Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джераш (араб. مدينة جرش, стародавні назви — Гераса (грец. Γέρασα), Гарашу (івр. גַ'רַש)) — місто на півночі Йорданії. Розташоване приблизно за 48 км на північ від Аммана, на висоті 527 м над рівнем моря..
| Джераш араб. مدينة جرش | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 32°17′00″ пн. ш. 35°54′00″ сх. д. / 32.28333° пн. ш. 35.90000° сх. д.Координати: 32°17′00″ пн. ш. 35°54′00″ сх. д. / 32.28333° пн. ш. 35.90000° сх. д. | ||||
| Країна |  Йорданія | |||
| Регіон | мухафаза | |||
| Столиця для | Провінція Джераш (мухафаза Йорданії) | |||
| Засновано | бл. 2000 років до н. е. | |||
| Площа | 410 км² | |||
| Населення | 31 652 осіб | |||
| Висота НРМ | 527 м | |||
| Міста-побратими | Орештіє | |||
| Часовий пояс | UTC+2 | |||
| GeoNames | 248875 | |||
| OSM | r8475054 ·R | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | jerash.gov.jo | |||
| Мапа | ||||
  Джераш Джераш (Йорданія) | ||||
| | ||||
| | ||||
 Джераш у Вікісховищі | ||||
Історія
Перші поселення на місці сучасного Джераша виникли ще в епоху неоліту (7500-5500 років до н.е.). Людей у цей район приваблювала благодатна природа та родючий ґрунт, які допомагали забезпечити себе їжею та надавали прихисток від пекучого сонця.
У 2 столітті до н.е. існуюче семітське поселення було перезасноване як елліністичний поліс Антиохія-на-Хрисорроасі. З 64/63 р. до н.е. вона опинилась під владою Риму та була включена до так званого Декаполіса, міста якого мали певний ступінь автономії і були центрами греко-римської культури серед навколишніх арамейських, набатейських та юдейських поселень. Епоха римського правління вважається золотим століттям Джераша, який носив тоді назву Гераса.
В подальшому місто потрапляє до складу Візантійської імперії і стає значущим центром християнства. На той час тут налічувалося близько 15 церков, що розташувалися як в старовинних будівлях, так і у спеціально побудованих нових.
Після 636 року новими правителями міста, котре отримало назву Джераш, стали араби, якими з 650-х років та до середини наступного століття правили халіфи з династії Омеядів. У цей період, як випливає з наявних джерел, життя городян не зазнало сильного тиску з боку нової влади, проте сильний землетрус 749 року став трагічним для міського поселення. Джераш зазнав масштабних руйнувань, а вцілілі мешканці переважно полишили його.
У 1121 році, в епоху хрестових походів, створена мусульманами на основі стародавнього Храму Артеміди фортеця була взята штурмом військами єрусалимського короля Балдуїна II. Невдовзі після цього арабський географ Якут подорожував через Джераш та побачив тут лише "поле руїн". Християнський мандрівник XII століття Вільгельм Тірський відзначав, що руїни Джерашу полишені вже давно.
В період владарювання мамелюків на місці колишнього міста відзначена наявність певних мешканців, проте після XVI століття ця територія знов повністю спустіла. У підсумку руїни Гераси виявилось похованим під селевими потоками, викликаними тривалими зливами. Втім, саме це врятувало його залишки від розорення та зберегло їх під товщею землі та піску до наших днів.
Початок відбудови Джерашу припав на кінець 19 століття, коли тут оселились втікачі з Кавказу — черкеси, котрі заснували своє поселення на місці східної частини колишнього міста. Як наслідок, ця половина Гераси виявилася недоступна для початих у 1925 році археологічних розкопок. В Джераші існують побудовані черкесами мечеть та стара будівля школи, а також діють торгові ряди, що належать нащадкам тих переселенців. Саме черкеси принесли традицію установки в будинках Джераша печей з димоходами.
Туристичний Джераш
Споруди
Збережені до наших днів руїни Гераси є одним з найбільш вражаючих взірців античного міста. Серед його пам'яток можна назвати пропілеї Храму Артеміди та сам Храм Артеміди, німфей (монументальний фонтан), Овальну площу та вулиці з колонами, Храм Зевса, Арку Адріана, тетрапілон, дворик з фонтаном та багато інших.
Від візантійської епохи залишилися 18 церков, більшість з яких — із мозаїчною підлогою. Збереглися і великі ділянки міської стіни з чотирма воротами.
Джерашський археологічний музей
У музейній експозиції представлені знахідки, зроблені в Джераші та околицях. Колекція відображає всі археологічні епохи регіону — від неоліту до мамлюкського часу: кераміка, скло, вироби з металу, монети, а також дорогоцінні камені, фігурки і статуетки, кам'яні та мармурові вівтарі, мозаїки. В саду розміщені мармурові статуї і кам'яні саркофаги.
Вистави для туристів
На іподромі (довжина 244 м, ширина 52 м), який колись міг вмістити 15 тисяч осіб, влаштовуються платні вистави «Римське військове мистецтво і гонки на колісницях»: 45 легіонерів, котрі демонструють бойову підготовку, 10 гладіаторів, що б'ються «на смерть», тощо.
Перший рівень сцени Південного театру був відреставрований і сьогодні використовується для вистав. Завдяки дивовижній акустиці, звук з центру орхестри (сцени) чути на найдальших рядах.
Фестивалі
Щорічного наприкінці липня — початку серпня в Джераші проводиться фестиваль, де виступають місцеві і зарубіжні групи і популярні виконавці, проходять балетні, театральні та оперні вистави, ярмарки ремесел. Все це відбувається на тлі яскраво освітлених руїн стародавнього міста.
Транспорт
Через Джераш проходить сучасна автострада, яка пов'язує Амман з північною межею королівства і веде далі до Сирії. Від Аммана до Джераша можна дістатися всього за 40 хвилин на власному авто.
Відомі мешканці
У Джераші народився прем'єр-міністр Йорданії Мудар Бадран.
Галерея
-
![image]()
Овальний форум -
![image]()
Південні ворота -
![image]()
Північний театр -
![image]()
Кардо Максимус -
![image]()
Південний театр -
![image]()
Іподром -
![image]()
-
![image]()
Північний Тетрапилон -
![image]()
Північний Тетрапилон -
![image]()
Мозаїка на християнській церкві -
![image]()
Колони -
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Примітки
- (англ.). Fallingrain Global Gazetteer. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 січня 2014.
- . Ancient History Encyclopedia (англ.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
- . webcache.googleusercontent.com. Архів оригіналу за 6 січня 2021. Процитовано 22 жовтня 2019.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джераш |
![image]()
Джераш у Вікімандрах- BiblePlaces.com [ 21 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Jerash.city [ 17 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // facebook
- A brief history and some photographs [ 20 лютого 2003 у Wayback Machine.]
- 360 degrees panorama of Jerash [ 3 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Over 230 pictures of the ancient site [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Jerash on Jordanian Postage Stamps [ 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- The Mosaics of Jerash [ 23 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Photos Jerash at Pasaporteblog.com [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Jerash (Gerasa) [ 6 січня 2019 у Wayback Machine.] — photo gallery
- Brown, J., E. Meyers, R. Talbert, T. Elliott, S. Gillies. . Pleiades. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 8 березня 2012.
 | Це незавершена стаття з географії Йорданії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzherash arab مدينة جرش starodavni nazvi Gerasa grec Gerasa Garashu ivr ג ר ש misto na pivnochi Jordaniyi Roztashovane priblizno za 48 km na pivnich vid Ammana na visoti 527 m nad rivnem morya Dzherash arab مدينة جرش Ovalnij forumOvalnij forumOsnovni dani32 17 00 pn sh 35 54 00 sh d 32 28333 pn sh 35 90000 sh d 32 28333 35 90000 Koordinati 32 17 00 pn sh 35 54 00 sh d 32 28333 pn sh 35 90000 sh d 32 28333 35 90000 Krayina JordaniyaRegion muhafazaStolicya dlya Provinciya Dzherash muhafaza Jordaniyi Zasnovano bl 2000 rokiv do n e Plosha 410 km Naselennya 31 652 osibVisota NRM 527 mMista pobratimi OreshtiyeChasovij poyas UTC 2GeoNames 248875OSM r8475054 R Miska vlada Vebsajt jerash gov jo Mapa DzherashDzherash Jordaniya Dzherash u VikishovishiIstoriyaPershi poselennya na misci suchasnogo Dzherasha vinikli she v epohu neolitu 7500 5500 rokiv do n e Lyudej u cej rajon privablyuvala blagodatna priroda ta rodyuchij grunt yaki dopomagali zabezpechiti sebe yizheyu ta nadavali prihistok vid pekuchogo soncya U 2 stolitti do n e isnuyuche semitske poselennya bulo perezasnovane yak ellinistichnij polis Antiohiya na Hrisorroasi Z 64 63 r do n e vona opinilas pid vladoyu Rimu ta bula vklyuchena do tak zvanogo Dekapolisa mista yakogo mali pevnij stupin avtonomiyi i buli centrami greko rimskoyi kulturi sered navkolishnih aramejskih nabatejskih ta yudejskih poselen Epoha rimskogo pravlinnya vvazhayetsya zolotim stolittyam Dzherasha yakij nosiv todi nazvu Gerasa Dokladnishe Gerasa Selishe Dzherash u 1900 mu V podalshomu misto potraplyaye do skladu Vizantijskoyi imperiyi i staye znachushim centrom hristiyanstva Na toj chas tut nalichuvalosya blizko 15 cerkov sho roztashuvalisya yak v starovinnih budivlyah tak i u specialno pobudovanih novih Pislya 636 roku novimi pravitelyami mista kotre otrimalo nazvu Dzherash stali arabi yakimi z 650 h rokiv ta do seredini nastupnogo stolittya pravili halifi z dinastiyi Omeyadiv U cej period yak viplivaye z nayavnih dzherel zhittya gorodyan ne zaznalo silnogo tisku z boku novoyi vladi prote silnij zemletrus 749 roku stav tragichnim dlya miskogo poselennya Dzherash zaznav masshtabnih rujnuvan a vcilili meshkanci perevazhno polishili jogo Viglyad ruyin Gerasi u pershij chverti 20 stolittya U 1121 roci v epohu hrestovih pohodiv stvorena musulmanami na osnovi starodavnogo Hramu Artemidi fortecya bula vzyata shturmom vijskami yerusalimskogo korolya Balduyina II Nevdovzi pislya cogo arabskij geograf Yakut podorozhuvav cherez Dzherash ta pobachiv tut lishe pole ruyin Hristiyanskij mandrivnik XII stolittya Vilgelm Tirskij vidznachav sho ruyini Dzherashu polisheni vzhe davno V period vladaryuvannya mamelyukiv na misci kolishnogo mista vidznachena nayavnist pevnih meshkanciv prote pislya XVI stolittya cya teritoriya znov povnistyu spustila U pidsumku ruyini Gerasi viyavilos pohovanim pid selevimi potokami viklikanimi trivalimi zlivami Vtim same ce vryatuvalo jogo zalishki vid rozorennya ta zbereglo yih pid tovsheyu zemli ta pisku do nashih dniv Pochatok vidbudovi Dzherashu pripav na kinec 19 stolittya koli tut oselilis vtikachi z Kavkazu cherkesi kotri zasnuvali svoye poselennya na misci shidnoyi chastini kolishnogo mista Yak naslidok cya polovina Gerasi viyavilasya nedostupna dlya pochatih u 1925 roci arheologichnih rozkopok V Dzherashi isnuyut pobudovani cherkesami mechet ta stara budivlya shkoli a takozh diyut torgovi ryadi sho nalezhat nashadkam tih pereselenciv Same cherkesi prinesli tradiciyu ustanovki v budinkah Dzherasha pechej z dimohodami Turistichnij DzherashSporudi Zberezheni do nashih dniv ruyini Gerasi ye odnim z najbilsh vrazhayuchih vzirciv antichnogo mista Sered jogo pam yatok mozhna nazvati propileyi Hramu Artemidi ta sam Hram Artemidi nimfej monumentalnij fontan Ovalnu ploshu ta vulici z kolonami Hram Zevsa Arku Adriana tetrapilon dvorik z fontanom ta bagato inshih Vid vizantijskoyi epohi zalishilisya 18 cerkov bilshist z yakih iz mozayichnoyu pidlogoyu Zbereglisya i veliki dilyanki miskoyi stini z chotirma vorotami Dzherashskij arheologichnij muzej U muzejnij ekspoziciyi predstavleni znahidki zrobleni v Dzherashi ta okolicyah Kolekciya vidobrazhaye vsi arheologichni epohi regionu vid neolitu do mamlyukskogo chasu keramika sklo virobi z metalu moneti a takozh dorogocinni kameni figurki i statuetki kam yani ta marmurovi vivtari mozayiki V sadu rozmisheni marmurovi statuyi i kam yani sarkofagi Vistavi dlya turistiv Na ipodromi dovzhina 244 m shirina 52 m yakij kolis mig vmistiti 15 tisyach osib vlashtovuyutsya platni vistavi Rimske vijskove mistectvo i gonki na kolisnicyah 45 legioneriv kotri demonstruyut bojovu pidgotovku 10 gladiatoriv sho b yutsya na smert tosho Pershij riven sceni Pivdennogo teatru buv vidrestavrovanij i sogodni vikoristovuyetsya dlya vistav Zavdyaki divovizhnij akustici zvuk z centru orhestri sceni chuti na najdalshih ryadah Festivali Shorichnogo naprikinci lipnya pochatku serpnya v Dzherashi provoditsya festival de vistupayut miscevi i zarubizhni grupi i populyarni vikonavci prohodyat baletni teatralni ta operni vistavi yarmarki remesel Vse ce vidbuvayetsya na tli yaskravo osvitlenih ruyin starodavnogo mista TransportCherez Dzherash prohodit suchasna avtostrada yaka pov yazuye Amman z pivnichnoyu mezheyu korolivstva i vede dali do Siriyi Vid Ammana do Dzherasha mozhna distatisya vsogo za 40 hvilin na vlasnomu avto Vidomi meshkanciU Dzherashi narodivsya prem yer ministr Jordaniyi Mudar Badran GalereyaOvalnij forum Pivdenni vorota Pivnichnij teatr Kardo Maksimus Pivdennij teatr Ipodrom Lipnina Pivnichnij Tetrapilon Pivnichnij Tetrapilon Mozayika na hristiyanskij cerkvi KoloniPrimitki angl Fallingrain Global Gazetteer Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 15 sichnya 2014 Ancient History Encyclopedia angl Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019 webcache googleusercontent com Arhiv originalu za 6 sichnya 2021 Procitovano 22 zhovtnya 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzherash Dzherash u Vikimandrah BiblePlaces com 21 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Jerash city 17 zhovtnya 2015 u Wayback Machine facebook A brief history and some photographs 20 lyutogo 2003 u Wayback Machine 360 degrees panorama of Jerash 3 serpnya 2019 u Wayback Machine Over 230 pictures of the ancient site 21 grudnya 2016 u Wayback Machine Jerash on Jordanian Postage Stamps 27 veresnya 2020 u Wayback Machine The Mosaics of Jerash 23 bereznya 2019 u Wayback Machine Photos Jerash at Pasaporteblog com 22 veresnya 2020 u Wayback Machine isp Jerash Gerasa 6 sichnya 2019 u Wayback Machine photo gallery Brown J E Meyers R Talbert T Elliott S Gillies Pleiades Arhiv originalu za 6 kvitnya 2018 Procitovano 8 bereznya 2012 Ce nezavershena stattya z geografiyi Jordaniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi