Угода про адаптацію Договіру про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ) — міжнародна угода, підписана 19 листопада 1999 року на стамбульському саміті ОБСЄ.
Було розроблено з метою врегулювання військового дисбалансу, пов'язаного з масштабними військово-політичними змінами, що відбулися в Європі після підписання в 1990 році Договору про звичайні збройні сили в Європі,— розпадом СРСР, розпуском Організації Варшавського договору (ОВС), Розширення НАТО і вступом до нього ряду колишніх держав-членів ОВС та пострадянських держав.
На основі адаптованого ДЗЗСЄ передбачалося здійснити перехід від блокової структури ДЗЗСЄ до національних та територіальних рівнів озброєнь та техніки для кожної держави-учасниці. Угода про адаптацію ДЗЗСЄ не було ратифіковано жодною з країн НАТО і так і не набуло чинності.
13 липня 2007 президент Росії Володимир Путін підписав Указ «Про зупинення Російською Федерацією дії Договору про звичайні збройні сили в Європі та пов'язані з ним міжнародні договори», а 29 листопада 2007 було прийнято відповідний закон.
10 березня 2015 року Російська Федерація оголосила про зупинення своєї участі у засіданнях Спільної консультативної групи з Договору про звичайні збройні сили в Європі. Таким чином, як заявили в МЗС РФ, оголошене Росією в 2007 році призупинення дії ДЗЗСЄ стало повним. .
Договір про звичайні збройні сили в Європі
Договір про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ) був підписаний 19 листопада 1990 ріка повноважними представниками шістнадцяти держав-учасниць НАТО (Бельгія, Велика Британія, Німеччина, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, США, Туреччина та Франція) та шести держав-учасниць Організації Варшавського договору ( ОВД) (Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, СРСР і Чехословаччина) і вступив до силу 9 листопада 1992 року.
Договір встановлював рівновагу звичайних збройних сил держав-учасниць двох військово-політичних союзів на зниженому рівні, одночасно обмежуючи можливості розміщення їх звичайних озброєнь вздовж лінії зіткнення між блоками і перешкоджаючи таким чином створенню потенціалу для раптового нападу великомасштабних наступальних дій у Європі.
В основі ДЗЗСЄ лежала система кількісних обмежень на п'ять основних категорій звичайних озброєнь і техніки в звичайних збройних силах держав-учасниць в районі застосування Договору (від Атлантичного океану до уральських гір, річки Урал і Каспійського моря, включаючи острівні території) — бойові танки, бойові броньовані машини, артилерію, ударні вертольоти та бойові літаки.
Угода про адаптацію ДЗЗСЄ
Угода про адаптацію ДЗЗСЄ, підписана 19 листопада 1999 ріка на Стамбульском саміті ОБСЄ, була розроблена з метою врегулювання військового дисбалансу, пов'язаного з масштабними військово-політичними змінами, що відбулися у Європі після підписання в 1990 році Договору про звичайні збройні сили в Європі, — розпадом СРСР, розпуском Організації Варшавського договору, розширенням НАТО та вступом до нього ряду колишніх держав-членів ОВС та пострадянських держав (Латвії, Литви та Естонії).
Цією Угодою замість зонально-групової системи квот (за ознакою членства у військово-політичних союзах часів «холодної війни») запроваджувалися національні та територіальні ліміти для кожної держави-учасниці (останні передбачали можливість розміщення на території держав бойової техніки) інших країн, але не вище за обумовлений рівень). Передбачалося, що режим адаптованого ДЗЗСЄ сприятиме зміцненню безпеки кожної держави-учасниці незалежно від її приналежності до військово-політичних союзів.
Квота Росії практично не змінювалася в порівнянні з (Ташкентською угодою про принципи та порядок виконання ДЗЗСЄ), підписаною низкою пострадянських держав 15 травня 1992 ріка, — 6 350 танків , 11 280 бронемашин, 6 315 артилерійських систем, 3 416 літаків та 855 гелікоптерів. Одночасно флангові квоти Російської Федерації (на північному заході Європейської частини Росії і на Північний Кавказ Північному Кавказі) збільшувалися до 1 300 танків, 2 140 бронемашин і 1 680 артилерійських систем.
Нові квоти встановлювалися для наступних країн:
- Бельгія - 300 танків, 989 ББМ, 288 артилерійських систем, 209 бойових літаків, 46 ударних гелікоптерів.
- Велика Британія — 843 танки, 3 017 ББМ, 583 артилерійські системи, 855 бойових літаків, 350 ударних гелікоптерів.
- Німеччина — 3 444 танки, 3 281 ББМ, 2 255 артилерійських систем, 765 бойових літаків, 280 ударних гелікоптерів.
- Голландія — 520 танків, 864 ББМ, 485 артилерійських систем, 230 бойових літаків, 50 ударних гелікоптерів.
- Греція — 1 735 танків, 2 498 ББМ, 1 920 артилерійських систем, 650 бойових літаків, 65 ударних гелікоптерів.
- Данія - 335 танків, 336 ББМ, 446 артилерійських систем, 82 бойових літака, 18 ударних гелікоптерів.
- Іспанія — 750 танків, 1 588 ББМ, 1 276 артилерійських систем, 310 бойових літаків, 80 ударних гелікоптерів.
- Італія — 1 267 танків, 3 172 ББМ, 1 818 артилерійських систем, 618 бойових літаків, 142 ударні вертольоти.
- Норвегія - 170 танків, 275 ББМ, 491 артилерійська система, 100 бойових літаків, 24 ударних вертольота.
- Словаччина — 478 танків, 683 ББМ, 383 артилерійські системи, 100 бойових літаків, 40 ударних гелікоптерів.
- США — 1 812 танків, 3 037 ББМ, 1 553 артилерійські системи калібру, 784 бойові літаки, 396 ударних гелікоптерів.
- Туреччина — 2 795 танків, 3 120 ББМ, 3 523 артилерійські системи, 750 бойових літаків, 130 ударних гелікоптерів.
- Франція — 1 226 танків, 3 700 ББМ, 1 192 артилерійські системи, 800 бойових літаків, 374 ударні вертольоти.
- Чехія — 957 танків, 1 367 ББМ, 767 артилерійських систем, 230 бойових літаків, 50 ударних гелікоптерів.
Квоти країн колишнього СРСР, а також Болгарії, Угорщини, Ісландії, Канади, Люксембургу, Польщі, Португалії та Румунії не змінювалися порівняно з первісним варіантом ДЗЗСЄ.
Угода про адаптацію ДЗЗСЄ була підписана 30 державами (країни НАТО, Ташкентської угоди, а також Болгарія, Румунія та Словаччина). Ратифіковано воно було лише Білорусь, Білорусь, Казахстан, Росією та Україною і так і не набуло чинності.
Грузія та Молдова відмовилися розпочати процес ратифікації, вимагаючи виконання Росією зобов'язань про виведення військ з їхньої території, які Росія взяла на себе у Стамбулі. На цій основі країни НАТО також блокували процес ратифікації Угоди. Позиція Росії полягала в тому, що угоди з Грузією та Молдовою, підписані в Стамбулі до підписання Угоди про адаптацію ДЗЗСЄ, мали двосторонній характер і не мали стосунку до ДЗЗСЄ, а тому не мали перешкоджати ратифікації Угоди іншими країнами.
Прибалтійські держави (Латвія, Литва та Естонія) та балканські країни (Словенія, Албанія та Хорватія), які вступили до НАТО у 2004 та 2009 роках, відмовилися приєднуватися до ДЗЗСЄ.
Мораторій та зупинення дії Договору
26 квітня 2007 року російський президент Володимир Путін у своєму зверненні до Федеральних зборів заявив про можливе оголошення мораторію на виконання Росією умов ДЗЗСЄ у зв'язку з тим, що країни НАТО не ратифікували Угоду про адаптацію ДЗЗСЄ від 1999 року. Дію мораторію, за його словами, планувалося зберегти доти, доки всі країни НАТО без винятку не ратифікують договір і не почнуть його суворо виконувати. У разі «відсутності прогресу на переговорах» Путін пообіцяв припинити виконання Росією зобов'язань щодо ДЗЗСЄ.
13 липня 2007 року Володимир Путін підписав Указ «Про зупинення Російською Федерацією дії Договору про звичайні збройні сили в Європі та пов'язані з ним міжнародні договори».
У грудні 2007 року односторонній російський мораторій на виконання ДЗЗСЄ набув чинності. У той же час, російська сторона з урахуванням звернень низки держав-учасниць ДЗЗСЄ ухвалила рішення як виняток продовжити участь у роботі Спільної консультативної групи з ДЗЗСЄ, розраховуючи, що цей майданчик буде задіяний для розробки нового режиму контролю над звичайними озброєннями. 10 березня 2015 ріка Російська Федерація оголосила про зупинення своєї участі у засіданнях СКГ, визнавши продовження участі у засіданнях СКГ безглуздим з політичної та практичної точок зору. Таким чином, як заявили в МЗС РФ, оголошене Росією в 2007 році призупинення дії ДЗЗСЄ стало повним.
Примітки
- /proxy/ips/?docbody=&firstDoc=1&lastDoc=1&nd=102115526 Указ «Про зупинення Російською Федерацією дії Договору про звичайні збройні сили в Європі та пов'язані з ним міжнародні договори»
- http://pravo.gov.ru/proxy/ips/?docbody=&nd=102118448&rdk=&link_id=0 Закон «Про зупинення Російською Федерацією дії Договору про звичайні збройні сили в Європі »]
- title=МИД: Росія припиняє участь у Спільній комісії з ДЗЗСЄ // РІА Новини, 10 березня 2015 року |access-date=2017-12-25 |archive-date=2017-12-24 |archive-url=https:// web.archive.org/web/20171224213634/https://ria.ru/defense_safety/20150310/1051832783.html |deadlink=no }}
- Довідка до Указу «Про припинення Російською Федерацією дії Договору про звичайні збройні сили в Європі та пов'язані з ним міжнародних договорів». МЗС РФ, 15.07.07. Процитовано 25 грудня 2017.
{{}}
:|archive-date=
вимагає|archive-url=
(); Текст «.mid.ru/obycnye-vooruzenia/-/asset_publisher/MlJdOT56NKIk/content/id/367930» проігноровано ()Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - // РІА Новини, 03.12.2015 |access-date=2017-12-25 |archive-date=2017-12-24 |archive-url= /ria.ru/spravka/20151203/1334427367.html |deadlink=no }}
- [http:/ /www.apn.ru/publications/article17436.htm «АПН», «Що трапилося з ДЗЗСЄ?», 17 липня 2007]. оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 25 грудня 2017.
- Указ «Про зупинення Російською Федерацією дії Договору про звичайні збройні сили в Європі та пов'язані з ним міжнародних договорів». 15.07.07. оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 25 грудня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ugoda pro adaptaciyu Dogoviru pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi DZZSYe mizhnarodna ugoda pidpisana 19 listopada 1999 roku na stambulskomu samiti OBSYe Bulo rozrobleno z metoyu vregulyuvannya vijskovogo disbalansu pov yazanogo z masshtabnimi vijskovo politichnimi zminami sho vidbulisya v Yevropi pislya pidpisannya v 1990 roci Dogovoru pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi rozpadom SRSR rozpuskom Organizaciyi Varshavskogo dogovoru OVS Rozshirennya NATO i vstupom do nogo ryadu kolishnih derzhav chleniv OVS ta postradyanskih derzhav Na osnovi adaptovanogo DZZSYe peredbachalosya zdijsniti perehid vid blokovoyi strukturi DZZSYe do nacionalnih ta teritorialnih rivniv ozbroyen ta tehniki dlya kozhnoyi derzhavi uchasnici Ugoda pro adaptaciyu DZZSYe ne bulo ratifikovano zhodnoyu z krayin NATO i tak i ne nabulo chinnosti 13 lipnya 2007 prezident Rosiyi Volodimir Putin pidpisav Ukaz Pro zupinennya Rosijskoyu Federaciyeyu diyi Dogovoru pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi ta pov yazani z nim mizhnarodni dogovori a 29 listopada 2007 bulo prijnyato vidpovidnij zakon 10 bereznya 2015 roku Rosijska Federaciya ogolosila pro zupinennya svoyeyi uchasti u zasidannyah Spilnoyi konsultativnoyi grupi z Dogovoru pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi Takim chinom yak zayavili v MZS RF ogoloshene Rosiyeyu v 2007 roci prizupinennya diyi DZZSYe stalo povnim Dogovir pro zvichajni zbrojni sili v YevropiDogovir pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi DZZSYe buv pidpisanij 19 listopada 1990 rika povnovazhnimi predstavnikami shistnadcyati derzhav uchasnic NATO Belgiya Velika Britaniya Nimechchina Greciya Daniya Islandiya Ispaniya Italiya Kanada Lyuksemburg Niderlandi Norvegiya Portugaliya SShA Turechchina ta Franciya ta shesti derzhav uchasnic Organizaciyi Varshavskogo dogovoru OVD Bolgariya Ugorshina Polsha Rumuniya SRSR i Chehoslovachchina i vstupiv do silu 9 listopada 1992 roku Dogovir vstanovlyuvav rivnovagu zvichajnih zbrojnih sil derzhav uchasnic dvoh vijskovo politichnih soyuziv na znizhenomu rivni odnochasno obmezhuyuchi mozhlivosti rozmishennya yih zvichajnih ozbroyen vzdovzh liniyi zitknennya mizh blokami i pereshkodzhayuchi takim chinom stvorennyu potencialu dlya raptovogo napadu velikomasshtabnih nastupalnih dij u Yevropi V osnovi DZZSYe lezhala sistema kilkisnih obmezhen na p yat osnovnih kategorij zvichajnih ozbroyen i tehniki v zvichajnih zbrojnih silah derzhav uchasnic v rajoni zastosuvannya Dogovoru vid Atlantichnogo okeanu do uralskih gir richki Ural i Kaspijskogo morya vklyuchayuchi ostrivni teritoriyi bojovi tanki bojovi bronovani mashini artileriyu udarni vertoloti ta bojovi litaki Ugoda pro adaptaciyu DZZSYeUgoda pro adaptaciyu DZZSYe pidpisana 19 listopada 1999 rika na Stambulskom samiti OBSYe bula rozroblena z metoyu vregulyuvannya vijskovogo disbalansu pov yazanogo z masshtabnimi vijskovo politichnimi zminami sho vidbulisya u Yevropi pislya pidpisannya v 1990 roci Dogovoru pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi rozpadom SRSR rozpuskom Organizaciyi Varshavskogo dogovoru rozshirennyam NATO ta vstupom do nogo ryadu kolishnih derzhav chleniv OVS ta postradyanskih derzhav Latviyi Litvi ta Estoniyi Ciyeyu Ugodoyu zamist zonalno grupovoyi sistemi kvot za oznakoyu chlenstva u vijskovo politichnih soyuzah chasiv holodnoyi vijni zaprovadzhuvalisya nacionalni ta teritorialni limiti dlya kozhnoyi derzhavi uchasnici ostanni peredbachali mozhlivist rozmishennya na teritoriyi derzhav bojovoyi tehniki inshih krayin ale ne vishe za obumovlenij riven Peredbachalosya sho rezhim adaptovanogo DZZSYe spriyatime zmicnennyu bezpeki kozhnoyi derzhavi uchasnici nezalezhno vid yiyi prinalezhnosti do vijskovo politichnih soyuziv Kvota Rosiyi praktichno ne zminyuvalasya v porivnyanni z Tashkentskoyu ugodoyu pro principi ta poryadok vikonannya DZZSYe pidpisanoyu nizkoyu postradyanskih derzhav 15 travnya 1992 rika 6 350 tankiv 11 280 bronemashin 6 315 artilerijskih sistem 3 416 litakiv ta 855 gelikopteriv Odnochasno flangovi kvoti Rosijskoyi Federaciyi na pivnichnomu zahodi Yevropejskoyi chastini Rosiyi i na Pivnichnij Kavkaz Pivnichnomu Kavkazi zbilshuvalisya do 1 300 tankiv 2 140 bronemashin i 1 680 artilerijskih sistem Novi kvoti vstanovlyuvalisya dlya nastupnih krayin Belgiya 300 tankiv 989 BBM 288 artilerijskih sistem 209 bojovih litakiv 46 udarnih gelikopteriv Velika Britaniya 843 tanki 3 017 BBM 583 artilerijski sistemi 855 bojovih litakiv 350 udarnih gelikopteriv Nimechchina 3 444 tanki 3 281 BBM 2 255 artilerijskih sistem 765 bojovih litakiv 280 udarnih gelikopteriv Gollandiya 520 tankiv 864 BBM 485 artilerijskih sistem 230 bojovih litakiv 50 udarnih gelikopteriv Greciya 1 735 tankiv 2 498 BBM 1 920 artilerijskih sistem 650 bojovih litakiv 65 udarnih gelikopteriv Daniya 335 tankiv 336 BBM 446 artilerijskih sistem 82 bojovih litaka 18 udarnih gelikopteriv Ispaniya 750 tankiv 1 588 BBM 1 276 artilerijskih sistem 310 bojovih litakiv 80 udarnih gelikopteriv Italiya 1 267 tankiv 3 172 BBM 1 818 artilerijskih sistem 618 bojovih litakiv 142 udarni vertoloti Norvegiya 170 tankiv 275 BBM 491 artilerijska sistema 100 bojovih litakiv 24 udarnih vertolota Slovachchina 478 tankiv 683 BBM 383 artilerijski sistemi 100 bojovih litakiv 40 udarnih gelikopteriv SShA 1 812 tankiv 3 037 BBM 1 553 artilerijski sistemi kalibru 784 bojovi litaki 396 udarnih gelikopteriv Turechchina 2 795 tankiv 3 120 BBM 3 523 artilerijski sistemi 750 bojovih litakiv 130 udarnih gelikopteriv Franciya 1 226 tankiv 3 700 BBM 1 192 artilerijski sistemi 800 bojovih litakiv 374 udarni vertoloti Chehiya 957 tankiv 1 367 BBM 767 artilerijskih sistem 230 bojovih litakiv 50 udarnih gelikopteriv Kvoti krayin kolishnogo SRSR a takozh Bolgariyi Ugorshini Islandiyi Kanadi Lyuksemburgu Polshi Portugaliyi ta Rumuniyi ne zminyuvalisya porivnyano z pervisnim variantom DZZSYe Ugoda pro adaptaciyu DZZSYe bula pidpisana 30 derzhavami krayini NATO Tashkentskoyi ugodi a takozh Bolgariya Rumuniya ta Slovachchina Ratifikovano vono bulo lishe Bilorus Bilorus Kazahstan Rosiyeyu ta Ukrayinoyu i tak i ne nabulo chinnosti Gruziya ta Moldova vidmovilisya rozpochati proces ratifikaciyi vimagayuchi vikonannya Rosiyeyu zobov yazan pro vivedennya vijsk z yihnoyi teritoriyi yaki Rosiya vzyala na sebe u Stambuli Na cij osnovi krayini NATO takozh blokuvali proces ratifikaciyi Ugodi Poziciya Rosiyi polyagala v tomu sho ugodi z Gruziyeyu ta Moldovoyu pidpisani v Stambuli do pidpisannya Ugodi pro adaptaciyu DZZSYe mali dvostoronnij harakter i ne mali stosunku do DZZSYe a tomu ne mali pereshkodzhati ratifikaciyi Ugodi inshimi krayinami Pribaltijski derzhavi Latviya Litva ta Estoniya ta balkanski krayini Sloveniya Albaniya ta Horvatiya yaki vstupili do NATO u 2004 ta 2009 rokah vidmovilisya priyednuvatisya do DZZSYe Moratorij ta zupinennya diyi Dogovoru26 kvitnya 2007 roku rosijskij prezident Volodimir Putin u svoyemu zvernenni do Federalnih zboriv zayaviv pro mozhlive ogoloshennya moratoriyu na vikonannya Rosiyeyu umov DZZSYe u zv yazku z tim sho krayini NATO ne ratifikuvali Ugodu pro adaptaciyu DZZSYe vid 1999 roku Diyu moratoriyu za jogo slovami planuvalosya zberegti doti doki vsi krayini NATO bez vinyatku ne ratifikuyut dogovir i ne pochnut jogo suvoro vikonuvati U razi vidsutnosti progresu na peregovorah Putin poobicyav pripiniti vikonannya Rosiyeyu zobov yazan shodo DZZSYe 13 lipnya 2007 roku Volodimir Putin pidpisav Ukaz Pro zupinennya Rosijskoyu Federaciyeyu diyi Dogovoru pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi ta pov yazani z nim mizhnarodni dogovori U grudni 2007 roku odnostoronnij rosijskij moratorij na vikonannya DZZSYe nabuv chinnosti U toj zhe chas rosijska storona z urahuvannyam zvernen nizki derzhav uchasnic DZZSYe uhvalila rishennya yak vinyatok prodovzhiti uchast u roboti Spilnoyi konsultativnoyi grupi z DZZSYe rozrahovuyuchi sho cej majdanchik bude zadiyanij dlya rozrobki novogo rezhimu kontrolyu nad zvichajnimi ozbroyennyami 10 bereznya 2015 rika Rosijska Federaciya ogolosila pro zupinennya svoyeyi uchasti u zasidannyah SKG viznavshi prodovzhennya uchasti u zasidannyah SKG bezgluzdim z politichnoyi ta praktichnoyi tochok zoru Takim chinom yak zayavili v MZS RF ogoloshene Rosiyeyu v 2007 roci prizupinennya diyi DZZSYe stalo povnim Primitki proxy ips docbody amp firstDoc 1 amp lastDoc 1 amp nd 102115526 Ukaz Pro zupinennya Rosijskoyu Federaciyeyu diyi Dogovoru pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi ta pov yazani z nim mizhnarodni dogovori http pravo gov ru proxy ips docbody amp nd 102118448 amp rdk amp link id 0 Zakon Pro zupinennya Rosijskoyu Federaciyeyu diyi Dogovoru pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi title MID Rosiya pripinyaye uchast u Spilnij komisiyi z DZZSYe RIA Novini 10 bereznya 2015 roku access date 2017 12 25 archive date 2017 12 24 archive url https web archive org web 20171224213634 https ria ru defense safety 20150310 1051832783 html deadlink no Dovidka do Ukazu Pro pripinennya Rosijskoyu Federaciyeyu diyi Dogovoru pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi ta pov yazani z nim mizhnarodnih dogovoriv MZS RF 15 07 07 Procitovano 25 grudnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a archive date vimagaye archive url dovidka Tekst mid ru obycnye vooruzenia asset publisher MlJdOT56NKIk content id 367930 proignorovano dovidka Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya RIA Novini 03 12 2015 access date 2017 12 25 archive date 2017 12 24 archive url ria ru spravka 20151203 1334427367 html deadlink no http www apn ru publications article17436 htm APN Sho trapilosya z DZZSYe 17 lipnya 2007 originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 25 grudnya 2017 Ukaz Pro zupinennya Rosijskoyu Federaciyeyu diyi Dogovoru pro zvichajni zbrojni sili v Yevropi ta pov yazani z nim mizhnarodnih dogovoriv 15 07 07 originalu za 25 grudnya 2017 Procitovano 25 grudnya 2017