Данило Лукич Мордовець | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Мордовцев Даниил Лукич | ||||
Народився | 7 (19) грудня 1830 Данилівка, Усть-Медведицький округ, Земля війська Донського | |||
Помер | 10 (23) червня 1905 (74 роки) Кисловодськ, П'ятигорський відділ, Терська область | |||
Поховання | Ростов-на-Дону | |||
Країна | Російська імперія | |||
Національність | українець | |||
Місце проживання | Даниловка (Волгоградська область) Серафимович Саратов Казань Санкт-Петербург Саратов Санкт-Петербург Саратов Санкт-Петербург Ростов-на-Дону | |||
Діяльність | письменник, романіст | |||
Сфера роботи | література[1], історія[1] і публіцистика[1] | |||
Alma mater | Санкт-Петербурзький університет | |||
Заклад | d і Міністерство внутрішніх справ Російської імперії | |||
Мова творів | російська українська | |||
Magnum opus | Q19138990?, Q19218932?, Q19163758? і Q124466515? | |||
Родичі | Пасхалов Віктор Никандрович | |||
У шлюбі з | Пасхалова-Мордовцева Анна Никанорівна | |||
Діти | Q123356563? | |||
| ||||
Мордовець Данило Лукич у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Дани́ло Лу́кич Мордове́ць (рос. Мордовцев Даниил Лукич; 7 (19) грудня 1830, слобода , тепер Волгоградська область, Росія — 10 (23) червня 1905, Кисловодськ, Росія) — український та російський письменник, публіцист, що прославився своєю історичною та побутовою белетристикою. Уродженець Донщини.
Життєпис
Походив зі старовинного українського козацького роду. Його прадід був пов'язаний із гетьманом Мазепою та зберігав архів із таємними документами козацького війська.
Народився Данило Мордовець 7 грудня 1830 року в українській слободі Данилівці Усть-Медведицького округу Землі війська Донського. Слобода Данилівка повністю була заселена українцями, колишніми запорозькими козаками, що втекли сюди від закріпачення по зруйнуванні Запорізької Січі. Данилів дідусь, запорізький сотник Сліпченко-Мордовець, зміг зберегти свою козацьку волю й на донських землях, а от його син, Данилів батько, потрапив у кріпацтво та зміг викупити собі свободу лише великою важкою працею. Розбагатівши та здобувши навіть деяку освіту, він не забув свого українського коріння (сусіди-росіяни називали його «хохлом старого закала»), але під тиском місцевого чиновництва зросійщив своє прізвище, ставши з Мордовця Мордовцевим. З огляду на це його син Данило свої російськомовні твори підписував офіційним прізвищем Мордовцев, але для українського читача завжди був Данилом Мордовцем, або іноді Данилом М. Сліпченком на честь дідуся.
Мати — дочка данилівського священника Діонисієва. Данило був найменшою, п'ятою дитиною в сім'ї. Батько помер, коли Данило був немовлям. Мати не на багато пережила чоловіка, тому дітей забрала рідня. Першим учителем п'ятирічного Данила був слобідський дячок Федір Листов. Данилівка була українською, тому хлопчик виховувався в рідній мові та культурі.
У дев'ятирічному віці Данила відправили в станицю Усть-Медведцьку до місцевого окружного училища, яке він закінчив у 14 років із похвальною грамотою. Далі було навчання в гімназії Саратова. Там він знайшов друзів, які захоплювалися літературою, видавали рукописний журнал.
Після гімназії Данило Мордовець навчався на історико-філологічному факультеті Санкт-Петербурзького університету. До 1863 р. писав переважно українською мовою. Університет закінчив зі ступенем кандидата, золотою медаллю за дисертацію. Призначили його на службу до Саратова. Тут вже через кілька місяців одружився з вдовою Анною Пасхаловою (дівоче прізвище — Золотаєва), яка була на сім років старшою за Данила і в неї було троє дітей від першого шлюбу (чоловік — дворянин, бойовий офіцер, загинув на Кавказі). Вони прожили разом 30 років у повазі та людському теплі: свою дочку Віру та дітей дружини Данило Лукич виховував однаково.
Ще у студентські роки почав писати українською, переклавши віршами «Краледворський рукопис», пам'ятку чеської поезії початку ХІХ століття. Цей україномовний твір молодого студента високо оцінив Ізмаїл Срезневський, відомий російський славіст й українофіл.
По закінченні університету 1854 року Мордовець призначається на службу в Саратов, де стає помічником секретаря Саратовського статистичного комітету. Секретарем цього ж комітету був тоді Микола Костомаров, видатний український історик, що відбував у Саратові заслання після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства. Два українці швидко сходяться, разом збирають етнографічний матеріал з життя українців Жовтого Клину, а 1859 року Мордовець видає в Саратові спільний твір під назвою «Малоросійський літературний збірник». До цієї збірки, окрім народних пісень українців Жовтого Клину, увійшли поезії Миколи Костомарова та поема Мордовця «Козаки і море» — про життя запорожців, у якій, як писав автор, він «наслідував українській народній поезії».
Тоді ж Данило Мордовець почав писати українською мовою і прозові твори. Він, мало не вперше, перекладає українською повісті Миколи Гоголя, пише реалістичні оповідання з життя покріпаченого українського села Донщини й Жовтого Клину — «Старці», «Дзвонар», «Солдатка». Почувши про відродження українського літературного життя у Петербурзі, їде до столиці, де знайомиться з Тарасом Шевченком, друкується в журналі «Основа».
З початком у Росії реакції (придушення польського повстання 1863 року та заборона українського літературного слова) друкуватися українською в імперії стає вкрай важко, і Данило Мордовець змушений більше писати російською мовою, але тим не менш, часто на українську тематику. Він стає визнаним у Росії майстром історичного роману. Особливої популярності набули такі його твори, як «Цар і гетьман» (про протистояння Петра Першого і гетьмана Мазепи), «Кримська неволя», «Гайдамаччина», «Тиміш», «Архімандрит-гетьман», «Булава і бунчук». Найбільш значущі, як на думку автора, твори він перекладає з російської мови на українську. Так, написаний 1882 року роман «Сагайдачний» було перекладено тричі, доки не здобуто найкращого результату. Також Мордовець перекладає на українську свій роман «Палій», а «Дві долі» пише українською.
Для того, аби краще ознайомитися з життям українців на корінній Україні, у 80-х роках XIX століття Данило Мордовець двічі подорожував Україною, надовго зупиняючись у Києві та Харкові. Під враженнями від поїздки написав нариси «Під небом України» та «За що ж?», а 1885 року видав у Петербурзі книжку «Оповидання», в 1886 році видав доповнену збірку «Из жизни»
Живе Мордовець у цей час то в Саратові, то в Петербурзі, а з 1885-го остаточно перебирається до рідної Донщини, у Ростов-на-Дону, час від часу вибираючись в українських справах до російської столиці. Крім творів художньої літератури, пише полемічні й біографічні праці з актуальних питань українського сьогодення. В умовах російського самодержавства це була єдина можливість взяти участь у національному та громадському житті. Так, Данило Мордовець митецькими засобами спробує створити романізовану біографію Миколи Костомарова («Професор Ратмиров»), публікує українською мовою низку лірико-біографічних нарисів («Сон не сон», «Скажи, місяченьку!», «Із уст младенців», "Луна з «Нової України» та інші).
Особливе місце в творчості Мордовця посідає шевченкіана. Пам'ятаючи про особисті зустрічі з Тарасом Шевченком, Данило Мордовець пише розгорнуту статтю-рецензію на вихід «Кобзаря» у 1860 році, статтю «Роковини Шевченка в Петербурзі» в 1886-му, передмову до «Ілюстрованого Кобзаря» 1896-го. Був одним з організаторів Шевченківських вечорів 1880—1904 років у Петербурзі, Товариства імені Т. Г. Шевченка для допомоги нужденним уродженцям Південної Росії, що вчаться у вищих навчальних закладах Петербурга, а також Благодійного товариства для видання загальнокорисних і дешевих книг (перший його голова). Водночас Данило Мордовець активно сприяв виданню творів українських письменників у Петербурзі, публікував статті на захист українського театру від нападок російської шовіністичної преси, рецензії на вистави труп Марка Кропивницького і Панаса Саксаганського, не раз виступав проти гонінь і цензурних заборон української мови, за дозвіл викладати в школах рідною мовою.
Вступає Данило Мордовець у палку полеміку з Пантелеймоном Кулішем, який в останні роки свого життя досить песимістично ставився до можливого майбутнього української літератури, дозволивши собі в одному з творів навіть вислів про «п'яну музу Шевченка». Відповіддю від Мордовця Кулішу стала брошура «За крашанку — писанка», у якій автор виступає проти антиісторичного тлумачення ролі народних мас, спроб приниження значення творчості Тараса Шевченка. Згідно з розумінням Данила Мордовця, саме народ є справжнім творцем історії, і в його руках — майбутнє української нації.
Проживши довге й активне життя, Данило Мордовець на схилі віку пише автобіографічні твори про свої зустрічі з провідними діячами української культури: «З минулого та пережитого» (про Тараса Шевченка) і «Про незабутнє» (Микола Костомаров і Михайло Драгоманов). Пишучи й російською мовою, свій духовний заповіт Данило Мордовець залишає українською — це свідчення того, що український народ, українська культура, були для нього головними чинниками всього його свідомого життя.
У травні 1905 року, бувши вже в похилому віці та захворівши на запалення легенів, Данило Мордовець виїздить на Північний Кавказ для лікування в Кисловодську. Однак кавказький клімат йому не допоміг.
Помер 10 червня 1905 року у віці 74 років. Похований на його мілій батьківщині, в Ростові, на Новоселівському цвинтарі.
Літературна спадщина
Українська література
- Власні літературні твори
За життя переважну більшість своїх художніх та нехудожніх творів Мордовець написав російською, однак у нього все ж було кілька творів українською. Зокрема українською було написана поема Козаки та море (поема не закінчена, у збірці 1859 року та окремому виданні 1897 року подається лише початок, Львів, 1859; СПб, 1897), роман «Дві долі» (Львів, 1898), роман «Палій - воскреситель Правобережної України» (СПб, 1902), кілька оповідань (Дзвонар, Старці Солдатка тощо), провокативно-москвофільська публіцистична стаття-відповідь Паньку Кулішу «За крашанку - писанка». Іван Франко доволі високо оцінював україномовні твори Мордовця, зазначаючи у 1885 році у статті-рецензії на першу україномовну збірку оповідань Мордовця під назвою «Оповідання» (СПб, 1885), що він «чоловік не посліднього таланту і один з перворядних майстрів українсько-руської мови», однак той же Франко згадуючи Мордовця у 1905 році у некролозі на його честь, гірко зазначив, що "проби історичного романа українською мовою "Дві долї" (ЛНВ, річник І) та „Палїй" вийшли невдатні задля перестарілої манєри автора." Вже посмертно у Києві 1958-го року вийшов друком 2-томник «Твори», де в першому томі були зібрані деякі (не всі) праці Мордовця українською мовою.
- Україномовні твори
Романи
- Дві долі (роман, 1898, Львів, у часописі ЛНВ, згодом того ж року окремою книжкою накладом ред. ЛНВ) - роман створено на основі попереднього російськомовного роману Мордовця Архимандрит-гетьман (рос. Архимандрит гетьман, 1884)
- (передрук) Дві долі (роман, 1912, New Britain, Connecticut)
- (передрук) Дві долі (у збірці Заклятий козак, Київ, 1994)
- Палий - воскресытель Правобережнои Украины (роман, 1902 окремою книгою) - роман створено на основі попереднього російськомовного роману Мордовця Архимандрит-гетьман (рос. Царь и гетман, 1880)
Вибрані оповідання та поезія*
- Казаки и море (незакінчена поема, написана у 1854, вперше опублікована у 1859 році в збірці Малоросійський літературний збірник (рос. Малорусский литературніьй сборник), Саратов)
- (передрук) Козакы и море (незакінчена поема, СПб, 1897)
- Дзвонар; Солдатка (оповідання, написані 1859, обоє опубліковані у 1861 в часописі Основа)
- (передрук) Старци; Дзвонарь (оповідання, 1903, Київ, у часописі Кіевская старина)
- (передрук уривку Дзвонаря під назвою Стара школа) Стара школа. Веселка: літературна збірка, 1887 С. 110-112; Стара школа. "Дзвінок", 1893, № 3
- (передрук) Окрім Ватра: літературний зборник (1887) та Веселка: літературна збірка (1887) оповідання Мордовця також передруковувалися у різних інших альманахах підавстрійсько-угорської та підцарсько-російської України, детальніше про це див. книгу Івана Бойка Українські літературні альманахи і збірники XIX — початку XX ст. Бібліографічний покажчик
- (передрук) Оповидання (збірка оповідань, 1885, СПб)
- (передрук) Оповіданя Данила Мордовцева (Львів, 1885)
- (передрук) Оповідання. (Львів, 1904)
- (передрук) Оповідання (з передмовою П. Коваліва (М. Макаровський). "ЛНВ", 1919, Том 73
- А все, пречиста! (Ватра: літературний зборник, 1887 С. 1-10)
- Дві сестри. "Зоря", 1895, № 1–2
- Сорока на лозі. "Зоря", 1895, № 7
- Не дайте на поругу. "Зоря", 1895, № 17
Вибрані публіцистичні твори*
- Автобиографія Данила Мордовця (Письмо до Василя Лукича, впорядчика отсього “Літературного збірника” яко відповідь на просьбу вистачати автобіографію) (Ватра: літературний зборник. 1887 С. 119-122)
- (СПб, 1882, публіцистика)
- Супліка до Василя Лукича ("Зоря", 1893, № 1)
- Ще супліка до Василя Лукича ("Зоря", 1896, Том 17)
- ("ЛНВ", 1902, № 6)
- ("ЛНВ", 1903, № 4)
*
прим. повний список україномовних оповідань та публіцистичних творів Мордовця можна знайти у Бібліографія: Писання Мордовця українською мовою (зі статті "Д. Мордовець як літературна й громадська постать (1830-1905)" вміщеній у журнал Україна No 7-8 за липень-серпень 1930 року)
- Переклади українською
- Краледворський рукопис. Віршований переспів з чеськ.: Данило Мордовець (скоріше за все не надрукований ні за життя ні посмертно й не відомо чи зберігся хоча б рукопис перекладу)
- Микола Гоголь. Вечеръ накануні Ивана Купала. Переклад з рос.: Данило Мордовець // Малорусский литературніьй сборник. Саратов: Тип. губерн. правления. 1859. 376 стор.: С. 155-178
- Мати (казка Г. Х. Андерсена в перекладі українською Мордовця) // Мать. Сказка Г. X. Андерсена на двадцати двухъ языкахъ, СПБ., 1894
Російська література
- Російськомовні твори
За свою довгу кар'єру російського романіста, Мордовець надрукував десятки російських романів та повістей, зокрема «Идеалисты и реалисты» (1876), «Лжедимитрий» (1879), «Наносная беда, чума в Москве» (1879), «Двенадцатый год», (1880), «Царь и Гетман» (1880), «Соловецкое сиденье» (1880), «Великий раскол» (1881), «Мамаево побоище» (1881), «Социалист прошлого века» (1882), «Господин Великий Новгород» (1882), «Сагайдачный» (1882), «Архимандрит гетьман» 1884), «Москва слезам не верит» (1885), «Историческія повести» (1885), «Царь Пётр и правительница Софья» (1885), «Похороны» (1886), «Авантюристы» (1886), «Новые люди» (1887), «Наш Оддисей» (1887), «Кум Иван» (1887), «Беглый король» (1888), «Тимош» (1889), «Жертвы вулкана. Из последних дней Помпеи» (1891), «Замурованная царица» (1891), «Фанатик» (1891), «За чьи грехи? Из времен Разина» (1891), «Месть жревцов» (1895), «Богиня Изида-сваха» (1895), «Говор камней» (1895), «Железом и кровью. Завоевание Кавказа при Ермолове» (1896), «Свету больше» (1896), «Иродъ» (1897), «Погибель Іерусалима» (1897), «Царь без царства, из последних дней царства Имеретинскага» (1887), «Прометеево потомство, из последних дней независимости Ахазіи» (1887), «Державный плотник» (1899), «Булава и бунчук» (1903), «Роман Мазепы» (1903), «Посаженая мать (Екатерина II)» (1903), «Вельможная пання» (1904) тощо.
У останні роки життя, на початку 1900-х, багато російських видаців почали видавати всі твори Мордовця багатотомним зібранням творів. Зокрема, вийшло кілька таких зібрань: 60-томне (75-ма книгами) зібрання творів (СПб., И.П. Перевозников. 1901-1915), 50-ти томне (50-ма книгами) зібрання творів (Н. Ф. Мертц, 1901-1902), 33-ох томове (55-ма книгами) зібрання творів (П. П. Сойкин, 1914) тощо. З двох україномовних романів Мордовця (Дві долі та Палій), Дві долі не увійшов у жодну з цих "повних" видань творів Мордовця 1990-1910-х років, а Палій увійшов лише у 60-томне зібрання Пєрєвознікова.
Роман «Сагайдачний» (рос. Сагайдачный) є одним з його найвідоміших російських романів на українську тематику й у зв'язку з цим його було спочатку переказано українською у 23-сторінках К. Кахникевичем у Львові у 1887 році й згодом також і перекладено українською Марією Загірньою у Києві у 1909 році.
- «Сагайдачний» (рос. Сагайдачный) (альтернативна назва «Гетьман Петро Сагайдачний», роман, 1882, СПб)
- Згодом Марія Загірня зробила переклад з редакторським переробленням - 1909, 1918, 1922, 1957, 1991)
Переклади українською
- Данило Мордовцев. Сагайдачный: оповіданє. Переповів з рос. після Мордовця: К.Кахникевич. Львів: Накладом товариства Просвіта у Львові; З друкарні товариства ім. Шевченка. 1887. 23 стор. (Просвіта Ч. 102, Року 1887; Книжочка 7)
- Данило Мордовець. Сагайдачний: історична повість. Пер з рос.: Гнат Хоткевич. Львів: З друкарнї Наукового Товариства ім. Шевченка, 1908. 96 стор.
- Професор Ратміров: роман-бувальщина, 1889. Переклад з рос.: М. Уманець. Львів: Накладом ред. Правди; Друкарня товариства ім. Шевченка. 1889 64 стор.
- Данило Мордовець. Напад на Січ. Переклад з рос.: ?. // Данило Мордовець. Напад на Січ Переклад з рос.: ?; Степан Руданський. Павло Полуботок. Джерзі Ситі: З Друкарні “Свободи”, 1915. 16 стор.
- Данило Мордовець. Козак-нетяга. Переклад з рос.: ?. Вінніпеґ; Манітоба: ?. 1917. Манітоба. С. 115-125
- Данило Мордовець. За українську дитину. Переклад з рос.: Цезар Білило.
- За українську дитину (початок): Зоря ?
- За українську дитину (кінець): Зоря Том 17. 1869. С. 409-415.
- Данило Мордовець. Гетьман Мазепа: історичний роман у 2 томах. Пер. з рос.: Володимир Супранівський. Коломия: Накладом Видавництва "ОКА". 1924. Т. 1. 228 стор.; Т. 2. 238 стор.
- Данило Мордовець. Гайдамаки: історична повість. Пер з рос.: ?; передмова: М. Голубець Львів: Графічний Промисл, 1933. 126 стор.
- Данило Мордовець. Сагайдачний. Пер. з рос.: О.Корженевич та Г.Сингаївська. Київ: Видавництво художньої літератури. 1966. 421 стор.
- (передрук) Данило Мордовець. Сагайдачний: Повісті та роман. Пер.з рос.: не вказано. Львів: Каменяр. 1989. 302 стор.
- (передрук) Данило Мордовець. Кримська неволя; Сагайдачний. Пер.з рос.: не вказано. Київ: Український центр духовної культури. 1994. 246 стор. ISBN 5-7707-6287-Х
- (передрук) Данило Мордовець. Кримська неволя; Сагайдачний. Пер.з рос.: не вказано. Київ: Кондор. 2020. 336 стор.
- Данило Мордовець. Гайдамаччина: історична монографія. Пер.з рос.: Т.О. Абрамова. Дніпропетровськ: Січ, 2004. 340 стор.
Антиукраїнські погляди
Провідні українські інтелектуали-сучасники Мордовця, такі як Кесар Білиловський, Борис Грінченко, Михайло Грушевський, тощо, звинувачували його у антиукраїнських поглядах. Згадуючи Мордовця у 1905 році у некролозі на його честь, Грушевський холодно зазначив, що "українофільство [...] ніколи не служило йому провідною зорею життя й грало в нім підрядну ролю - аж до можливості висказів з його боку часами в чисто централістичнім [себто проросійському, у сенсі що центр для України був у московських владних будівлях Російської імперії] дусі". У схожому антиукраїнстві звинувачував Мордовця й Грінченко, який заявляв у 1902 році у своїй рецензії на Палий - воскресытель Правобережнои Украины що у статті 1875 року під назвою Друк в провінції (рос. Печать в провинции) Мордовець фактично "прилюдно зрікався усього українського", та ще й мав нахабність спеціально передрукувати цю статтю знову у збірці Історичні пропілеї рос. Историческіе пропилеи (1889), чим недвозначно дав знати громадськості, що він не відрікається від своїх антиукраїнських тез викладених у Друк в провінції. У статті Мордовець розглядає перспективи української мови, літератури, національності загалом із таких антиукраїнських засад: українська література трактується ним як література провінційна, а її представники – як «люди, які відчувають своє безсилля»; він трактує саму українську мову як непотрібну, оскільки, на його думку, всі слов'янські народи у недалекому майбутньому мають перейти на російську.
Вшанування пам'яті
Як в Росії, так і в Україні особливо не шанували творчість Мордовця після його смерті і його твори, як твори що є частиною української літератури й написані українською, так і твори, що є частиною російської літератури й написані російською, практично не перевидаються і його ім'я не відоме читачам як України, так і Росії.
Зауваги
- у першому томі розміщено деякі твори українською мовою (Оповідання: Старці. Дзвонар. Салдатка. Луна з "Нової України". Історичні повісті: Палій, воскреситель Правобережної України; Додатки: Казаки и море. Сон не сон; З минулого та пережитого) та російською мовою (Історичні повісті: Крымская неволя. Сагайдачный), а у другому томі - розміщено російськомовний оригінал роману Призвістка часу (рос. Знамения времени)
- згідно з даними деяких дослідників біографії Мордовця переспів нібито зроблений Мордовцем на поч. 1850-х pp для Ізмаїла Срезневського, який позитивно про нього відгукнувся, однак не відомо чи був десь цей переклад надруковани за життя автора чи посмертно
Джерела та примітки
- Czech National Authority Database
- Мордовець (Мордовцев) Данило // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1037. — 1000 екз.
- П. Г. Усенко. Мордовець Данило Лукич [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 68. — .
- . UAHistory (укр.). 18 грудня 2015. Архів оригіналу за 27 червня 2016. Процитовано 23 червня 2016.
- Данило Мордовець. Козаки і море // Малорусский литературніьй сборник. Саратов: Тип. губерн. правления. 376 стор.: С. 30-127
- Из жизни, Д. Л. Мордовцев, СПб., 1886.
- І. Ф. // ЛНВ. 1905. т. 31, ч. II. 203 стор.: С. 200
- Михайло Грушевський. Записки НТШ. 1905. Т. LXVI. С. 6–8.
- Віра Алєксандрова. Данило Лукич Мордовцев. Спогади його доньки [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Україна. Кн. 39 (за 1930 рік). С. 117-145
- Гліб Дорошкевич. // Україна. Кн. 7-8 за липень-серпень 1930 року. 203 стор.: С. 41-69
- у книзі подається лише початок поеми Козаки і море, про що, зокрема, згадував Іван Франко у своїй рецензії на україномовну збірку Мордовця Оповидання 1885 року
- Мордовець Данило Лукич [ 30 червня 2020 у Wayback Machine.] // Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1988—1995.
- // Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 183 – 190.
- Данило Мордовець. Твори, т. 1–2. Київ. 1958.
- Данило Мордовець. Дві долі [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. New Britain, Connecticut: З друкарні Руської Католичної Видавничої Спілки. 221 стор.
- Данило Мордовець. Дві долі // Заклятий козак: Збірка. Кихв: АТ "Обереги”. 1994. 544 стор.: С. 113-244
- Даныло Мордовець. Палий - воскресытель Правобережнои Украины. Историчне оиовидання. Автопереклад з рос.: Данило Мордовець. СПб: Изд. книгопродавца-изд. И. П. Перевозникова; Тип. штаба войск гвардіи и Петербург. воен. округа. 1902. 180 стор., (передрук у Даныло Мордовець. Палий - воскресытель Правобережнои Украины. Историчне оиовидання. Автопереклад з рос.: Данило Мордовець. // Данило Мордовцев. Первое полное (удешевленное) собрание сочинений из 60 томов (75-ти книгах): Т. VII. СПб: Изд. книгопродавца-изд. И.П. Перевозникова. 1902. 180 стор.)
- Вільхівський. Палій - воскресытель Правобережнои Украины. Историчне оиовидання. Напывавъ Данило Мордовець. 1902. 180 стор. малої 8.0 (рецензія) // ЛНВ. Том 19. Річник 5, книжка VII за липень 1902 року
- е-бібліотека Googel Books: Данило Мордовець. Козакы и море: Поема. З малюнкамы: О.Ю. Сластьона. СПб.: Тип. А.С. Суворина, 1897. 100 стор.
- Даныло. Мордовець. Старци; Дзвонарь. Київ: [б.в.]. 1903. 40 стор. (Кіевская старина ; № 33)
- Мордовець Д.Л. (Мордовцев Д.Л) // Іван Бойко. Українські літературні альманахи і збірники XIX — початку XX ст. Бібліографічний покажчик. Київ: Наукова думка. 1967. 370 стор.: С.293-294
- Зміст: Салдатка; Дзвонарь; Сон не сон; Скажи, мисяченьку; Из уст младенцив
- е-бібліотека Google Books: Данило Мородовець. Оповидання [ 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. СПб: Тип. В.С. Балашева. 1885. 95 стор. (Дзерккало на Вікісховищі [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.])
- Оповіданя Данила Мордовцева. Львів: Накладом Е. Олесницкого; Друкарня Товариства им. Шевченка. Під зарядом К. Беднарского. 1885. 40 стор. ([Руско-украиньска Бібліотека; No. 6])
- зміст: «Старці», «Дзвонар», «Салдатка», "А все, пречиста!"
- Данило Мордовець. Оповідання". Львів: З друкарнї Наукового Товариства ім. Шевченка. 1904. 97 стор. (Літературно-наукова біблиотека. Ч. 79)
- Ватра: літературний зборник // Іван Бойко. Українські літературні альманахи і збірники XIX — початку XX ст. Бібліографічний покажчик. Київ: Наукова думка. 1967. 370 стор.: С. 78-79
- Юрій Музика. . Чернігів: Черніг. нац. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. 2015. 209 стор.: С. 31
- Б.Б. Глински. Литературная деятельность Д. Л. Мордовцева (По поводу ее пятидесятилетия) // Исторический вестник. Том 99. No 2. 1905. С. 579-608 (рос.)
- Первое полное (удешевленное) собрание сочинений из 60 томов (75-ти книгах). Спб., И. П. Перевозников. 1901-1915 (рос.)
- Собрание сочинений. Т. 1-50: Библиотека "Севера". Бесплатное приложение к журналу "Север". Спб., Н. Ф. Мертц, 1901-1902 (рос.)
- Полное собрание исторических романов, повестей и рассказов. С критико-биографическим очерком, составленным П. В. Быковым. Т. 1-33: Бесплатное приложение к журналу "Природа и люди". Спб., П. П. Сойкин, 1914 (рос.)
- перевидання з редакторськими змінами 1909 року: Данило Мордовець. Гетьман Петро Сагайдачний. З повісті Д. Мордовця з додатками й одмінами, переробила Марія Загірня. Київ: Видавництво Товариствава «Просвіта»; Тип. 1–й артели Трехсвятит., 5. 1909. 135 стор. (виданє перше)
- перевидання з редакторськими змінами 1918 року: Данило Мордовець. Гетьман Петро Сагайдачний [ 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. З повісті Д. Мордовця з додатками й одмінами, переробила Марія Загірня. У Київі: Друк Б. Першої артілі друк. справи. 1918. 128 стор. (виданє друге)
- перевидання з редакторськими змінами 1922 року: Данило Мордовець. Гетьман Петро Сагайдачний. З повісті Д. Мордовця з додатками й одмінами, переробила Марія Загірня. Катеринослав-Ляйпциґ: З Друкарні К.Ґ. Редера, Ляйпціґ. 1922. 136 стор. (виданє втретє) ()
- перевидання з редакторськими змінами 1957 року: Данило Мордовець. Гетьман Петро Сагайдачний. З повісті Д. Мордовця з додатками й одмінами, переробила Марія Загірня. Ню Йокр: Видавництво Говерля. 1957. 128 стор. (виданє четверте)
- перевидання з редакторськими змінами 1991 року: Данило Мордовець. . З повісті Д. Мордовця з додатками й одмінами, переробила Марія Загірня. Київ: Дніпро, 1991. 94 стор.
- е-бібліотека dlib.ukma.edu.ua: Данило Мордовець. . Пер з рос.: Гнат Хоткевич. Львів: З друкарнї Наукового Товариства ім. Шевченка, 1908. 96 стор.
- в україномовному перекладі, як і в російськомовному оригіналі, роман не закінчений, оскільки Мордовець був змушений припинити друк роману після опротестування дружини Костомарова; Див. спогади донки Мордовця Микола Іванович Костомаров і його приятелі (де-що з споминів) [ 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Україна, 1927, кн. 5
- на обкладинці 1882
- Дмитро Мордовець. Професор Ратміров: роман-бувальщина. с. 14, 98, 189 // Часопис Правда. Львів. 1889
- Правда // Іван Нечуй-Левиицький. Галицко-русская библиография за 1889 г (перепечатка из "Литературнаге Сборника" за гг. 1889 и 1890). Львів: Накладом автора. 1890. С.67-71
- . diasporiana.org.ua. 2011
- в російськомовному оригіналі заголовок був Цар та Гетьман
- Зміст: Палій (історичне оповідання); Воскреситель Правобережної України (історичне оповідання); Кримська неволя (повість, переклад з російської О.Корженевич); Сагайдачний (роман; переклад з російської: О.Корженевич та Г.Сингаївська)
- Зміст: Палій, воскреситель Правобережної України: Повість ; Кримська неволя : Повість ; Сагайдачний: Роман
- Білило Цезар. Українська "улиця" і москаломанія (З приводу подорожі Данила Мордовця по Україні). // Рідна стріха. Видання Василя Лукича. Передрук з календаря товариства "Просвіта" за рік 1894. Львів: Накладом Товариства "Просвіта". 1894. 120 стор.: С. 70-73
- Кіраль, Сидір. // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Сер. : Філологічні науки. 2013. Вип. 4.11. C. 85-92.
Посилання
- Мордовець Данило Лукич [ 24 лютого 2021 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Мордовець Данило Лукич // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 319-321.
- Мордовець Данило Лукич // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 484-485.
- Данило Мордовець [ 21 листопада 2020 у Wayback Machine.] на сайті книго-датабази Goodreads
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mordovec prizvishe data smerti rozmir zobrazhennya misce narodzhennya vijskove zvannya misce smerti rid diyalnosti partiya Alma mater data narodzhennya Danilo Lukich Mordovecros Mordovcev Daniil LukichNarodivsya7 19 grudnya 1830 1830 12 19 Danilivka Ust Medvedickij okrug Zemlya vijska DonskogoPomer10 23 chervnya 1905 1905 06 23 74 roki Kislovodsk P yatigorskij viddil Terska oblastPohovannyaRostov na DonuKrayina Rosijska imperiyaNacionalnistukrayinecMisce prozhivannyaDanilovka Volgogradska oblast Serafimovich Saratov Kazan Sankt Peterburg Saratov Sankt Peterburg Saratov Sankt Peterburg Rostov na DonuDiyalnistpismennik romanistSfera robotiliteratura 1 istoriya 1 i publicistika 1 Alma materSankt Peterburzkij universitetZakladd i Ministerstvo vnutrishnih sprav Rosijskoyi imperiyiMova tvorivrosijska ukrayinskaMagnum opusQ19138990 Q19218932 Q19163758 i Q124466515 RodichiPashalov Viktor NikandrovichU shlyubi zPashalova Mordovceva Anna NikanorivnaDitiQ123356563 Mordovec Danilo Lukich u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Dani lo Lu kich Mordove c ros Mordovcev Daniil Lukich 7 19 grudnya 1830 18301219 sloboda teper Volgogradska oblast Rosiya 10 23 chervnya 1905 Kislovodsk Rosiya ukrayinskij ta rosijskij pismennik publicist sho proslavivsya svoyeyu istorichnoyu ta pobutovoyu beletristikoyu Urodzhenec Donshini ZhittyepisPortret Danila Mordovcya roboti B Kustodiyeva 1901 Pohodiv zi starovinnogo ukrayinskogo kozackogo rodu Jogo pradid buv pov yazanij iz getmanom Mazepoyu ta zberigav arhiv iz tayemnimi dokumentami kozackogo vijska Narodivsya Danilo Mordovec 7 grudnya 1830 roku v ukrayinskij slobodi Danilivci Ust Medvedickogo okrugu Zemli vijska Donskogo Sloboda Danilivka povnistyu bula zaselena ukrayincyami kolishnimi zaporozkimi kozakami sho vtekli syudi vid zakripachennya po zrujnuvanni Zaporizkoyi Sichi Daniliv didus zaporizkij sotnik Slipchenko Mordovec zmig zberegti svoyu kozacku volyu j na donskih zemlyah a ot jogo sin Daniliv batko potrapiv u kripactvo ta zmig vikupiti sobi svobodu lishe velikoyu vazhkoyu praceyu Rozbagativshi ta zdobuvshi navit deyaku osvitu vin ne zabuv svogo ukrayinskogo korinnya susidi rosiyani nazivali jogo hohlom starogo zakala ale pid tiskom miscevogo chinovnictva zrosijshiv svoye prizvishe stavshi z Mordovcya Mordovcevim Z oglyadu na ce jogo sin Danilo svoyi rosijskomovni tvori pidpisuvav oficijnim prizvishem Mordovcev ale dlya ukrayinskogo chitacha zavzhdi buv Danilom Mordovcem abo inodi Danilom M Slipchenkom na chest didusya Mati dochka danilivskogo svyashennika Dionisiyeva Danilo buv najmenshoyu p yatoyu ditinoyu v sim yi Batko pomer koli Danilo buv nemovlyam Mati ne na bagato perezhila cholovika tomu ditej zabrala ridnya Pershim uchitelem p yatirichnogo Danila buv slobidskij dyachok Fedir Listov Danilivka bula ukrayinskoyu tomu hlopchik vihovuvavsya v ridnij movi ta kulturi U dev yatirichnomu vici Danila vidpravili v stanicyu Ust Medvedcku do miscevogo okruzhnogo uchilisha yake vin zakinchiv u 14 rokiv iz pohvalnoyu gramotoyu Dali bulo navchannya v gimnaziyi Saratova Tam vin znajshov druziv yaki zahoplyuvalisya literaturoyu vidavali rukopisnij zhurnal Pislya gimnaziyi Danilo Mordovec navchavsya na istoriko filologichnomu fakulteti Sankt Peterburzkogo universitetu Do 1863 r pisav perevazhno ukrayinskoyu movoyu Universitet zakinchiv zi stupenem kandidata zolotoyu medallyu za disertaciyu Priznachili jogo na sluzhbu do Saratova Tut vzhe cherez kilka misyaciv odruzhivsya z vdovoyu Annoyu Pashalovoyu divoche prizvishe Zolotayeva yaka bula na sim rokiv starshoyu za Danila i v neyi bulo troye ditej vid pershogo shlyubu cholovik dvoryanin bojovij oficer zaginuv na Kavkazi Voni prozhili razom 30 rokiv u povazi ta lyudskomu tepli svoyu dochku Viru ta ditej druzhini Danilo Lukich vihovuvav odnakovo She u studentski roki pochav pisati ukrayinskoyu pereklavshi virshami Kraledvorskij rukopis pam yatku cheskoyi poeziyi pochatku HIH stolittya Cej ukrayinomovnij tvir molodogo studenta visoko ociniv Izmayil Sreznevskij vidomij rosijskij slavist j ukrayinofil Po zakinchenni universitetu 1854 roku Mordovec priznachayetsya na sluzhbu v Saratov de staye pomichnikom sekretarya Saratovskogo statistichnogo komitetu Sekretarem cogo zh komitetu buv todi Mikola Kostomarov vidatnij ukrayinskij istorik sho vidbuvav u Saratovi zaslannya pislya rozgromu Kirilo Mefodiyivskogo tovaristva Dva ukrayinci shvidko shodyatsya razom zbirayut etnografichnij material z zhittya ukrayinciv Zhovtogo Klinu a 1859 roku Mordovec vidaye v Saratovi spilnij tvir pid nazvoyu Malorosijskij literaturnij zbirnik Do ciyeyi zbirki okrim narodnih pisen ukrayinciv Zhovtogo Klinu uvijshli poeziyi Mikoli Kostomarova ta poema Mordovcya Kozaki i more pro zhittya zaporozhciv u yakij yak pisav avtor vin nasliduvav ukrayinskij narodnij poeziyi Todi zh Danilo Mordovec pochav pisati ukrayinskoyu movoyu i prozovi tvori Vin malo ne vpershe perekladaye ukrayinskoyu povisti Mikoli Gogolya pishe realistichni opovidannya z zhittya pokripachenogo ukrayinskogo sela Donshini j Zhovtogo Klinu Starci Dzvonar Soldatka Pochuvshi pro vidrodzhennya ukrayinskogo literaturnogo zhittya u Peterburzi yide do stolici de znajomitsya z Tarasom Shevchenkom drukuyetsya v zhurnali Osnova Z pochatkom u Rosiyi reakciyi pridushennya polskogo povstannya 1863 roku ta zaborona ukrayinskogo literaturnogo slova drukuvatisya ukrayinskoyu v imperiyi staye vkraj vazhko i Danilo Mordovec zmushenij bilshe pisati rosijskoyu movoyu ale tim ne mensh chasto na ukrayinsku tematiku Vin staye viznanim u Rosiyi majstrom istorichnogo romanu Osoblivoyi populyarnosti nabuli taki jogo tvori yak Car i getman pro protistoyannya Petra Pershogo i getmana Mazepi Krimska nevolya Gajdamachchina Timish Arhimandrit getman Bulava i bunchuk Najbilsh znachushi yak na dumku avtora tvori vin perekladaye z rosijskoyi movi na ukrayinsku Tak napisanij 1882 roku roman Sagajdachnij bulo perekladeno trichi doki ne zdobuto najkrashogo rezultatu Takozh Mordovec perekladaye na ukrayinsku svij roman Palij a Dvi doli pishe ukrayinskoyu Dlya togo abi krashe oznajomitisya z zhittyam ukrayinciv na korinnij Ukrayini u 80 h rokah XIX stolittya Danilo Mordovec dvichi podorozhuvav Ukrayinoyu nadovgo zupinyayuchis u Kiyevi ta Harkovi Pid vrazhennyami vid poyizdki napisav narisi Pid nebom Ukrayini ta Za sho zh a 1885 roku vidav u Peterburzi knizhku Opovidannya v 1886 roci vidav dopovnenu zbirku Iz zhizni Zhive Mordovec u cej chas to v Saratovi to v Peterburzi a z 1885 go ostatochno perebirayetsya do ridnoyi Donshini u Rostov na Donu chas vid chasu vibirayuchis v ukrayinskih spravah do rosijskoyi stolici Krim tvoriv hudozhnoyi literaturi pishe polemichni j biografichni praci z aktualnih pitan ukrayinskogo sogodennya V umovah rosijskogo samoderzhavstva ce bula yedina mozhlivist vzyati uchast u nacionalnomu ta gromadskomu zhitti Tak Danilo Mordovec miteckimi zasobami sprobuye stvoriti romanizovanu biografiyu Mikoli Kostomarova Profesor Ratmirov publikuye ukrayinskoyu movoyu nizku liriko biografichnih narisiv Son ne son Skazhi misyachenku Iz ust mladenciv Luna z Novoyi Ukrayini ta inshi Osoblive misce v tvorchosti Mordovcya posidaye shevchenkiana Pam yatayuchi pro osobisti zustrichi z Tarasom Shevchenkom Danilo Mordovec pishe rozgornutu stattyu recenziyu na vihid Kobzarya u 1860 roci stattyu Rokovini Shevchenka v Peterburzi v 1886 mu peredmovu do Ilyustrovanogo Kobzarya 1896 go Buv odnim z organizatoriv Shevchenkivskih vechoriv 1880 1904 rokiv u Peterburzi Tovaristva imeni T G Shevchenka dlya dopomogi nuzhdennim urodzhencyam Pivdennoyi Rosiyi sho vchatsya u vishih navchalnih zakladah Peterburga a takozh Blagodijnogo tovaristva dlya vidannya zagalnokorisnih i deshevih knig pershij jogo golova Vodnochas Danilo Mordovec aktivno spriyav vidannyu tvoriv ukrayinskih pismennikiv u Peterburzi publikuvav statti na zahist ukrayinskogo teatru vid napadok rosijskoyi shovinistichnoyi presi recenziyi na vistavi trup Marka Kropivnickogo i Panasa Saksaganskogo ne raz vistupav proti gonin i cenzurnih zaboron ukrayinskoyi movi za dozvil vikladati v shkolah ridnoyu movoyu Vstupaye Danilo Mordovec u palku polemiku z Pantelejmonom Kulishem yakij v ostanni roki svogo zhittya dosit pesimistichno stavivsya do mozhlivogo majbutnogo ukrayinskoyi literaturi dozvolivshi sobi v odnomu z tvoriv navit visliv pro p yanu muzu Shevchenka Vidpoviddyu vid Mordovcya Kulishu stala broshura Za krashanku pisanka u yakij avtor vistupaye proti antiistorichnogo tlumachennya roli narodnih mas sprob prinizhennya znachennya tvorchosti Tarasa Shevchenka Zgidno z rozuminnyam Danila Mordovcya same narod ye spravzhnim tvorcem istoriyi i v jogo rukah majbutnye ukrayinskoyi naciyi Prozhivshi dovge j aktivne zhittya Danilo Mordovec na shili viku pishe avtobiografichni tvori pro svoyi zustrichi z providnimi diyachami ukrayinskoyi kulturi Z minulogo ta perezhitogo pro Tarasa Shevchenka i Pro nezabutnye Mikola Kostomarov i Mihajlo Dragomanov Pishuchi j rosijskoyu movoyu svij duhovnij zapovit Danilo Mordovec zalishaye ukrayinskoyu ce svidchennya togo sho ukrayinskij narod ukrayinska kultura buli dlya nogo golovnimi chinnikami vsogo jogo svidomogo zhittya U travni 1905 roku buvshi vzhe v pohilomu vici ta zahvorivshi na zapalennya legeniv Danilo Mordovec viyizdit na Pivnichnij Kavkaz dlya likuvannya v Kislovodsku Odnak kavkazkij klimat jomu ne dopomig Pomer 10 chervnya 1905 roku u vici 74 rokiv Pohovanij na jogo milij batkivshini v Rostovi na Novoselivskomu cvintari Literaturna spadshinaUkrayinska literatura Vlasni literaturni tvori Za zhittya perevazhnu bilshist svoyih hudozhnih ta nehudozhnih tvoriv Mordovec napisav rosijskoyu odnak u nogo vse zh bulo kilka tvoriv ukrayinskoyu Zokrema ukrayinskoyu bulo napisana poema Kozaki ta more poema ne zakinchena u zbirci 1859 roku ta okremomu vidanni 1897 roku podayetsya lishe pochatok Lviv 1859 SPb 1897 roman Dvi doli Lviv 1898 roman Palij voskresitel Pravoberezhnoyi Ukrayini SPb 1902 kilka opovidan Dzvonar Starci Soldatka tosho provokativno moskvofilska publicistichna stattya vidpovid Panku Kulishu Za krashanku pisanka Ivan Franko dovoli visoko ocinyuvav ukrayinomovni tvori Mordovcya zaznachayuchi u 1885 roci u statti recenziyi na pershu ukrayinomovnu zbirku opovidan Mordovcya pid nazvoyu Opovidannya SPb 1885 sho vin cholovik ne poslidnogo talantu i odin z pervoryadnih majstriv ukrayinsko ruskoyi movi odnak toj zhe Franko zgaduyuchi Mordovcya u 1905 roci u nekrolozi na jogo chest girko zaznachiv sho probi istorichnogo romana ukrayinskoyu movoyu Dvi dolyi LNV richnik I ta Palyij vijshli nevdatni zadlya perestariloyi manyeri avtora Vzhe posmertno u Kiyevi 1958 go roku vijshov drukom 2 tomnik Tvori de v pershomu tomi buli zibrani deyaki ne vsi praci Mordovcya ukrayinskoyu movoyu Ukrayinomovni tvori Romani Dvi doli roman 1898 Lviv u chasopisi LNV zgodom togo zh roku okremoyu knizhkoyu nakladom red LNV roman stvoreno na osnovi poperednogo rosijskomovnogo romanu Mordovcya Arhimandrit getman ros Arhimandrit getman 1884 peredruk Dvi doli roman 1912 New Britain Connecticut peredruk Dvi doli u zbirci Zaklyatij kozak Kiyiv 1994 Palij voskresytel Pravoberezhnoi Ukrainy roman 1902 okremoyu knigoyu roman stvoreno na osnovi poperednogo rosijskomovnogo romanu Mordovcya Arhimandrit getman ros Car i getman 1880 Vibrani opovidannya ta poeziya Kazaki i more nezakinchena poema napisana u 1854 vpershe opublikovana u 1859 roci v zbirci Malorosijskij literaturnij zbirnik ros Malorusskij literaturnij sbornik Saratov peredruk Kozaky i more nezakinchena poema SPb 1897 Dzvonar Soldatka opovidannya napisani 1859 oboye opublikovani u 1861 v chasopisi Osnova peredruk Starci Dzvonar opovidannya 1903 Kiyiv u chasopisi Kievskaya starina peredruk urivku Dzvonarya pid nazvoyu Stara shkola Stara shkola Veselka literaturna zbirka 1887 S 110 112 Stara shkola Dzvinok 1893 3 peredruk Okrim Vatra literaturnij zbornik 1887 ta Veselka literaturna zbirka 1887 opovidannya Mordovcya takozh peredrukovuvalisya u riznih inshih almanahah pidavstrijsko ugorskoyi ta pidcarsko rosijskoyi Ukrayini detalnishe pro ce div knigu Ivana Bojka Ukrayinski literaturni almanahi i zbirniki XIX pochatku XX st Bibliografichnij pokazhchik peredruk Opovidannya zbirka opovidan 1885 SPb peredruk Opovidanya Danila Mordovceva Lviv 1885 peredruk Opovidannya Lviv 1904 peredruk Opovidannya z peredmovoyu P Kovaliva M Makarovskij LNV 1919 Tom 73 A vse prechista Vatra literaturnij zbornik 1887 S 1 10 Dvi sestri Zorya 1895 1 2 Soroka na lozi Zorya 1895 7 Ne dajte na porugu Zorya 1895 17 Vibrani publicistichni tvori Avtobiografiya Danila Mordovcya Pismo do Vasilya Lukicha vporyadchika otsogo Literaturnogo zbirnika yako vidpovid na prosbu vistachati avtobiografiyu Vatra literaturnij zbornik 1887 S 119 122 SPb 1882 publicistika Suplika do Vasilya Lukicha Zorya 1893 1 She suplika do Vasilya Lukicha Zorya 1896 Tom 17 LNV 1902 6 LNV 1903 4 prim povnij spisok ukrayinomovnih opovidan ta publicistichnih tvoriv Mordovcya mozhna znajti u Bibliografiya Pisannya Mordovcya ukrayinskoyu movoyu zi statti D Mordovec yak literaturna j gromadska postat 1830 1905 vmishenij u zhurnal Ukrayina No 7 8 za lipen serpen 1930 roku Perekladi ukrayinskoyu Kraledvorskij rukopis Virshovanij perespiv z chesk Danilo Mordovec skorishe za vse ne nadrukovanij ni za zhittya ni posmertno j ne vidomo chi zberigsya hocha b rukopis perekladu Mikola Gogol Vecher nakanuni Ivana Kupala Pereklad z ros Danilo Mordovec Malorusskij literaturnij sbornik Saratov Tip gubern pravleniya 1859 376 stor S 155 178 Mati kazka G H Andersena v perekladi ukrayinskoyu Mordovcya Mat Skazka G X Andersena na dvadcati dvuh yazykah SPB 1894 Rosijska literatura Rosijskomovni tvori Za svoyu dovgu kar yeru rosijskogo romanista Mordovec nadrukuvav desyatki rosijskih romaniv ta povistej zokrema Idealisty i realisty 1876 Lzhedimitrij 1879 Nanosnaya beda chuma v Moskve 1879 Dvenadcatyj god 1880 Car i Getman 1880 Soloveckoe sidene 1880 Velikij raskol 1881 Mamaevo poboishe 1881 Socialist proshlogo veka 1882 Gospodin Velikij Novgorod 1882 Sagajdachnyj 1882 Arhimandrit getman 1884 Moskva slezam ne verit 1885 Istoricheskiya povesti 1885 Car Pyotr i pravitelnica Sofya 1885 Pohorony 1886 Avantyuristy 1886 Novye lyudi 1887 Nash Oddisej 1887 Kum Ivan 1887 Beglyj korol 1888 Timosh 1889 Zhertvy vulkana Iz poslednih dnej Pompei 1891 Zamurovannaya carica 1891 Fanatik 1891 Za chi grehi Iz vremen Razina 1891 Mest zhrevcov 1895 Boginya Izida svaha 1895 Govor kamnej 1895 Zhelezom i krovyu Zavoevanie Kavkaza pri Ermolove 1896 Svetu bolshe 1896 Irod 1897 Pogibel Ierusalima 1897 Car bez carstva iz poslednih dnej carstva Imeretinskaga 1887 Prometeevo potomstvo iz poslednih dnej nezavisimosti Ahazii 1887 Derzhavnyj plotnik 1899 Bulava i bunchuk 1903 Roman Mazepy 1903 Posazhenaya mat Ekaterina II 1903 Velmozhnaya pannya 1904 tosho U ostanni roki zhittya na pochatku 1900 h bagato rosijskih vidaciv pochali vidavati vsi tvori Mordovcya bagatotomnim zibrannyam tvoriv Zokrema vijshlo kilka takih zibran 60 tomne 75 ma knigami zibrannya tvoriv SPb I P Perevoznikov 1901 1915 50 ti tomne 50 ma knigami zibrannya tvoriv N F Mertc 1901 1902 33 oh tomove 55 ma knigami zibrannya tvoriv P P Sojkin 1914 tosho Z dvoh ukrayinomovnih romaniv Mordovcya Dvi doli ta Palij Dvi doli ne uvijshov u zhodnu z cih povnih vidan tvoriv Mordovcya 1990 1910 h rokiv a Palij uvijshov lishe u 60 tomne zibrannya Pyeryevoznikova Roman Sagajdachnij ros Sagajdachnyj ye odnim z jogo najvidomishih rosijskih romaniv na ukrayinsku tematiku j u zv yazku z cim jogo bulo spochatku perekazano ukrayinskoyu u 23 storinkah K Kahnikevichem u Lvovi u 1887 roci j zgodom takozh i perekladeno ukrayinskoyu Mariyeyu Zagirnoyu u Kiyevi u 1909 roci Sagajdachnij ros Sagajdachnyj alternativna nazva Getman Petro Sagajdachnij roman 1882 SPb Zgodom Mariya Zagirnya zrobila pereklad z redaktorskim pereroblennyam 1909 1918 1922 1957 1991 Perekladi ukrayinskoyuDanilo Mordovcev Sagajdachnyj opovidanye Perepoviv z ros pislya Mordovcya K Kahnikevich Lviv Nakladom tovaristva Prosvita u Lvovi Z drukarni tovaristva im Shevchenka 1887 23 stor Prosvita Ch 102 Roku 1887 Knizhochka 7 Danilo Mordovec Sagajdachnij istorichna povist Per z ros Gnat Hotkevich Lviv Z drukarnyi Naukovogo Tovaristva im Shevchenka 1908 96 stor Profesor Ratmirov roman buvalshina 1889 Pereklad z ros M Umanec Lviv Nakladom red Pravdi Drukarnya tovaristva im Shevchenka 1889 64 stor Danilo Mordovec Napad na Sich Pereklad z ros Danilo Mordovec Napad na Sich Pereklad z ros Stepan Rudanskij Pavlo Polubotok Dzherzi Siti Z Drukarni Svobodi 1915 16 stor Danilo Mordovec Kozak netyaga Pereklad z ros Vinnipeg Manitoba 1917 Manitoba S 115 125 Danilo Mordovec Za ukrayinsku ditinu Pereklad z ros Cezar Bililo Za ukrayinsku ditinu pochatok Zorya Za ukrayinsku ditinu kinec Zorya Tom 17 1869 S 409 415 Danilo Mordovec Getman Mazepa istorichnij roman u 2 tomah Per z ros Volodimir Supranivskij Kolomiya Nakladom Vidavnictva OKA 1924 T 1 228 stor T 2 238 stor Danilo Mordovec Gajdamaki istorichna povist Per z ros peredmova M Golubec Lviv Grafichnij Promisl 1933 126 stor Danilo Mordovec Sagajdachnij Per z ros O Korzhenevich ta G Singayivska Kiyiv Vidavnictvo hudozhnoyi literaturi 1966 421 stor peredruk Danilo Mordovec Sagajdachnij Povisti ta roman Per z ros ne vkazano Lviv Kamenyar 1989 302 stor ISBN 5 7745 0161 2 peredruk Danilo Mordovec Krimska nevolya Sagajdachnij Per z ros ne vkazano Kiyiv Ukrayinskij centr duhovnoyi kulturi 1994 246 stor ISBN 5 7707 6287 H peredruk Danilo Mordovec Krimska nevolya Sagajdachnij Per z ros ne vkazano Kiyiv Kondor 2020 336 stor ISBN 978 617 7841 82 0 Danilo Mordovec Gajdamachchina istorichna monografiya Per z ros T O Abramova Dnipropetrovsk Sich 2004 340 stor ISBN 966 511 385 2Antiukrayinski poglyadiProvidni ukrayinski intelektuali suchasniki Mordovcya taki yak Kesar Bililovskij Boris Grinchenko Mihajlo Grushevskij tosho zvinuvachuvali jogo u antiukrayinskih poglyadah Zgaduyuchi Mordovcya u 1905 roci u nekrolozi na jogo chest Grushevskij holodno zaznachiv sho ukrayinofilstvo nikoli ne sluzhilo jomu providnoyu zoreyu zhittya j gralo v nim pidryadnu rolyu azh do mozhlivosti viskaziv z jogo boku chasami v chisto centralistichnim sebto prorosijskomu u sensi sho centr dlya Ukrayini buv u moskovskih vladnih budivlyah Rosijskoyi imperiyi dusi U shozhomu antiukrayinstvi zvinuvachuvav Mordovcya j Grinchenko yakij zayavlyav u 1902 roci u svoyij recenziyi na Palij voskresytel Pravoberezhnoi Ukrainy sho u statti 1875 roku pid nazvoyu Druk v provinciyi ros Pechat v provincii Mordovec faktichno prilyudno zrikavsya usogo ukrayinskogo ta she j mav nahabnist specialno peredrukuvati cyu stattyu znovu u zbirci Istorichni propileyi ros Istoricheskie propilei 1889 chim nedvoznachno dav znati gromadskosti sho vin ne vidrikayetsya vid svoyih antiukrayinskih tez vikladenih u Druk v provinciyi U statti Mordovec rozglyadaye perspektivi ukrayinskoyi movi literaturi nacionalnosti zagalom iz takih antiukrayinskih zasad ukrayinska literatura traktuyetsya nim yak literatura provincijna a yiyi predstavniki yak lyudi yaki vidchuvayut svoye bezsillya vin traktuye samu ukrayinsku movu yak nepotribnu oskilki na jogo dumku vsi slov yanski narodi u nedalekomu majbutnomu mayut perejti na rosijsku Vshanuvannya pam yatiYak v Rosiyi tak i v Ukrayini osoblivo ne shanuvali tvorchist Mordovcya pislya jogo smerti i jogo tvori yak tvori sho ye chastinoyu ukrayinskoyi literaturi j napisani ukrayinskoyu tak i tvori sho ye chastinoyu rosijskoyi literaturi j napisani rosijskoyu praktichno ne perevidayutsya i jogo im ya ne vidome chitacham yak Ukrayini tak i Rosiyi Zauvagiu pershomu tomi rozmisheno deyaki tvori ukrayinskoyu movoyu Opovidannya Starci Dzvonar Saldatka Luna z Novoyi Ukrayini Istorichni povisti Palij voskresitel Pravoberezhnoyi Ukrayini Dodatki Kazaki i more Son ne son Z minulogo ta perezhitogo ta rosijskoyu movoyu Istorichni povisti Krymskaya nevolya Sagajdachnyj a u drugomu tomi rozmisheno rosijskomovnij original romanu Prizvistka chasu ros Znameniya vremeni zgidno z danimi deyakih doslidnikiv biografiyi Mordovcya perespiv nibito zroblenij Mordovcem na poch 1850 h pp dlya Izmayila Sreznevskogo yakij pozitivno pro nogo vidguknuvsya odnak ne vidomo chi buv des cej pereklad nadrukovani za zhittya avtora chi posmertnoDzherela ta primitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Mordovec Mordovcev Danilo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1037 1000 ekz P G Usenko Mordovec Danilo Lukich 27 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 68 ISBN 978 966 00 1061 1 UAHistory ukr 18 grudnya 2015 Arhiv originalu za 27 chervnya 2016 Procitovano 23 chervnya 2016 Danilo Mordovec Kozaki i more Malorusskij literaturnij sbornik Saratov Tip gubern pravleniya 376 stor S 30 127 Iz zhizni D L Mordovcev SPb 1886 I F LNV 1905 t 31 ch II 203 stor S 200 Mihajlo Grushevskij Zapiski NTSh 1905 T LXVI S 6 8 Vira Alyeksandrova Danilo Lukich Mordovcev Spogadi jogo donki 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ukrayina Kn 39 za 1930 rik S 117 145 Glib Doroshkevich Ukrayina Kn 7 8 za lipen serpen 1930 roku 203 stor S 41 69 u knizi podayetsya lishe pochatok poemi Kozaki i more pro sho zokrema zgaduvav Ivan Franko u svoyij recenziyi na ukrayinomovnu zbirku Mordovcya Opovidannya 1885 roku Mordovec Danilo Lukich 30 chervnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska literaturna enciklopediya u 3 t vidp red I O Dzeverin K Golovna redakciya URE 1988 1995 Franko I Ya Dodatkovi tomi do zibrannya tvoriv u 50 i tomah K Naukova dumka 2008 r t 53 s 183 190 Danilo Mordovec Tvori t 1 2 Kiyiv 1958 Danilo Mordovec Dvi doli 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine New Britain Connecticut Z drukarni Ruskoyi Katolichnoyi Vidavnichoyi Spilki 221 stor Danilo Mordovec Dvi doli Zaklyatij kozak Zbirka Kihv AT Oberegi 1994 544 stor S 113 244 Danylo Mordovec Palij voskresytel Pravoberezhnoi Ukrainy Istorichne oiovidannya Avtopereklad z ros Danilo Mordovec SPb Izd knigoprodavca izd I P Perevoznikova Tip shtaba vojsk gvardii i Peterburg voen okruga 1902 180 stor peredruk u Danylo Mordovec Palij voskresytel Pravoberezhnoi Ukrainy Istorichne oiovidannya Avtopereklad z ros Danilo Mordovec Danilo Mordovcev Pervoe polnoe udeshevlennoe sobranie sochinenij iz 60 tomov 75 ti knigah T VII SPb Izd knigoprodavca izd I P Perevoznikova 1902 180 stor Vilhivskij Palij voskresytel Pravoberezhnoi Ukrainy Istorichne oiovidannya Napyvav Danilo Mordovec 1902 180 stor maloyi 8 0 recenziya LNV Tom 19 Richnik 5 knizhka VII za lipen 1902 roku e biblioteka Googel Books Danilo Mordovec Kozaky i more Poema Z malyunkamy O Yu Slastona SPb Tip A S Suvorina 1897 100 stor Danylo Mordovec Starci Dzvonar Kiyiv b v 1903 40 stor Kievskaya starina 33 Mordovec D L Mordovcev D L Ivan Bojko Ukrayinski literaturni almanahi i zbirniki XIX pochatku XX st Bibliografichnij pokazhchik Kiyiv Naukova dumka 1967 370 stor S 293 294 Zmist Saldatka Dzvonar Son ne son Skazhi misyachenku Iz ust mladenciv e biblioteka Google Books Danilo Morodovec Opovidannya 30 zhovtnya 2020 u Wayback Machine SPb Tip V S Balasheva 1885 95 stor Dzerkkalo na Vikishovishi Arhivovano 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Opovidanya Danila Mordovceva Lviv Nakladom E Olesnickogo Drukarnya Tovaristva im Shevchenka Pid zaryadom K Bednarskogo 1885 40 stor Rusko ukrainska Biblioteka No 6 zmist Starci Dzvonar Saldatka A vse prechista Danilo Mordovec Opovidannya Lviv Z drukarnyi Naukovogo Tovaristva im Shevchenka 1904 97 stor Literaturno naukova biblioteka Ch 79 Vatra literaturnij zbornik Ivan Bojko Ukrayinski literaturni almanahi i zbirniki XIX pochatku XX st Bibliografichnij pokazhchik Kiyiv Naukova dumka 1967 370 stor S 78 79 Yurij Muzika Chernigiv Chernig nac ped un t im T G Shevchenka 2015 209 stor S 31 B B Glinski Literaturnaya deyatelnost D L Mordovceva Po povodu ee pyatidesyatiletiya Istoricheskij vestnik Tom 99 No 2 1905 S 579 608 ros Pervoe polnoe udeshevlennoe sobranie sochinenij iz 60 tomov 75 ti knigah Spb I P Perevoznikov 1901 1915 ros Sobranie sochinenij T 1 50 Biblioteka Severa Besplatnoe prilozhenie k zhurnalu Sever Spb N F Mertc 1901 1902 ros Polnoe sobranie istoricheskih romanov povestej i rasskazov S kritiko biograficheskim ocherkom sostavlennym P V Bykovym T 1 33 Besplatnoe prilozhenie k zhurnalu Priroda i lyudi Spb P P Sojkin 1914 ros perevidannya z redaktorskimi zminami 1909 roku Danilo Mordovec Getman Petro Sagajdachnij Z povisti D Mordovcya z dodatkami j odminami pererobila Mariya Zagirnya Kiyiv Vidavnictvo Tovaristvava Prosvita Tip 1 j arteli Trehsvyatit 5 1909 135 stor vidanye pershe perevidannya z redaktorskimi zminami 1918 roku Danilo Mordovec Getman Petro Sagajdachnij 21 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Z povisti D Mordovcya z dodatkami j odminami pererobila Mariya Zagirnya U Kiyivi Druk B Pershoyi artili druk spravi 1918 128 stor vidanye druge perevidannya z redaktorskimi zminami 1922 roku Danilo Mordovec Getman Petro Sagajdachnij Z povisti D Mordovcya z dodatkami j odminami pererobila Mariya Zagirnya Katerinoslav Lyajpcig Z Drukarni K G Redera Lyajpcig 1922 136 stor vidanye vtretye perevidannya z redaktorskimi zminami 1957 roku Danilo Mordovec Getman Petro Sagajdachnij Z povisti D Mordovcya z dodatkami j odminami pererobila Mariya Zagirnya Nyu Jokr Vidavnictvo Goverlya 1957 128 stor vidanye chetverte perevidannya z redaktorskimi zminami 1991 roku Danilo Mordovec Z povisti D Mordovcya z dodatkami j odminami pererobila Mariya Zagirnya Kiyiv Dnipro 1991 94 stor e biblioteka dlib ukma edu ua Danilo Mordovec Per z ros Gnat Hotkevich Lviv Z drukarnyi Naukovogo Tovaristva im Shevchenka 1908 96 stor v ukrayinomovnomu perekladi yak i v rosijskomovnomu originali roman ne zakinchenij oskilki Mordovec buv zmushenij pripiniti druk romanu pislya oprotestuvannya druzhini Kostomarova Div spogadi donki Mordovcya Mikola Ivanovich Kostomarov i jogo priyateli de sho z spominiv 23 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ukrayina 1927 kn 5 na obkladinci 1882 Dmitro Mordovec Profesor Ratmirov roman buvalshina s 14 98 189 Chasopis Pravda Lviv 1889 Pravda Ivan Nechuj Leviickij Galicko russkaya bibliografiya za 1889 g perepechatka iz Literaturnage Sbornika za gg 1889 i 1890 Lviv Nakladom avtora 1890 S 67 71 diasporiana org ua 2011 v rosijskomovnomu originali zagolovok buv Car ta Getman Zmist Palij istorichne opovidannya Voskresitel Pravoberezhnoyi Ukrayini istorichne opovidannya Krimska nevolya povist pereklad z rosijskoyi O Korzhenevich Sagajdachnij roman pereklad z rosijskoyi O Korzhenevich ta G Singayivska Zmist Palij voskresitel Pravoberezhnoyi Ukrayini Povist Krimska nevolya Povist Sagajdachnij Roman Bililo Cezar Ukrayinska ulicya i moskalomaniya Z privodu podorozhi Danila Mordovcya po Ukrayini Ridna striha Vidannya Vasilya Lukicha Peredruk z kalendarya tovaristva Prosvita za rik 1894 Lviv Nakladom Tovaristva Prosvita 1894 120 stor S 70 73 Kiral Sidir Naukovij visnik Mikolayivskogo derzhavnogo universitetu imeni V O Suhomlinskogo Ser Filologichni nauki 2013 Vip 4 11 C 85 92 PosilannyaMordovec Danilo Lukich 24 lyutogo 2021 u Wayback Machine ESU Mordovec Danilo Lukich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 319 321 Mordovec Danilo Lukich Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 484 485 Danilo Mordovec 21 listopada 2020 u Wayback Machine na sajti knigo databazi Goodreads Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela