Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Довгоносики | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Великий сосновий довгоносик (Hylobius abietis Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Довгоносики, Свинки або Слоники (Curculionidae Latreille, 1802) — найбільша родина ряду твердокрилі, яка налічує понад 60 тисяч видів. У життєвому циклі довгоносики проходять повне перетворення (метаморфоз), яке включає стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Особливістю родини є зростання ротових органів, лобу, наличника, щік та горла у довгу головотрубку, на кінці якої розміщений ротовий отвір з усіма його придатками.
Вагомий внесок у вивчення довгоносиків зробили ентомологи: М. Є. Тер-Мінасян, Ф. К. Лук'янович, Карл Пенеке, Й. Х. Гохгут, Г. Г. Бондар, Лотар Дикманн, Адольф Гоффман, Мигель Алонсо-Сарасага та інші.
Чотири види довгоносиків занесено до Червоної книги України.
Морфологія
Імаго
Розміри довгоносиків варіюють у межах від 1 мм до 4 см, що зумовлено заселенням ними найрізноманітніших екологічних ніш — від насінин до стебел рослин. Тіло зазвичай округле, рідше витягнуте. Голова витягнута у так звану головотрубку (помилкова назва — хоботок), на кінці якої розташований ротовий апарат гризучого типу.
Довгоносиків умовно поділяють на короткохоботкових (Adelognatha) та довгохоботкових (Phanerognatha). У короткохоботкових головотрубка (хоботок) не довша за основну частину голови, а у довгохоботкових — навпаки. До кінця головотрубки також кріпляться колінчасті вусики (виняток — підродина Apioninae). Їх перший членик значно довший за інші. Його довжина рівна довжині головотрубки, взовж бічних країв якої наявні канали, куди вкладається перший членик вусиків. На кінці вусиків у результаті розширення і вкорочення члеників утворюється так звана булава.
Лапки п'ятичленикові. Третій членик розширений, дволопатевий; 4-й членик вкорочений і прихований лопатями 3-го. П'ятий вузький, циліндричний, несе пару кігтиків.
У короткохоботкових довгоносиків надкрила часто зростаються, а крила редукуються, і вони втрачають здатність до польоту. Часом надкрила та інші частини тіла дуже сильно склеротизовані, що надає екзоскелету довгоносиків особливої міцності. Іноді на надкрилах та інших частинах скелету утворюються різноманітні вирости та шипи. Тіло дуже рідко буває голе, частіше вкрите волосками і лусочками, які надають йому забарвлення (наприклад, довгоносик Phyllobius virideaeris).
Личинка
Личинки С-подібної форми, м'ясисті, безногі зі складчастими покривами тіла, з добре розвиненою головною капсулою. Забарвлення тіла біле або кремове, головної капсули — жовте або коричневе.
Лялечка
Біологія та життєві цикли
Більшість довгоносиків є фітофагами — живляться різними частинами живих рослин. Деякі, наприклад, Cossonus розвиваються у гнилій деревині. Короткохоботкові довгоносики відкладають яйця в ґрунт, де розвивається личинка, а довгохоботкові — у тканини живих рослин та їх плоди. Дуже рідко личинки розвиваються відкрито — на поверхні листків, наприклад люцерновий слоник (Hypera postica). У такому випадку личинка зеленого кольору і схожа на гусінь з прикріплювальними дисками на черевній стороні.
Систематика
Систематика довгоносиків є одним із найбільш дискусійних питань між спеціалістами, які вивчають цих жуків, що зумовлено величезною кількістю видів. Найсуперечливішими є кількість родів, яких налічують понад 400, а також триб, підтриб і підродин. За найрозповсюдженішою системою родина включає двадцять підродин:
Філогенія
Походження
Екологія
Консортивні зв'язки
Роль у екосистемах
Шкодочинність
Багато довгоносиків вважаються шкідниками сільсько-господарських культур та запасів зерна і круп. До найбільш поширених шкідників належать Довгоносик буряковий звичайний (Bothynoderes punctiventris), Люцерновий слоник (Phytonomus variabilis), (), Яблуневий квіткоїд (Anthonomus pomorum), Довгоносик грушевий листковий, Довгоносик землистий, Довгоносик комірний, Довгоносик ліщиновий, Довгоносик стебловий, Довгоносик сірий бруньковий, Довгоносик вишневий, Буряковий довгоносик-стеблоїд.
Поширення
Див. також
Джерела
- Бей-Биенко Г. Я., Общая энтомология, М., 1966;
- Жизнь животных, под ред. Л. А. Зенкевича, т. 3, М., 1969;
- Определитель насекомых Европейской части СССР, под ред. Г. Я. Бей-Биенко, т. 2, М.-Л., 1965;
Посилання
- Довгоносик-зернівка // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
 | Це незавершена стаття про жуків. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dovgonosiki Velikij sosnovij dovgonosik Hylobius abietis Linnaeus 1758 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Rodina Dovgonosiki Curculionidae Latreille 1802 Posilannya Vikishovishe Category Curculionidae Vikividi Curculionidae EOL 5240 ITIS 114666 NCBI 7042 Fossilworks 69436 Dovgonosiki Svinki abo Sloniki Curculionidae Latreille 1802 najbilsha rodina ryadu tverdokrili yaka nalichuye ponad 60 tisyach vidiv U zhittyevomu cikli dovgonosiki prohodyat povne peretvorennya metamorfoz yake vklyuchaye stadiyi yajcya lichinki lyalechki ta imago Osoblivistyu rodini ye zrostannya rotovih organiv lobu nalichnika shik ta gorla u dovgu golovotrubku na kinci yakoyi rozmishenij rotovij otvir z usima jogo pridatkami Vagomij vnesok u vivchennya dovgonosikiv zrobili entomologi M Ye Ter Minasyan F K Luk yanovich Karl Peneke J H Gohgut G G Bondar Lotar Dikmann Adolf Goffman Migel Alonso Sarasaga ta inshi Chotiri vidi dovgonosikiv zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini MorfologiyaImago Pisodes sosnovij Pissodes pini nalezhit do korotkohobotkovih dovgonosikiv Antonomus malinovij Anthonomus rubi nalezhit do dovgohobotkovih dovgonosikiv Lichinka zhuka dovgonosika Rozmiri dovgonosikiv variyuyut u mezhah vid 1 mm do 4 sm sho zumovleno zaselennyam nimi najriznomanitnishih ekologichnih nish vid nasinin do stebel roslin Tilo zazvichaj okrugle ridshe vityagnute Golova vityagnuta u tak zvanu golovotrubku pomilkova nazva hobotok na kinci yakoyi roztashovanij rotovij aparat grizuchogo tipu Dovgonosikiv umovno podilyayut na korotkohobotkovih Adelognatha ta dovgohobotkovih Phanerognatha U korotkohobotkovih golovotrubka hobotok ne dovsha za osnovnu chastinu golovi a u dovgohobotkovih navpaki Do kincya golovotrubki takozh kriplyatsya kolinchasti vusiki vinyatok pidrodina Apioninae Yih pershij chlenik znachno dovshij za inshi Jogo dovzhina rivna dovzhini golovotrubki vzovzh bichnih krayiv yakoyi nayavni kanali kudi vkladayetsya pershij chlenik vusikiv Na kinci vusikiv u rezultati rozshirennya i vkorochennya chlenikiv utvoryuyetsya tak zvana bulava Lapki p yatichlenikovi Tretij chlenik rozshirenij dvolopatevij 4 j chlenik vkorochenij i prihovanij lopatyami 3 go P yatij vuzkij cilindrichnij nese paru kigtikiv U korotkohobotkovih dovgonosikiv nadkrila chasto zrostayutsya a krila redukuyutsya i voni vtrachayut zdatnist do polotu Chasom nadkrila ta inshi chastini tila duzhe silno sklerotizovani sho nadaye ekzoskeletu dovgonosikiv osoblivoyi micnosti Inodi na nadkrilah ta inshih chastinah skeletu utvoryuyutsya riznomanitni virosti ta shipi Tilo duzhe ridko buvaye gole chastishe vkrite voloskami i lusochkami yaki nadayut jomu zabarvlennya napriklad dovgonosik Phyllobius virideaeris Lichinka Lichinki S podibnoyi formi m yasisti beznogi zi skladchastimi pokrivami tila z dobre rozvinenoyu golovnoyu kapsuloyu Zabarvlennya tila bile abo kremove golovnoyi kapsuli zhovte abo korichneve Lyalechka Chastina zhittevogo ciklu tamariksovogo dovgonosikaBiologiya ta zhittyevi cikliBilshist dovgonosikiv ye fitofagami zhivlyatsya riznimi chastinami zhivih roslin Deyaki napriklad Cossonus rozvivayutsya u gnilij derevini Korotkohobotkovi dovgonosiki vidkladayut yajcya v grunt de rozvivayetsya lichinka a dovgohobotkovi u tkanini zhivih roslin ta yih plodi Duzhe ridko lichinki rozvivayutsya vidkrito na poverhni listkiv napriklad lyucernovij slonik Hypera postica U takomu vipadku lichinka zelenogo koloru i shozha na gusin z prikriplyuvalnimi diskami na cherevnij storoni SistematikaSistematika dovgonosikiv ye odnim iz najbilsh diskusijnih pitan mizh specialistami yaki vivchayut cih zhukiv sho zumovleno velicheznoyu kilkistyu vidiv Najsuperechlivishimi ye kilkist rodiv yakih nalichuyut ponad 400 a takozh trib pidtrib i pidrodin Za najrozpovsyudzhenishoyu sistemoyu rodina vklyuchaye dvadcyat pidrodin Ceutorhynchinae Curculioninae Dryophthorinae Entiminae Lixinae Molytinae PlatypodinaeFilogeniyaPohodzhennyaEkologiyaKonsortivni zv yazki Rol u ekosistemah Shkodochinnist Slonik migdalikovidnij Curculio glandium na zholudi duba chereshatogo Bagato dovgonosikiv vvazhayutsya shkidnikami silsko gospodarskih kultur ta zapasiv zerna i krup Do najbilsh poshirenih shkidnikiv nalezhat Dovgonosik buryakovij zvichajnij Bothynoderes punctiventris Lyucernovij slonik Phytonomus variabilis Yablunevij kvitkoyid Anthonomus pomorum Dovgonosik grushevij listkovij Dovgonosik zemlistij Dovgonosik komirnij Dovgonosik lishinovij Dovgonosik steblovij Dovgonosik sirij brunkovij Dovgonosik vishnevij Buryakovij dovgonosik stebloyid PoshirennyaDiv takozhDovgonosikopodibniDzherelaBej Bienko G Ya Obshaya entomologiya M 1966 Zhizn zhivotnyh pod red L A Zenkevicha t 3 M 1969 Opredelitel nasekomyh Evropejskoj chasti SSSR pod red G Ya Bej Bienko t 2 M L 1965 PosilannyaDovgonosik zernivka Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya pro zhukiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi