Обреші тка решітчаста конструкція чи суцільний настил який встановлюється поверх кроквяних ніг і є основою покрівлі тако

Обреші́тка — решітчаста конструкція чи суцільний настил, який встановлюється поверх кроквяних ніг і є основою покрівлі (також може розглядатися як її нижній елемент). Складається з лат і контрлат. Виконує функцію основи для кріплення покрівельного матеріалу, бере участь в посиленні просторової структури даху. Також «обрешіткою» може називатися вся основа покрівлі разом — кроквяна система з латами.

Види

Різні види покрівельних матеріалів вимагають різні конструкції обрешітки. Вона може бути одношаровою і двошаровою, суцільною і розрідженою.

Одношарова обрешітка — настилається поперек кроков.
Двошарова обрешітка — може бути з перпендикулярними і діагонально розташованими шарами. Перший шар настилають поперек кроков, другий — паралельно їм.
Суцільна обрешітка — просвіт між елементами не перевищує 1 см. Підходить для покрівель з рулонних матеріалів, м'якої черепиці, металочерепиці, плоского шиферу.
Розріджена обрешітка — має крок між елементами в кілька сантиметрів. Підходить для покрівель з натуральної черепиці, хвилястого шиферу, бляхи.

Самцевий дах

У традиційній (російській рубленій хаті) дахи часто влаштовували рубленими («самцевими»): крокви в них були відсутні, а лати (рос. слеги) врубали в дедалі коротші догори колоди щипців. На лати вже настилали покрівельне покриття (тес, дранку, ґонт-леміш). Давнішою даховою конструкцією був дах «на курицях»: до гребеневої лати (рос. коньковая слега) і нижніх лат (слеги, решетины) кріпили поперечні стовбури дерев з кокорами унизу — куриці; на кокори укладали поздовжні бруси — потоки. Дошки-тесини нижніми кінцями входили у пази потоків, верхніми — у пази гребеневої лати. Верхні крайки дахових дощок всіх типів покрівлі закривали на гребені видовбаною колодою — охлупнем (рос. охлупень) чи шеломом, іноді з кінцем у вигляді кінської голови. Традиційним способом кріплення був безцвяховий: охлупень притискували до гребеневої лати спеціальними шпонками — сороками чи стамиками. Торці лат, що виступали на щипцях, могли прикривати дошками — так званими причолинами (рос. причелины), зазвичай вирізьбленими. Місце, де вони сходилися, закривали короткою вертикальною дошкою — полотенцем, також прикрашеною різьбленням.

Див. також

Кроквяна система

Примітки

Обрешітка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
. reznoidom.ru. Резной дом. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 14 січня 2018.
Кур // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)
Охлупень // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 15 серпня 2018.
Причелина // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).

Джерела

Обрешётка [ 2 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Панасюк М. В. Кровельные материалы. Практическое руководство.
Конструкции скатных крыш [ 20 квітня 2019 у Wayback Machine.]

[1] Обрешітка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] . reznoidom.ru. Резной дом. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 14 січня 2018.

[3] Кур // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)

[4] Охлупень // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).

[5] . Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 15 серпня 2018.

[6] Причелина // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).