Добрівляни (Чортківський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Добрівляни.

Добрівля́ни — село в Україні, у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на півдні району за 125 км від обласного центру. До 2020 центр сільради.

село Добрівляни
Загальний вид на село Загальний вид на село
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Заліщицька міська громада
Облікова картка	Добрівляни
Основні дані
Засноване	1440
Населення	1 980
Територія	12.440 км²
Густота населення	159.16 осіб/км²
Поштовий індекс	48605
Телефонний код	+380 3554
Географічні дані
Географічні координати	48°40′13″ пн. ш. 25°45′13″ сх. д. / 48.67028° пн. ш. 25.75361° сх. д. / 48.67028; 25.75361Координати: 48°40′13″ пн. ш. 25°45′13″ сх. д. / 48.67028° пн. ш. 25.75361° сх. д. / 48.67028; 25.75361
Водойми	Дністер
Відстань до районного центру	2 км
Місцева влада
Адреса ради	48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40
Карта
Добрівляни
Добрівляни
Мапа
Добрівляни у Вікісховищі

Церква Царя Христа 1943р

Вхідна брама церкви Димитрія Солунського

Церква Димитрія Солунського 2002р

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади.

Через Добрівляни до серпня 2012 року пролягав автошлях Т 2015 Заліщики — Борщів — Мельниця-Подільська.

Населення — 2002 особи (2003).

Історія

Поблизу Добрівлян виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури, культури Ноа, могильник княжої доби, збереглися земляні укріплення давніх часів.

Перша писемна згадка — 1440.

У 1767 році води Дністра принесли церкву, яку в Добрівлянах встановили. Незабаром прибули люди з села у Прикарпатті та відвезли її на місце. 1780-ті під час повені ця історія повторилася; коли приїхали по церкву, її вже не розбирали.

У 1894–1896 роках у Добрівлянах була епідемія чуми.

У 1928—1929 роках тут вивчав пам’ятки трипільської культури та здійснив пробні розкопки Олег Ольжич.

У 1936 р. засновано польську колонію “Сміґлова”.

До 1939 р. діяли філії товариств “Просвіта” (від 1892 р., засновники Юрко Головяник і Михайло Війтюк), “Січ”, “Луг” (від 1926 р., засновник Федір Юрійчук), “Сільський господар” (1936 р., 1-й голова Микола Клічук), “Рідна школа”, “Союз Українок” (голова Олена Клічук), а також кооператива “Надія” (бл. 1910 р., засновник Михайло Ґойман; 1936 р. відновлена під назвою “Сад”), молочарня, каса-“райфайзенка” (1908), театральний, хоровий, оркестровий, самоосвітній гуртки.

До 1939 року це був центр виноробства. Щороку тут проводили традиційне свято, «Винобрання» («Вінобранє»), на яке приїжджали з усієї тодішньої Польщі. До того ж, Заліщики славилися як кліматичний курорт із чудовими пляжами на Дністрі. Зі Львова курсував прямий поїзд до Заліщиків (тепер цієї прямої залізничної лінії немає).

1941 — село затоплене, через це німецька влада звільнила жителів від податків.

Від 5 липня 1941 р. до 18 квітня 1944 р. село – під нацистською окупацією. 1944 р. – затоплене, тому німецька влада звільнила жителів від податків. Під час німецько-радянської війни у Червоній армії загинуло 45 жителів села, 36 пропали безвісти (1944–1945). У 1944–1953 рр. за участь у національно-визвольній боротьбі ув’язнено близько 30 осіб; загинув борець ОУН і УПА Микола Довганик (1926 р. н.).

Серед учасників національно-визвольних змагань: зв’язкова, політв’язень Парасковія Красько-Довганик (“Груша”; 1925 р. н.), вояк УГА Гриць Слюсар (1886 р. н.);  до Юнацтва ОУН належали: Михайло Війтюк (1928 р. н.), Марія Доміна (1925 р. н.), Василь Лугофет (1928 р. н.), Анастасія Парасимчук (1922 р. н.), Ганна Романко (1919 р. н.), Марія Свіченюк (1922 р. н.), Михайло Ткачик (1921 р. н.).

У 1947 р. створено народний аматорський хор “Добровляни”; цього ж року в селі був організований колгосп. 1978–1990 рр. Добрівляни були приєднані до Заліщиків.

Походження назви

Назва походить від дерев, які колись часто росли на цій території. В іншій легенді йдеться про «Добру Уляну», яка зробила багато доброго для села. В її честь назвали село.

Пам'ятки

• (церква Ісуса Христа) (1943),
• (церква святого Димитрія Солунського) (2002),
• каплиця (1991).

Панорама с. Добрівляни з оглядового майданчика на підйомі в с. Касперівці

Природа

Неподалік від села розташовані природно-охоронні території:

• (Обіжевський ботанічний заказник)
• (Урочище Криве)
• (Городоцько-Добрівлянський іхтіологічний заказник)
• (Відслонення п'ятої тераси Дністра)

Пам'ятники

Встановлено пам'ятні знаки на честь:

• скасування панщини,
• загиблим від чуми (1896),
• на честь
• 2000-ліття народження Ісуса Христа.

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967). Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека, народний музей хору («Добровляни»), є стадіон.

Відомі люди

Народилися

• («Душман») — український військовик, учасник російсько-української війни.
• (Микола Кузняк) — професор, український освітній діяч.
• Никорук Михайло Васильович— художник-різьбяр, (нар. 22 листопада 1904 - 1998).
• Іван та Р. Романки — диригенти,
• (Наталя Шелепницька (Тиш)) — співачка,
• Мирослав Олійник — авіаконструктор,
• Микола Олійник — кандидат наук.

Поховані

• Г. Кузняк — громадський діяч.

Примітки

1. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
2. Сіреджук П. Першовитоки. — К.,1994
3. . svoboda.te.ua. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
4. КАНДИБА-ОЛЬЖИЧ Олег Олександрович. Тернопільщина (укр.). 20 вересня 2020. Процитовано 24 лютого 2024.
5. Воронський Михайло Михайлович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 18 квітня 2024.

Література

• С. Гуцуляк, В. Олійник, В. Уніят. Добрівляни // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — . — С. 510.
• Добрівляни [Текст] / О. Безгубенко, Н. Мизак, В. Олійник // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 2. — Тернопіль, 2014. — С. 168—169 : фот.
• Dobrowlany (4) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 79. (пол.). — S. 79. (пол.)

Посилання

Фотогалерея