Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шавуо́т, Шабуот (івр. שָׁבוּעוֹת), Швуес (їдиш שבועות) — свято в юдаїзмі що відзначається 6 сівана за еврейським календарем, на 50 день омеру. Початково одне з паломницьких свят пов'язане зі збором нового врожаю. Починаючи з 2 ст. до н.е. асоціюється з даруванням євреям Тори на горі Синай при виході з Єгипту. За межами Ерец-Ісраель свято триває два дні. Державне свято та загальний вихідний день у сучасному Ізраїлі.
| Шавуот שבועות | |
|---|---|
 שבועות | |
| Дата | 6 (та 7 у диаспорі) сівана |
| Святкування | синагога, сім'я |
| Традиції | Молитва, молочна їжа Заборона роботи |
| Пов'язаний з | Песах, |
 Шавуот у Вікісховищі | |
Назви
- Хаґ га-Шавуот (івр. חג השבועות) — «Свято Тижнів». Назва пов'язана із заповіддю [he]. Вперше згадується у Книзі «Шмот»:
 | וחג שבעת תעשה לך, בכורי קציר חטים |  |
 | …Святкуватимеш свято седмиць - свято первоплоду пшеничних ужинків… (Вих. 34:22) |  |
- Хаґ га-Кацир (івр. חג הקציר) — «Свято врожаю».
| | וחג הקציר ביכורי מעשיך אשר תזרע בשדה | |
| | І свято жнив первопло́ду праці твоєї, що сієш на полі. (Вих. 23:16) | |
- Ацерет (івр. עֲצֶרֶת) — «Зупинка», або «Утримання». Така назва з'являється у Талмуді та у працях мудреців ХаЗаЛю. Вона походить від заборони праці у цей день та завершення періоду пов'язаного з Песахом із встановленими для нього обмеженнями, тому що це своєрідне доповнення до Песаху (закінчення Песаху).
- Йом га-Бікурім (івр. יום הביכורים) — «День перших плодів». Назва вперше з'являється у книзі «Ба-Мітбар» та походить від заповіді приносити жертву до Храму.
| | בְיוֹם הַבִּכּוּרִים, בְּהַקְרִיבְכֶם מִנְחָה חֲדָשָׁה לַה', בְּשָׁבֻעֹתֵיכֶם: מִקְרָא קֹדֶשׁ יִהְיֶה לָכֶם, כָּל מְלֶאכֶת עֲבֹדָה - לֹא תַעֲשׂוּ | |
| | У день первоплодів, коли принесете Господеві нову офіру, на свято седмиць, будуть у вас святі збори; ніякої важкої роботи не виконуватимете (Чис. 28:26) | |
- Зман Матан-Тора (івр. זְמַן מתן תורה) — «Час дарування Тори». Ця назва не з'являється у ТаНаХу, а походить від мудреців, через традиційне уявлення що в ці дні Вс-вишній дав Мойсею Десять заповідей.
- Йом га-Хамішим (івр. יום החמישים) — «П'ятдесятий день»: Цей день названий так тому, що він завершує 49 днів [he]
- Йом га-Кагал (івр. יום הַקְּהֵל) — «День зібрання», названий на честь зібрання ізраїльтян під час підготовки до подій на Синаї.
- Хаґ га-Маім. Ще одна популярна назва — [he] (івр. חג המים), тому що діти та молодь, як правило, ведуть на ньому водні війни, дотримуючись стародавнього звичаю серед північноафриканських євреїв обливати один одного водою на Шавуот. Походженням звичаю є мідраш, згідно з яким Тора керувалася водою.
Абревіатура назв свята — ХаКаТ ШиВАА (івр. חקת שבעה) =
(חמישים, קציר, תורה, שבועות, ביכורים, עֲצרת, הַקְהֵל)
Закони та звичаї часів Храму
Наразі єдиною виконуваною заповіддю, що встановлена Торою, є заборона праці у цей день, проте за часів існування єрусалимського храму закон вимагав виконання й інших настанов.
Так Шавуот був другим із трьох паломницьких свят. На Песах, Шавуот та Сукот кожному чоловіку належало здійснити паломництво до Храму.
| | Три рази в році вся чоловіча стать буде з'являтися перед лице Господа, Бога твого, у місці, яке Він вибере: у свято Опрісноків, і в свято Тижнів, і в свято Кучок (Втор. 16:16) | |
Хлібна жертва та жертва першоплодів
За часів існування Єрусалимського Храму в цей день приносилася особлива — «Два хліби» (івр. שְׁתֵּי הַלֶּחֶם). Обов'язок принести жертву встановлений Торою:
| | 3 ваших осель принесете два хлі́би колиха́ння, — дві десяті ефи́ пшеничної муки будуть вони, будуть спечені ква́шені, первопло́ди для Господа. (Лев. 23:17) | |
Ці дві хлібини спечені із пшениці нового врожаю були квасні на відміну від прісних хлібів що приносилося у жертву у інших випадках. Це символізує завершення періоду від Песаху до Шавуоту —від заборони квасного, до дозволу та прийнятності його як жертви. Оскільки заборонено випікати хліб у свято хліби для жертви випікали напередодні, а якщо Шавуот припадав на неділю то у п'ятницю, адже це заборонено і в Шабат.
Жертва «Двох хлібів» була першою із семи жертв першоплодів які приносили починаючи від Шавуоту і до Сукоту за мірою дозрівання плодів. Належало приносити плоди «Семи видів» — семи рослин згаданих у Торі як символи рясноти Землі Ізраїлю
| | ...кра́ю пшениці, й ячме́ню, і винограду, і фіґи, і грана́ту, до краю оли́вкового де́рева та меду... (Втор. 8:8) | |
Хлібна жертва була суспільною, тобто приносилась від імені всього народу, усі подальші —індивідуальні.
Сучасні звичаї свята
Одним із сучасних атрибутів свята є звичай вдягатися у білий одяг. Хоч ця традиція не має значного підґрунтя, окрім поширеного у багатьох культурах сприйняття білого кольору як символу чистоти, вона дуже поширена серед сучасних юдеїв.
Поширеним є звичай юдеїв Північної Африки святкувати Шавуот як свято води. Джерелом традиції вважають праці Моше бен Маймона Єлібаза — рабина міста що жив у 16 ст. Початково звичай існував як традиція обливати водою читача «Азгарот» у синагозі та наречених що мають одружитися цьогоріч. Із переїздом до Ізраїлю евреїв Магрибу звичай зберігся як дитяче свято обливання та ігор з водою.
Зелені свята
Звичай ашкеназьких євреєв прикрашати синагоги та дома зеленими гілками та квітами згадується з 14 ст. та походить від мідрашів за якими гора Синай вкрилася зеленню та квітами під час дарування Тори.
У деяких синагогах прийнято прикрашати гілками біму на зразок весільного шатра. Подібно до нареченої що під хупою отримує — народ ізраїлю отримав на Синаї Тору.
Проте деякі авторитетні рабини, зокрема Віленський Гаон, вбачаючи в цьому звичаї уподоблення до християнської традиції різдв'яної ялинки постановили що таке прикрашання порушує заповідь не вподобливатись язичникам.
Молоко та мед
Святкова трапеза в Шавуот традиційно включає молочну їжу. Цей звичай ймовірно виник у Франції в пізньому середньовіччі та поширився серед європейських юдеїв. Перша згадка про нього належить рабину Авіґдору Царфаті, що жив у Франції в 13 ст. Хоча давні сефардські джерела не згадують такий звичай, сьогодні вони дотримуються його рівно, як й східні євреї, які перейняли його у 20 ст. Страви якими ласують на Шавуот це, перш за все, притаманні місцевим кухням різновиди налисників, пирогів та вареників із сирними начинками та інші страви на молочній основі. Залежно від фінансового стану та інших обставин трапеза може бути від багатої до суто символічної.
| | Дивна жінка оця Песя. Скрізь вона суне свого носа, їй треба неодмінно знати, чи є в нас молочний обід на свято? — З приводу чого ви це запитуєте? — питає в неї мама. | |
Єврейська традиція наводить багато пояснень та символічних сенсів молочної їжі у Шавуот.
- Отримавши Тору юдеї зголосились виконувати вимоги кашруту, як частину з 613 заповідей. Тож повернувшись з Синаю вони не могли їсти м'яса, яке відтепер потребувало особливої підготовки: ритуального забою худоби, ретельного вилучення крові та виконання інших новоотриманих настанов. За оповідями Мішни перші дні юдеї задовільнялись молочною їжею.
- На думку юдейськіх богословів цар Соломон у «Пісні понад піснями» із медом та молоком ототожнює саме Тору отриману у ці дні
| | ... мед і молоко в тебе з язика стікає... (Пісн. 4:11) | |
Звідси походить, також, звичай прогощати дітей, що починають вивчати Тору, медом, аби сформувати приємні спогади.
- Подібно, як мати дає молоко своїй дитині, Бог дарував Тору євреям. Молоко виступає, як символ піклування та любові матері до дитини, Бога до євреїв та людства.
В сучасному Ізраїлі знаходяться поодинокі активісти, які закликають не захоплюватись надміру дотриманням цієї традиції, активно підтримуваної виробниками молочних продуктів, та вказують на надмірну комерціалізацію цього звичаю .
Всенощне вивчення Тори
Починаючи з 16 ст. поширений звичай у ніч свята вивчати окремі частини Тори та книги мудреців. Збірка молитв та сам процес має назву «Тікун Лель Шавуот» (івр. תיקון ליל שבועות) та вперше згадується у книзі «Зогар»
Цей процес має різні начення та пояснення від простих до містичних:
- Шабуот // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Wein, Berel (2005). Shavuos. torah.org.
- Мідраш Пісня над піснями
- עדן רונן (2021). למה אנחנו לובשים בגדים לבנים בשבועות. ישראל היום. (івр.)
- משה בן מימון אלבאז. היכל הקדש. HebrewBooks.
- הרב שמעון ביטון. שפיכת מים בחג השבועות, על מנהג והעלמו (PDF). (івр.)
- חג שבועות על פי חכמת הקבלה. kabbalahblog.co.il.
- דרמן, אושי (2020). בוכים על חלב שנשפך: כיצד תאגידי החלב ניכסו לעצמם את חג השבועות. anumuseum.org.il. (івр.)
- Sokolow, Moshe (2012). Sleepless on Shavuot. http://www.jewishideasdaily.com/.
- דביר, עמירן (2022). הקשר בין שבועות למגילת רות. kikar.co.il.
Посилання
 | Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shavuo t Shabuot ivr ש בו עו ת Shvues yidish שבועות svyato v yudayizmi sho vidznachayetsya 6 sivana za evrejskim kalendarem na 50 den omeru Pochatkovo odne z palomnickih svyat pov yazane zi zborom novogo vrozhayu Pochinayuchi z 2 st do n e asociyuyetsya z daruvannyam yevreyam Tori na gori Sinaj pri vihodi z Yegiptu Za mezhami Erec Israel svyato trivaye dva dni Derzhavne svyato ta zagalnij vihidnij den u suchasnomu Izrayili Shavuot שבועותShavuot שבועותData6 ta 7 u diaspori sivanaSvyatkuvannyasinagoga sim yaTradiciyiMolitva molochna yizha Zaborona robotiPov yazanij zPesah Shavuot u VikishovishiNazviHag ga Shavuot ivr חג השבועות Svyato Tizhniv Nazva pov yazana iz zapoviddyu he Vpershe zgaduyetsya u Knizi Shmot וחג שבעת תעשה לך בכורי קציר חטים Svyatkuvatimesh svyato sedmic svyato pervoplodu pshenichnih uzhinkiv Vih 34 22 Hag ga Kacir ivr חג הקציר Svyato vrozhayu וחג הקציר ביכורי מעשיך אשר תזרע בשדה I svyato zhniv pervoplo du praci tvoyeyi sho siyesh na poli Vih 23 16 Aceret ivr ע צ ר ת Zupinka abo Utrimannya Taka nazva z yavlyayetsya u Talmudi ta u pracyah mudreciv HaZaLyu Vona pohodit vid zaboroni praci u cej den ta zavershennya periodu pov yazanogo z Pesahom iz vstanovlenimi dlya nogo obmezhennyami tomu sho ce svoyeridne dopovnennya do Pesahu zakinchennya Pesahu Jom ga Bikurim ivr יום הביכורים Den pershih plodiv Nazva vpershe z yavlyayetsya u knizi Ba Mitbar ta pohodit vid zapovidi prinositi zhertvu do Hramu ב יו ם ה ב כ ו ר ים ב ה ק ר יב כ ם מ נ ח ה ח ד ש ה ל ה ב ש ב ע ת יכ ם מ ק ר א ק ד ש י ה י ה ל כ ם כ ל מ ל אכ ת ע ב ד ה ל א ת ע ש ו U den pervoplodiv koli prinesete Gospodevi novu ofiru na svyato sedmic budut u vas svyati zbori niyakoyi vazhkoyi roboti ne vikonuvatimete Chis 28 26 Zman Matan Tora ivr ז מ ן מתן תורה Chas daruvannya Tori Cya nazva ne z yavlyayetsya u TaNaHu a pohodit vid mudreciv cherez tradicijne uyavlennya sho v ci dni Vs vishnij dav Mojseyu Desyat zapovidej Jom ga Hamishim ivr יום החמישים P yatdesyatij den Cej den nazvanij tak tomu sho vin zavershuye 49 dniv he Jom ga Kagal ivr יום ה ק ה ל Den zibrannya nazvanij na chest zibrannya izrayiltyan pid chas pidgotovki do podij na Sinayi Hag ga Maim She odna populyarna nazva he ivr חג המים tomu sho diti ta molod yak pravilo vedut na nomu vodni vijni dotrimuyuchis starodavnogo zvichayu sered pivnichnoafrikanskih yevreyiv oblivati odin odnogo vodoyu na Shavuot Pohodzhennyam zvichayu ye midrash zgidno z yakim Tora keruvalasya vodoyu Abreviatura nazv svyata HaKaT ShiVAA ivr חקת שבעה חמישים קציר תורה שבועות ביכורים ע צרת ה ק ה ל Zakoni ta zvichayi chasiv HramuNarazi yedinoyu vikonuvanoyu zapoviddyu sho vstanovlena Toroyu ye zaborona praci u cej den prote za chasiv isnuvannya yerusalimskogo hramu zakon vimagav vikonannya j inshih nastanov Tak Shavuot buv drugim iz troh palomnickih svyat Na Pesah Shavuot ta Sukot kozhnomu choloviku nalezhalo zdijsniti palomnictvo do Hramu Tri razi v roci vsya cholovicha stat bude z yavlyatisya pered lice Gospoda Boga tvogo u misci yake Vin vibere u svyato Oprisnokiv i v svyato Tizhniv i v svyato Kuchok Vtor 16 16 Hlibna zhertva ta zhertva pershoplodiv Sim vidiv Za chasiv isnuvannya Yerusalimskogo Hramu v cej den prinosilasya osobliva Dva hlibi ivr ש ת י ה ל ח ם Obov yazok prinesti zhertvu vstanovlenij Toroyu 3 vashih osel prinesete dva hli bi koliha nnya dvi desyati efi pshenichnoyi muki budut voni budut specheni kva sheni pervoplo di dlya Gospoda Lev 23 17 Ci dvi hlibini specheni iz pshenici novogo vrozhayu buli kvasni na vidminu vid prisnih hlibiv sho prinosilosya u zhertvu u inshih vipadkah Ce simvolizuye zavershennya periodu vid Pesahu do Shavuotu vid zaboroni kvasnogo do dozvolu ta prijnyatnosti jogo yak zhertvi Oskilki zaboroneno vipikati hlib u svyato hlibi dlya zhertvi vipikali naperedodni a yaksho Shavuot pripadav na nedilyu to u p yatnicyu adzhe ce zaboroneno i v Shabat Zhertva Dvoh hlibiv bula pershoyu iz semi zhertv pershoplodiv yaki prinosili pochinayuchi vid Shavuotu i do Sukotu za miroyu dozrivannya plodiv Nalezhalo prinositi plodi Semi vidiv semi roslin zgadanih u Tori yak simvoli ryasnoti Zemli Izrayilyu kra yu pshenici j yachme nyu i vinogradu i figi i grana tu do krayu oli vkovogo de reva ta medu Vtor 8 8 Hlibna zhertva bula suspilnoyu tobto prinosilas vid imeni vsogo narodu usi podalshi individualni Suchasni zvichayi svyataOdnim iz suchasnih atributiv svyata ye zvichaj vdyagatisya u bilij odyag Hoch cya tradiciya ne maye znachnogo pidgruntya okrim poshirenogo u bagatoh kulturah sprijnyattya bilogo koloru yak simvolu chistoti vona duzhe poshirena sered suchasnih yudeyiv Poshirenim ye zvichaj yudeyiv Pivnichnoyi Afriki svyatkuvati Shavuot yak svyato vodi Dzherelom tradiciyi vvazhayut praci Moshe ben Majmona Yelibaza rabina mista sho zhiv u 16 st Pochatkovo zvichaj isnuvav yak tradiciya oblivati vodoyu chitacha Azgarot u sinagozi ta narechenih sho mayut odruzhitisya cogorich Iz pereyizdom do Izrayilyu evreyiv Magribu zvichaj zberigsya yak dityache svyato oblivannya ta igor z vodoyu Zeleni svyata Zvichaj ashkenazkih yevreyev prikrashati sinagogi ta doma zelenimi gilkami ta kvitami zgaduyetsya z 14 st ta pohodit vid midrashiv za yakimi gora Sinaj vkrilasya zelennyu ta kvitami pid chas daruvannya Tori Pochuto ta zrobleno Simvolichna ktuba mizh Bogom ta narodom Izrayilyu U deyakih sinagogah prijnyato prikrashati gilkami bimu na zrazok vesilnogo shatra Podibno do narechenoyi sho pid hupoyu otrimuye narod izrayilyu otrimav na Sinayi Toru Prote deyaki avtoritetni rabini zokrema Vilenskij Gaon vbachayuchi v comu zvichayi upodoblennya do hristiyanskoyi tradiciyi rizdv yanoyi yalinki postanovili sho take prikrashannya porushuye zapovid ne vpodoblivatis yazichnikam Moloko ta med Svyatkova trapeza v Shavuot tradicijno vklyuchaye molochnu yizhu Cej zvichaj jmovirno vinik u Franciyi v piznomu serednovichchi ta poshirivsya sered yevropejskih yudeyiv Persha zgadka pro nogo nalezhit rabinu Avigdoru Carfati sho zhiv u Franciyi v 13 st Hocha davni sefardski dzherela ne zgaduyut takij zvichaj sogodni voni dotrimuyutsya jogo rivno yak j shidni yevreyi yaki perejnyali jogo u 20 st Stravi yakimi lasuyut na Shavuot ce persh za vse pritamanni miscevim kuhnyam riznovidi nalisnikiv pirogiv ta varenikiv iz sirnimi nachinkami ta inshi stravi na molochnij osnovi Zalezhno vid finansovogo stanu ta inshih obstavin trapeza mozhe buti vid bagatoyi do suto simvolichnoyi Divna zhinka ocya Pesya Skriz vona sune svogo nosa yij treba neodminno znati chi ye v nas molochnij obid na svyato Z privodu chogo vi ce zapituyete pitaye v neyi mama Prosto tak sobi kazhe Pesya pidnimaye hustku i prostyagaye mami gorshik smetani Mama vidshtovhuye gorshik oboma rukami Gospod z vami Pesyu Sho ce vi robite Hto mi taki Mi zh neabihto boron Bozhe Vi mene hiba ne znayete Navpaki vipravduyetsya Pesya same tomu sho ya vas znayu Korivchina nivroku ostannim chasom popravilas Ye nivroku sir i moloko Ya vam pozichayu Vi meni Bog dast povernete Smetana yaku nasha susidka gladka Pesya pozichila nam stala v prigodi Ya i mij brat Elya vidbuli molochnij obid vmochayuchi vdvoh svizhij kalach u blyudechko z holodnoyu smetanoyu Sholom Alejhem Yevrejska tradiciya navodit bagato poyasnen ta simvolichnih sensiv molochnoyi yizhi u Shavuot Otrimavshi Toru yudeyi zgolosilis vikonuvati vimogi kashrutu yak chastinu z 613 zapovidej Tozh povernuvshis z Sinayu voni ne mogli yisti m yasa yake vidteper potrebuvalo osoblivoyi pidgotovki ritualnogo zaboyu hudobi retelnogo viluchennya krovi ta vikonannya inshih novootrimanih nastanov Za opovidyami Mishni pershi dni yudeyi zadovilnyalis molochnoyu yizheyu Na dumku yudejskih bogosloviv car Solomon u Pisni ponad pisnyami iz medom ta molokom ototozhnyuye same Toru otrimanu u ci dni med i moloko v tebe z yazika stikaye Pisn 4 11 Zvidsi pohodit takozh zvichaj progoshati ditej sho pochinayut vivchati Toru medom abi sformuvati priyemni spogadi Podibno yak mati daye moloko svoyij ditini Bog daruvav Toru yevreyam Moloko vistupaye yak simvol pikluvannya ta lyubovi materi do ditini Boga do yevreyiv ta lyudstva V suchasnomu Izrayili znahodyatsya poodinoki aktivisti yaki zaklikayut ne zahoplyuvatis nadmiru dotrimannyam ciyeyi tradiciyi aktivno pidtrimuvanoyi virobnikami molochnih produktiv ta vkazuyut na nadmirnu komercializaciyu cogo zvichayu Vsenoshne vivchennya ToriPochinayuchi z 16 st poshirenij zvichaj u nich svyata vivchati okremi chastini Tori ta knigi mudreciv Zbirka molitv ta sam proces maye nazvu Tikun Lel Shavuot ivr תיקון ליל שבועות ta vpershe zgaduyetsya u knizi Zogar Cej proces maye rizni nachennya ta poyasnennya vid prostih do mistichnih Shabuot Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Wein Berel 2005 Shavuos torah org Midrash Pisnya nad pisnyami עדן רונן 2021 למה אנחנו לובשים בגדים לבנים בשבועות ישראל היום ivr משה בן מימון אלבאז היכל הקדש HebrewBooks הרב שמעון ביטון שפיכת מים בחג השבועות על מנהג והעלמו PDF ivr חג שבועות על פי חכמת הקבלה kabbalahblog co il דרמן אושי 2020 בוכים על חלב שנשפך כיצד תאגידי החלב ניכסו לעצמם את חג השבועות anumuseum org il ivr Sokolow Moshe 2012 Sleepless on Shavuot http www jewishideasdaily com דביר עמירן 2022 הקשר בין שבועות למגילת רות kikar co il ol section PosilannyaCe nezavershena stattya pro yudayizm Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi