise orientale» (яка потім неодноразово перевидавалася). Писала французькою під псевдонімом Графиня Дора Д Істріа (Comtesse Dora d Istria).

Написала низку статей з історії мистецтва, літератури, політичних, соціальних і релігійних питань в часописах та газетах майже всіх європейських країн. Своїми літературними творами і публіцистикою здобула популярність в Європі.

Олена Кольцова-Мосальська входила до багатьох європейських наукових товариств, зокрема, Італійської Академії.

Грецьким парламентом їй було присвоєно звання «великої громадянки» і почесне громадянство від багатьох італійських міст.

Олена Кольцова-Мосальська почала вивчати історію Албанії в 1866 році і стала головним захисником албанської справи в Західній Європі, незважаючи на те, що ніколи не вивчала албанську мову. Її книзі «Gli Albanesi in Rumenia» передувала низка статей про національності з Південно-Східної Європи та їхню боротьбу за незалежність. Після появи статей про етнічну ідентичність Румунії (1859), Греції (1860) та Сербії (1865), Дора д'Істрія опублікувала в 1866 році статтю про особливості албанської національності за народними піснями. Дослідження було перекладено албанською мовою в 1867 році італо-албанським патріотом Дімітером Камардою. Після цього з'явилась революційна поема, яка закликаючи албанців піднятися на визвольну боротьбу проти османів

Відтепер Дора д'Істрія стала відома в албанських націоналістичних колах, які використовували її ім'я, щоб отримати підтримку у своїй справі. Ця ситуація була взаємною і також стимулювала їй ще більше працювати в даній тематиці (особливо її листування). Вона співпрацювала з багатьма албанськими патріотами. Після публікації Глі Альбанесі в Румунії … албанські націоналісти в Італії оголосили Олену Гіку некоронованою королевою Албанії.

Твори

  • La vie monastique dans l'eglise orientale (1855, 3-е изд., 1858);
  • Les femmes en Orient (Цюрих, 1858; по-російськи в «Закордонному Віснику», 1865);
  • Excursion en Roumelie et en Moree (Цюрих, 1858);
  • Des femmes par une femme (Цюрих, 1864; російський переклад СПб., 1866);
  • Les roumains et la papaute;
  • La poesie des Ottomans (П., 1877, 2-е изд.);
  • Gli Albanesi in Rumenia (історія князів Гіка в XVII—XIX століттях) (2-е изд., Флоренція, 1873);
  • ряд статей у журналах і газетах.

Громадська діяльність

Олена Кольцова-Мосальська (Гіка) була обрана:

  • Почесним членом Афінського археологічного товариства (1860),
  • Членом Французького Географічного товариства (1866),
  • Член-кореспондентом Венеціанської академії (1868),
  • Почесним членом Академії Мілана (1868),
  • Почесним членом наукових товариств Трієста та Афін (1870),
  • Почесним президентом національного гімнастичного товариства Константинополя (1870),
  • Почесним президентом товариства Elicona Смірна (Азія) (1871),
  • Членом Академії в Урбіно (1871),
  • Член Товариства з розвитку італійського театрального мистецтва у Флоренції (1872),
  • Почесним віце-президентом Асоціації сприяння навчанню грецьких жінок (1872),
  • Членом римської академії (1873),
  • Почесним членом неапольської Академії Pitagorica (1873)
  • Членом Національної академії мистецтв Барселони,
  • Членом Інституту археології Буенос-Айреса (1873),
  • Членом Італійського товариства вивчення Сходу (1873) тощо.

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Biographisches Lexikon zur Geschichte Südosteuropas / Hrsg.: M. Bernath, K. Nehring, Leibniz-Institut für Ost- und Südosteuropaforschung — R. Oldenbourg Verlag, 1974.
    d:Track:Q15200936d:Track:Q33600491d:Track:Q2123860d:Track:Q1664940d:Track:Q33599511
  4. Dizionario Biografico dell'Educazione 1800-2000 — Editrice Bibliografica, 2013.
    d:Track:Q19753436d:Track:Q106996736
  5. ЦГИА СПб. ф.19. оп.126. д.1539. с. 199. Метрические книги православных церквей за границей.
  6. Кольцова-Мосальская, Елена Михайловна // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
  7. Гика, Елена Михайловна // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  8. . Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 27 березня 2020.
  9. Liviu Bordaș, Dor de Dunăre şi alte nostalgii cosmopolite — Preţul cosmopolitismului [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], in , No. 437, August, 2008.
  10. Skendi, Stavro (1967). . Princeton: Princeton University Press. с. 118. ISBN . Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 27 березня 2020.
  11. Paul Cernovodeanu et al., Elena Ghica — Dora d'Istria. Online at Ghyka.net [ 30 січня 2012 у Wayback Machine.]
  12. Nathalie Clayer, Origins of Albanian nationalism, Karthala, Paris, 2007, p.209, apud Paul Cernovodeanu et al., Elena Ghica — Dora d'Istria. Online at Ghyka.net [ 30 січня 2012 у Wayback Machine.]

Література

Посилання

  • Dora d Istria
  • ELENA GHICA — DORA d ISTRIA [ 30 січня 2012 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Knyaginya Olena Mihajlivna Kolcova Mosalska urodzhena Gika 22 sichnya 1828 v Buharesti Rumuniya 15 listopada 1888 u Florenciyi Italiya rumunska hudozhnicya pismennicya ta alpinistka yaka dovgij chas zhila v Rosijskij imperiyi Drukuvalasya pid psevdonimom Dora d Istriya Dora d Istria Dora d Istriyarum Elena GhicaPri narodzhennirum Elena GhicaNarodzhennya3 lyutogo 1828 1828 02 03 1 2 3 abo 22 sichnya 1828 1828 01 22 Buharest Rumuniya 1 Smert17 listopada 1888 1888 11 17 1 2 60 rokiv Florenciya Korolivstvo Italiya 2 PohovannyadKrayina VoloshinaReligiyapravoslav yaDiyalnisthudozhnicya pismennicya eseyistka istorik mandrivnicya alpinistkaChlend i Nacionalna akademiya dej LinchejBatkodU shlyubi zdAvtograf Dora d Istriya u VikishovishiZhittyepisOlena Gika sho narodilas 1828 roku pohodila z knyazivskogo rodu Gika Ghika vitoki yakogo shukayut v Albaniyi Vihidci z cogo rodu z seredini XVII stolittya buli moldavskimi i valaskimi gospodaryami Yiyi batkom buv knyaz Mihaj Gika a gospodaryu Moldaviyi Grigoriyu IV Gika vona dovodilasya pleminniceyu Knyaginya Kolcova Mosalska otrimala v yunosti prekrasnu osvitu yaku potim prodovzhila za kordonom Bula poliglotom vilno volodila bilsh nizh desyatma movami v tomu chisli rumunskoyu rosijskoyu italijskoyu nimeckoyu anglijskoyu francuzkoyu latinskoyu davno i novogreckoyu albanskoyu ta in V stolici Prussiyi vona spravila velike vrazhennya na Aleksandera fon Gumboldta svoyim znannyam davnogreckoyi movi U 1849 roci v Yassah odruzhilas z rosijskim oficerom knyazem Oleksandrom Kolcovim Mosalskim Podruzhzhya zhilo v Rosijskij imperiyi do smerti knyazya v 1875 roci Potim Olena Kolcova Mosalska bagato podorozhuvala krayinami Yevropi vidvidala Shvejcariyu Franciyu Irlandiyu Greciyu i Anatoliyu Pobuvala v SShA U 1885 roci pidnyalasya z providnikom na vershini Monblana ta Monha v Alpah stavshi takim chinom pershoyu rosijskoyi alpinistkoyu Za stanom zdorov ya zmushena bula pereselitisya z Rosiyi do Italiyi u Florenciyu de prozhila do svoyeyi smerti Pomerla vid zashemlennya grizhi pohovana na miskomu kladovishi Trespiano TvorchistRano proyavilisya hudozhni nahili Oleni Giki yaki vona rozvivala navchayuchis zhivopisu v Drezdeni potim u Vidni Veneciyi ta Berlini Pejzazh penzlya Kolcovoyi Masalskoyi U Sankt Peterburzi Olena Kolcova Mosalska brala aktivnu uchast u misteckomu zhitti stolici Za svoyi pejzazhi vistavleni v Akademiyi mistectv bula udostoyena nagorodi Polotna knyagini sho vidriznyayutsya tonkoyu tehnikoyu i nasichenim koloritom golovnim chinom zobrazhuvali prirodu ta arhitekturu krayin pivdennoyi Yevropi Bula predstavniceyu rosijskogo ta zahidnoyevropejskogo hudozhnogo napryamu bidermayer U 1855 roci vistupila na literaturnij nivi z knigoyu La vie monastique dans l eglise orientale yaka potim neodnorazovo perevidavalasya Pisala francuzkoyu pid psevdonimom Grafinya Dora D Istria Comtesse Dora d Istria Napisala nizku statej z istoriyi mistectva literaturi politichnih socialnih i religijnih pitan v chasopisah ta gazetah majzhe vsih yevropejskih krayin Svoyimi literaturnimi tvorami i publicistikoyu zdobula populyarnist v Yevropi Olena Kolcova Mosalska vhodila do bagatoh yevropejskih naukovih tovaristv zokrema Italijskoyi Akademiyi Greckim parlamentom yij bulo prisvoyeno zvannya velikoyi gromadyanki i pochesne gromadyanstvo vid bagatoh italijskih mist Olena Kolcova Mosalska pochala vivchati istoriyu Albaniyi v 1866 roci i stala golovnim zahisnikom albanskoyi spravi v Zahidnij Yevropi nezvazhayuchi na te sho nikoli ne vivchala albansku movu Yiyi knizi Gli Albanesi in Rumenia pereduvala nizka statej pro nacionalnosti z Pivdenno Shidnoyi Yevropi ta yihnyu borotbu za nezalezhnist Pislya poyavi statej pro etnichnu identichnist Rumuniyi 1859 Greciyi 1860 ta Serbiyi 1865 Dora d Istriya opublikuvala v 1866 roci stattyu pro osoblivosti albanskoyi nacionalnosti za narodnimi pisnyami Doslidzhennya bulo perekladeno albanskoyu movoyu v 1867 roci italo albanskim patriotom Dimiterom Kamardoyu Pislya cogo z yavilas revolyucijna poema yaka zaklikayuchi albanciv pidnyatisya na vizvolnu borotbu proti osmaniv Vidteper Dora d Istriya stala vidoma v albanskih nacionalistichnih kolah yaki vikoristovuvali yiyi im ya shob otrimati pidtrimku u svoyij spravi Cya situaciya bula vzayemnoyu i takozh stimulyuvala yij she bilshe pracyuvati v danij tematici osoblivo yiyi listuvannya Vona spivpracyuvala z bagatma albanskimi patriotami Pislya publikaciyi Gli Albanesi v Rumuniyi albanski nacionalisti v Italiyi ogolosili Olenu Giku nekoronovanoyu korolevoyu Albaniyi TvoriLa vie monastique dans l eglise orientale 1855 3 e izd 1858 Les femmes en Orient Cyurih 1858 po rosijski v Zakordonnomu Visniku 1865 Excursion en Roumelie et en Moree Cyurih 1858 Des femmes par une femme Cyurih 1864 rosijskij pereklad SPb 1866 Les roumains et la papaute La poesie des Ottomans P 1877 2 e izd Gli Albanesi in Rumenia istoriya knyaziv Gika v XVII XIX stolittyah 2 e izd Florenciya 1873 ryad statej u zhurnalah i gazetah Gromadska diyalnistOlena Kolcova Mosalska Gika bula obrana Pochesnim chlenom Afinskogo arheologichnogo tovaristva 1860 Chlenom Francuzkogo Geografichnogo tovaristva 1866 Chlen korespondentom Venecianskoyi akademiyi 1868 Pochesnim chlenom Akademiyi Milana 1868 Pochesnim chlenom naukovih tovaristv Triyesta ta Afin 1870 Pochesnim prezidentom nacionalnogo gimnastichnogo tovaristva Konstantinopolya 1870 Pochesnim prezidentom tovaristva Elicona Smirna Aziya 1871 Chlenom Akademiyi v Urbino 1871 Chlen Tovaristva z rozvitku italijskogo teatralnogo mistectva u Florenciyi 1872 Pochesnim vice prezidentom Asociaciyi spriyannya navchannyu greckih zhinok 1872 Chlenom rimskoyi akademiyi 1873 Pochesnim chlenom neapolskoyi Akademiyi Pitagorica 1873 Chlenom Nacionalnoyi akademiyi mistectv Barseloni Chlenom Institutu arheologiyi Buenos Ajresa 1873 Chlenom Italijskogo tovaristva vivchennya Shodu 1873 tosho PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Biographisches Lexikon zur Geschichte Sudosteuropas Hrsg M Bernath K Nehring Leibniz Institut fur Ost und Sudosteuropaforschung R Oldenbourg Verlag 1974 d Track Q15200936d Track Q33600491d Track Q2123860d Track Q1664940d Track Q33599511 Dizionario Biografico dell Educazione 1800 2000 Editrice Bibliografica 2013 d Track Q19753436d Track Q106996736 CGIA SPb f 19 op 126 d 1539 s 199 Metricheskie knigi pravoslavnyh cerkvej za granicej Kolcova Mosalskaya Elena Mihajlovna Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros Gika Elena Mihajlovna Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 27 bereznya 2020 Liviu Bordaș Dor de Dunăre si alte nostalgii cosmopolite Preţul cosmopolitismului 24 veresnya 2015 u Wayback Machine in No 437 August 2008 Skendi Stavro 1967 Princeton Princeton University Press s 118 ISBN 9781400847761 Arhiv originalu za 1 veresnya 2018 Procitovano 27 bereznya 2020 Paul Cernovodeanu et al Elena Ghica Dora d Istria Online at Ghyka net 30 sichnya 2012 u Wayback Machine Nathalie Clayer Origins of Albanian nationalism Karthala Paris 2007 p 209 apud Paul Cernovodeanu et al Elena Ghica Dora d Istria Online at Ghyka net 30 sichnya 2012 u Wayback Machine LiteraturaGika Elena Mihajlovna Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Kolcova Mosalskaya Elena Mihajlovna Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros PosilannyaDora d Istria ELENA GHICA DORA d ISTRIA 30 sichnya 2012 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ