Звернення генерала Денікіна до населення Малоросії (назви при виданні : «Звернення головнокомандувача до населення Малоросії», «До населення Малоросії», «Населення Малоросії» та ін.) — історичний документ, який представляв собою меморандум, декларацію, маніфест, яким позначалася політична програма Білого руху на Півдні Росії та принципи його національної політики щодо території та населення України.
Підписано генералом Антоном Денікіним як головнокомандувачем Збройними силами Півдня Росії (АРСУР), складено за участю публіциста Василя Шульгіна, професора історії Павла Новгородцева, завідувача кафедри народної освіти І.Малініна та інших громадських діячів 25 (12) серпня 1919 р. в Таганрозі. Опубліковано повсюдно у білогвардійській пресі міст Півдня Росії у серпні — вересні 1919 року.
Історія створення
Напередодні вступу добровольчих військ до Києва наприкінці серпня 1919 року голова управління Особливої наради кадет І. Малінін, який виконував також функції начальника Відділу народної освіти в уряді білих, а також колишній професор та відомий юрист Павло Новгородцев отримали доручення Денікіна скласти політичне звернення Головнокомандувача ВРЮР до населення зайнятих білими територій в Україні.
Документ був підготовлений у місці розташування ставки головнокомандувача в Таганрозі 12 (25) серпня 1919 року, а потім був опублікований в періодичній пресі на підконтрольній білій території Півдня Росії. Так, у Харкові звернення «До населення Малоросії» було опубліковано 14 (27) серпня 1919 року, зокрема, в газеті «Новая Россія»; у Києві — 21 серпня (3 вересня) 1919 року в газеті «Кіевлянинъ», через три дні після взяття Києва Добровольчою армією та ін.
Як пише українсько-американський історик Ганна Процик, звернення адресувалося передусім простим селянським масам, а також аполітичним, консервативним дрібним землевласникам, які, на думку білих, були вірні культурним традиціям та мові, але нібито не симпатизували боротьбі українського руху за незалежність. Білі сподівалися, на думку дослідника, що обмежені культурні права, обіцяні у зверненні, викличуть довіру селян та забезпечать підтримку землевласників.
Російський історик, кандидат історичних наук З. Пученков писав, що представники добровольчої адміністрації знаходили «Звернення» «надзвичайно вдалим і за формою, і за змістом». Історик наводить приклад, що член Особливої Наради В. О. Степанов у розмові з кореспондентом однієї з білих газет стверджував, що «українське питання» цілком вичерпується декларацією генерала А. І. Денікіна".
Зміст
Головною метою Добровольчої армії в «Зверненні» було визначено відновлення єдиної та неподільної Росії, яке називалося обов'язковою умовою відновлення незалежності країни, нормального функціонування та повноцінного розвитку її економіки. До Києва, як так званої «матері міст руських», наближаються війська білих з метою повернути «втрачену єдність» російського народу. Вороги Росії, як пояснювалося в документі, прагнуть послабити країну і тому підтримують рух, який ставить за мету відокремлення від Росії дев'яти її південних губерній та об'єднання їх в «Українську державу». Прагнення відокремити «малоросійську гілку російського народу», як повідомлялося у зверненні, не залишено і сьогодні. Як основний ворог, що веде «злу справу створення самостійної Української держави», називався Симон Петлюра. Цей рух називався зрадницьким. У «Зверненні» йшлося про німецьке походження «українства». При цьому давалося застереження, що весь цей «зрадницький рух» має бути чітко відокремлений від місцевих зусиль, що надихаються любов'ю до рідного краю, його самобутності та його місцевої народної мови. Російська мова оголошувалась документом державною, що має використовуватися у всіх урядових установах та державних шкільних закладах. Водночас «для всіх бажаючих» гарантувалося використання місцевої малоросійської мови у приватних школах, установах місцевого самоврядування та місцевих судах. Оголошувалася також «свобода малоросійської преси». У «Зверненні» було наголошено, що на користь місцевого населення вже здійснюється децентралізація місцевого самоврядування.
Історичні оцінки
Історик Анна Процик (Anna Procyk) звертає увагу на факт, що попри те, що в момент публікації меморандуму Денікіна Київ був зайнятий Червоною армією, у зверненні цьому практично не приділяється уваги, вся ж риторика документа спрямована проти Симона Петлюри та армії УНР. Також документ було опубліковано невдовзі після зустрічі у Києві білих військ генерала М. Е. Бредова та військ УГА генерала А. Кравса, наслідки якої відомі в українській історіографії як «Київська катастрофа». Тим самим дослідником робиться висновок, що влітку 1919 саме сили УНР, а не більшовики становили найбільшу загрозу для однієї з головних цілей білих — єдиної і неподільної Росії.
Харківські історики Валерій Семененко та Людмила Радченко на підставі тексту звернення Денікіна зі словами про звинувачення Симона Петлюри у продовженні своєї «злої справи створення самостійної Української держави» та боротьби проти «відродження Єдиної Росії» роблять висновок, що внаслідок таких дій для антиденікінського руху в Україні існували соціальні та національні передумови.
Радянський художник, пропагандист і карикатурист Борис Єфімов охарактеризував звернення Денікіна до населення Малоросії як «пихато-загрозливе».
Томський дослідник І. Наумова вважає, що «Зверненням» виявилася сформована національна політика білих та визначено «розмір культурного самовизначення» населення України в умовах війни, при цьому А. І. Денікін вважав, що у мирний час це питання могло бути вирішено по-іншому.
Історик А. З. Пученков пише, що «Звернення» було складено в дусі поглядів Василя Шульгіна на українське питання. Шульгін та його прихильники відігравали провідну роль у втіленні в життя національної політики в галузі українського питання. Українська газета — наводить інформацію історик — з гіркотою помічала: «Денікін за допомогою Шульгіна (…) знищив українські школи, українські суди, закони, все, все»
Див. також
Примітки
- Процик Анна. Російський націоналізм і Україна в добу революції і Громадянської війни // Український історичний журнал (УІЖ) : науковий журнал ВАК України. — Київ : Наукова думка, 2002. — Вип. 5 (16 червня). — С. 130—139. — ISSN 0130-5247. з джерела 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- Пученков, 2010.
- Бондаренко В. Г. Вільнокозацькі формування та російська армія генерала П. Врангеля у вересні-листопаді 1920 року // Гуманітарний журнал. — Київ, 2011. — Вип. 1—2 (16 червня). — С. 62—67. — ISSN 0130-5247.
- Семененко В. И., Радченко Л. А. [1] — 2-е, испр. и доп. — Харьков : Торсинг, 1999. — 480 с. — . з джерела 16 жовтня 2021
- Наумова И. И. Украинский вопрос в мемуарах А. И. Деникина // [2] / Под общ. ред. проф. О. А. Харусь. — Сборник материалов V Всероссийской научно-практической конференции с международным участием (г. Томск, 27–28 октября 2011 г.). — Томск. : Томский государственный университет, 2011. — С. 364—368. — . з джерела 22 грудня 2021
- Пученков, 2010, с. 196.
- Ефимов Б. Мой век. — М.: Аграф, 1998. — С. 39. —
- «Селяньска думка». — Бердичів, 1919. — 10 вересня.
Література
- Кулаков В. В., Каширина Е. И. Внешняя и внутренняя политика белого режима на Юге России (1918–1920 гг.) // : науковий журнал ВАК. — 2009. — Вип. 2 (31) (16 червня). — С. 56—60.[недоступне посилання з Март 2018]
- Мельник Е. Українська національна школа в період денікінської навали у вересні-грудні 1919 р. (до історії товариства шкільної освіти) // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. ; – К., 2004. – 302 с. : збірник. — Київ, 2004. — Вип. VII (16 червня). — С. 187—204. з джерела 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- Процик Анна. Російський націоналізм і Україна в добу революції і Громадянської війни // Український історичний журнал (УІЖ) : науковий журнал ВАК України. — Київ : Наукова думка, 2002. — Вип. 5 (16 червня). — С. 130—139. — ISSN 0130-5247. з джерела 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- А. С. Пученков. Национальная политика генерала Деникина (лето 1918 — весна 1920) // РУССКИЙ СБОРНИК : Исследования по истории России / О. Р. Айрапетов, Мирослав Йованович, М. А. Колеров, Брюс Меннинг, Пол Чейсти. — М : Модест Колеров, 2010. — Т. VIII. — С. 158—259. з джерела 19 листопада 2012
Посилання
- Повний текст звернення "До населення Малоросії" [Архівовано 22 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zvernennya generala Denikina do naselennya Malorosiyi nazvi pri vidanni Zvernennya golovnokomanduvacha do naselennya Malorosiyi Do naselennya Malorosiyi Naselennya Malorosiyi ta in istorichnij dokument yakij predstavlyav soboyu memorandum deklaraciyu manifest yakim poznachalasya politichna programa Bilogo ruhu na Pivdni Rosiyi ta principi jogo nacionalnoyi politiki shodo teritoriyi ta naselennya Ukrayini Pidpisano generalom Antonom Denikinim yak golovnokomanduvachem Zbrojnimi silami Pivdnya Rosiyi ARSUR skladeno za uchastyu publicista Vasilya Shulgina profesora istoriyi Pavla Novgorodceva zaviduvacha kafedri narodnoyi osviti I Malinina ta inshih gromadskih diyachiv 25 12 serpnya 1919 r v Taganrozi Opublikovano povsyudno u bilogvardijskij presi mist Pivdnya Rosiyi u serpni veresni 1919 roku Istoriya stvorennyaAnton Denikin Vasil Shulgin Pavlo Novgorodcev Naperedodni vstupu dobrovolchih vijsk do Kiyeva naprikinci serpnya 1919 roku golova upravlinnya Osoblivoyi naradi kadet I Malinin yakij vikonuvav takozh funkciyi nachalnika Viddilu narodnoyi osviti v uryadi bilih a takozh kolishnij profesor ta vidomij yurist Pavlo Novgorodcev otrimali doruchennya Denikina sklasti politichne zvernennya Golovnokomanduvacha VRYuR do naselennya zajnyatih bilimi teritorij v Ukrayini Dokument buv pidgotovlenij u misci roztashuvannya stavki golovnokomanduvacha v Taganrozi 12 25 serpnya 1919 roku a potim buv opublikovanij v periodichnij presi na pidkontrolnij bilij teritoriyi Pivdnya Rosiyi Tak u Harkovi zvernennya Do naselennya Malorosiyi bulo opublikovano 14 27 serpnya 1919 roku zokrema v gazeti Novaya Rossiya u Kiyevi 21 serpnya 3 veresnya 1919 roku v gazeti Kievlyanin cherez tri dni pislya vzyattya Kiyeva Dobrovolchoyu armiyeyu ta in Yak pishe ukrayinsko amerikanskij istorik Ganna Procik zvernennya adresuvalosya peredusim prostim selyanskim masam a takozh apolitichnim konservativnim dribnim zemlevlasnikam yaki na dumku bilih buli virni kulturnim tradiciyam ta movi ale nibito ne simpatizuvali borotbi ukrayinskogo ruhu za nezalezhnist Bili spodivalisya na dumku doslidnika sho obmezheni kulturni prava obicyani u zvernenni viklichut doviru selyan ta zabezpechat pidtrimku zemlevlasnikiv Rosijskij istorik kandidat istorichnih nauk Z Puchenkov pisav sho predstavniki dobrovolchoyi administraciyi znahodili Zvernennya nadzvichajno vdalim i za formoyu i za zmistom Istorik navodit priklad sho chlen Osoblivoyi Naradi V O Stepanov u rozmovi z korespondentom odniyeyi z bilih gazet stverdzhuvav sho ukrayinske pitannya cilkom vicherpuyetsya deklaraciyeyu generala A I Denikina ZmistGolovnoyu metoyu Dobrovolchoyi armiyi v Zvernenni bulo viznacheno vidnovlennya yedinoyi ta nepodilnoyi Rosiyi yake nazivalosya obov yazkovoyu umovoyu vidnovlennya nezalezhnosti krayini normalnogo funkcionuvannya ta povnocinnogo rozvitku yiyi ekonomiki Do Kiyeva yak tak zvanoyi materi mist ruskih nablizhayutsya vijska bilih z metoyu povernuti vtrachenu yednist rosijskogo narodu Vorogi Rosiyi yak poyasnyuvalosya v dokumenti pragnut poslabiti krayinu i tomu pidtrimuyut ruh yakij stavit za metu vidokremlennya vid Rosiyi dev yati yiyi pivdennih gubernij ta ob yednannya yih v Ukrayinsku derzhavu Pragnennya vidokremiti malorosijsku gilku rosijskogo narodu yak povidomlyalosya u zvernenni ne zalisheno i sogodni Yak osnovnij vorog sho vede zlu spravu stvorennya samostijnoyi Ukrayinskoyi derzhavi nazivavsya Simon Petlyura Cej ruh nazivavsya zradnickim U Zvernenni jshlosya pro nimecke pohodzhennya ukrayinstva Pri comu davalosya zasterezhennya sho ves cej zradnickij ruh maye buti chitko vidokremlenij vid miscevih zusil sho nadihayutsya lyubov yu do ridnogo krayu jogo samobutnosti ta jogo miscevoyi narodnoyi movi Rosijska mova ogoloshuvalas dokumentom derzhavnoyu sho maye vikoristovuvatisya u vsih uryadovih ustanovah ta derzhavnih shkilnih zakladah Vodnochas dlya vsih bazhayuchih garantuvalosya vikoristannya miscevoyi malorosijskoyi movi u privatnih shkolah ustanovah miscevogo samovryaduvannya ta miscevih sudah Ogoloshuvalasya takozh svoboda malorosijskoyi presi U Zvernenni bulo nagolosheno sho na korist miscevogo naselennya vzhe zdijsnyuyetsya decentralizaciya miscevogo samovryaduvannya Istorichni ocinkiIstorik Anna Procik Anna Procyk zvertaye uvagu na fakt sho popri te sho v moment publikaciyi memorandumu Denikina Kiyiv buv zajnyatij Chervonoyu armiyeyu u zvernenni comu praktichno ne pridilyayetsya uvagi vsya zh ritorika dokumenta spryamovana proti Simona Petlyuri ta armiyi UNR Takozh dokument bulo opublikovano nevdovzi pislya zustrichi u Kiyevi bilih vijsk generala M E Bredova ta vijsk UGA generala A Kravsa naslidki yakoyi vidomi v ukrayinskij istoriografiyi yak Kiyivska katastrofa Tim samim doslidnikom robitsya visnovok sho vlitku 1919 same sili UNR a ne bilshoviki stanovili najbilshu zagrozu dlya odniyeyi z golovnih cilej bilih yedinoyi i nepodilnoyi Rosiyi Harkivski istoriki Valerij Semenenko ta Lyudmila Radchenko na pidstavi tekstu zvernennya Denikina zi slovami pro zvinuvachennya Simona Petlyuri u prodovzhenni svoyeyi zloyi spravi stvorennya samostijnoyi Ukrayinskoyi derzhavi ta borotbi proti vidrodzhennya Yedinoyi Rosiyi roblyat visnovok sho vnaslidok takih dij dlya antidenikinskogo ruhu v Ukrayini isnuvali socialni ta nacionalni peredumovi Radyanskij hudozhnik propagandist i karikaturist Boris Yefimov oharakterizuvav zvernennya Denikina do naselennya Malorosiyi yak pihato zagrozlive Tomskij doslidnik I Naumova vvazhaye sho Zvernennyam viyavilasya sformovana nacionalna politika bilih ta viznacheno rozmir kulturnogo samoviznachennya naselennya Ukrayini v umovah vijni pri comu A I Denikin vvazhav sho u mirnij chas ce pitannya moglo buti virisheno po inshomu Istorik A Z Puchenkov pishe sho Zvernennya bulo skladeno v dusi poglyadiv Vasilya Shulgina na ukrayinske pitannya Shulgin ta jogo prihilniki vidigravali providnu rol u vtilenni v zhittya nacionalnoyi politiki v galuzi ukrayinskogo pitannya Ukrayinska gazeta navodit informaciyu istorik z girkotoyu pomichala Denikin za dopomogoyu Shulgina znishiv ukrayinski shkoli ukrayinski sudi zakoni vse vse Div takozhRosijskij imperializm Rosijskij nacionalizm Zagalnorosijska ideya Ukrayinofobiya Moskvofilstvo Malorosijstvo Bilij ruh RusifikaciyaPrimitkiProcik Anna Rosijskij nacionalizm i Ukrayina v dobu revolyuciyi i Gromadyanskoyi vijni Ukrayinskij istorichnij zhurnal UIZh naukovij zhurnal VAK Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2002 Vip 5 16 chervnya S 130 139 ISSN 0130 5247 z dzherela 22 grudnya 2021 Procitovano 22 grudnya 2021 Puchenkov 2010 Bondarenko V G Vilnokozacki formuvannya ta rosijska armiya generala P Vrangelya u veresni listopadi 1920 roku Gumanitarnij zhurnal Kiyiv 2011 Vip 1 2 16 chervnya S 62 67 ISSN 0130 5247 Semenenko V I Radchenko L A 1 2 e ispr i dop Harkov Torsing 1999 480 s ISBN 966 7300 81 1 z dzherela 16 zhovtnya 2021 Naumova I I Ukrainskij vopros v memuarah A I Denikina 2 Pod obsh red prof O A Harus Sbornik materialov V Vserossijskoj nauchno prakticheskoj konferencii s mezhdunarodnym uchastiem g Tomsk 27 28 oktyabrya 2011 g Tomsk Tomskij gosudarstvennyj universitet 2011 S 364 368 ISBN 978 5 7511 2052 8 z dzherela 22 grudnya 2021 Puchenkov 2010 s 196 Efimov B Moj vek M Agraf 1998 S 39 ISBN 5 7784 0045 4 Selyanska dumka Berdichiv 1919 10 veresnya LiteraturaKulakov V V Kashirina E I Vneshnyaya i vnutrennyaya politika belogo rezhima na Yuge Rossii 1918 1920 gg naukovij zhurnal VAK 2009 Vip 2 31 16 chervnya S 56 60 nedostupne posilannya z Mart 2018 Melnik E Ukrayinska nacionalna shkola v period denikinskoyi navali u veresni grudni 1919 r do istoriyi tovaristva shkilnoyi osviti Problemi istoriyi Ukrayini HIH pochatku HH st Zb nauk pr K 2004 302 s zbirnik Kiyiv 2004 Vip VII 16 chervnya S 187 204 z dzherela 22 grudnya 2021 Procitovano 22 grudnya 2021 Procik Anna Rosijskij nacionalizm i Ukrayina v dobu revolyuciyi i Gromadyanskoyi vijni Ukrayinskij istorichnij zhurnal UIZh naukovij zhurnal VAK Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2002 Vip 5 16 chervnya S 130 139 ISSN 0130 5247 z dzherela 22 grudnya 2021 Procitovano 22 grudnya 2021 A S Puchenkov Nacionalnaya politika generala Denikina leto 1918 vesna 1920 RUSSKIJ SBORNIK Issledovaniya po istorii Rossii O R Ajrapetov Miroslav Jovanovich M A Kolerov Bryus Menning Pol Chejsti M Modest Kolerov 2010 T VIII S 158 259 z dzherela 19 listopada 2012PosilannyaPovnij tekst zvernennya Do naselennya Malorosiyi Arhivovano 22 grudnya 2021 u Wayback Machine