Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Петро Андрійович Павленко 1899 1951 російський радянський письменник сценарист і журналіст військовий кореспондент Лауре

Павленко Петро Андрійович

Павленко Петро Андрійович

Петро Андрійович Павленко (1899—1951) — російський радянський письменник, сценарист і журналіст, військовий кореспондент. Лауреат чотирьох Сталінських премій першого ступеня (1941, 1947, 1948, 1950). Відомий діяч культури сталінської епохи. Депутат ВР СРСР 3 скликання (1950—1951).

Павленко Петро Андрійович
рос. Пётр Андре́евич Павле́нко
image
Народився29 червня (11 липня) 1899 або 11 липня 1899(1899-07-11)[2]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер16 червня 1951(1951-06-16)[1][2] (51 рік) або 17 червня 1951(1951-06-17)[3] (51 рік)
Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Діяльністьписьменник, сценарист, політик
Знання мовросійська
ЧленствоСП СРСР
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
У шлюбі зd
Дітиd
Нагороди
image image image image image image image image
image
IMDbID 0667698
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павленко.

Біографія

Народився 29 червня (11 липня) 1899 року в Санкт-Петербурзі в родині залізничного службовця. Через хворобу матері сім'я була змушена переїхати в Тифліс (Тбілісі), який сам П. Павленко вважав своєю другою батьківщиною. Мати невдовзі померла. Петро з батьком жив у бідному районі міста, у т. зв. Нахалівці, заселеному переважно залізничними робітниками. Закінчив реальне училище (1917). Навчався у політехнікумі в Баку (1917—1920).

Член РКП(б) з 1920 року.

Служив комісаром у Червоній армії, а після демобілізації кілька років провів на партійній роботі в Азербайджанській та Грузинській РСР. У 1924 році був делегатом ХІІІ з'їзду РКП(б) від Закавказзя. У цей же час почав друкуватися — спочатку в червоноармійській газеті «Червоний воїн», потім у газеті «Зоря Сходу». Писав нариси й статті з партійних питань.

З 1924 по 1927 рік працював у Туреччині в радянському торговому представництві. На матеріалі турецьких вражень написані перші розповіді і книга нарисів «Стамбул і Туреччина». Після повернення в Москву у 1928 році примкнув до групи «Перевал», з якої вийшов у грудні 1930 року. У 1930 році вийшла повість «Пустеля», написана за матеріалами поїздки в Туркменію.

У 1932 році вийшов перший роман Павленка «Барикади», присвячений подіям Паризької Комуни. У 1932 році Павленко знайомиться з Максимом Горьким. У 1932 році після поїздки на Далекий Схід виходить роман «На Сході», який був добре прийнятий читачами.

У цей же час Павленко починає пробувати свої сили в кінодраматургії: пише сценарій за романом «На Сході», потім сценарії для фільмів «Олександр Невський», «Яків Свердлов», «Клятва», «Падіння Берліна».

У 1932—1938 роках редагував журнал «30 днів», потім горьковський альманах «Рік XVII», багато працював як журналіст.

У 1934 році на I Всесоюзному з'їзді радянських письменників був обраний членом Правління Спілки радянських письменників, а з 1938 по 1941 рік був членом Президії Спілки радянських письменників.

Під час німецько-радянської війни — спеціальний кореспондент газет «Правда» і «Красная звезда». Під час війни написав «Русскую повесть», книгу оповідань «Шляхи відваги», текст до документального фільму «Розгром німецьких військ під Москвою», сценарій фільму «Клятва».

З 1945 року і до кінця життя за станом здоров'я жив у Криму, де створив Кримську письменницьку організацію і керував нею. Організував видання альманаху «Крим», був його редактором. Був членом редколегії журналу «Знамя». Написав роман «Щастя», оповідання, сценарій кінофільму «Падіння Берліна», повість «Степове сонце».

Помер 16 червня 1951 року. Похований у Москві на Новодівочому цвинтарі (ділянка № 1).

Творчість

Проза

У двотомному романі про можливий сценарій майбутньої війни «На Сході» (1936—1937) Радянський Союз перемагає Японію. Причому наступ японців зупиняє виступ Сталіна на Партійному з'їзді у Большому театрі.

Сценарії

Автор сценаріїв до фільмів:

Нагороди та премії

Вибрана бібліографія

  • П. Павленко, Б. Пильняк. Лорд Байрон. М., Огонёк, 1928
  • Азиатские рассказы, М., «Федерация», 1929, 2-е изд. 1931
  • Стамбул и Турция, М., «Федерация», 1930, 2-е изд. 1932
  • Очерковые рассказы. М., 1931
  • Пустыня, Л., «Изд. писателей», 1931, 1932
  • Путешествие в Туркменистан, Л., «Федерация», 1932, 2-е изд. М., «Тов-во писателей»,1933
  • Анатолия, М., «Федерация», 1932
  • Баррикады, М.. «Федерация»,1932
  • 13-я повесть о Лермонтове, М., «Федерация», 1932
  • Баррикады. Л., Издательство писателей, 1933
  • Баррикады. М., Советская литература, 1933
  • Муха. М., Молодая гвардия, 1933
  • Баррикады. Роман. М., 1934
  • Как я писал «Баррикады». М., 1934
  • Баррикады. М., 1935
  • Пустыня. М., 1935
  • На Востоке, М., 1936 (Роман-газета)
  • На Востоке, М., 1937
  • На Востоке, М.-Л., Детиздат, 1937
  • На Востоке, М., Советский писатель, 1937
  • На Востоке, М., Гослитиздат, 1937
  • На Востоке, Иваново., 1937
  • На Востоке, Новосибирск., 1937
  • На Востоке, Хабаровск., 1937
  • Александр Невский. Киносценарий. М., 1938
  • На Востоке. Пятигорск, 1938
  • На Востоке. Омск, 1938
  • На Востоке. Курск, 1938
  • На Востоке. Орёл, 1939
  • Разгром Колчака, М., 1939 (в соавторстве с Т. Тэсс)
  • Путь отваги, М., Правда, 1942
  • На высоком мысу. М., 1942
  • Русская повесть. М., 1942
  • Русская повесть. Краснодар., 1942
  • Русская повесть. Красноярск., 1942
  • Русская повесть. Хабаровск, 1942
  • Русская повесть. Магадан, 1943
  • Путь отваги. М., 1943
  • Клятва. Киносценарий. М., 1946
  • Люди одной семьи. М., 1946
  • Счастье, 1947
  • Сила слова. М., 1947
  • В селе Рыбачьем. Симферополь, 1948
  • Степное солнце, 1949
  • Крымские рассказы, Симферополь, 1949
  • Американские впечатления, М., 1949
  • Избранное, 1949
  • Степное солнце. Симферополь, 1949
  • Падение Берлина. Киносценарий. М., 1950 (в соавторстве с М. Чиаурели)
  • Степное солнце. Свердловск, 1950
  • Военные рассказы. М., 1951
  • Итальянские впечатления, 1951
  • Молодая Германия, М.-Л., 1951
  • Киносценарии. М., 1952
  • Голос в пути. М., 1952
  • Рассказы и очерки. М., 1952
  • Композитор Глинка. Киносценарий. М., 1953
  • Рассказы, М,, 1953
  • Рассказы, 1954
  • Записные книжки. Симферополь, 1955
  • Писатель и жизнь. М., 1955
  • Дорогой славы. М., 1956
  • Кавказская повесть. М., 1958
  • Кавказская повесть. Махачкала, 1966
  • Письмо домой. Тула, 1973
  • Шамиль, историч. эпопея (не закончена)

Видання

  • Собрание сочинений. В 6-ти тт., М., Гослитиздат, 1953—1955, 75 000 экз.

Пам'ять

Літературно-меморіальний музей Треньова-Павленко в Ялті. Відкрився наприкінці 1950-х років і є філією Ялтинського історико-літературного музею.

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 5–6. —
    d:Track:Q124467367d:Track:Q124518168d:Track:Q4421639
  3. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Petro Andrijovich Pavlenko 1899 1951 rosijskij radyanskij pismennik scenarist i zhurnalist vijskovij korespondent Laureat chotiroh Stalinskih premij pershogo stupenya 1941 1947 1948 1950 Vidomij diyach kulturi stalinskoyi epohi Deputat VR SRSR 3 sklikannya 1950 1951 Pavlenko Petro Andrijovichros Pyotr Andre evich Pavle nkoNarodivsya29 chervnya 11 lipnya 1899 abo 11 lipnya 1899 1899 07 11 2 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer16 chervnya 1951 1951 06 16 1 2 51 rik abo 17 chervnya 1951 1951 06 17 3 51 rik Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistpismennik scenarist politikZnannya movrosijskaChlenstvoSP SRSRPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d PartiyaKPRSU shlyubi zdDitidNagorodiIMDbID 0667698 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pavlenko BiografiyaNarodivsya 29 chervnya 11 lipnya 1899 roku v Sankt Peterburzi v rodini zaliznichnogo sluzhbovcya Cherez hvorobu materi sim ya bula zmushena pereyihati v Tiflis Tbilisi yakij sam P Pavlenko vvazhav svoyeyu drugoyu batkivshinoyu Mati nevdovzi pomerla Petro z batkom zhiv u bidnomu rajoni mista u t zv Nahalivci zaselenomu perevazhno zaliznichnimi robitnikami Zakinchiv realne uchilishe 1917 Navchavsya u politehnikumi v Baku 1917 1920 Chlen RKP b z 1920 roku Sluzhiv komisarom u Chervonij armiyi a pislya demobilizaciyi kilka rokiv proviv na partijnij roboti v Azerbajdzhanskij ta Gruzinskij RSR U 1924 roci buv delegatom HIII z yizdu RKP b vid Zakavkazzya U cej zhe chas pochav drukuvatisya spochatku v chervonoarmijskij gazeti Chervonij voyin potim u gazeti Zorya Shodu Pisav narisi j statti z partijnih pitan Z 1924 po 1927 rik pracyuvav u Turechchini v radyanskomu torgovomu predstavnictvi Na materiali tureckih vrazhen napisani pershi rozpovidi i kniga narisiv Stambul i Turechchina Pislya povernennya v Moskvu u 1928 roci primknuv do grupi Pereval z yakoyi vijshov u grudni 1930 roku U 1930 roci vijshla povist Pustelya napisana za materialami poyizdki v Turkmeniyu U 1932 roci vijshov pershij roman Pavlenka Barikadi prisvyachenij podiyam Parizkoyi Komuni U 1932 roci Pavlenko znajomitsya z Maksimom Gorkim U 1932 roci pislya poyizdki na Dalekij Shid vihodit roman Na Shodi yakij buv dobre prijnyatij chitachami U cej zhe chas Pavlenko pochinaye probuvati svoyi sili v kinodramaturgiyi pishe scenarij za romanom Na Shodi potim scenariyi dlya filmiv Oleksandr Nevskij Yakiv Sverdlov Klyatva Padinnya Berlina U 1932 1938 rokah redaguvav zhurnal 30 dniv potim gorkovskij almanah Rik XVII bagato pracyuvav yak zhurnalist U 1934 roci na I Vsesoyuznomu z yizdi radyanskih pismennikiv buv obranij chlenom Pravlinnya Spilki radyanskih pismennikiv a z 1938 po 1941 rik buv chlenom Prezidiyi Spilki radyanskih pismennikiv Pid chas nimecko radyanskoyi vijni specialnij korespondent gazet Pravda i Krasnaya zvezda Pid chas vijni napisav Russkuyu povest knigu opovidan Shlyahi vidvagi tekst do dokumentalnogo filmu Rozgrom nimeckih vijsk pid Moskvoyu scenarij filmu Klyatva Z 1945 roku i do kincya zhittya za stanom zdorov ya zhiv u Krimu de stvoriv Krimsku pismennicku organizaciyu i keruvav neyu Organizuvav vidannya almanahu Krim buv jogo redaktorom Buv chlenom redkolegiyi zhurnalu Znamya Napisav roman Shastya opovidannya scenarij kinofilmu Padinnya Berlina povist Stepove sonce Pomer 16 chervnya 1951 roku Pohovanij u Moskvi na Novodivochomu cvintari dilyanka 1 TvorchistProza U dvotomnomu romani pro mozhlivij scenarij majbutnoyi vijni Na Shodi 1936 1937 Radyanskij Soyuz peremagaye Yaponiyu Prichomu nastup yaponciv zupinyaye vistup Stalina na Partijnomu z yizdi u Bolshomu teatri Scenariyi Avtor scenariyiv do filmiv Oleksandr Nevskij 1938 spilno z Sergiyem Ejzenshtejnom Yakiv Sverdlov 1940 Slavnij malij 1942 Klyatva 1946 Padinnya Berlina 1947 spilno z Mihajlom Chiaureli U stepu 1950 spilno z Oleksandrom Galichem Kompozitor Glinka 1952 Nagorodi ta premiyiStalinska premiya pershogo stupenya 1941 za scenarij filmu Oleksandr Nevskij 1938 Stalinska premiya pershogo stupenya 1947 za scenarij filmu Klyatva 1946 Stalinska premiya pershogo stupenya 1948 za roman Shastya 1947 Stalinska premiya pershogo stupenya 1950 za scenarij filmu Padinnya Berlina 1949 orden Lenina 31 01 1939 orden Chervonogo Prapora 16 03 1943 orden Chervonoyi Zirki 1940 za uchast v radyansko finskij vijni medaliVibrana bibliografiyaP Pavlenko B Pilnyak Lord Bajron M Ogonyok 1928 Aziatskie rasskazy M Federaciya 1929 2 e izd 1931 Stambul i Turciya M Federaciya 1930 2 e izd 1932 Ocherkovye rasskazy M 1931 Pustynya L Izd pisatelej 1931 1932 Puteshestvie v Turkmenistan L Federaciya 1932 2 e izd M Tov vo pisatelej 1933 Anatoliya M Federaciya 1932 Barrikady M Federaciya 1932 13 ya povest o Lermontove M Federaciya 1932 Barrikady L Izdatelstvo pisatelej 1933 Barrikady M Sovetskaya literatura 1933 Muha M Molodaya gvardiya 1933 Barrikady Roman M 1934 Kak ya pisal Barrikady M 1934 Barrikady M 1935 Pustynya M 1935 Na Vostoke M 1936 Roman gazeta Na Vostoke M 1937 Na Vostoke M L Detizdat 1937 Na Vostoke M Sovetskij pisatel 1937 Na Vostoke M Goslitizdat 1937 Na Vostoke Ivanovo 1937 Na Vostoke Novosibirsk 1937 Na Vostoke Habarovsk 1937 Aleksandr Nevskij Kinoscenarij M 1938 Na Vostoke Pyatigorsk 1938 Na Vostoke Omsk 1938 Na Vostoke Kursk 1938 Na Vostoke Oryol 1939 Razgrom Kolchaka M 1939 v soavtorstve s T Tess Put otvagi M Pravda 1942 Na vysokom mysu M 1942 Russkaya povest M 1942 Russkaya povest Krasnodar 1942 Russkaya povest Krasnoyarsk 1942 Russkaya povest Habarovsk 1942 Russkaya povest Magadan 1943 Put otvagi M 1943 Klyatva Kinoscenarij M 1946 Lyudi odnoj semi M 1946 Schaste 1947 Sila slova M 1947 V sele Rybachem Simferopol 1948 Stepnoe solnce 1949 Krymskie rasskazy Simferopol 1949 Amerikanskie vpechatleniya M 1949 Izbrannoe 1949 Stepnoe solnce Simferopol 1949 Padenie Berlina Kinoscenarij M 1950 v soavtorstve s M Chiaureli Stepnoe solnce Sverdlovsk 1950 Voennye rasskazy M 1951 Italyanskie vpechatleniya 1951 Molodaya Germaniya M L 1951 Kinoscenarii M 1952 Golos v puti M 1952 Rasskazy i ocherki M 1952 Kompozitor Glinka Kinoscenarij M 1953 Rasskazy M 1953 Rasskazy 1954 Zapisnye knizhki Simferopol 1955 Pisatel i zhizn M 1955 Dorogoj slavy M 1956 Kavkazskaya povest M 1958 Kavkazskaya povest Mahachkala 1966 Pismo domoj Tula 1973 Shamil istorich epopeya ne zakonchena Vidannya Sobranie sochinenij V 6 ti tt M Goslitizdat 1953 1955 75 000 ekz Pam yatLiteraturno memorialnij muzej Trenova Pavlenko v Yalti Vidkrivsya naprikinci 1950 h rokiv i ye filiyeyu Yaltinskogo istoriko literaturnogo muzeyu PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Russkaya literatura XX veka Prozaiki poety dramaturgi pod red N N Skatov 2005 S 5 6 ISBN 5 94848 307 X d Track Q124467367d Track Q124518168d Track Q4421639 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312PosilannyaBiografiya na sajte Hronos 25 lyutogo 2009 u Wayback Machine Pavlenko Petro Andrijovich ros bibliografiya na sajti Laboratoriya fantastiki

Дата публікації:
Топ