Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Доктринали під час Реставрації Бурбонів (1814–1830) і Липневої монархії (1830–1848) (фр. doctrinaires) були групою французьких роялістів, які сподівалися примирити монархію з Французькою революцією та владу зі свободою. Ці ліберальні роялісти на чолі з Руайер-Коларом виступали за конституційну монархію, але із сильно обмеженим виборчим правом — Людовик XVIII, який був відновлений на престолі, надав французам Хартію з Палатою перів і Палата депутатів обиралася за жорсткими виборчими законами (лише близько 100 000 французів мали на той час право голосу). Доктринери були як центристами, так і консервативно-ліберальною групою , але на той час ліберали вважалися основною політичною течією лівих, тому групу вважали лівоцентристською групою.
Доктринали | |
|---|---|
| Країна |  Липнева монархія і  Реставрація Бурбонів |
| Дата заснування | 8 липня 1815 |
| Дата розпуску | 1848 |
| Ідеологія | Хартизм Класичний лібералізм Консервативний лібералізм Орлеаністи (меншість) |
Під час Липневої монархії вони були інтелектуальною та політичною групою в Партії Опору. На чолі з герцогом Бройлем і Франсуа Гізо доктринери займали впливові пости протягом правління Луї-Філіпа. Бройль (1835–1836) і Ґізо (1847–1848) були прем’єр-міністрами Франції, хоча Ґізо та доктринери домінували в політичному середовищі під час прем’єрства маршала Жана-де-Дьє Сульта (1840–1847).
Історія та характеристика
У 1816 році доктринери вперше заручилися співпрацею Людовіка XVIII, який був наляканий насильством ультрароялістів у Незрівнянні платі 1815 року. Однак Ультрас швидко повернулися до уряду на чолі з графом де Віллелем. Доктринери тоді були в опозиції, хоча залишалися досить близькими до уряду, особливо до Деказа, який зайняв деякі урядові посади. Ліворуч доктринерам протистояли республіканці та ліберали, а праворуч — ультрас.
Нарешті доктринери були знищені Карлом X, реакційним наступником свого брата Людовика XVIII. Карл узяв своїм міністром ультрапринца де Поліньяка. Це призначення частково спричинило Липневу революцію 1830 року, під час якої доктринери були поглинені орлеаністами, від яких вони ніколи не відокремлювалися за жодними принциповими ознаками. Відповідно до відомої класифікації різних правих сімей у Франції Рене Ремона, орлеаністи стали другою правою традицією, яка виникла після легітимістів, терміна, який використовувався для позначення ультрас після Липневої революції.
Англійська термінологія
Слово doctrinaire стало натуралізованим в англійській термінології, коли його вживають у дещо презирливому сенсі до теоретика на відміну від практичного ділового діяча.
Видатні члени
- Барон Баранте
- Жак Клод Беньо
- Луїс Бекей
- Мен де Біран
- Герцог Бройль
- П'єр Поль Руайє-Коллард
- Бенджамін Констан
- Віктор Кузен
- Жорж Кюв'є
- Елі Деказес
- Маркіз Дессоль
- Таннегі Дюшатель
- Франсуа Гізо
- Проспер Дювержье де Оран
- Іполит Франсуа Жобер
- Камілла Джордан
- Теодор Симон Жуфруа
- Маркіз Лафайєт
- Жан Максимільєн Ламарк
- Етьєн-Дені Паск'є
- Граф Ремюза
- Герцог Рішельє
- Еркюль де Серр
- Шарль Моріс де Талейран
- Абель-Франсуа Вільмен
Див. також
Примітки
- Ralph Raico, ред. (2012). Classical Liberalism and the Austrian School. Ludwig von Mises Institute. с. 274.
- ; Neville Morley, ред. (2012). Thucydides and the Modern World: Reception, Reinterpretation and Influence from the Renaissance to the Present. Cambridge University Press. с. 59.
Post-revolutionary French liberals (Thermidorians and doctrinaires) devised the theory of the dichotomy between ancient liberty and modern liberty as a reaction against eighteenth-century republican ideology and its devastating consequences.
- Doctrinaires is described as a "conservative liberal" party by numerous sources:
- Robert Tombs, ред. (2014). France 1814 - 1914. Routledge. ISBN .
... The conservative liberal Doctrinaires argued that the classe moyenne (their preferred term) was the representative part of the nation, and could legitimately govern on behalf of all. All this placed the idea of class at the centre of ...
- Alan Kahan, ред. (2003). Liberalism in Nineteenth Century Europe: The Political Culture of Limited Suffrage. . с. 36. ISBN .
... After 1835 even some of the right-liberal 'doctrinaires,' e.g. Rémusat, moved from resistance to movement, a development which ...
- Sudhir Hazareesingh, ред. (2015). How the French Think: An Affectionate Portrait of an Intellectual People. . ISBN .
... different but no less authoritarian (and metaphysical) form of Cartesian rationalism was invoked by the Doctrinaires, a collection of thinkers who shaped the conservative liberal politics of the July Monarchy between 1830 and 1848. ...
- Robert Tombs, ред. (2014). France 1814 - 1914. Routledge. ISBN .
- Craiutu, Aurelian (2003). Liberalism under Siege: The Political Thought of the French Doctrinaires. Lexington Books. с. 9.
- Takeda, Chinatsu (2018). Mme de Staël and Political Liberalism in France. Springer. с. 226—227.
- Maria Fairweather, ред. (2013). Madame de Stael. Hachette UK. ISBN .
... the chief theorist of the left, which included La Fayette and Manuel, known in the Chamber of Deputies as the Independants. The new generation of liberals on the centre left, the Doctrinaires, who now gathered around Madamede Staël, ...
- Michael J. LaMonica, ред. (2014). French Revolutions For Beginners. For Beginners, LLC. с. 140. ISBN .
The effort was a success, bringing the Doctrinaires to power, a center-left party that tried to reconcile a constitutional monarchy with the gains of the Revolution.
- H. A. C Collingham (1988).
-
![image]()
Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 8. Cambridge University Press. с. 367. (англ.)
Подальше читання
- Краюту, Авреліан. Лібералізм в облозі: політична думка французьких доктринерів . Lexington Books, 2003.
- Розанваллон, П'єр. Момент Гізо . Gallimard, 1985.
- Сідентоп, Ларрі. «Дві ліберальні традиції». Ідея свободи: есе на честь Ісаї Берліна . Видавництво Оксфордського університету, 1979.
- Старзінгер, Вінсент Е. Політика центру: Справедливе середовище в теорії та практиці, Франція та Англія, 1815-1848. Transaction Publishers, 1991.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doktrinali pid chas Restavraciyi Burboniv 1814 1830 i Lipnevoyi monarhiyi 1830 1848 fr doctrinaires buli grupoyu francuzkih royalistiv yaki spodivalisya primiriti monarhiyu z Francuzkoyu revolyuciyeyu ta vladu zi svobodoyu Ci liberalni royalisti na choli z Ruajer Kolarom vistupali za konstitucijnu monarhiyu ale iz silno obmezhenim viborchim pravom Lyudovik XVIII yakij buv vidnovlenij na prestoli nadav francuzam Hartiyu z Palatoyu periv i Palata deputativ obiralasya za zhorstkimi viborchimi zakonami lishe blizko 100 000 francuziv mali na toj chas pravo golosu Doktrineri buli yak centristami tak i konservativno liberalnoyu grupoyu ale na toj chas liberali vvazhalisya osnovnoyu politichnoyu techiyeyu livih tomu grupu vvazhali livocentristskoyu grupoyu DoktrinaliKrayina Lipneva monarhiya i Restavraciya BurbonivData zasnuvannya8 lipnya 1815Data rozpusku1848IdeologiyaHartizm Klasichnij liberalizm Konservativnij liberalizm Orleanisti menshist Pid chas Lipnevoyi monarhiyi voni buli intelektualnoyu ta politichnoyu grupoyu v Partiyi Oporu Na choli z gercogom Brojlem i Fransua Gizo doktrineri zajmali vplivovi posti protyagom pravlinnya Luyi Filipa Brojl 1835 1836 i Gizo 1847 1848 buli prem yer ministrami Franciyi hocha Gizo ta doktrineri dominuvali v politichnomu seredovishi pid chas prem yerstva marshala Zhana de Dye Sulta 1840 1847 Istoriya ta harakteristikaU 1816 roci doktrineri vpershe zaruchilisya spivpraceyu Lyudovika XVIII yakij buv nalyakanij nasilstvom ultraroyalistiv u Nezrivnyanni plati 1815 roku Odnak Ultras shvidko povernulisya do uryadu na choli z grafom de Villelem Doktrineri todi buli v opoziciyi hocha zalishalisya dosit blizkimi do uryadu osoblivo do Dekaza yakij zajnyav deyaki uryadovi posadi Livoruch doktrineram protistoyali respublikanci ta liberali a pravoruch ultras Nareshti doktrineri buli znisheni Karlom X reakcijnim nastupnikom svogo brata Lyudovika XVIII Karl uzyav svoyim ministrom ultraprinca de Polinyaka Ce priznachennya chastkovo sprichinilo Lipnevu revolyuciyu 1830 roku pid chas yakoyi doktrineri buli poglineni orleanistami vid yakih voni nikoli ne vidokremlyuvalisya za zhodnimi principovimi oznakami Vidpovidno do vidomoyi klasifikaciyi riznih pravih simej u Franciyi Rene Remona orleanisti stali drugoyu pravoyu tradiciyeyu yaka vinikla pislya legitimistiv termina yakij vikoristovuvavsya dlya poznachennya ultras pislya Lipnevoyi revolyuciyi Anglijska terminologiyaSlovo doctrinaire stalo naturalizovanim v anglijskij terminologiyi koli jogo vzhivayut u desho prezirlivomu sensi do teoretika na vidminu vid praktichnogo dilovogo diyacha Vidatni chleniBaron Barante Zhak Klod Beno Luyis Bekej Men de Biran Gercog Brojl P yer Pol Ruajye Kollard Bendzhamin Konstan Viktor Kuzen Zhorzh Kyuv yeEli Dekazes Markiz Dessol Tannegi Dyushatel Fransua Gizo Prosper Dyuverzhe de Oran Ipolit Fransua Zhober Kamilla Dzhordan Teodor Simon Zhufrua Markiz LafajyetZhan Maksimilyen Lamark Etyen Deni Pask ye Graf Remyuza Gercog Rishelye Erkyul de Serr Sharl Moris de Talejran Abel Fransua VilmenDiv takozhModifikaciya politichnih partij pid chas RestavraciyiPrimitkiRalph Raico red 2012 Classical Liberalism and the Austrian School Ludwig von Mises Institute s 274 Neville Morley red 2012 Thucydides and the Modern World Reception Reinterpretation and Influence from the Renaissance to the Present Cambridge University Press s 59 Post revolutionary French liberals Thermidorians and doctrinaires devised the theory of the dichotomy between ancient liberty and modern liberty as a reaction against eighteenth century republican ideology and its devastating consequences Doctrinaires is described as a conservative liberal party by numerous sources Robert Tombs red 2014 France 1814 1914 Routledge ISBN 9781317871439 The conservative liberal Doctrinaires argued that the classe moyenne their preferred term was the representative part of the nation and could legitimately govern on behalf of all All this placed the idea of class at the centre of Alan Kahan red 2003 Liberalism in Nineteenth Century Europe The Political Culture of Limited Suffrage Springer s 36 ISBN 9781317871439 After 1835 even some of the right liberal doctrinaires e g Remusat moved from resistance to movement a development which Sudhir Hazareesingh red 2015 How the French Think An Affectionate Portrait of an Intellectual People ISBN 9780141974804 different but no less authoritarian and metaphysical form of Cartesian rationalism was invoked by the Doctrinaires a collection of thinkers who shaped the conservative liberal politics of the July Monarchy between 1830 and 1848 Craiutu Aurelian 2003 Liberalism under Siege The Political Thought of the French Doctrinaires Lexington Books s 9 Takeda Chinatsu 2018 Mme de Stael and Political Liberalism in France Springer s 226 227 Maria Fairweather red 2013 Madame de Stael Hachette UK ISBN 9781472113306 the chief theorist of the left which included La Fayette and Manuel known in the Chamber of Deputies as the Independants The new generation of liberals on the centre left the Doctrinaires who now gathered around Madamede Stael Michael J LaMonica red 2014 French Revolutions For Beginners For Beginners LLC s 140 ISBN 9781934389911 The effort was a success bringing the Doctrinaires to power a center left party that tried to reconcile a constitutional monarchy with the gains of the Revolution H A C Collingham 1988 Odne abo dekilka z poperednih rechen vklyuchaye tekst z publikaciyi yaka teper perebuvaye v suspilnomu nadbanni Hugh Chisholm red 1911 Doctrinaires Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 8 Cambridge University Press s 367 angl Podalshe chitannyaKrayutu Avrelian Liberalizm v oblozi politichna dumka francuzkih doktrineriv Lexington Books 2003 Rozanvallon P yer Moment Gizo Gallimard 1985 Sidentop Larri Dvi liberalni tradiciyi Ideya svobodi ese na chest Isayi Berlina Vidavnictvo Oksfordskogo universitetu 1979 Starzinger Vinsent E Politika centru Spravedlive seredovishe v teoriyi ta praktici Franciya ta Angliya 1815 1848 Transaction Publishers 1991