Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джованні Доменіко Ферретті (італ. Giovanni Domenico Ferretti 15 червня, 1692, Флоренція — 18 серпня, 1768, Флоренція) — італійський (флорентійський) художник доби рококо.
| Джованні Доменіко Ферретті | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. Giovanni Domenico Ferretti | ||||
 | ||||
| Джованні Доменіко Ферретті, «Автопортрет» (коридор Вазарі, Флоренція) | ||||
| При народженні | італ. Giovanni Domenico Ferretti | |||
| Народження | 15 червня 1692 Флоренція | |||
| Смерть | 18 серпня 1768 (76 років) | |||
| Флоренція | ||||
| Національність | італієць | |||
| Країна | Італія | |||
| Діяльність | художник, рисувальник | |||
| Напрямок | пізнє бароко, рококо | |||
| Роки творчості | 1707[1] — 1768[1] | |||
| Твори | фреска, плафони, релігійні і міфологічні композиції, побутовий жанр | |||
| Роботи в колекції | d, Національний музей Швеції, Галерея Уффіці, Художній інститут Чикаго, Музей історії мистецтв, d, Рінглінг музей, d і Музей Бойманса - ван Бенінгена[2] | |||
| | ||||
 Джованні Доменіко Ферретті у Вікісховищі | ||||
Біографія, ранні роки
Народився у Флоренції. Батько, Антоніо Ферретті, походив з міста Імола та був за фахом ювеліром. Мати, Маргеріта Горі, походила з відомої у Флоренції родини, серед представників котрої був Антоніо Франческо Горі, науковець-історик, що вивчав культуру зниклого народу етрусків. Антоніо Франческо був двоюрідним братом майбутнього художника.
Художня освіта
Точних відомостей про художнє навчання початківця не збережено. За свідченням Джованні Камілло Сагрестані він навчався в майстерні художника Джузеппе Марія Креспі (1665—1747). Серед його вчителів називають також флорентійських художників меншого обдарування, це Себастьяно Галеотті (1675—1741 ) та Томмазо Реді (1665—1726). Галеотті був майстром фрескового живопису, що мало давні коріння в художній культурі Флоренції як такої.
Стан живопису у Флоренції зламу XVII–XVIII ст.
Стан справ у живопису Флоренції на зламі XVII–XVIII ст. важко назвати сприятливим. Вже в XVII ст. Флоренція втратила значення провідного центра живопису, а сам живопис втратив експериментальний характер. До міста запрошують низку італійських і іноземних майстрів, що привносять в художню практику різні впливи ( це фламандське бароко, голландський реалізм, стилістика неаполітанського бароко, елементи італійського рококо, болонський академізм). В місті роками працюють Юстус Сустерманс, Лука Джордано, Джузеппе Марія Креспі, Себастьяно Річчі та інші.
Прийшла інтенсивна циркуляція новітніх ідей, хоча це мало підвищило якісний рівень живопису серед місцевих художників. Флоренція так і не стане одним із центрів італійського бароко, як це відбулося з містом Турин.
Флоренція зберегла значення якісної школи мистецтва і надає вихідцям з міста надзвичайно якісну художню освіту, що володіють різнобічними художніми техніками (ливарна справа, висікання скульптур з мармуру і каменю, праця з теракотою, створення екзотичних скульптур і портретів з віску, виробництво художніх надгробків). Доволі високий рівень зберігає лише флорентійська скульптура, де працюють такі віртуози як Массіміліано Сольдані та Карло Бартоломео Растреллі. Але скорочення замов примушує митців Флоренції емігрувати з міста в пощуках заробітку.
Майстер фрескового живопису
Джованні Доменіко Ферретті став мимоволі продовжувачем традицій фрескового живопису, чим уславилась Флоренція з доби пізнього середньовіччя та раннього відродження. Художник охоче звертався до декоративного та міфологічного живопису, що мав поширення в XVIII столітті. Особливості його художнього обдарування не дозволили йому конкурувати з уславленими художниками-декораторами Венеції, котрі часто працювали за кордонами Італії або по закордонними замовам. Серед них — Джованні Баттіста Тьєполо, Себастьяно Річчі, Франческо Фонтебассо та інші.
Джованні Доменіко Ферретті тривалий час працював художником-декоратором і створив художні декорації в численних палацах Флоренції, серед них —
- Палац Ручеллаї
- Палац Таддеї
- Палац Джинорі
- Палац Панчатіккі.
Серед праць у інших містах — фрески в палаці Санседоні у Сієні, в палаці Аматі Челлезі в Пістойї тощо. На відміну від майстрів пізнього бароко Італії Ферретті часто використовував тьмяні чи прозорі фарби, наближені світлоносністю до пастелі.
Картини з Арлекіном
Малий флорентійський театрик підтримували як самі флорентійці, так і шляхетний Ораціо Санседоні з міста Сієна. Веселі вистави з витівками Арлекіна настільки сподобались сієнцю Ораціо Санседоні, що він замовив художнику Джованні Доменіко Ферретті серію картин з зображенням сцен з цим театральним персонажем. Серед них художник і подав в одній картині пришелепкуватого Арлекіна-кухаря, що жадібно кинувся готувати їжу, забувши про все на світі. За уявами того часу Арлекін, невдаха і недалекий розумом, був ненажерою і заради їжі міг покинути навіть залицяння до Коломбіни.
Таким же незграбним залишався Арлекін і тоді, коли обрав фах художника чи вояка.
Повних відомостей про створення серій не збережено. За припущеннями їх було дві. Останню датують 1745–1751 роками. Тобто, картини створені в останній період творчості художника, коли на його творчість впливали і його досвід, і його майстерність. Невідомо також, скільки картин первісно входило до першої та другої серій.
Картини давно розійшлись по різним приватним і музейним збіркам, що утруднює їх вивчення. Серія картин про витівки Арлекіна роботи Ферретті стала значимим явищем як в творчості самого художника, так і в мистецтві італійського рококо. Для того часу значимими вважали релігійний живопис та історичний жанр на античні теми, саме ними і займався Ферретті. Тим несподіванішим для шанувальників серйозного живопису було його звертання до театральних сцен з Арлекіном та до побутового жанру, престижність котрого була тоді невисокою. Про помітний розголос серії картин роботи Ферретті свідчать також численні копії картин та їх інтерпретації чи власні звертання до теми іншими художниками.
У 1780-х рр. картини з зображеннями Арлекіна перевів у гравюри Себастьяно Бенедетто Бартолоцці.
Однак талановитому італійському художнику вдалося не тільки зафіксувати сторінки театральної історії у Флоренції, а й помітно поглибити саме мистецтво доби рококо, з чим упорався хіба що рано померлий французький майстер Антуан Ватто, хоча Ватто зробив це по своєму.
Див. також
Примітки
- RKDartists
- колекція Бойманса онлайн — 2010.
Посилання
Джерела
- Luciano Berti, Inediti di Giovan Domenico Ferretti, in “Commentari”, I, 1950, 2, pp. 105–108.
- Edward A. Maser, The life and work of Giovanni Domenico Ferretti of Florence (1692-1768). Thesis—University of Chicago, 1957.
- Giandomenico Ferretti, Marchi e Bertolli, Firenze 1968
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhovanni Domeniko Ferretti ital Giovanni Domenico Ferretti 15 chervnya 1692 Florenciya 18 serpnya 1768 Florenciya italijskij florentijskij hudozhnik dobi rokoko Dzhovanni Domeniko Ferrettiital Giovanni Domenico FerrettiDzhovanni Domeniko Ferretti Avtoportret koridor Vazari Florenciya Pri narodzhenni ital Giovanni Domenico FerrettiNarodzhennya 15 chervnya 1692 1692 06 15 FlorenciyaSmert 18 serpnya 1768 1768 08 18 76 rokiv FlorenciyaNacionalnist italiyecKrayina ItaliyaDiyalnist hudozhnik risuvalnikNapryamok piznye baroko rokokoRoki tvorchosti 1707 1 1768 1 Tvori freska plafoni religijni i mifologichni kompoziciyi pobutovij zhanrRoboti v kolekciyi d Nacionalnij muzej Shveciyi Galereya Uffici Hudozhnij institut Chikago Muzej istoriyi mistectv d Ringling muzej d i Muzej Bojmansa van Beningena 2 Dzhovanni Domeniko Ferretti u VikishovishiBiografiya ranni rokiNarodivsya u Florenciyi Batko Antonio Ferretti pohodiv z mista Imola ta buv za fahom yuvelirom Mati Margerita Gori pohodila z vidomoyi u Florenciyi rodini sered predstavnikiv kotroyi buv Antonio Franchesko Gori naukovec istorik sho vivchav kulturu zniklogo narodu etruskiv Antonio Franchesko buv dvoyuridnim bratom majbutnogo hudozhnika Hudozhnya osvitaTochnih vidomostej pro hudozhnye navchannya pochatkivcya ne zberezheno Za svidchennyam Dzhovanni Kamillo Sagrestani vin navchavsya v majsterni hudozhnika Dzhuzeppe Mariya Krespi 1665 1747 Sered jogo vchiteliv nazivayut takozh florentijskih hudozhnikiv menshogo obdaruvannya ce Sebastyano Galeotti 1675 1741 ta Tommazo Redi 1665 1726 Galeotti buv majstrom freskovogo zhivopisu sho malo davni korinnya v hudozhnij kulturi Florenciyi yak takoyi Stan zhivopisu u Florenciyi zlamu XVII XVIII st Stan sprav u zhivopisu Florenciyi na zlami XVII XVIII st vazhko nazvati spriyatlivim Vzhe v XVII st Florenciya vtratila znachennya providnogo centra zhivopisu a sam zhivopis vtrativ eksperimentalnij harakter Do mista zaproshuyut nizku italijskih i inozemnih majstriv sho privnosyat v hudozhnyu praktiku rizni vplivi ce flamandske baroko gollandskij realizm stilistika neapolitanskogo baroko elementi italijskogo rokoko bolonskij akademizm V misti rokami pracyuyut Yustus Sustermans Luka Dzhordano Dzhuzeppe Mariya Krespi Sebastyano Richchi ta inshi Prijshla intensivna cirkulyaciya novitnih idej hocha ce malo pidvishilo yakisnij riven zhivopisu sered miscevih hudozhnikiv Florenciya tak i ne stane odnim iz centriv italijskogo baroko yak ce vidbulosya z mistom Turin Florenciya zberegla znachennya yakisnoyi shkoli mistectva i nadaye vihidcyam z mista nadzvichajno yakisnu hudozhnyu osvitu sho volodiyut riznobichnimi hudozhnimi tehnikami livarna sprava visikannya skulptur z marmuru i kamenyu pracya z terakotoyu stvorennya ekzotichnih skulptur i portretiv z visku virobnictvo hudozhnih nadgrobkiv Dovoli visokij riven zberigaye lishe florentijska skulptura de pracyuyut taki virtuozi yak Massimiliano Soldani ta Karlo Bartolomeo Rastrelli Ale skorochennya zamov primushuye mitciv Florenciyi emigruvati z mista v poshukah zarobitku Majster freskovogo zhivopisuDzhovanni Domeniko Ferretti stav mimovoli prodovzhuvachem tradicij freskovogo zhivopisu chim uslavilas Florenciya z dobi piznogo serednovichchya ta rannogo vidrodzhennya Hudozhnik ohoche zvertavsya do dekorativnogo ta mifologichnogo zhivopisu sho mav poshirennya v XVIII stolitti Osoblivosti jogo hudozhnogo obdaruvannya ne dozvolili jomu konkuruvati z uslavlenimi hudozhnikami dekoratorami Veneciyi kotri chasto pracyuvali za kordonami Italiyi abo po zakordonnimi zamovam Sered nih Dzhovanni Battista Tyepolo Sebastyano Richchi Franchesko Fontebasso ta inshi Dzhovanni Domeniko Ferretti trivalij chas pracyuvav hudozhnikom dekoratorom i stvoriv hudozhni dekoraciyi v chislennih palacah Florenciyi sered nih Palac Ruchellayi Palac Taddeyi Palac Dzhinori Palac Panchatikki Sered prac u inshih mistah freski v palaci Sansedoni u Siyeni v palaci Amati Chellezi v Pistojyi tosho Na vidminu vid majstriv piznogo baroko Italiyi Ferretti chasto vikoristovuvav tmyani chi prozori farbi nablizheni svitlonosnistyu do pasteli Kartini z ArlekinomMalij florentijskij teatrik pidtrimuvali yak sami florentijci tak i shlyahetnij Oracio Sansedoni z mista Siyena Veseli vistavi z vitivkami Arlekina nastilki spodobalis siyencyu Oracio Sansedoni sho vin zamoviv hudozhniku Dzhovanni Domeniko Ferretti seriyu kartin z zobrazhennyam scen z cim teatralnim personazhem Sered nih hudozhnik i podav v odnij kartini prishelepkuvatogo Arlekina kuharya sho zhadibno kinuvsya gotuvati yizhu zabuvshi pro vse na sviti Za uyavami togo chasu Arlekin nevdaha i nedalekij rozumom buv nenazheroyu i zaradi yizhi mig pokinuti navit zalicyannya do Kolombini Takim zhe nezgrabnim zalishavsya Arlekin i todi koli obrav fah hudozhnika chi voyaka Povnih vidomostej pro stvorennya serij ne zberezheno Za pripushennyami yih bulo dvi Ostannyu datuyut 1745 1751 rokami Tobto kartini stvoreni v ostannij period tvorchosti hudozhnika koli na jogo tvorchist vplivali i jogo dosvid i jogo majsternist Nevidomo takozh skilki kartin pervisno vhodilo do pershoyi ta drugoyi serij Kartini davno rozijshlis po riznim privatnim i muzejnim zbirkam sho utrudnyuye yih vivchennya Seriya kartin pro vitivki Arlekina roboti Ferretti stala znachimim yavishem yak v tvorchosti samogo hudozhnika tak i v mistectvi italijskogo rokoko Dlya togo chasu znachimimi vvazhali religijnij zhivopis ta istorichnij zhanr na antichni temi same nimi i zajmavsya Ferretti Tim nespodivanishim dlya shanuvalnikiv serjoznogo zhivopisu bulo jogo zvertannya do teatralnih scen z Arlekinom ta do pobutovogo zhanru prestizhnist kotrogo bula todi nevisokoyu Pro pomitnij rozgolos seriyi kartin roboti Ferretti svidchat takozh chislenni kopiyi kartin ta yih interpretaciyi chi vlasni zvertannya do temi inshimi hudozhnikami U 1780 h rr kartini z zobrazhennyami Arlekina pereviv u gravyuri Sebastyano Benedetto Bartolocci Odnak talanovitomu italijskomu hudozhniku vdalosya ne tilki zafiksuvati storinki teatralnoyi istoriyi u Florenciyi a j pomitno poglibiti same mistectvo dobi rokoko z chim uporavsya hiba sho rano pomerlij francuzkij majster Antuan Vatto hocha Vatto zrobiv ce po svoyemu Div takozhMistectvo Italiyi Zhivopis baroko Rokoko Venecijska shkola Florentijska hudozhnya shkola Neapolitanska hudozhnya shkola Komediya del arte Arlekin kartini Ferretti Sebastyano RichchiPrimitkiRKDartists d Track Q17299517 kolekciya Bojmansa onlajn 2010 d Track Q38707107PosilannyaPortal Mistectvo Portal Zhivopis Portal Biografiyi Portal Rokoko Portal Italiya DzherelaLuciano Berti Inediti di Giovan Domenico Ferretti in Commentari I 1950 2 pp 105 108 Edward A Maser The life and work of Giovanni Domenico Ferretti of Florence 1692 1768 Thesis University of Chicago 1957 Giandomenico Ferretti Marchi e Bertolli Firenze 1968