Державний камерний оркестр джазової музики

Державний камерний оркестр джазової музики імені Олега Лундстрема — один з перших біг-бендів, що зародився в епоху свінгу, заснований в 1934 р в місті Харбіні дітьми працівників Китайсько-Східної залізниці. Це був самий «довгограючий» оркестр, де беззмінним керівником був Олег Леонідович Лундстрем.

Історія

Народження оркестру прямо пов'язане з магазином продажу грамплатівок в Харбіні. Олег Лундстрем був там частим покупцем. Їм була придбана платівка Дюка Еллінгтона, прослуховування якої сподвигло його на створення джазового оркестру.

У 1934 році дев'ять молодих музикантів приймають рішення про створення свого джаз-оркестру. Шляхом голосування, керівником був обраний 18-річний Олег Лундстрем. Оркестр склали: барабани, один тромбон, два альт-саксофона, дві труби, один тенор-саксофон, на якому грав брат Олега - Ігор Лундстрем, фортепіано - Олег Лундстрем, банджо і контрабас в одній особі. Це був перший склад оркестру Олега Лундстрема.

У 1935 році оркестр починає грати на балах, танцювальних вечорах, а також виступає на місцевому радіо, де його представляють під назвою «Зелений крокодил».

У 1936 році в зв'язку зі зміною політичної обстановки, а саме продажу КВЖД Японії, відтік російських емігрантів з Харбіна, збільшився. Оркестр не став винятком і переїхав до міста Шанхай. Міжнародний портове місто, дозволив розвиватися колективу в професійній діяльності. Першим їхнім виступом і місцем роботи був готель «Янцзи» (англ. Yangtze), в подальшому один з популярних болл-рум (танцювальний зал) «Мажестік Плаза» (англ. Majesty Plaza), пізніше елітний болл-рум «Парамаунт» (англ. Paramount). Всі ці виступи підняли Лундстрема і його оркестр на вершину популярності. З 1937 по 1940 рік оркестр виїжджав на літній сезон в курортне місто Циндао.

Лундстрем починає роботу над аранжуванням російських пісень у джазовій обробці, і втілює їх у життя. Такі музичні твори, як: «Пісня про капітана» І. О. Дунаєвського, «Чужі міста» О. М. Вертинського, «Катюша» М. І. Блантера і багато інших, приносять йому ще великий успіх, на величезному конкурентом ринку сфери біг-бендів, яких було більше сорока в місті, і один з них був не менш відомий, з яким доводилося змагатися. Це був оркестр, в якому грав . Як би там не було, преса Шанхая, називала Лундестрема - «Королем джазу Далекого Сходу».

У 1941 році під час Великої Вітчизняної війни, учасники оркестру в повному складі подають заяви в консульство СРСР в Шанхаї, з проханням відправити їх на фронт добровольцями, але все до єдиного отримують відмову. Це було викликано тим, що на той час починалася державна боротьба з космополітизмом. Радянська влада розглядала джаз, як ідеологічно чуже музичний напрям і як форму «розтлінного впливу» на радянських людей з боку Заходу.

У 1947 році колективу Лундстрема, в повному складі було дозволено повернутися в СРСР, при цьому було запропоновано декілька міст для проживання. Їх вибір припав на місто Казань, так як в ньому знаходилася консерваторія, нині - Казанська консерваторія. Для оркестру цей переїзд, склався не так як хотілося. Їх розподілили в оперні театри і оркестри кінотеатрів, так як виявилося на той час, що джаз, народу був не потрібен.

Всі учасники оркестру у 1948 році надходять вчитися в консерваторію. Лундстрем робить обробки татарських пісень в інструментальному і вокальному виконанні. З цього моменту оркестр дає разові виступи, а після починає складати програми концертів. У цьому йому допомагає художній керівник , композитор , який зміг побачити потенціал джазового оркестру.

До 1955 року весь колектив оркестру закінчив навчання в консерваторії. Перший їх крок до завойовування сердець публіки, був запис на місцевому радіо, а в подальшому запис грамплатівки, яка складалася з серії п'єс татарських композиторів в джазовій обробці Лундстрема. У цьому ж році, Ключарев допомагає оркестру вийти на велику сцену , де той дає серію концертів. Це був тріумф для оркестру, що призвело до того, що на них звернули уваги московські концертні організації, після чого почалися переговори про проведення постійної концертної діяльності.

1 жовтня 1956 за наказом Міністерства культури СРСР, був створений концертно-естрадний оркестр в системі всеросійського гастрольно-концертного об'єднання під керівництвом Олега Лундстрема. З цього часу, для оркестру почалася гастрольне життя. До розвалу СРСР, було проведено більше десяти тисяч концертів на території пострадянського простору і зарубежём.

У 1998 році оркестр Олега Лундстрема, вперше виступив у Великому залі Московської консерваторії. Цей виступ, зміцнил статус джазових музикантів в цілому по країні.

Олег Леонідович Лундстрем отримав наступні звання - «Заслужений артист РРФСР» (1973 г.), «Народний артист РРФСР» (1984 г.), Почесний ступінь Доктора наук Міжнародної академії Сан-Марино (1993 г.). 14 жовтня 2005, пішов з життя Великий людина Джазу.

На сьогоднішній день, художнім керівником оркестру і головним диригентом, є Народний артист Росії - Борис Михайлович Фрумкін.

Джерела

• Медведев Ф. Н. Мої Великі старі. — БХВ Петербург, 2012. — С. 313-321. — .
• Раззаков Ф. І. Сяйво не згасають зірок / Эксмо. — 2010. — .

Примітки

1. Сяйво не згасають зірок
2. Мої Великі старі Медведев, Фелікс Миколаевич.
3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 листопада 2017. Процитовано 14 червня 2022.
4. . Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 22 лютого 2018.
5. Олег Лундстрем: 100 років від дня народження [ 20 лютого 2018 у Wayback Machine.] (jazzpeople.ru)

Посилання