Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

До говір про звича йні збро йні си ли в Євро пі було узгоджено та укладено протягом останніх років Холодної війни та вст

Договір про звичайні збройні сили в Європі 1990

Договір про звичайні збройні сили в Європі 1990

До́говір про звича́йні збро́йні си́ли в Євро́пі було узгоджено та укладено протягом останніх років Холодної війни та встановлено всеосяжні обмеження на ключові категорії звичайної військової техніки в Європі (від Атлантики до Уралу) і передбачав знищення надлишкової зброї. Договір пропонував рівні обмеження для двох «груп держав-учасниць», Організації Північноатлантичного договору (НАТО) і Варшавського пакту.

Договір про звичайні збройні сили в Європі
Коротка назва KSEVtr і CFE
Дата й час 19 листопада 1990
Мета проєкту або місії Контроль над озброєнням
Сторона, яка підписала США, Канада, Данія, Франція, Німеччина, Греція, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Іспанія, Туреччина, Велика Британія, Бельгія, Болгарія, Чеська і Словацька Федеративна Республіка, Угорщина, Республіка Польща, Румунія і СРСР
Дата набуття чинності 17 липня 1992

Договір був підписаний 19 листопада 1990 року в Парижі, підписи під ним поставили представники 16 держав НАТО, а також шість держав-учасниць Варшавського договору. Угода встановлювала обмеження розмір звичайних збройних сил і визначало граничні чисельності звичайних озброєнь, розгорнутих сторонами у Європі.

У 2007 році Росія «призупинила» свою участь у договорі, а 10 березня 2015 року, посилаючись на «де-факто» порушення НАТО Договору, Росія офіційно оголосила, що «повністю» припиняє свою участь у ньому з наступного дня.

Історія

Передумови

У 1972 році президент США Річард Ніксон та генеральний секретар СРСР Леонід Брежнєв досягли компромісної угоди про проведення окремих політичних і військових переговорів.[en] (НБСЄ) мала займатися політичними питаннями, а [en] (MBFR) — військовими питаннями. У 1975 році НБСЄ призвів до того, що 35 країн підписали заключний документ: . Переговори щодо MBFR були зупинені СРСР у 1979 році через рішення НАТО розгорнути нову ядерну зброю середньої дальності в Європі. У 1986 році генеральний секретар СРСР Михайло Горбачов запропонував у контексті переговорів MBFR скоротити наземні та повітряні сили, а також включити звичайну та ядерну зброю від Атлантики до Уралу. Пізніше того ж року ця пропозиція була офіційно оформлена під час зустрічі Варшавського пакту. Північноатлантична рада міністрів закордонних справ НАТО оприлюднила Брюссельську декларацію про контроль над звичайними озброєннями, яка закликала до двох окремих груп переговорів: одна з них має спиратися на результати Стокгольмської конференції щодо заходів із зміцнення довіри та безпеки, а інша – для встановлення стабільності в Європі через переговори про контроль над звичайними озброєннями від Атлантики до Уралу (ATTU). У 1987 році Стокгольмський документ набув чинності та вперше передбачив узгоджене право проводити інспекції військових сил на місці.

17 лютого 1987 року у Відні розпочалися неофіційні переговори між 16 країнами НАТО та 7 країнами Варшавського договору щодо мандату на ведення переговорів у Європі щодо звичайних договорів, які мали б визначити керівні принципи переговорів щодо договору. Через кілька місяців, 27 червня, НАТО представила проект мандату під час конференції 23 країн у Відні. Мандат передбачав усунення диспропорції сил, здатності до раптового нападу та широкомасштабних наступальних операцій, а також створення ефективної системи перевірки. Тим часом у грудні між Сполученими Штатами та Радянським Союзом було підписано Договір про РСМД, який фактично дозволив взаємні інспекції. Під час московського саміту в травні-червні 1988 року президент США Рональд Рейган і генеральний секретар Горбачов наголошували на важливості стабільності та безпеки в Європі, зокрема закликаючи до обміну даними, перевірки цих даних, а потім скорочення. У грудні Горбачов оголосив в Організації Об’єднаних Націй одностороннє виведення 50 000 військ зі Східної Європи та демобілізацію 500 000 радянських військ.

Перемовини

У січні 1989 року НАТО та учасники Варшавського договору підготували Мандат на переговори щодо звичайних збройних сил у Європі. У мандаті були визначені цілі ДЗЗСЄ та встановлені принципи переговорів, а офіційні переговори розпочалися 9 березня 1989 року у Відні. Коли президент США Джордж Буш-старший і президент Франції Франсуа Міттеран зустрілися в травні, Буш оголосив про згоду на скорочення бойових літаків і гелікоптерів. Він також запропонував обмеження в 275 000 осіб, розміщених у Європі США та Радянським Союзом. Пропозиція Буша була офіційно прийнята під час Брюссельського саміту НАТО 1989 року, а згодом представлена у Відні. У листопаді впав Берлінський мур, а в наступні місяці спалахнули революції в Угорщині, Чехословаччині, Румунії та Болгарії. Буш і Горбачов домовилися прискорити контроль над озброєннями та економічні переговори. Буш запропонував ще більші скорочення, і Радянський Союз вів переговори та уклав угоди про виведення військ з державами Варшавського договору.

Крім того, на той час відбувалося возз'єднання Німеччини, що призвело до Договору про остаточне врегулювання щодо Німеччини. Договір був пов'язаний з договором ЗЗСЄ, вказуючи, що певні військові обмеження, накладені на Німеччину, набудуть чинності після укладення Договору ЗЗСЄ.

Текст договору було схвалено 22 державами-учасниками переговорів 15 листопада 1990 року у Відні.

Віденський документ про [en], також вперше прийнятий у 1990 році, і Договір ЗЗСЄ розглядалися Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) як паралельні компоненти [en].

Церемонія підписання в Парижі в 1990 році

image
Усі члени двох блоків (НАТО синім, Варшавський пакт червоним) підписали ДЗЗСЄ у 1990 році.

Угоду було підписано в Парижі 19 листопада 1990 року 22 країнами. Їх розділили на дві групи:

Ратифікація

Учасники ДЗЗСЄ 1992 року відрізняються від підписантів 1990 року через розпад Радянського Союзу та розкол Чехословаччини.

У 1991 році Радянський Союз і Варшавський пакт розпалися, а Чехословаччина перебувала в середині розколу на Чехію і Словаччину, що пояснює, чому договір був ратифікований 30, а не 22 державами:

Договір був ратифікований Верховною Радою України 1 липня 1992 року та є безстроковим.

Договір набув чинності 9 листопада 1992 року.

Правки 1996 року

31 травня 1996 року до договору було внесено так звану флангову угоду, яка пом'якшила обмеження для Росії та України у фланговому регіоні, визначені в статті V, підпункт 1(A) договору.

Призупинення Росією

Від 14 липня 2007 року Володимир Путін оголосила, що Росія призупиняє виконання зобов’язань за Договором через 150 днів. Москва продовжувала брати участь у JCG, оскільки сподівалася, що діалог може призвести до створення ефективного нового режиму контролю над звичайними озброєннями в Європі.

У 2007 році Росія визначила кроки, які НАТО може вжити, щоб припинити призупинення. «Сюди входить скорочення членами [НАТО] своїх розподілів озброєнь і подальше обмеження тимчасового розміщення озброєнь на території кожного члена НАТО. Росія також хоче[тіла] усунути обмеження щодо кількості сил, які вона може розгорнути на своїх південних і північних флангах. Більше того, вона чинить тиск на членів НАТО, щоб вони ратифікували оновлену версію угоди 1999 року, відому як , і вимагає, щоб чотири члени альянсу, які не входять до первинної угоди, Естонія, Латвія, Литва та Словенія, приєдналися до неї."

Росія припиняє участь в СКГ

У березні 2015 року РФ оголосила, що ухвалила рішення про повне припинення участі в Договорі. Російський дипломат Михайло Ульянов сказав, що Росія навряд чи повернеться до виконання, оскільки угода, «створена, коли Варшавський пакт ще існував, є «анахронічною» і «абсолютно не відповідає нинішнім реаліям»».

Положення договору

Максимальні показники

image
Після підписання угоди, яка обмежувала кількісь артсистем калібру 100 мм, Польща озброїла свої війська мінометами калібру 98 мм.

Договір ЗЗСЄ встановлює однакові межі для кожного блоку (НАТО та Організації Варшавського договору), від Атлантики до Уралу, щодо ключових (неядерних і неракетних) озброєнь, необхідних для проведення раптових атак та початку широкомасштабних наступальних операцій. Колективно учасники договору погодилися, що жодна сторона не може мати більше ніж:

  • 20 000 танків;
  • 20 000 одиниць артилерії;
  • 30 000 бойових броньованих машин (ББМ);
  • 6 800 бойових літаків;
  • 2 000 ударних гелікоптерів.

Щоб ще більше обмежити боєготовність збройних сил, угода встановила однакові ліміти техніки, яка може бути розгорнута з активними підрозділами. Інше наземне обладнання повинно було бути розміщене у визначених місцях постійного зберігання. Обмеження на техніку, яку кожна сторона могла мати в активних підрозділах, були:

  • 16 500 танків;
  • 17 000 одиниць артилерії;
  • 27 300 бойових броньованих машин (ББМ);

Договір додатково обмежив частку озброєнь, які могла мати будь-яка країна в Європі, приблизно до однієї третини від загальної кількості для всіх країн Європи - правило "достатності".

Усі військово-морські сили морського базування були виключені з-під відповідальності за ДЗЗСЄ.

Договором, крім іншого, обмежувалася чисельність бойової техніки у чотирьох зонах, у тому числі на флангах (Болгарія, Румунія, Закавказька, Ленінградська, Північно-Кавказька, Одеська військова округа ЗС Радянського Союзу для ОВД; Греція, Ісландія, Норвегія й Туреччина для НАТО) кожній стороні дозволялося розміщувати 4 700 танків, 5 900 бронемашин й 6 000 артилерійських систем.

Квоти за державами

НАТО:

  • Бельгія — 334 танки, 1 099 ББМ, 320 артилерійських систем, 232 бойових літака, 46 ударних гелікоптерів.
  • Велика Британія — 1 015 танків, 3 176 ББМ, 636 артилерійських систем, 900 бойових літаків, 384 ударних гелікоптерів.
  • Німеччина — 4 166 танків, 3 446 ББМ, 2 705 артилерійських систем, 900 бойових літаків, 306 ударних гелікоптерів.
  • Нідерланди — 743 танка, 1 080 ББМ, 607 артилерійських систем, 230 бойових літаків, 69 ударних гелікоптерів.
  • Греція — 1 735 танків, 2 534 ББМ, 1 878 артилерійських систем, 650 бойових літаків, 18 ударних гелікоптерів.
  • Данія — 353 танків, 336 ББМ, 553 артилерійських системи, 106 бойових літаків, 18 ударних гелікоптерів.
  • Іспанія — 794 танки, 2 047 ББМ, 1 310 артилерійських систем, 310 бойових літаків, 80 ударних гелікоптерів.
  • Італія — 1 348 танків, 3339 ББМ, 1 955 артилерійських систем, 650 бойових літаків, 142 ударних гелікоптери.
  • Канада — 77 танків, 263 ББМ, 32 артилерійських системи, 90 бойових літаків, 13 ударних гелікоптерів.
  • Норвегія — 170 танків, 275 ББМ, 527 артилерійських систем, 100 бойових літаків, 24 ударних гелікоптери.
  • Португалія — 300 танків, 430 ББМ, 450 артилерійських систем, 160 бойових літаків, 26 ударних гелікоптерів.
  • Сполучені Штати — 4 006 танків, 5 372 ББМ, 2 492 артилерійських систем, 784 бойові літаки, 518 ударних гелікоптерів.
  • Туреччина — 2 795 танків, 3 120 ББМ, 3 523 артилерійські системи, 750 бойових літаків, 103 ударні гелікоптери.
  • Франція — 1 306 танків, 3 820 ББМ, 1 292 артилерійські системи, 800 бойових літаків, 352 ударних гелікоптери.

Квоти Ісландії й Люксембургу за всіма класами техніки були нульовими.

Варшавський пакт:

  • Болгарія — 1 475 танків, 2 000 ББМ, 1 750 артилерійських систем, 235 бойові літаки, 67 ударних гелікоптерів.
  • Угорщина — 835 танків, 1 700 ББМ, 840 артилерійських систем, 180 бойових літаків, 108 ударних гелікоптерів.
  • Польща — 1 730 танків, 2 150 ББМ, 1610 артилерійських систем, 460 бойових літаків, 130 ударних гелікоптерів.
  • Румунія — 1 375 танків, 2 100 ББМ, 1475 артилерійських систем, 430 бойових літаків, 120 ударних гелікоптерів.
  • Радянський Союз — 13 150 танків, 20 000 ББМ, 13 175 артилерійських систем, 5 150 бойових літаків, 1 500 ударних гелікоптерів.
  • Чехословаччина — 1 435 танків, 2 050 ББМ, 1 150 артилерійських систем, 345 бойових літаків, 175 ударних гелікоптерів.

Реальна наявність техніки на 1 січня 1990 року, за державами

НАТО:

  • Бельгія — 359 танків, 1 381 ББМ, 376 артилерійських систем, 191 бойовий літак, 0 ударних гелікоптерів.
  • Велика Британія — 1 198 танків, 3 193 ББМ, 636 артилерійських систем, 842 бойових літаків, 368 ударних гелікоптерів.
  • Німеччина — 7 000 танків, 8 920 ББМ, 4 602 артилерійських систем, 1 018 бойових літаків, 258 ударних гелікоптерів.
  • Нідерланди — 913 танків, 1 467 ББМ, 838 артилерійських систем, 196 бойових літаків, 91 ударный вертолёт.
  • Греція — 1 842 танків, 1 552 ББМ, 1 908 артилерійських систем, 469 бойових літаків, 0 ударних гелікоптерів.
  • Данія — 419 танків, 316 ББМ, 553 артилерійських систем, 106 бойових літаків, 3 ударних гелікоптерів.
  • Іспанія — 854 танків, 1 256 ББМ, 1 373 артилерійських систем, 242 бойових літаків, 28 ударних гелікоптерів.
  • Італія — 1 246 танків, 3 598 ББМ, 2 144 артилерійських систем, 577 бойових літаків, 168 ударних гелікоптерів.
  • Канада — 77 танків, 277 ББМ, 38 артилерійських систем, 45 бойових літаків, 12 ударних гелікоптерів.
  • Норвегія — 205 танків, 146 ББМ, 531 артилерійських систем калібром 100 мм і більше, 90 бойових літаків, 0 ударних гелікоптерів.
  • Португалія — 146 танків, 243 ББМ, 334 артилерійських систем, 96 бойових літаків, 0 ударних гелікоптерів.
  • Сполучені Штати — 5 904 танків, 5 747 ББМ, 2 601 артиллерийская система калибра 100 мм и более, 626 бойових літаків, 243 ударних гелікоптерів.
  • Туреччина — 2 823 танків, 1 502 ББМ, 3 442 артилерійських систем, 449 бойових літаків, 5 ударних гелікоптерів.
  • Франція — 1 358 танків, 4 125 ББМ, 1 330 артилерійських систем, 700 бойових літаків, 429 ударних гелікоптерів.
  • Ісландія й Люксембург не мали бойової техніки, яка підпадала під обмеження ДЗЗСЄ.

Всього для НАТО — 24 344 танків, 33 723 ББМ, 20 706 артилерійських систем, 5 647 бойових літаків, 1 605 ударних гелікоптерів.

Варшавський пакт:

  • Болгарія — 2 145 танків, 2 204 ББМ, 2 116 артилерійських систем, 243 бойових літаків, 44 ударних гелікоптерів.
  • Угорщина — 1 345 танків, 1 720 ББМ, 1 047 артилерійських систем, 110 бойових літаків, 39 ударних гелікоптерів.
  • Польща — 2 850 танків, 2 377 ББМ, 2 300 артилерійських систем, 551 бойовий літак, 29 ударних гелікоптерів.
  • Румунія — 2 851 танк, 3 136 ББМ, 3 817 артилерійських систем, 505 бойових літаків, 13 ударних гелікоптерів.
  • Радянський Союз — 20 694 танків, 29 348 ББМ, 13 828 артилерійських систем, 6 445 бойових літаків, 1 330 ударних гелікоптерів.
  • Чехословаччина — 3 315 танків, 4 593 ББМ, 3485 артилерійських систем, 446 бойових літаків, 56 ударних гелікоптерів.

Всього ОВД — 33 200 танків, 43 378 ББМ, 26 593 артилерійських систем, 8 300 бойових літаків, 1 511 ударних гелікоптерів.

Регіональні домовленості

Окрім обмежень на кількість озброєнь у кожній категорії з кожної сторони, договір передбачав регіональні обмеження, призначені для запобігання дестабілізуючої концентрації наземної техніки.

Знищення

Щоб досягти необхідної максимальної чисельності, обладнання повинно було бути знищено або, якщо можливо, переобладнане для невійськових цілей.

Верифікація

Договір містив безпрецедентні положення щодо детального обміну інформацією, інспекцій на місці, інспекцій за викликом і моніторингу знищення на місці. Учасники договору отримали необмежене право стежити за процесом знищення. Супутникове спостереження використовувалося для перевірки розміщення та прогресу знищення великої військової техніки, як-от транспортних засобів і танків.

Спільна консультативна група

Нарешті, Договір заснував у Відні орган, що складається з усіх членів Договору, який отримав назву «Спільна консультативна група» (СКГ), і який був дотичним до питань, що стосуються дотримання положень Договору. Група мала на меті:

  • Вирішення неоднозначностей та розбіжностей в тлумаченні
  • Розгляд заходів, які підвищать життєздатність і ефективність угоди
  • Вирішення технічних питань
  • Вирішення суперечок, які могли виникнути внаслідок виконання угоди

Імплементація

Після набрання договором чинності розпочався 4-місячний базовий період перевірки. Двадцять п'ять відсотків знищення повинно було бути завершено до кінця 1 року, 60% - до кінця 2 років, а все знищення, яке вимагає договір, - до кінця 3 років.

Основним досягненням стало масштабне скорочення або знищення звичайної військової техніки в районі від Атлантичного океану до Уральських гір (ATTU) протягом перших 5 років дії угоди. До кінця періоду скорочення дії договору в 1995 році, коли набули чинності ліміти обладнання, 30 держав-учасниць завершили та перевірили інспекцією знищення або переобладнання понад 52 000 бойових танків, бойових броньованих машин, артилерійських гармат, бойових літаків і ударних гелікоптерів. Крім того, вони провели/прийняли понад 4000 інспекційних перевірок військових частин/об'єктів та визначених територій.

НАТО в основному виконала свої зобов'язання, знищивши своє найстаріше обладнання. Крім того, члени НАТО з новішим обладнанням, такі як Сполучені Штати, погодилися передати частину цього обладнання союзникам зі старішим обладнанням.

Відповідність

НАТО

У 2007 році плани Сполучених Штатів створити бази в Румунії та Болгарії, на думку Росії, були порушенням договору. Офіційні особи НАТО заперечували це і заявили, що американські бази не були задумані як постійні і тому не могли розглядатися як порушення. Однак тоді повідомлялося, що угоди, підписані з Румунією та Болгарією в 2006 році, спеціально дозволяли «постійні» бази під прямим контролем США та The Washington Times також отримав підтвердження високопоставленого чиновника Сполучених Штатів, що об’єкти мали бути постійними.

Колишні радянські республіки

У звіті адміністрації Клінтона за червень 1998 року говорилося, що Росія, Україна, Білорусь, Вірменія та Азербайджан не дотримуються ДЗЗСЄ. Порушення варіювалися від зберігання обладнання, обмеженого діяльністю угод (TLE), що перевищує ліміти ДЗЗСЄ, до відмови в повному доступі під час інспекцій за договорами. У звіті зроблено висновок, що проблеми з дотриманням не були «важливими у військовому відношенні», а Росія та Україна, колишні республіки СРСР з найбільшими запасами серед Східного блоку, залишалися в рамках своїх договірних обмежень.

Напередодні Стамбульського саміту Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) у листопаді 1999 року члени НАТО помітили три проблеми з дотриманням договору. Перш за все, продовження існування запасів російської техніки у «фланговому» регіоні (тобто російський Північно-Кавказький військовий округ) перевищували узгоджені договором обмеження. По-друге, російська військова присутність у Грузії перевищувала дозволений грузинською владою рівень. По-третє, на російську військову присутність у Молдові не було чіткої згоди молдовської влади. Під час саміту 30 членів ОБСЄ підписали Адаптований ДЗЗСЄ і Росія взяла на себе зобов'язання вийти з Республіки Молдова, зменшити кількість її обладнання в Грузії та узгодити з грузинською владою умови та тривалість дислокації російських сил на території Грузії та скоротити їхні сили на флангах до узгоджених рівнів Адаптованого ДЗЗСЄ. Ці угоди стали відомі як «Стамбульські зобов’язання» і містилися в 14 Додатках до Заключного акту ДЗЗСЄ та в Декларації Стамбульського саміту 1999 року. Однак члени НАТО відмовилися ратифікувати договір до тих пір, поки Росія відмовлялася, як вони вважали, повністю вивести свої війська з території Молдови та Грузії. Хоча Росія частково вивела війська та техніку з Грузії та Молдови, вона не зробила цього повністю, як того вимагали НАТО.

Південний Кавказ

Згідно зі звітом за 2019 рік, Азербайджан продовжує істотно порушувати договір. У своїх даних станом на 1 січня 2018 року Азербайджан задекларував загальну кількість обладнання, яке перевищило його загальні ліміти на понад 900 одиниць обладнання, обмеженого угодою:

  • більше 300 бойових танків понад ліміт Азербайджану в 220 бойових танків, що перевищує 136% ліміту,
  • більше 160 бойових броньованих машин (ББМ) перевищує ліміт Азербайджану в 220 ББМ, що перевищує 72% ліміту,
  • більше 670 артилерійських одиниць понад ліміт Азербайджану в 285 артилерійських гармат, що перевищує 235% ліміту
  • більше 5 ударних гелікоптерів понад ліміт Азербайджану в 50 ударних гелікоптерів, що перевищує 10% ліміту.

У травні 2019 року, Вірменією розкомплектовано та виведено з експлуатації 21 бойову броньовану машину відповідно до вимог договору.

Подальші угоди

Підсумковий акт переговорів щодо особового складу звичайних збройних сил у Європі (CFE-1A)

Переговори щодо CFE-1A почалися незабаром після підписання первинного Договору ЗЗСЄ у 1990 році. CFE-1A, на відміну від початкового договору ДЗЗСЄ, був не юридично обов’язковим договором, а політичним зобов’язанням, яке набуло чинності одночасно з договором CFE і слугувало подальшою угодою. Зобов’язання полягало в тому, що всі країни, які підписали ДЗЗСЄ, зроблять кроки для подальшого зміцнення довіри та безпеки в регіоні АТТУ. ДЗЗСЄ-1A зобов’язує 30 учасників договору встановити ліміти людських ресурсів та, якщо це буде визнано за необхідне, зменшити існуючі рівні людської сили в зоні застосування CFE для досягнення цих обмежень. Згідно з цим зобов’язанням Сполучені Штати мали обмеження мати не більше 250 000 військових у зоні застосування. Як додаткове джерело гарантій безпеки, ДЗЗСЄ -1A вимагало від сторін надавати завчасне повідомлення про будь-які збільшення чисельності збройних сил. Дотримання угоди CFE-1A членом було оцінено під час інспекцій на місці, проведених відповідно до Договору CFE.

Угода про адаптацію Договору про звичайні збройні сили в Європі (CFE-II)

Докладніше: Адаптований Договір про звичайні збройні сили в Європі

Угода про адаптацію Договору про звичайні збройні сили в Європі (також відома як адаптований ДЗЗСЄ) була переглядом початкового договору та була підписана під час Стамбульського саміту в листопаді 1999 року та враховувала іншу геополітичну ситуацію після епохи холодної війни шляхом встановлення національних, а не блокових обмежень на звичайні збройні сили. Однак члени НАТО відмовилися ратифікувати договір до тих пір, поки Росія відмовилася повністю вивести свої війська з території Молдови та Грузії. Хоча Росія частково вивела війська та техніку з Грузії та Молдови, вона не зробила цього повністю, як того вимагав НАТО. Зв'язок між ратифікацією адаптованого договору та повним виходом був політичним рішенням, прийнятим членами НАТО на основі основоположних принципів міжнародного права, що стосуються територіальної цілісності суверенних держав.

21 вересня 2000 Верховна Рада України ратифікувала Угоду щодо адаптації Договору про ЗЗСЄ.

Ратифікована вона була лише Білоруссю, Казахстаном, Росією й Україною й так і не набула чинності.

Також окремими країнами були прийняті наступні угоди:

Будапештська угода

Угода про максимальні рівні для наявності звичайних озброєнь і техніки, підписана Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією, СРСР і Чехословаччиною в Будапешті 3 листопада 1990 року і набула чинності одночасно з ДЗЗСЄ, мала на меті розподіл встановлених Договором групових рівнів звичайних озброєнь і техніки між державами ОВД.

Ташкентська угода

Угода про принципи та порядок виконання ДЗЗСЄ, підписана Росією, Азербайджаном, Вірменією, Білоруссю, Грузією, Казахстаном, Молдовою й Україною в Ташкенті 15 травня 1992 року, яка мала метою розподіл прав й обов'язків колишнього СРСР за ДЗЗСЄ поміж Росією та сімома іншими державами-учасницями Договору. Квота Росії становила 6 400 танків, 11 480 бронемашин, 6 415 артилерійських систем, 3 450 літаків і 890 гелікоптерів. Квоти кавказьких держав (Азербайджан, Вірменія, Грузія) склали по 220 танків, 220 ББМ, 285 артилерійських систем, 100 бойових літаків, 50 ударних гелікоптерів у кожної. Інші держави отримали такі квоти:

  • Білорусь — 1 800 танків, 2 600 ББМ, 1 615 артилерійських систем, 294 бойових літаків, 80 ударних гелікоптерів.
  • Казахстан — 50 танків, 200 ББМ, 100 артилерійських систем, 15 бойових літаків, 20 ударних гелікоптерів.
  • Молдова — 210 танків, 210 БМП, 130 БТР, 250 артилерійських систем, 50 бойових літаків, 50 ударних гелікоптерів.
  • Україна — 4 080 танків, 5 050 ББМ, 4 040 артилерійських систем, 1 090 бойових літаків, 330 ударних гелікоптерів.

Угода була ратифікована Росією у 1992 році, але не набула чинності. Хоча Азербайджан і Грузія так і не ратифікували цю Угоду, її учасники протягом багатьох років загалом дотримувалися її положень.

Призупинення і повний вихід

Після того, як Росія не захотіла підтримати плани ПРО США в Європі, російський президент Володимир Путін закликав до "мараторію" за договором у своєму зверненні від 26 квітня 2007 року. Потім більшість своїх аргументів щодо переписування договору він висловив під час Надзвичайної конференції держав-учасниць Договору про звичайні збройні сили в Європі, яка відбулася у Відні 11–15 червня з ініціативи Росії. Оскільки його прохання не були задоволені під час цієї конференції, Путін [en] з наміром призупинити дотримання своїх договірних зобов'язань 14 липня 2007 року, що набуло чинності через 150 днів, заявивши, що це стало результатом "надзвичайних обставин (...), які впливають на безпеку Російської Федерації та вимагають негайних заходів", і повідомив НАТО та його членів. Призупинення поширюється на первинний ДЗЗСЄ, а також на наступні угоди.

В травні 2023 року угоду денонсувала Державна Дума Росії.

7 листопада 2023 року після російського вторгнення в Україну в 2014 та 2022 році, Росія остаточно вийшла з угоди.

Мотиви

У роз’яснювальному документі адміністрації президента Росії було зазначено кілька причин для призупинення його відповідності в 2007 році. По-перше, Росія визнала зв'язок між ратифікацією адаптованого договору та виведенням військ із Грузії та Молдови "нелегітимною" та "вигаданою". Росія також вважала питання виведення військ двостороннім питанням Росія-Грузія та Росія-Молдова, а не питанням НАТО-Росія. По-друге, на трійку Балтійських країн, які межують з Росією, на відміну від решти країн НАТО (за винятком Польщі та Норвегії), не поширювалися положення первинного ДЗЗСЄ, оскільки на момент підписання договору вони все ще були частиною Радянського Союзу. Крім того, країни Балтії, як і всі члени НАТО, не ратифікували адаптований ДЗЗСЄ. Бажання Росії щодо швидкої ратифікації та приєднання країн Балтії до ратифікованого договору, сподіваючись обмежити екстрене розгортання там сил НАТО, не було виконано.

По-третє, Росія підкреслила, що розширення НАТО в 1999 і 2004 роках збільшив оснащення альянсу понад договірні обмеження. Отже, Росія вимагала «компенсаційного зниження» загальних чисельних лімітів НАТО на таке обладнання. По-четверте, Росія зазначила, що заплановане на той час базування військових підрозділів США в Румунії та Болгарії «негативно впливає» на дотримання цими країнами граничної чисельності зброї ДЗЗСЄ. По-п’яте, документ вимагав «усунути» флангові (тобто північнокавказькі) обмеження російських збройних сил шляхом «політичного рішення» між НАТО та Росією, нібито для «компенсації» Росії за розширення альянсу. По-шосте, Росія хотіла переглянути та «модернізувати» від 1999 року, як тільки він набуде чинності. Позиція Росії полягала в тому, що вона призупинить дію договору в односторонньому порядку, якщо країни НАТО не ратифікують оновлену версію до 1 липня 2008 року або принаймні тимчасово виконають її умови до переговорів щодо договору.

Швидше за все, але не згадується в пояснювальному документі Росії, згадані вище «надзвичайні обставини» стосувалися планів США щодо розміщення комплексу ПРО в Польщі з радіолокаційним компонентом у Чехії. Іншою ймовірною причиною є те, що члени НАТО відмовилися ратифікувати Адаптований ДЗЗСЄ через триваючу присутність кількох сотень російських військ у Молдові — що вони вважали порушенням зобов'язань, взятих Росією під час Стамбульського саміту 1999 року. Однак не було жодного юридичного зв’язку між адаптованим ДЗЗСЄ та виходом Росії з Грузії та Молдови. Зв’язок між цими двома проблемами безпеки був прийнятий державами-членами НАТО, щоб протестувати проти Другої чеченської війни і було використано як підставу не ратифікувати договір. Росія ніколи не прийняла це рішення – рішення також було прийнято через шість місяців після Стамбульського саміту. Росія також вважала початковий ДЗЗСЄ застарілим і стратегічно помилковим, оскільки він не враховував розпад Варшавського пакту чи Радянського Союзу.

В Росії навіть Володимир Рижков, лідер опозиції та незалежний член Думи, погодився, що Росія була змушена відповісти. Однак він також припустив, що призупинення указом Путіна було «передусім посланням країні в рік виборів: «Ваш лідер не зрушить з місця, незалежно від того, хто формально стане наступним президентом»."

Реакції

НАТО негайно висловило жаль з приводу рішення Росії призупинити дію договору, назвавши це «кроком у неправильному напрямку», але сподівалося залучити Москву до того, що назвали конструктивними переговорами з цього питання. Сполучені Штати разом з європейськими державами, такими як Німеччина, Польща та Румунія, також висловили своє розчарування. Генеральний секретар Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) Микола Бордюжа і колишній президент СРСР Михайло Горбачов висловилися на підтримку указу Путіна. 25 листопада 2011 року Велика Британія припинила обмін військовими даними з Росією.

Міністерство закордонних справ Росії також повідомило, що наслідками призупинення стане припинення інспекцій і перевірок своїх військових об'єктів країнами НАТО і що воно більше не матиме зобов'язань обмежувати кількість своїх звичайних озброєнь. На практиці Росія вже припинила такі перевірочні візити в червні 2007 року після того, як позачергова конференція ДЗЗСЄ, що відбулася у Відні, не почула скарг Росії. Відтак військові делегації з Болгарії та Угорщини не пустили до російських військових частин.

Юрій Зарахович припустив в Тайм що вищезазначені «негайні заходи» полягатимуть у нарощуванні її сил у районах, що межують зі східними членами НАТО, зокрема Польщею та країнами Балтії.Тайм далі припускали, що інші заходи можуть включати нарощування військ уздовж південних кордонів на Кавказі, новий тиск на Україну з метою збереження російського Чорноморського флоту в Криму поза терміном (більше запланованого) останнього терміну виведення в 2017 році, і відмова залишити Молдову.

У березні 2015 року РФ оголосила, що ухвалила рішення про повне припинення участі в Договорі.

Вихід з угоди інших країн

У серпні 2022 року Чехія, а в березні 2023 року Польща вирішили не виконувати угоду щодо Білорусі стосовно обміну інформацією.

7 листопада 2023 року США зупинили виконання зобов'язань у межах угоди після рішення Росії про вихід. Про зупинення дії договору також оголосили Німеччина та Велика Британія.

6 березня 2024 року Молдова призупинила дію угоди, а 12 квітня парламент Молдови остаточно схвалив припинення її дії.

29 березня 2024 року дію угоди призупинила Польща.

5 квітня 2024 року Білорусь внесла до парламенту призупинення дії угоди, а також Туреччина призупинила дію угоди з 8 квітня.

10 квітня 2024 року Парламент Угорщини схвалив припинення участі в угоді.

Див. також

Примітки

  1. А.Ю.Мазура (10 березня 2015). Заявление руководителя Делегации Российской Федерации на переговорах в Вене по вопросам военной безопасности и контроля над вооружениями. RF Foreign Ministry website.
  2. Papp, Robert G. (March 2019). Kennan Cable No. 41: A Cyber Treaty With Russia. THE WILSON CENTER.
  3. Reif, Kingston (April 2015). Russia Completes CFE Treaty Suspension. Arms Control Association. Arms Control Today.
  4. Remler, Philip (August 2019). Russia and Cooperative Security in Europe: Times Change, Tactics Remain (PDF). Carnegie Endowment for International Peace.
  5. Russia Suspends Participation In Conventional Arms Consulting Group. (Radio Free Europe/Radio Liberty). 10 березня 2015.
  6. FEDERATION OF AMERICAN SCIENTISTS, "Chronology: CFE Treaty Negotiations and Implementation, 1972-1996", n.d.
  7. German-American Relations - Treaty on the Final Settlement with Respect to Germany (Two plus four).
  8. Sharp, Jane (5 квітня 2010). Striving for Military Stability in Europe (англ.). Routledge. с. 2. ISBN .
  9. Ensuring military transparency – the Vienna Document. OSCE. 2011. оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 10 лютого 2022.
  10. US DEPARTMENT OF STATE, "Fact Sheet: Conventional Armed Forces in Europe (CFE) Treaty" , June 18, 2002
  11. FEDERATION OF AMERICAN SCIENTISTS, "Treaty on Conventional Forces in Europe (CFE)", n.d.
  12. US DEPARTMENT OF STATE, "CFE treaty and CFE-1A agreement - Conventional Armed Forces in Europe", July 13, 1992
  13. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2009. Процитовано 6 березня 2009.
  14. Treaty on Conventional Armed Forces in Europe (CFE). Nuclear Threat Initiative.
  15. Boese, Wade (January 2008). Russia Suspends CFE Treaty Implementation. Arms Control Association.
  16. Reif, Kingston (April 2015). Russia Completes CFE Treaty Suspension. Arms Control Association.
  17. NAVY TREATY IMPLEMENTATION PROGRAM, "Conventional Armed Forces in Europe Treaty" [ 2007-08-03 у Wayback Machine.], n.d.
  18. Mitslal Kifleyesus-Matschie (2006), The role of Verification in International Relations: 1945-1993, с. 112
  19. OSCE, "Joint Consultative Group", n.d.
  20. J. COOPER, "Washington calls 5,500 U.S. troops "hardly any" but 1,200 Russians in PMR must go" [ 2007-09-27 у Wayback Machine.] in The Tiraspol Times, June 13, 2007
  21. Bulgaria OKs 3 bases for U.S. Troops. The Washington Times.
  22. W. BOESE, "CFE Compliance Report Issued; Treaty Adaptation Talks Continue" [ 2007-09-26 у Wayback Machine.] in Arms Control Today, June/July 1998
  23. NATO, "Questions and Answers on CFE" [ 2007-06-28 у Wayback Machine.], n.d., p. 2
  24. Більшість присутніх російських військ фактично були в процесі виведення з Грузії (див. ) на той час, хоча чинні на той час угоди залишили б російські війська в Ґудауті в Абхазії (Див: . Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 23 липня 2007.), і з миротворчими силами Південної Осетії (Див: [1] [ 2022-12-07 у Wayback Machine.]) і абхазько-грузинська лінія кордону (Див: IISS Military Balance 2007)
  25. Compliance With the Treaty on Conventional Armed Forces in Europe (Condition (5) (C) Report) - 2019. United States Department of State (амер.). Процитовано 21 травня 2019.
  26. Armenia dismantles 21 armored combat vehicles. ARKA News Agency. Процитовано 16 травня 2019.
  27. Vitalie N. Ciobanu. Organizarea instituţiei militare a Republicii Moldova (1990-2011). — Chișinău : Min. Apărării al Rep. Moldova (Tipogr. "Bons Offices" SRL), 2011. — С. 28. — 500 прим. — .
  28. V. SOCOR, "Kremlin Would Re-write Or Kill CFE Treaty" [ 2007-09-30 у Wayback Machine.] by The Jamestown Foundation, July 18, 2007
  29. BBC NEWS, "Russia suspends arms control pact", July 14, 2007
  30. Y. ZARAKHOVICH, in Time, July 14, 2007
  31. Держдума РФ розірвала Договір про звичайні збройні сили в Європі: Медведєв "розкрив карти"
  32. Росія остаточно вийшла з Договору про звичайні збройні сили в Європі — заява МЗС РФ
  33. A. KRAMER, "Russia Steps Back From Key Arms Treaty" in The New York Times, July 14, 2007
  34. Ці плани США були б неможливими без одностороннього виходу США з 2002 року Угоди про обмеження системи протиракетної оборони США, оскільки цей договір перешкоджав створенню нових місць протиракетної оборони. Див: BBC NEWS, "Q&A: US missile defence", July 3, 2007. Таким чином, на думку Росії, ДЗЗСЄ міг би стати (після договору про ПРО) другим великим договором часів холодної війни, який було припинено.
  35. Kramer, Andrew (14 липня 2007). Russia Steps Back From Key Arms Treaty. New York Times. Процитовано 14 липня 2007. Умови договору вказували, що будь-яка сторона, яка виходить з угоди, повинна буде надіслати повідомлення за 150 днів до виходу, але в ньому не було положень про призупинення зобов’язань.
  36. N. VON OTFRIED, "Das Wort zur Ta" in Der Spiegel, July 15, 2007 (нім.)
  37. I. MARSCHALL, "Russia changes game by leaving CFE treaty" [ 2007-09-27 у Wayback Machine.] in The Kuwait Times, July 15, 2007
  38. X, "CFE Treaty – Time to end the hypocrisy" in Pravda, July 15, 2007
  39. S. LEBIC, "Suspension of CFE Treaty is a 'step in the wrong direction,' NATO says" [ 2007-10-01 у Wayback Machine.] in The Independent, July 16, 2007
  40. AFP, "US, NATO 'disappointed' at Russian pullout of arms treaty", July 15, 2007
  41. UNI, "Gorbachev backs Putin for suspending CFE Treaty" [ 2007-09-30 у Wayback Machine.], July 15, 2007
  42. "UK halts military data sharing with Russia." RIA Novosti, 25 November 2011.
  43. R. WEITZ, "Extraordinary Conference Fails to Achieve Agreement on CFE Treaty Dispute" [ 2007-11-23 у Wayback Machine.] in World Politics Review, June 19, 2007
  44. США, Британія та Німеччина зупинять участь у Договорі про звичайні збройні сили у Європі
  45. Молдова призупинила дію Договору про звичайні збройні сили в Європі
  46. Слідом за Польщею. Молдова виходить з Договору про звичайні збройні сили Європи
  47. Польща призупинила застосування Договору про звичайні збройні сили в Європі
  48. Лукашэнка выступіў за прыпыненьне выкананьня Дамовы аб звычайных узброеных сілах у Эўропе
  49. Туреччина призупинила дію Договору про звичайні збройні сили в Європі після виходу з нього РФ
  50. Парламент Угорщини схвалив зупинення участі в договорі про звичайні збройні сили в Європі

Джерела

  • Договір про звичайні збройні сили в Європі, сайт Міністерства оборони України [ 21 травня 2007 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Do govir pro zvicha jni zbro jni si li v Yevro pi bulo uzgodzheno ta ukladeno protyagom ostannih rokiv Holodnoyi vijni ta vstanovleno vseosyazhni obmezhennya na klyuchovi kategoriyi zvichajnoyi vijskovoyi tehniki v Yevropi vid Atlantiki do Uralu i peredbachav znishennya nadlishkovoyi zbroyi Dogovir proponuvav rivni obmezhennya dlya dvoh grup derzhav uchasnic Organizaciyi Pivnichnoatlantichnogo dogovoru NATO i Varshavskogo paktu Dogovir pro zvichajni zbrojni sili v YevropiKorotka nazvaKSEVtr i CFEData j chas19 listopada 1990Meta proyektu abo misiyiKontrol nad ozbroyennyamStorona yaka pidpisalaSShA Kanada Daniya Franciya Nimechchina Greciya Islandiya Italiya Lyuksemburg Niderlandi Norvegiya Portugaliya Ispaniya Turechchina Velika Britaniya Belgiya Bolgariya Cheska i Slovacka Federativna Respublika Ugorshina Respublika Polsha Rumuniya i SRSRData nabuttya chinnosti17 lipnya 1992 Dogovir buv pidpisanij 19 listopada 1990 roku v Parizhi pidpisi pid nim postavili predstavniki 16 derzhav NATO a takozh shist derzhav uchasnic Varshavskogo dogovoru Ugoda vstanovlyuvala obmezhennya rozmir zvichajnih zbrojnih sil i viznachalo granichni chiselnosti zvichajnih ozbroyen rozgornutih storonami u Yevropi U 2007 roci Rosiya prizupinila svoyu uchast u dogovori a 10 bereznya 2015 roku posilayuchis na de fakto porushennya NATO Dogovoru Rosiya oficijno ogolosila sho povnistyu pripinyaye svoyu uchast u nomu z nastupnogo dnya IstoriyaPeredumovi U 1972 roci prezident SShA Richard Nikson ta generalnij sekretar SRSR Leonid Brezhnyev dosyagli kompromisnoyi ugodi pro provedennya okremih politichnih i vijskovih peregovoriv en NBSYe mala zajmatisya politichnimi pitannyami a en MBFR vijskovimi pitannyami U 1975 roci NBSYe prizviv do togo sho 35 krayin pidpisali zaklyuchnij dokument Peregovori shodo MBFR buli zupineni SRSR u 1979 roci cherez rishennya NATO rozgornuti novu yadernu zbroyu serednoyi dalnosti v Yevropi U 1986 roci generalnij sekretar SRSR Mihajlo Gorbachov zaproponuvav u konteksti peregovoriv MBFR skorotiti nazemni ta povitryani sili a takozh vklyuchiti zvichajnu ta yadernu zbroyu vid Atlantiki do Uralu Piznishe togo zh roku cya propoziciya bula oficijno oformlena pid chas zustrichi Varshavskogo paktu Pivnichnoatlantichna rada ministriv zakordonnih sprav NATO oprilyudnila Bryusselsku deklaraciyu pro kontrol nad zvichajnimi ozbroyennyami yaka zaklikala do dvoh okremih grup peregovoriv odna z nih maye spiratisya na rezultati Stokgolmskoyi konferenciyi shodo zahodiv iz zmicnennya doviri ta bezpeki a insha dlya vstanovlennya stabilnosti v Yevropi cherez peregovori pro kontrol nad zvichajnimi ozbroyennyami vid Atlantiki do Uralu ATTU U 1987 roci Stokgolmskij dokument nabuv chinnosti ta vpershe peredbachiv uzgodzhene pravo provoditi inspekciyi vijskovih sil na misci 17 lyutogo 1987 roku u Vidni rozpochalisya neoficijni peregovori mizh 16 krayinami NATO ta 7 krayinami Varshavskogo dogovoru shodo mandatu na vedennya peregovoriv u Yevropi shodo zvichajnih dogovoriv yaki mali b viznachiti kerivni principi peregovoriv shodo dogovoru Cherez kilka misyaciv 27 chervnya NATO predstavila proekt mandatu pid chas konferenciyi 23 krayin u Vidni Mandat peredbachav usunennya disproporciyi sil zdatnosti do raptovogo napadu ta shirokomasshtabnih nastupalnih operacij a takozh stvorennya efektivnoyi sistemi perevirki Tim chasom u grudni mizh Spoluchenimi Shtatami ta Radyanskim Soyuzom bulo pidpisano Dogovir pro RSMD yakij faktichno dozvoliv vzayemni inspekciyi Pid chas moskovskogo samitu v travni chervni 1988 roku prezident SShA Ronald Rejgan i generalnij sekretar Gorbachov nagoloshuvali na vazhlivosti stabilnosti ta bezpeki v Yevropi zokrema zaklikayuchi do obminu danimi perevirki cih danih a potim skorochennya U grudni Gorbachov ogolosiv v Organizaciyi Ob yednanih Nacij odnostoronnye vivedennya 50 000 vijsk zi Shidnoyi Yevropi ta demobilizaciyu 500 000 radyanskih vijsk Peremovini U sichni 1989 roku NATO ta uchasniki Varshavskogo dogovoru pidgotuvali Mandat na peregovori shodo zvichajnih zbrojnih sil u Yevropi U mandati buli viznacheni cili DZZSYe ta vstanovleni principi peregovoriv a oficijni peregovori rozpochalisya 9 bereznya 1989 roku u Vidni Koli prezident SShA Dzhordzh Bush starshij i prezident Franciyi Fransua Mitteran zustrilisya v travni Bush ogolosiv pro zgodu na skorochennya bojovih litakiv i gelikopteriv Vin takozh zaproponuvav obmezhennya v 275 000 osib rozmishenih u Yevropi SShA ta Radyanskim Soyuzom Propoziciya Busha bula oficijno prijnyata pid chas Bryusselskogo samitu NATO 1989 roku a zgodom predstavlena u Vidni U listopadi vpav Berlinskij mur a v nastupni misyaci spalahnuli revolyuciyi v Ugorshini Chehoslovachchini Rumuniyi ta Bolgariyi Bush i Gorbachov domovilisya priskoriti kontrol nad ozbroyennyami ta ekonomichni peregovori Bush zaproponuvav she bilshi skorochennya i Radyanskij Soyuz viv peregovori ta uklav ugodi pro vivedennya vijsk z derzhavami Varshavskogo dogovoru Krim togo na toj chas vidbuvalosya vozz yednannya Nimechchini sho prizvelo do Dogovoru pro ostatochne vregulyuvannya shodo Nimechchini Dogovir buv pov yazanij z dogovorom ZZSYe vkazuyuchi sho pevni vijskovi obmezhennya nakladeni na Nimechchinu nabudut chinnosti pislya ukladennya Dogovoru ZZSYe Tekst dogovoru bulo shvaleno 22 derzhavami uchasnikami peregovoriv 15 listopada 1990 roku u Vidni Videnskij dokument pro en takozh vpershe prijnyatij u 1990 roci i Dogovir ZZSYe rozglyadalisya Organizaciyeyu z bezpeki ta spivrobitnictva v Yevropi OBSYe yak paralelni komponenti en Ceremoniya pidpisannya v Parizhi v 1990 roci Usi chleni dvoh blokiv NATO sinim Varshavskij pakt chervonim pidpisali DZZSYe u 1990 roci Ugodu bulo pidpisano v Parizhi 19 listopada 1990 roku 22 krayinami Yih rozdilili na dvi grupi todishnih 16 chleniv NATO Spolucheni Shtati Kanada Daniya Franciya Nimechchina Greciya Islandiya Italiya Lyuksemburg Niderlandi Norvegiya Portugaliya Ispaniya Turechchina Spoluchene Korolivstvo ta Belgiya todishni shist chleniv Varshavskogo paktu Bolgariya Chehoslovachchina Ugorshina Polsha Rumuniya ta Radyanskij SoyuzRatifikaciya Uchasniki DZZSYe 1992 roku vidriznyayutsya vid pidpisantiv 1990 roku cherez rozpad Radyanskogo Soyuzu ta rozkol Chehoslovachchini U 1991 roci Radyanskij Soyuz i Varshavskij pakt rozpalisya a Chehoslovachchina perebuvala v seredini rozkolu na Chehiyu i Slovachchinu sho poyasnyuye chomu dogovir buv ratifikovanij 30 a ne 22 derzhavami Todishni 16 chleniv NATO Visim kolishnih respublik SRSR yaki mayut teritoriyu na zahid vid Uralu ta inshi shist kolishnih chleniv Varshavskogo dogovoru Do kolishnih radyanskih respublik nalezhat Virmeniya Azerbajdzhan Bilorus Gruziya Kazahstan Moldova Rosiya ta Ukrayina Shist uchasnikiv Varshavskogo dogovoru vklyuchayuchi Bolgariyu Chehiyu ta Slovachchinu Ugorshinu Polshu Rumuniyu Kolishni krayini Varshavskogo dogovoru yaki ne vhodili v SRSR za vinyatkom Albaniyi i tri krayini Baltiyi stali chlenami NATO v 1999 abo 2004 rokah U 1994 roci kilka kolishnih respublik SRSR utvorili Organizaciya dogovoru pro kolektivnu bezpeku ODKB Stanom na 2019 rik do ODKB vhodyat Virmeniya Bilorus Kazahstan Kirgizstan Tadzhikistan ta Rosiya Dogovir buv ratifikovanij Verhovnoyu Radoyu Ukrayini 1 lipnya 1992 roku ta ye bezstrokovim Dogovir nabuv chinnosti 9 listopada 1992 roku Pravki 1996 roku 31 travnya 1996 roku do dogovoru bulo vneseno tak zvanu flangovu ugodu yaka pom yakshila obmezhennya dlya Rosiyi ta Ukrayini u flangovomu regioni viznacheni v statti V pidpunkt 1 A dogovoru Prizupinennya Rosiyeyu Vid 14 lipnya 2007 roku Volodimir Putin ogolosila sho Rosiya prizupinyaye vikonannya zobov yazan za Dogovorom cherez 150 dniv Moskva prodovzhuvala brati uchast u JCG oskilki spodivalasya sho dialog mozhe prizvesti do stvorennya efektivnogo novogo rezhimu kontrolyu nad zvichajnimi ozbroyennyami v Yevropi U 2007 roci Rosiya viznachila kroki yaki NATO mozhe vzhiti shob pripiniti prizupinennya Syudi vhodit skorochennya chlenami NATO svoyih rozpodiliv ozbroyen i podalshe obmezhennya timchasovogo rozmishennya ozbroyen na teritoriyi kozhnogo chlena NATO Rosiya takozh hoche tila usunuti obmezhennya shodo kilkosti sil yaki vona mozhe rozgornuti na svoyih pivdennih i pivnichnih flangah Bilshe togo vona chinit tisk na chleniv NATO shob voni ratifikuvali onovlenu versiyu ugodi 1999 roku vidomu yak i vimagaye shob chotiri chleni alyansu yaki ne vhodyat do pervinnoyi ugodi Estoniya Latviya Litva ta Sloveniya priyednalisya do neyi Rosiya pripinyaye uchast v SKG U berezni 2015 roku RF ogolosila sho uhvalila rishennya pro povne pripinennya uchasti v Dogovori Rosijskij diplomat Mihajlo Ulyanov skazav sho Rosiya navryad chi povernetsya do vikonannya oskilki ugoda stvorena koli Varshavskij pakt she isnuvav ye anahronichnoyu i absolyutno ne vidpovidaye ninishnim realiyam Polozhennya dogovoruMaksimalni pokazniki Pislya pidpisannya ugodi yaka obmezhuvala kilkis artsistem kalibru 100 mm Polsha ozbroyila svoyi vijska minometami kalibru 98 mm Dogovir ZZSYe vstanovlyuye odnakovi mezhi dlya kozhnogo bloku NATO ta Organizaciyi Varshavskogo dogovoru vid Atlantiki do Uralu shodo klyuchovih neyadernih i neraketnih ozbroyen neobhidnih dlya provedennya raptovih atak ta pochatku shirokomasshtabnih nastupalnih operacij Kolektivno uchasniki dogovoru pogodilisya sho zhodna storona ne mozhe mati bilshe nizh 20 000 tankiv 20 000 odinic artileriyi 30 000 bojovih bronovanih mashin BBM 6 800 bojovih litakiv 2 000 udarnih gelikopteriv Shob she bilshe obmezhiti boyegotovnist zbrojnih sil ugoda vstanovila odnakovi limiti tehniki yaka mozhe buti rozgornuta z aktivnimi pidrozdilami Inshe nazemne obladnannya povinno bulo buti rozmishene u viznachenih miscyah postijnogo zberigannya Obmezhennya na tehniku yaku kozhna storona mogla mati v aktivnih pidrozdilah buli 16 500 tankiv 17 000 odinic artileriyi 27 300 bojovih bronovanih mashin BBM Dogovir dodatkovo obmezhiv chastku ozbroyen yaki mogla mati bud yaka krayina v Yevropi priblizno do odniyeyi tretini vid zagalnoyi kilkosti dlya vsih krayin Yevropi pravilo dostatnosti Usi vijskovo morski sili morskogo bazuvannya buli viklyucheni z pid vidpovidalnosti za DZZSYe Dogovorom krim inshogo obmezhuvalasya chiselnist bojovoyi tehniki u chotiroh zonah u tomu chisli na flangah Bolgariya Rumuniya Zakavkazka Leningradska Pivnichno Kavkazka Odeska vijskova okruga ZS Radyanskogo Soyuzu dlya OVD Greciya Islandiya Norvegiya j Turechchina dlya NATO kozhnij storoni dozvolyalosya rozmishuvati 4 700 tankiv 5 900 bronemashin j 6 000 artilerijskih sistem Kvoti za derzhavami NATO Belgiya 334 tanki 1 099 BBM 320 artilerijskih sistem 232 bojovih litaka 46 udarnih gelikopteriv Velika Britaniya 1 015 tankiv 3 176 BBM 636 artilerijskih sistem 900 bojovih litakiv 384 udarnih gelikopteriv Nimechchina 4 166 tankiv 3 446 BBM 2 705 artilerijskih sistem 900 bojovih litakiv 306 udarnih gelikopteriv Niderlandi 743 tanka 1 080 BBM 607 artilerijskih sistem 230 bojovih litakiv 69 udarnih gelikopteriv Greciya 1 735 tankiv 2 534 BBM 1 878 artilerijskih sistem 650 bojovih litakiv 18 udarnih gelikopteriv Daniya 353 tankiv 336 BBM 553 artilerijskih sistemi 106 bojovih litakiv 18 udarnih gelikopteriv Ispaniya 794 tanki 2 047 BBM 1 310 artilerijskih sistem 310 bojovih litakiv 80 udarnih gelikopteriv Italiya 1 348 tankiv 3339 BBM 1 955 artilerijskih sistem 650 bojovih litakiv 142 udarnih gelikopteri Kanada 77 tankiv 263 BBM 32 artilerijskih sistemi 90 bojovih litakiv 13 udarnih gelikopteriv Norvegiya 170 tankiv 275 BBM 527 artilerijskih sistem 100 bojovih litakiv 24 udarnih gelikopteri Portugaliya 300 tankiv 430 BBM 450 artilerijskih sistem 160 bojovih litakiv 26 udarnih gelikopteriv Spolucheni Shtati 4 006 tankiv 5 372 BBM 2 492 artilerijskih sistem 784 bojovi litaki 518 udarnih gelikopteriv Turechchina 2 795 tankiv 3 120 BBM 3 523 artilerijski sistemi 750 bojovih litakiv 103 udarni gelikopteri Franciya 1 306 tankiv 3 820 BBM 1 292 artilerijski sistemi 800 bojovih litakiv 352 udarnih gelikopteri Kvoti Islandiyi j Lyuksemburgu za vsima klasami tehniki buli nulovimi Varshavskij pakt Bolgariya 1 475 tankiv 2 000 BBM 1 750 artilerijskih sistem 235 bojovi litaki 67 udarnih gelikopteriv Ugorshina 835 tankiv 1 700 BBM 840 artilerijskih sistem 180 bojovih litakiv 108 udarnih gelikopteriv Polsha 1 730 tankiv 2 150 BBM 1610 artilerijskih sistem 460 bojovih litakiv 130 udarnih gelikopteriv Rumuniya 1 375 tankiv 2 100 BBM 1475 artilerijskih sistem 430 bojovih litakiv 120 udarnih gelikopteriv Radyanskij Soyuz 13 150 tankiv 20 000 BBM 13 175 artilerijskih sistem 5 150 bojovih litakiv 1 500 udarnih gelikopteriv Chehoslovachchina 1 435 tankiv 2 050 BBM 1 150 artilerijskih sistem 345 bojovih litakiv 175 udarnih gelikopteriv Realna nayavnist tehniki na 1 sichnya 1990 roku za derzhavami NATO Belgiya 359 tankiv 1 381 BBM 376 artilerijskih sistem 191 bojovij litak 0 udarnih gelikopteriv Velika Britaniya 1 198 tankiv 3 193 BBM 636 artilerijskih sistem 842 bojovih litakiv 368 udarnih gelikopteriv Nimechchina 7 000 tankiv 8 920 BBM 4 602 artilerijskih sistem 1 018 bojovih litakiv 258 udarnih gelikopteriv Niderlandi 913 tankiv 1 467 BBM 838 artilerijskih sistem 196 bojovih litakiv 91 udarnyj vertolyot Greciya 1 842 tankiv 1 552 BBM 1 908 artilerijskih sistem 469 bojovih litakiv 0 udarnih gelikopteriv Daniya 419 tankiv 316 BBM 553 artilerijskih sistem 106 bojovih litakiv 3 udarnih gelikopteriv Ispaniya 854 tankiv 1 256 BBM 1 373 artilerijskih sistem 242 bojovih litakiv 28 udarnih gelikopteriv Italiya 1 246 tankiv 3 598 BBM 2 144 artilerijskih sistem 577 bojovih litakiv 168 udarnih gelikopteriv Kanada 77 tankiv 277 BBM 38 artilerijskih sistem 45 bojovih litakiv 12 udarnih gelikopteriv Norvegiya 205 tankiv 146 BBM 531 artilerijskih sistem kalibrom 100 mm i bilshe 90 bojovih litakiv 0 udarnih gelikopteriv Portugaliya 146 tankiv 243 BBM 334 artilerijskih sistem 96 bojovih litakiv 0 udarnih gelikopteriv Spolucheni Shtati 5 904 tankiv 5 747 BBM 2 601 artillerijskaya sistema kalibra 100 mm i bolee 626 bojovih litakiv 243 udarnih gelikopteriv Turechchina 2 823 tankiv 1 502 BBM 3 442 artilerijskih sistem 449 bojovih litakiv 5 udarnih gelikopteriv Franciya 1 358 tankiv 4 125 BBM 1 330 artilerijskih sistem 700 bojovih litakiv 429 udarnih gelikopteriv Islandiya j Lyuksemburg ne mali bojovoyi tehniki yaka pidpadala pid obmezhennya DZZSYe Vsogo dlya NATO 24 344 tankiv 33 723 BBM 20 706 artilerijskih sistem 5 647 bojovih litakiv 1 605 udarnih gelikopteriv Varshavskij pakt Bolgariya 2 145 tankiv 2 204 BBM 2 116 artilerijskih sistem 243 bojovih litakiv 44 udarnih gelikopteriv Ugorshina 1 345 tankiv 1 720 BBM 1 047 artilerijskih sistem 110 bojovih litakiv 39 udarnih gelikopteriv Polsha 2 850 tankiv 2 377 BBM 2 300 artilerijskih sistem 551 bojovij litak 29 udarnih gelikopteriv Rumuniya 2 851 tank 3 136 BBM 3 817 artilerijskih sistem 505 bojovih litakiv 13 udarnih gelikopteriv Radyanskij Soyuz 20 694 tankiv 29 348 BBM 13 828 artilerijskih sistem 6 445 bojovih litakiv 1 330 udarnih gelikopteriv Chehoslovachchina 3 315 tankiv 4 593 BBM 3485 artilerijskih sistem 446 bojovih litakiv 56 udarnih gelikopteriv Vsogo OVD 33 200 tankiv 43 378 BBM 26 593 artilerijskih sistem 8 300 bojovih litakiv 1 511 udarnih gelikopteriv Regionalni domovlenosti Okrim obmezhen na kilkist ozbroyen u kozhnij kategoriyi z kozhnoyi storoni dogovir peredbachav regionalni obmezhennya priznacheni dlya zapobigannya destabilizuyuchoyi koncentraciyi nazemnoyi tehniki Znishennya Shob dosyagti neobhidnoyi maksimalnoyi chiselnosti obladnannya povinno bulo buti znisheno abo yaksho mozhlivo pereobladnane dlya nevijskovih cilej Verifikaciya Dogovir mistiv bezprecedentni polozhennya shodo detalnogo obminu informaciyeyu inspekcij na misci inspekcij za viklikom i monitoringu znishennya na misci Uchasniki dogovoru otrimali neobmezhene pravo stezhiti za procesom znishennya Suputnikove sposterezhennya vikoristovuvalosya dlya perevirki rozmishennya ta progresu znishennya velikoyi vijskovoyi tehniki yak ot transportnih zasobiv i tankiv Spilna konsultativna grupa Nareshti Dogovir zasnuvav u Vidni organ sho skladayetsya z usih chleniv Dogovoru yakij otrimav nazvu Spilna konsultativna grupa SKG i yakij buv dotichnim do pitan sho stosuyutsya dotrimannya polozhen Dogovoru Grupa mala na meti Virishennya neodnoznachnostej ta rozbizhnostej v tlumachenni Rozglyad zahodiv yaki pidvishat zhittyezdatnist i efektivnist ugodi Virishennya tehnichnih pitan Virishennya superechok yaki mogli viniknuti vnaslidok vikonannya ugodiImplementaciyaPislya nabrannya dogovorom chinnosti rozpochavsya 4 misyachnij bazovij period perevirki Dvadcyat p yat vidsotkiv znishennya povinno bulo buti zaversheno do kincya 1 roku 60 do kincya 2 rokiv a vse znishennya yake vimagaye dogovir do kincya 3 rokiv Osnovnim dosyagnennyam stalo masshtabne skorochennya abo znishennya zvichajnoyi vijskovoyi tehniki v rajoni vid Atlantichnogo okeanu do Uralskih gir ATTU protyagom pershih 5 rokiv diyi ugodi Do kincya periodu skorochennya diyi dogovoru v 1995 roci koli nabuli chinnosti limiti obladnannya 30 derzhav uchasnic zavershili ta perevirili inspekciyeyu znishennya abo pereobladnannya ponad 52 000 bojovih tankiv bojovih bronovanih mashin artilerijskih garmat bojovih litakiv i udarnih gelikopteriv Krim togo voni proveli prijnyali ponad 4000 inspekcijnih perevirok vijskovih chastin ob yektiv ta viznachenih teritorij NATO v osnovnomu vikonala svoyi zobov yazannya znishivshi svoye najstarishe obladnannya Krim togo chleni NATO z novishim obladnannyam taki yak Spolucheni Shtati pogodilisya peredati chastinu cogo obladnannya soyuznikam zi starishim obladnannyam Vidpovidnist NATO U 2007 roci plani Spoluchenih Shtativ stvoriti bazi v Rumuniyi ta Bolgariyi na dumku Rosiyi buli porushennyam dogovoru Oficijni osobi NATO zaperechuvali ce i zayavili sho amerikanski bazi ne buli zadumani yak postijni i tomu ne mogli rozglyadatisya yak porushennya Odnak todi povidomlyalosya sho ugodi pidpisani z Rumuniyeyu ta Bolgariyeyu v 2006 roci specialno dozvolyali postijni bazi pid pryamim kontrolem SShA ta The Washington Times takozh otrimav pidtverdzhennya visokopostavlenogo chinovnika Spoluchenih Shtativ sho ob yekti mali buti postijnimi Kolishni radyanski respubliki U zviti administraciyi Klintona za cherven 1998 roku govorilosya sho Rosiya Ukrayina Bilorus Virmeniya ta Azerbajdzhan ne dotrimuyutsya DZZSYe Porushennya variyuvalisya vid zberigannya obladnannya obmezhenogo diyalnistyu ugod TLE sho perevishuye limiti DZZSYe do vidmovi v povnomu dostupi pid chas inspekcij za dogovorami U zviti zrobleno visnovok sho problemi z dotrimannyam ne buli vazhlivimi u vijskovomu vidnoshenni a Rosiya ta Ukrayina kolishni respubliki SRSR z najbilshimi zapasami sered Shidnogo bloku zalishalisya v ramkah svoyih dogovirnih obmezhen Naperedodni Stambulskogo samitu Organizaciyi z bezpeki ta spivrobitnictva v Yevropi OBSYe u listopadi 1999 roku chleni NATO pomitili tri problemi z dotrimannyam dogovoru Persh za vse prodovzhennya isnuvannya zapasiv rosijskoyi tehniki u flangovomu regioni tobto rosijskij Pivnichno Kavkazkij vijskovij okrug perevishuvali uzgodzheni dogovorom obmezhennya Po druge rosijska vijskova prisutnist u Gruziyi perevishuvala dozvolenij gruzinskoyu vladoyu riven Po tretye na rosijsku vijskovu prisutnist u Moldovi ne bulo chitkoyi zgodi moldovskoyi vladi Pid chas samitu 30 chleniv OBSYe pidpisali Adaptovanij DZZSYe i Rosiya vzyala na sebe zobov yazannya vijti z Respubliki Moldova zmenshiti kilkist yiyi obladnannya v Gruziyi ta uzgoditi z gruzinskoyu vladoyu umovi ta trivalist dislokaciyi rosijskih sil na teritoriyi Gruziyi ta skorotiti yihni sili na flangah do uzgodzhenih rivniv Adaptovanogo DZZSYe Ci ugodi stali vidomi yak Stambulski zobov yazannya i mistilisya v 14 Dodatkah do Zaklyuchnogo aktu DZZSYe ta v Deklaraciyi Stambulskogo samitu 1999 roku Odnak chleni NATO vidmovilisya ratifikuvati dogovir do tih pir poki Rosiya vidmovlyalasya yak voni vvazhali povnistyu vivesti svoyi vijska z teritoriyi Moldovi ta Gruziyi Hocha Rosiya chastkovo vivela vijska ta tehniku z Gruziyi ta Moldovi vona ne zrobila cogo povnistyu yak togo vimagali NATO Pivdennij Kavkaz Zgidno zi zvitom za 2019 rik Azerbajdzhan prodovzhuye istotno porushuvati dogovir U svoyih danih stanom na 1 sichnya 2018 roku Azerbajdzhan zadeklaruvav zagalnu kilkist obladnannya yake perevishilo jogo zagalni limiti na ponad 900 odinic obladnannya obmezhenogo ugodoyu bilshe 300 bojovih tankiv ponad limit Azerbajdzhanu v 220 bojovih tankiv sho perevishuye 136 limitu bilshe 160 bojovih bronovanih mashin BBM perevishuye limit Azerbajdzhanu v 220 BBM sho perevishuye 72 limitu bilshe 670 artilerijskih odinic ponad limit Azerbajdzhanu v 285 artilerijskih garmat sho perevishuye 235 limitu bilshe 5 udarnih gelikopteriv ponad limit Azerbajdzhanu v 50 udarnih gelikopteriv sho perevishuye 10 limitu U travni 2019 roku Virmeniyeyu rozkomplektovano ta vivedeno z ekspluataciyi 21 bojovu bronovanu mashinu vidpovidno do vimog dogovoru Podalshi ugodiPidsumkovij akt peregovoriv shodo osobovogo skladu zvichajnih zbrojnih sil u Yevropi CFE 1A Peregovori shodo CFE 1A pochalisya nezabarom pislya pidpisannya pervinnogo Dogovoru ZZSYe u 1990 roci CFE 1A na vidminu vid pochatkovogo dogovoru DZZSYe buv ne yuridichno obov yazkovim dogovorom a politichnim zobov yazannyam yake nabulo chinnosti odnochasno z dogovorom CFE i sluguvalo podalshoyu ugodoyu Zobov yazannya polyagalo v tomu sho vsi krayini yaki pidpisali DZZSYe zroblyat kroki dlya podalshogo zmicnennya doviri ta bezpeki v regioni ATTU DZZSYe 1A zobov yazuye 30 uchasnikiv dogovoru vstanoviti limiti lyudskih resursiv ta yaksho ce bude viznano za neobhidne zmenshiti isnuyuchi rivni lyudskoyi sili v zoni zastosuvannya CFE dlya dosyagnennya cih obmezhen Zgidno z cim zobov yazannyam Spolucheni Shtati mali obmezhennya mati ne bilshe 250 000 vijskovih u zoni zastosuvannya Yak dodatkove dzherelo garantij bezpeki DZZSYe 1A vimagalo vid storin nadavati zavchasne povidomlennya pro bud yaki zbilshennya chiselnosti zbrojnih sil Dotrimannya ugodi CFE 1A chlenom bulo ocineno pid chas inspekcij na misci provedenih vidpovidno do Dogovoru CFE Ugoda pro adaptaciyu Dogovoru pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi CFE II Dokladnishe Adaptovanij Dogovir pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi Ugoda pro adaptaciyu Dogovoru pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi takozh vidoma yak adaptovanij DZZSYe bula pereglyadom pochatkovogo dogovoru ta bula pidpisana pid chas Stambulskogo samitu v listopadi 1999 roku ta vrahovuvala inshu geopolitichnu situaciyu pislya epohi holodnoyi vijni shlyahom vstanovlennya nacionalnih a ne blokovih obmezhen na zvichajni zbrojni sili Odnak chleni NATO vidmovilisya ratifikuvati dogovir do tih pir poki Rosiya vidmovilasya povnistyu vivesti svoyi vijska z teritoriyi Moldovi ta Gruziyi Hocha Rosiya chastkovo vivela vijska ta tehniku z Gruziyi ta Moldovi vona ne zrobila cogo povnistyu yak togo vimagav NATO Zv yazok mizh ratifikaciyeyu adaptovanogo dogovoru ta povnim vihodom buv politichnim rishennyam prijnyatim chlenami NATO na osnovi osnovopolozhnih principiv mizhnarodnogo prava sho stosuyutsya teritorialnoyi cilisnosti suverennih derzhav 21 veresnya 2000 Verhovna Rada Ukrayini ratifikuvala Ugodu shodo adaptaciyi Dogovoru pro ZZSYe Ratifikovana vona bula lishe Bilorussyu Kazahstanom Rosiyeyu j Ukrayinoyu j tak i ne nabula chinnosti Takozh okremimi krayinami buli prijnyati nastupni ugodi Budapeshtska ugoda Ugoda pro maksimalni rivni dlya nayavnosti zvichajnih ozbroyen i tehniki pidpisana Bolgariyeyu Ugorshinoyu Polsheyu Rumuniyeyu SRSR i Chehoslovachchinoyu v Budapeshti 3 listopada 1990 roku i nabula chinnosti odnochasno z DZZSYe mala na meti rozpodil vstanovlenih Dogovorom grupovih rivniv zvichajnih ozbroyen i tehniki mizh derzhavami OVD Tashkentska ugoda Ugoda pro principi ta poryadok vikonannya DZZSYe pidpisana Rosiyeyu Azerbajdzhanom Virmeniyeyu Bilorussyu Gruziyeyu Kazahstanom Moldovoyu j Ukrayinoyu v Tashkenti 15 travnya 1992 roku yaka mala metoyu rozpodil prav j obov yazkiv kolishnogo SRSR za DZZSYe pomizh Rosiyeyu ta simoma inshimi derzhavami uchasnicyami Dogovoru Kvota Rosiyi stanovila 6 400 tankiv 11 480 bronemashin 6 415 artilerijskih sistem 3 450 litakiv i 890 gelikopteriv Kvoti kavkazkih derzhav Azerbajdzhan Virmeniya Gruziya sklali po 220 tankiv 220 BBM 285 artilerijskih sistem 100 bojovih litakiv 50 udarnih gelikopteriv u kozhnoyi Inshi derzhavi otrimali taki kvoti Bilorus 1 800 tankiv 2 600 BBM 1 615 artilerijskih sistem 294 bojovih litakiv 80 udarnih gelikopteriv Kazahstan 50 tankiv 200 BBM 100 artilerijskih sistem 15 bojovih litakiv 20 udarnih gelikopteriv Moldova 210 tankiv 210 BMP 130 BTR 250 artilerijskih sistem 50 bojovih litakiv 50 udarnih gelikopteriv Ukrayina 4 080 tankiv 5 050 BBM 4 040 artilerijskih sistem 1 090 bojovih litakiv 330 udarnih gelikopteriv Ugoda bula ratifikovana Rosiyeyu u 1992 roci ale ne nabula chinnosti Hocha Azerbajdzhan i Gruziya tak i ne ratifikuvali cyu Ugodu yiyi uchasniki protyagom bagatoh rokiv zagalom dotrimuvalisya yiyi polozhen Prizupinennya i povnij vihidPislya togo yak Rosiya ne zahotila pidtrimati plani PRO SShA v Yevropi rosijskij prezident Volodimir Putin zaklikav do maratoriyu za dogovorom u svoyemu zvernenni vid 26 kvitnya 2007 roku Potim bilshist svoyih argumentiv shodo perepisuvannya dogovoru vin visloviv pid chas Nadzvichajnoyi konferenciyi derzhav uchasnic Dogovoru pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi yaka vidbulasya u Vidni 11 15 chervnya z iniciativi Rosiyi Oskilki jogo prohannya ne buli zadovoleni pid chas ciyeyi konferenciyi Putin en z namirom prizupiniti dotrimannya svoyih dogovirnih zobov yazan 14 lipnya 2007 roku sho nabulo chinnosti cherez 150 dniv zayavivshi sho ce stalo rezultatom nadzvichajnih obstavin yaki vplivayut na bezpeku Rosijskoyi Federaciyi ta vimagayut negajnih zahodiv i povidomiv NATO ta jogo chleniv Prizupinennya poshiryuyetsya na pervinnij DZZSYe a takozh na nastupni ugodi V travni 2023 roku ugodu denonsuvala Derzhavna Duma Rosiyi 7 listopada 2023 roku pislya rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2014 ta 2022 roci Rosiya ostatochno vijshla z ugodi Motivi U roz yasnyuvalnomu dokumenti administraciyi prezidenta Rosiyi bulo zaznacheno kilka prichin dlya prizupinennya jogo vidpovidnosti v 2007 roci Po pershe Rosiya viznala zv yazok mizh ratifikaciyeyu adaptovanogo dogovoru ta vivedennyam vijsk iz Gruziyi ta Moldovi nelegitimnoyu ta vigadanoyu Rosiya takozh vvazhala pitannya vivedennya vijsk dvostoronnim pitannyam Rosiya Gruziya ta Rosiya Moldova a ne pitannyam NATO Rosiya Po druge na trijku Baltijskih krayin yaki mezhuyut z Rosiyeyu na vidminu vid reshti krayin NATO za vinyatkom Polshi ta Norvegiyi ne poshiryuvalisya polozhennya pervinnogo DZZSYe oskilki na moment pidpisannya dogovoru voni vse she buli chastinoyu Radyanskogo Soyuzu Krim togo krayini Baltiyi yak i vsi chleni NATO ne ratifikuvali adaptovanij DZZSYe Bazhannya Rosiyi shodo shvidkoyi ratifikaciyi ta priyednannya krayin Baltiyi do ratifikovanogo dogovoru spodivayuchis obmezhiti ekstrene rozgortannya tam sil NATO ne bulo vikonano Po tretye Rosiya pidkreslila sho rozshirennya NATO v 1999 i 2004 rokah zbilshiv osnashennya alyansu ponad dogovirni obmezhennya Otzhe Rosiya vimagala kompensacijnogo znizhennya zagalnih chiselnih limitiv NATO na take obladnannya Po chetverte Rosiya zaznachila sho zaplanovane na toj chas bazuvannya vijskovih pidrozdiliv SShA v Rumuniyi ta Bolgariyi negativno vplivaye na dotrimannya cimi krayinami granichnoyi chiselnosti zbroyi DZZSYe Po p yate dokument vimagav usunuti flangovi tobto pivnichnokavkazki obmezhennya rosijskih zbrojnih sil shlyahom politichnogo rishennya mizh NATO ta Rosiyeyu nibito dlya kompensaciyi Rosiyi za rozshirennya alyansu Po shoste Rosiya hotila pereglyanuti ta modernizuvati vid 1999 roku yak tilki vin nabude chinnosti Poziciya Rosiyi polyagala v tomu sho vona prizupinit diyu dogovoru v odnostoronnomu poryadku yaksho krayini NATO ne ratifikuyut onovlenu versiyu do 1 lipnya 2008 roku abo prinajmni timchasovo vikonayut yiyi umovi do peregovoriv shodo dogovoru Shvidshe za vse ale ne zgaduyetsya v poyasnyuvalnomu dokumenti Rosiyi zgadani vishe nadzvichajni obstavini stosuvalisya planiv SShA shodo rozmishennya kompleksu PRO v Polshi z radiolokacijnim komponentom u Chehiyi Inshoyu jmovirnoyu prichinoyu ye te sho chleni NATO vidmovilisya ratifikuvati Adaptovanij DZZSYe cherez trivayuchu prisutnist kilkoh soten rosijskih vijsk u Moldovi sho voni vvazhali porushennyam zobov yazan vzyatih Rosiyeyu pid chas Stambulskogo samitu 1999 roku Odnak ne bulo zhodnogo yuridichnogo zv yazku mizh adaptovanim DZZSYe ta vihodom Rosiyi z Gruziyi ta Moldovi Zv yazok mizh cimi dvoma problemami bezpeki buv prijnyatij derzhavami chlenami NATO shob protestuvati proti Drugoyi chechenskoyi vijni i bulo vikoristano yak pidstavu ne ratifikuvati dogovir Rosiya nikoli ne prijnyala ce rishennya rishennya takozh bulo prijnyato cherez shist misyaciv pislya Stambulskogo samitu Rosiya takozh vvazhala pochatkovij DZZSYe zastarilim i strategichno pomilkovim oskilki vin ne vrahovuvav rozpad Varshavskogo paktu chi Radyanskogo Soyuzu V Rosiyi navit Volodimir Rizhkov lider opoziciyi ta nezalezhnij chlen Dumi pogodivsya sho Rosiya bula zmushena vidpovisti Odnak vin takozh pripustiv sho prizupinennya ukazom Putina bulo peredusim poslannyam krayini v rik viboriv Vash lider ne zrushit z miscya nezalezhno vid togo hto formalno stane nastupnim prezidentom Reakciyi NATO negajno vislovilo zhal z privodu rishennya Rosiyi prizupiniti diyu dogovoru nazvavshi ce krokom u nepravilnomu napryamku ale spodivalosya zaluchiti Moskvu do togo sho nazvali konstruktivnimi peregovorami z cogo pitannya Spolucheni Shtati razom z yevropejskimi derzhavami takimi yak Nimechchina Polsha ta Rumuniya takozh vislovili svoye rozcharuvannya Generalnij sekretar Organizaciyi dogovoru pro kolektivnu bezpeku ODKB Mikola Bordyuzha i kolishnij prezident SRSR Mihajlo Gorbachov vislovilisya na pidtrimku ukazu Putina 25 listopada 2011 roku Velika Britaniya pripinila obmin vijskovimi danimi z Rosiyeyu Ministerstvo zakordonnih sprav Rosiyi takozh povidomilo sho naslidkami prizupinennya stane pripinennya inspekcij i perevirok svoyih vijskovih ob yektiv krayinami NATO i sho vono bilshe ne matime zobov yazan obmezhuvati kilkist svoyih zvichajnih ozbroyen Na praktici Rosiya vzhe pripinila taki perevirochni viziti v chervni 2007 roku pislya togo yak pozachergova konferenciya DZZSYe sho vidbulasya u Vidni ne pochula skarg Rosiyi Vidtak vijskovi delegaciyi z Bolgariyi ta Ugorshini ne pustili do rosijskih vijskovih chastin Yurij Zarahovich pripustiv v Tajm sho vishezaznacheni negajni zahodi polyagatimut u naroshuvanni yiyi sil u rajonah sho mezhuyut zi shidnimi chlenami NATO zokrema Polsheyu ta krayinami Baltiyi Tajm dali pripuskali sho inshi zahodi mozhut vklyuchati naroshuvannya vijsk uzdovzh pivdennih kordoniv na Kavkazi novij tisk na Ukrayinu z metoyu zberezhennya rosijskogo Chornomorskogo flotu v Krimu poza terminom bilshe zaplanovanogo ostannogo terminu vivedennya v 2017 roci i vidmova zalishiti Moldovu U berezni 2015 roku RF ogolosila sho uhvalila rishennya pro povne pripinennya uchasti v Dogovori Vihid z ugodi inshih krayin U serpni 2022 roku Chehiya a v berezni 2023 roku Polsha virishili ne vikonuvati ugodu shodo Bilorusi stosovno obminu informaciyeyu 7 listopada 2023 roku SShA zupinili vikonannya zobov yazan u mezhah ugodi pislya rishennya Rosiyi pro vihid Pro zupinennya diyi dogovoru takozh ogolosili Nimechchina ta Velika Britaniya 6 bereznya 2024 roku Moldova prizupinila diyu ugodi a 12 kvitnya parlament Moldovi ostatochno shvaliv pripinennya yiyi diyi 29 bereznya 2024 roku diyu ugodi prizupinila Polsha 5 kvitnya 2024 roku Bilorus vnesla do parlamentu prizupinennya diyi ugodi a takozh Turechchina prizupinila diyu ugodi z 8 kvitnya 10 kvitnya 2024 roku Parlament Ugorshini shvaliv pripinennya uchasti v ugodi Div takozhGelsinski ugodi Budapeshtskij memorandum Parizka hartiya dlya novoyi Yevropi Dogovir pro likvidaciyu raket serednoyi ta maloyi dalnostiPrimitkiA Yu Mazura 10 bereznya 2015 Zayavlenie rukovoditelya Delegacii Rossijskoj Federacii na peregovorah v Vene po voprosam voennoj bezopasnosti i kontrolya nad vooruzheniyami RF Foreign Ministry website Papp Robert G March 2019 Kennan Cable No 41 A Cyber Treaty With Russia THE WILSON CENTER Reif Kingston April 2015 Russia Completes CFE Treaty Suspension Arms Control Association Arms Control Today Remler Philip August 2019 Russia and Cooperative Security in Europe Times Change Tactics Remain PDF Carnegie Endowment for International Peace Russia Suspends Participation In Conventional Arms Consulting Group Radio Free Europe Radio Liberty 10 bereznya 2015 FEDERATION OF AMERICAN SCIENTISTS Chronology CFE Treaty Negotiations and Implementation 1972 1996 n d German American Relations Treaty on the Final Settlement with Respect to Germany Two plus four Sharp Jane 5 kvitnya 2010 Striving for Military Stability in Europe angl Routledge s 2 ISBN 978 1 134 32581 8 Ensuring military transparency the Vienna Document OSCE 2011 originalu za 6 chervnya 2011 Procitovano 10 lyutogo 2022 US DEPARTMENT OF STATE Fact Sheet Conventional Armed Forces in Europe CFE Treaty June 18 2002 FEDERATION OF AMERICAN SCIENTISTS Treaty on Conventional Forces in Europe CFE n d US DEPARTMENT OF STATE CFE treaty and CFE 1A agreement Conventional Armed Forces in Europe July 13 1992 PDF Arhiv originalu PDF za 20 bereznya 2009 Procitovano 6 bereznya 2009 Treaty on Conventional Armed Forces in Europe CFE Nuclear Threat Initiative Boese Wade January 2008 Russia Suspends CFE Treaty Implementation Arms Control Association Reif Kingston April 2015 Russia Completes CFE Treaty Suspension Arms Control Association NAVY TREATY IMPLEMENTATION PROGRAM Conventional Armed Forces in Europe Treaty 2007 08 03 u Wayback Machine n d Mitslal Kifleyesus Matschie 2006 The role of Verification in International Relations 1945 1993 s 112 OSCE Joint Consultative Group n d J COOPER Washington calls 5 500 U S troops hardly any but 1 200 Russians in PMR must go 2007 09 27 u Wayback Machine in The Tiraspol Times June 13 2007 Bulgaria OKs 3 bases for U S Troops The Washington Times W BOESE CFE Compliance Report Issued Treaty Adaptation Talks Continue 2007 09 26 u Wayback Machine in Arms Control Today June July 1998 NATO Questions and Answers on CFE 2007 06 28 u Wayback Machine n d p 2 Bilshist prisutnih rosijskih vijsk faktichno buli v procesi vivedennya z Gruziyi div na toj chas hocha chinni na toj chas ugodi zalishili b rosijski vijska v Gudauti v Abhaziyi Div Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 23 lipnya 2007 i z mirotvorchimi silami Pivdennoyi Osetiyi Div 1 2022 12 07 u Wayback Machine i abhazko gruzinska liniya kordonu Div IISS Military Balance 2007 Compliance With the Treaty on Conventional Armed Forces in Europe Condition 5 C Report 2019 United States Department of State amer Procitovano 21 travnya 2019 Armenia dismantles 21 armored combat vehicles ARKA News Agency Procitovano 16 travnya 2019 Vitalie N Ciobanu Organizarea instituţiei militare a Republicii Moldova 1990 2011 Chișinău Min Apărării al Rep Moldova Tipogr Bons Offices SRL 2011 S 28 500 prim ISBN 978 9975 80 506 3 V SOCOR Kremlin Would Re write Or Kill CFE Treaty 2007 09 30 u Wayback Machine by The Jamestown Foundation July 18 2007 BBC NEWS Russia suspends arms control pact July 14 2007 Y ZARAKHOVICH in Time July 14 2007 Derzhduma RF rozirvala Dogovir pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi Medvedyev rozkriv karti Rosiya ostatochno vijshla z Dogovoru pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi zayava MZS RF A KRAMER Russia Steps Back From Key Arms Treaty in The New York Times July 14 2007 Ci plani SShA buli b nemozhlivimi bez odnostoronnogo vihodu SShA z 2002 roku Ugodi pro obmezhennya sistemi protiraketnoyi oboroni SShA oskilki cej dogovir pereshkodzhav stvorennyu novih misc protiraketnoyi oboroni Div BBC NEWS Q amp A US missile defence July 3 2007 Takim chinom na dumku Rosiyi DZZSYe mig bi stati pislya dogovoru pro PRO drugim velikim dogovorom chasiv holodnoyi vijni yakij bulo pripineno Kramer Andrew 14 lipnya 2007 Russia Steps Back From Key Arms Treaty New York Times Procitovano 14 lipnya 2007 Umovi dogovoru vkazuvali sho bud yaka storona yaka vihodit z ugodi povinna bude nadislati povidomlennya za 150 dniv do vihodu ale v nomu ne bulo polozhen pro prizupinennya zobov yazan N VON OTFRIED Das Wort zur Ta in Der Spiegel July 15 2007 nim I MARSCHALL Russia changes game by leaving CFE treaty 2007 09 27 u Wayback Machine in The Kuwait Times July 15 2007 X CFE Treaty Time to end the hypocrisy in Pravda July 15 2007 S LEBIC Suspension of CFE Treaty is a step in the wrong direction NATO says 2007 10 01 u Wayback Machine in The Independent July 16 2007 AFP US NATO disappointed at Russian pullout of arms treaty July 15 2007 UNI Gorbachev backs Putin for suspending CFE Treaty 2007 09 30 u Wayback Machine July 15 2007 UK halts military data sharing with Russia RIA Novosti 25 November 2011 R WEITZ Extraordinary Conference Fails to Achieve Agreement on CFE Treaty Dispute 2007 11 23 u Wayback Machine in World Politics Review June 19 2007 SShA Britaniya ta Nimechchina zupinyat uchast u Dogovori pro zvichajni zbrojni sili u Yevropi Moldova prizupinila diyu Dogovoru pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi Slidom za Polsheyu Moldova vihodit z Dogovoru pro zvichajni zbrojni sili Yevropi Polsha prizupinila zastosuvannya Dogovoru pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi Lukashenka vystupiy za prypynenne vykanannya Damovy ab zvychajnyh uzbroenyh silah u Eyrope Turechchina prizupinila diyu Dogovoru pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi pislya vihodu z nogo RF Parlament Ugorshini shvaliv zupinennya uchasti v dogovori pro zvichajni zbrojni sili v YevropiDzherelaDogovir pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi sajt Ministerstva oboroni Ukrayini 21 travnya 2007 u Wayback Machine PosilannyaDogovir pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Dogovir pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi 1990 18 veresnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Pidrozdil zbrojnih sil inozemnoyi derzhavi 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 The Conventional Armed Forces in Europe CFE Treaty at a Glance Arms Control Association Text of the treaty United States Department of State Official signatures and ratifications History of NATO the Atlantic Alliance UK Government site 26 April 2007 Statement by Russia s Ministry of Foreign Affairs Regarding Suspension by RF of CFE Treaty Kremlin tears up arms pact with NATO the Observer The Cornerstone Crumbles U S Mission to the OSCE

Дата публікації:
Топ