Дерев'я́на архітекту́ра Росі́ї — уславлена сторінка історії архітектури російських земель, котра мала драматичний шлях розвитку, побутування і недбалого збереження.
Витоки і побутування дерев'яних споруд
Більшість форм національної архітектури Росії була вироблена в дерев'яній архітектурі. Деревина довгий час була найдоступнішим будівельним матеріалом в краї і передувала появі і використанню каменю і цегли в національній архітектурі. Деревина також століттями залишалась найдоступнішим будівельним матеріалом для всіх прошарків російського суспільства від періодів родоплемінного до десятиліть капіталізму. Дерев'яна архітектура Росії не зникла і в період впровадження кам'яної архітектури, в періоди, коли її витісняла архітектура кам'яна чи з інших тривких матеріалів, народивши компромісні варіанти — підмурки або перший поверх кам'яний (цегельний), другий — дерев'яний.
На відміну від іншого, дерев'яна архітектура російських земель не запозичена у татаро-монгол чи в італійських, універсально обдарованих майстрів. Також на неї мало звертали уваги російські імператори 18 ст., тому її не регулювали царськими наказами Петро I, Єлизавета Петрівна, Катерина II.
У практиці використовували колоди довжиною 5-10 метрів, лише іноді 12-16 метрів, якщо такі знаходили. Спроби видовжувати колоди (дві в одну) були рідкими, будували впритул самі зруби один за одним. Там, де неможливо було використати цілу колоду, її обробляли — в брус, в пластину (половина колоди). Аби уникати монотонності дерев'яних споруд із фактично типових деталей (пізніше ними стануть калібровані колоди), розробили виразні об'єми і додавали своєрідні деталі. Так, була вироблена ціла низка типів лиштви і різноманітних дерев'яних дахів, серед яких :
Російська архітектура мала період в декілька століть, коли все будували саме з дерева — фортеці (кремлі), житла і господарські споруди, монастирські огорожі і сакральні споруди, вимостку вулиць, мости тощо. Серед дерев'яних споруд давнини — перший Софійський собор в Новгороді (989 р.), Успенський собор в Ростові (992 р.), фортечні мури Московського Кремля (1339 р., до перебудов в кам'яні)
Монотонну, переважно низку, пересічну забудову селищ і російських міст (що мало зовнішньо відрізнялись від селищ) треба було урізноманітнювати. Цю функцію виконували вежі дерев'яних фортець, церкви та вітряки, що збагачували силуети поселень і слугували висотними орієнтирами-домінантами, а на узбережжях річок і Білого моря ще й маяками. Пізніше до них додали високі дзвіниці. Суворі мури споруд прикрашали різьбою по лиштві, на стовпах. В центральних районах Московії, де вдосталь сонячного світла, використовували рельєфну різьбу. В північних районах з тьмяним освітленням і безліччю похмурих, дощових днів мала поширення наскрізна різьба. Традиція прикрашати житлові споруди різьбою дожила до 20 століття. Особливо різноманітно були розроблені типи російської лиштви, часто неповторно-індивідуальних в окремих поселеннях.
Дерев'яний будинок письменника Федора Достоєвського, Стара Русса.
Небагатий вибір архітектурних об'ємів вдало обігрували композиційними рішеннями, сполученнями четвериків і восьмериків, кількістю шатрових дахів чи бань. Допомагав і контраст між низькою і маловиразною пересічною забудовою і висотними сакральними чи фортечними спорудами. Лише в сакральних спорудах стала переважати художня складова над функціональною. Тому всі зусилля архітекторів були спрямовані не на пересічну забудову, а саме на віднайдення нових композицій в сакральному будівництві. До того ж, церкви більше оберігали, тому саме серед них збережені зразки 16-17 століть, тоді як знайти пересічну забудову до 17 ст. практично неможливо, вона зникла (у скансенах експонують сучасні реконструкції).
Особливе місце в дерев'яній архітектурі посів млин-вітряк. Вітряки ставили на узвишшях околиць, відкритих вітрам. Існувало декілька типів вітряків, котрі були видатними зразками тогочасної інженерії. Описано близько двадцяти різновидів їх конструктивних рішень. Особливо цікавими були (вітряки-шатровки) з міцним, стабільним низом і невеликим, але поворотким верхом для уловлення вітру, коли той міняв напрям.
Деревині, як матеріалу теплоємному і приємному на дотик, в Росії надавали перевагу до 18 століття включно, коли дерев'яними (рубленими) була більшість селянських і міських будинків, сакральних споруд в провінціях завеликої імперії, більшість офіційних споруд, включаючи дерев'яні імператорські палаци (палаци подорожні, тимчасові чи постійні).
Подорожній дерев'яний палац Петра I, Стрельна (реставраційне відтворення 20 ст.)
Вітряки села Щелково на Вологодчині
Хата, село Коптелово.
Довгий час (через затриманість доби феодалізму в Московії) дерев'яні церкви залишались єдиними громадськими спорудами поселень. Зі зростанням поселень невеликі церкви швидко ставали затісними. До того ж в високих церквах використовували лише один поверх, обмежений підлогою та стелею, верхні яруси залишались порожніми і незадіяними. Церква з дахом шатро могла досягати 35-45 метрів, а використовували лише одну третину, одну п'яту її висоти. Тому інтер'єри дерев'яних церков Московії значно поступались в виразності інтер'єрам кам'яних готичних храмів, перспективно розкритих і в довжину, і догори.
Необхідність збільшення приміщень зумовила появу прирубів — додаткових приміщень. Вже літописи 11 століття описували восьмерикові церкви, що стали розповсюдженими і традиційними. Восьмерик головував в розплануванні і в силуеті. Прирубами до нього стануть вівтарна частина (абсида) та бічні приміщення і паперть, що збільшували корисну площу споруди. Так виникла восьмерикова церква з чотирма додатковими приміщеннями, яка отримала назву «кругла із двадцятьма мурами». Видатним зразком восьмерикової церкви з чотирма прирубами, що дійшли до 18 ст., є Преображенська церква (Кіжи).
Заборона на шатрові дахи
В 17 столітті в розвиток російської архітектури втрутився патріарх Никон. За його реформами шатровий дах визнали невідповідним церковному чину і заборонили. В архітектуру було введено п'ять бань. Реформи Никона мали значний вплив на духовне життя релігійно налаштованого населення і спричинили розкол в російському православ'ї. Заборона на використання даху-шатро діяла і після заслання і смерті Никона, але в провінціях подекуди ігнорувалась і сходила нанівець до кінця 18 ст. Шатро наново відродять майстри доби сецесії. Церкви з п'ятьма банями діяльно підтримала також імператриця Єлизавета Петрівна, які почали використовувати тогочасні архітектори (російські і іноземні, що працювали в імперії) і в кам'яній архітектурі, давши низку цікавих і різних варіантів.
Спроби захисту деревини
Недовготривалість дерев'яної архітектури була добре відома вже на ранішніх етапах її розвитку. Аби якось зарадити проблемі, виникає низка своїх засобів укріплення сировини і захисту дерев'яних споруд. На ранішніх і середніх етапах розвитку дерев'яної архітектури характерна відсутність гідроізоляції, пошкодження пліснявою і недовготривалість дерев'яних споруд. Свої обмеження вносила і велика пожежонебезпека. Дерев'яні споруди добре горять, що небезпечно як в воєнні, так і мирні часи, в часи посух. До засобів укріплення сировини відносять обстукування торців брусів і колод, покриття воском чи лаками, фарбування дерева. Лаки особливо полюбляли в Китаї. Своє місце захисту мало і копчення — обробка дерева димом (курна хата тощо). В Скандинавських країнах дерев'яні колоди церков (ставкірка = церква) вкривали смолою. Мешканці були повинні оновлювати покриття смолою кожні три роки, інакше несли покарання.
Вкрай поганим недоліком для дослідників дерев'яної архітектури була відсутність у дерев'яних споруд підмурків і фундаментів. Наявність стрічкового типу фундаментів в кам'яній архітектурі надає можливість відновити план споруди навіть після зникнення будови в стародавні часи. Старовинна дерев'яна архітектура без підмурків — зникає назавжди.
Споруду доводили до карниза, де створювали «повал», конструктивний засіб невеликого збільшення споруди зверху. «Повал» та великий винос полиць даху сприяли швидкому водовідведенню зайвої дощової води від споруди. Аби захистити нижні колоди від вологи, споруди ставили на пагорбах, бо дієвих засобів захисту деревини не розробили.
Уявити старовинну архітектуру початкових періодів дозволяють лише описи, рідкі замальовки, з 20 століття — археологічні розкопки при нагоді знайти покинуті нижні дерев'яні вінці колишніх споруд. Іноді в пригоді стають найконсервативніші традиції побудови дерев'яних споруд.
Суперництво і пов'язаність з кам'яною архітектурою
Дерев'яний прообраз Іонічного ордера Стародавньої Греції.
Церква Різдва Гіморецького погосту, 2-га половина 17 ст., бічний фасад
Суперництво між дерев'яною і кам'яною архітектурою розпочалося давно. Воно мало місце вже в архітектурі Стародавньої Греції. Відомо, що іонічній ордер в камені запозичив форми, давно знайдені і вироблені в дерев'яній архітектурі. Взаємовпливи мали місце і в архітектурі Росії. Так, кам'яна архітектура країни, ще не обізнана з побудовою бань в 16-17 століттях, запозичила у дерев'яних споруд форму даху шатро.
Що далі йшов розвиток російської архітектури, то більше розбіжностей між ними накопичувалось. В 17 столітті дерев'яні і кам'яні споруди ще можуть мати збіги в планах і просторовому розплануванні (план Костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, Угнів, нині Львівська область, Україна, та церкви Різдва Гіморецького погосту на Новгородчині), але техніки побудови, стилі і перспективи розвитку кардинально розходяться. Кам'яна архітектура доби бароко дала таку кількість планових і просторових рішень, помножених на індивідуальні художні манери митців, що майстри дерев'яної архітектури почали не встигати, а надалі — навіть запозичувати декор, розроблений в стилі бароко. З 18 століття в дерев'яній архітектурі збільшуються консервативні і занепадницькі тенденції, не подолані і при запозиченні форм в класицизмі. Дерев'яна архітектура Росії отримає новий поштовх для розвитку лише в 19 ст., коли низка тодішніх архітекторів наново звернеться до вивчення історичного спадку і запропонує на їх основі індивідуалістичні і фантазійні рішення (твори Карла Россі, , низки майстрів доби сецесії).
Арх. І. П. Ропет. Проект заміського будинку
Арх. І. П. Ропет. Павільйон Російської імперії на Всесвітній виставці в Парижі.
Музей купецького побуту у місті Єкатеринбург, сецесія
Деякі шедеври і мартиролог
Худ. Верещагін В. В. Трапезна церкви Петра і Павла, 1894 р. с. Пучуга, Архангельська обл.
Фото ВерещагінаВ. В. с. Пучуга, 1894 р., інтер'єр, трапезна церкви Петра і Павла, 1894 р.
При створенні музею Вітославлиці (Великий Новгород) дослідили типи розпланування селищ на Новгородчині. Регулярне розпланування селищ намагались царськими указами силоміць запровадити з 18 ст., але радіально-центричного розпланування (з церквою на площі на віялом вулиць від неї) в області не помічено. Тому подібного розпланування нема і в музеї. Воно залишене за феодальними ще зразками — вільне (хаотичне) розпланування, де церква могла стояти на околиці, а не в центрі. В Поозерському секторі музею з церквою Успіння Богородиці це вільне (хаотичне) розпланування було відтворене на місцевості.
Четверик на восьмерику як композиційний тип був досить гнучким і дозволяв будувати як вертикальні, стовпоподібні (безтрапезні) храми, так і хрещаті з додатковою до вертикальної — горизонтальною віссю, де прибудовували трапезну і крильця зі сходинками. Так затвердився уступчастий силует дерев'яних храмів. Храмом з трапезною була уславлена церква Петра і Павла в селі Пучуга, створена 1698 р. (зникла). Її трапезна, прикрашена різьбленими стовпами і лавами, визнавалась найкращою на російському півночі (зникла, відома за фото і картинами художника Верещагіна В. В. та фото Владимирова В. І.). Вертикальна і горизонтальна осі в силуеті церкви Петра і Павла в селі Пучуга врівноважені, а фасади були залишені суворими, позбавленими декору.
Мав місце і тип багатошатрових дерев'яних храмів. До 1983 року зникли, згоріли, знищені всі, окрім церкви Св. Трійці в селі Ньонокса (Приморський район, Архангельська область, 1727 р.) Церква Св. Трійці мала чотири шатра на прирубах окрім високого центрального.
Втручання в архітектурну традицію патріарха Никона примусило архітекторів шукати нові композиційні рішення. Так виникли хрещаті церкви, криті хрещатими дахами-бочками. Але в центрі залишали восьмерик, критий забороненим дахом-шатро. На хрещаті дахи-бочки ставили чотири малі баньки, що разом з шатром відтворювали запроваджене п'ятиглав'я. Силует виходив компромісним, але за рахунок висотності цікавим. Аби підсилити щільність силуєта, робили чотири малі баньки майже впритул до високого шатра і навіть створювали нахил до нього (так звана курватура). Свого часу цей засіб (бані впритул до центрального об'єму) використав і Вартоломей Растреллі при побудові висотної частини Смольного собору в Санкт-Петербурзі.
Найпліднішою була північна архітектурна школа, що склалася в долині річки Онега і в Карелії. Серед видатних ярусних церков, що передували побудові уславленої Преображенської церкви в Кіжах, датованої 1714 роком -
ярусна Богородицька церква 1552 р. (село Холм, Костромська обл. знищена)
багатобанна Іллінська церква 1659 р. (село Чухчерьма, Архангельська обл.)
багатобанна Нікольська церква 1678 р. (село Бережная Дубрава, Архангельська обл.)
Предтеченська церква (перша чверть 18 ст., село Шуя, Карелія)
Покровський храм (Анхімово) (1708 рік, село Анхімово, Витегорський район, Вологодська область, зникла внаслідок пожежі1963 року). Останній храм викликає найбільшу зацікавленість, бо його архітектурний образ мав дещо спільне з Преображенською церквою в Кіжах. Аби якось зарадити зникненню і знищенню дерев'яних шедеврів в провінціях, прототип церкви в Анхімово відтворили в Санкт-Петербурзі.
Але ярусні, дерев'яні храми будували і після створення створення Преображенської церкви в Кіжах. Про це свідчать -
Ніде в Європі загибель і знищення історико-архітектурного і культурного спадку країни, що зростали після більшовицького перевороту 1917 р., не досягали таких загрозливих масштабів. Адже кам'яні споруди в Володимирі, в Москві, Новгороді, і Санкт-Петербурзі — не досягали і одного відсотка. Вся неосяжна, провінційна Росія століттями мешкала, молилась і господарювала в дерев'яних спорудах.
Петро Барановський і проблеми рятування пам'яток
Коломенське, Спаська брама з дахом шістьма діжками
Коломенське, вежа колишнього Ніколо-Корельського монастиря
У 1924 р. Барановський Петро Дмитрович домігся дозволу на створення музею народної архітектури і мистецтва в Коломенському (Москва). Після створення музею був призначеним його першим директором. Як фахівець-музейник розшукав і вивіз в новостворений музей пам'ятки дерев'яної архітектури з В'ятського краю, Сибіру, Карелії. Аби заплутати бюрократів Москви у звітах писав: «Програма і науковий метод створення музейного містечка народної архітектури». Хитрість вдалася. До музею в Коломенське він і його співробітники вивозили церковні дзвони, стародавні кахлі, антикварні і старі меблі, баштові куранти, твори ковалів, зразки дерев'яного різьблення, ткацькі вироби, креслення архітекторів і малюнки будівничих.
Пилявский В. И. и др. «История русской архитектуры», Л, «Стройиздат», 1984, с. 7.
Пилявский В. И. и др. «История русской архитектуры», Л, «Стройиздат», 1984, с. 9.
Пилявский В. И. и др. «История русской архитектуры», Л, «Стройиздат», 1984, с. 27.
Пилявский В. И. и др. «История русской архитектуры», Л, «Стройиздат», 1984, с. 38.
М. З. Тарановская «Карл Росси», Л. 1980, с. 161.
Пилявский В. И. и др. «История русской архитектуры», Л, «Стройиздат», 1984, с. 47-49.
Д. Аркин «Растрелли», М, 1954, с. 63.
Д. А. Кючарианц, «Антоніо Рінальді», Л, 1976, с. 68-71.
Краткая художественная энциклопедия, «Искусство стран и народов мира», т 3, М, 1971
Пилявский В. И. и др. «История русской архитектуры», Л, «Стройиздат», 1984, с. 7-79
Мильчик М. И., Ушаков Ю. С. Деревянная архитектура Русского Севера: Страницы истории. — Л.: Стройиздат, 1981 год.
«Памятники градостроительства и архитектуры УССР», Киев, «Будівельник», 1985, Т. 3
«Зодчество русского Севера XII—XIX вв.», «Аврора», 1976
«Юный художник», август, 1987
Література
(рос.)Бубнов Е. Н. Русское деревянное зодчество Урала. — М. : , 1988. — С. 192.
(рос.)Деревянные часовни Русского Севера (Республика Карелия, Республика Коми, Архангельская область, Вологодская область). Иллюстрированный перечень. — М. : Институт Наследия, 2005. — 224 с.
Посилання
УНІАН: Заброшенные деревянные церкви России (Фото) [ 1 лютого 2013 у Wayback Machine.]
Derev ya na arhitektu ra Rosi yi uslavlena storinka istoriyi arhitekturi rosijskih zemel kotra mala dramatichnij shlyah rozvitku pobutuvannya i nedbalogo zberezhennya Skansen Mali Koreli Vitoki i pobutuvannya derev yanih sporudm Bijsk kompromisnij variant m Novosibirsk budinok 19 st Dacha Kugushevoyi Kam yanij ostriv Peterburg Bilshist form nacionalnoyi arhitekturi Rosiyi bula viroblena v derev yanij arhitekturi Derevina dovgij chas bula najdostupnishim budivelnim materialom v krayi i pereduvala poyavi i vikoristannyu kamenyu i cegli v nacionalnij arhitekturi Derevina takozh stolittyami zalishalas najdostupnishim budivelnim materialom dlya vsih prosharkiv rosijskogo suspilstva vid periodiv rodopleminnogo do desyatilit kapitalizmu Derev yana arhitektura Rosiyi ne znikla i v period vprovadzhennya kam yanoyi arhitekturi v periodi koli yiyi vitisnyala arhitektura kam yana chi z inshih trivkih materialiv narodivshi kompromisni varianti pidmurki abo pershij poverh kam yanij cegelnij drugij derev yanij Na vidminu vid inshogo derev yana arhitektura rosijskih zemel ne zapozichena u tataro mongol chi v italijskih universalno obdarovanih majstriv Takozh na neyi malo zvertali uvagi rosijski imperatori 18 st tomu yiyi ne regulyuvali carskimi nakazami Petro I Yelizaveta Petrivna Katerina II U praktici vikoristovuvali kolodi dovzhinoyu 5 10 metriv lishe inodi 12 16 metriv yaksho taki znahodili Sprobi vidovzhuvati kolodi dvi v odnu buli ridkimi buduvali vpritul sami zrubi odin za odnim Tam de nemozhlivo bulo vikoristati cilu kolodu yiyi obroblyali v brus v plastinu polovina kolodi Abi unikati monotonnosti derev yanih sporud iz faktichno tipovih detalej piznishe nimi stanut kalibrovani kolodi rozrobili virazni ob yemi i dodavali svoyeridni detali Tak bula viroblena cila nizka tipiv lishtvi i riznomanitnih derev yanih dahiv sered yakih dvoshatrovi dvopohili chotirishatrovi vosmishatrovi sholom prosta bochka hreshata bochka shatro Cerkva Rizdva Hristova Velika Shalga Do 1745 r Rosijska arhitektura mala period v dekilka stolit koli vse buduvali same z dereva forteci kremli zhitla i gospodarski sporudi monastirski ogorozhi i sakralni sporudi vimostku vulic mosti tosho Sered derev yanih sporud davnini pershij Sofijskij sobor v Novgorodi 989 r Uspenskij sobor v Rostovi 992 r fortechni muri Moskovskogo Kremlya 1339 r do perebudov v kam yani Monotonnu perevazhno nizku peresichnu zabudovu selish i rosijskih mist sho malo zovnishno vidriznyalis vid selish treba bulo uriznomanitnyuvati Cyu funkciyu vikonuvali vezhi derev yanih fortec cerkvi ta vitryaki sho zbagachuvali silueti poselen i sluguvali visotnimi oriyentirami dominantami a na uzberezhzhyah richok i Bilogo morya she j mayakami Piznishe do nih dodali visoki dzvinici Suvori muri sporud prikrashali rizboyu po lishtvi na stovpah V centralnih rajonah Moskoviyi de vdostal sonyachnogo svitla vikoristovuvali relyefnu rizbu V pivnichnih rajonah z tmyanim osvitlennyam i bezlichchyu pohmurih doshovih dniv mala poshirennya naskrizna rizba Tradiciya prikrashati zhitlovi sporudi rizboyu dozhila do 20 stolittya Osoblivo riznomanitno buli rozrobleni tipi rosijskoyi lishtvi chasto nepovtorno individualnih v okremih poselennyah Kolomenske dah shatro Syeverodvinsk kolishnij Nikolo Korelskij monastir foto 1906 r Troyicke Golenishevo Moskva spoluchennya dereva i kamenya Novosibirsk dekor budinku Irkutsk derev yanij budinok 19 st Dacha Sinakevicha rizba m Gorohovec tin i derev yani vorota Muzeyefikovana vezha Kolodyaz muzej A P Chehova Rizba na budinku 19 st Vologda Derev yanij budinok pismennika Fedora Dostoyevskogo Stara Russa Nebagatij vibir arhitekturnih ob yemiv vdalo obigruvali kompozicijnimi rishennyami spoluchennyami chetverikiv i vosmerikiv kilkistyu shatrovih dahiv chi ban Dopomagav i kontrast mizh nizkoyu i maloviraznoyu peresichnoyu zabudovoyu i visotnimi sakralnimi chi fortechnimi sporudami Lishe v sakralnih sporudah stala perevazhati hudozhnya skladova nad funkcionalnoyu Tomu vsi zusillya arhitektoriv buli spryamovani ne na peresichnu zabudovu a same na vidnajdennya novih kompozicij v sakralnomu budivnictvi Do togo zh cerkvi bilshe oberigali tomu same sered nih zberezheni zrazki 16 17 stolit todi yak znajti peresichnu zabudovu do 17 st praktichno nemozhlivo vona znikla u skansenah eksponuyut suchasni rekonstrukciyi Osoblive misce v derev yanij arhitekturi posiv mlin vitryak Vitryaki stavili na uzvishshyah okolic vidkritih vitram Isnuvalo dekilka tipiv vitryakiv kotri buli vidatnimi zrazkami togochasnoyi inzheneriyi Opisano blizko dvadcyati riznovidiv yih konstruktivnih rishen Osoblivo cikavimi buli vitryaki shatrovki z micnim stabilnim nizom i nevelikim ale povorotkim verhom dlya ulovlennya vitru koli toj minyav napryam Derevini yak materialu teployemnomu i priyemnomu na dotik v Rosiyi nadavali perevagu do 18 stolittya vklyuchno koli derev yanimi rublenimi bula bilshist selyanskih i miskih budinkiv sakralnih sporud v provinciyah zavelikoyi imperiyi bilshist oficijnih sporud vklyuchayuchi derev yani imperatorski palaci palaci podorozhni timchasovi chi postijni Hata v seli okolici Moskvi Kletska cerkva Sv Trijci Vitoslavlici Podorozhnij derev yanij palac Petra I Strelna restavracijne vidtvorennya 20 st Vitryaki sela Shelkovo na Vologodchini Hata selo Koptelovo Bogorodicka c va vosmerikova plan s Zaostrov ye 1726 r Arhangelska obl Dovgij chas cherez zatrimanist dobi feodalizmu v Moskoviyi derev yani cerkvi zalishalis yedinimi gromadskimi sporudami poselen Zi zrostannyam poselen neveliki cerkvi shvidko stavali zatisnimi Do togo zh v visokih cerkvah vikoristovuvali lishe odin poverh obmezhenij pidlogoyu ta steleyu verhni yarusi zalishalis porozhnimi i nezadiyanimi Cerkva z dahom shatro mogla dosyagati 35 45 metriv a vikoristovuvali lishe odnu tretinu odnu p yatu yiyi visoti Tomu inter yeri derev yanih cerkov Moskoviyi znachno postupalis v viraznosti inter yeram kam yanih gotichnih hramiv perspektivno rozkritih i v dovzhinu i dogori Neobhidnist zbilshennya primishen zumovila poyavu prirubiv dodatkovih primishen Vzhe litopisi 11 stolittya opisuvali vosmerikovi cerkvi sho stali rozpovsyudzhenimi i tradicijnimi Vosmerik golovuvav v rozplanuvanni i v silueti Prirubami do nogo stanut vivtarna chastina absida ta bichni primishennya i papert sho zbilshuvali korisnu ploshu sporudi Tak vinikla vosmerikova cerkva z chotirma dodatkovimi primishennyami yaka otrimala nazvu krugla iz dvadcyatma murami Vidatnim zrazkom vosmerikovoyi cerkvi z chotirma prirubami sho dijshli do 18 st ye Preobrazhenska cerkva Kizhi Zaborona na shatrovi dahiArh Kazanska cerkva Viricya 1914 r Secesiya V 17 stolitti v rozvitok rosijskoyi arhitekturi vtrutivsya patriarh Nikon Za jogo reformami shatrovij dah viznali nevidpovidnim cerkovnomu chinu i zaboronili V arhitekturu bulo vvedeno p yat ban Reformi Nikona mali znachnij vpliv na duhovne zhittya religijno nalashtovanogo naselennya i sprichinili rozkol v rosijskomu pravoslav yi Zaborona na vikoristannya dahu shatro diyala i pislya zaslannya i smerti Nikona ale v provinciyah podekudi ignoruvalas i shodila nanivec do kincya 18 st Shatro nanovo vidrodyat majstri dobi secesiyi Cerkvi z p yatma banyami diyalno pidtrimala takozh imperatricya Yelizaveta Petrivna yaki pochali vikoristovuvati togochasni arhitektori rosijski i inozemni sho pracyuvali v imperiyi i v kam yanij arhitekturi davshi nizku cikavih i riznih variantiv Sprobi zahistu dereviniNedovgotrivalist derev yanoyi arhitekturi bula dobre vidoma vzhe na ranishnih etapah yiyi rozvitku Abi yakos zaraditi problemi vinikaye nizka svoyih zasobiv ukriplennya sirovini i zahistu derev yanih sporud Na ranishnih i serednih etapah rozvitku derev yanoyi arhitekturi harakterna vidsutnist gidroizolyaciyi poshkodzhennya plisnyavoyu i nedovgotrivalist derev yanih sporud Svoyi obmezhennya vnosila i velika pozhezhonebezpeka Derev yani sporudi dobre goryat sho nebezpechno yak v voyenni tak i mirni chasi v chasi posuh Do zasobiv ukriplennya sirovini vidnosyat obstukuvannya torciv brusiv i kolod pokrittya voskom chi lakami farbuvannya dereva Laki osoblivo polyublyali v Kitayi Svoye misce zahistu malo i kopchennya obrobka dereva dimom kurna hata tosho V Skandinavskih krayinah derev yani kolodi cerkov stavkirka cerkva vkrivali smoloyu Meshkanci buli povinni onovlyuvati pokrittya smoloyu kozhni tri roki inakshe nesli pokarannya Vkraj poganim nedolikom dlya doslidnikiv derev yanoyi arhitekturi bula vidsutnist u derev yanih sporud pidmurkiv i fundamentiv Nayavnist strichkovogo tipu fundamentiv v kam yanij arhitekturi nadaye mozhlivist vidnoviti plan sporudi navit pislya zniknennya budovi v starodavni chasi Starovinna derev yana arhitektura bez pidmurkiv znikaye nazavzhdi Sporudu dovodili do karniza de stvoryuvali poval konstruktivnij zasib nevelikogo zbilshennya sporudi zverhu Poval ta velikij vinos polic dahu spriyali shvidkomu vodovidvedennyu zajvoyi doshovoyi vodi vid sporudi Abi zahistiti nizhni kolodi vid vologi sporudi stavili na pagorbah bo diyevih zasobiv zahistu derevini ne rozrobili Uyaviti starovinnu arhitekturu pochatkovih periodiv dozvolyayut lishe opisi ridki zamalovki z 20 stolittya arheologichni rozkopki pri nagodi znajti pokinuti nizhni derev yani vinci kolishnih sporud Inodi v prigodi stayut najkonservativnishi tradiciyi pobudovi derev yanih sporud Supernictvo i pov yazanist z kam yanoyu arhitekturoyuDerev yanij proobraz Ionichnogo ordera Starodavnoyi Greciyi Vojceh Lyenartovich Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Ugniv plan 1642 r Cerkva Rizdva Gimoreckogo pogostu 2 ga polovina 17 st plan Vojceh Lyenartovich Kostel Ugniv Lvivska oblast Ukrayina bichnij fasad 1642 r Cerkva Rizdva Gimoreckogo pogostu 2 ga polovina 17 st bichnij fasad Supernictvo mizh derev yanoyu i kam yanoyu arhitekturoyu rozpochalosya davno Vono malo misce vzhe v arhitekturi Starodavnoyi Greciyi Vidomo sho ionichnij order v kameni zapozichiv formi davno znajdeni i virobleni v derev yanij arhitekturi Vzayemovplivi mali misce i v arhitekturi Rosiyi Tak kam yana arhitektura krayini she ne obiznana z pobudovoyu ban v 16 17 stolittyah zapozichila u derev yanih sporud formu dahu shatro Sho dali jshov rozvitok rosijskoyi arhitekturi to bilshe rozbizhnostej mizh nimi nakopichuvalos V 17 stolitti derev yani i kam yani sporudi she mozhut mati zbigi v planah i prostorovomu rozplanuvanni plan Kostelu Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Ugniv nini Lvivska oblast Ukrayina ta cerkvi Rizdva Gimoreckogo pogostu na Novgorodchini ale tehniki pobudovi stili i perspektivi rozvitku kardinalno rozhodyatsya Kam yana arhitektura dobi baroko dala taku kilkist planovih i prostorovih rishen pomnozhenih na individualni hudozhni maneri mitciv sho majstri derev yanoyi arhitekturi pochali ne vstigati a nadali navit zapozichuvati dekor rozroblenij v stili baroko Z 18 stolittya v derev yanij arhitekturi zbilshuyutsya konservativni i zanepadnicki tendenciyi ne podolani i pri zapozichenni form v klasicizmi Derev yana arhitektura Rosiyi otrimaye novij poshtovh dlya rozvitku lishe v 19 st koli nizka todishnih arhitektoriv nanovo zvernetsya do vivchennya istorichnogo spadku i zaproponuye na yih osnovi individualistichni i fantazijni rishennya tvori Karla Rossi nizki majstriv dobi secesiyi Arh K I Rossi proekt sela Glazovo 1815 r Arh I P Ropet Proekt zamiskogo budinku Arh I P Ropet Paviljon Rosijskoyi imperiyi na Vsesvitnij vistavci v Parizhi Vyazniki zabudova vulici Kiselova 19 st Kimri kolishnij budinok Luzhina Kolishnij Oseredok tovaristva tverezih Viricya Stili derev yanoyi arhitekturi RosiyiSadiba Kudryavcevih Kaluzka oblast Maloyaroslavec selo Panske Dvi cerkvi sela Lyadini Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici doba feodalizmu Barokovij paviljon u Petergofi Gospodskij budinok sadibi Zaharovo Sadiba Oleksandra Bloka u Shahmatovo Kuskovo palac z dereva pofarbovanij pid kam yanij Klasicizm Kolishnya sadiba Sukachova v Irkutsku peredana Kartinnij galereyi Cerkva Svyatoyi Trijci u seli Kolbinka secesiya Muzej kupeckogo pobutu u misti Yekaterinburg secesiyaDeyaki shedevri i martirologHud Vereshagin V V Trapezna cerkvi Petra i Pavla 1894 r s Puchuga Arhangelska obl Foto VereshaginaV V s Puchuga 1894 r inter yer trapezna cerkvi Petra i Pavla 1894 r Shatrova cerkva Uspinnya Bogorodici iz sela Kuricko kinec 16 st Poozerskij sektor Pri stvorenni muzeyu Vitoslavlici Velikij Novgorod doslidili tipi rozplanuvannya selish na Novgorodchini Regulyarne rozplanuvannya selish namagalis carskimi ukazami silomic zaprovaditi z 18 st ale radialno centrichnogo rozplanuvannya z cerkvoyu na ploshi na viyalom vulic vid neyi v oblasti ne pomicheno Tomu podibnogo rozplanuvannya nema i v muzeyi Vono zalishene za feodalnimi she zrazkami vilne haotichne rozplanuvannya de cerkva mogla stoyati na okolici a ne v centri V Poozerskomu sektori muzeyu z cerkvoyu Uspinnya Bogorodici ce vilne haotichne rozplanuvannya bulo vidtvorene na miscevosti Chetverik na vosmeriku yak kompozicijnij tip buv dosit gnuchkim i dozvolyav buduvati yak vertikalni stovpopodibni beztrapezni hrami tak i hreshati z dodatkovoyu do vertikalnoyi gorizontalnoyu vissyu de pribudovuvali trapeznu i krilcya zi shodinkami Tak zatverdivsya ustupchastij siluet derev yanih hramiv Hramom z trapeznoyu bula uslavlena cerkva Petra i Pavla v seli Puchuga stvorena 1698 r znikla Yiyi trapezna prikrashena rizblenimi stovpami i lavami viznavalas najkrashoyu na rosijskomu pivnochi znikla vidoma za foto i kartinami hudozhnika Vereshagina V V ta foto Vladimirova V I Vertikalna i gorizontalna osi v silueti cerkvi Petra i Pavla v seli Puchuga vrivnovazheni a fasadi buli zalisheni suvorimi pozbavlenimi dekoru Mav misce i tip bagatoshatrovih derev yanih hramiv Do 1983 roku znikli zgorili znisheni vsi okrim cerkvi Sv Trijci v seli Nonoksa Primorskij rajon Arhangelska oblast 1727 r Cerkva Sv Trijci mala chotiri shatra na prirubah okrim visokogo centralnogo Vtruchannya v arhitekturnu tradiciyu patriarha Nikona primusilo arhitektoriv shukati novi kompozicijni rishennya Tak vinikli hreshati cerkvi kriti hreshatimi dahami bochkami Ale v centri zalishali vosmerik kritij zaboronenim dahom shatro Na hreshati dahi bochki stavili chotiri mali banki sho razom z shatrom vidtvoryuvali zaprovadzhene p yatiglav ya Siluet vihodiv kompromisnim ale za rahunok visotnosti cikavim Abi pidsiliti shilnist siluyeta robili chotiri mali banki majzhe vpritul do visokogo shatra i navit stvoryuvali nahil do nogo tak zvana kurvatura Svogo chasu cej zasib bani vpritul do centralnogo ob yemu vikoristav i Vartolomej Rastrelli pri pobudovi visotnoyi chastini Smolnogo soboru v Sankt Peterburzi Pokrovskij hram foto 1909 roku znikla Najplidnishoyu bula pivnichna arhitekturna shkola sho sklalasya v dolini richki Onega i v Kareliyi Sered vidatnih yarusnih cerkov sho pereduvali pobudovi uslavlenoyi Preobrazhenskoyi cerkvi v Kizhah datovanoyi 1714 rokom yarusna Bogorodicka cerkva 1552 r selo Holm Kostromska obl znishena bagatobanna Illinska cerkva 1659 r selo Chuhcherma Arhangelska obl bagatobanna Nikolska cerkva 1678 r selo Berezhnaya Dubrava Arhangelska obl Predtechenska cerkva persha chvert 18 st selo Shuya Kareliya Pokrovskij hram Anhimovo 1708 rik selo Anhimovo Vitegorskij rajon Vologodska oblast znikla vnaslidok pozhezhi 1963 roku Ostannij hram viklikaye najbilshu zacikavlenist bo jogo arhitekturnij obraz mav desho spilne z Preobrazhenskoyu cerkvoyu v Kizhah Abi yakos zaraditi zniknennyu i znishennyu derev yanih shedevriv v provinciyah prototip cerkvi v Anhimovo vidtvorili v Sankt Peterburzi Ale yarusni derev yani hrami buduvali i pislya stvorennya stvorennya Preobrazhenskoyi cerkvi v Kizhah Pro ce svidchat unikalna Bogoyavlenska cerkva Paltoga 1733 roku selo Paltoga Vologodska oblast yaka zavalilasya bez doglyadu i restavraciyi v 2009 roci efektna Pokrovska cerkva 1764 roku yaku zberigaye istoriko arhitekturnij muzej v Kizhah Sered zniklih derev yanih pam yatok arhitekturi hrami na beregah richok Onega na ta Mezeni vzdovzh Bilogo morya derev yani gospodarski kompleksi chislennih sil muzeyefikovana chastina sela Semenkovo Vologodska oblast podorozhni palaci rosijskih imperatoriv palac Petra I v Strelni restavracijne vidnovlennya Litni palaci Anni Ivanivni i Yelizaveti Petrivni derev yanij Petrovskij palac na Petrovskomu ostrovi Sankt Peterburga zgoriv v 1912 r arhitektor Antonio Rinaldi praktichno vsi mali derev yani sadibi nebagatih dvoryan dobi klasicizmu sadiba Zaharovo Spaske Lutovinovo restavracijni vidnovlennya bilshist derev yanih dach dobi kapitalizmu masami znikaye derev yana miska zabudova Vologda Nizhnij Novgorod Tomsk Moskva Irkutsk Nide v Yevropi zagibel i znishennya istoriko arhitekturnogo i kulturnogo spadku krayini sho zrostali pislya bilshovickogo perevorotu 1917 r ne dosyagali takih zagrozlivih masshtabiv Adzhe kam yani sporudi v Volodimiri v Moskvi Novgorodi i Sankt Peterburzi ne dosyagali i odnogo vidsotka Vsya neosyazhna provincijna Rosiya stolittyami meshkala molilas i gospodaryuvala v derev yanih sporudah Petro Baranovskij i problemi ryatuvannya pam yatokCerkva Georgiya Zmiyeborcya 1685 r Kolomenske Spaska brama z dahom shistma dizhkami Kolomenske vezha kolishnogo Nikolo Korelskogo monastirya U 1924 r Baranovskij Petro Dmitrovich domigsya dozvolu na stvorennya muzeyu narodnoyi arhitekturi i mistectva v Kolomenskomu Moskva Pislya stvorennya muzeyu buv priznachenim jogo pershim direktorom Yak fahivec muzejnik rozshukav i viviz v novostvorenij muzej pam yatki derev yanoyi arhitekturi z V yatskogo krayu Sibiru Kareliyi Abi zaplutati byurokrativ Moskvi u zvitah pisav Programa i naukovij metod stvorennya muzejnogo mistechka narodnoyi arhitekturi Hitrist vdalasya Do muzeyu v Kolomenske vin i jogo spivrobitniki vivozili cerkovni dzvoni starodavni kahli antikvarni i stari mebli bashtovi kuranti tvori kovaliv zrazki derev yanogo rizblennya tkacki virobi kreslennya arhitektoriv i malyunki budivnichih Rosijski muzeyi derev yanoyi arhitekturiVereshagin Vasil Vasilovich Derev yana arhitektura na Pivnochi Rosiyi 1894 r Mali Koreli Arhangelska oblast Vitoslavlici Velikij Novgorod Derzhavnij istoriko arhitekturnij muzej Kizhi Kolomenske Moskva Nizhnye Sinyachihinskij muzej zapovidnik derev yanoyi arhitekturi ta narodnogo mistectva Nizhnya Sinyachiha Sverdlovska oblast Tak zvanij 130 j kvartal Irkutska abo Irkutska sloboda Div takozhDerev yana arhitektura Pam yatka arhitekturi Kizhi Vitoslavlici Velikij Novgorod Baranovskij Petro Dmitrovich Perenesennya sporud Restavraciya mistectvo DzherelaPilyavskij V I i dr Istoriya russkoj arhitektury L Strojizdat 1984 s 7 Pilyavskij V I i dr Istoriya russkoj arhitektury L Strojizdat 1984 s 9 Pilyavskij V I i dr Istoriya russkoj arhitektury L Strojizdat 1984 s 27 Pilyavskij V I i dr Istoriya russkoj arhitektury L Strojizdat 1984 s 38 M Z Taranovskaya Karl Rossi L 1980 s 161 Pilyavskij V I i dr Istoriya russkoj arhitektury L Strojizdat 1984 s 47 49 D Arkin Rastrelli M 1954 s 63 D A Kyucharianc Antonio Rinaldi L 1976 s 68 71 Kratkaya hudozhestvennaya enciklopediya Iskusstvo stran i narodov mira t 3 M 1971 Pilyavskij V I i dr Istoriya russkoj arhitektury L Strojizdat 1984 s 7 79 Milchik M I Ushakov Yu S Derevyannaya arhitektura Russkogo Severa Stranicy istorii L Strojizdat 1981 god Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury USSR Kiev Budivelnik 1985 T 3 Zodchestvo russkogo Severa XII XIX vv Avrora 1976 Yunyj hudozhnik avgust 1987Literatura ros Bubnov E N Russkoe derevyannoe zodchestvo Urala M 1988 S 192 ros Derevyannye chasovni Russkogo Severa Respublika Kareliya Respublika Komi Arhangelskaya oblast Vologodskaya oblast Illyustrirovannyj perechen M Institut Naslediya 2005 224 s PosilannyaUNIAN Zabroshennye derevyannye cerkvi Rossii Foto 1 lyutogo 2013 u Wayback Machine Portal Mistectvo Portal Arhitektura Portal Derev yana arhitektura