Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Національний парк «Долина Смерті» (англ. Death Valley National Park) — найпосушливіший національний парк у США, розташований на схід від гірського хребта Сьєрра-Невада в штаті Каліфорнія та частинно в невеликому анклаві штату Невада.
Загальний опис
Площа парку становить 13 518 км², містить у собі долину Саліна, більшу частину долини Долина Панамінт, майже всю Долину Смерті, а також території декількох гірських систем. Із усіх національних парків США має найсухіший і найжаркіший клімат. На території парку, в місці, відомому як [ru] (англ. Badwater), розташована друга за глибиною наземна точка в західній півкулі — 86 м нижче рівня моря.
До присвоєння парку природоохоронного статусу тут в основному займалися золотодобуванням. Перші білошкірі американці з'явилися на території нинішнього парку ще взимку 1849, сподіваючись собі заощадити часу й скоротити шлях до копалень золота в Каліфорнії — та після тижнів важкої подорожі й смерті одного з подорожніх назвали місце «долиною смерті». Наприкінці XIX — початку XX століття в долині швидко з'являлися й розвивалися поселення, жителі яких займалися золотодобуванням, — однак виявилися вони недовговічними. Єдиною довгочасною дохідною рудою виявилася бура — мінерал, що використовувався для виробництва мила й у промисловості. Для транспортування цієї руди використовувалися візки, запряжені 18 мулами й парою коней — згодом така незвичайна практика транспортування стала основою для створення численних книг, радіо й телепередач, а також кінофільмів. Національним пам'ятником долина смерті була оголошена в 1933 році, після чого вона потрапила під охорону державою. В 1994 році статус національного пам'ятника був замінений на статус національного парку, у цьому ж році територія парку була розширена, увібравши в себе долини Саліна і Юрика.
Навколишнє середовище парку стало результатом геологічних перетворень на цій території, які мають довгу й складну історію. Найстаріші гірські породи утворювалися в результаті метаморфічних змін принаймні 1700 млн років тому. У минулому, на цьому місці були теплі й мілководні внутрішні моря, що залишили великі морські відкладання; і так тривало доти, поки ущелина не відкрила шлях у Тихий океан. Відкладання тривали й далі доти, поки зона субдукції не сформувала прибережну зону. Гори й ряд вулканів, що утворювалися на заході, закрили шлях до океану. Пізніше земна кора стала розриватися, створивши аридний рельєф, який ми спостерігаємо сьогодні. Долини були заповнені осадовими породами, а в вологі часи льодовикових періодів озерами, такими як озеро Менлі.
Географія
До складу парку входять дві великі долини — Смерті й Панамінт, кожна з яких утворювалася кілька мільйонів років тому й обидві обмежені гірськими ланцюгами, що простягнулися з півночі на південь. Ці, а також інші сусідні долини, відповідають загальній тенденції топографічної структури Провінції хребтів і долин (англ. Basin and Range Province), за одним винятком: у центральній частині долини Смерті є ряд паралельних геологічних розломів, у результаті чого центральна частина долини трохи розширена.
У цей час відбувається процес подальшого підвищення навколишніх гір і зниження дна долини. Процес підйому Чорних гір відбувається настільки швидко, що алювіальні віяла (конусоподібні відкладення потоку в горловині каньйонів) від них відносно невеликі й круті в порівнянні з величезними алювіальними віялами, що виходять із хребта Панамінт. У результаті швидкого росту в багатьох місцях уздовж Чорних гір утворювалися так звані «келихо-подібні каньйони», а не класичні V-подібні, що сходяться в точці потоку. Замість цього форма V закінчується в каньйоні на півшляху вниз відносно невеликим і крутим алювіальним віялом, на якому накопичуються відкладення потоку.
Найвищим місцем парку є хребет Панамінт із піком Телескоп висотою 3,368 м над рівнем моря. Долина Смерті є перехідною зоною від північної частини пустелі Мохаве й п'ятьма гірськими хребтами уздовж Тихого океану, три з яких (Сьєрра-Невада, Аргус і Панамінт) є значними бар'єрами. Повітряні потоки, швидко спускаючись із гір, у результаті адіабатичного процесу сильно нагріваються й втрачають вологу, у результаті чого виникає сухе й гаряче повітря — цей процес кліматологи називають «дощовою тінню». У результаті цього процесу долина Смерті вважається найбільш посушливою територією Північної Америки, де в районі [ru] у рік у середньому випадає всього 43 мм опадів (у деякі роки там не реєструється дощів). Щорічний середній рівень випадання опадів коливається від 48 мм у місцях нижче рівня моря до 380 мм у горах, що оточують долину. Коли ж дощ нарешті приходить, він часто викликає рясні зливові повені, які змінюють структуру ландшафту й іноді створюють дуже дрібні тимчасові озера.
На рівні 86 м нижче рівня моря перебуває друга найнижча точка земної поверхні в західній півкулі (після ДЕ-САН-ХУЛІАН в Аргентині), а на відстані всього 140 км від цього місця вершина Вітні піднімається на висоту 4421 м над рівнем моря. Це місце є останньою точкою в дренажній системі Великого Басейну, і хоча в цей час цей факт не має практичного значення, у попередні, вологіші часи в цьому місці збиралася вода із усього регіону, утворюючи велике прадавнє солоне озеро Менлі, яке згодом висохло, утворивши . Таким чином, соляні озера в долині вважаються одними з найбільших озер у світі, багатими такими мінералами як бура, різними солями й гідратами. Найбільше соляне озеро в парку простягнулося на 65 км, загальною площею 500 км² покриваючи дно долини. Другим широко відомим таким соляним озером є , також знамените своїми загадковими каменями, що рухаються.
10 липня 1913 року в Долині Смерті в районі Бедвотер була зафіксована рекордно висока температура — +57 °C, і досі ця температура залишається найвищою зареєстрованою в Північній Америці. Щоденні денні літні температури перевищуючі 50 °C звичайні для території парку, а в зимові ночі температура іноді опускається нижче нуля. Кілька струмків у долині Смерті живляться підземними водами водоносних горизонтів, які тягнуться на схід до південних районів штатів Юта й Невада. Більша частина води в цих водоносних горизонтах накопичилася там кілька тисяч років тому, під час льодовикових періодів епохи плейстоцену, коли клімат був м'якше й прохолодніше. Сучасний сухий клімат не дозволяє заповнювати споживані запаси води в горизонтах.
Жаркий і сухий клімат перешкоджає формуванню ґрунту. Зсуви є основним процесом ерозії результат якого — оголені гірські хребти з майже повною відсутністю ґрунту. Піщані дюни в парку нечисленні. Найвідомішим місцем є дюни із кварцового піску в районі Стоувпайп-Веллс (англ. Stovepipe Wells), інше місце перебуває за 16 км до півночі, де дюни утворені із травертинового піску.
Відомі пам'ятки та локації
Див. також
Посилання
- Geology of National Parks: Fifth Edition, Ann G. Harris, Esther Tuttle, Sherwood D., Tuttle (Iowa, Kendall/Hunt Publishing; 1997)
- Geology Underfoot in Death Valley and Owens Valley, Sharp, Glazner (Mountain Press Publishing Company, Missoula; 1997)
- Geology of U.S. Parklands: Fifth Edition, Eugene P. Kiver and David V. Harris (Jonh Wiley & Sons; New York; 1999)
- National Park Service (some adapted public domain text):
- [1] [Архівовано 23 листопада 2003 у Archive.is],
- [2] [Архівовано 23 листопада 2003 у Archive.is],
- [3] [Архівовано 21 листопада 2003 у Archive.is],
- [4] [Архівовано 12 грудня 2000 у Archive.is],
- [5] [Архівовано 28 грудня 2002 у Archive.is],
- [6] [Архівовано 30 грудня 2005 у Archive.is]
- Plants of Death Valley, Death — Valley. US —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dolina Smerti znachennya Nacionalnij park Dolina Smerti angl Death Valley National Park najposushlivishij nacionalnij park u SShA roztashovanij na shid vid girskogo hrebta Syerra Nevada v shtati Kaliforniya ta chastinno v nevelikomu anklavi shtatu Nevada Tochka Beduoter 86 m nizhche rivnya morya Viz zapryazhenij 20 mulami Poselennya Skidu v 1906 r Kojot Pustelna ribka Razriz Dolini Smerti Karta nacionalnogo parka Zhovtim pokazani tochki nizhche rivnya morya Svitlina parku z kosmosuZagalnij opisPlosha parku stanovit 13 518 km mistit u sobi dolinu Salina bilshu chastinu dolini Dolina Panamint majzhe vsyu Dolinu Smerti a takozh teritoriyi dekilkoh girskih sistem Iz usih nacionalnih parkiv SShA maye najsuhishij i najzharkishij klimat Na teritoriyi parku v misci vidomomu yak ru angl Badwater roztashovana druga za glibinoyu nazemna tochka v zahidnij pivkuli 86 m nizhche rivnya morya Do prisvoyennya parku prirodoohoronnogo statusu tut v osnovnomu zajmalisya zolotodobuvannyam Pershi biloshkiri amerikanci z yavilisya na teritoriyi ninishnogo parku she vzimku 1849 spodivayuchis sobi zaoshaditi chasu j skorotiti shlyah do kopalen zolota v Kaliforniyi ta pislya tizhniv vazhkoyi podorozhi j smerti odnogo z podorozhnih nazvali misce dolinoyu smerti Naprikinci XIX pochatku XX stolittya v dolini shvidko z yavlyalisya j rozvivalisya poselennya zhiteli yakih zajmalisya zolotodobuvannyam odnak viyavilisya voni nedovgovichnimi Yedinoyu dovgochasnoyu dohidnoyu rudoyu viyavilasya bura mineral sho vikoristovuvavsya dlya virobnictva mila j u promislovosti Dlya transportuvannya ciyeyi rudi vikoristovuvalisya vizki zapryazheni 18 mulami j paroyu konej zgodom taka nezvichajna praktika transportuvannya stala osnovoyu dlya stvorennya chislennih knig radio j teleperedach a takozh kinofilmiv Nacionalnim pam yatnikom dolina smerti bula ogoloshena v 1933 roci pislya chogo vona potrapila pid ohoronu derzhavoyu V 1994 roci status nacionalnogo pam yatnika buv zaminenij na status nacionalnogo parku u comu zh roci teritoriya parku bula rozshirena uvibravshi v sebe dolini Salina i Yurika Navkolishnye seredovishe parku stalo rezultatom geologichnih peretvoren na cij teritoriyi yaki mayut dovgu j skladnu istoriyu Najstarishi girski porodi utvoryuvalisya v rezultati metamorfichnih zmin prinajmni 1700 mln rokiv tomu U minulomu na comu misci buli tepli j milkovodni vnutrishni morya sho zalishili veliki morski vidkladannya i tak trivalo doti poki ushelina ne vidkrila shlyah u Tihij okean Vidkladannya trivali j dali doti poki zona subdukciyi ne sformuvala priberezhnu zonu Gori j ryad vulkaniv sho utvoryuvalisya na zahodi zakrili shlyah do okeanu Piznishe zemna kora stala rozrivatisya stvorivshi aridnij relyef yakij mi sposterigayemo sogodni Dolini buli zapovneni osadovimi porodami a v vologi chasi lodovikovih periodiv ozerami takimi yak ozero Menli GeografiyaDo skladu parku vhodyat dvi veliki dolini Smerti j Panamint kozhna z yakih utvoryuvalasya kilka miljoniv rokiv tomu j obidvi obmezheni girskimi lancyugami sho prostyagnulisya z pivnochi na pivden Ci a takozh inshi susidni dolini vidpovidayut zagalnij tendenciyi topografichnoyi strukturi Provinciyi hrebtiv i dolin angl Basin and Range Province za odnim vinyatkom u centralnij chastini dolini Smerti ye ryad paralelnih geologichnih rozlomiv u rezultati chogo centralna chastina dolini trohi rozshirena U cej chas vidbuvayetsya proces podalshogo pidvishennya navkolishnih gir i znizhennya dna dolini Proces pidjomu Chornih gir vidbuvayetsya nastilki shvidko sho alyuvialni viyala konusopodibni vidkladennya potoku v gorlovini kanjoniv vid nih vidnosno neveliki j kruti v porivnyanni z velicheznimi alyuvialnimi viyalami sho vihodyat iz hrebta Panamint U rezultati shvidkogo rostu v bagatoh miscyah uzdovzh Chornih gir utvoryuvalisya tak zvani keliho podibni kanjoni a ne klasichni V podibni sho shodyatsya v tochci potoku Zamist cogo forma V zakinchuyetsya v kanjoni na pivshlyahu vniz vidnosno nevelikim i krutim alyuvialnim viyalom na yakomu nakopichuyutsya vidkladennya potoku Najvishim miscem parku ye hrebet Panamint iz pikom Teleskop visotoyu 3 368 m nad rivnem morya Dolina Smerti ye perehidnoyu zonoyu vid pivnichnoyi chastini pusteli Mohave j p yatma girskimi hrebtami uzdovzh Tihogo okeanu tri z yakih Syerra Nevada Argus i Panamint ye znachnimi bar yerami Povitryani potoki shvidko spuskayuchis iz gir u rezultati adiabatichnogo procesu silno nagrivayutsya j vtrachayut vologu u rezultati chogo vinikaye suhe j garyache povitrya cej proces klimatologi nazivayut doshovoyu tinnyu U rezultati cogo procesu dolina Smerti vvazhayetsya najbilsh posushlivoyu teritoriyeyu Pivnichnoyi Ameriki de v rajoni ru u rik u serednomu vipadaye vsogo 43 mm opadiv u deyaki roki tam ne reyestruyetsya doshiv Shorichnij serednij riven vipadannya opadiv kolivayetsya vid 48 mm u miscyah nizhche rivnya morya do 380 mm u gorah sho otochuyut dolinu Koli zh dosh nareshti prihodit vin chasto viklikaye ryasni zlivovi poveni yaki zminyuyut strukturu landshaftu j inodi stvoryuyut duzhe dribni timchasovi ozera Na rivni 86 m nizhche rivnya morya perebuvaye druga najnizhcha tochka zemnoyi poverhni v zahidnij pivkuli pislya DE SAN HULIAN v Argentini a na vidstani vsogo 140 km vid cogo miscya vershina Vitni pidnimayetsya na visotu 4421 m nad rivnem morya Ce misce ye ostannoyu tochkoyu v drenazhnij sistemi Velikogo Basejnu i hocha v cej chas cej fakt ne maye praktichnogo znachennya u poperedni vologishi chasi v comu misci zbiralasya voda iz usogo regionu utvoryuyuchi velike pradavnye solone ozero Menli yake zgodom visohlo utvorivshi Takim chinom solyani ozera v dolini vvazhayutsya odnimi z najbilshih ozer u sviti bagatimi takimi mineralami yak bura riznimi solyami j gidratami Najbilshe solyane ozero v parku prostyagnulosya na 65 km zagalnoyu plosheyu 500 km pokrivayuchi dno dolini Drugim shiroko vidomim takim solyanim ozerom ye takozh znamenite svoyimi zagadkovimi kamenyami sho ruhayutsya 10 lipnya 1913 roku v Dolini Smerti v rajoni Bedvoter bula zafiksovana rekordno visoka temperatura 57 C i dosi cya temperatura zalishayetsya najvishoyu zareyestrovanoyu v Pivnichnij Americi Shodenni denni litni temperaturi perevishuyuchi 50 C zvichajni dlya teritoriyi parku a v zimovi nochi temperatura inodi opuskayetsya nizhche nulya Kilka strumkiv u dolini Smerti zhivlyatsya pidzemnimi vodami vodonosnih gorizontiv yaki tyagnutsya na shid do pivdennih rajoniv shtativ Yuta j Nevada Bilsha chastina vodi v cih vodonosnih gorizontah nakopichilasya tam kilka tisyach rokiv tomu pid chas lodovikovih periodiv epohi plejstocenu koli klimat buv m yakshe j proholodnishe Suchasnij suhij klimat ne dozvolyaye zapovnyuvati spozhivani zapasi vodi v gorizontah Zharkij i suhij klimat pereshkodzhaye formuvannyu gruntu Zsuvi ye osnovnim procesom eroziyi rezultat yakogo ogoleni girski hrebti z majzhe povnoyu vidsutnistyu gruntu Pishani dyuni v parku nechislenni Najvidomishim miscem ye dyuni iz kvarcovogo pisku v rajoni Stouvpajp Vells angl Stovepipe Wells inshe misce perebuvaye za 16 km do pivnochi de dyuni utvoreni iz travertinovogo pisku Vidomi pam yatki ta lokaciyiFernes Krik Ruhli vi ka meni TekopaDiv takozhDolina SmertiPosilannyaGeology of National Parks Fifth Edition Ann G Harris Esther Tuttle Sherwood D Tuttle Iowa Kendall Hunt Publishing 1997 ISBN 0 7872 5353 7 Geology Underfoot in Death Valley and Owens Valley Sharp Glazner Mountain Press Publishing Company Missoula 1997 ISBN 0 87842 362 1 Geology of U S Parklands Fifth Edition Eugene P Kiver and David V Harris Jonh Wiley amp Sons New York 1999 ISBN 0 471 33218 6 National Park Service some adapted public domain text 1 Arhivovano 23 listopada 2003 u Archive is 2 Arhivovano 23 listopada 2003 u Archive is 3 Arhivovano 21 listopada 2003 u Archive is 4 Arhivovano 12 grudnya 2000 u Archive is 5 Arhivovano 28 grudnya 2002 u Archive is 6 Arhivovano 30 grudnya 2005 u Archive is Plants of Death Valley Death Valley US