Дерев'яне — село в Україні, у Китайгородській сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Дерев'яне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Китайгородська сільська громада |
Основні дані | |
Населення | 403 |
Площа | 2,843 км² |
Густота населення | 141,75 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32356 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°42′41″ пн. ш. 26°50′08″ сх. д. / 48.71139° пн. ш. 26.83556° сх. д.Координати: 48°42′41″ пн. ш. 26°50′08″ сх. д. / 48.71139° пн. ш. 26.83556° сх. д. |
Водойми | Став, р.Тернавка,р.Студениця |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32356, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Дерев’яни, вул.Б.Хмельницького,1 |
Карта | |
Дерев'яне | |
Дерев'яне | |
Мапа | |
Назва
Дерев'яне — одне з небагатьох сіл району, старожили якого пам'ятають переказ про виникнення поселення. Як розповідається в переказі, першим поселенцем був кріпак Кузьма Дерев'янчук, який втік сюди від поміщицького гніту. Від прізвища цього селянина ніби і походить назва села. Існує й інша етимологія топоніма Дерев'яне. Згідно з нею, у назві відбиті особливості будинків, споруджених першими поселенцями. Можливо ці будинки були дерев'яними, зовні необмащеними глиною.
Географія
Село розміщене в межах смуги простягання Товтрового кряжу, який визначає головні особливості рельєфу території. В східних околицях Дерев’ян знаходиться друга за висотою точка Кам’янець-Подільського району (336,4 м), яка розміщена на лінії вододілу Тернави і Студениці. Водно-ерозійні процеси зумовили значну розчленованість території і сформували щільну яружно-балочну мережу. На фоні цієї мережі, осередково, поверхню ускладнюють «скельні уламки» (Ліоновичів камінь, Молочний камінь, Сфінкс тощо).
Дерев'яне розташоване за 30 км від райцентру і залізничної станції Кам'янець-Подільський.
Клімат
Дерев'яне знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі». Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія села
Біля села знайдено залишки кількох поселень трипільської культури (III тисячоліття до н. е.). Існувало тут селище і в скіфсько-сарматський і давньоруський періоди. Під час одного із спустошливих нападів половців чи татар поселення було зруйноване, значна частина його жителів забрана в неволю. Ті, кому вдалося уникнути полону, покинули оселю і поселились в інших місцях. Минуло кілька століть, поки тут виникло нове село.
Перша писемна згадка про село це ревізія королівських маєтків 1469 року. Польські ревізори записали село Дерев'яне як «Drzewyne». В XVI столітті село Дерев’яне разом з іншими сусідніми селами перейшло з королівської власності до приватно-шляхетської. В податкових реєстрах Подільського воєводства село Дерев'яна (Derewyana) згадується у списках 1530 та 1542 рр., але без будь-яких відомостей про самі податки, імовірно це пов’язано з тим, що село було пусткою внаслідок татарських набігів. Наступний аналогічний реєстр 1565 року показує, що селом володів Пйотр Бонк (Piotr Bąk), - від села платилось податку лише від половини плуга, а також зазначено, що село «noviter locatum», тобто по-новому засноване (чи заселене), що підтверджує його пустинність в попередні десятиліття.
Історик вказує, що в Кам’янецьких земських книгах є згадки про село за 1584, 1590 роки в такому вигляді: «Derewiana alias Wysiolek Kniazki», тобто «Дерев’яне або Висілок Князький». Також село згадується в кількох податкових реєстрах другої половини XVII століття.
В період володіння Поділлям турками (1672-1699 роки) був проведений принаймні один перепис, з метою встановити податкоспроможність населення. Такий реєстр мав назву Дефтер, був укладений турками в 1681 році, та недавно опублікований польським істориком Даріушем Колодзєйчиком. Згідно джерел з цієї книги, село Дерев’яни (Derewyam) було заселене.
У XVIII столітті власниками села рахувалися: 1730-1750 рр. - Христофор Ржешовський; 1759 р.- пожиттєво - Розалія із Тичина; 1786-1791 роки - Франциско Марковський, ротмістр кавалерії народної. В 1868 році у Дерев’янах було три поміщики – Жебровський, Пашинський, Седельницький.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
ХХ століття
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Після початку радянської окупації був створений комітет бідноти, який займався конфіскацією поміщицьких земель, відбувалось розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
Примусова колективізація розпочалася в 1928 році. На території села було засновано 2 колгоспи «Нове життя» і «ім. Сталіна» в 1932 році вони об'єдналися в колгосп «ім. Сталіна».
У 1932-1933 роках село пережило Голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Під час Другої світової війни чимало селян постраждало від німецької окупації. Побіля села відбувалися сутички німецьких військ з партизанами. Навесні 1944 року село було звільнене радянськими військами. Після завершення війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
У 1969 році колгосп перетворився на плодо-ягідний радгосп імені Свердлова, за яким закріплено 1,6 тис. га. орної землі. Господарство рахувалося зерно-бурякового напрямку з розвиненим тваринництвом і допоміжними галузями – садівництвом, бджільництвом. Поголів’я великої рогатої худоби у радгоспі доведено до 2 тис. голів. Для приїжджих працівників побудували їдальню, гуртожиток, житлові будинки для молодих спеціалістів. 1986 року на в'їзді в село Дерев'яне було завершено будівництво тракторного стану, (СМТ), майстерні. Будівництво виробничих і соціальних об’єктів навіть перевищувало потреби.
З 1991 року в складі незалежної України.
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання Дерев'янської, Калачковецької, Китайгородської та Колодіївської сільських рад село увійшло до Китайгородської сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 403 особи.
Згідно перепису 2015 року в селі проживало 370 осіб, населення села скоротилось на 8,19 % порівняно зі 2001 роком.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,77 % |
російська | 1,74 % |
білоруська | 0,25 % |
Об'єкти соціальної сфери
Є середня школа, клуб, медпункт, бібліотека, дитячий садок.
Природа
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Ґрунтовий покрив. Переважаючим типом ґрунтів є ясно-сірі лісові. Проте в урочищі «Дубина» територію також займають чорноземи типові. Зараз ґрунтовий покрив на основній частині території деградований за рахунок розвитку яружно-балочної системи, традиційного обробітку ґрунтів без врахування крутизни схилів та недотриманні сівозмін.
Корисні копалини. Основними типами корисних копалин поширених на території сіл є будівельні матеріали, з яких основне місце посідають вапняки, піски, цегельно-черепичні глини та суглинки. Силурійські та неогенові вапняки використовуються для випалювання вапна, виробництва щебеню, облицювальних плиток, стінових блоків, фігурних виробів тощо. Перспективними залишаються поклади пісків, цегельно-черепичних глин та суглинків.
Підземні води. Підземні води території складають ґрунтові та власне підземні води. Перші знаходяться на незначних глибинах (до 4 м) і досить часто джерела і колодязі розміщені в їх межах пересихають. Власне підземні води залягають значно глибше і входять до неогенового, крейдового, силурійського та кембрійського водоносних комплексів. Води усіх водоносних горизонтів гідрокарбонатно-кальцієвого типу, задовільної якості.
Поверхневі води. В межах сіл розміщені ставки вододільного типу. Тривалий час ці водні об’єкти задовольняли потреби населення у рекреації, використовувався для водопою ВРХ і розглядався як резервне джерело водонабору при можливих потребах пожежогасіння. Унаслідок недбалого водогосподарювання орендаторів зараз вони знаходиться у дуже занедбаному стані. Зі ставків витікають струмки, які є притоками найбільших річок околиць сіл – Тернави та Студениці.
Типи рослинності. Лісова рослинність представлена переважно грудами. Поряд із грабом та дубом у лісах зростають клен, ясен, осика, береза, тощо. У структурі корінних лісів досить часто представлені насадження ялини та сосни (самосів останньої досить добре поширюється на необроблюваних землях). Поодиноко трапляється у лісових масивах реліктовий вид – берека. Підлісок представляють глід, кизил, бересклет, ліщина, калина-гордовина. У трав’яному покриві у весняний час масово з’являється ряст, улітку – барвінок, печіночниця, підмареник, та різні злаково-осокові асоціації. Прояви степової рослинності представленні лише на стінках долини Тернави та ділянках товтр, які виражені в околицях сіл. Схили долин річок вкривають переважно глід, терен, шипшина, алича, дика яблуня. Прируслові ділянки щільно зайняті різними видами верби. На решті території натуральна рослинність суттєво змінена господарською діяльність (розорювання, випас худоби, садівництво тощо).
Тваринний світ. Основним осередком концентрації зоорізноманіття є лісові масиви узлісся та річкові долини. З хижих досить часто трапляються лисиця, куниця, тхір, ласка тощо. В останні роки різко зростає кількість особин кабана дикого. Звичною для території є і сарна європейська (козуля). Активно територію заселяють зайці, їжаки, полівки, миші. Надзвичайно багатою за рахунок наявності різних екосистем є орніто-, герпето- та батрахофауна. Ліс, узлісся, сухі луки, заплава, терасові комплекси, річкові схили, сади, оброблювальні землі концентрують у собі близько 150 як звичайних для території так і рідкісних видів птахів, 7 видів – плазунів та 8 видів – земноводних.
Світлини
Ця стаття недостатньо . |
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971.
- Bona regalia onerata in terris Russiae. Lustratio z 1469 r. // Żródła dziejowe. – Warszawa, 1902. – T. 18, cz. 1. – S.59
- Jabłonowski A. Zródła dziejowe. – Warszawa, 1889. – T. 19: Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 8. Ziemie ruskie. Wołyń i Podole. – s.164
- Крикун М. Кількість і структура поселень Подільського воєводства в 1 половині 17 ст. // Подільське воєводство у 15-18 століттях. – Львів, 2011. – с.211
- Kolodziejczyk D. The Ottoman Survey Register of Podolia (ca. 1681). Defter-i Mufassal-i Eyalet-i Kamanice, part 1: Text, Translation, and Commentary. XVIII+672 p.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Derev yane Derev yane selo v Ukrayini u Kitajgorodskij silskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Derev yane Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Kitajgorodska silska gromada Osnovni dani Naselennya 403 Plosha 2 843 km Gustota naselennya 141 75 osib km Poshtovij indeks 32356 Telefonnij kod 380 3849 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 42 41 pn sh 26 50 08 sh d 48 71139 pn sh 26 83556 sh d 48 71139 26 83556 Koordinati 48 42 41 pn sh 26 50 08 sh d 48 71139 pn sh 26 83556 sh d 48 71139 26 83556 Vodojmi Stav r Ternavka r Studenicya Misceva vlada Adresa radi 32356 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Derev yani vul B Hmelnickogo 1 Karta Derev yane Derev yane MapaNazvaDerev yane odne z nebagatoh sil rajonu starozhili yakogo pam yatayut perekaz pro viniknennya poselennya Yak rozpovidayetsya v perekazi pershim poselencem buv kripak Kuzma Derev yanchuk yakij vtik syudi vid pomishickogo gnitu Vid prizvisha cogo selyanina nibi i pohodit nazva sela Isnuye j insha etimologiya toponima Derev yane Zgidno z neyu u nazvi vidbiti osoblivosti budinkiv sporudzhenih pershimi poselencyami Mozhlivo ci budinki buli derev yanimi zovni neobmashenimi glinoyu GeografiyaSelo rozmishene v mezhah smugi prostyagannya Tovtrovogo kryazhu yakij viznachaye golovni osoblivosti relyefu teritoriyi V shidnih okolicyah Derev yan znahoditsya druga za visotoyu tochka Kam yanec Podilskogo rajonu 336 4 m yaka rozmishena na liniyi vododilu Ternavi i Studenici Vodno erozijni procesi zumovili znachnu rozchlenovanist teritoriyi i sformuvali shilnu yaruzhno balochnu merezhu Na foni ciyeyi merezhi oseredkovo poverhnyu uskladnyuyut skelni ulamki Lionovichiv kamin Molochnij kamin Sfinks tosho Derev yane roztashovane za 30 km vid rajcentru i zaliznichnoyi stanciyi Kam yanec Podilskij Klimat Derev yane znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom u tak zvanomu teplomu Podilli Ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu po oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya Istoriya selaBilya sela znajdeno zalishki kilkoh poselen tripilskoyi kulturi III tisyacholittya do n e Isnuvalo tut selishe i v skifsko sarmatskij i davnoruskij periodi Pid chas odnogo iz spustoshlivih napadiv polovciv chi tatar poselennya bulo zrujnovane znachna chastina jogo zhiteliv zabrana v nevolyu Ti komu vdalosya uniknuti polonu pokinuli oselyu i poselilis v inshih miscyah Minulo kilka stolit poki tut viniklo nove selo Persha pisemna zgadka pro selo ce reviziya korolivskih mayetkiv 1469 roku Polski revizori zapisali selo Derev yane yak Drzewyne V XVI stolitti selo Derev yane razom z inshimi susidnimi selami perejshlo z korolivskoyi vlasnosti do privatno shlyahetskoyi V podatkovih reyestrah Podilskogo voyevodstva selo Derev yana Derewyana zgaduyetsya u spiskah 1530 ta 1542 rr ale bez bud yakih vidomostej pro sami podatki imovirno ce pov yazano z tim sho selo bulo pustkoyu vnaslidok tatarskih nabigiv Nastupnij analogichnij reyestr 1565 roku pokazuye sho selom volodiv Pjotr Bonk Piotr Bak vid sela platilos podatku lishe vid polovini pluga a takozh zaznacheno sho selo noviter locatum tobto po novomu zasnovane chi zaselene sho pidtverdzhuye jogo pustinnist v poperedni desyatilittya Istorik vkazuye sho v Kam yaneckih zemskih knigah ye zgadki pro selo za 1584 1590 roki v takomu viglyadi Derewiana alias Wysiolek Kniazki tobto Derev yane abo Visilok Knyazkij Takozh selo zgaduyetsya v kilkoh podatkovih reyestrah drugoyi polovini XVII stolittya V period volodinnya Podillyam turkami 1672 1699 roki buv provedenij prinajmni odin perepis z metoyu vstanoviti podatkospromozhnist naselennya Takij reyestr mav nazvu Defter buv ukladenij turkami v 1681 roci ta nedavno opublikovanij polskim istorikom Dariushem Kolodzyejchikom Zgidno dzherel z ciyeyi knigi selo Derev yani Derewyam bulo zaselene U XVIII stolitti vlasnikami sela rahuvalisya 1730 1750 rr Hristofor Rzheshovskij 1759 r pozhittyevo Rozaliya iz Tichina 1786 1791 roki Francisko Markovskij rotmistr kavaleriyi narodnoyi V 1868 roci u Derev yanah bulo tri pomishiki Zhebrovskij Pashinskij Sedelnickij Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri HH stolittya Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Pislya pochatku radyanskoyi okupaciyi buv stvorenij komitet bidnoti yakij zajmavsya konfiskaciyeyu pomishickih zemel vidbuvalos rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Primusova kolektivizaciya rozpochalasya v 1928 roci Na teritoriyi sela bulo zasnovano 2 kolgospi Nove zhittya i im Stalina v 1932 roci voni ob yednalisya v kolgosp im Stalina U 1932 1933 rokah selo perezhilo Golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni chimalo selyan postrazhdalo vid nimeckoyi okupaciyi Pobilya sela vidbuvalisya sutichki nimeckih vijsk z partizanami Navesni 1944 roku selo bulo zvilnene radyanskimi vijskami Pislya zavershennya vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod U 1969 roci kolgosp peretvorivsya na plodo yagidnij radgosp imeni Sverdlova za yakim zakripleno 1 6 tis ga ornoyi zemli Gospodarstvo rahuvalosya zerno buryakovogo napryamku z rozvinenim tvarinnictvom i dopomizhnimi galuzyami sadivnictvom bdzhilnictvom Pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi u radgospi dovedeno do 2 tis goliv Dlya priyizhdzhih pracivnikiv pobuduvali yidalnyu gurtozhitok zhitlovi budinki dlya molodih specialistiv 1986 roku na v yizdi v selo Derev yane bulo zaversheno budivnictvo traktornogo stanu SMT majsterni Budivnictvo virobnichih i socialnih ob yektiv navit perevishuvalo potrebi Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 13 serpnya 2015 roku shlyahom ob yednannya Derev yanskoyi Kalachkoveckoyi Kitajgorodskoyi ta Kolodiyivskoyi silskih rad selo uvijshlo do Kitajgorodskoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej NaselennyaZa perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 403 osobi Zgidno perepisu 2015 roku v seli prozhivalo 370 osib naselennya sela skorotilos na 8 19 porivnyano zi 2001 rokom Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 77 rosijska 1 74 biloruska 0 25 Ob yekti socialnoyi sferiYe serednya shkola klub medpunkt biblioteka dityachij sadok PrirodaSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Gruntovij pokriv Perevazhayuchim tipom gruntiv ye yasno siri lisovi Prote v urochishi Dubina teritoriyu takozh zajmayut chornozemi tipovi Zaraz gruntovij pokriv na osnovnij chastini teritoriyi degradovanij za rahunok rozvitku yaruzhno balochnoyi sistemi tradicijnogo obrobitku gruntiv bez vrahuvannya krutizni shiliv ta nedotrimanni sivozmin Korisni kopalini Osnovnimi tipami korisnih kopalin poshirenih na teritoriyi sil ye budivelni materiali z yakih osnovne misce posidayut vapnyaki piski cegelno cherepichni glini ta suglinki Silurijski ta neogenovi vapnyaki vikoristovuyutsya dlya vipalyuvannya vapna virobnictva shebenyu oblicyuvalnih plitok stinovih blokiv figurnih virobiv tosho Perspektivnimi zalishayutsya pokladi piskiv cegelno cherepichnih glin ta suglinkiv Pidzemni vodi Pidzemni vodi teritoriyi skladayut gruntovi ta vlasne pidzemni vodi Pershi znahodyatsya na neznachnih glibinah do 4 m i dosit chasto dzherela i kolodyazi rozmisheni v yih mezhah peresihayut Vlasne pidzemni vodi zalyagayut znachno glibshe i vhodyat do neogenovogo krejdovogo silurijskogo ta kembrijskogo vodonosnih kompleksiv Vodi usih vodonosnih gorizontiv gidrokarbonatno kalciyevogo tipu zadovilnoyi yakosti Poverhnevi vodi V mezhah sil rozmisheni stavki vododilnogo tipu Trivalij chas ci vodni ob yekti zadovolnyali potrebi naselennya u rekreaciyi vikoristovuvavsya dlya vodopoyu VRH i rozglyadavsya yak rezervne dzherelo vodonaboru pri mozhlivih potrebah pozhezhogasinnya Unaslidok nedbalogo vodogospodaryuvannya orendatoriv zaraz voni znahoditsya u duzhe zanedbanomu stani Zi stavkiv vitikayut strumki yaki ye pritokami najbilshih richok okolic sil Ternavi ta Studenici Tipi roslinnosti Lisova roslinnist predstavlena perevazhno grudami Poryad iz grabom ta dubom u lisah zrostayut klen yasen osika bereza tosho U strukturi korinnih lisiv dosit chasto predstavleni nasadzhennya yalini ta sosni samosiv ostannoyi dosit dobre poshiryuyetsya na neobroblyuvanih zemlyah Poodinoko traplyayetsya u lisovih masivah reliktovij vid bereka Pidlisok predstavlyayut glid kizil beresklet lishina kalina gordovina U trav yanomu pokrivi u vesnyanij chas masovo z yavlyayetsya ryast ulitku barvinok pechinochnicya pidmarenik ta rizni zlakovo osokovi asociaciyi Proyavi stepovoyi roslinnosti predstavlenni lishe na stinkah dolini Ternavi ta dilyankah tovtr yaki virazheni v okolicyah sil Shili dolin richok vkrivayut perevazhno glid teren shipshina alicha dika yablunya Priruslovi dilyanki shilno zajnyati riznimi vidami verbi Na reshti teritoriyi naturalna roslinnist suttyevo zminena gospodarskoyu diyalnist rozoryuvannya vipas hudobi sadivnictvo tosho Tvarinnij svit Osnovnim oseredkom koncentraciyi zooriznomanittya ye lisovi masivi uzlissya ta richkovi dolini Z hizhih dosit chasto traplyayutsya lisicya kunicya thir laska tosho V ostanni roki rizko zrostaye kilkist osobin kabana dikogo Zvichnoyu dlya teritoriyi ye i sarna yevropejska kozulya Aktivno teritoriyu zaselyayut zajci yizhaki polivki mishi Nadzvichajno bagatoyu za rahunok nayavnosti riznih ekosistem ye ornito gerpeto ta batrahofauna Lis uzlissya suhi luki zaplava terasovi kompleksi richkovi shili sadi obroblyuvalni zemli koncentruyut u sobi blizko 150 yak zvichajnih dlya teritoriyi tak i ridkisnih vidiv ptahiv 7 vidiv plazuniv ta 8 vidiv zemnovodnih SvitliniCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiVVRU 2015 47 stor 2413 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Hmelnicka oblast K 1971 Bona regalia onerata in terris Russiae Lustratio z 1469 r Zrodla dziejowe Warszawa 1902 T 18 cz 1 S 59 Jablonowski A Zrodla dziejowe Warszawa 1889 T 19 Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym T 8 Ziemie ruskie Wolyn i Podole s 164 Krikun M Kilkist i struktura poselen Podilskogo voyevodstva v 1 polovini 17 st Podilske voyevodstvo u 15 18 stolittyah Lviv 2011 s 211 Kolodziejczyk D The Ottoman Survey Register of Podolia ca 1681 Defter i Mufassal i Eyalet i Kamanice part 1 Text Translation and Commentary XVIII 672 p Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi