Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (січень 2013) |
За своєю політичною структурою Бразилія є федеральною президентською представницькою демократичною республікою, де главою держави та уряду є президент Бразилії і діє система багатопартійності. Виконавча влада здійснюється урядом. Законодавча влада здійснюється як урядом (зокрема президентом), так і двопалатним Національним Конгресом. Судова влада незалежна від виконавчої та законодавчої влади. Бразилія поділяється на 26 штатів і федеральний округ.
Конституція
Протягом свого існування Бразилія мала сім конституцій:
- Конституція 1824 року — перша бразильська конституція, складена імператором Педру I. Ця конституція описує спадкову надзвичайно централізовану монархію, де право голосу мали тільки землевласники.
- Конституція 1891 року — республіка була проголошена в 1889 році, але нова конституція була обнародувана тільки в 1891. Це федералістська конституція, моделлю для якої була конституція США. Проте, жінкам і громадянам без освіти все ще заборонялося голосувати.
- Конституція 1934 року — коли Жетуліо Варгас прийшов до влади у 1930 році, він відмінив конституцію 1891 року і прийняв нову тільки в 1934, частково щоб залишитися на новий термін. З 1932 року жінкам надано право голосу, що вплинуло на голосування по цій конституції та було закріплено в ній.
- Конституція 1937 року — Жетуліо Варгас використовував загрозу комуністичного повстання як привід для встановлення власної диктатури фашистського типу. Він ввів нову корпоралістську конституцію, моделлю для якої став режим Муссоліні, тим самим створивши так звану «Естадо Ново».
- Конституція 1946 року — після військового перевороту, що скинув Жетуліо Варгаса, Збори прийняли демократичнішу конституцію.
- Конституція 1967 року — після перевороту 1964 року, що скинув , військова диктатура прийняла надконституційний «Інституційний Акт». Ця тоталітарна конституція просто переписувала цей акт.
- Конституція 1988 року — сучасна конституція, прийнята після падіння диктатури.
Сучасна конституція 1988 року була обнародувана 5 жовтня 1988 року, після дворічного процесу написання її з нуля Конституційним Конгресом, обраним в 1986 році. У цілому ця конституція вкриває більше аспектів, ніж переважна більшість конституцій — багато законів інших країн у Бразилії вписані в конституцію, наприклад закони щодо соціального забезпечення і оподаткування. Ця конституція дуже демократична, що є відповіддю на період Військової диктатури, гарантує всі права людини і значно обмежує здатність держави обмежувати свободу, карати образи та регулювати особисте життя мешканців. З іншого боку, вона не надає чітких правил економічного регулювання країни. За наступні роки, особливо починаючи з 1995 року, до конституції було внесено багато поправок, позбавляючись від застарілих або неясних положень та пристосувуючи її до економічних реформ (що досить часто критикується). Станом на березень 2006 року до неї внесено 52 поправки.
Адміністративний поділ
Адміністративно Бразилія поділяється на 26 штатів та Федеральний округ, який містить столицю країни, місто Бразиліа (див. список штатів у статті Адміністративний поділ Бразилії). Штати у свою чергу поділяються на муніципалітети, зараз у країні налічується 5560 муніципалітетів. Бразильські муніципалітети не обов'язково містять лише одне місто, а їх територія дуже сильно варіюється. Штати звичайно об'єднують у п'ять великих регіонів, звичайно для статистичних цілей та для організації судової влади.
За устроєм влади Бразилія — федерація, проте муніципалітети включені як автономні політичні об'єкти, що робить федерацію потрійною: тобто Союз, штати і муніципалітети. Всі штати та муніципалітети мають власні уряди, які обираються у кожній федеральній одиниці незалежно від федерального уряду. Не зважаючи на їх відносну автономію, всі штати та всі муніципалітети мають однакову модель адміністрації (див. нижче), як встановлено Конституцією.
Федеральний уряд не втручається у справи окремих регіональних адміністрацій, хоча і просуває економічне зростання в бідніших регіонах за допомогою призначених для цього державних агентств, таких як Управління для розвитку Північного Сходу (SUDENE, засновано в 1959 році), і Управління для розвитку Амазонського регіону (SUDAM, 1966). SUDENE і SUDAM розподіляють федеральні кошти на проекти розвитку цих регіонів та спостерігають за податковими стимулами з ціллю стимулювати інвестиції в регіони. Проте, політика цих агентств сильно змінюється залежно від федеральної адміністрації, а функції агентств часто частково перекриваються з місцевими урядами.
Федеральні органи влади
Виконавча влада
Федеральна виконавча влада здійснюється перш за все президентом республіки, її , та .
Президент республіки, згідно з конституцією, має дуже великі повноваження, він є як главою держави (тобто представляє Бразилію у міжнародних відносинах), так і главою уряду (тобто має значну виконавчу владу і назначає міністрів). Крім того, президент бере участь у законодавстві шляхом президентських наказів та внесення законів у парламент. Президент обирається всенародним голосуванням по мажоритарній системі терміном на чотири роки, з можливістю одного переобрання. В результаті рішення уряду залежать від політичної орієнтації президента, яку він повинен показувати під час виборчої кампанії.
Глава державної канцелярії (порт. Chefe da Casa Civil) вважається найвищим посадовцем виконавчої гілки влади після президента та віце-президента та є головним помічником президента. Глава державної канцелярії відповідає за спостереження виконання всіх президентських наказів і бюрократичних процедур адміністрації президента. Він також відповідає за переговори з Конгресом і губернаторами штатів. Тому він загалом вважається «другою найвпливовішою людиною в Бразилії».
Міністерства: регулюють всі гілки виконавчої влади. Всі міністри назначаються президентом республіки. Крім того, існує 6 агенцій міністерського рівня: офіс віце-президента, державна канцелярія, генеральний секретаріат, кабінет інституційної безпеки, генеральна прокуратура та центральний банк.
Законодавча влада
Федеральна законодавча влада представлена двопалатним Національним Конгресом (порт. Congresso Nacional), який складається з Федерального Сенату (Senado Federal) і (Câmara dos Deputados).
Верхня палата, Федеральний Сенат, має 81 місце, по три члени від кожного штату або федерального округу, обраних по мажоритарній системі на восьмирічний термін. Третина з них обирається після чотирьохрічного періоду, дві третини після наступного чотирьохрічного періоду.
Нижня палата, Палата Депутатів, має 513 місць, на які депутати обираються за пропорційною системою на чотирьохрічний термін. Місця наділяються штатам пропорційно до їх населення, але кожний штат має мінімум вісім і максимум 70 місць. В результаті маленькі штати мають деяку перевагу.
У Національному конгресі представлені п'ятнадцять політичних партій. Тому що є дуже звичайним для політиків міняти партії, пропорція місць у конгресі, що належить той чи іншій партії, постійно змінюється.
Судова влада
Федеральний Верховний Суд (Supremo Tribunal Federal) — суд вищої інстанції Бразилії. Він складається з 11 членів, висунутих президентом та схвалених Федеральним Сенатом. Суд розглядає випадки, що стосуються президента, Конгресу, судової влади, урядових міністрів, дипломатичні і політичні питання та питання адміністративного поділу країни.
Вищий Суд Правосуддя (Superior Tribunal de Justiça) складається з 33 суддів, також призначених президентом та схвалених Сенатом. Він розглядає випадки, що стосуються губернаторів штатів і Федерального округу, членів судової влади, і державних міністрів.
Територія країни поділяється на п'ять регіонів, кожний з яких містить декілька штатів. Кожний регіон містить федеральний Апеляційний Суд — останню судову інстанцію для суперечок між приватними особами. Кожен регіон, у свою чергу, поділяється на Судові Секції (Seções Judiciárias) з територією, що не обов'язково відповідає територіям штатів. Федеральні судді у цих районах мають справи з випадками, що мають відношення до профспілок, громадських організацій і деяких політичних злочинів. Виборчі суди відповідають за реєстрацію політичних партій і контроль їх фінансів. Вони також вибирають дату виборів та розглядають випадки, що стосуються виборчих злочинів. Трудові суди є посередниками в конфліктах між керівництвом підприємств і працівниками, а військові суди мають юрисдикцію у випадках, що стосуються службовців озброєних сил.
Бразильська судова система часто критикується за неефективність, випадки політичного фаворитизму та корупцію, проте, пропозиції реформ завжди погрузали в довгих дискусіях і не приводили до змін. Постійно крититується і бразильська система виправних установ — у в'язницях часто дуже жорсткі умови, часто трапляються масові спроби втечі та бунти, в результаті яких багато ув'язнених було вбито за останній час.
Штати
Як вже вказувалося, за конституцією 1988 року всі штати мають схожу модель адміністрації, з досить високим ступенем автономії та вибірними і незалежними від центрального уряду губернаторами, парламентами та судами. Штати мають право збирати власні податки та утримувати частину податків, зібраних федеральним урядом. Федеральний округ до 1990-х мав призначеного мера (порт. prefeito), але зараз також має вибірного губернатора.
Виконавча влада штатів
Главою виконавчої влади штатів є губернатор (порт. Governador) та призначені ним секретарі (порт. Secretários). На виборах кожен з 27 губернаторів повинен набрати більш ніж 50 відсотків голосів, при цьому, у випадку необхідності, провидиться другий тур виборів.
Законодавча влада штатів
Законодавча влада штатів здійснюється Законодавчою Асамблеєю (Assembléia Legislativa), яка на відміну від федерального парламенту є однопалатною. Депутати вибираються на чотири роки шляхом подібним до депутатів Палати Депутатів Національного Конгресу, відповідно до пропорційної системи голосування, у якій весь штат вважається одним виборчим округом. Вибори проводяться одночасно з виборами президента і депутатів Конгресу.
Судова влада штатів
Кожний штат, також як і Федеральний округ, складає судовий район. Існують спеціалізовані суди першої інстанції для фамільних та ділових тяжб. Рішення судів першої інстанції зазвичай виносяться одним суддею. Бразильська судова система також використовує суд присяжних у випадку злочинів, здійснених проти людини. Рішення окружних судів можуть бути переглянуті судами другої інстанції.
У кожному штаті Бразилії є один суд другої інстанції, так званий Суд Правосуддя (порт. Tribunal de Justiça). Деякі штати раніше мали Апеляційні суди (порт. Tribunal de Alçada) з дещо іншою юрисдикцією, але зараз у всіх штатах судом вищої інстанції є Суд Правосуддя. Рішення цього суду зазвичай виносять три судді, так званих desembargadores.
Муніципалітети
В Бразилії не має різниці між містами та іншими населеними пунктами, в усіх випадках використовується слово cidade. Різниця між ними може бути зроблена тільки тому, що деякі населені пункти є центрами судових округів (comarca), у такому випадку вони називаються Sedes de Comarca. Окрім цього, тільки розмір і важливість відрізняє один населений пункт від іншого.
Муніципалітет (Município) — територія, що охоплює одну міську область, центр (sede), від якої бере свою назву, і декілька інших міських або сільських областей (distritos). Центр муніципалітету повинен бути найбільшим за населенням містом в його межах, якщо інше місто виростає більше, воно звичайно відділяється від муніципалітету, формуючи ще один.
Муніципалітети користуються відносною автономією: вони можуть мати свою власну конституцію, яка є основним законом (Lei Organica), збирати податки та інші грошові збори, мати муніципальну поліцію (хоча з дуже обмеженими повноваженнями), приймати будь-який інший закон, який не суперечить конституціям штатів та держави, та мати власну символіку (тобто прапор, гімн і герб). Проте, не всі муніципалітети використовують всю повноту цієї автономії. Наприклад, лише декілька муніципалітетів мають місцеві поліцейські сили, деякі з муніципалітетів не збирають податки (щоб привернути інвесторів або нових мешканців) і багато з них не має прапора (хоча всі вони повинні мати герб).
Муніципалітетами управляє вибраний мер (prefeito) і однопалатна Палата Радників (Câmara de Vereadores). У муніципалітетах з більш ніж з 200 тис. мешканців мер повинен бути вибраний більш ніж 50 % голосів виборців. Виконавча влада здійснюється префектурою (Prefeitura).
У Бразилії є муніципалітети дуже різні за площею та населенням. Муніципалітет (Altamira) в штаті Пара має площу 160 тис. км², що більше, ніж площа багатьох країн світу. Декілька муніципалітетів мають понад 1 млн мешканців.
До 1974 Бразилія мала один муніципалітет рівня штату, штат (Guanabara), зараз поглинутий містом Ріо-де-Жанейро.
Федеральний округ — аномальна федеральна одиниця, оскільки він не організований так як муніципалітети, але й не має такого рівня автономії, як штати (хоча й класифікується серед них) і близько пов'язаний з центральною владою. Він вважається єдиним муніципалітетом, та ділиться на центр (безпосередньо місто Бразиліа) і кілька міських районів (так звані міста-супутники). Міста-супутники адміністративно утворюються та управляються безпосередньо губернатором федерального району і не мають дійсної автономії.
Політичні партії
Сучасна система політичних партій Бразилії почала складатися в 1945 році наприкінці ери Варгаса, коли президент Жетуліо Варгас застував Соціал-демократичну і Лейбористську партії для підтримки своєї слабшаючої адміністрації. Ряд інших партій виникли протягом 1950-х і початку 60-х років, але лише деякі з них мали вагомий політичний вплив. , встановлена у 1964 році, згодом відмінила всі політичні партії та замінила їх єдиною урядовою партією, Національним Альянсом Оновлення та відокремленою опозиційною партією, Бразильським Демократичним Рухом. Під час пом'якшення режиму в 1979 році, уряд відмінив ці дві організації і дозволив іншим партіям брати участь у виборах, але все ще з істотними обмеженнями. Після відновлення цивільного уряду в 1985 році, Бразилія знову легалізувала всі політичні партії. У цей час сформувалася дуже фрагментована багатопартійна система. 10 партій з найбільшим числом представників у Палаті Депутатів приведені нижче (детальніше див. ):
Федеральний Сенат | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Голосів | % | Місць | Голосів | % | Всього місць | Обрані в 2006 | |
Робітнича партія (Partido dos Trabalhadores) | 13 989 859 | 15,0 | 83 | 16 222 159 | 19,2 | 11 | 2 |
(Partido do Movimento Democrático Brasileiro) | 13 580 517 | 14,6 | 89 | 10 148 024 | 12,0 | 15 | 4 |
Партія бразильської соціальної демократії (Partido da Social-Democracia Brasileira) | 12 691 043 | 13,6 | 65 | 10 547 778 | 12,5 | 15 | 5 |
(Partido da Frente Liberal) | 10 182 308 | 10,9 | 65 | 21 653 812 | 25,7 | 18 | 6 |
(Partido Progresista) | 6 662 309 | 7,1 | 42 | 4 228 431 | 5,0 | 1 | 1 |
(Partido Socialista Brasileiro) | 5 732 464 | 6,2 | 27 | 2 143 355 | 2,5 | 3 | 1 |
(Partido Democrático Trabalhista) | 4 854 017 | 5,2 | 24 | 5 023 041 | 6,0 | 5 | 1 |
(Partido Trabalhista Brasileiro) | 4 397 743 | 4,7 | 22 | 2 676 469 | 3,2 | 4 | 3 |
(Partido Liberal) | 4 074 618 | 4,4 | 23 | 696 501 | 0,8 | 3 | 1 |
(Partido Popular Socialista) | 3 630 462 | 3,9 | 21 | 1 232 571 | 1,5 | 1 | 1 |
Джерела: Електронні ресурси Інтернет: Федеральні вибори в Бразилії [ 23 квітня 2007 у Wayback Machine.] (англійською мовою), Офіційний сайт Сенату[недоступне посилання з квітня 2019] (порт. мовою; для продовжуючих сенаторів). |
Зовнішня політика
Традиційно Бразилія була лідером в латиноамериканському суспільстві і відігравала важливу роль в системі колективної безпеки та економічної кооперації Західної півкулі. Бразилія підтримувала Антанту протягом Першої світової війни та анти-гітлерівську коаліцію протягом другої, коли її експедиційний корпус відіграв ключову роль в перемозі анти-гітлерівської коаліції в Італії.
Зараз Бразилія є членом Міжамериканського договору взаємної допомоги і член Організації американських держав. Недавно Бразилія почала надавати високий пріоритет відносинам із своїми південноамериканськими сусідами і входить до складу Амазонського пакту, Асоціації латиноамериканської інтеграції і Меркосур (митний союз з Аргентиною, Уругваєм, Парагваєм і Венесуелою. Разом з Аргентиною, Чилі і США, Бразилія — один з гарантів перуансько-еквадорського мирного процесу. В ООН Бразилія бере участь в багатьох агентствах. Вона посилала солдат у складі військ ООН для збереження миру у , Кіпр, Мозамбік, Анголу, Східний Тимор та Гаїті. У 2004—2005 Бразилія входила до складу Ради Безпеки ООН в дев'ятий раз.
Відкриті питання бразильської зовнішньої політики включають кілька неврегулюованих ділянок кордону з Уругваєм, невизнані бразильські зони інтересів в Антарктиці, що перекриваються з британською та аргентинською зонами, спроби розширити морську економічну зону уздовж бразильських берегів, та спроби разом Німеччиною, Японією та Індією стати постійними членами Ради Безпеки ООН.
Збройні сили
Бразилія має найбільші в Латинській Америці збройні сили, що з 1999 року поділяються на звичайні чмо роду військ. Повне число солдат становить 317 тис., які розподіляються приблизно на 200 тис. у Армії (сухопутних військах), та по 50 тис. у Військово-морському флоті та Військовій авіації. Чоловіки призиваються на службу в віці 19 років, хоча існує багато засобів відмовитися від служби — з 1,7 млн чоловіків, що щорічно досягають призовного віку, тільки 133 тис. призиваються до збройних сил. Чоловіки та жінки можуть служити добровольцями з віку у 18 років.
Фінансування збройних сил відносно ВВП дуже мале, та склало лише 9,9 млрд доларів США (1,1 % ВВП) в 2005 році. Це пояснюється відсутністю як зовнішніх, так і внутрішніх ворогів, та великим розміром Бразилії відносно сусідів. Зараз основними задачами збройних сил є охорона кордонів та просування економічного розвитку в Амазонії, боротьба з транспортом наркотиків з Андійського регіону та поліцейські операції.
Бразилія має відносно розвинуту військову промисловість, хоча через ряд зовнішньополітичних (падіння режиму Саддама Хусейна в Іраку, розширення контролю США над арабськими країнами) та внутрішніх (падіння військової диктатури в 1985 році) причин, з початку 1990-х виробництво різко впало. Зараз основними статтями бразильського експорту зброї є авіаційна техніка та артилерійські ракети, проте Бразилія імпортує більше зброї, ніж експортує.
Посилання
- brazilianpolitics.com [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Урядовий портал Бразилії [ 10 грудня 1997 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2013 Za svoyeyu politichnoyu strukturoyu Braziliya ye federalnoyu prezidentskoyu predstavnickoyu demokratichnoyu respublikoyu de glavoyu derzhavi ta uryadu ye prezident Braziliyi i diye sistema bagatopartijnosti Vikonavcha vlada zdijsnyuyetsya uryadom Zakonodavcha vlada zdijsnyuyetsya yak uryadom zokrema prezidentom tak i dvopalatnim Nacionalnim Kongresom Sudova vlada nezalezhna vid vikonavchoyi ta zakonodavchoyi vladi Braziliya podilyayetsya na 26 shtativ i federalnij okrug KonstituciyaDokladnishe Konstituciya Braziliyi Protyagom svogo isnuvannya Braziliya mala sim konstitucij Konstituciya 1824 roku persha brazilska konstituciya skladena imperatorom Pedru I Cya konstituciya opisuye spadkovu nadzvichajno centralizovanu monarhiyu de pravo golosu mali tilki zemlevlasniki Konstituciya 1891 roku respublika bula progoloshena v 1889 roci ale nova konstituciya bula obnaroduvana tilki v 1891 Ce federalistska konstituciya modellyu dlya yakoyi bula konstituciya SShA Prote zhinkam i gromadyanam bez osviti vse she zaboronyalosya golosuvati Konstituciya 1934 roku koli Zhetulio Vargas prijshov do vladi u 1930 roci vin vidminiv konstituciyu 1891 roku i prijnyav novu tilki v 1934 chastkovo shob zalishitisya na novij termin Z 1932 roku zhinkam nadano pravo golosu sho vplinulo na golosuvannya po cij konstituciyi ta bulo zakripleno v nij Konstituciya 1937 roku Zhetulio Vargas vikoristovuvav zagrozu komunistichnogo povstannya yak privid dlya vstanovlennya vlasnoyi diktaturi fashistskogo tipu Vin vviv novu korporalistsku konstituciyu modellyu dlya yakoyi stav rezhim Mussolini tim samim stvorivshi tak zvanu Estado Novo Konstituciya 1946 roku pislya vijskovogo perevorotu sho skinuv Zhetulio Vargasa Zbori prijnyali demokratichnishu konstituciyu Konstituciya 1967 roku pislya perevorotu 1964 roku sho skinuv vijskova diktatura prijnyala nadkonstitucijnij Institucijnij Akt Cya totalitarna konstituciya prosto perepisuvala cej akt Konstituciya 1988 roku suchasna konstituciya prijnyata pislya padinnya diktaturi Suchasna konstituciya 1988 roku bula obnaroduvana 5 zhovtnya 1988 roku pislya dvorichnogo procesu napisannya yiyi z nulya Konstitucijnim Kongresom obranim v 1986 roci U cilomu cya konstituciya vkrivaye bilshe aspektiv nizh perevazhna bilshist konstitucij bagato zakoniv inshih krayin u Braziliyi vpisani v konstituciyu napriklad zakoni shodo socialnogo zabezpechennya i opodatkuvannya Cya konstituciya duzhe demokratichna sho ye vidpoviddyu na period Vijskovoyi diktaturi garantuye vsi prava lyudini i znachno obmezhuye zdatnist derzhavi obmezhuvati svobodu karati obrazi ta regulyuvati osobiste zhittya meshkanciv Z inshogo boku vona ne nadaye chitkih pravil ekonomichnogo regulyuvannya krayini Za nastupni roki osoblivo pochinayuchi z 1995 roku do konstituciyi bulo vneseno bagato popravok pozbavlyayuchis vid zastarilih abo neyasnih polozhen ta pristosuvuyuchi yiyi do ekonomichnih reform sho dosit chasto kritikuyetsya Stanom na berezen 2006 roku do neyi vneseno 52 popravki Administrativnij podilAdministrativnij podil Braziliyi Administrativno Braziliya podilyayetsya na 26 shtativ ta Federalnij okrug yakij mistit stolicyu krayini misto Brazilia div spisok shtativ u statti Administrativnij podil Braziliyi Shtati u svoyu chergu podilyayutsya na municipaliteti zaraz u krayini nalichuyetsya 5560 municipalitetiv Brazilski municipaliteti ne obov yazkovo mistyat lishe odne misto a yih teritoriya duzhe silno variyuyetsya Shtati zvichajno ob yednuyut u p yat velikih regioniv zvichajno dlya statistichnih cilej ta dlya organizaciyi sudovoyi vladi Za ustroyem vladi Braziliya federaciya prote municipaliteti vklyucheni yak avtonomni politichni ob yekti sho robit federaciyu potrijnoyu tobto Soyuz shtati i municipaliteti Vsi shtati ta municipaliteti mayut vlasni uryadi yaki obirayutsya u kozhnij federalnij odinici nezalezhno vid federalnogo uryadu Ne zvazhayuchi na yih vidnosnu avtonomiyu vsi shtati ta vsi municipaliteti mayut odnakovu model administraciyi div nizhche yak vstanovleno Konstituciyeyu Federalnij uryad ne vtruchayetsya u spravi okremih regionalnih administracij hocha i prosuvaye ekonomichne zrostannya v bidnishih regionah za dopomogoyu priznachenih dlya cogo derzhavnih agentstv takih yak Upravlinnya dlya rozvitku Pivnichnogo Shodu SUDENE zasnovano v 1959 roci i Upravlinnya dlya rozvitku Amazonskogo regionu SUDAM 1966 SUDENE i SUDAM rozpodilyayut federalni koshti na proekti rozvitku cih regioniv ta sposterigayut za podatkovimi stimulami z cillyu stimulyuvati investiciyi v regioni Prote politika cih agentstv silno zminyuyetsya zalezhno vid federalnoyi administraciyi a funkciyi agentstv chasto chastkovo perekrivayutsya z miscevimi uryadami Federalni organi vladiVikonavcha vlada Dokladnishe Luyiz Inasiu Lula da Silva prezident respubliki v 2003 2011 Federalna vikonavcha vlada zdijsnyuyetsya persh za vse prezidentom respubliki yiyi ta Prezident respubliki zgidno z konstituciyeyu maye duzhe veliki povnovazhennya vin ye yak glavoyu derzhavi tobto predstavlyaye Braziliyu u mizhnarodnih vidnosinah tak i glavoyu uryadu tobto maye znachnu vikonavchu vladu i naznachaye ministriv Krim togo prezident bere uchast u zakonodavstvi shlyahom prezidentskih nakaziv ta vnesennya zakoniv u parlament Prezident obirayetsya vsenarodnim golosuvannyam po mazhoritarnij sistemi terminom na chotiri roki z mozhlivistyu odnogo pereobrannya V rezultati rishennya uryadu zalezhat vid politichnoyi oriyentaciyi prezidenta yaku vin povinen pokazuvati pid chas viborchoyi kampaniyi Glava derzhavnoyi kancelyariyi port Chefe da Casa Civil vvazhayetsya najvishim posadovcem vikonavchoyi gilki vladi pislya prezidenta ta vice prezidenta ta ye golovnim pomichnikom prezidenta Glava derzhavnoyi kancelyariyi vidpovidaye za sposterezhennya vikonannya vsih prezidentskih nakaziv i byurokratichnih procedur administraciyi prezidenta Vin takozh vidpovidaye za peregovori z Kongresom i gubernatorami shtativ Tomu vin zagalom vvazhayetsya drugoyu najvplivovishoyu lyudinoyu v Braziliyi Ministerstva regulyuyut vsi gilki vikonavchoyi vladi Vsi ministri naznachayutsya prezidentom respubliki Krim togo isnuye 6 agencij ministerskogo rivnya ofis vice prezidenta derzhavna kancelyariya generalnij sekretariat kabinet institucijnoyi bezpeki generalna prokuratura ta centralnij bank Zakonodavcha vlada Dokladnishe Nacionalnij Kongres Braziliyi Federalna zakonodavcha vlada predstavlena dvopalatnim Nacionalnim Kongresom port Congresso Nacional yakij skladayetsya z Federalnogo Senatu Senado Federal i Camara dos Deputados Verhnya palata Federalnij Senat maye 81 misce po tri chleni vid kozhnogo shtatu abo federalnogo okrugu obranih po mazhoritarnij sistemi na vosmirichnij termin Tretina z nih obirayetsya pislya chotirohrichnogo periodu dvi tretini pislya nastupnogo chotirohrichnogo periodu Nizhnya palata Palata Deputativ maye 513 misc na yaki deputati obirayutsya za proporcijnoyu sistemoyu na chotirohrichnij termin Miscya nadilyayutsya shtatam proporcijno do yih naselennya ale kozhnij shtat maye minimum visim i maksimum 70 misc V rezultati malenki shtati mayut deyaku perevagu U Nacionalnomu kongresi predstavleni p yatnadcyat politichnih partij Tomu sho ye duzhe zvichajnim dlya politikiv minyati partiyi proporciya misc u kongresi sho nalezhit toj chi inshij partiyi postijno zminyuyetsya Sudova vlada Dokladnishe Sudova vlada Braziliyi Budivlya Verhovnogo Sudu Braziliyi Federalnij Verhovnij Sud Supremo Tribunal Federal sud vishoyi instanciyi Braziliyi Vin skladayetsya z 11 chleniv visunutih prezidentom ta shvalenih Federalnim Senatom Sud rozglyadaye vipadki sho stosuyutsya prezidenta Kongresu sudovoyi vladi uryadovih ministriv diplomatichni i politichni pitannya ta pitannya administrativnogo podilu krayini Vishij Sud Pravosuddya Superior Tribunal de Justica skladayetsya z 33 suddiv takozh priznachenih prezidentom ta shvalenih Senatom Vin rozglyadaye vipadki sho stosuyutsya gubernatoriv shtativ i Federalnogo okrugu chleniv sudovoyi vladi i derzhavnih ministriv Teritoriya krayini podilyayetsya na p yat regioniv kozhnij z yakih mistit dekilka shtativ Kozhnij region mistit federalnij Apelyacijnij Sud ostannyu sudovu instanciyu dlya superechok mizh privatnimi osobami Kozhen region u svoyu chergu podilyayetsya na Sudovi Sekciyi Secoes Judiciarias z teritoriyeyu sho ne obov yazkovo vidpovidaye teritoriyam shtativ Federalni suddi u cih rajonah mayut spravi z vipadkami sho mayut vidnoshennya do profspilok gromadskih organizacij i deyakih politichnih zlochiniv Viborchi sudi vidpovidayut za reyestraciyu politichnih partij i kontrol yih finansiv Voni takozh vibirayut datu viboriv ta rozglyadayut vipadki sho stosuyutsya viborchih zlochiniv Trudovi sudi ye poserednikami v konfliktah mizh kerivnictvom pidpriyemstv i pracivnikami a vijskovi sudi mayut yurisdikciyu u vipadkah sho stosuyutsya sluzhbovciv ozbroyenih sil Brazilska sudova sistema chasto kritikuyetsya za neefektivnist vipadki politichnogo favoritizmu ta korupciyu prote propoziciyi reform zavzhdi pogruzali v dovgih diskusiyah i ne privodili do zmin Postijno kritituyetsya i brazilska sistema vipravnih ustanov u v yaznicyah chasto duzhe zhorstki umovi chasto traplyayutsya masovi sprobi vtechi ta bunti v rezultati yakih bagato uv yaznenih bulo vbito za ostannij chas ShtatiPalac Iguasu budivlya Zakonodavchoyi Asambleyi shtatu Parana Yak vzhe vkazuvalosya za konstituciyeyu 1988 roku vsi shtati mayut shozhu model administraciyi z dosit visokim stupenem avtonomiyi ta vibirnimi i nezalezhnimi vid centralnogo uryadu gubernatorami parlamentami ta sudami Shtati mayut pravo zbirati vlasni podatki ta utrimuvati chastinu podatkiv zibranih federalnim uryadom Federalnij okrug do 1990 h mav priznachenogo mera port prefeito ale zaraz takozh maye vibirnogo gubernatora Vikonavcha vlada shtativ Glavoyu vikonavchoyi vladi shtativ ye gubernator port Governador ta priznacheni nim sekretari port Secretarios Na viborah kozhen z 27 gubernatoriv povinen nabrati bilsh nizh 50 vidsotkiv golosiv pri comu u vipadku neobhidnosti providitsya drugij tur viboriv Zakonodavcha vlada shtativ Zakonodavcha vlada shtativ zdijsnyuyetsya Zakonodavchoyu Asambleyeyu Assembleia Legislativa yaka na vidminu vid federalnogo parlamentu ye odnopalatnoyu Deputati vibirayutsya na chotiri roki shlyahom podibnim do deputativ Palati Deputativ Nacionalnogo Kongresu vidpovidno do proporcijnoyi sistemi golosuvannya u yakij ves shtat vvazhayetsya odnim viborchim okrugom Vibori provodyatsya odnochasno z viborami prezidenta i deputativ Kongresu Sudova vlada shtativ Kozhnij shtat takozh yak i Federalnij okrug skladaye sudovij rajon Isnuyut specializovani sudi pershoyi instanciyi dlya familnih ta dilovih tyazhb Rishennya sudiv pershoyi instanciyi zazvichaj vinosyatsya odnim suddeyu Brazilska sudova sistema takozh vikoristovuye sud prisyazhnih u vipadku zlochiniv zdijsnenih proti lyudini Rishennya okruzhnih sudiv mozhut buti pereglyanuti sudami drugoyi instanciyi U kozhnomu shtati Braziliyi ye odin sud drugoyi instanciyi tak zvanij Sud Pravosuddya port Tribunal de Justica Deyaki shtati ranishe mali Apelyacijni sudi port Tribunal de Alcada z desho inshoyu yurisdikciyeyu ale zaraz u vsih shtatah sudom vishoyi instanciyi ye Sud Pravosuddya Rishennya cogo sudu zazvichaj vinosyat tri suddi tak zvanih desembargadores MunicipalitetiV Braziliyi ne maye riznici mizh mistami ta inshimi naselenimi punktami v usih vipadkah vikoristovuyetsya slovo cidade Riznicya mizh nimi mozhe buti zroblena tilki tomu sho deyaki naseleni punkti ye centrami sudovih okrugiv comarca u takomu vipadku voni nazivayutsya Sedes de Comarca Okrim cogo tilki rozmir i vazhlivist vidriznyaye odin naselenij punkt vid inshogo Municipalitet Municipio teritoriya sho ohoplyuye odnu misku oblast centr sede vid yakoyi bere svoyu nazvu i dekilka inshih miskih abo silskih oblastej distritos Centr municipalitetu povinen buti najbilshim za naselennyam mistom v jogo mezhah yaksho inshe misto virostaye bilshe vono zvichajno viddilyayetsya vid municipalitetu formuyuchi she odin Municipaliteti koristuyutsya vidnosnoyu avtonomiyeyu voni mozhut mati svoyu vlasnu konstituciyu yaka ye osnovnim zakonom Lei Organica zbirati podatki ta inshi groshovi zbori mati municipalnu policiyu hocha z duzhe obmezhenimi povnovazhennyami prijmati bud yakij inshij zakon yakij ne superechit konstituciyam shtativ ta derzhavi ta mati vlasnu simvoliku tobto prapor gimn i gerb Prote ne vsi municipaliteti vikoristovuyut vsyu povnotu ciyeyi avtonomiyi Napriklad lishe dekilka municipalitetiv mayut miscevi policejski sili deyaki z municipalitetiv ne zbirayut podatki shob privernuti investoriv abo novih meshkanciv i bagato z nih ne maye prapora hocha vsi voni povinni mati gerb Municipalitetami upravlyaye vibranij mer prefeito i odnopalatna Palata Radnikiv Camara de Vereadores U municipalitetah z bilsh nizh z 200 tis meshkanciv mer povinen buti vibranij bilsh nizh 50 golosiv viborciv Vikonavcha vlada zdijsnyuyetsya prefekturoyu Prefeitura U Braziliyi ye municipaliteti duzhe rizni za plosheyu ta naselennyam Municipalitet Altamira v shtati Para maye ploshu 160 tis km sho bilshe nizh plosha bagatoh krayin svitu Dekilka municipalitetiv mayut ponad 1 mln meshkanciv Do 1974 Braziliya mala odin municipalitet rivnya shtatu shtat Guanabara zaraz poglinutij mistom Rio de Zhanejro Federalnij okrug anomalna federalna odinicya oskilki vin ne organizovanij tak yak municipaliteti ale j ne maye takogo rivnya avtonomiyi yak shtati hocha j klasifikuyetsya sered nih i blizko pov yazanij z centralnoyu vladoyu Vin vvazhayetsya yedinim municipalitetom ta dilitsya na centr bezposeredno misto Brazilia i kilka miskih rajoniv tak zvani mista suputniki Mista suputniki administrativno utvoryuyutsya ta upravlyayutsya bezposeredno gubernatorom federalnogo rajonu i ne mayut dijsnoyi avtonomiyi Politichni partiyiDokladnishe Suchasna sistema politichnih partij Braziliyi pochala skladatisya v 1945 roci naprikinci eri Vargasa koli prezident Zhetulio Vargas zastuvav Social demokratichnu i Lejboristsku partiyi dlya pidtrimki svoyeyi slabshayuchoyi administraciyi Ryad inshih partij vinikli protyagom 1950 h i pochatku 60 h rokiv ale lishe deyaki z nih mali vagomij politichnij vpliv vstanovlena u 1964 roci zgodom vidminila vsi politichni partiyi ta zaminila yih yedinoyu uryadovoyu partiyeyu Nacionalnim Alyansom Onovlennya ta vidokremlenoyu opozicijnoyu partiyeyu Brazilskim Demokratichnim Ruhom Pid chas pom yakshennya rezhimu v 1979 roci uryad vidminiv ci dvi organizaciyi i dozvoliv inshim partiyam brati uchast u viborah ale vse she z istotnimi obmezhennyami Pislya vidnovlennya civilnogo uryadu v 1985 roci Braziliya znovu legalizuvala vsi politichni partiyi U cej chas sformuvalasya duzhe fragmentovana bagatopartijna sistema 10 partij z najbilshim chislom predstavnikiv u Palati Deputativ privedeni nizhche detalnishe div Najbilshi partiyi za rezultatami viboriv 1 zhovtnya 2006 roku do Nacionalnogo kongresu Braziliyi Federalnij Senat Golosiv Misc Golosiv Vsogo misc Obrani v 2006 Robitnicha partiya Partido dos Trabalhadores 13 989 859 15 0 83 16 222 159 19 2 11 2 Partido do Movimento Democratico Brasileiro 13 580 517 14 6 89 10 148 024 12 0 15 4 Partiya brazilskoyi socialnoyi demokratiyi Partido da Social Democracia Brasileira 12 691 043 13 6 65 10 547 778 12 5 15 5 Partido da Frente Liberal 10 182 308 10 9 65 21 653 812 25 7 18 6 Partido Progresista 6 662 309 7 1 42 4 228 431 5 0 1 1 Partido Socialista Brasileiro 5 732 464 6 2 27 2 143 355 2 5 3 1 Partido Democratico Trabalhista 4 854 017 5 2 24 5 023 041 6 0 5 1 Partido Trabalhista Brasileiro 4 397 743 4 7 22 2 676 469 3 2 4 3 Partido Liberal 4 074 618 4 4 23 696 501 0 8 3 1 Partido Popular Socialista 3 630 462 3 9 21 1 232 571 1 5 1 1 Dzherela Elektronni resursi Internet Federalni vibori v Braziliyi 23 kvitnya 2007 u Wayback Machine anglijskoyu movoyu Oficijnij sajt Senatu nedostupne posilannya z kvitnya 2019 port movoyu dlya prodovzhuyuchih senatoriv Zovnishnya politikaDokladnishe Zovnishnya politika Braziliyi Tradicijno Braziliya bula liderom v latinoamerikanskomu suspilstvi i vidigravala vazhlivu rol v sistemi kolektivnoyi bezpeki ta ekonomichnoyi kooperaciyi Zahidnoyi pivkuli Braziliya pidtrimuvala Antantu protyagom Pershoyi svitovoyi vijni ta anti gitlerivsku koaliciyu protyagom drugoyi koli yiyi ekspedicijnij korpus vidigrav klyuchovu rol v peremozi anti gitlerivskoyi koaliciyi v Italiyi Zaraz Braziliya ye chlenom Mizhamerikanskogo dogovoru vzayemnoyi dopomogi i chlen Organizaciyi amerikanskih derzhav Nedavno Braziliya pochala nadavati visokij prioritet vidnosinam iz svoyimi pivdennoamerikanskimi susidami i vhodit do skladu Amazonskogo paktu Asociaciyi latinoamerikanskoyi integraciyi i Merkosur mitnij soyuz z Argentinoyu Urugvayem Paragvayem i Venesueloyu Razom z Argentinoyu Chili i SShA Braziliya odin z garantiv peruansko ekvadorskogo mirnogo procesu V OON Braziliya bere uchast v bagatoh agentstvah Vona posilala soldat u skladi vijsk OON dlya zberezhennya miru u Kipr Mozambik Angolu Shidnij Timor ta Gayiti U 2004 2005 Braziliya vhodila do skladu Radi Bezpeki OON v dev yatij raz Vidkriti pitannya brazilskoyi zovnishnoyi politiki vklyuchayut kilka nevregulyuovanih dilyanok kordonu z Urugvayem neviznani brazilski zoni interesiv v Antarktici sho perekrivayutsya z britanskoyu ta argentinskoyu zonami sprobi rozshiriti morsku ekonomichnu zonu uzdovzh brazilskih beregiv ta sprobi razom Nimechchinoyu Yaponiyeyu ta Indiyeyu stati postijnimi chlenami Radi Bezpeki OON Zbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Braziliyi Parad 7 veresnya 2006 v Salvadori Bayiya Braziliya maye najbilshi v Latinskij Americi zbrojni sili sho z 1999 roku podilyayutsya na zvichajni chmo rodu vijsk Povne chislo soldat stanovit 317 tis yaki rozpodilyayutsya priblizno na 200 tis u Armiyi suhoputnih vijskah ta po 50 tis u Vijskovo morskomu floti ta Vijskovij aviaciyi Choloviki prizivayutsya na sluzhbu v vici 19 rokiv hocha isnuye bagato zasobiv vidmovitisya vid sluzhbi z 1 7 mln cholovikiv sho shorichno dosyagayut prizovnogo viku tilki 133 tis prizivayutsya do zbrojnih sil Choloviki ta zhinki mozhut sluzhiti dobrovolcyami z viku u 18 rokiv Finansuvannya zbrojnih sil vidnosno VVP duzhe male ta sklalo lishe 9 9 mlrd dolariv SShA 1 1 VVP v 2005 roci Ce poyasnyuyetsya vidsutnistyu yak zovnishnih tak i vnutrishnih vorogiv ta velikim rozmirom Braziliyi vidnosno susidiv Zaraz osnovnimi zadachami zbrojnih sil ye ohorona kordoniv ta prosuvannya ekonomichnogo rozvitku v Amazoniyi borotba z transportom narkotikiv z Andijskogo regionu ta policejski operaciyi Braziliya maye vidnosno rozvinutu vijskovu promislovist hocha cherez ryad zovnishnopolitichnih padinnya rezhimu Saddama Husejna v Iraku rozshirennya kontrolyu SShA nad arabskimi krayinami ta vnutrishnih padinnya vijskovoyi diktaturi v 1985 roci prichin z pochatku 1990 h virobnictvo rizko vpalo Zaraz osnovnimi stattyami brazilskogo eksportu zbroyi ye aviacijna tehnika ta artilerijski raketi prote Braziliya importuye bilshe zbroyi nizh eksportuye Posilannyabrazilianpolitics com 25 sichnya 2021 u Wayback Machine Uryadovij portal Braziliyi 10 grudnya 1997 u Wayback Machine