Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дельфіна де Жирарден фр Delphine de Girardin 24 січня 1804 29 червня 1855 французька поетеса письменниця журналістка і д

Дельфіна де Жирарден

Дельфіна де Жирарден

Дельфіна де Жирарден (фр. Delphine de Girardin; 24 січня 1804 — 29 червня 1855) — французька поетеса, письменниця, журналістка і драматургиня.

Дельфіна де Жирарден
фр. Delphine de Girardin
image
Ім'я при народженніфр. Delphine Gay
ПсевдоVicomte Charles Delaunay, Charles de Launay, Vicomte de Launay, Léo Lespès, Léa Sepsel і Émile de Girardin[1]
Народилася24 січня 1804(1804-01-24)[4][5]
Аахен, Франція[6]
Померла29 червня 1855(1855-06-29)[2][3][…] (51 рік)
Париж, Франція
·рак шлунка
Країнаimage Франція
Діяльністьписьменниця, поетеса, господиня літературного салону, журналістка
Галузьпоезія
Знання мовфранцузька[2][7]
Батькоd
Матиd
Родичіd
У шлюбі зЕміль де Жирарден
Автографimage

Життєпис

Донька Жана Сигізмунда Ґе, сеньйора Лупіньї та письменниці Софі Нішо де ла Валлетт. Народилася 1804 року в німецькому місті Аахен. Здобула початкову освіту в рідному місті. У 16 років перебралася до Парижу. Тут увійшла до літературного салону Еміля Дешана. Вперше видала свої вірші.

У 1820-х роках познайомилася та затоваришувала з Віктором Гюго, з яким співробітничала в журналі «Французька муза». Під час візиту до Італії у 1827 році її із захопленням зустрічав римський літературний світ і навіть вінчав на Капітолії.

1831 року вийшла заміж за письменника Еміля де Жирардена. З 1836 року співпрацює з газетою чоловіка «Пресса» (La Presse), де друкує твори під псевдонимом Шарль де Лоне. З початку 1840-х років її літературний салон стає одним із провідних у Парижі. Його відвідували Теофіль Готьє, Оноре де Бальзак, Альфред де Мюссе, Віктор Гюго, , Марселіна Деборд-Вальмор, Альфонс де Ламартін, , , Ференц Ліст, Олександр Дюма-старший, Жорж Санд та .

Померла Дельфіна де Жирарден у Парижі 1855 року.

Творчість

Вважала своїми вчителями В. Гюго, Ламартина, Оноре де Бальзака. У перший період віддавала перевагу віршованим творам. Серед них значними є «Поетичні нариси» (1824 рік), «Нові поетичні нариси» (1825 рік), «Наполіна» (1833 рік).

Після шлюбу більше уваги приділяла прозі. Відомими є роман «Маркіз Понтанж» (1835 рік), збірка оповідань «Казки старої дівчини до небожів» (1832 рік), «Тростина Мсьє де Бальзака» (1836 рік) та «Не грай із болем» (1853 рік).

Популярність приніс епістолярний роман у вигляді окремих нарисів «Паризькі листи» (1836—1848 роки), що друкувався в газеті «Пресса». Він став своєрідною хронікою культурного, політичного, побутового паризького життя. Після цього роману Дельфіна де Жирарден стала вважатися зачинателем колумністики й фейлетону.

Також значну увагу приділяла створенням п'єс, зокрема драм «Школа журналістів» (1840 рік), «Юдит» (1843 рік), «Клеопатра» (1847 рік), «Леді Тартюф» (1853 рік), одноактні комедії «Це вина чоловіка» (1851 рік), Радість страшна (1854 рік), «Капелюх годинникаря» (1854 рік) та «Жінка, що ненавидить чоловіка» (видано після смерті письменниці).

Стиль

Особливістю є змішання лексики: від піднесеної до просторічної, що доречно для їдких порівнянь. Стиль письменниці легкий, витончений, сміливий, дотепний, яскравий, при цьому іноді сумний і песимістичний. Багато додається гумору, дотепів та іронії. Порівняння було одним з улюблених прийомів Дельфіни де Жирарден, нерідко використовує прийоми протиставлення (антитези). Часто активно використовує прийоми диалогизации оповідання, звертаючись до читача, задаючи риторичні запитання.

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. International Music Score Library Project — 2006.
    d:Track:Q523660
  5. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
    d:Track:Q2629164
  6. Deutsche Nationalbibliothek Record #100796303 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  7. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  8. Жирарден, Дельфина // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XII. — С. 8–9.
    d:Track:Q21566492d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q23892915
  9. Dupuy, Charles Alexander, (5 Nov. 1851–23 July 1923), Sénateur de la Haute-Loire since 1900; Ancien Président de la Chambre de Députés et du Conseil des Ministres. Who Was Who. Oxford University Press. 1 грудня 2007. Процитовано 25 січня 2024.

Джерела

  • Madeleine Lassère, Delphine de Girardin: journaliste et femme de lettres au temps du romantisme, Paris, Perrin, 2003
  • Claudine Giacchetti, Delphine de Girardin, la muse de Juillet, Paris, L'Harmattan, 2004

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Delfina de Zhirarden fr Delphine de Girardin 24 sichnya 1804 29 chervnya 1855 francuzka poetesa pismennicya zhurnalistka i dramaturginya Delfina de Zhirardenfr Delphine de GirardinIm ya pri narodzhennifr Delphine GayPsevdoVicomte Charles Delaunay Charles de Launay Vicomte de Launay Leo Lespes Lea Sepsel i Emile de Girardin 1 Narodilasya24 sichnya 1804 1804 01 24 4 5 Aahen Franciya 6 Pomerla29 chervnya 1855 1855 06 29 2 3 51 rik Parizh Franciya rak shlunkaKrayina FranciyaDiyalnistpismennicya poetesa gospodinya literaturnogo salonu zhurnalistkaGaluzpoeziyaZnannya movfrancuzka 2 7 BatkodMatidRodichidU shlyubi zEmil de ZhirardenAvtografRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisDonka Zhana Sigizmunda Ge senjora Lupinyi ta pismennici Sofi Nisho de la Vallett Narodilasya 1804 roku v nimeckomu misti Aahen Zdobula pochatkovu osvitu v ridnomu misti U 16 rokiv perebralasya do Parizhu Tut uvijshla do literaturnogo salonu Emilya Deshana Vpershe vidala svoyi virshi U 1820 h rokah poznajomilasya ta zatovarishuvala z Viktorom Gyugo z yakim spivrobitnichala v zhurnali Francuzka muza Pid chas vizitu do Italiyi u 1827 roci yiyi iz zahoplennyam zustrichav rimskij literaturnij svit i navit vinchav na Kapitoliyi 1831 roku vijshla zamizh za pismennika Emilya de Zhirardena Z 1836 roku spivpracyuye z gazetoyu cholovika Pressa La Presse de drukuye tvori pid psevdonimom Sharl de Lone Z pochatku 1840 h rokiv yiyi literaturnij salon staye odnim iz providnih u Parizhi Jogo vidviduvali Teofil Gotye Onore de Balzak Alfred de Myusse Viktor Gyugo Marselina Debord Valmor Alfons de Lamartin Ferenc List Oleksandr Dyuma starshij Zhorzh Sand ta Pomerla Delfina de Zhirarden u Parizhi 1855 roku TvorchistVvazhala svoyimi vchitelyami V Gyugo Lamartina Onore de Balzaka U pershij period viddavala perevagu virshovanim tvoram Sered nih znachnimi ye Poetichni narisi 1824 rik Novi poetichni narisi 1825 rik Napolina 1833 rik Pislya shlyubu bilshe uvagi pridilyala prozi Vidomimi ye roman Markiz Pontanzh 1835 rik zbirka opovidan Kazki staroyi divchini do nebozhiv 1832 rik Trostina Msye de Balzaka 1836 rik ta Ne graj iz bolem 1853 rik Populyarnist prinis epistolyarnij roman u viglyadi okremih narisiv Parizki listi 1836 1848 roki sho drukuvavsya v gazeti Pressa Vin stav svoyeridnoyu hronikoyu kulturnogo politichnogo pobutovogo parizkogo zhittya Pislya cogo romanu Delfina de Zhirarden stala vvazhatisya zachinatelem kolumnistiki j fejletonu Takozh znachnu uvagu pridilyala stvorennyam p yes zokrema dram Shkola zhurnalistiv 1840 rik Yudit 1843 rik Kleopatra 1847 rik Ledi Tartyuf 1853 rik odnoaktni komediyi Ce vina cholovika 1851 rik Radist strashna 1854 rik Kapelyuh godinnikarya 1854 rik ta Zhinka sho nenavidit cholovika vidano pislya smerti pismennici StilOsoblivistyu ye zmishannya leksiki vid pidnesenoyi do prostorichnoyi sho dorechno dlya yidkih porivnyan Stil pismennici legkij vitonchenij smilivij dotepnij yaskravij pri comu inodi sumnij i pesimistichnij Bagato dodayetsya gumoru dotepiv ta ironiyi Porivnyannya bulo odnim z ulyublenih prijomiv Delfini de Zhirarden neridko vikoristovuye prijomi protistavlennya antitezi Chasto aktivno vikoristovuye prijomi dialogizacii opovidannya zvertayuchis do chitacha zadayuchi ritorichni zapitannya PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 Deutsche Nationalbibliothek Record 100796303 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 CONOR Sl d Track Q16744133 Zhirarden Delfina Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1894 T XII S 8 9 d Track Q21566492d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q23892915 Dupuy Charles Alexander 5 Nov 1851 23 July 1923 Senateur de la Haute Loire since 1900 Ancien President de la Chambre de Deputes et du Conseil des Ministres Who Was Who Oxford University Press 1 grudnya 2007 Procitovano 25 sichnya 2024 DzherelaMadeleine Lassere Delphine de Girardin journaliste et femme de lettres au temps du romantisme Paris Perrin 2003 Claudine Giacchetti Delphine de Girardin la muse de Juillet Paris L Harmattan 2004

Дата публікації:
Топ