Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Детектор гравітаційних хвиль гравітаційний телескоп пристрій призначений для реєстрації гравітаційних хвиль З 1960 х рок

Детектор гравітаційних хвиль

Детектор гравітаційних хвиль

Детектор гравітаційних хвиль (гравітаційний телескоп) — пристрій, призначений для реєстрації гравітаційних хвиль. З 1960-х років створювалися і постійно вдосконалювалися різні види детекторів гравітаційних хвиль. Сучасне покоління детекторів досягло необхідної чутливості для виявлення гравітаційних хвиль від астрономічних джерел, таким чином започаткувавши гравітаційно-хвильову астрономію.

Перше пряме спостереження гравітаційних хвиль було здійснено у вересні 2015 року обсерваторіями LIGO, виявивши гравітаційні хвилі з довжиною хвилі в кілька тисяч кілометрів від подвійної чорної діри зоряної маси. У червні 2023 року чотири колаборації масивів таймінгу пульсарів представили перші переконливі докази гравітаційно-хвильового фону із довжиною хвилі в світлові роки, скоріш за все, від багатьох подвійних надмасивних чорних дір.

Типи детекторів

Безпосереднє виявлення гравітаційних хвиль ускладнюється надзвичайно малим ефектом, який хвилі справляють на детектор. Амплітуда сферичної хвилі зменшується як обернено пропорційно відстані від джерела. Таким чином, хвилі навіть від таких високоенергійних подій, як злиття чорних дір, досягаючи Землі, зменшуються до дуже малої амплітуди.

Резонансні детектори

Найбільш поширені два типи детекторів гравітаційних хвиль. Один з типів, вперше реалізований Джозефом Вебером (Мерілендський університет) в 1967, являє собою гравітаційну антену — як правило, це металева масивна болванка, охолоджена до низької температури. Розміри детектора при падінні на нього гравітаційної хвилі змінюються, і якщо частота хвилі збігається з резонансною частотою антени, амплітуда коливань антени може стати настільки великою, що коливання можна детектувати. У піонерському експерименті Вебера антена являла собою алюмінієвий циліндр довжиною 2 м і діаметром 1 м, підвішений на сталевих тросах; резонансна частота антени становила 1660 Гц, амплітудна чутливість п'єзодатчиків — 10-16 м. Вебер використовував два детектора, які працювали на збіги, і повідомив про виявлення сигналу, джерелом якого з найбільшою ймовірністю був центр Галактики. Однак незалежні експерименти не підтвердили спостережень Вебера. З діючих останнім часом детекторів за таким принципом працює сферична антена (Лейденський університет, Голландія), а також антени ALLEGRO, AURIGA, та .

Лазерні інтерферометри

Схема лазерного інтеферометра

В іншому типі експериментів з детектування гравітаційних хвиль вимірюється зміна відстані між двома пробними масами за допомогою лазерного інтерферометра Майкельсона. У двох довгих (довжиною в кілька сот метрів або навіть кілометрів) перпендикулярних один одному вакуумних камерах підвішуються дзеркала. Лазерний промінь розщеплюється, йде по обох камерах, відбивається від дзеркал, повертається назад та знову з'єднується. У «спокійному» стані довжини підібрані так, що ці два промені після з'єднання в напівпрозорому дзеркалі гасять один одного (деструктивно інтерферують), і освітленість фотодетектора виявляється нульовою. Але варто лише якомусь із дзеркал зміститися на мікроскопічну відстань (причому йдеться про відстань на порядки менше світлової хвилі — тисячні частки розміру атомного ядра), як компенсація двох променів стане неповною та фотодетектор вловить світло.

Останнім часом гравітаційні телескопи такого типу працюють в рамках американо-австралійського проекту LIGO (найбільш чутливий), німецько-англійського GEO600, японського TAMA-300 та франко-італійського VIRGO.

Масиви таймінгу пульсарів

Докладніше: Масив таймінгу пульсарів

Інший підхід до виявлення гравітаційних хвиль використовується масивами таймінгу пульсарів, такими як EPTA, NANOGrav і Parkes Pulsar Timing Array. Ці проєкти намагаються виявляти гравітаційні хвилі за їхнім впливом на сигнали від масиву з 20–50 добре відомих мілісекундних пульсарів. Коли гравітаційна хвиля стискає простір в одному напрямку і розширює в іншому, час прибуття сигналів пульсарів з цих напрямків зміщується. Вивчаючи набір пульсарів по всьому небу, ці масиви здатні виявляти гравітаційні на частотах порядку наногерц. Сигнали на таких частотах можуть випромінюватись, наприклад, подвійними надмасивними чорними дірами.

У червні 2023 року чотири вищезгадані колаборації масивів таймінгу пульсарів представили незалежні, але подібні докази гравітаційно-хвильового фону наногерцевих гравітаційних хвиль. Джерело цього фону поки не вдалося визначити.

Пошук проявів гравітаційних хвиль в реліктовому випромінюванні

image
Телескоп BICEP2 (праворуч, на даху) на станції Амундсен-Скотт на Південному полюсі

Реліктове випромінювання може містити відбиток гравітаційних хвиль з дуже раннього Всесвіту. Поляризація реліктового випромінювання може бути розділена на дві складові, які називаються E-модами та B-модами, по аналогії з електростатикою, де електричне поле (E) має нульовий ротор, а магнітне поле (B) має нульову дивергенцію. E-моди можуть бути створені багатьма різними процесами, але B-моди можуть бути створені лише за допомогою гравітаційного лінзування, гравітаційних хвиль або розсіювання на космічному пилу.

17 березня 2014 року астрономи з Гарвард-Смітсонівського астрофізичного центру оголосили про виявлення відбитків гравітаційних хвиль у реліктовому випромінюванні за допомогою інструменту BICEP2. Це відкриття могло б підтвердити моделі інфляції та Великого вибуху. Однак 19 червня і 19 вересня 2014 року було повідомлено про зниження рівня довіри до отриманих результатів. Нарешті, 30 січня 2015 року Європейське космічне агентство оголосило, що сигнал можна повністю пояснити пилом в Чумацькому Шляху.

Нові конструкції детекторів

Детектор з левітуючим сенсором (Levitated Sensor Detector) — запропонований детектор гравітаційних хвиль на частотах 10-300 кГц, які могли б походити від первинних чорних дір. Він має використовувати діелектричні частинки, які левітують в оптичній порожнині під дією світлового тиску.

(torsion-bar antenna, TOBA) — це запропонована конструкція, що складається з двох довгих тонких брусків, підвішених хрестоподібно у вигляді обертального маятника, в якому диференціальний кут чутливий до приливних сил гравітаційної хвилі.

З початку 2000-х розробляються детектори на основі хвиль матерії (атомні інтерферометри). Атомна інтерферометрія може розширити діапазон детектування гравітаційних хвиль на інфразвукову область (10 мГц – 10 Гц), в якій поточні наземні детектори обмежені низькочастотним гравітаційним шумом. У 2018 році в підземній лабараторії LSBB (Рюстрель, Франція) розпочато будівництво демонстраційного проєкту під назвою «Інтерферометрична гравітаційна антена на основі хвильового лазера» (Matter wave laser based Interferometer Gravitation Antenna, MIGA).

Список детекторів гравітаційних хвиль

image
Криві шуму для кількох детекторів в залежності від частоти. Також показані характерна величина сигналів від потенційних астрофізичних джерел. Для виявлення характерна деформація сигналу повинна бути вищою за криву шуму

Резонансні детектори

Інтерферометри

Примітки

  1. Conover, Emily (15 September 2023). Scientists have two ways to spot gravitational waves. Here are some other ideas. sciencenews.org. Процитовано 17 September 2023. Just as light comes in a spectrum, or a variety of wavelengths, so do gravitational waves. Different wavelengths point to different types of cosmic origins and require different flavors of detectors.
  2. Whitcomb, S.E., Precision Laser Interferometry in the LIGO Project, Proceedings of the International Symposium on Modern Problems in Laser Physics, 27 August – 3 September 1995, Novosibirsk, LIGO Publication P950007-01-R
  3. Janssen, G. H.; Stappers, B. W.; Kramer, M.; Purver, M.; Jessner, A.; Cognard, I.; Bassa, C.; Wang, Z.; Cumming, A. (2008). European Pulsar Timing Array. AIP Conference Proceedings (Submitted manuscript). 983: 633—635. Bibcode:2008AIPC..983..633J. doi:10.1063/1.2900317.
  4. North American Nanohertz Observatory for Gravitational Waves. www.nanograv.org. Процитовано 8 May 2020.
  5. PPTA Wiki. www.atnf.csiro.au. Процитовано 8 May 2020.
  6. Hobbs, G. B.; Bailes, M.; Bhat, N. D. R.; Burke-Spolaor, S.; Champion, D. J.; Coles, W.; Hotan, A.; Jenet, F. та ін. (2008). Gravitational wave detection using pulsars: status of the Parkes Pulsar Timing Array project. Publications of the Astronomical Society of Australia. 26 (2): 103—109. arXiv:0812.2721. Bibcode:2009PASA...26..103H. doi:10.1071/AS08023.
  7. Reardon, Daniel J.; Zic, Andrew; Shannon, Ryan M.; Hobbs, George B.; Bailes, Matthew; Di Marco, Valentina; Kapur, Agastya; Rogers, Axl F.; Thrane, Eric (29 червня 2023). Search for an Isotropic Gravitational-wave Background with the Parkes Pulsar Timing Array. The Astrophysical Journal Letters. 951 (1): L6. arXiv:2306.16215. Bibcode:2023ApJ...951L...6R. doi:10.3847/2041-8213/acdd02. ISSN 2041-8205.
  8. Agazie, Gabriella; Anumarlapudi, Akash; Archibald, Anne M.; Arzoumanian, Zaven; Baker, Paul T.; Bécsy, Bence; Blecha, Laura; Brazier, Adam; Brook, Paul R. (June 2023). The NANOGrav 15 yr Data Set: Evidence for a Gravitational-wave Background. The Astrophysical Journal Letters (англ.). 951 (1): L8. arXiv:2306.16213. Bibcode:2023ApJ...951L...8A. doi:10.3847/2041-8213/acdac6. ISSN 2041-8205.
  9. Antoniadis, J. (28 June 2023). The second data release from the European Pulsar Timing Array. Astronomy & Astrophysics. 678: A50. arXiv:2306.16214. doi:10.1051/0004-6361/202346844.
  10. Xu, Heng; Chen, Siyuan; Guo, Yanjun; Jiang, Jinchen; Wang, Bojun; Xu, Jiangwei; Xue, Zihan; Nicolas Caballero, R.; Yuan, Jianping (29 червня 2023). Searching for the Nano-Hertz Stochastic Gravitational Wave Background with the Chinese Pulsar Timing Array Data Release I. Research in Astronomy and Astrophysics. 23 (7): 075024. arXiv:2306.16216. Bibcode:2023RAA....23g5024X. doi:10.1088/1674-4527/acdfa5. ISSN 1674-4527.
  11. Staff (17 March 2014). BICEP2 2014 Results Release. National Science Foundation. Процитовано 18 March 2014.
  12. Clavin, Whitney (17 March 2014). NASA Technology Views Birth of the Universe. NASA. Процитовано 17 March 2014.
  13. (17 March 2014). Detection of Waves in Space Buttresses Landmark Theory of Big Bang. The New York Times. Процитовано 17 March 2014.
  14. (24 March 2014). Ripples From the Big Bang. The New York Times. Процитовано 24 March 2014.
  15. (19 June 2014). Astronomers Hedge on Big Bang Detection Claim. The New York Times. Процитовано 20 June 2014.
  16. Amos, Jonathan (19 June 2014). Cosmic inflation: Confidence lowered for Big Bang signal. BBC News. Процитовано 20 June 2014.
  17. Ade, P.A.R. та ін. (19 June 2014). Detection of B-Mode Polarization at Degree Angular Scales by BICEP2. Physical Review Letters. 112 (24): 241101. arXiv:1403.3985. Bibcode:2014PhRvL.112x1101B. doi:10.1103/PhysRevLett.112.241101. PMID 24996078.
  18. Planck Collaboration Team (2016). Planck intermediate results. XXX. The angular power spectrum of polarized dust emission at intermediate and high Galactic latitudes. Astronomy & Astrophysics. 586: A133. arXiv:1409.5738. Bibcode:2016A&A...586A.133P. doi:10.1051/0004-6361/201425034.
  19. (22 September 2014). Study Confirms Criticism of Big Bang Finding. The New York Times. Процитовано 22 September 2014.
  20. Cowen, Ron (30 January 2015). Gravitational waves discovery now officially dead. Nature. doi:10.1038/nature.2015.16830.
  21. Northwestern leads effort to detect new types of cosmic events. 16 July 2019.
  22. . Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 19 July 2019.
  23. Chiao, R.Y. (2004). Towards MIGO, the matter-wave interferometric gravitational-wave observatory, and the intersection of quantum mechanics with general relativity. J. Mod. Opt. 51 (6–7): 861—99. arXiv:gr-qc/0312096. Bibcode:2004JMOp...51..861C. doi:10.1080/09500340408233603.
  24. University, Stanford (25 вересня 2019). A different kind of gravitational wave detector. Stanford News (англ.). Процитовано 26 листопада 2020.
  25. Geiger, Remi (2017). Future Gravitational Wave Detectors Based on Atom Interferometry. An Overview of Gravitational Waves. с. 285—313. arXiv:1611.09911. doi:10.1142/9789813141766_0008. ISBN .
  26. Bender, Peter L. (2011). Comment on "Atomic gravitational wave interferometric sensor". Physical Review D. 84 (2): 028101. Bibcode:2011PhRvD..84b8101B. doi:10.1103/PhysRevD.84.028101.
  27. Johnson, David Marvin Slaughter (2011). AGIS-LEO. Long Baseline Atom Interferometry. Stanford University. с. 41—98.
  28. Chaibi, W. (2016). Low frequency gravitational wave detection with ground-based atom interferometer arrays. Phys. Rev. D. 93 (2): 021101(R). arXiv:1601.00417. Bibcode:2016PhRvD..93b1101C. doi:10.1103/PhysRevD.93.021101.
  29. Canuel, B. (2018). Exploring gravity with the MIGA large scale atom interferometer. Scientific Reports. 8 (1): 14064. arXiv:1703.02490. Bibcode:2018NatSR...814064C. doi:10.1038/s41598-018-32165-z. PMC 6138683. PMID 30218107.
  30. Moore, Christopher; Cole, Robert; Berry, Christopher (19 July 2013). . Архів оригіналу за 16 April 2014. Процитовано 17 April 2014.
  31. Aguiar, Odylio Denys (22 грудня 2010). Past, present and future of the Resonant-Mass gravitational wave detectors. Research in Astronomy and Astrophysics (англ.). 11 (1): 1—42. arXiv:1009.1138. doi:10.1088/1674-4527/11/1/001. ISSN 1674-4527.
  32. . www.geo600.org. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 18 September 2019.
  33. Harry, Gregory M. (February 2012). Second generation gravitational wave detectors. The Twelfth Marcel Grossmann Meeting (англ.). UNESCO Headquarters, Paris, France: WORLD SCIENTIFIC. с. 628—644. doi:10.1142/9789814374552_0032. ISBN .
  34. Bhattacharya, Papiya (25 March 2016). India's LIGO Detector Has the Money it Needs, a Site in Sight, and a Completion Date Too. The Wire (брит.). Процитовано 16 June 2016.

Література

  • Cosimo Bambi, Stavros Katsanevas, Konstantinos D. Kokkotas. Handbook of Gravitational Wave Astronomy. — Springer, 2022. — 1899 с. — (Springer Nature Reference) — .
  • Nils Andersson. Gravitational-Wave Astronomy: Exploring the Dark Side of the Universe. — Oxford University Press, 2019. — 688 с. — (Oxford Graduate Texts) — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Detektor gravitacijnih hvil gravitacijnij teleskop pristrij priznachenij dlya reyestraciyi gravitacijnih hvil Z 1960 h rokiv stvoryuvalisya i postijno vdoskonalyuvalisya rizni vidi detektoriv gravitacijnih hvil Suchasne pokolinnya detektoriv dosyaglo neobhidnoyi chutlivosti dlya viyavlennya gravitacijnih hvil vid astronomichnih dzherel takim chinom zapochatkuvavshi gravitacijno hvilovu astronomiyu Pershe pryame sposterezhennya gravitacijnih hvil bulo zdijsneno u veresni 2015 roku observatoriyami LIGO viyavivshi gravitacijni hvili z dovzhinoyu hvili v kilka tisyach kilometriv vid podvijnoyi chornoyi diri zoryanoyi masi U chervni 2023 roku chotiri kolaboraciyi masiviv tajmingu pulsariv predstavili pershi perekonlivi dokazi gravitacijno hvilovogo fonu iz dovzhinoyu hvili v svitlovi roki skorish za vse vid bagatoh podvijnih nadmasivnih chornih dir Tipi detektorivBezposerednye viyavlennya gravitacijnih hvil uskladnyuyetsya nadzvichajno malim efektom yakij hvili spravlyayut na detektor Amplituda sferichnoyi hvili zmenshuyetsya yak oberneno proporcijno vidstani vid dzherela Takim chinom hvili navit vid takih visokoenergijnih podij yak zlittya chornih dir dosyagayuchi Zemli zmenshuyutsya do duzhe maloyi amplitudi Rezonansni detektori Najbilsh poshireni dva tipi detektoriv gravitacijnih hvil Odin z tipiv vpershe realizovanij Dzhozefom Veberom Merilendskij universitet v 1967 yavlyaye soboyu gravitacijnu antenu yak pravilo ce metaleva masivna bolvanka oholodzhena do nizkoyi temperaturi Rozmiri detektora pri padinni na nogo gravitacijnoyi hvili zminyuyutsya i yaksho chastota hvili zbigayetsya z rezonansnoyu chastotoyu anteni amplituda kolivan anteni mozhe stati nastilki velikoyu sho kolivannya mozhna detektuvati U pionerskomu eksperimenti Vebera antena yavlyala soboyu alyuminiyevij cilindr dovzhinoyu 2 m i diametrom 1 m pidvishenij na stalevih trosah rezonansna chastota anteni stanovila 1660 Gc amplitudna chutlivist p yezodatchikiv 10 16 m Veber vikoristovuvav dva detektora yaki pracyuvali na zbigi i povidomiv pro viyavlennya signalu dzherelom yakogo z najbilshoyu jmovirnistyu buv centr Galaktiki Odnak nezalezhni eksperimenti ne pidtverdili sposterezhen Vebera Z diyuchih ostannim chasom detektoriv za takim principom pracyuye sferichna antena Lejdenskij universitet Gollandiya a takozh anteni ALLEGRO AURIGA ta Lazerni interferometri Shema lazernogo inteferometra V inshomu tipi eksperimentiv z detektuvannya gravitacijnih hvil vimiryuyetsya zmina vidstani mizh dvoma probnimi masami za dopomogoyu lazernogo interferometra Majkelsona U dvoh dovgih dovzhinoyu v kilka sot metriv abo navit kilometriv perpendikulyarnih odin odnomu vakuumnih kamerah pidvishuyutsya dzerkala Lazernij promin rozsheplyuyetsya jde po oboh kamerah vidbivayetsya vid dzerkal povertayetsya nazad ta znovu z yednuyetsya U spokijnomu stani dovzhini pidibrani tak sho ci dva promeni pislya z yednannya v napivprozoromu dzerkali gasyat odin odnogo destruktivno interferuyut i osvitlenist fotodetektora viyavlyayetsya nulovoyu Ale varto lishe yakomus iz dzerkal zmistitisya na mikroskopichnu vidstan prichomu jdetsya pro vidstan na poryadki menshe svitlovoyi hvili tisyachni chastki rozmiru atomnogo yadra yak kompensaciya dvoh promeniv stane nepovnoyu ta fotodetektor vlovit svitlo Ostannim chasom gravitacijni teleskopi takogo tipu pracyuyut v ramkah amerikano avstralijskogo proektu LIGO najbilsh chutlivij nimecko anglijskogo GEO600 yaponskogo TAMA 300 ta franko italijskogo VIRGO Masivi tajmingu pulsariv Dokladnishe Masiv tajmingu pulsariv Inshij pidhid do viyavlennya gravitacijnih hvil vikoristovuyetsya masivami tajmingu pulsariv takimi yak EPTA NANOGrav i Parkes Pulsar Timing Array Ci proyekti namagayutsya viyavlyati gravitacijni hvili za yihnim vplivom na signali vid masivu z 20 50 dobre vidomih milisekundnih pulsariv Koli gravitacijna hvilya stiskaye prostir v odnomu napryamku i rozshiryuye v inshomu chas pributtya signaliv pulsariv z cih napryamkiv zmishuyetsya Vivchayuchi nabir pulsariv po vsomu nebu ci masivi zdatni viyavlyati gravitacijni na chastotah poryadku nanogerc Signali na takih chastotah mozhut viprominyuvatis napriklad podvijnimi nadmasivnimi chornimi dirami U chervni 2023 roku chotiri vishezgadani kolaboraciyi masiviv tajmingu pulsariv predstavili nezalezhni ale podibni dokazi gravitacijno hvilovogo fonu nanogercevih gravitacijnih hvil Dzherelo cogo fonu poki ne vdalosya viznachiti Poshuk proyaviv gravitacijnih hvil v reliktovomu viprominyuvanni Teleskop BICEP2 pravoruch na dahu na stanciyi Amundsen Skott na Pivdennomu polyusi Reliktove viprominyuvannya mozhe mistiti vidbitok gravitacijnih hvil z duzhe rannogo Vsesvitu Polyarizaciya reliktovogo viprominyuvannya mozhe buti rozdilena na dvi skladovi yaki nazivayutsya E modami ta B modami po analogiyi z elektrostatikoyu de elektrichne pole E maye nulovij rotor a magnitne pole B maye nulovu divergenciyu E modi mozhut buti stvoreni bagatma riznimi procesami ale B modi mozhut buti stvoreni lishe za dopomogoyu gravitacijnogo linzuvannya gravitacijnih hvil abo rozsiyuvannya na kosmichnomu pilu 17 bereznya 2014 roku astronomi z Garvard Smitsonivskogo astrofizichnogo centru ogolosili pro viyavlennya vidbitkiv gravitacijnih hvil u reliktovomu viprominyuvanni za dopomogoyu instrumentu BICEP2 Ce vidkrittya moglo b pidtverditi modeli inflyaciyi ta Velikogo vibuhu Odnak 19 chervnya i 19 veresnya 2014 roku bulo povidomleno pro znizhennya rivnya doviri do otrimanih rezultativ Nareshti 30 sichnya 2015 roku Yevropejske kosmichne agentstvo ogolosilo sho signal mozhna povnistyu poyasniti pilom v Chumackomu Shlyahu Novi konstrukciyi detektoriv Detektor z levituyuchim sensorom Levitated Sensor Detector zaproponovanij detektor gravitacijnih hvil na chastotah 10 300 kGc yaki mogli b pohoditi vid pervinnih chornih dir Vin maye vikoristovuvati dielektrichni chastinki yaki levituyut v optichnij porozhnini pid diyeyu svitlovogo tisku torsion bar antenna TOBA ce zaproponovana konstrukciya sho skladayetsya z dvoh dovgih tonkih bruskiv pidvishenih hrestopodibno u viglyadi obertalnogo mayatnika v yakomu diferencialnij kut chutlivij do prilivnih sil gravitacijnoyi hvili Z pochatku 2000 h rozroblyayutsya detektori na osnovi hvil materiyi atomni interferometri Atomna interferometriya mozhe rozshiriti diapazon detektuvannya gravitacijnih hvil na infrazvukovu oblast 10 mGc 10 Gc v yakij potochni nazemni detektori obmezheni nizkochastotnim gravitacijnim shumom U 2018 roci v pidzemnij labaratoriyi LSBB Ryustrel Franciya rozpochato budivnictvo demonstracijnogo proyektu pid nazvoyu Interferometrichna gravitacijna antena na osnovi hvilovogo lazera Matter wave laser based Interferometer Gravitation Antenna MIGA Spisok detektoriv gravitacijnih hvilKrivi shumu dlya kilkoh detektoriv v zalezhnosti vid chastoti Takozh pokazani harakterna velichina signaliv vid potencijnih astrofizichnih dzherel Dlya viyavlennya harakterna deformaciya signalu povinna buti vishoyu za krivu shumuRezonansni detektori Pershe pokolinnyaBruski Vebera 1960 80 ti Druge pokolinnya CERN 1985 Rim 1980 ti roki Fraskati 1990 Allegro Baton Ruzh 1991 2008 NIOBE Pert 1993 Rim 1995 AURIGA Paduya 1997 Tretye pokolinnya Mario Shenberg San Paulu 2003 MiniGrail Lejden 2003 Interferometri Pershe pokolinnya 1995 TAMA 300 1995 GEO600 2002 LIGO 2006 CLIO 2007 Virgo Druge pokolinnya 2010 GEO High Frequency 2015 Advanced LIGO 2016 Advanced Virgo 2019 KAGRA LCGT 2023 INDIGO zakritij AIGO Tretye pokolinnya 2030 ti en 2030 ti Cosmic Explorer Kosmichni 2035 TyanCin 2034 Lazerna interferometrichna kosmichna antena LISA Pathfinder 2030 ti DECIGO 2030 ti en PrimitkiConover Emily 15 September 2023 Scientists have two ways to spot gravitational waves Here are some other ideas sciencenews org Procitovano 17 September 2023 Just as light comes in a spectrum or a variety of wavelengths so do gravitational waves Different wavelengths point to different types of cosmic origins and require different flavors of detectors Whitcomb S E Precision Laser Interferometry in the LIGO Project Proceedings of the International Symposium on Modern Problems in Laser Physics 27 August 3 September 1995 Novosibirsk LIGO Publication P950007 01 R Janssen G H Stappers B W Kramer M Purver M Jessner A Cognard I Bassa C Wang Z Cumming A 2008 European Pulsar Timing Array AIP Conference Proceedings Submitted manuscript 983 633 635 Bibcode 2008AIPC 983 633J doi 10 1063 1 2900317 North American Nanohertz Observatory for Gravitational Waves www nanograv org Procitovano 8 May 2020 PPTA Wiki www atnf csiro au Procitovano 8 May 2020 Hobbs G B Bailes M Bhat N D R Burke Spolaor S Champion D J Coles W Hotan A Jenet F ta in 2008 Gravitational wave detection using pulsars status of the Parkes Pulsar Timing Array project Publications of the Astronomical Society of Australia 26 2 103 109 arXiv 0812 2721 Bibcode 2009PASA 26 103H doi 10 1071 AS08023 Reardon Daniel J Zic Andrew Shannon Ryan M Hobbs George B Bailes Matthew Di Marco Valentina Kapur Agastya Rogers Axl F Thrane Eric 29 chervnya 2023 Search for an Isotropic Gravitational wave Background with the Parkes Pulsar Timing Array The Astrophysical Journal Letters 951 1 L6 arXiv 2306 16215 Bibcode 2023ApJ 951L 6R doi 10 3847 2041 8213 acdd02 ISSN 2041 8205 Agazie Gabriella Anumarlapudi Akash Archibald Anne M Arzoumanian Zaven Baker Paul T Becsy Bence Blecha Laura Brazier Adam Brook Paul R June 2023 The NANOGrav 15 yr Data Set Evidence for a Gravitational wave Background The Astrophysical Journal Letters angl 951 1 L8 arXiv 2306 16213 Bibcode 2023ApJ 951L 8A doi 10 3847 2041 8213 acdac6 ISSN 2041 8205 Antoniadis J 28 June 2023 The second data release from the European Pulsar Timing Array Astronomy amp Astrophysics 678 A50 arXiv 2306 16214 doi 10 1051 0004 6361 202346844 Xu Heng Chen Siyuan Guo Yanjun Jiang Jinchen Wang Bojun Xu Jiangwei Xue Zihan Nicolas Caballero R Yuan Jianping 29 chervnya 2023 Searching for the Nano Hertz Stochastic Gravitational Wave Background with the Chinese Pulsar Timing Array Data Release I Research in Astronomy and Astrophysics 23 7 075024 arXiv 2306 16216 Bibcode 2023RAA 23g5024X doi 10 1088 1674 4527 acdfa5 ISSN 1674 4527 Staff 17 March 2014 BICEP2 2014 Results Release National Science Foundation Procitovano 18 March 2014 Clavin Whitney 17 March 2014 NASA Technology Views Birth of the Universe NASA Procitovano 17 March 2014 17 March 2014 Detection of Waves in Space Buttresses Landmark Theory of Big Bang The New York Times Procitovano 17 March 2014 24 March 2014 Ripples From the Big Bang The New York Times Procitovano 24 March 2014 19 June 2014 Astronomers Hedge on Big Bang Detection Claim The New York Times Procitovano 20 June 2014 Amos Jonathan 19 June 2014 Cosmic inflation Confidence lowered for Big Bang signal BBC News Procitovano 20 June 2014 Ade P A R ta in 19 June 2014 Detection of B Mode Polarization at Degree Angular Scales by BICEP2 Physical Review Letters 112 24 241101 arXiv 1403 3985 Bibcode 2014PhRvL 112x1101B doi 10 1103 PhysRevLett 112 241101 PMID 24996078 Planck Collaboration Team 2016 Planck intermediate results XXX The angular power spectrum of polarized dust emission at intermediate and high Galactic latitudes Astronomy amp Astrophysics 586 A133 arXiv 1409 5738 Bibcode 2016A amp A 586A 133P doi 10 1051 0004 6361 201425034 22 September 2014 Study Confirms Criticism of Big Bang Finding The New York Times Procitovano 22 September 2014 Cowen Ron 30 January 2015 Gravitational waves discovery now officially dead Nature doi 10 1038 nature 2015 16830 Northwestern leads effort to detect new types of cosmic events 16 July 2019 Arhiv originalu za 20 lipnya 2019 Procitovano 19 July 2019 Chiao R Y 2004 Towards MIGO the matter wave interferometric gravitational wave observatory and the intersection of quantum mechanics with general relativity J Mod Opt 51 6 7 861 99 arXiv gr qc 0312096 Bibcode 2004JMOp 51 861C doi 10 1080 09500340408233603 University Stanford 25 veresnya 2019 A different kind of gravitational wave detector Stanford News angl Procitovano 26 listopada 2020 Geiger Remi 2017 Future Gravitational Wave Detectors Based on Atom Interferometry An Overview of Gravitational Waves s 285 313 arXiv 1611 09911 doi 10 1142 9789813141766 0008 ISBN 978 981 314 175 9 Bender Peter L 2011 Comment on Atomic gravitational wave interferometric sensor Physical Review D 84 2 028101 Bibcode 2011PhRvD 84b8101B doi 10 1103 PhysRevD 84 028101 Johnson David Marvin Slaughter 2011 AGIS LEO Long Baseline Atom Interferometry Stanford University s 41 98 Chaibi W 2016 Low frequency gravitational wave detection with ground based atom interferometer arrays Phys Rev D 93 2 021101 R arXiv 1601 00417 Bibcode 2016PhRvD 93b1101C doi 10 1103 PhysRevD 93 021101 Canuel B 2018 Exploring gravity with the MIGA large scale atom interferometer Scientific Reports 8 1 14064 arXiv 1703 02490 Bibcode 2018NatSR 814064C doi 10 1038 s41598 018 32165 z PMC 6138683 PMID 30218107 Moore Christopher Cole Robert Berry Christopher 19 July 2013 Arhiv originalu za 16 April 2014 Procitovano 17 April 2014 Aguiar Odylio Denys 22 grudnya 2010 Past present and future of the Resonant Mass gravitational wave detectors Research in Astronomy and Astrophysics angl 11 1 1 42 arXiv 1009 1138 doi 10 1088 1674 4527 11 1 001 ISSN 1674 4527 www geo600 org Arhiv originalu za 15 veresnya 2019 Procitovano 18 September 2019 Harry Gregory M February 2012 Second generation gravitational wave detectors The Twelfth Marcel Grossmann Meeting angl UNESCO Headquarters Paris France WORLD SCIENTIFIC s 628 644 doi 10 1142 9789814374552 0032 ISBN 978 981 4374 51 4 Bhattacharya Papiya 25 March 2016 India s LIGO Detector Has the Money it Needs a Site in Sight and a Completion Date Too The Wire brit Procitovano 16 June 2016 LiteraturaCosimo Bambi Stavros Katsanevas Konstantinos D Kokkotas Handbook of Gravitational Wave Astronomy Springer 2022 1899 s Springer Nature Reference ISBN 9789811643057 Nils Andersson Gravitational Wave Astronomy Exploring the Dark Side of the Universe Oxford University Press 2019 688 s Oxford Graduate Texts ISBN 0198568037

Дата публікації:
Топ