Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Димо (Димитр) Тотев Казасов (17 вересня 1886, Трявна, Князівство Болгарія — 28 липня 1980, Софія, Болгарія) — болгарський політик і журналіст, член Болгарської робочої соціально-демократичної партії (БРСДП), пізніше — низки інших організацій. Входив до урядів, утворених після державного перевороту 9 червня і 9 вересня.
| Димо Казасов | |
|---|---|
| Димо Казасов | |
 | |
| Народився | 17 вересня 1886 Трявна, Князівство Болгарія |
| Помер | 28 липня 1980 (93 роки) Софія, Болгарія |
| Громадянство | Болгарія |
| Національність | болгарин |
| Місце проживання | Софія |
| Діяльність | болгарський політик, журналіст |
| Alma mater | Софійський університет |
| Посада | член парламенту[d], депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d] і депутат Народних зборів Болгарії[d] |
| Нагороди | |
| |
Дімо Казасов був народним представником у XVIII (1919-1920), XXI (1923-1927) і XXVI (1945-1946) на Народних зборах та у VI Великому народному зібранні (1946-1949).
Біографія
Дитинство та молодість
Димитар (Дімо) Тотев Казасов народився в Трявні 17 вересня 1886. Закінчив Вищу школу в Русе в 1904 р. і право в Софійському університеті в 1918. У 1906-1910 учителював у Тутракані, Русе, Бургасі, Кулі, селі Вонешта Вода. Публікується в газеті "Работническа борба". Секретар Спілки болгарських вчителів (1910-1917) і редактор її газети „Съзнание“ (1914-1920).
Казасов став членом БРДСП в 1902, а з 1919 - членом Центрального керівництва. Між 1919 і 1920 роками був членом парламенту на XVIII Народних зборах. Був головою страйкового комітету під час великого Транспортного страйку 1919-1920 рр., примусово припиненого урядом Олександра Стамболійського. Брав участь у професійному русі державних і громадських службовців (1910-1920).
У той же час, Дімо також проявив себе як журналіст на ранній стадії. Перша його публікація про подвиг капітана дядька Ніколи була опублікована в газеті «Ден» 3 серпня 1906, а перша його книга була опублікована в 1915. У 1919 був головним редактором газети «Трибуна».
Діяч БРСДП, член ЦК партії (1919-1926). З 1920 по 9 червня 1923 працював головним редактором газети "Народ".
Переворот 9 червня і "Звено"
Бере участь у перевороті 1922 року . Після нього він став міністром залізниць, пошти і телеграфу (1923 – 1924) в уряді Олександра Цанкова з квоти БРСР. З 1924 по 1928 рік був головою Спілки болгарських журналістів . У 1926 році був дискваліфікований з БРСДП і створив нову партію – Соціал-демократичну Федерацію. У 1927 залишив її. У період 1926 – 1927 рр. був головним редактором газети Соціал-демократичної федерації "Напред".
Політична група "Звено" була створена у квітні 1927 з групи інтелектуалів на чолі з Дімо Казасовим. Соціальна база "Звено" була обмежена, її члени складали до декількох сотень і в основному були інтелектуалами, військовими та політиками (соціал-демократи, радикали, демократи).
Восени 1930 року Казасов, як редактор журналу "Звено", відігравав активну роль у розкритті шпигунської справи, демонструючи нерегламентовану взаємодію між ВМОРО та командуванням армії. Він пише серію з 36 статей, в яких він критикував міністра оборони генерала Нікола Бакарджиєва і командування, звинувачуючи їх у серйозних порушеннях закону і внутрішніх процедур в армії. У відповідь газета ВМОРО "Свобода або смерть" звинуватила "Звено" в отриманні "сербських мільйонів динарів" і написала, що її місце "на дні Іскари".
Під час правління Народного блоку (1931 –1934) члени буржуазних партій були об'єднані навколо "Звена", незадоволені діючою владою. До нього приєднується більшість керівництва Військового Союзу. Різноманітний політичний і соціальний склад організації провокував постійну боротьбу в її лавах. У січні 1934 гурт навколо Дімо Казасова залишає "Звено" і переходить до Народного соціального руху проф. Александра Цанкова. Голавою організації був колишній військовий міністр Кімон Георгієв.
З активним залученням армії прихильники "Звена" 19 травня 1934 р. здійснили переворот і захопили владу. Казасов вважав, що він не мав нічого спільного з переворотом, оскільки традиційно прикинувся, що в січні воював з друзями під керівництвом Кімона Георгієва. Це не завадило йому отримати посаду повноважного міністра в Белграді, де Дімо провів майже два роки (1934 – 1936).
Видавав журнал «Звено» (1 січня 1928 – 20 травня 1934) та газету «Изгрев» (1 січня 1932 – 30 травня 1934). Це було видання політичної групи "Звено".
Голова Комітету з питань захисту та амністії політичних борців (1936-1944).
Переворот 9 вересня
На початку Другої світової війни Дімо брав активну участь у акції захисту євреїв від фізичного знищення. Почав працювати членом Національного комітету Вітчизняного фронту 1943. Тоді Вітчизняний фронт був поза законом. Зі старим другом Кімоном Георгієвим брав участь у черговій змові та перевороті, який відбувся 9 вересня 1944. Також отримав черговий міністерський пост – міністра пропаганди (1944 – 1946). У 1946 – 1947 роках був міністром мистецтв та інформації в уряді Георгія Димитрова.
Після 9 вересня 1944
Після 9 вересня 1944 співпрацює з виданнями „Отечествен фронт“, „Литературен фронт“, „Народна култура“, „Кооперативно село“.
Перебував три роки за межами політичної сцени, після чого був призначений на посаду головного директора видавничої, поліграфічної справи та торгівлі друкованими творами (1950 – 1953)., посаду, яка вимагала від нього не так професійних навичок і знань, скільки запровадження цензури та складання відомого Списку забороненої та шкідливої літератури за наказом № 32 від 2 жовтня 1952 . У 1953 відійшов від громадського життя і опублікував кілька книг-мемуарів.
Громадська діяльність
Протягом багатьох років Дімо був головою Товариства столичних журналістів (1924 – 1928), Будинку мистецтв і друкарства, Болгарського аероклубу, Софійського Червоного Хреста, Польсько-болгарського комітету згуртування через пресу, Союзу болгарсько-югославських товариств (1932 – 1941).
Учасник трьох державних переворотів (9 червня 1923 р., 19 травня 1934 р., 9 вересня 1944 р.).
За заслуги по рятуванню болгарських євреїв Казасов був визнаний державою Ізраїль і Яд Вашем як один з праведників серед народів, поряд з 19-ма іншими болгарами.
Журналістська кар'єра
- Газета „Съзнание“ – друкований орган Спілки болгарських вчителів. Газета виходила один раз на тиждень в Софії з 14 серпня 1898 по 25 липня 1934, з перервою в 1917. Дімо Казасов був її редактором (1914 – 1920)
- Журнал „Бъдеще“ – синдикатний журнал, створений ним у 1913.
- Газета «Трибуна» почала видаватися в червні 1919. Дімо Казасов став головним її редактором.
| " | Газета "Трибуна" почала з'являтися в червні 1919. Як відомо, цього року стався транспортний страйк. Як соціал-демократ, і як професіонал, я не міг залишитися осторонь страйку і залишитися в "Трибуні". Крум Капрашиков по праву боявся, що він може бути підданий певним репресіям з боку правлячої партії, так як він був головним акціонером в «Трибуні». Тому вона мала короткий період існування – з червня 1919 до кінця вересня того ж року. | " |
- Газета "Народ" – головний редактор з 1920 по 9 червня 1923. Газета була друкованим органом БРСДП
- Газета "Напред" – орган Соціал-демократичної Федерації. Казасов був головним редактором (1926 – 1928)
- Журнал "Звено" – (1 січня 1928 – 20 травня 1934). Орган політичної групи "Звено"
- Газета "Защита"
- Газета "Общинска автономия"
- Газета «Изгрев» (1 січня 1932 – 30 травня 1934) Щоденна газета політичної групи «Звено». Казасов був її редактором.
- Газета "Балкан" – щотижневик, створений і редагований Дімо Казасовим, який проіснував близько півроку в 1936. Газета була розпущена через статтю проти військового міністра генерала Лукова.
- Після 9 вересня 1944 співпрацював з редакціями «Отечествен фронт», «Литературен фронт», «Народна култура», «Кооперативно село».
Публіцистика
У "Щоденнику одного журналіста", підкресливши велику відповідальність і величезні труднощі журналістської професії, Дімо Казасов робить наступне зізнання:
| " | Якби хтось розгорнув усі спокусливі професії переді мною і дав мені право вибору, я все одно вибрав би журналістську професію, тому що вважаю її найцікавішою і соціально корисною, незважаючи на слабкі місця і помилки, яких я припустився. | " |
Бібліографія
Написав і опублікував 32 «малі та великі книги» загальним обсягом близько 6500 сторінок.
- „Двете учителски организации, техните теории, практика и актив“ (1915)
- „В тъмнините на заговора (Из дневника на един журналист)“. Печатница на Армейския военно-издателски фонд, 1925, 159 с.
- „Без път и без идеи“. 1926, 48 с.
- „Две поколения, два различни свята“. София, 1931
- „Професионалното движение като фактор в държавата“. София, 1931
- „В отечеството на Мусолини (Лични впечатления)“ (1933)
- „Проблемът на политическия вожд“. София, 1933
- „Една историческа дата – 9 юни 1923 г.“ (1933)
- „Вестникът на идеята и вестникът на новината“ (1933)
- „Звено без грим“. София, 1936
- „Днешна Югославия“. София, 1938
- „Кризата в Югославия“. Стопанско развитие, 1939, 88 с.
- „Борбата за Средиземно море“ (1939)
- „Една основна и първична обществена и държавна деятелност“ (1947)
- „Конституцията на НР България“ (1949)
- „Бурни години 1918-1944“ (1949)
- „Империализмът в Близкия и Среден изток“. София: Издателство на Отечествения фронт, 1950, 406 с.
- „Книгоиздателското и печатарското дело в Чехословакия“ (1956)
- „Улици, хора, събития. София преди половин век“. София: Издателство на Отечествения фронт, 1959, 379 с.
- „София. Пътеводител“ (1962)
- „Трявна“ (1962)
- „България. Пътеводител“. София: Наука и изкуство, 1963, 378 с.
- „Русе. Исторически очерк“ (1964)
- „Видяно и преживяно 1891-1944“. София: Национален съвет на ОФ, 1969, 703 с.
- „Следи от минали дни“. София: Издателство на Отечествения фронт, 1971, 327 с.
- „Срещи, случки, размисъл“. Варна: Държавно издателство, 1971, 133 с.
- „Някогашните наши градове“. София: Издателство на Отечествения фронт, 1975, 209 с.
- „Преживелици“. София: Издателство на Отечествения фронт, 1979, 201 с.
- „Искри от бурни години“. София: Издателство на Отечествения фронт, 1987, 436 с. (избрани произведения)
Джерела
- Ташев, Ташо. Министрите на България 1879-1999. София, АИ „Проф. Марин Дринов“ / Изд. на МО, 1999. ISBN 978-954-430-603-8 / ISBN 978-954-509-191-9.
Примітки
- Карчев, Петър. През прозореца на едно полустолетие (1900-1950), , София, 2004, стр. 204.
| --- | → | Міністр пропаганди (9 вересня 1944 - 11 грудня 1947) | → | --- |
1 : 10 вересня 1945 - Міністр інформації та мистецтв
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dimo Dimitr Totev Kazasov 17 veresnya 1886 Tryavna Knyazivstvo Bolgariya 28 lipnya 1980 Sofiya Bolgariya bolgarskij politik i zhurnalist chlen Bolgarskoyi robochoyi socialno demokratichnoyi partiyi BRSDP piznishe nizki inshih organizacij Vhodiv do uryadiv utvorenih pislya derzhavnogo perevorotu 9 chervnya i 9 veresnya Dimo KazasovDimo KazasovNarodivsya17 veresnya 1886 1886 09 17 Tryavna Knyazivstvo BolgariyaPomer28 lipnya 1980 1980 07 28 93 roki Sofiya BolgariyaGromadyanstvoBolgariyaNacionalnistbolgarinMisce prozhivannyaSofiyaDiyalnistbolgarskij politik zhurnalistAlma materSofijskij universitetPosadachlen parlamentu d deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d i deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d Nagorodipravednik narodiv svitu 31 travnya 1966 Mediafajli u Vikishovishi Dimo Kazasov buv narodnim predstavnikom u XVIII 1919 1920 XXI 1923 1927 i XXVI 1945 1946 na Narodnih zborah ta u VI Velikomu narodnomu zibranni 1946 1949 Zmist 1 Biografiya 1 1 Ditinstvo ta molodist 1 2 Perevorot 9 chervnya i Zveno 1 3 Perevorot 9 veresnya 1 4 Pislya 9 veresnya 1944 2 Gromadska diyalnist 3 Zhurnalistska kar yera 4 Publicistika 5 Bibliografiya 6 Dzherela 7 PrimitkiBiografiyared Ditinstvo ta molodistred Dimitar Dimo Totev Kazasov narodivsya v Tryavni 17 veresnya 1886 Zakinchiv Vishu shkolu v Ruse v 1904 r i pravo v Sofijskomu universiteti v 1918 U 1906 1910 uchitelyuvav u Tutrakani Ruse Burgasi Kuli seli Voneshta Voda Publikuyetsya v gazeti Rabotnicheska borba 1 Sekretar Spilki bolgarskih vchiteliv 1910 1917 i redaktor yiyi gazeti Sznanie 1914 1920 Kazasov stav chlenom BRDSP v 1902 a z 1919 chlenom Centralnogo kerivnictva Mizh 1919 i 1920 rokami buv chlenom parlamentu na XVIII Narodnih zborah Buv golovoyu strajkovogo komitetu pid chas velikogo Transportnogo strajku 1919 1920 rr primusovo pripinenogo uryadom Oleksandra Stambolijskogo Brav uchast u profesijnomu rusi derzhavnih i gromadskih sluzhbovciv 1910 1920 U toj zhe chas Dimo takozh proyaviv sebe yak zhurnalist na rannij stadiyi Persha jogo publikaciya pro podvig kapitana dyadka Nikoli bula opublikovana v gazeti Den 3 serpnya 1906 a persha jogo kniga bula opublikovana v 1915 U 1919 buv golovnim redaktorom gazeti Tribuna Diyach BRSDP chlen CK partiyi 1919 1926 Z 1920 po 9 chervnya 1923 pracyuvav golovnim redaktorom gazeti Narod Perevorot 9 chervnya i Zveno red Bere uchast u perevoroti 1922 roku Pislya nogo vin stav ministrom zaliznic poshti i telegrafu 1923 1924 v uryadi Oleksandra Cankova z kvoti BRSR Z 1924 po 1928 rik buv golovoyu Spilki bolgarskih zhurnalistiv U 1926 roci buv diskvalifikovanij z BRSDP i stvoriv novu partiyu Social demokratichnu Federaciyu U 1927 zalishiv yiyi U period 1926 1927 rr buv golovnim redaktorom gazeti Social demokratichnoyi federaciyi Napred Politichna grupa Zveno bula stvorena u kvitni 1927 z grupi intelektualiv na choli z Dimo Kazasovim Socialna baza Zveno bula obmezhena yiyi chleni skladali do dekilkoh soten i v osnovnomu buli intelektualami vijskovimi ta politikami social demokrati radikali demokrati Voseni 1930 roku Kazasov yak redaktor zhurnalu Zveno vidigravav aktivnu rol u rozkritti shpigunskoyi spravi demonstruyuchi nereglamentovanu vzayemodiyu mizh VMORO ta komanduvannyam armiyi Vin pishe seriyu z 36 statej v yakih vin kritikuvav ministra oboroni generala Nikola Bakardzhiyeva i komanduvannya zvinuvachuyuchi yih u serjoznih porushennyah zakonu i vnutrishnih procedur v armiyi U vidpovid gazeta VMORO Svoboda abo smert zvinuvatila Zveno v otrimanni serbskih miljoniv dinariv i napisala sho yiyi misce na dni Iskari Pid chas pravlinnya Narodnogo bloku 1931 1934 chleni burzhuaznih partij buli ob yednani navkolo Zvena nezadovoleni diyuchoyu vladoyu Do nogo priyednuyetsya bilshist kerivnictva Vijskovogo Soyuzu Riznomanitnij politichnij i socialnij sklad organizaciyi provokuvav postijnu borotbu v yiyi lavah U sichni 1934 gurt navkolo Dimo Kazasova zalishaye Zveno i perehodit do Narodnogo socialnogo ruhu prof Aleksandra Cankova Golavoyu organizaciyi buv kolishnij vijskovij ministr Kimon Georgiyev Z aktivnim zaluchennyam armiyi prihilniki Zvena 19 travnya 1934 r zdijsnili perevorot i zahopili vladu Kazasov vvazhav sho vin ne mav nichogo spilnogo z perevorotom oskilki tradicijno prikinuvsya sho v sichni voyuvav z druzyami pid kerivnictvom Kimona Georgiyeva Ce ne zavadilo jomu otrimati posadu povnovazhnogo ministra v Belgradi de Dimo proviv majzhe dva roki 1934 1936 Vidavav zhurnal Zveno 1 sichnya 1928 20 travnya 1934 ta gazetu Izgrev 1 sichnya 1932 30 travnya 1934 Ce bulo vidannya politichnoyi grupi Zveno Golova Komitetu z pitan zahistu ta amnistiyi politichnih borciv 1936 1944 Perevorot 9 veresnyared Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Dimo brav aktivnu uchast u akciyi zahistu yevreyiv vid fizichnogo znishennya Pochav pracyuvati chlenom Nacionalnogo komitetu Vitchiznyanogo frontu 1943 Todi Vitchiznyanij front buv poza zakonom Zi starim drugom Kimonom Georgiyevim brav uchast u chergovij zmovi ta perevoroti yakij vidbuvsya 9 veresnya 1944 Takozh otrimav chergovij ministerskij post ministra propagandi 1944 1946 U 1946 1947 rokah buv ministrom mistectv ta informaciyi v uryadi Georgiya Dimitrova Pislya 9 veresnya 1944red Pislya 9 veresnya 1944 spivpracyuye z vidannyami Otechestven front Literaturen front Narodna kultura Kooperativno selo Perebuvav tri roki za mezhami politichnoyi sceni pislya chogo buv priznachenij na posadu golovnogo direktora vidavnichoyi poligrafichnoyi spravi ta torgivli drukovanimi tvorami 1950 1953 posadu yaka vimagala vid nogo ne tak profesijnih navichok i znan skilki zaprovadzhennya cenzuri ta skladannya vidomogo Spisku zaboronenoyi ta shkidlivoyi literaturi za nakazom 32 vid 2 zhovtnya 1952 U 1953 vidijshov vid gromadskogo zhittya i opublikuvav kilka knig memuariv Pomer 28 lipnya 1980 v Sofiyi Gromadska diyalnistred Protyagom bagatoh rokiv Dimo buv golovoyu Tovaristva stolichnih zhurnalistiv 1924 1928 Budinku mistectv i drukarstva Bolgarskogo aeroklubu Sofijskogo Chervonogo Hresta Polsko bolgarskogo komitetu zgurtuvannya cherez presu Soyuzu bolgarsko yugoslavskih tovaristv 1932 1941 Uchasnik troh derzhavnih perevorotiv 9 chervnya 1923 r 19 travnya 1934 r 9 veresnya 1944 r Za zaslugi po ryatuvannyu bolgarskih yevreyiv Kazasov buv viznanij derzhavoyu Izrayil i Yad Vashem yak odin z pravednikiv sered narodiv poryad z 19 ma inshimi bolgarami Zhurnalistska kar yerared Gazeta Sznanie drukovanij organ Spilki bolgarskih vchiteliv Gazeta vihodila odin raz na tizhden v Sofiyi z 14 serpnya 1898 po 25 lipnya 1934 z perervoyu v 1917 Dimo Kazasov buv yiyi redaktorom 1914 1920 Zhurnal Bdeshe sindikatnij zhurnal stvorenij nim u 1913 Gazeta Tribuna pochala vidavatisya v chervni 1919 Dimo Kazasov stav golovnim yiyi redaktorom Gazeta Tribuna pochala z yavlyatisya v chervni 1919 Yak vidomo cogo roku stavsya transportnij strajk Yak social demokrat i yak profesional ya ne mig zalishitisya ostoron strajku i zalishitisya v Tribuni Krum Kaprashikov po pravu boyavsya sho vin mozhe buti piddanij pevnim represiyam z boku pravlyachoyi partiyi tak yak vin buv golovnim akcionerom v Tribuni Tomu vona mala korotkij period isnuvannya z chervnya 1919 do kincya veresnya togo zh roku Gazeta Narod golovnij redaktor z 1920 po 9 chervnya 1923 Gazeta bula drukovanim organom BRSDP Gazeta Napred organ Social demokratichnoyi Federaciyi Kazasov buv golovnim redaktorom 1926 1928 Zhurnal Zveno 1 sichnya 1928 20 travnya 1934 Organ politichnoyi grupi Zveno Gazeta Zashita Gazeta Obshinska avtonomiya Gazeta Izgrev 1 sichnya 1932 30 travnya 1934 Shodenna gazeta politichnoyi grupi Zveno Kazasov buv yiyi redaktorom Gazeta Balkan shotizhnevik stvorenij i redagovanij Dimo Kazasovim yakij proisnuvav blizko pivroku v 1936 Gazeta bula rozpushena cherez stattyu proti vijskovogo ministra generala Lukova Pislya 9 veresnya 1944 spivpracyuvav z redakciyami Otechestven front Literaturen front Narodna kultura Kooperativno selo Publicistikared U Shodenniku odnogo zhurnalista pidkreslivshi veliku vidpovidalnist i velichezni trudnoshi zhurnalistskoyi profesiyi Dimo Kazasov robit nastupne ziznannya Yakbi htos rozgornuv usi spokuslivi profesiyi peredi mnoyu i dav meni pravo viboru ya vse odno vibrav bi zhurnalistsku profesiyu tomu sho vvazhayu yiyi najcikavishoyu i socialno korisnoyu nezvazhayuchi na slabki miscya i pomilki yakih ya pripustivsya Bibliografiyared Napisav i opublikuvav 32 mali ta veliki knigi zagalnim obsyagom blizko 6500 storinok Dvete uchitelski organizacii tehnite teorii praktika i aktiv 1915 V tmninite na zagovora Iz dnevnika na edin zhurnalist Pechatnica na Armejskiya voenno izdatelski fond 1925 159 s Bez pt i bez idei 1926 48 s Dve pokoleniya dva razlichni svyata Sofiya 1931 Profesionalnoto dvizhenie kato faktor v drzhavata Sofiya 1931 V otechestvoto na Musolini Lichni vpechatleniya 1933 Problemt na politicheskiya vozhd Sofiya 1933 Edna istoricheska data 9 yuni 1923 g 1933 Vestnikt na ideyata i vestnikt na novinata 1933 Zveno bez grim Sofiya 1936 Dneshna Yugoslaviya Sofiya 1938 Krizata v Yugoslaviya Stopansko razvitie 1939 88 s Borbata za Sredizemno more 1939 Edna osnovna i prvichna obshestvena i drzhavna deyatelnost 1947 Konstituciyata na NR Blgariya 1949 Burni godini 1918 1944 1949 Imperializmt v Blizkiya i Sreden iztok Sofiya Izdatelstvo na Otechestveniya front 1950 406 s Knigoizdatelskoto i pechatarskoto delo v Chehoslovakiya 1956 Ulici hora sbitiya Sofiya predi polovin vek Sofiya Izdatelstvo na Otechestveniya front 1959 379 s Sofiya Ptevoditel 1962 Tryavna 1962 Blgariya Ptevoditel Sofiya Nauka i izkustvo 1963 378 s Ruse Istoricheski ocherk 1964 Vidyano i prezhivyano 1891 1944 Sofiya Nacionalen svet na OF 1969 703 s Sledi ot minali dni Sofiya Izdatelstvo na Otechestveniya front 1971 327 s Sreshi sluchki razmisl Varna Drzhavno izdatelstvo 1971 133 s Nyakogashnite nashi gradove Sofiya Izdatelstvo na Otechestveniya front 1975 209 s Prezhivelici Sofiya Izdatelstvo na Otechestveniya front 1979 201 s Iskri ot burni godini Sofiya Izdatelstvo na Otechestveniya front 1987 436 s izbrani proizvedeniya Dzherelared Tashev Tasho Ministrite na Blgariya 1879 1999 Sofiya AI Prof Marin Drinov Izd na MO 1999 ISBN 978 954 430 603 8 ISBN 978 954 509 191 9 Primitkired Karchev Petr Prez prozoreca na edno polustoletie 1900 1950 Iztok Zapad Sofiya 2004 str 204 Ministr propagandi 9 veresnya 1944 11 grudnya 1947 1 10 veresnya 1945 Ministr informaciyi ta mistectv Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dimo Kazasov amp oldid 38177818