Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Джигурда Ольга Петрівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася | 7 грудня 1901 село Печеніги, Печенізька волость, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія (тепер — село Чугуївського району Харківської області України) | |||
| Померла | 10 грудня 1986 (85 років) Запоріжжя, Запорізька область, Українська РСР (тепер — центр Запорізької області України) | |||
| Поховання | Капустяне кладовище | |||
| Громадянство |  Російська імперія→УНР→ СРСР | |||
| Діяльність | письменниця, лікарка, хірург, фтизіатр | |||
| Alma mater | Харківський університет | |||
| Мова творів | російська | |||
| Учасник | Друга світова війна і Оборона Севастополя | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
О́льга Петрі́вна Джигурда́ (нар. 7 грудня 1901 — пом. 10 грудня 1986) — українська лікарка, письменниця, Заслужена лікарка Української РСР, Почесна громадянка міста Запоріжжя.
Життєпис
Народилася 7 грудня 1901 року у селі Печеніги Печенізької волості Вовчанського повіту Харківської губернії Російської імперії (тепер — село Чугуївського району Харківської області України) в сім'ї земського лікаря. Згодом — сім'я переїхала до Вовчанська.
У 1919 році — на відмінно закінчила Вовчанську жіночу гімназію.
У 1925 році — закінчила Харківський університет, медичний факультет (за іншими даними — Харківський медичний інститут). Отримала спеціальність лікаря-фтизіатра. Цього ж року — повернулася до Вовчанська, де працювала дитячим лікарем у місцевій лікарні. Та невдовзі — переїхала до Білгорода.
У кінці 1920-х років — переїхала до Криму. Працювала начальником туберкульозного відділення санаторію у Євпаторії.
У 1934 році — переїхала до Запоріжжя. Працювала дільничим лікарем-фтизіатром протитуберкульозного .
Із 1941 по 1949 рік — служила лікаркою на Чорноморському флоті СРСР. Зокрема, із листопада 1941 року по червень 1942 року — служила лікарем на транспортному кораблі «Абхазія», який возив захисникам Севастополя боєприпаси, а на зворотньому шляху вивозив поранених. 10 червня 1942 року підбита «Абхазія» почала тонути — Джигурда разом із командою виносила поранених в підземний шпиталь Інкермана і однією з останніх залишила корабель.
Учасниця оборони Миколаєва, Севастополя, Кубані, Кавказу. Нагороджена орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, орденом Трудового Червоного Прапора і шістьма медалями (зокрема, медалями «За оборону Севастополя» і «За оборону Кавказу»).
Із 1944 року, після визволення Севастополя від гітлерівців, і до 1949 року — працювала у головному госпіталі Чорноморського флоту імені Пирогова, що був закладений в Севастополі. Закінчила військову службу на посаді хірурга госпіталю у званні майора медичної служби.
Після служби на флоті — повернулася до Запоріжжя. Знову працювала дільничним лікарем-фтизіатром міського протитуберкульозного диспансеру.
У 1949 році — стала членкинею Спілки письменників СРСР.
У 1967 році — отримала звання Заслужений лікар Української РСР. Цього ж року — стала членкинею Спілки письменників України.
У 1970 році — отримала звання Почесний громадянин міста Запоріжжя (присвоєно рішенням міської ради від 4 вересня 1970 року № 393).
Померла 10 грудня 1986 року у Запоріжжі. Похована у Запоріжжі, на Капустяному кладовищі.
Творчість
Перші публікації вийшли у журналах «Советский Крым» та «Знамя». Вони привернули увагу відомих на той час письменників: Петра Павленка, Вадима Кожевникова, Петра Вершигори, Олександра Твардовського та Олександра Фадеєва.
Творчий доробок складається із трьох напівдокументальних книг на військову тематику російською мовою:
Примітки
- Гетьманець М.Ф. Джигурда Ольга Петрівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — .
Джерела
- Бахрах М.Л. Джигурда Ольга Петровна// Краткая литературная энциклопедия. — Т.2. — Москва, 1964. — 1056 c.
- Василенко П. Військлікар другого рангу Ольга Джигурда: [орденоносець Великої Вітчизняної війни, Трудового Червоного Прапора служила на «плавучому» шпиталі у листопаді 1941 р. — червні 1942 р.] // Печенізький край. — 1996. — 12 жовтня.
- Василенко П. Слово про славну землячку [Ольгу Петрівну Джигурду (07.12.1901, с. Печеніги — 10.12.1986, м. Запоріжжя): щодо проведення заходів, присвячених пам'яті письменниці, лікаря] // Печенізький край. — 1996. — 6 лютого.
- Василенко П. Творчий почерк Ольги Джигурди: [твори: «Загибель «Абхазії» (1946), «Теплохід «Кахетія» (1948), «Підземний госпіталь» (1949), «Тилові будні» (1961)] // Печенізький край. — 1996. — 7 грудня.
- Гетманець І.О. Ольга Джигурда — військовий лікар і письменник// Методологія та практика лінгвістичної підготовки іноземних студентів: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, Харків, 14 квітня 2021 р. / Ред. колегія: С.О. Краснікова, Н.В. Аль-Газо, С.В. Заборовська та ін. — Харків, 2021. — Випуск 15. — С. 16–21.
- Гетьманець М.Ф. Джигурда Ольга Петрівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — С. 523. — .
- Город Запорожье. Информация о городе. Почётные граждане города. [ 25 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Доценко І.І. Джигурда Ольга Петрівна // Літературна Харківщина: довідник / За заг. ред. М.Ф.Гетьманця. – Х., 1995. – С. 131.
- Лисняк В.О. О том, что не забудется никогда // Запорожская правда. — 1961. — 7 грудня. (рос.)
- Ольга Петрівна Джигурда [(07.12.1901–10.12.1986): письменниця, засл. лікар УРСР, народилася у Печенігах, вчилася у Вовчанській жіночій гімназії] // Захаров І. Історія Вовчанщини. — Вовчанськ, 1995. — С. 170-171.
- Сосницький Л. Вандали-манкурти спаплюжили пам`ять жінки-хірурга II світової// Голос України. — 2016. — 15 листопада.
- Чабаненко В.А. ДЖИГУРДА Ольга Петрівна// Українська Літературна Енциклопедія: В 5 т. / Редкол.: І.О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — Київ: Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т.2: Д-К. — С. 48. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dzhigurda Ukrcenter Primitki Dzhigurda Olga PetrivnaNarodilasya7 grudnya 1901 1901 12 07 selo Pechenigi Pechenizka volost Vovchanskij povit Harkivska guberniya Rosijska imperiya teper selo Chuguyivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Ukrayini Pomerla10 grudnya 1986 1986 12 10 85 rokiv Zaporizhzhya Zaporizka oblast Ukrayinska RSR teper centr Zaporizkoyi oblasti Ukrayini PohovannyaKapustyane kladovisheGromadyanstvoRosijska imperiya UNR SRSRDiyalnistpismennicya likarka hirurg ftiziatrAlma materHarkivskij universitetMova tvorivrosijskaUchasnikDruga svitova vijna i Oborona SevastopolyaNagorodipochesnij gromadyanin Zaporizhzhya 1970 O lga Petri vna Dzhigurda nar 7 grudnya 1901 19011207 pom 10 grudnya 1986 ukrayinska likarka pismennicya Zasluzhena likarka Ukrayinskoyi RSR Pochesna gromadyanka mista Zaporizhzhya ZhittyepisNarodilasya 7 grudnya 1901 roku u seli Pechenigi Pechenizkoyi volosti Vovchanskogo povitu Harkivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi teper selo Chuguyivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Ukrayini v sim yi zemskogo likarya Zgodom sim ya pereyihala do Vovchanska U 1919 roci na vidminno zakinchila Vovchansku zhinochu gimnaziyu U 1925 roci zakinchila Harkivskij universitet medichnij fakultet za inshimi danimi Harkivskij medichnij institut Otrimala specialnist likarya ftiziatra Cogo zh roku povernulasya do Vovchanska de pracyuvala dityachim likarem u miscevij likarni Ta nevdovzi pereyihala do Bilgoroda U kinci 1920 h rokiv pereyihala do Krimu Pracyuvala nachalnikom tuberkuloznogo viddilennya sanatoriyu u Yevpatoriyi U 1934 roci pereyihala do Zaporizhzhya Pracyuvala dilnichim likarem ftiziatrom protituberkuloznogo Iz 1941 po 1949 rik sluzhila likarkoyu na Chornomorskomu floti SRSR Zokrema iz listopada 1941 roku po cherven 1942 roku sluzhila likarem na transportnomu korabli Abhaziya yakij voziv zahisnikam Sevastopolya boyepripasi a na zvorotnomu shlyahu vivoziv poranenih 10 chervnya 1942 roku pidbita Abhaziya pochala tonuti Dzhigurda razom iz komandoyu vinosila poranenih v pidzemnij shpital Inkermana i odniyeyu z ostannih zalishila korabel Uchasnicya oboroni Mikolayeva Sevastopolya Kubani Kavkazu Nagorodzhena ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora i shistma medalyami zokrema medalyami Za oboronu Sevastopolya i Za oboronu Kavkazu Iz 1944 roku pislya vizvolennya Sevastopolya vid gitlerivciv i do 1949 roku pracyuvala u golovnomu gospitali Chornomorskogo flotu imeni Pirogova sho buv zakladenij v Sevastopoli Zakinchila vijskovu sluzhbu na posadi hirurga gospitalyu u zvanni majora medichnoyi sluzhbi Pislya sluzhbi na floti povernulasya do Zaporizhzhya Znovu pracyuvala dilnichnim likarem ftiziatrom miskogo protituberkuloznogo dispanseru U 1949 roci stala chlenkineyu Spilki pismennikiv SRSR U 1967 roci otrimala zvannya Zasluzhenij likar Ukrayinskoyi RSR Cogo zh roku stala chlenkineyu Spilki pismennikiv Ukrayini U 1970 roci otrimala zvannya Pochesnij gromadyanin mista Zaporizhzhya prisvoyeno rishennyam miskoyi radi vid 4 veresnya 1970 roku 393 Pomerla 10 grudnya 1986 roku u Zaporizhzhi Pohovana u Zaporizhzhi na Kapustyanomu kladovishi TvorchistPershi publikaciyi vijshli u zhurnalah Sovetskij Krym ta Znamya Voni privernuli uvagu vidomih na toj chas pismennikiv Petra Pavlenka Vadima Kozhevnikova Petra Vershigori Oleksandra Tvardovskogo ta Oleksandra Fadeyeva Tvorchij dorobok skladayetsya iz troh napivdokumentalnih knig na vijskovu tematiku rosijskoyu movoyu Teplohid Kahetiya 1948 Pidzemnij gospital 1958 Tilovi budni 1961 PrimitkiGetmanec M F Dzhigurda Olga Petrivna Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2007 T 7 G Di 708 s ISBN 978 966 02 4457 3 DzherelaBahrah M L Dzhigurda Olga Petrovna Kratkaya literaturnaya enciklopediya T 2 Moskva 1964 1056 c Vasilenko P Vijsklikar drugogo rangu Olga Dzhigurda ordenonosec Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Trudovogo Chervonogo Prapora sluzhila na plavuchomu shpitali u listopadi 1941 r chervni 1942 r Pechenizkij kraj 1996 12 zhovtnya Vasilenko P Slovo pro slavnu zemlyachku Olgu Petrivnu Dzhigurdu 07 12 1901 s Pechenigi 10 12 1986 m Zaporizhzhya shodo provedennya zahodiv prisvyachenih pam yati pismennici likarya Pechenizkij kraj 1996 6 lyutogo Vasilenko P Tvorchij pocherk Olgi Dzhigurdi tvori Zagibel Abhaziyi 1946 Teplohid Kahetiya 1948 Pidzemnij gospital 1949 Tilovi budni 1961 Pechenizkij kraj 1996 7 grudnya Getmanec I O Olga Dzhigurda vijskovij likar i pismennik Metodologiya ta praktika lingvistichnoyi pidgotovki inozemnih studentiv zbirnik materialiv Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Harkiv 14 kvitnya 2021 r Red kolegiya S O Krasnikova N V Al Gazo S V Zaborovska ta in Harkiv 2021 Vipusk 15 S 16 21 Getmanec M F Dzhigurda Olga Petrivna Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2007 T 7 G Di S 523 ISBN 978 966 02 4457 3 Gorod Zaporozhe Informaciya o gorode Pochyotnye grazhdane goroda 25 travnya 2011 u Wayback Machine Docenko I I Dzhigurda Olga Petrivna Literaturna Harkivshina dovidnik Za zag red M F Getmancya H 1995 S 131 Lisnyak V O O tom chto ne zabudetsya nikogda Zaporozhskaya pravda 1961 7 grudnya ros Olga Petrivna Dzhigurda 07 12 1901 10 12 1986 pismennicya zasl likar URSR narodilasya u Pechenigah vchilasya u Vovchanskij zhinochij gimnaziyi Zaharov I Istoriya Vovchanshini Vovchansk 1995 S 170 171 Sosnickij L Vandali mankurti spaplyuzhili pam yat zhinki hirurga II svitovoyi Golos Ukrayini 2016 15 listopada Chabanenko V A DZhIGURDA Olga Petrivna Ukrayinska Literaturna Enciklopediya V 5 t Redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in Kiyiv Golov red URE im M P Bazhana 1990 T 2 D K S 48 ISBN 5 88500 014 X