Джузеппе де Ніттіс

Джузеппе де Ніттіс (італ. Giuseppe De Nittis; 25 лютого 1846, Барлетта — 21 серпня 1884, Сен-Жермен-ан-Ле) — італійський художник, у своїх роботах з'єднав академізм і імпресіонізм.

Джузеппе де Ніттіс
Народження	25 лютого 1846(1846-02-25)^[1]^[2]^[…] або 22 лютого 1846(1846-02-22)^[4] Барлетта, Апулія, Італія
Смерть	21 серпня 1884(1884-08-21)^[1]^[3]^[…](38 років), 12 серпня 1884(1884-08-12)^[6](38 років), 24 серпня 1884(1884-08-24)^[4]^[7](38 років) або 23 серпня 1884(1884-08-23)^[8](38 років)
	Сен-Жермен-ан-Ле^[9]^[4]^[…] (інсульт)
Поховання	Пер-Лашез^[10] і ^d
Країна	Королівство Італія
Навчання	^d
Діяльність	художник, гравер, pastellist, аквареліст, графік, рисувальник
Покровитель	^d
Вчитель	^d
Твори	^d і ^d
У шлюбі з	^d^[11]
Діти	^d^[11]
Роботи в колекції	^d, ^d, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, ^d, Музей мистецтв Філадельфії, Національна галерея, Pinacoteca "Giuseppe De Nittis"^d, Національний музей образотворчого мистецтва, Художня галерея Єльського університету, Музей д'Орсе, ^d, Карнавале, Національна галерея сучасного мистецтва (Рим), ^d, ^d, Музей Каподімонте, ^d, ^d, ^d, ^d, Museo civico e pinacoteca "De Nittis"^d, ^d і ^d
Джузеппе де Ніттіс у Вікісховищі

Біографія

Народився 25 лютого 1846 в Барлетта, де згодом навчався живопису у місцевого художника Джованні Баттіста Кало. Після відрахування з інституту в 1863 році за непокору правилам, він починає свою кар'єру, відправивши дві картини на одну неаполітанську виставку. Потім в 1867 році він переїжджає у Париж і укладає контракт з артдилером Адольфом Гупіль, взявши зобов'язання писати полотна на популярні і прибуткові сюжети. Придбавши деяку популярність, він повертається до Італії, де пише з натури види Везувію. 1872 року знову приїжджає у Париж, але вже без договору з Гупіль. Через два роки одна з його картин досягає успіху в Салоні. Водночас він бере участь у Першій виставці імпресіоністів на запрошення Едґара Деґа. Потім була поїздка в Лондон, завдяки якій Де Ніттіс почав з великим захопленням працювати в імпресіоністської техніці (в тому числі робити малюнки пастеллю). У наступні роки він нерідко їздив до Італії, але жив у Парижі, де його будинок став місцем зборів відомих художників і письменників, серед яких були брати Гонкур, Еміль Золя, Едуард Мане і Луї Едмон Дюранті.

У 1884 році у віці 38 років де Ніттіс раптово помер від інсульту в Сен-Жермен-ан-Ле.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Giuseppe de Nittis
   d:Track:Q17299517
3. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
4. Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
   d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
5. Енциклопедія Брокгауз
   d:Track:Q237227
6. The Fine Art Archive — 2003.
   d:Track:Q10855166
7. RKDartists
   d:Track:Q17299517
8. Cardi M. V. Dizionario Biografico degli Italiani — 1990. — Vol. 38.
   d:Track:Q1128537
9. Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
   d:Track:Q64d:Track:Q41640909d:Track:Q496126d:Track:Q19276262d:Track:Q324303d:Track:Q98818
10. Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise — Paris: 1908. — P. 263.
    d:Track:Q13413655d:Track:Q13413705d:Track:Q90
11. https://gw.geneanet.org/tinagaquer?lang=en&pz=roland+raymond+joachim&nz=feraud&p=giuseppe+gaetano&n=de+nittis