Дже́йкоб Ге́нрі (Я́коб Га́йнріх) Шифф (англ. Jacob Henry Schiff, нім. Jakob Heinrich Schiff; 10 січня 1847, Франкфурт-на-Майні — 25 вересня 1920, Нью-Йорк) — американський банкір єврейського походження, філантроп і громадський діяч
Джейкоб Шифф | |
---|---|
Джейкоб Шифф | |
Ім'я при народженні | Якоб Гайнріх Шифф |
Народився | 10 січня 1847 Франкфурт-на-Майні |
Помер | 25 вересня 1920 (73 роки) Нью-Йорк, США |
Громадянство | США |
Національність | Єврей |
Діяльність | банкір, філантроп і громадський діяч |
Заклад | d |
Конфесія | юдаїзм |
Батько | d[1] |
Мати | d[1] |
Родичі | батьки Мойсей і Клара (в дівоцтві Нідергофгейм) |
У шлюбі з | Тереза Леб |
Діти | син Мортімер і дочка Фріда |
Нагороди | |
|
Біографія
Джейкоб (Якоб) Шифф народився у сім'ї Мойсея і Клари (в дівоцтві Нідергофгейм) Шиффів, що походили з визначних єврейських рабинських родин. Ті мешкали у Франкфурті-на-Майні ще в 1370 році. Здобувши освіту в школі у Франкфурті, 1861 року він залучився як учень до банківської та брокерської справи. Після того, як у квітні 1865 року закінчилася Громадянська війна в США, Шифф приїхав до Нью-Йорка 6 серпня цього ж року. 21 листопада 1866 отримав ліцензію брокера й наступного року став працювати на фірмі «Бадж, Шифф і компанія» (Budge, Schiff & Company). У вересні 1870 року він став натуралізованим громадянином США. Після розпаду компанії в 1872 році Шифф вирішив повернутися до Німеччини. У 1873 році він став керувати гамбурзькою філією Лондонського і Ганзейського банку. У тому ж році, після смерти свого батька, повернувся до Франкфурта. А у 1874-му році Абрагам Кун запросив його повернутися до Нью-Йорка й працювати на фірмі «Кун, Леб і компанія».
Кун, Леб і компанія
У січні 1875 року Шифф прийняв запрошення Куна й допоміг йому та компанії своїми зв'язками з Ернестом Касселем із Лондона, Робертом Флемінґом із Данді й Едвардом Нецліном із Банку Парижа та Нідерландів. 6 травня 1875 він одружується з Терезою, дочкою Соломона Леба. У цього подружжя були син і дочка
1885 року Шифф став головою фірми «Кун, Леб і компанія». Він фінансував такі залізниці на Сході, як Пенсильванську, а також Луїсвілл і Нешвілл (Louisville & Nashville), брав участь у реорганізації залізниці Балтимор і Огайо в 1896–1899 і в різний час допомагав Американській металургійній і рафінувальній компанії (ASARCO), компанії Westinghouse Electric і Western Union Telegraph Company. 1902 року менш вдалою була його участь у реорганізації транспортної фірми «Метрополітен-стріт рейлвей оф Нью-Йорк» (Metropolitan Street Railway of New York).
Його стали асоціювати з у помітних змаганнях з Джеймсом Дж. Гіллом та Джоном Пірпонтом Морґаном і компанією за контроль над кількома залізницями Заходу. Шифф служив директором Спілки справедливого страхування життя (Equitable Life Assurance Society), Національного міського банку Нью-Йорка (National City Bank of New York), Центральної трестової компанії (Central Trust Company), компанії «Вестерн юніон телеграф компані» (Western Union Telegraph Company), Тихоокеанської залізниці (Union Pacific Railroad), компанії Bond & Mortgage Guarantee Company, а також компанії Wells Fargo & Company. Директором останньої Джейкоб Шифф був обраний у вересні 1914-го, ставши наступником свого шурина Пола Варбурґа, який відмовився від посади..
Міжнародні кредити
Під час російсько-японської війни, в 1904–1905 роках, Шифф провадив, мабуть, свої найвідоміші фінансові справи. З допомогою тої ж таки фірми «Кун, Леб і компанія» він наростив кредити Японській імперії до 200 мільйонів доларів. Така готовність кредитувати пояснюється, по-перше, його певністю, що для перемоги у війні важить не так золото, як воля й мужність народу. По-друге, Шифф прагнув підсилити очевидно слабкий статус Японії, адже на той час ще ні одна європейська держава не зазнала поразки від неєвропейської держави в повномасштабній війні. Цілком імовірно, Шифф також вбачав у цьому кредиті засіб помсти від імени єврейського народу за антисемітські дії царського режиму, зокрема тодішні погроми в Кишиневі.
Це кредитування привернуло увагу всього світу й спричинило серйозні наслідки. Японія виграла війну — значною мірою тому, що, завдяки позичкам від Шиффа, змогла купувати боєприпаси. Дехто з японського керівництва сприйняв це як свідчення сили євреїв у всьому світі, їхньої вірности одне одному і як доказ істинности так званих Протоколів сіонських мудреців. У 1905 році Шиффа нагородили японським орденом Священного скарбу. 1907 року удостоїли японським орденом Вранішнього сонця із Золотою та Срібною зірками, тобто другий за величиною з восьми ступенів цієї нагороди. Шифф був першим іноземцем, якого сам імператор Мейдзі прийняв у себе в палаці й нагородив орденом.
На додаток Шифф фінансував уряди багатьох інших країн, у тому числі й тих, які згодом мали ввійти в число Центральних держав. Коли почалася Перша світова війна, він використовував свій авторитет і вплив, щоб змусити президента Вудро Вільсона та інших глав держав якнайскоріше покласти край війні, хай навіть ціною відмови від перемоги союзників. Банкір побоювався як за своїх родичів у Німеччині, так і за майбутнє своєї нової батьківщини. Він постарався дати гуманітарні кредити Франції та іншим країнам, а також виступив проти того, щоб у воєнних діях залучати підводні човни.
Джейкоб Шифф подбав про те, щоб ні один із фондів, заснованих завдяки його кредитам, не послужив у Росії, де, як і раніше, пригнічували єврейський народ. А коли в 1917 році впав царський уряд, Шифф, вважаючи, що утиск євреїв припиниться, офіційно скасував застороги в його фірмі проти кредитування в Росії.
Благодійність
Шифф завжди відчував свій тісний зв'язок з єврейським народом, і це було видно по добродійності. Він подавав допомогу жертвам погромів у Росії, брав участь у заснуванні та розвитку Єврейського союзного коледжу, Єврейської теологічної семінарії, єврейського відділу в Нью-йоркській публічній бібліотеці, а також Американського єврейського комітету.
Шифф став одним із найбільших американських єврейських благодійників і лідерів, жертвував гроші на майже кожну велику єврейську справу. Наприклад, у Нью-Йорку став президентом Дому Монтефіоре для хронічних інвалідів, допоміг у побудові приміщення для Асоціації єврейської молоді та для Єврейської теологічної семінарії. Крім того, він багато пожертвував на світські американські організації та установи, як-от Бойскаути Америки, Гарвардський семітський музей, Американський музей природної історії, Метрополітенський музей мистецтва, Товариство американського образотворчого мистецтва, Американське географічне товариство і Барнард-коледж. Підтримував також низку інших організацій, які боролися за громадянські права знедолених, як-от Американський Червоний Хрест, Приміщення сестер-жалібниць (Нью-Йорк) та Інститут Таскіджі.. На своє сімдесятиріччя він роздав 700 000 доларів між різними благодійними організаціями та державними установами. Шифф активно працював для поліпшення умов громадського життя у Нью-Йорку. Він був віце-президент Нью-Йоркської торговельної палати, увійшов у число членів Комітету сімдесяти, який допоміг довести до краху угруповання Вільяма Твіда.
Останні роки життя
У 1904 році Шиффа запрошено на приватну аудієнцію з королем Англії Едуардом VII. Члени організації «Аксьон франсез» та її лідер Шарль Морра стверджували, що Шифф мав пронімецьку орієнтацію й старався, щоб США не воювали в Першій світовій війні. Зокрема, Морра припустив, що телеграма від Шиффа та інших відомих американських єврейських лідерів переконала президента Вільсона згодитися на деякі аргументи німців про післявоєнні мирні переговори — у тому числі й на те, щоб у Верхній Сілезії влаштувати плебісцит, а не відразу віддавати її Польщі. Також стверджувалося, що Шифф припинив фінансувати угоди з Німеччиною та Центральними державами, перестав публічно говорити по-німецькому й хотів показати свою моральну і фінансову прихильність справі Антанти.
Шифф обстоював політичний, світський сіонізм. Попри те, що не цілком поділяв ідеї Теодора Герцля, він фінансував багато єврейських проектів у Палестині, зокрема Технічний інститут у Хайфі. Помер у Нью-Йорку 25 вересня 1920. Його майно оцінили на близько 50 мільйонів доларів. Він заповів 1,35 мільйона доларів різним установам. Найбільше — півмільйона — випало на Федерацію підтримки нью-йоркських єврейських благодійних товариств. 300 тисяч — на Дім Монтефіоре Наступником Джейкоба Шиффа на посаді голови фірми «Кун, Леб і компанія» став його син Мортімер Л. Шифф (1877—1931).
Література
- Cohen, Naomi Wiener. (1999). Jacob H. Schiff: a Study in American Jewish Leadership. Hannover, New Hampshire: University Press of New England. ; : OCLC 123134648
- Schiff, Jacob Henry and Cyrus Adler. (1928). Jacob H. Schiff; his Life and Letters. Garden City, New York: Doubleday. OCLC 801997
- Jewish Encyclopedia [ 15 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Уривок із книжки The Lady Upstairs — про біографічні дані Джейкоба Шиффа [ 7 березня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
- Geni.com — 2006.
- The National Cyclopaedia of American Biography, Vol. XIII, p. 533. New York: James T. White & Company, 1906
- «Schiff, Jacob Henry». Dictionary of American Biography. New York: Charles Scribner's Sons. 1928—1990. pp. 430—432
- .Дочка Фріда, згодом Фріда Шифф-Варбурґ (3 лютого 1876 — 14 вересня 1958), вийшла заміж за Фелікса M. Варбурґа в 1895. Її і чоловік, і брат стали партнерами фірми «Кун, Леб і компанія»
- Walter Lord, The Good Years. From 1900 to the First World War, pp. 71-79. New York: Harper & Brothers, 1960
- Noel M. Loomis, Wells Fargo, p. 315. New York: Clarkson N. Potter, Inc., 1968
- Cyrus Adler, Jacob Henry Schiff: A Biographical Sketch, p. 12. New York: The American Jewish Committee, 1921
- Adler, p. 14
- Pamela Rotner Sakamoto, Japanese Diplomats and Jewish Refugees, p. 17. Westport, Conn.: Praeger Publishers, 1998
- «Schiff, Jacob Henry». Encyclopedia Americana. Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 29 січня 2012.
- «Schiff, Jacob Henry». Encyclopædia Britannica (12th ed.). 1922. Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 14 червня 2022.
- «Schiff, Jacob Henry». Collier's New Encyclopedia. 1921. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 14 червня 2022.
- Charles Maurras, Dictionnaire Politique et Critique, 1930-32, vol. II, pages 361-3
- Stephen Birmingham, Our Crowd: The Great Jewish Families of New York, at p. 316-7
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhe jkob Ge nri Ya kob Ga jnrih Shiff angl Jacob Henry Schiff nim Jakob Heinrich Schiff 10 sichnya 1847 Frankfurt na Majni 25 veresnya 1920 Nyu Jork amerikanskij bankir yevrejskogo pohodzhennya filantrop i gromadskij diyachDzhejkob ShiffDzhejkob ShiffIm ya pri narodzhenniYakob Gajnrih ShiffNarodivsya10 sichnya 1847 1847 01 10 Frankfurt na MajniPomer25 veresnya 1920 1920 09 25 73 roki Nyu Jork SShAGromadyanstvo SShANacionalnistYevrejDiyalnistbankir filantrop i gromadskij diyachZakladdKonfesiyayudayizmBatkod 1 Matid 1 Rodichibatki Mojsej i Klara v divoctvi Nidergofgejm U shlyubi zTereza LebDitisin Mortimer i dochka FridaNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shiff BiografiyaDzhejkob Yakob Shiff narodivsya u sim yi Mojseya i Klari v divoctvi Nidergofgejm Shiffiv sho pohodili z viznachnih yevrejskih rabinskih rodin Ti meshkali u Frankfurti na Majni she v 1370 roci Zdobuvshi osvitu v shkoli u Frankfurti 1861 roku vin zaluchivsya yak uchen do bankivskoyi ta brokerskoyi spravi Pislya togo yak u kvitni 1865 roku zakinchilasya Gromadyanska vijna v SShA Shiff priyihav do Nyu Jorka 6 serpnya cogo zh roku 21 listopada 1866 otrimav licenziyu brokera j nastupnogo roku stav pracyuvati na firmi Badzh Shiff i kompaniya Budge Schiff amp Company U veresni 1870 roku vin stav naturalizovanim gromadyaninom SShA Pislya rozpadu kompaniyi v 1872 roci Shiff virishiv povernutisya do Nimechchini U 1873 roci vin stav keruvati gamburzkoyu filiyeyu Londonskogo i Ganzejskogo banku U tomu zh roci pislya smerti svogo batka povernuvsya do Frankfurta A u 1874 mu roci Abragam Kun zaprosiv jogo povernutisya do Nyu Jorka j pracyuvati na firmi Kun Leb i kompaniya Kun Leb i kompaniyaU sichni 1875 roku Shiff prijnyav zaproshennya Kuna j dopomig jomu ta kompaniyi svoyimi zv yazkami z Ernestom Kasselem iz Londona Robertom Flemingom iz Dandi j Edvardom Neclinom iz Banku Parizha ta Niderlandiv 6 travnya 1875 vin odruzhuyetsya z Terezoyu dochkoyu Solomona Leba U cogo podruzhzhya buli sin i dochka 1885 roku Shiff stav golovoyu firmi Kun Leb i kompaniya Vin finansuvav taki zaliznici na Shodi yak Pensilvansku a takozh Luyisvill i Neshvill Louisville amp Nashville brav uchast u reorganizaciyi zaliznici Baltimor i Ogajo v 1896 1899 i v riznij chas dopomagav Amerikanskij metalurgijnij i rafinuvalnij kompaniyi ASARCO kompaniyi Westinghouse Electric i Western Union Telegraph Company 1902 roku mensh vdaloyu bula jogo uchast u reorganizaciyi transportnoyi firmi Metropoliten strit rejlvej of Nyu Jork Metropolitan Street Railway of New York Jogo stali asociyuvati z u pomitnih zmagannyah z Dzhejmsom Dzh Gillom ta Dzhonom Pirpontom Morganom i kompaniyeyu za kontrol nad kilkoma zaliznicyami Zahodu Shiff sluzhiv direktorom Spilki spravedlivogo strahuvannya zhittya Equitable Life Assurance Society Nacionalnogo miskogo banku Nyu Jorka National City Bank of New York Centralnoyi trestovoyi kompaniyi Central Trust Company kompaniyi Vestern yunion telegraf kompani Western Union Telegraph Company Tihookeanskoyi zaliznici Union Pacific Railroad kompaniyi Bond amp Mortgage Guarantee Company a takozh kompaniyi Wells Fargo amp Company Direktorom ostannoyi Dzhejkob Shiff buv obranij u veresni 1914 go stavshi nastupnikom svogo shurina Pola Varburga yakij vidmovivsya vid posadi Mizhnarodni kreditiPid chas rosijsko yaponskoyi vijni v 1904 1905 rokah Shiff provadiv mabut svoyi najvidomishi finansovi spravi Z dopomogoyu toyi zh taki firmi Kun Leb i kompaniya vin narostiv krediti Yaponskij imperiyi do 200 miljoniv dolariv Taka gotovnist kredituvati poyasnyuyetsya po pershe jogo pevnistyu sho dlya peremogi u vijni vazhit ne tak zoloto yak volya j muzhnist narodu Po druge Shiff pragnuv pidsiliti ochevidno slabkij status Yaponiyi adzhe na toj chas she ni odna yevropejska derzhava ne zaznala porazki vid neyevropejskoyi derzhavi v povnomasshtabnij vijni Cilkom imovirno Shiff takozh vbachav u comu krediti zasib pomsti vid imeni yevrejskogo narodu za antisemitski diyi carskogo rezhimu zokrema todishni pogromi v Kishinevi Ce kredituvannya privernulo uvagu vsogo svitu j sprichinilo serjozni naslidki Yaponiya vigrala vijnu znachnoyu miroyu tomu sho zavdyaki pozichkam vid Shiffa zmogla kupuvati boyepripasi Dehto z yaponskogo kerivnictva sprijnyav ce yak svidchennya sili yevreyiv u vsomu sviti yihnoyi virnosti odne odnomu i yak dokaz istinnosti tak zvanih Protokoliv sionskih mudreciv U 1905 roci Shiffa nagorodili yaponskim ordenom Svyashennogo skarbu 1907 roku udostoyili yaponskim ordenom Vranishnogo soncya iz Zolotoyu ta Sribnoyu zirkami tobto drugij za velichinoyu z vosmi stupeniv ciyeyi nagorodi Shiff buv pershim inozemcem yakogo sam imperator Mejdzi prijnyav u sebe v palaci j nagorodiv ordenom Na dodatok Shiff finansuvav uryadi bagatoh inshih krayin u tomu chisli j tih yaki zgodom mali vvijti v chislo Centralnih derzhav Koli pochalasya Persha svitova vijna vin vikoristovuvav svij avtoritet i vpliv shob zmusiti prezidenta Vudro Vilsona ta inshih glav derzhav yaknajskorishe poklasti kraj vijni haj navit cinoyu vidmovi vid peremogi soyuznikiv Bankir poboyuvavsya yak za svoyih rodichiv u Nimechchini tak i za majbutnye svoyeyi novoyi batkivshini Vin postaravsya dati gumanitarni krediti Franciyi ta inshim krayinam a takozh vistupiv proti togo shob u voyennih diyah zaluchati pidvodni chovni Dzhejkob Shiff podbav pro te shob ni odin iz fondiv zasnovanih zavdyaki jogo kreditam ne posluzhiv u Rosiyi de yak i ranishe prignichuvali yevrejskij narod A koli v 1917 roci vpav carskij uryad Shiff vvazhayuchi sho utisk yevreyiv pripinitsya oficijno skasuvav zastorogi v jogo firmi proti kredituvannya v Rosiyi BlagodijnistShiff zavzhdi vidchuvav svij tisnij zv yazok z yevrejskim narodom i ce bulo vidno po dobrodijnosti Vin podavav dopomogu zhertvam pogromiv u Rosiyi brav uchast u zasnuvanni ta rozvitku Yevrejskogo soyuznogo koledzhu Yevrejskoyi teologichnoyi seminariyi yevrejskogo viddilu v Nyu jorkskij publichnij biblioteci a takozh Amerikanskogo yevrejskogo komitetu Shiff stav odnim iz najbilshih amerikanskih yevrejskih blagodijnikiv i lideriv zhertvuvav groshi na majzhe kozhnu veliku yevrejsku spravu Napriklad u Nyu Jorku stav prezidentom Domu Montefiore dlya hronichnih invalidiv dopomig u pobudovi primishennya dlya Asociaciyi yevrejskoyi molodi ta dlya Yevrejskoyi teologichnoyi seminariyi Krim togo vin bagato pozhertvuvav na svitski amerikanski organizaciyi ta ustanovi yak ot Bojskauti Ameriki Garvardskij semitskij muzej Amerikanskij muzej prirodnoyi istoriyi Metropolitenskij muzej mistectva Tovaristvo amerikanskogo obrazotvorchogo mistectva Amerikanske geografichne tovaristvo i Barnard koledzh Pidtrimuvav takozh nizku inshih organizacij yaki borolisya za gromadyanski prava znedolenih yak ot Amerikanskij Chervonij Hrest Primishennya sester zhalibnic Nyu Jork ta Institut Taskidzhi Na svoye simdesyatirichchya vin rozdav 700 000 dolariv mizh riznimi blagodijnimi organizaciyami ta derzhavnimi ustanovami Shiff aktivno pracyuvav dlya polipshennya umov gromadskogo zhittya u Nyu Jorku Vin buv vice prezident Nyu Jorkskoyi torgovelnoyi palati uvijshov u chislo chleniv Komitetu simdesyati yakij dopomig dovesti do krahu ugrupovannya Vilyama Tvida Ostanni roki zhittyaU 1904 roci Shiffa zaprosheno na privatnu audiyenciyu z korolem Angliyi Eduardom VII Chleni organizaciyi Akson fransez ta yiyi lider Sharl Morra stverdzhuvali sho Shiff mav pronimecku oriyentaciyu j staravsya shob SShA ne voyuvali v Pershij svitovij vijni Zokrema Morra pripustiv sho telegrama vid Shiffa ta inshih vidomih amerikanskih yevrejskih lideriv perekonala prezidenta Vilsona zgoditisya na deyaki argumenti nimciv pro pislyavoyenni mirni peregovori u tomu chisli j na te shob u Verhnij Sileziyi vlashtuvati plebiscit a ne vidrazu viddavati yiyi Polshi Takozh stverdzhuvalosya sho Shiff pripiniv finansuvati ugodi z Nimechchinoyu ta Centralnimi derzhavami perestav publichno govoriti po nimeckomu j hotiv pokazati svoyu moralnu i finansovu prihilnist spravi Antanti Shiff obstoyuvav politichnij svitskij sionizm Popri te sho ne cilkom podilyav ideyi Teodora Gerclya vin finansuvav bagato yevrejskih proektiv u Palestini zokrema Tehnichnij institut u Hajfi Pomer u Nyu Jorku 25 veresnya 1920 Jogo majno ocinili na blizko 50 miljoniv dolariv Vin zapoviv 1 35 miljona dolariv riznim ustanovam Najbilshe pivmiljona vipalo na Federaciyu pidtrimki nyu jorkskih yevrejskih blagodijnih tovaristv 300 tisyach na Dim Montefiore Nastupnikom Dzhejkoba Shiffa na posadi golovi firmi Kun Leb i kompaniya stav jogo sin Mortimer L Shiff 1877 1931 LiteraturaCohen Naomi Wiener 1999 Jacob H Schiff a Study in American Jewish Leadership Hannover New Hampshire University Press of New England ISBN 0 874 51948 9 ISBN 978 0 874 51948 8 OCLC 123134648 Schiff Jacob Henry and Cyrus Adler 1928 Jacob H Schiff his Life and Letters Garden City New York Doubleday OCLC 801997 Jewish Encyclopedia 15 serpnya 2011 u Wayback Machine Urivok iz knizhki The Lady Upstairs pro biografichni dani Dzhejkoba Shiffa 7 bereznya 2021 u Wayback Machine PrimitkiGeni com 2006 d Track Q2621214 The National Cyclopaedia of American Biography Vol XIII p 533 New York James T White amp Company 1906 Schiff Jacob Henry Dictionary of American Biography New York Charles Scribner s Sons 1928 1990 pp 430 432 Dochka Frida zgodom Frida Shiff Varburg 3 lyutogo 1876 14 veresnya 1958 vijshla zamizh za Feliksa M Varburga v 1895 Yiyi i cholovik i brat stali partnerami firmi Kun Leb i kompaniya Walter Lord The Good Years From 1900 to the First World War pp 71 79 New York Harper amp Brothers 1960 Noel M Loomis Wells Fargo p 315 New York Clarkson N Potter Inc 1968 Cyrus Adler Jacob Henry Schiff A Biographical Sketch p 12 New York The American Jewish Committee 1921 Adler p 14 Pamela Rotner Sakamoto Japanese Diplomats and Jewish Refugees p 17 Westport Conn Praeger Publishers 1998 Schiff Jacob Henry Encyclopedia Americana Arhiv originalu za 13 travnya 2013 Procitovano 29 sichnya 2012 Schiff Jacob Henry Encyclopaedia Britannica 12th ed 1922 Arhiv originalu za 21 travnya 2022 Procitovano 14 chervnya 2022 Schiff Jacob Henry Collier s New Encyclopedia 1921 Arhiv originalu za 8 bereznya 2021 Procitovano 14 chervnya 2022 Charles Maurras Dictionnaire Politique et Critique 1930 32 vol II pages 361 3 Stephen Birmingham Our Crowd The Great Jewish Families of New York at p 316 7