Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Тюркська версія походження караїмів — найбільш прийнята в науці та караїмами версія походження караїмів, що значно розширена караїмським вченим Сераєм Шапшалом. Згідно з цією версією, караїми мають тюркське походження, а їх релігія караїмізм — язичницькі корені (шанування священних дубів, політеїзм на чолі з богом Тенгрі, жертвопринесення). Тюркська версія етногенезу караїмського народу відіграла значну роль у формуванні етнічної ідентичності караїмів Східної Європи.
Постулати
- Караїми є корінним етносом Криму, який існував задовго до прийняття ними вчення Анана бен Давида.
- Вчення Анана бен Давида було близьким до раннього християнства, а Ісуса і Мухаммеда караїми споконвіку вважали пророками. Караїми Криму прийняли закон Мойсея, але продовжували дотримуватися стародавніх тюркських язичницьких вірувань.
- Релікти архаїчних культів караїмів сягають язичництва, шаманізму, тенгріанства. Хоча, за словами Шапшала, «караїмське духовенство протягом кількох століть встигло змінити на краще світогляд своїх одновірців», саме стародавні культи є оригінальною культурною спадщиною кримських караїмів.
Реформи
В рамках цієї доктрини Шапшал змінив кілька термінів, що мають давньоєврейську етимологію, на терміни, які мають, на його думку, тюркську етимологію
- заміна терміна «гахам» на «гахан» за співзвучністю зі словом «хан», придумавши при цьому спеціальний звичай вступу на цю посаду, нібито прийняту у хазар;
- скасування викладання давньоєврейської мови в караїмських школах;
- знищення єврейських елементів караїмської культури;
- заміна назви свят та єврейських місяців на тюркські:
Традиційна назва (1915 рік) | Вторинне назва (з перекладом на українську мову) | Сучасна тюркська назва | Тюркська назва в перекладі на українську мову |
---|---|---|---|
«Песах» | Хаг га-Маччот (свято опрісноків) | Tymbyl Chydžy | Свято пасхальних коржів (опрісноків) |
«Омер» | Сефіра (Відлік Омера) | San Bašy | початок Рахунку |
Jarty San | середина Рахунку | ||
«Шавуот» | Хаг Шавуот (свято Седмиць (Тижнів)) | Aftalar Chydzy | свято Тижнів |
Пост 9-го Таммуза | Чом hаревіі (Пост четвертого місяця) | Burunhu Oruč | перший Пост |
Пост 7-го Ава | Чом hахаміші (Пост п'ятого місяця) | Ortančy Oruč | середній Пост |
Пост 10-го Ава | Недава (Добровільна пожертва) | Kurban | жертва |
«Рош га-Шана» | Йом Теруа (День Шофар) | Byrhy Kiuniu | день Шафар |
«Йом-Кіпур» | буквально «День Прощення» | Bošatlych Kiuniu | день Прощення |
«Пост Гедалії» | Чом hашвіі (Пост сьомого місяця) | Відсутнє | |
«Суккот» | буквально «Курені». Інша назва: «Хаг га-Асіф» («Свято Врожаю») | Alačych Chydzy або Орах Тою | Свято куренів або Свято Врожаю |
Піст 10-го Тевета | Чом haacipi (Пост десятого місяця) | Oruč | піст |
« Пурим » | «Жереб». | Kynyš | Трикутний солодкий пиріжок з маком |
Чи не вважався святом | Jyl Bašy | початок года |
Послідовники
цієї статті під сумнівом. |
Ця теорія отримала подальший розвиток в роботах кримських караїмознавців пострадянської епохи і офіційно прийнята як єдино вірний погляд на минуле і сьогодення караїмів Асоціацією кримських караїмів «К'римк'арайлар», яка зробила у 2000 році таку заяву:
Спроби приписати кримським караїмам чужі етнос і релігію, змішання етнічних кримських караїмів з караїмами за релігією, спотворення історії - ображають національні почуття і створюють передумови для національних і релігійних конфліктів. |
Крім того, в пострадянську епоху спостерігаються такі тенденції:
- звинувачення вчених, які критикують теорію Шапшала, в змові проти караїмів;
- деякі караїмознавці приписують терміну «караїм» (від дав-євр. קָרָאִים дав-євр. קָרָאִים - букв. читають) тюркську етимологію;
- деякі караїмські автори заперечують будь-які семітські елементи в етногенезі караїмів і елементи юдаїзму в караїмізмі;
- приписування давнім караїмам давньоболгарского календаря;
- поширене серед караїмів прізвище Коген отримала нове трактування: від хазарського титулу каган, а за твердженням караїмознавця Семіти Кушуль, караїми-носії прізвищ Леві і Коген «не нащадки ізраїльського коліна Левітів і Когенів, а нащадки тюркських священнослужителів»;
- 20 травня 2016 року «Національний з'їзд кримських караїмів-тюрків» прийняв одностайне рішення відмовитися від використання назв «Чуфут-Кале» та «Йосафатова долина» для позначення «народних святинь кримських караїмів-тюрків».
Примітки
- Коментарі
- Відсутнє в «Нарисі караїмської релігії» А. Зайончковского.
- джерела
- Тюркские народы Крыма: Караимы. Крымские татары. Крымчаки — Москва, 2003. — 459 стр. ISBN 5-02-008853-6 [Архівовано 8 грудня 2014 у Wayback Machine.] — ИЭА РАН
- Большой толковый словарь русского языка. - 1-е изд-е: СПб.: Норинт С. А. Кузнецов.1998
- Corrado Gini. Караимы Польши и Литвы = I Caraimi di Polonia e Lituania // Genus, June, Vol. II No. 1-2. Roma, 1936, C. 1-56.
- В. П. Алексеев. Очерк происхождения тюркских народов Восточной Европы в свете данных краниологии // в сб.: «Вопросы этногенеза тюркоязычных народов Среднего Поволжья» — Казань: АН СССР, 1971. — с. 232—271.
Караимы связаны с хазарами прямой и непосредственной генетической преемственностью, происходят от хазар, а не от древних иудеев, с которыми этнически не имеют ничего общего. Цит. по В. П. Алексеев. В поисках предков — М., изд. Советская Россия, 1972
- Цитата: «Данные караимского языка указывают на то, что караимы последовательно входили в состав таких племенных союзов, как хуннский, булгаро-хазарский, узо-печенежский и только позже — в кипчакско-половецкий племенной союз с господствующим кыпчакским языком, основные черты которого караимы сохранили и в современных диалектах». Джерело: Караимско-русско-польский словарь.— Москва: Русский язык, 1974.— С. 6.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 30 травня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Полканов Ю.А. Караи – крымские караимы – тюрки. История. Этнографияч. – Культура. – Симферополь, 1997 г. – 150 с. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 30 травня 2021.
- С. Шапшал. «Караимы СССР в отношении этническом»
- Чореф М. Я. Крымские караимы: элементы язычества / Боги Тавриды. История религий народов Крыма. Севастополь, 1997. С. 220—228.
- Цитата: «…its cupola was originally surmounted by a shield of David, but the removal of this emblem was ordered someten years ago by the local hakham [i.e. Szapszał] as smacking too much of tradi-tional Judaism. The offending symbol, however, still remains on the iron gate, from which it could hardly be removed without causing a conspicuous blemish…» Опубликовано в: ISRAEL COHEN, Vilna, Philadelphia 1943, pp. 463—464
- Seraphim, Peter Heinz. Das Judentum im Osteuropäischen Raum [Архівовано 7 березня 2019 у Wayback Machine.], 1938 «…126. Das Wappen der Karaimen am Eingang zu ihrer „Kenessa“ in Troki bei Wilna…»
- Кира Добровольская (4 березня 2018). Куда исчезла звезда Давида. https://krym-teren.org. Кримський теренמשצק. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 6 листопада 2019.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|accessyear=
(можливо,|access-date=
?) () - М. Кизилов, «Новые материалы к биографии Шапшала»// Материалы девятой международной конференции по иудаике (2002), с. 255—273.
- Потерянные колена, фарисеи и потомки хазар, Голда Ахиезер, Лехаим (180), Апрель 2007. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 28 травня 2021.
- КАРАИМСКИЙ КАТИХИЗИС ВКРАТЦЕ/ Сост. М. Я. Фиркович. — Мелитополь:1915г. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 28 травня 2021.
- Караимский календарь из справочника "Вся Вильна" за 1913 год из архива Марии Козыревой (Санкт-Петербург). Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 28 травня 2021.
- «Календарь Литовских Караимов»
- Караимские праздники(Сайт Караимов Украины). Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 28 травня 2021.
- Шамаш Я. Б. [1] — Евпатория : типография И. Ф. Райхельсона, 1913. — 27 с. Архівовано з джерела 15 червня 2021
- Календар караїмів-тюрків. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 28 травня 2021.
- Зайончковский А. Очерк караимской религии. Для учеников средней школы / пер. А. А. Бабаджана, И. А. Бабаджан. — Симферополь, 2008. — 31 с.
- Ю. А. Полканов, А. Ю. Полканова, Т. А. Богославская, Национальная кухня крымских караимов (караев). Традиционная пища как выражение этнического самосознания. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 28 травня 2021.
- У багатьох юдейських громадах прийнято вживати трикутні макові пиріжки на Пурим (Див. наприклад хоменташ)
- Андрей Мальгин. Евреи или тюрки. Новые элементы в идентичности караимов и крымчаков в современном Крыму (2002) [Архівовано 23 травня 2013 у Wayback Machine.]
- «Наука в питанні про караїмів ... фальсифікується до нахабства, а припинити це явище нікому. Свідомість цього страшно пригнічує і важким каменем лягає на душу. Де шукати вихід? Хто допоможе?» (18.03.1986) «Нам вкрай необхідно боротися з спотворенням відомостей про походження та історію караїмів до їх публікації, оскільки наступні заперечення не мають і одного відсотка цінності попередження публікації». (15.09.1990) «... вони [фальсифікатори] не забаряться "зжерти" нас - караїмів - "живцем" ... Тому я так прошу і закликаю Вас вжити всіх можливих тепер заходів, щоб не дати їм (...) в питанні фальсифікації нашої історії і походження йти по зеленій дорозі; нехай, мерзотники, хоч спотикаються об наші обґрунтовані заперечення». (15.09.1990) // А. Полканова Сымыт Кушуль [Архівовано 23 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Ельяшевич В. А. (11 червня 2015). Караим (самоназвание). http://karaimbook.com/. Энциклопедия крымских караимов. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 6 листопада 2019.
- Щёголева Т. Основные этнокультурные аспекты караимской публицистики и состояние крымской караимской общины в конце XX – начале XXI вв. / отв. ред. Е. Ремпель, В. Членов // Тирош: Труды по иудаике. — М., 2003. — Вип. 6 (15 жовтня). — С. 222. Архівовано з джерела 8 травня 2021. Процитовано 28 травня 2021.
- Полканов Ю. А. «Караи. Крымские караимы-тюрки» 1997 с.42. Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 28 травня 2021.
- Кушуль С. И. (26 травня 2011). Простая, но весьма существенная истина. Леви и Когены у крымских караимов. https://kale.at.ua/. Этно-культурный центр «Кале». Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 8 листопада 2019.
- Решение Национального съезда крымских караимов-тюрков 2016 г. Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 28 травня 2021.
Література
- Freund R. Karaites and dejudaization: а historical review of an endogenous and exogenous paradigm [Архівовано 6 листопада 2019 у Wayback Machine.] . - Stockholm, 1991. - 113 p.
Посилання
- Дымшиц В. Борьба за существительное // Народ Книги в мире книг. 2004. № 50 [Архівовано 7 березня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Мороз Е. От иудаизма к тенгрианству: Ещё раз о духовных поисках современных крымчаков и крымских караимов // Народ Книги в мире книг. 2004. № 52 [Архівовано 15 червня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Мороз Е. Сон крымчака, или Тюркская память крымских евреев // Народ Книги в мире книг. 2008. № 75 [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Дымшиц В. На еврейских полях Крыма // Народ Книги в мире книг. 2011. № 94 [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad Tyurkska versiya pohodzhennya karayimiv najbilsh prijnyata v nauci ta karayimami versiya pohodzhennya karayimiv sho znachno rozshirena karayimskim vchenim Serayem Shapshalom Zgidno z ciyeyu versiyeyu karayimi mayut tyurkske pohodzhennya a yih religiya karayimizm yazichnicki koreni shanuvannya svyashennih dubiv politeyizm na choli z bogom Tengri zhertvoprinesennya Tyurkska versiya etnogenezu karayimskogo narodu vidigrala znachnu rol u formuvanni etnichnoyi identichnosti karayimiv Shidnoyi Yevropi Seraya Sapshal vidatnij karayimskij vchenij prihilnik tyurkskoyi versiyi pohodzhennya karayimivPostulatiKarayimi ye korinnim etnosom Krimu yakij isnuvav zadovgo do prijnyattya nimi vchennya Anana ben Davida Vchennya Anana ben Davida bulo blizkim do rannogo hristiyanstva a Isusa i Muhammeda karayimi spokonviku vvazhali prorokami Karayimi Krimu prijnyali zakon Mojseya ale prodovzhuvali dotrimuvatisya starodavnih tyurkskih yazichnickih viruvan Relikti arhayichnih kultiv karayimiv syagayut yazichnictva shamanizmu tengrianstva Hocha za slovami Shapshala karayimske duhovenstvo protyagom kilkoh stolit vstiglo zminiti na krashe svitoglyad svoyih odnovirciv same starodavni kulti ye originalnoyu kulturnoyu spadshinoyu krimskih karayimiv ReformiU 1932 roci shestipromeneva zirka bula vidalena z kupola kenasi v Trakayi a v 1938 roci pid chas vizitu nacistskih vchenih yiyi vzhe ne bulo i na vorotah Attik kenasi v Simferopoli pislya 1922 roku karayimskogo robochogo klubu piznishe teleradiokomitetu pid p yatipromenevoyu zirkoyu prostupayut slidi shestipromenevoyi Zirki Davida Obidvi zirki pribrani pid chas restavracijnih robit 2018 roku V ramkah ciyeyi doktrini Shapshal zminiv kilka terminiv sho mayut davnoyevrejsku etimologiyu na termini yaki mayut na jogo dumku tyurksku etimologiyu zamina termina gaham na gahan za spivzvuchnistyu zi slovom han pridumavshi pri comu specialnij zvichaj vstupu na cyu posadu nibito prijnyatu u hazar skasuvannya vikladannya davnoyevrejskoyi movi v karayimskih shkolah znishennya yevrejskih elementiv karayimskoyi kulturi zamina nazvi svyat ta yevrejskih misyaciv na tyurkski Tradicijna nazva 1915 rik Vtorinne nazva z perekladom na ukrayinsku movu Suchasna tyurkska nazva Tyurkska nazva v perekladi na ukrayinsku movu Pesah Hag ga Machchot svyato oprisnokiv Tymbyl Chydzy Svyato pashalnih korzhiv oprisnokiv Omer Sefira Vidlik Omera San Basy pochatok Rahunku Jarty San seredina Rahunku Shavuot Hag Shavuot svyato Sedmic Tizhniv Aftalar Chydzy svyato Tizhniv Post 9 go Tammuza Chom harevii Post chetvertogo misyacya Burunhu Oruc pershij Post Post 7 go Ava Chom hahamishi Post p yatogo misyacya Ortancy Oruc serednij Post Post 10 go Ava Nedava Dobrovilna pozhertva Kurban zhertva Rosh ga Shana Jom Terua Den Shofar Byrhy Kiuniu den Shafar Jom Kipur bukvalno Den Proshennya Bosatlych Kiuniu den Proshennya Post Gedaliyi Chom hashvii Post somogo misyacya Vidsutnye Sukkot bukvalno Kureni Insha nazva Hag ga Asif Svyato Vrozhayu Alacych Chydzy abo Orah Toyu Svyato kureniv abo Svyato Vrozhayu Pist 10 go Teveta Chom haacipi Post desyatogo misyacya Oruc pist Purim Zhereb Kynys Trikutnij solodkij pirizhok z makom Chi ne vvazhavsya svyatom Jyl Basy pochatok godaPoslidovnikiNejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki Cya teoriya otrimala podalshij rozvitok v robotah krimskih karayimoznavciv postradyanskoyi epohi i oficijno prijnyata yak yedino virnij poglyad na minule i sogodennya karayimiv Asociaciyeyu krimskih karayimiv K rimk arajlar yaka zrobila u 2000 roci taku zayavu Sprobi pripisati krimskim karayimam chuzhi etnos i religiyu zmishannya etnichnih krimskih karayimiv z karayimami za religiyeyu spotvorennya istoriyi obrazhayut nacionalni pochuttya i stvoryuyut peredumovi dlya nacionalnih i religijnih konfliktiv Krim togo v postradyansku epohu sposterigayutsya taki tendenciyi zvinuvachennya vchenih yaki kritikuyut teoriyu Shapshala v zmovi proti karayimiv deyaki karayimoznavci pripisuyut terminu karayim vid dav yevr ק ר א ים dav yevr ק ר א ים bukv chitayut tyurksku etimologiyu deyaki karayimski avtori zaperechuyut bud yaki semitski elementi v etnogenezi karayimiv i elementi yudayizmu v karayimizmi pripisuvannya davnim karayimam davnobolgarskogo kalendarya poshirene sered karayimiv prizvishe Kogen otrimala nove traktuvannya vid hazarskogo titulu kagan a za tverdzhennyam karayimoznavcya Semiti Kushul karayimi nosiyi prizvish Levi i Kogen ne nashadki izrayilskogo kolina Levitiv i Kogeniv a nashadki tyurkskih svyashennosluzhiteliv 20 travnya 2016 roku Nacionalnij z yizd krimskih karayimiv tyurkiv prijnyav odnostajne rishennya vidmovitisya vid vikoristannya nazv Chufut Kale ta Josafatova dolina dlya poznachennya narodnih svyatin krimskih karayimiv tyurkiv PrimitkiKomentari Vidsutnye v Narisi karayimskoyi religiyi A Zajonchkovskogo dzherela Tyurkskie narody Kryma Karaimy Krymskie tatary Krymchaki Moskva 2003 459 str ISBN 5 02 008853 6 Arhivovano 8 grudnya 2014 u Wayback Machine IEA RAN Bolshoj tolkovyj slovar russkogo yazyka 1 e izd e SPb Norint S A Kuznecov 1998 Corrado Gini Karaimy Polshi i Litvy I Caraimi di Polonia e Lituania Genus June Vol II No 1 2 Roma 1936 C 1 56 V P Alekseev Ocherk proishozhdeniya tyurkskih narodov Vostochnoj Evropy v svete dannyh kraniologii v sb Voprosy etnogeneza tyurkoyazychnyh narodov Srednego Povolzhya Kazan AN SSSR 1971 s 232 271 Karaimy svyazany s hazarami pryamoj i neposredstvennoj geneticheskoj preemstvennostyu proishodyat ot hazar a ne ot drevnih iudeev s kotorymi etnicheski ne imeyut nichego obshego Cit po V P Alekseev V poiskah predkov M izd Sovetskaya Rossiya 1972 Citata Dannye karaimskogo yazyka ukazyvayut na to chto karaimy posledovatelno vhodili v sostav takih plemennyh soyuzov kak hunnskij bulgaro hazarskij uzo pechenezhskij i tolko pozzhe v kipchaksko poloveckij plemennoj soyuz s gospodstvuyushim kypchakskim yazykom osnovnye cherty kotorogo karaimy sohranili i v sovremennyh dialektah Dzherelo Karaimsko russko polskij slovar Moskva Russkij yazyk 1974 S 6 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 20 travnya 2021 Procitovano 30 travnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Polkanov Yu A Karai krymskie karaimy tyurki Istoriya Etnografiyach Kultura Simferopol 1997 g 150 s Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 30 travnya 2021 S Shapshal Karaimy SSSR v otnoshenii etnicheskom Choref M Ya Krymskie karaimy elementy yazychestva Bogi Tavridy Istoriya religij narodov Kryma Sevastopol 1997 S 220 228 Citata its cupola was originally surmounted by a shield of David but the removal of this emblem was ordered someten years ago by the local hakham i e Szapszal as smacking too much of tradi tional Judaism The offending symbol however still remains on the iron gate from which it could hardly be removed without causing a conspicuous blemish Opublikovano v ISRAEL COHEN Vilna Philadelphia 1943 pp 463 464 Seraphim Peter Heinz Das Judentum im Osteuropaischen Raum Arhivovano 7 bereznya 2019 u Wayback Machine 1938 126 Das Wappen der Karaimen am Eingang zu ihrer Kenessa in Troki bei Wilna Kira Dobrovolskaya 4 bereznya 2018 Kuda ischezla zvezda Davida https krym teren org Krimskij terenמשצק Arhiv originalu za 29 kvitnya 2018 Procitovano 6 listopada 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr accessyear mozhlivo access date dovidka M Kizilov Novye materialy k biografii Shapshala Materialy devyatoj mezhdunarodnoj konferencii po iudaike 2002 s 255 273 Poteryannye kolena farisei i potomki hazar Golda Ahiezer Lehaim 180 Aprel 2007 Arhiv originalu za 8 bereznya 2022 Procitovano 28 travnya 2021 KARAIMSKIJ KATIHIZIS VKRATCE Sost M Ya Firkovich Melitopol 1915g Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 28 travnya 2021 Karaimskij kalendar iz spravochnika Vsya Vilna za 1913 god iz arhiva Marii Kozyrevoj Sankt Peterburg Arhiv originalu za 19 kvitnya 2014 Procitovano 28 travnya 2021 Kalendar Litovskih Karaimov Karaimskie prazdniki Sajt Karaimov Ukrainy Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 28 travnya 2021 Shamash Ya B 1 Evpatoriya tipografiya I F Rajhelsona 1913 27 s Arhivovano z dzherela 15 chervnya 2021 Kalendar karayimiv tyurkiv Arhiv originalu za 23 travnya 2021 Procitovano 28 travnya 2021 Zajonchkovskij A Ocherk karaimskoj religii Dlya uchenikov srednej shkoly per A A Babadzhana I A Babadzhan Simferopol 2008 31 s Yu A Polkanov A Yu Polkanova T A Bogoslavskaya Nacionalnaya kuhnya krymskih karaimov karaev Tradicionnaya pisha kak vyrazhenie etnicheskogo samosoznaniya Arhiv originalu za 16 lyutogo 2020 Procitovano 28 travnya 2021 U bagatoh yudejskih gromadah prijnyato vzhivati trikutni makovi pirizhki na Purim Div napriklad homentash Andrej Malgin Evrei ili tyurki Novye elementy v identichnosti karaimov i krymchakov v sovremennom Krymu 2002 Arhivovano 23 travnya 2013 u Wayback Machine Nauka v pitanni pro karayimiv falsifikuyetsya do nahabstva a pripiniti ce yavishe nikomu Svidomist cogo strashno prignichuye i vazhkim kamenem lyagaye na dushu De shukati vihid Hto dopomozhe 18 03 1986 Nam vkraj neobhidno borotisya z spotvorennyam vidomostej pro pohodzhennya ta istoriyu karayimiv do yih publikaciyi oskilki nastupni zaperechennya ne mayut i odnogo vidsotka cinnosti poperedzhennya publikaciyi 15 09 1990 voni falsifikatori ne zabaryatsya zzherti nas karayimiv zhivcem Tomu ya tak proshu i zaklikayu Vas vzhiti vsih mozhlivih teper zahodiv shob ne dati yim v pitanni falsifikaciyi nashoyi istoriyi i pohodzhennya jti po zelenij dorozi nehaj merzotniki hoch spotikayutsya ob nashi obgruntovani zaperechennya 15 09 1990 A Polkanova Symyt Kushul Arhivovano 23 grudnya 2018 u Wayback Machine Elyashevich V A 11 chervnya 2015 Karaim samonazvanie http karaimbook com Enciklopediya krymskih karaimov Arhiv originalu za 30 sichnya 2019 Procitovano 6 listopada 2019 Shyogoleva T Osnovnye etnokulturnye aspekty karaimskoj publicistiki i sostoyanie krymskoj karaimskoj obshiny v konce XX nachale XXI vv otv red E Rempel V Chlenov Tirosh Trudy po iudaike M 2003 Vip 6 15 zhovtnya S 222 Arhivovano z dzherela 8 travnya 2021 Procitovano 28 travnya 2021 Polkanov Yu A Karai Krymskie karaimy tyurki 1997 s 42 Arhiv originalu za 7 bereznya 2019 Procitovano 28 travnya 2021 Kushul S I 26 travnya 2011 Prostaya no vesma sushestvennaya istina Levi i Kogeny u krymskih karaimov https kale at ua Etno kulturnyj centr Kale Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 8 listopada 2019 Reshenie Nacionalnogo sezda krymskih karaimov tyurkov 2016 g Arhiv originalu za 28 listopada 2018 Procitovano 28 travnya 2021 LiteraturaFreund R Karaites and dejudaization a historical review of an endogenous and exogenous paradigm Arhivovano 6 listopada 2019 u Wayback Machine Stockholm 1991 113 p PosilannyaDymshic V Borba za sushestvitelnoe Narod Knigi v mire knig 2004 50 Arhivovano 7 bereznya 2021 u Wayback Machine ros Moroz E Ot iudaizma k tengrianstvu Eshyo raz o duhovnyh poiskah sovremennyh krymchakov i krymskih karaimov Narod Knigi v mire knig 2004 52 Arhivovano 15 chervnya 2021 u Wayback Machine ros Moroz E Son krymchaka ili Tyurkskaya pamyat krymskih evreev Narod Knigi v mire knig 2008 75 Arhivovano 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros Dymshic V Na evrejskih polyah Kryma Narod Knigi v mire knig 2011 94 Arhivovano 7 serpnya 2020 u Wayback Machine ros