Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джуку́ни (джукун, квана, коророфа, кварарафа) — народ мовної підгрупи бенуе-конго на південному сході Ніґерії і частково на північному заході Камеруну (Західна Африка).
| Джукуни Jukun | |
|---|---|
 | |
| Кількість | бл. 250 тис. чол. (оцінка, поч. 1990-х рр.) |
| Ареал |  Нігерія: штати Бенуе, Тараба, Нассарава  Камерун |
| Близькі до: | екої |
| Мова | джукун |
| Релігія | традиційні культи (Анімізм), частково іслам |
Територія проживання, чисельність і групи
Люди джукун проживають у нігерійських штатах Бенуе, Тараба, Нассарава і на північно-західному окраї Камеруну.
Чисельність джукунів у Нігерії становить бл. 200 тис. чол., а в Камеруні — понад 50 тис. чол., тобто загалом бл. 250 тис. чол. (за оцінками на поч. 1990-х рр.).
Джукуни поділяються на такі племена: алаґо, аґату, рендере, ґумаї, шендам, кварарафа, туссле та ін..
Традиційним є поділ джукунів на дві великі групи: джукун бану (jukun banu) і джукун вапа (jukun wapa).
Мова і релігія
Мова (мови) джукунів належить до мовної підгрупи бенуе-конго нігеро-конголезької групи конго-кордофанської мовної родини.
Писемність — на основі латинки.
У джукун поширений білінгвізм — як друга мова хауса.
Джукун сповідують традиційні культи; частина є мусульманами.
Історія і господарство
Етногенетичні легенди самих джукунів свідчать про переселення народу за давнини з північного сходу.
В період XIV — XIX ст.ст. джукуни ставорили раньодержавне формування Коророфа.
Основне традиційне заняття екої — ручне підсічно-вогневе землеробство (ямс, просо, сорго, кокоямс, арахіс). Збиральництво носить підсобний характер, а скотарство утруднене через муху цеце.
Серед ремесел значного розвитку набуло гончарство.
Матеріальна і духовна культура
Тип поселень джукунів — розсіяний. Житло — кругла за плануванням обмазана глиною хатина з жердин і трави, з конічним дахом, переважно з трави, що звичає над стінами. Поширення набуває хаусанський тип житла — прямокутна глинобитна хатина.
За одяг джукунам традиційно правив відріз матерії, обернутий навколо талії, що у ХХ ст. поступився європеїзованому одягу .
Основу раціону складає продукція землеробства.
У джукунів зберігаються традиційні культура, звичаї і обряди, фольклор.
Джерела і література
- Исмагилова Р.Н. Джукун, Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 155-156 (рос.)
- Исмагилова Р.Н. Народы Нигерии. Этнический состав и краткая этнографическая характеристика., М., 1963 (рос.)
- Meek C.K. A Sudanese Kingdom. An ethnographical study of the Jukun-speaking peoples of Nigeria., L., 1931 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhuku ni dzhukun kvana kororofa kvararafa narod movnoyi pidgrupi benue kongo na pivdennomu shodi Nigeriyi i chastkovo na pivnichnomu zahodi Kamerunu Zahidna Afrika Dzhukuni JukunKilkistbl 250 tis chol ocinka poch 1990 h rr Areal Nigeriya shtati Benue Taraba Nassarava KamerunBlizki do ekoyiMovadzhukunReligiyatradicijni kulti Animizm chastkovo islamTeritoriya prozhivannya chiselnist i grupiLyudi dzhukun prozhivayut u nigerijskih shtatah Benue Taraba Nassarava i na pivnichno zahidnomu okrayi Kamerunu Chiselnist dzhukuniv u Nigeriyi stanovit bl 200 tis chol a v Kameruni ponad 50 tis chol tobto zagalom bl 250 tis chol za ocinkami na poch 1990 h rr Dzhukuni podilyayutsya na taki plemena alago agatu rendere gumayi shendam kvararafa tussle ta in Tradicijnim ye podil dzhukuniv na dvi veliki grupi dzhukun banu jukun banu i dzhukun vapa jukun wapa Mova i religiyaMova movi dzhukuniv nalezhit do movnoyi pidgrupi benue kongo nigero kongolezkoyi grupi kongo kordofanskoyi movnoyi rodini Pisemnist na osnovi latinki U dzhukun poshirenij bilingvizm yak druga mova hausa Dzhukun spoviduyut tradicijni kulti chastina ye musulmanami Istoriya i gospodarstvoEtnogenetichni legendi samih dzhukuniv svidchat pro pereselennya narodu za davnini z pivnichnogo shodu V period XIV XIX st st dzhukuni stavorili ranoderzhavne formuvannya Kororofa Osnovne tradicijne zanyattya ekoyi ruchne pidsichno vogneve zemlerobstvo yams proso sorgo kokoyams arahis Zbiralnictvo nosit pidsobnij harakter a skotarstvo utrudnene cherez muhu cece Sered remesel znachnogo rozvitku nabulo goncharstvo Materialna i duhovna kulturaTip poselen dzhukuniv rozsiyanij Zhitlo krugla za planuvannyam obmazana glinoyu hatina z zherdin i travi z konichnim dahom perevazhno z travi sho zvichaye nad stinami Poshirennya nabuvaye hausanskij tip zhitla pryamokutna glinobitna hatina Za odyag dzhukunam tradicijno praviv vidriz materiyi obernutij navkolo taliyi sho u HH st postupivsya yevropeyizovanomu odyagu Osnovu racionu skladaye produkciya zemlerobstva U dzhukuniv zberigayutsya tradicijni kultura zvichayi i obryadi folklor Dzherela i literaturaIsmagilova R N Dzhukun Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya enciklopediya 1988 stor 155 156 ros Ismagilova R N Narody Nigerii Etnicheskij sostav i kratkaya etnograficheskaya harakteristika M 1963 ros Meek C K A Sudanese Kingdom An ethnographical study of the Jukun speaking peoples of Nigeria L 1931 angl