Бочка (архітектура)

Бо́чка в архітектурі — покрівля споруди у вигляді напівциліндра з підвищенням і загостренням угорі, в поперечному перерізі має цибулинну форму. Пересічення двох бочок утворює «хрещату бочку», або кубовидну покрівлю. Бочка зустрічається переважно в російській дерев'яній архітектурі до 18 століття.

Подвійна хрещата бочка на даху й одинарна хрещата над ґанком. Реконструкція (музей-заповідник «Коломенське», Москва, Росія)

Кам'яні ворота в Коломенському, покриті подвійною «хрещатою бочкою». XVII століття

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бочка (значення).

Точно визначити час появи «бочки» важко. Конструктивно «бочка» є модифікацією так званого самцевого двосхилого даху — однієї з найдавніших методик зведення даху зрубної будівлі. У рамках даної методики колоди фронтонів («самці») поступово коротшають у міру наближення до гребеня, при цьому завершенням фронтону служить вирубана з колоди деталь, близька за формою до трикутника. У кінці самців врубаются лати, які і служать основою обрешітки для настилу покрівлі. З розвитком дерев'яного зодчества, самцева покрівля еволюціонувала в бік ускладнення — зокрема, будівельники не обмежувалися чисто трикутною формою фронтону. Варіюючи довжину самців, зодчі отримували покриття досить різноманітних конфігурацій, з яких найбільшого поширення набула своєрідна покрівля, близька за формою до цибулинних бань храмів, яка й отримала назву «бочка». Якщо самці встановлювалися з чотирьох сторін зрубу, ставався перетин двох «бочок», що утворював так звану «хрещату» або «хрестову бочку». Ряд джерел проводить аналогію між «хрещатою бочкою» і так званим кубуватим покриттям.

Найбільше «бочки» поширилися в церковній і цивільній архітектурі в період XVII—XVIII століть. Головним чином цей тип покрівель використовувався в дерев'яній архітектурі, особливо в архітектурі і палацовій архітектурі (характерний приклад широкого використання «бочок» — палац царя Олексія Михайловича в Коломенському, де багато зустрічаються ускладнені «хрещаті бочки»). Значно рідше «бочки» зустрічалися в кам'яній архітектурі, наприклад, в Благовіщенській церкві в селі Тайнінському Московської області.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Партина А.С. Архитектурные термины. Иллюстрированный словарь. — М. : Стройиздат, 1994. — 208 с. — . (рос.)
• Самойлов В.С. Строительство деревянного дома. — М. : «Аделант», 2006. — 384 с. — . (рос.)
• Бочка (в архитектуре) // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).