Давньослов'я́нські святи́лища — священні місця, де розташовувалися об'єкти поклоніння давніх слов'ян. Представлені здебільшого кам'яними капищами з жертовниками, де центральною святинею слугували ідол або природний об'єкт. Збережені святилища датуються VI—XIII ст.
«Благословіння ратника» на слов'янському святилищі, картина Андрія Шишкіна, 2018 р.
Відомості про святилища подають письмові джерела (літописи, християнська полемічна література), матеріали археології, етнографії, топонімії та фольклору. Первісними місцями справляння культу в праслов'ян, як і в інших давніх народів, були природні об'єкти: гора, скеля чи камінь, водойма, гай чи окреме дерево. З розвитком язичництва від VI ст. ці природні об'єкти ввійшли до культового комплексу, який також включав: майданчики і ями для жертвоприношень, ритуальні вали і рови, дерев'яних або кам'яних ідолів. Святилища слов'янського язичництва найбільше зосереджувалися в місцевостях з центрами в Києві та Новгороді. З X ст., відколи на Русі було запроваджено християнство, святилища занепали, проте окремі продовжували діяти в XII—XIII ст. Елементи вшанування деяких язичницьких святинь, особливо примітних природних об'єктів (домінуючих на місцевості вершин, каменів незвичної форми, джерел чи криниць із «цілющою» водою), збереглися до сучасності.
Давньослов'янські святилища багато в чому наслідують і розвивають риси святилищ попередників слов'ян: лужицької культури, латенської культури, кельтів, скіфів і сарматів. Власне святилища давніх слов'ян представлені такими різновидами:
круглі майданчики-капища з ідолом у центрі, обмежені ровом чи системою окремих ям;
майданчики-капища, обмежені ровом та валом;
дерев'яні храми з ідолом усередині;
городища-укріплення, які в цілому призначались для культових потреб і містили окремі культові об'єкти;
великі культові центри, у яких поєднуються всі типи святилищ та природні об'єкти поклоніння.
За археологічними даними, давньослов'янські святилища датуються VI—XIII ст. Найдавніші представлені жертовними ямами. З VII ст. виникають городища-укріплення. Головними центрами язичницької релігії слов'ян були Київ, Новгород та їхні околиці. Найбільше давніх святилищ припадає на IX—XI ст. З офіційним прийняттям на Русі християнства у головних осередках князівської влади язичницькі святилища поступово були зруйновані чи покинуті. На місці язичницьких святилищ зводилися християнські культові об'єкти: хрести, церкви, монастирі. Наприклад, на місці капища на київській Горі ще за Володимира збудували церкву св. Василія. Водночас це посприяло збереженню залишків святилищ під фундаментами церков або в їхній кладці. Зазнаючи гонінь, прихильники старої віри відійшли на необжиті і мало контрольовані князівською владою землі, де заснували нові святилища. Невеликі общинні святилища язичників існували в XII—XIII ст. Легенди, пов'язані з ними, надовго пережили самі святилища.
Характерні риси давньослов'янських святилищ
Художня реконструкція святилища Перуна в Перині
Перші письмові згадки слов'янських святилищ належать Прокопію Кесарійському в VI ст., де він згадує, що слов'яни «шанують ріки і німф і всілякі інші божества, приносять жертви всім їм, здійснюють за допомогою цих жертв ворожіння». Піком розвитку слов'янського язичництва вважається X ст. Костянтин Багрянородний в XI ст. писав, що на острові Хортиця роси приносили жертви, пов'язані з розташованим на острові великим дубом. Численні об'єкти поклоніння руських язичників описував Кирило Туровський у XII ст. Вшанування окремих природних святинь згадується в XVII ст., а за традицією продовжувалося аж до XIX ст. і навіть пізніше.
Часто святилище облаштовувалося навколо великих каменів, особливо тих, що вирізняються своєю формою. Зокрема, ті камені, що мали заглиблення, схожі на чашу чи відтиск ступні («божі ноги»). Значне поширення мали слабко оброблені камінні стовпи. Відомо про вшанування окремих дерев. Слов'янські ідоли були здебільшого дерев'яними. В Києві в 980 році було встановлено дерев'яний ідол Перуна, прикрашений золотом і сріблом. Дерев'яний ідол Перуна стояв у Новгороді. Ібн Фадлан вказував, що слов'янські ідоли являли собою високі стовпи з обличчям. Доволі рідко ідоли мали руки, ноги, зброю тощо. Такі деталі властивіші камінним «бабам» кочових народів. Проте археологічні знахідки дерев'яних ідолів більше відомі на територіях західних слов'ян. В окремих записах згадуються металеві ідоли (мідні, золоті) та вирізьблені зі «шляхетного» каменю (мармуру), проте знахідки таких ідолів невідомі. Багато ідолів знайдено у воді завдяки тому, що слов'яни «проганяли» їх або «прощалися» зі старими ідолами, опускаючи їх у воду — таким чином символічно відправляючи їх до іншого, невидимого світу. Найбільший та найдетальніший зі вцілілих ідолів — Збручанський ідол.
Зазвичай ідоли встановлювалися на краю поселення на узвишші, яке домінує на місцевості. Навколо розташовувалися жертовні ями та майданчики для обрядів — переважно круглої форми, оточені одним чи кількома ритуальними валами, кільцем каменів, інколи й ровами — сакральною мережею святилища. На плоскому дні ровів могли горіти вогнища. Стіни в будь-який формі були рідкістю, виняток — особисті святилища вельмож. Ритуальні майданчики складають більшість залишків слов'янських язичницьких святилищ.
Реконструкція храму-котини в Мекленбурзі, південний схід Німеччини
В жертву головним чином приносився спеціально виготовлений ритуальний хліб, часто в формі коржиків, а також зерно та кістки, що лишалися після ритуальної трапези. Місце спалення жертв могло бути накрите куренем. Такі жертви, як кістки, закопувалися в землю. Людські жертви приносилися дуже рідко, у випадку особливої скрути. За деякими версіями, в жертву приносилися кістки вже раніше померлих. Ями для жертвопринесень виривалися на деяких могильниках. Такі знахідки зокрема відомі в Києві та на Буковині й подібні на жертовні ями на території Польщі та Скандинавії. Окремі ями використовувалися цілими родинами чи жителями невеликого поселення. В V—VII ст. жертовні ями були неглибокі, пізніше більшають, а їхнє заповнення урізноманітнюється. Головні приклади таких ям розташовані в Звенигороді та Арконі.
Великі релігійні центри давніх слов'ян відомі як городища-святилища. Класичні городища-святилища розташовувалися на Прикарпатті та активно використовувалися в IX—XII ст. Для них характерні групи круглих майданчиків і довгі будинки 25 м завдовжки та 4 завширшки. На плоских вершинах валів розташовувалися вимостки, де спалювалися жертви. До городищ-святилищ можуть належати культові місця в Псковській області Росії. Невеликі городища-святилища були поширені в західних слов'ян. Примітно, що святилища в Польщі та на Прибалтті могли мати й оборонне значення завдяки дерев'яним стінам.
Існування в давніх слов'ян закритих храмів лишається дискусійним питанням. Іноді храмами вважаються будинки «контини», де стояли ідоли. Знахідки подібних споруд XI—XII ст. відомі на Прикарпатті.
Головні давньослов'янські святилища
Найбільші городища-святилища розташовувалися в місцевостях України (Богит, Звенигород), Польщі (Шлежа, Добжешув, Лиса гора, Радзиково) та Німеччини (Аркона). До слов'янських язичницьких святилищ належать культові місця:
Художня реконструкція Аркони часів її розквітуАркона на острові Рюґен, Німеччина — городище-святилище IX—XII ст., розташоване на мисі заввишки 40 м, зверненому на схід. З трьох сторін омивається морем і здебільшого зруйноване. Сучасні розміри — 90 м зі сходу на захід і до 160 м з півночі на південь, передбачувані колишні розміри в 2-3 рази більші. Розкопки проводилися в 1921, 1930 і 1969—1971 роках. В шарах валу навколо святилища виявлено три будівельні періоди з прошарками обпаленої глини, вугілля, каміння. З внутрішньої сторони валу проходить рів із плоским дном, а з зовнішнього боку — глибший рів також з плоским дном. Край мису відокремлено внутрішнім валом завширшки 5-6 м і плоскодонним ровом завширшки 10 м, спорудженими в IX столітті. На майданчику між валами будівель не виявлено. Частково розкопані заглиблення до 60 см, що мають довжину 4,1 і 6,2 м та містять численні речі. В одній з траншей виявлена кам'яна кладка і під нею в поглибленні знайдено 8-11 чоловічих черепів, частково пошкоджених, кістки тварин, речі, уламки посуду X—XII ст. В іншій траншеї в поглибленні знаходилися залишки скриньки з численними речами. Біля північного схилу городища розташоване джерело води і до нього прокладена доріжка. В околицях городища розташовувалися 14 поселень і великий курганний могильник.
Асташова, Смоленська обл., Росія — городище в лісі серед боліт на лівому березі р. Сож. Овальний майданчик (14,5х12 м) оточений нечітким валом (ширина 4 м, висота 0,5 м) і ровом завглибшки 50 см. Під насипом валу і в ньому подекуди виявлено вугілля. Майданчик городища вздовж вала прожарений.
Бабин, Чернівецька обл., Україна — городище на вершині останця правого берега р. Дністер. Центральний майданчик круглої форми (діаметр 7 м) оточений заплилим ровом з виступами напівкруглої форми (ширина рову 2 м). З напільного боку по схилу останця проходять два дугоподібні ескарпа, що доходять до обривів. У ровах знайдені вугілля, випалені кістки, уламки ліпного та гончарного посуду IX—X ст. Поруч з городищем розташовувалося велике поселення того ж часу.
Бабина долина, Тернопільська обл., Україна — культові яма і майданчик XII — початку XIII ст., Розташовані на місці поселення XI—XII ст., яке розташовувалося біля підніжжя городища-святилища Звенигород. Розкопками, що проводилися в 1985—1989 роках Тернопільським краєзнавчим музеєм під керівництвом М. А. Ягодинської, розкрита велика площа поселення та житлові напівземлянки з печами-кам'янками й господарськими приміщеннями з кам'яними робочими майданчиками.
Бабка, Рівненська обл., Україна — городище на східному краю піщаної височини. Круглий майданчик діаметром 30 м оточено заглибленнями у вигляді переривчастого рівчака і окремими овальними ямами. Майже в центрі майданчика міститься стовпова яма (діаметр 0,5 м і глибина 0,7 м) і скупчення вугілля діаметром 1 м. У південній частині виявлено трупоспалення в горщику. В городищі знайдені ніж, кістки тварин, уламки ліпного та гончарного посуду VIII—X ст. На вершині навколишнього валу лежать вугілля і обгорілі колоди. Дрібний рів заповнений прошарками вугілля. Поруч розташовувалося селище того ж часу.
Благовіщенська Гора поблизу Вщижа, Брянська обл., Росія — городище-святилище юхнівської культури. Збереглося менш ніж наполовину через підмивання річкою. Вціліла частина городища (40 × 25 м) з напільного боку обмежена валом і широким ровом (ширина 18 м). З внутрішньої сторони до валу примикав довгий громадський будинок. В городищі знайдена Роменська кераміка IX—X ст., поруч розташоване селище того ж часу, в якому відкрито житло і залишки довгого будинку. Знайдено амулети з просвердлених іклів, бобрових хребців, камені з прокресленими хрестоподібними знаками, гребінь з кінськими головами.
Капище на горі БогитБогит, Гусятинський район, Тернопільська обл., Україна — городище-святилище розташоване на найвищому пагорбі в лісистій місцевості Медобори за 5 км від с. Городниця (Збруцький культовий центр). Є найближчою культовою пам'яткою від місця знахідки Збруцького ідола. Розкопки проводилися в 1984 р. Прикарпатською експедицією Інституту археології РАН. Вали городища перетяті траншеями. На майданчику городища розчищено капище, жертовник і три споруди-западини.
Бранденбург, Німеччина — культовий майданчик, розташований поруч з городищем, що виник в VIII столітті, за переказами святилище Триглава. На пагорбі під фундаментом костелу виявлено культурний шар «нежитлового» характеру.
Бродовін, Німеччина — майданчик-капище розташований на найвищій частині півострова, що виступав у озеро. Оточений ровом (ширина його 5 м, глибина 80 см), має діаметр 25 м. На схилі пагорба розташоване поселення IX / X—XIII ст. У 1258 році тут побудовано монастир.
Бубнище, Івано-Франківська обл., Україна — городище, з трьох боків оточене скелями, з четвертої сторони обмежена валом і внутрішнім ровом завширшки 10 м. Діаметр майданчика — 40 м. У скелі вибитий колодязь, до якого ведуть кам'яні сходи. Колодязь (2х2 м, сучасна глибина — 5-6 м) не доходить до води. У скелях вибиті три печери зі збереженими пазами від колод. На скелях зображені солярні знаки, поглиблення у формі долоні, личини. Поруч розташований великий курганний могильник, що складається з насипів діаметром 5 м і висотою менше 1 м.
Василів, Чернівецька обл., Україна — на могильнику XII—XIII ст. відкриті ями з вугіллям, кістками тварин і черепками.
Верховляни, Гродненська обл., Білорусь — городище, круглий майданчик (7х7 м) якої обмежено внутрішнім ровом і валом. В рові виявлена кам'яна кладка, вугілля і гончарна кераміка XI—XIII ст.
Волін, Польща — на найвищому місці старого міста розкопана дерев'яна споруда 5 × 5 м, оточена огорожею. Існувала з другої половини IX до початку XII ст. В околицях знайдено бронзова фігурка коня, кілька дерев'яних фігурок, серед яких одна чотирилика. На схилі Срібного Холма містилося вогнище, де між каменів і риб'ячої луски лежав шматок черепа людини. Поруч відкрита яма з двома черепами, фрагментами посуду і кістками тварин.
Воргол, Липецька обл., Росія — в городищі-укріпленні частково зберігся обпалений глиняний майданчик (12х6 м). В його центрі перебувала стовпова яма, поруч з нею скелет коня, три наконечника стріл. На майданчику лежали ніж, уламки замка, гривні, трапецієподібна сережка, намистина, астрагали, льячки. Навколо майданчики збереглося шість ям з золою, кістками тварин, черепками посуду, прясельцем, уламком жорна, косою, салтівською сережкою. Речі належать до X—XI ст. У валу городища виявлено ритуальне поховання кінської голови, 94 астрагала.
Вишегрод, Польща — на узвишші правого берега р. Вісла містився круглий майданчик (діаметр 18 м), в центрі якої збереглися сліди стовпів, прямокутних срібних будівель, череп туру. Майданчик оточена рядом каменів, серед яких знайдено вівтар, плоский камінь-жертовник, лежав скелет людини. До майданчика веде вимощена камінням дорога, на якій лежало два серпа і скелет людини. Святилище датується X—XIII ст. За 2,6 км від городища Округла гора виявлено рів, що обмежує круглий майданчик (діаметр приблизно 20 м). У виступі рову знайдені вугілля, кістки тварин, уламки посуду. Поруч розташовано селище VI—XI ст.
Гнєзно, Польща — на горі Леха під фундаментом костелу виявлено вогнище, що складається з трьох шарів каменів з прошарками вугілля і золи товщиною 2,5 м. Знайдено кістки тварин і черепки кінця VIII — початку X ст.
Залишки валу ГовдиГовда, Тернопільська обл., Україна — городище, розташоване на мисі правого берега Збруча, оточене валом і з напільного боку ровом (Збруцький культовий центр). Овальний майданчик городища (40 х 20 м) має нахил на південний схід.
Головно, Волинська обл., Україна — городище, розташоване на узвишші серед болотистої луки. Круглий майданчик (діаметр 30 м) злегка підвищується в центрі і покритий золистим шаром товщиною 50 см. Під насипом кільцевого валу (заввишки — 1 м) залягав шар каменів, вугілля і обгорілих кісток. Уздовж валу виявлено кілька овальних ям і скупчення каменів. Знайдено уламки посуду X століття, кістки тварин, фрагмент обгорілого черепа людини і два зуба.
Гора Хельмска поблизу Кошаліна, Польща — на вершині гори виявлені залишки культової споруди 2,5 × 4,5 м, з вогнищем з каменів. Поруч містилися ями з вугіллям. Знайдено ніж, кресало, пряслице, кістки тварин і риб, черепки посуду X—XIII ст.
Брановці, Болгарія — круглий майданчик з глини, що має два виступи. Знайдено кістки тварин, уламки посуду IX—X ст.
Горбово, Чернівецька обл., Україна — городище, розташоване на мисі правого берега Прута. Овальний майданчик городища (діаметр — 30 м) оточено кільцевим валом і ровом, до нього примикають дві бічні майданчика, розташовані на схилі і також обмежені валами. Плоска вершина центрального вала і уступ з його внутрішньої сторони вимощені камінням, покриті вугіллям, обпаленої глиною і кістками тварин. Сліди вогнищ простежуються на вершині валів, що оточують бічні площадки городища. Культурного шару немає. Поруч розташовано селище IX—X ст.
Гірки, Вологодська обл., Росія — на могильнику XII — початку XIII ст. відкрита овальна культова яма (2,1х1,55 м, глибина 60-70 см). Знайдено два замки, окуття дерев'яного посуду, скелети двох собак, трьох качок, стрепета, риб і на дні ями ще три скелета собак. Яма засипана камінням і шлаком.
Городок, Хмельницька обл., Україна — на краю селища VI—VIII ст. височить кам'яна вимостка (2,3х1,5 м), обпалена зверху, і поруч яма (діаметр 1,5 м, глибина 20 см) з обпаленим дном, заповнена вугіллям, золою, перепалених кістками тварин, уламками посуду.
Незвичайна скеля у Свентокшиських горахГродова Гора поблизу Тумліна, Польща — на високому пагорбі Свентокшиських гір, вкритому лісом, збереглося три концентричних вали, складених з каменів і без оборонного значення. На схилі гори розташовані селища IX—XI ст. На верхівці гори побудована каплиця.
Гросс Раден, округ Шверін, Німеччина — дерев'яний храм розташований за межами поселення X—XIII ст., до нього веде мощена дорога. Храм прямокутний (12,5х7 м), стіни складені з вертикально поставлених плах, обшиті зовні дошками, що мають вгорі схематичні різьблені голови. Навколо храму на відстані 1 м проходила огорожа зі стовпів. Біля входу знайдений череп зубра, глиняний кубок, уламки посуду IX—X ст. У північній частині знайдено шість черепів коней, у південно-східної стіни лежало два списи. Храм перебудовувався, його середня частина пошкоджена і місце для ідола не знайдено. В XI—XII століттях храм був перенесений на городище, розташоване на острові серед озера. Круглий майданчик городища мав діаметр 25 м, уздовж його краю у валу розташовувалися дерев'яні будинки.
Дембно, Польща — городище в Свентокшиських горах. Майданчик городища овальний (15х26 м), оточений валом і ровом. В рові знайдені обпалені камені, вугілля, шматки глиняної обмазки.
Добжешув, Польща — городище в Свентокшиських горах на високому пагорбі. Овальний майданчик городища (40х80 м) обмежено трьома концентричними валами, що перериваються в декількох місцях. Четвертий вал відокремлює городище від гірського хребта. Основа невисоких валів (висота 1,5-2 м) складена з великих каменів і на неї накидані більш дрібні камені. Поверхня валів обпечена, особливо сильно внутрішній схил першого валу і зовнішні схили другого і третього. В центрі майданчика лежить великий камінь з викарбуваними на ньому колами. У різних місцях на майданчику і на валах стоять стели, лежать великі округлі камені, складені з каменів ящики-жертовники. У західній частині майданчика був кам'яний фундамент вівтаря, поруч з ним кераміка VIII—IX ст. За радіовуглецевим аналізом, взятим з першого валу, визначено дату — 795 рік. Поруч з городищем розташовані селища VIII—X ст. Розкопки на городищі проводились в 1975—1981 роках, розкрита площа 25 × 100 м і перерізані вали.
Животинське, Воронезька обл., Росія — на городищі IX—X ст. виявлена яма діаметром 80 і завглибшки 60 см, в якій знайдено вугілля, 23 астрагала з отворами, точильний камінь, бронзовий казан, глечик і горіле зерно. На городище знайдені глиняні хлібці.
Заарінген, округ Бранденбург, Німеччина — поблизу курганного могильника VII—XII ст. круглий майданчик (діаметр 20 м), оточений кільцевим ровом завширшки 2-3 м.
Збручанський ідол СвітовидаЗвенигород, Тернопільська обл., Україна — городище, розташоване на схилі пагорба правого берега Збруча біля с. Крутилів (Збруцький культовий центр). Дослідження проводила Прикарпатська експедиція ІА РАН, Тернопільський краєзнавчий музей в 1985, 1987, 1988 роках. Відкрито три капища, 15 культових споруд, 10 довгих наземних будинків, зроблені розрізи валів і ровів, досліджувалися навколишні селища.
Зелена Липа, Чернівецька обл., Україна — на останці правого берега Дністра, серед високих пагорбів, зарослих лісом, розташовані залишки дерев'яного храму, розташованого на найвищій частині майданчика (42х14 м). Храм прямокутної форми (5,3х4,2 м), орієнтований по сторонах світу, мав подвійні стіни, складені з колод і обмазані глиною. Поруч розташовані ями з прошарками вугілля в заповненні, в скелі висічений колодязь.
Ілієв, Львівська обл., Україна — городище, розташоване на мисі, з напільного боку обмежене двома валами і ровами, що не доходять до краю майданчика. В основі внутрішнього валу залягає зольно-вугільний шар, плоска вершина валу покрита кам'яною вимосткою. До насипу валу з внутрішньої сторони зроблена прямокутна присипка (7,2х8 м), на верхньому майданчику якої (5х6 м) горів вогонь, зберігся осередок і стовпові ями. Майданчик городища трикутної форми (60х55 м) позбавлений культурного шару, лише перед валом розташовані ями з вугіллям і кістками тварин. За керамікою та бронзовим перснем з фігурним щитком городище датується XIII століттям. Поруч розташоване поселення того ж часу.
Канів, Черкаська обл., Україна — на південь від міста Роден на Княжій горі, на мисі правого берега Дніпра виявлена яма (діаметр 1,85, глибина 1,2 м), заповнена темною землею з попелом, вугіллям, кістками тварин.
Київ, Україна — на Старокиївській горі відкрита кам'яна кладка (4,2х3,5 м), що мала чотири виступи по сторонах світу. На захід від неї містився «масивний стовп», що складається з шарів обпаленої глини, золи і вугілля. Навколо лежали кістки й черепи тварин.
Київ, Україна — на Володимирській вулиці в 1975 р. розкопано фундаментні рови і симетрично розташовані ями, заповнені будівельним сміттям. Поруч знайдена чашеподібна яма з шарами глини, вугілля і золи. Передбачається, що тут містилося язичницьке капище.
Київ, Україна — на Житомирській вулиці відкрита кругла жертовна яма (діаметром 2 м, глибина 1,2 м).
Кірове, Псковська обл., Росія — кругле городище (52х42 м) розташоване на узвишші серед боліт. Передбачається, що тут могло бути святилище.
Коломо, Новгородська обл., Росія — круглий майданчик діаметром 18 м, оточена великими каменями, на якому лежить шар попелу і вугілля, кістки домашніх тварин, уламки ліпного посуду, кремінний наконечник стріли.
Корчак, Житомирська обл., Україна — на західній околиці поселення V—VII ст. розташована яма 60х70 см, глибина 20 см), на дні якої лежали сім глиняних хлібців (рис. 6, 2).
Костоло, Югославія — майданчик, складений з каменів, на якому лежали пташині кістки.
Красногорья, Смоленська обл., Росія — кругле городище (діаметр 20 м) серед боліт оточене двома концентричними валами. Під насипом внутрішнього валу виявлено кам'яна кладка зі слідами вогню і зольний шар. Такий же шар і обгорілі колоди лежали на верху валу. Поруч розташоване поселення X—XIII ст.
Кулішевка, Чернівецька обл., Україна — городище на високому мисі правого берега Дністра. Круглий майданчик (діаметр 8 м) оточений внутрішнім рівчаком і з напільного боку огороджений п'ятьма валами і ровами X—XI, XIII ст. і ранньозалізного періоду.
Курхім, Чехія — поблизу озера розташований майданчик, оточений ровом. Поруч була яма, в якій горів вогонь. На цьому місці збудована християнська церква.
Кушлянщина, Смоленська обл., Росія — городище з круглим майданчиком і двома концентричними валами розташоване серед боліт. Поруч було селище VIII-початку XI ст. і курганний могильник.
Лиса гора, Польща — городище на високому пагорбі Свентокшиських гір (висота над рівнем моря 594 м). Пагорб заріс лісом, на ньому багато виходів каменів. Вершина гори оточена валом, що йде по схилу. Вал складний з каменів (ширина його 11 м, висота 1,5 м). Вершина вала плоска зі слідами вогню, знайдені черепки IX—XII ст. Майданчик городища еліпсоподібний (1300х150-200 м), на ньому немає культурного шару і споруд. Поблизу гори є джерело і був знайдений ідол. У XII столітті на горі побудований костел.
Мікульчіци, Чехія — на мисі над струмком знайдено круглий майданчик (діаметр 12 м), оточений ровом (ширина 3 м, глибина 70 см). Посередині майданчика розташована яма, обставлена камінням. Рів заповнений вугіллям, в ньому знайдені гривня, сокири, жорна, уламки посуду IX ст. Пізніше тут збудовано церкву.
Нагоряни, Чернівецька обл., Україна — городище на високому останці правого берега Дністра має майданчик (діаметр 20 м), обмежений валами і ескарпи по краю мису і з напільного боку. Знайдена кераміка IX—X і XI—XII ст.
Новгород, Росія — під час розкопок в місті відкриті три жертовних ями. В одній (діаметр 0,6; глибина 1,5 м) виявлено дев'ять дерев'яних ковшів, в другій (2х1,75 м, глибина 0,4-0,5 м) лежали два бичачих черепа і дерев'яний ківш, в третій (4х3, 3 м, глибина 1,5 м) поміщений кістяк коня з відокремленою головою, недогарок свічки, батіг. Ями датуються X століттям.
Ошихліби, Чернівецька обл., Україна — на могильнику XII—XIII ст. відкрита яма (діаметр 1,8 м, глибина 0,5 м), на дні якої знайдено вугілля, кістки тварин і уламки посуду.
Перинь біля Новгорода, Росія — на пагорбі, оберненому на схід, відкрито круглий майданчик, оточений ровом з вісьмома округлими виступами (діаметр всієї споруди 21 м). Внутрішні схили рову круті, зовнішні пологі. На дні виступів зустрічаються вугілля, черепки посудин Х — початку XI ст., точильний брусок. У центрі майданчика в ямі (діаметр і глибина 1 м) збереглися сліди дерев'яного стовпа. Залишки другого майданчика (діаметр приблизно 23 м) оточені ровом, в якому знайдені вугілля, поясне кільце, ніж, наконечник кремінної стріли. Третій майданчик, можливо, розташований під фундаментом церкви XIII століття.
Петрове, Смоленська обл., Росія — городище з круглим майданчиком (діаметр 22 м розташований серед боліт. Оточений двома концентричними валами і ровом між ними (ширина рову 8-15 м). Біля краю майданчика на глибині 35 см простежується зольно-вугільний шар завтовшки 10-13 см. Поруч стояло селище давньоруського часу.
Плоцьк, Польща — на горі Тумській розташований круглий майданчик другої половини X століття, з вогнищем, каменем-вівтарем, кістками тварин, черепом дитини. В землю застромлювався меч.
Подгош, Новгородська обл., Росія — круглий майданчик (10,4х13,5 м) оточений двома рядами валунів. У центрі лежить дев'ять каменів, зола, вугілля, черепки ліпного та гончарного посуду.
Поганьске, Чехія — на краю могильника велика яма (діаметр 85 см, глибина 25 см) оточена колом з восьми ям (діаметр кола 2,5-3 ме). З півночі споруда обмежена напівкруглим жолобком від тину. За стратиграфічними даними датується другою чвертю X століття.
Погосище, Вологодська обл., Росія — на могильнику X — початку XII ст. відкрита прямокутна яма без поховання і з трьома сокирами.
Прага, Чехія — відкрита жертовна яма, в якій знайдено шість людських черепів і кістки тварин.
Псков, Росія — на узвишші біля курганного могильника є круглий майданчик, обмежений ровом (ширина 1,6-4,1 м). У центрі майданчика виявлено дві ями, в одній з яких збереглися залишки дубового стовпа діаметром 50 см. На дні рівчака залишилися сліди вогнищ, випалені кістки, уламки посуду. На майданчику лежали кістки тварин. Датується Х ст., на рубежі XI—XII ст. святилище засипано піском.
Пустарем, Польща — городище, розташоване на пагорбі. Майданчик діаметром 7 м оточений кільцевим валом. Культурного шару немає. За уламками кераміки датується XII—XIV ст.
Радзиково, Польща — на моренному узвишші містилося городище з овальним майданчиком (40х60 м), оточеним валом і ровом. На дні рову лежать камені і вириті ями з залишками жертвоприношень. На майданчику в різних місцях розташовані кам'яні вимостки і ями, що багаторазово використовувалися. Датується VII—XIV ст.
Ревно, Чернівецька обл., Україна — в городищі-укріпленні поблизу могильника з трупоспаленнями розташована яма з пологими стінками (діаметр 5 м, глибина 50 см), заповнена золою, вугіллям, перепаленими кістками, уламками посуду, кістками тварин. У центрі поглиблення знайдена стовпова яма, оточена півколом стовпових ямок.
Ржавинці, Чернівецька обл., Україна — городище на відрозі високого плато з круглим майданчиком (діаметр 22 м), оточеним двома концентричними валами і ровами. Зольно-вугільні шари залягають біля підніжжя внутрішнього валу, на вершинах обох валом і на сходах, вирізаних в їхніх схилах. Рови (ширина 5-6 м, глибина 1 м) мають плоске дно і пологі стінки. Культурний шар на майданчику відсутній. Знайдено чотирикутний грубо оброблений кам'яний стовп (висота 2,5 м). На майданчиках між валами біля залишків будинків зберігся культурний шар завтовшки 20 см з черепками IX—X ст. Один з будинків мав розміри 4 × 20 м.
Рудлово, Смоленська обл., Росія — городище з овальним майданчиком (22х28 м) виявлене на мисі серед боліт, оточене двома кільцеподібними валами. Поблизу розташовано селище X—XIII ст.
Рудники, Івано-Франківська обл., Україна — городище, виникле в ранньому залізному віці, розташоване на відрозі лівого берега р. Рибниці, оточене валом і внутрішнім ровом, пересічене декількома ровами. На вершині конусоподібного підвищення (6х10 м) збереглися сліди споруди X—XII ст. — шар завтовшки 40-50 см, що складається зі шматків глиняної обмазки з відбитками колод. Підвищення оточене ровом з трьома послідовними прошарками каменів, вугіллям, уламками посуду, розділеними шарами глини. На терасі вздовж схилу городища стояв довгий будинок (приблизна довжина 70 м, ширина близько 4 м).
Рухотин, Чернівецька обл., Україна — на крутому схилі високого пагорба проходить дугоподібними вал, насип якого сильно обпечений. У центрі схилу виявлена яма (діаметр 0,5 м) з вугіллям і черепками VIII—X ст. і кругла кам'яна плита (діаметр 0,8 м).
Стара Рязань, Росія — під Спаським собором XII ст. знайдено бронзову чотирилику фігурку, бронзовий хрестик, горщик з риб'ячою лускою та свинячими зубами.
Сущево, Новгородська обл. Росія — майданчик (14х17,5 м), обставлений великими валунами.
Тауфельсберг, Німеччина — городище, розташоване на високому конусоподібному пагорбі, оточеному по схилу ескарпами та двома концентричними валами і ровом. На краю круглого майданчика (діаметром 30 м) відкрито шар завтовшки 60-70 см, що складається з вуглистої землі і великих каменів. Знайдено середньовічні черепки, кістки і зуби тварин. На пагорбі збудовано церкву.
Тжебятув, Польща — на пагорбі серед боліт є два майданчика (10х13 та 8х10 м), оточені ровами (завширшки 1-1,5 і м і завглибшки 50 см), в яких знайдено вугілля і черепки IX—X ст. На майданчиках розташовані кострища і стовпові ями.
Фельдберг, Німеччина — залишки дерев'яного храму розташовані на мисі, відокремленому напівкруглим ровом з плоским дном (ширина 2 м, глибина 60 см). Залишки храму перерізані траншеями, виявлено фундамент у вигляді овальних заглиблень, центральна яма з вуглистим заповненням. Храм був прямокутним (5х10 м), розділеним на дві частини. За керамікою споруда датується VII—IX ст., за Ci4−900 / 1000 роками.
Фішерінзель, Німеччина — в селищі XI — початку XIII ст. знайдені два дерев'яних ідола в перевідкладеному стані. Поруч розташований півострів, що виступає в озеро і обмежений з напільного боку плоским ровом, який не мав оборонного значення (ширина 3-4 м, глибина 1 м). Передбачається, що тут розташовувалося святилище.
Ходосовичі, Гомельська обл. Білорусь — поруч з поселенням і курганним могильником X—XI ст. розташовані два майданчика (діаметром 5 і 7 м), оточені рівчаками (ширина їх 20 і 40 см, глибина 25-50 см). По боках розташовувалися серпоподібні поглиблення (ширина 1,8, глибина 1 м). У центрі виявлено плоскодонні ями (діаметри 0,6-1 м, глибина 15-25 см). Поглиблення заповнені вуглистим піском і золою, обпаленим камінням.
Хотомель, Брестська обл., Білорусь — городище на кінці піщаної дюни серед болотистої рівнини. Майже круглий майданчик городища (30х40) оточений заглибленнями у вигляді переривчастого рівчака і окремих овальних ям. За уламками ліпного посуду та трилопатевим наконечником стріли відносяться до VII століття. Поглиблення перекриті вуглисті шаром завтовшки 20 см, насичені уламками ліпного та гончарного посуду, численними речами VIII—X ст. На злегка підвищеному в центрі майданчику городища немає культурного шару і знайдено кілька ям. Біля підніжжя валу, що оточував городище, залягає шар вугілля і обгорілого дерева.
Хутинь, Новгородська обл., Росія — круглий майданчик, оточений кільцевою кладкою з великих каменів. Всередині є яма, обкладена камінням і перекрита горілим шаром з кістками тварин.
Шапирево, Смоленська обл., Росія — городище розташоване серед боліт. Овальний майданчик (14х9 м) оточений двома концентричними валами і ровом (ширина рову 4 м, глибина 0,4), на дні якого лежать обпалені камені, вугілля, зола. Центральна частина майданчика оточена колом стовпових ям і вздовж нього земля покрита вуглисті шаром, а під насипом валу проходять дві паралельні канавки. Знайдено черепки IX—X і XII—XIII ст.
Камінь-ідол ведмедя у ШлезіШлежа, Польща — на вершині покритої лісом гори та по схилах проходять кам'яні вали, основа яких відноситься до лужицької культури. Верхня частина валів обпечена, знайдені ранньосередньовічна кераміка та інші речі. На внутрішньому майданчику (120х60 м) культурний шар відсутній. На вершині і схилах стояли численні кам'яні статуї, на каменях вибиті знаки у вигляді косого хреста. Дослідження в Шленжі проводилися з перервами, починаючи з 1903 р і особливо інтенсивно в 1949—1956 роках і пізніше. На сусідніх пагорбах Радунь і Костюшко також є кам'яні вали.
Шумськ, Житомирська обл., Україна — поблизу могильника з трупоспаленнями виявлена заглиблена споруда хрестоподібної форми, орієнтоване за сторонами світу (розміри 14,2 × 11 м, глибина 40-50 см). Дно споруди плоске, стінки вертикальні. У центрі розташована велика стовпова яма, заповнена камінням, навколо неї виявлено стовпові ями і каміння. В центральній частині колись горів вогонь. Знайдена кераміка кінця IX—X ст., кремінний наконечник стріли, перепалені кістки бика і птахів. Поруч знайдене місце для спалення померлих, що мало вигляд круглого майданчика (діаметром 5 м) з пропаленою поверхнею і шаром вугілля завтовшки 50 см, оточеного кільцевим рівчаком.
Яздово, Польща — кругла кам'яна вимостка з головою кам'яного ідола.
Русанова, И. П. (2002). Истоки славянского язычества: Культовые сооружения Центральной и Восточной Европы в І тис. до н.э. — І тис. н.э. / Институт археологии РАН, Буковинский центр археологических исследований при Черновицком национальном университете им. Юрия Федьковича. Черновцы: Прут.
Русанова, И. П.; Тимощук, Б. А. (2007). Языческие святилища древних славян. Ладога-100. с. 25.
Русанова, И. П.; Тимощук, Б. А. (2007). Языческие святилища древних славян. Ладога-100. с. 60-63.
Русанова, И. П.; Тимощук, Б. А. (2007). Языческие святилища древних славян. Ладога-100. с. 178-202.
Джерела
И. П. Русанова, Б. А. Тимощук Языческие святилища древних славян. — М.: Издательство «Ладога-100», 2007. — 304 с., ил., сх., таб.
Русанова И. П. Истоки славянского язычества: Культовые сооружения Центральной и Восточной Европы в І тис. до н.э. — І тис. н.э. / Институт археологии РАН, Буковинский центр археологических исследований при Черновицком национальном университете им. Юрия Федьковича. — Черновцы: Прут, 2002. — 172 с., ил.
Davnoslov ya nski svyati lisha svyashenni miscya de roztashovuvalisya ob yekti pokloninnya davnih slov yan Predstavleni zdebilshogo kam yanimi kapishami z zhertovnikami de centralnoyu svyatineyu sluguvali idol abo prirodnij ob yekt Zberezheni svyatilisha datuyutsya VI XIII st Blagoslovinnya ratnika na slov yanskomu svyatilishi kartina Andriya Shishkina 2018 r Vidomosti pro svyatilisha podayut pismovi dzherela litopisi hristiyanska polemichna literatura materiali arheologiyi etnografiyi toponimiyi ta folkloru Pervisnimi miscyami spravlyannya kultu v praslov yan yak i v inshih davnih narodiv buli prirodni ob yekti gora skelya chi kamin vodojma gaj chi okreme derevo Z rozvitkom yazichnictva vid VI st ci prirodni ob yekti vvijshli do kultovogo kompleksu yakij takozh vklyuchav majdanchiki i yami dlya zhertvoprinoshen ritualni vali i rovi derev yanih abo kam yanih idoliv Svyatilisha slov yanskogo yazichnictva najbilshe zoseredzhuvalisya v miscevostyah z centrami v Kiyevi ta Novgorodi Z X st vidkoli na Rusi bulo zaprovadzheno hristiyanstvo svyatilisha zanepali prote okremi prodovzhuvali diyati v XII XIII st Elementi vshanuvannya deyakih yazichnickih svyatin osoblivo primitnih prirodnih ob yektiv dominuyuchih na miscevosti vershin kameniv nezvichnoyi formi dzherel chi krinic iz cilyushoyu vodoyu zbereglisya do suchasnosti Yaskravij priklad slov yanskogo svyatilisha litopisne kapishe z idolami Peruna Horsa Dazhboga Striboga ta Mokoshi yakih vstanoviv u 980 roci v Kiyevi pid chas svogo knyazhinnya Volodimir Velikij Znachnij yazichnickij kultovij kompleks viyavleno v 1984 arheologami na richci Zbruch Ternopilska oblast Velikij kompleks svyatilish roztashovuvavsya v Arkoni pivdenno shidna Nimechchina Tipi davnoslov yanskih svyatilishKamin dolmen na gori Bogit Davnoslov yanski svyatilisha bagato v chomu nasliduyut i rozvivayut risi svyatilish poperednikiv slov yan luzhickoyi kulturi latenskoyi kulturi keltiv skifiv i sarmativ Vlasne svyatilisha davnih slov yan predstavleni takimi riznovidami krugli majdanchiki kapisha z idolom u centri obmezheni rovom chi sistemoyu okremih yam majdanchiki kapisha obmezheni rovom ta valom derev yani hrami z idolom useredini gorodisha ukriplennya yaki v cilomu priznachalis dlya kultovih potreb i mistili okremi kultovi ob yekti veliki kultovi centri u yakih poyednuyutsya vsi tipi svyatilish ta prirodni ob yekti pokloninnya Za arheologichnimi danimi davnoslov yanski svyatilisha datuyutsya VI XIII st Najdavnishi predstavleni zhertovnimi yamami Z VII st vinikayut gorodisha ukriplennya Golovnimi centrami yazichnickoyi religiyi slov yan buli Kiyiv Novgorod ta yihni okolici Najbilshe davnih svyatilish pripadaye na IX XI st Z oficijnim prijnyattyam na Rusi hristiyanstva u golovnih oseredkah knyazivskoyi vladi yazichnicki svyatilisha postupovo buli zrujnovani chi pokinuti Na misci yazichnickih svyatilish zvodilisya hristiyanski kultovi ob yekti hresti cerkvi monastiri Napriklad na misci kapisha na kiyivskij Gori she za Volodimira zbuduvali cerkvu sv Vasiliya Vodnochas ce pospriyalo zberezhennyu zalishkiv svyatilish pid fundamentami cerkov abo v yihnij kladci Zaznayuchi gonin prihilniki staroyi viri vidijshli na neobzhiti i malo kontrolovani knyazivskoyu vladoyu zemli de zasnuvali novi svyatilisha Neveliki obshinni svyatilisha yazichnikiv isnuvali v XII XIII st Legendi pov yazani z nimi nadovgo perezhili sami svyatilisha Harakterni risi davnoslov yanskih svyatilishHudozhnya rekonstrukciya svyatilisha Peruna v Perini Pershi pismovi zgadki slov yanskih svyatilish nalezhat Prokopiyu Kesarijskomu v VI st de vin zgaduye sho slov yani shanuyut riki i nimf i vsilyaki inshi bozhestva prinosyat zhertvi vsim yim zdijsnyuyut za dopomogoyu cih zhertv vorozhinnya Pikom rozvitku slov yanskogo yazichnictva vvazhayetsya X st Kostyantin Bagryanorodnij v XI st pisav sho na ostrovi Horticya rosi prinosili zhertvi pov yazani z roztashovanim na ostrovi velikim dubom Chislenni ob yekti pokloninnya ruskih yazichnikiv opisuvav Kirilo Turovskij u XII st Vshanuvannya okremih prirodnih svyatin zgaduyetsya v XVII st a za tradiciyeyu prodovzhuvalosya azh do XIX st i navit piznishe Chasto svyatilishe oblashtovuvalosya navkolo velikih kameniv osoblivo tih sho viriznyayutsya svoyeyu formoyu Zokrema ti kameni sho mali zagliblennya shozhi na chashu chi vidtisk stupni bozhi nogi Znachne poshirennya mali slabko obrobleni kaminni stovpi Vidomo pro vshanuvannya okremih derev Slov yanski idoli buli zdebilshogo derev yanimi V Kiyevi v 980 roci bulo vstanovleno derev yanij idol Peruna prikrashenij zolotom i sriblom Derev yanij idol Peruna stoyav u Novgorodi Ibn Fadlan vkazuvav sho slov yanski idoli yavlyali soboyu visoki stovpi z oblichchyam Dovoli ridko idoli mali ruki nogi zbroyu tosho Taki detali vlastivishi kaminnim babam kochovih narodiv Prote arheologichni znahidki derev yanih idoliv bilshe vidomi na teritoriyah zahidnih slov yan V okremih zapisah zgaduyutsya metalevi idoli midni zoloti ta virizbleni zi shlyahetnogo kamenyu marmuru prote znahidki takih idoliv nevidomi Bagato idoliv znajdeno u vodi zavdyaki tomu sho slov yani proganyali yih abo proshalisya zi starimi idolami opuskayuchi yih u vodu takim chinom simvolichno vidpravlyayuchi yih do inshogo nevidimogo svitu Najbilshij ta najdetalnishij zi vcililih idoliv Zbruchanskij idol Zazvichaj idoli vstanovlyuvalisya na krayu poselennya na uzvishshi yake dominuye na miscevosti Navkolo roztashovuvalisya zhertovni yami ta majdanchiki dlya obryadiv perevazhno krugloyi formi otocheni odnim chi kilkoma ritualnimi valami kilcem kameniv inkoli j rovami sakralnoyu merezheyu svyatilisha Na ploskomu dni roviv mogli goriti vognisha Stini v bud yakij formi buli ridkistyu vinyatok osobisti svyatilisha velmozh Ritualni majdanchiki skladayut bilshist zalishkiv slov yanskih yazichnickih svyatilish Rekonstrukciya hramu kotini v Meklenburzi pivdennij shid Nimechchini V zhertvu golovnim chinom prinosivsya specialno vigotovlenij ritualnij hlib chasto v formi korzhikiv a takozh zerno ta kistki sho lishalisya pislya ritualnoyi trapezi Misce spalennya zhertv moglo buti nakrite kurenem Taki zhertvi yak kistki zakopuvalisya v zemlyu Lyudski zhertvi prinosilisya duzhe ridko u vipadku osoblivoyi skruti Za deyakimi versiyami v zhertvu prinosilisya kistki vzhe ranishe pomerlih Yami dlya zhertvoprinesen virivalisya na deyakih mogilnikah Taki znahidki zokrema vidomi v Kiyevi ta na Bukovini j podibni na zhertovni yami na teritoriyi Polshi ta Skandinaviyi Okremi yami vikoristovuvalisya cilimi rodinami chi zhitelyami nevelikogo poselennya V V VII st zhertovni yami buli negliboki piznishe bilshayut a yihnye zapovnennya uriznomanitnyuyetsya Golovni prikladi takih yam roztashovani v Zvenigorodi ta Arkoni Veliki religijni centri davnih slov yan vidomi yak gorodisha svyatilisha Klasichni gorodisha svyatilisha roztashovuvalisya na Prikarpatti ta aktivno vikoristovuvalisya v IX XII st Dlya nih harakterni grupi kruglih majdanchikiv i dovgi budinki 25 m zavdovzhki ta 4 zavshirshki Na ploskih vershinah valiv roztashovuvalisya vimostki de spalyuvalisya zhertvi Do gorodish svyatilish mozhut nalezhati kultovi miscya v Pskovskij oblasti Rosiyi Neveliki gorodisha svyatilisha buli poshireni v zahidnih slov yan Primitno sho svyatilisha v Polshi ta na Pribaltti mogli mati j oboronne znachennya zavdyaki derev yanim stinam Isnuvannya v davnih slov yan zakritih hramiv lishayetsya diskusijnim pitannyam Inodi hramami vvazhayutsya budinki kontini de stoyali idoli Znahidki podibnih sporud XI XII st vidomi na Prikarpatti Golovni davnoslov yanski svyatilishaNajbilshi gorodisha svyatilisha roztashovuvalisya v miscevostyah Ukrayini Bogit Zvenigorod Polshi Shlezha Dobzheshuv Lisa gora Radzikovo ta Nimechchini Arkona Do slov yanskih yazichnickih svyatilish nalezhat kultovi miscya Hudozhnya rekonstrukciya Arkoni chasiv yiyi rozkvituArkona na ostrovi Ryugen Nimechchina gorodishe svyatilishe IX XII st roztashovane na misi zavvishki 40 m zvernenomu na shid Z troh storin omivayetsya morem i zdebilshogo zrujnovane Suchasni rozmiri 90 m zi shodu na zahid i do 160 m z pivnochi na pivden peredbachuvani kolishni rozmiri v 2 3 razi bilshi Rozkopki provodilisya v 1921 1930 i 1969 1971 rokah V sharah valu navkolo svyatilisha viyavleno tri budivelni periodi z prosharkami obpalenoyi glini vugillya kaminnya Z vnutrishnoyi storoni valu prohodit riv iz ploskim dnom a z zovnishnogo boku glibshij riv takozh z ploskim dnom Kraj misu vidokremleno vnutrishnim valom zavshirshki 5 6 m i ploskodonnim rovom zavshirshki 10 m sporudzhenimi v IX stolitti Na majdanchiku mizh valami budivel ne viyavleno Chastkovo rozkopani zagliblennya do 60 sm sho mayut dovzhinu 4 1 i 6 2 m ta mistyat chislenni rechi V odnij z transhej viyavlena kam yana kladka i pid neyu v pogliblenni znajdeno 8 11 cholovichih cherepiv chastkovo poshkodzhenih kistki tvarin rechi ulamki posudu X XII st V inshij transheyi v pogliblenni znahodilisya zalishki skrinki z chislennimi rechami Bilya pivnichnogo shilu gorodisha roztashovane dzherelo vodi i do nogo prokladena dorizhka V okolicyah gorodisha roztashovuvalisya 14 poselen i velikij kurgannij mogilnik Astashova Smolenska obl Rosiya gorodishe v lisi sered bolit na livomu berezi r Sozh Ovalnij majdanchik 14 5h12 m otochenij nechitkim valom shirina 4 m visota 0 5 m i rovom zavglibshki 50 sm Pid nasipom valu i v nomu podekudi viyavleno vugillya Majdanchik gorodisha vzdovzh vala prozharenij Babin Chernivecka obl Ukrayina gorodishe na vershini ostancya pravogo berega r Dnister Centralnij majdanchik krugloyi formi diametr 7 m otochenij zaplilim rovom z vistupami napivkrugloyi formi shirina rovu 2 m Z napilnogo boku po shilu ostancya prohodyat dva dugopodibni eskarpa sho dohodyat do obriviv U rovah znajdeni vugillya vipaleni kistki ulamki lipnogo ta goncharnogo posudu IX X st Poruch z gorodishem roztashovuvalosya velike poselennya togo zh chasu Babina dolina Ternopilska obl Ukrayina kultovi yama i majdanchik XII pochatku XIII st Roztashovani na misci poselennya XI XII st yake roztashovuvalosya bilya pidnizhzhya gorodisha svyatilisha Zvenigorod Rozkopkami sho provodilisya v 1985 1989 rokah Ternopilskim krayeznavchim muzeyem pid kerivnictvom M A Yagodinskoyi rozkrita velika plosha poselennya ta zhitlovi napivzemlyanki z pechami kam yankami j gospodarskimi primishennyami z kam yanimi robochimi majdanchikami Babka Rivnenska obl Ukrayina gorodishe na shidnomu krayu pishanoyi visochini Kruglij majdanchik diametrom 30 m otocheno zagliblennyami u viglyadi pererivchastogo rivchaka i okremimi ovalnimi yamami Majzhe v centri majdanchika mistitsya stovpova yama diametr 0 5 m i glibina 0 7 m i skupchennya vugillya diametrom 1 m U pivdennij chastini viyavleno trupospalennya v gorshiku V gorodishi znajdeni nizh kistki tvarin ulamki lipnogo ta goncharnogo posudu VIII X st Na vershini navkolishnogo valu lezhat vugillya i obgorili kolodi Dribnij riv zapovnenij prosharkami vugillya Poruch roztashovuvalosya selishe togo zh chasu Blagovishenska Gora poblizu Vshizha Bryanska obl Rosiya gorodishe svyatilishe yuhnivskoyi kulturi Zbereglosya mensh nizh napolovinu cherez pidmivannya richkoyu Vcilila chastina gorodisha 40 25 m z napilnogo boku obmezhena valom i shirokim rovom shirina 18 m Z vnutrishnoyi storoni do valu primikav dovgij gromadskij budinok V gorodishi znajdena Romenska keramika IX X st poruch roztashovane selishe togo zh chasu v yakomu vidkrito zhitlo i zalishki dovgogo budinku Znajdeno amuleti z prosverdlenih ikliv bobrovih hrebciv kameni z prokreslenimi hrestopodibnimi znakami grebin z kinskimi golovami Kapishe na gori BogitBogit Gusyatinskij rajon Ternopilska obl Ukrayina gorodishe svyatilishe roztashovane na najvishomu pagorbi v lisistij miscevosti Medobori za 5 km vid s Gorodnicya Zbruckij kultovij centr Ye najblizhchoyu kultovoyu pam yatkoyu vid miscya znahidki Zbruckogo idola Rozkopki provodilisya v 1984 r Prikarpatskoyu ekspediciyeyu Institutu arheologiyi RAN Vali gorodisha peretyati transheyami Na majdanchiku gorodisha rozchisheno kapishe zhertovnik i tri sporudi zapadini Brandenburg Nimechchina kultovij majdanchik roztashovanij poruch z gorodishem sho vinik v VIII stolitti za perekazami svyatilishe Triglava Na pagorbi pid fundamentom kostelu viyavleno kulturnij shar nezhitlovogo harakteru Brodovin Nimechchina majdanchik kapishe roztashovanij na najvishij chastini pivostrova sho vistupav u ozero Otochenij rovom shirina jogo 5 m glibina 80 sm maye diametr 25 m Na shili pagorba roztashovane poselennya IX X XIII st U 1258 roci tut pobudovano monastir Bubnishe Ivano Frankivska obl Ukrayina gorodishe z troh bokiv otochene skelyami z chetvertoyi storoni obmezhena valom i vnutrishnim rovom zavshirshki 10 m Diametr majdanchika 40 m U skeli vibitij kolodyaz do yakogo vedut kam yani shodi Kolodyaz 2h2 m suchasna glibina 5 6 m ne dohodit do vodi U skelyah vibiti tri pecheri zi zberezhenimi pazami vid kolod Na skelyah zobrazheni solyarni znaki pogliblennya u formi doloni lichini Poruch roztashovanij velikij kurgannij mogilnik sho skladayetsya z nasipiv diametrom 5 m i visotoyu menshe 1 m Vasiliv Chernivecka obl Ukrayina na mogilniku XII XIII st vidkriti yami z vugillyam kistkami tvarin i cherepkami Verhovlyani Grodnenska obl Bilorus gorodishe kruglij majdanchik 7h7 m yakoyi obmezheno vnutrishnim rovom i valom V rovi viyavlena kam yana kladka vugillya i goncharna keramika XI XIII st Volin Polsha na najvishomu misci starogo mista rozkopana derev yana sporuda 5 5 m otochena ogorozheyu Isnuvala z drugoyi polovini IX do pochatku XII st V okolicyah znajdeno bronzova figurka konya kilka derev yanih figurok sered yakih odna chotirilika Na shili Sribnogo Holma mistilosya vognishe de mizh kameniv i rib yachoyi luski lezhav shmatok cherepa lyudini Poruch vidkrita yama z dvoma cherepami fragmentami posudu i kistkami tvarin Vorgol Lipecka obl Rosiya v gorodishi ukriplenni chastkovo zberigsya obpalenij glinyanij majdanchik 12h6 m V jogo centri perebuvala stovpova yama poruch z neyu skelet konya tri nakonechnika stril Na majdanchiku lezhali nizh ulamki zamka grivni trapeciyepodibna serezhka namistina astragali lyachki Navkolo majdanchiki zbereglosya shist yam z zoloyu kistkami tvarin cherepkami posudu pryaselcem ulamkom zhorna kosoyu saltivskoyu serezhkoyu Rechi nalezhat do X XI st U valu gorodisha viyavleno ritualne pohovannya kinskoyi golovi 94 astragala Vishegrod Polsha na uzvishshi pravogo berega r Visla mistivsya kruglij majdanchik diametr 18 m v centri yakoyi zbereglisya slidi stovpiv pryamokutnih sribnih budivel cherep turu Majdanchik otochena ryadom kameniv sered yakih znajdeno vivtar ploskij kamin zhertovnik lezhav skelet lyudini Do majdanchika vede vimoshena kaminnyam doroga na yakij lezhalo dva serpa i skelet lyudini Svyatilishe datuyetsya X XIII st Za 2 6 km vid gorodisha Okrugla gora viyavleno riv sho obmezhuye kruglij majdanchik diametr priblizno 20 m U vistupi rovu znajdeni vugillya kistki tvarin ulamki posudu Poruch roztashovano selishe VI XI st Gnyezno Polsha na gori Leha pid fundamentom kostelu viyavleno vognishe sho skladayetsya z troh shariv kameniv z prosharkami vugillya i zoli tovshinoyu 2 5 m Znajdeno kistki tvarin i cherepki kincya VIII pochatku X st Zalishki valu GovdiGovda Ternopilska obl Ukrayina gorodishe roztashovane na misi pravogo berega Zbrucha otochene valom i z napilnogo boku rovom Zbruckij kultovij centr Ovalnij majdanchik gorodisha 40 h 20 m maye nahil na pivdennij shid Golovno Volinska obl Ukrayina gorodishe roztashovane na uzvishshi sered bolotistoyi luki Kruglij majdanchik diametr 30 m zlegka pidvishuyetsya v centri i pokritij zolistim sharom tovshinoyu 50 sm Pid nasipom kilcevogo valu zavvishki 1 m zalyagav shar kameniv vugillya i obgorilih kistok Uzdovzh valu viyavleno kilka ovalnih yam i skupchennya kameniv Znajdeno ulamki posudu X stolittya kistki tvarin fragment obgorilogo cherepa lyudini i dva zuba Gora Helmska poblizu Koshalina Polsha na vershini gori viyavleni zalishki kultovoyi sporudi 2 5 4 5 m z vognishem z kameniv Poruch mistilisya yami z vugillyam Znajdeno nizh kresalo pryaslice kistki tvarin i rib cherepki posudu X XIII st Branovci Bolgariya kruglij majdanchik z glini sho maye dva vistupi Znajdeno kistki tvarin ulamki posudu IX X st Gorbovo Chernivecka obl Ukrayina gorodishe roztashovane na misi pravogo berega Pruta Ovalnij majdanchik gorodisha diametr 30 m otocheno kilcevim valom i rovom do nogo primikayut dvi bichni majdanchika roztashovani na shili i takozh obmezheni valami Ploska vershina centralnogo vala i ustup z jogo vnutrishnoyi storoni vimosheni kaminnyam pokriti vugillyam obpalenoyi glinoyu i kistkami tvarin Slidi vognish prostezhuyutsya na vershini valiv sho otochuyut bichni ploshadki gorodisha Kulturnogo sharu nemaye Poruch roztashovano selishe IX X st Girki Vologodska obl Rosiya na mogilniku XII pochatku XIII st vidkrita ovalna kultova yama 2 1h1 55 m glibina 60 70 sm Znajdeno dva zamki okuttya derev yanogo posudu skeleti dvoh sobak troh kachok strepeta rib i na dni yami she tri skeleta sobak Yama zasipana kaminnyam i shlakom Gorodok Hmelnicka obl Ukrayina na krayu selisha VI VIII st visochit kam yana vimostka 2 3h1 5 m obpalena zverhu i poruch yama diametr 1 5 m glibina 20 sm z obpalenim dnom zapovnena vugillyam zoloyu perepalenih kistkami tvarin ulamkami posudu Nezvichajna skelya u Sventokshiskih gorahGrodova Gora poblizu Tumlina Polsha na visokomu pagorbi Sventokshiskih gir vkritomu lisom zbereglosya tri koncentrichnih vali skladenih z kameniv i bez oboronnogo znachennya Na shili gori roztashovani selisha IX XI st Na verhivci gori pobudovana kaplicya Gross Raden okrug Shverin Nimechchina derev yanij hram roztashovanij za mezhami poselennya X XIII st do nogo vede moshena doroga Hram pryamokutnij 12 5h7 m stini skladeni z vertikalno postavlenih plah obshiti zovni doshkami sho mayut vgori shematichni rizbleni golovi Navkolo hramu na vidstani 1 m prohodila ogorozha zi stovpiv Bilya vhodu znajdenij cherep zubra glinyanij kubok ulamki posudu IX X st U pivnichnij chastini znajdeno shist cherepiv konej u pivdenno shidnoyi stini lezhalo dva spisi Hram perebudovuvavsya jogo serednya chastina poshkodzhena i misce dlya idola ne znajdeno V XI XII stolittyah hram buv perenesenij na gorodishe roztashovane na ostrovi sered ozera Kruglij majdanchik gorodisha mav diametr 25 m uzdovzh jogo krayu u valu roztashovuvalisya derev yani budinki Dembno Polsha gorodishe v Sventokshiskih gorah Majdanchik gorodisha ovalnij 15h26 m otochenij valom i rovom V rovi znajdeni obpaleni kameni vugillya shmatki glinyanoyi obmazki Dobzheshuv Polsha gorodishe v Sventokshiskih gorah na visokomu pagorbi Ovalnij majdanchik gorodisha 40h80 m obmezheno troma koncentrichnimi valami sho pererivayutsya v dekilkoh miscyah Chetvertij val vidokremlyuye gorodishe vid girskogo hrebta Osnova nevisokih valiv visota 1 5 2 m skladena z velikih kameniv i na neyi nakidani bilsh dribni kameni Poverhnya valiv obpechena osoblivo silno vnutrishnij shil pershogo valu i zovnishni shili drugogo i tretogo V centri majdanchika lezhit velikij kamin z vikarbuvanimi na nomu kolami U riznih miscyah na majdanchiku i na valah stoyat steli lezhat veliki okrugli kameni skladeni z kameniv yashiki zhertovniki U zahidnij chastini majdanchika buv kam yanij fundament vivtarya poruch z nim keramika VIII IX st Za radiovuglecevim analizom vzyatim z pershogo valu viznacheno datu 795 rik Poruch z gorodishem roztashovani selisha VIII X st Rozkopki na gorodishi provodilis v 1975 1981 rokah rozkrita plosha 25 100 m i pererizani vali Zhivotinske Voronezka obl Rosiya na gorodishi IX X st viyavlena yama diametrom 80 i zavglibshki 60 sm v yakij znajdeno vugillya 23 astragala z otvorami tochilnij kamin bronzovij kazan glechik i gorile zerno Na gorodishe znajdeni glinyani hlibci Zaaringen okrug Brandenburg Nimechchina poblizu kurgannogo mogilnika VII XII st kruglij majdanchik diametr 20 m otochenij kilcevim rovom zavshirshki 2 3 m Zbruchanskij idol SvitovidaZvenigorod Ternopilska obl Ukrayina gorodishe roztashovane na shili pagorba pravogo berega Zbrucha bilya s Krutiliv Zbruckij kultovij centr Doslidzhennya provodila Prikarpatska ekspediciya IA RAN Ternopilskij krayeznavchij muzej v 1985 1987 1988 rokah Vidkrito tri kapisha 15 kultovih sporud 10 dovgih nazemnih budinkiv zrobleni rozrizi valiv i roviv doslidzhuvalisya navkolishni selisha Zelena Lipa Chernivecka obl Ukrayina na ostanci pravogo berega Dnistra sered visokih pagorbiv zaroslih lisom roztashovani zalishki derev yanogo hramu roztashovanogo na najvishij chastini majdanchika 42h14 m Hram pryamokutnoyi formi 5 3h4 2 m oriyentovanij po storonah svitu mav podvijni stini skladeni z kolod i obmazani glinoyu Poruch roztashovani yami z prosharkami vugillya v zapovnenni v skeli visichenij kolodyaz Iliyev Lvivska obl Ukrayina gorodishe roztashovane na misi z napilnogo boku obmezhene dvoma valami i rovami sho ne dohodyat do krayu majdanchika V osnovi vnutrishnogo valu zalyagaye zolno vugilnij shar ploska vershina valu pokrita kam yanoyu vimostkoyu Do nasipu valu z vnutrishnoyi storoni zroblena pryamokutna prisipka 7 2h8 m na verhnomu majdanchiku yakoyi 5h6 m goriv vogon zberigsya oseredok i stovpovi yami Majdanchik gorodisha trikutnoyi formi 60h55 m pozbavlenij kulturnogo sharu lishe pered valom roztashovani yami z vugillyam i kistkami tvarin Za keramikoyu ta bronzovim persnem z figurnim shitkom gorodishe datuyetsya XIII stolittyam Poruch roztashovane poselennya togo zh chasu Kaniv Cherkaska obl Ukrayina na pivden vid mista Roden na Knyazhij gori na misi pravogo berega Dnipra viyavlena yama diametr 1 85 glibina 1 2 m zapovnena temnoyu zemleyu z popelom vugillyam kistkami tvarin Kiyiv Ukrayina na Starokiyivskij gori vidkrita kam yana kladka 4 2h3 5 m sho mala chotiri vistupi po storonah svitu Na zahid vid neyi mistivsya masivnij stovp sho skladayetsya z shariv obpalenoyi glini zoli i vugillya Navkolo lezhali kistki j cherepi tvarin Kiyiv Ukrayina na Volodimirskij vulici v 1975 r rozkopano fundamentni rovi i simetrichno roztashovani yami zapovneni budivelnim smittyam Poruch znajdena chashepodibna yama z sharami glini vugillya i zoli Peredbachayetsya sho tut mistilosya yazichnicke kapishe Kiyiv Ukrayina na Zhitomirskij vulici vidkrita krugla zhertovna yama diametrom 2 m glibina 1 2 m Kirove Pskovska obl Rosiya krugle gorodishe 52h42 m roztashovane na uzvishshi sered bolit Peredbachayetsya sho tut moglo buti svyatilishe Kolomo Novgorodska obl Rosiya kruglij majdanchik diametrom 18 m otochena velikimi kamenyami na yakomu lezhit shar popelu i vugillya kistki domashnih tvarin ulamki lipnogo posudu kreminnij nakonechnik strili Korchak Zhitomirska obl Ukrayina na zahidnij okolici poselennya V VII st roztashovana yama 60h70 sm glibina 20 sm na dni yakoyi lezhali sim glinyanih hlibciv ris 6 2 Kostolo Yugoslaviya majdanchik skladenij z kameniv na yakomu lezhali ptashini kistki Krasnogorya Smolenska obl Rosiya krugle gorodishe diametr 20 m sered bolit otochene dvoma koncentrichnimi valami Pid nasipom vnutrishnogo valu viyavleno kam yana kladka zi slidami vognyu i zolnij shar Takij zhe shar i obgorili kolodi lezhali na verhu valu Poruch roztashovane poselennya X XIII st Kulishevka Chernivecka obl Ukrayina gorodishe na visokomu misi pravogo berega Dnistra Kruglij majdanchik diametr 8 m otochenij vnutrishnim rivchakom i z napilnogo boku ogorodzhenij p yatma valami i rovami X XI XIII st i rannozaliznogo periodu Kurhim Chehiya poblizu ozera roztashovanij majdanchik otochenij rovom Poruch bula yama v yakij goriv vogon Na comu misci zbudovana hristiyanska cerkva Kushlyanshina Smolenska obl Rosiya gorodishe z kruglim majdanchikom i dvoma koncentrichnimi valami roztashovane sered bolit Poruch bulo selishe VIII pochatku XI st i kurgannij mogilnik Lisa gora Polsha gorodishe na visokomu pagorbi Sventokshiskih gir visota nad rivnem morya 594 m Pagorb zaris lisom na nomu bagato vihodiv kameniv Vershina gori otochena valom sho jde po shilu Val skladnij z kameniv shirina jogo 11 m visota 1 5 m Vershina vala ploska zi slidami vognyu znajdeni cherepki IX XII st Majdanchik gorodisha elipsopodibnij 1300h150 200 m na nomu nemaye kulturnogo sharu i sporud Poblizu gori ye dzherelo i buv znajdenij idol U XII stolitti na gori pobudovanij kostel Mikulchici Chehiya na misi nad strumkom znajdeno kruglij majdanchik diametr 12 m otochenij rovom shirina 3 m glibina 70 sm Poseredini majdanchika roztashovana yama obstavlena kaminnyam Riv zapovnenij vugillyam v nomu znajdeni grivnya sokiri zhorna ulamki posudu IX st Piznishe tut zbudovano cerkvu Nagoryani Chernivecka obl Ukrayina gorodishe na visokomu ostanci pravogo berega Dnistra maye majdanchik diametr 20 m obmezhenij valami i eskarpi po krayu misu i z napilnogo boku Znajdena keramika IX X i XI XII st Novgorod Rosiya pid chas rozkopok v misti vidkriti tri zhertovnih yami V odnij diametr 0 6 glibina 1 5 m viyavleno dev yat derev yanih kovshiv v drugij 2h1 75 m glibina 0 4 0 5 m lezhali dva bichachih cherepa i derev yanij kivsh v tretij 4h3 3 m glibina 1 5 m pomishenij kistyak konya z vidokremlenoyu golovoyu nedogarok svichki batig Yami datuyutsya X stolittyam Oshihlibi Chernivecka obl Ukrayina na mogilniku XII XIII st vidkrita yama diametr 1 8 m glibina 0 5 m na dni yakoyi znajdeno vugillya kistki tvarin i ulamki posudu Perin bilya Novgoroda Rosiya na pagorbi obernenomu na shid vidkrito kruglij majdanchik otochenij rovom z vismoma okruglimi vistupami diametr vsiyeyi sporudi 21 m Vnutrishni shili rovu kruti zovnishni pologi Na dni vistupiv zustrichayutsya vugillya cherepki posudin H pochatku XI st tochilnij brusok U centri majdanchika v yami diametr i glibina 1 m zbereglisya slidi derev yanogo stovpa Zalishki drugogo majdanchika diametr priblizno 23 m otocheni rovom v yakomu znajdeni vugillya poyasne kilce nizh nakonechnik kreminnoyi strili Tretij majdanchik mozhlivo roztashovanij pid fundamentom cerkvi XIII stolittya Petrove Smolenska obl Rosiya gorodishe z kruglim majdanchikom diametr 22 m roztashovanij sered bolit Otochenij dvoma koncentrichnimi valami i rovom mizh nimi shirina rovu 8 15 m Bilya krayu majdanchika na glibini 35 sm prostezhuyetsya zolno vugilnij shar zavtovshki 10 13 sm Poruch stoyalo selishe davnoruskogo chasu Plock Polsha na gori Tumskij roztashovanij kruglij majdanchik drugoyi polovini X stolittya z vognishem kamenem vivtarem kistkami tvarin cherepom ditini V zemlyu zastromlyuvavsya mech Podgosh Novgorodska obl Rosiya kruglij majdanchik 10 4h13 5 m otochenij dvoma ryadami valuniv U centri lezhit dev yat kameniv zola vugillya cherepki lipnogo ta goncharnogo posudu Poganske Chehiya na krayu mogilnika velika yama diametr 85 sm glibina 25 sm otochena kolom z vosmi yam diametr kola 2 5 3 me Z pivnochi sporuda obmezhena napivkruglim zholobkom vid tinu Za stratigrafichnimi danimi datuyetsya drugoyu chvertyu X stolittya Pogosishe Vologodska obl Rosiya na mogilniku X pochatku XII st vidkrita pryamokutna yama bez pohovannya i z troma sokirami Praga Chehiya vidkrita zhertovna yama v yakij znajdeno shist lyudskih cherepiv i kistki tvarin Pskov Rosiya na uzvishshi bilya kurgannogo mogilnika ye kruglij majdanchik obmezhenij rovom shirina 1 6 4 1 m U centri majdanchika viyavleno dvi yami v odnij z yakih zbereglisya zalishki dubovogo stovpa diametrom 50 sm Na dni rivchaka zalishilisya slidi vognish vipaleni kistki ulamki posudu Na majdanchiku lezhali kistki tvarin Datuyetsya H st na rubezhi XI XII st svyatilishe zasipano piskom Pustarem Polsha gorodishe roztashovane na pagorbi Majdanchik diametrom 7 m otochenij kilcevim valom Kulturnogo sharu nemaye Za ulamkami keramiki datuyetsya XII XIV st Radzikovo Polsha na morennomu uzvishshi mistilosya gorodishe z ovalnim majdanchikom 40h60 m otochenim valom i rovom Na dni rovu lezhat kameni i viriti yami z zalishkami zhertvoprinoshen Na majdanchiku v riznih miscyah roztashovani kam yani vimostki i yami sho bagatorazovo vikoristovuvalisya Datuyetsya VII XIV st Revno Chernivecka obl Ukrayina v gorodishi ukriplenni poblizu mogilnika z trupospalennyami roztashovana yama z pologimi stinkami diametr 5 m glibina 50 sm zapovnena zoloyu vugillyam perepalenimi kistkami ulamkami posudu kistkami tvarin U centri pogliblennya znajdena stovpova yama otochena pivkolom stovpovih yamok Rzhavinci Chernivecka obl Ukrayina gorodishe na vidrozi visokogo plato z kruglim majdanchikom diametr 22 m otochenim dvoma koncentrichnimi valami i rovami Zolno vugilni shari zalyagayut bilya pidnizhzhya vnutrishnogo valu na vershinah oboh valom i na shodah virizanih v yihnih shilah Rovi shirina 5 6 m glibina 1 m mayut ploske dno i pologi stinki Kulturnij shar na majdanchiku vidsutnij Znajdeno chotirikutnij grubo obroblenij kam yanij stovp visota 2 5 m Na majdanchikah mizh valami bilya zalishkiv budinkiv zberigsya kulturnij shar zavtovshki 20 sm z cherepkami IX X st Odin z budinkiv mav rozmiri 4 20 m Rudlovo Smolenska obl Rosiya gorodishe z ovalnim majdanchikom 22h28 m viyavlene na misi sered bolit otochene dvoma kilcepodibnimi valami Poblizu roztashovano selishe X XIII st Rudniki Ivano Frankivska obl Ukrayina gorodishe vinikle v rannomu zaliznomu vici roztashovane na vidrozi livogo berega r Ribnici otochene valom i vnutrishnim rovom peresichene dekilkoma rovami Na vershini konusopodibnogo pidvishennya 6h10 m zbereglisya slidi sporudi X XII st shar zavtovshki 40 50 sm sho skladayetsya zi shmatkiv glinyanoyi obmazki z vidbitkami kolod Pidvishennya otochene rovom z troma poslidovnimi prosharkami kameniv vugillyam ulamkami posudu rozdilenimi sharami glini Na terasi vzdovzh shilu gorodisha stoyav dovgij budinok priblizna dovzhina 70 m shirina blizko 4 m Ruhotin Chernivecka obl Ukrayina na krutomu shili visokogo pagorba prohodit dugopodibnimi val nasip yakogo silno obpechenij U centri shilu viyavlena yama diametr 0 5 m z vugillyam i cherepkami VIII X st i krugla kam yana plita diametr 0 8 m Stara Ryazan Rosiya pid Spaskim soborom XII st znajdeno bronzovu chotiriliku figurku bronzovij hrestik gorshik z rib yachoyu luskoyu ta svinyachimi zubami Sushevo Novgorodska obl Rosiya majdanchik 14h17 5 m obstavlenij velikimi valunami Taufelsberg Nimechchina gorodishe roztashovane na visokomu konusopodibnomu pagorbi otochenomu po shilu eskarpami ta dvoma koncentrichnimi valami i rovom Na krayu kruglogo majdanchika diametrom 30 m vidkrito shar zavtovshki 60 70 sm sho skladayetsya z vuglistoyi zemli i velikih kameniv Znajdeno serednovichni cherepki kistki i zubi tvarin Na pagorbi zbudovano cerkvu Tzhebyatuv Polsha na pagorbi sered bolit ye dva majdanchika 10h13 ta 8h10 m otocheni rovami zavshirshki 1 1 5 i m i zavglibshki 50 sm v yakih znajdeno vugillya i cherepki IX X st Na majdanchikah roztashovani kostrisha i stovpovi yami Feldberg Nimechchina zalishki derev yanogo hramu roztashovani na misi vidokremlenomu napivkruglim rovom z ploskim dnom shirina 2 m glibina 60 sm Zalishki hramu pererizani transheyami viyavleno fundament u viglyadi ovalnih zagliblen centralna yama z vuglistim zapovnennyam Hram buv pryamokutnim 5h10 m rozdilenim na dvi chastini Za keramikoyu sporuda datuyetsya VII IX st za Ci4 900 1000 rokami Fisherinzel Nimechchina v selishi XI pochatku XIII st znajdeni dva derev yanih idola v perevidkladenomu stani Poruch roztashovanij pivostriv sho vistupaye v ozero i obmezhenij z napilnogo boku ploskim rovom yakij ne mav oboronnogo znachennya shirina 3 4 m glibina 1 m Peredbachayetsya sho tut roztashovuvalosya svyatilishe Hodosovichi Gomelska obl Bilorus poruch z poselennyam i kurgannim mogilnikom X XI st roztashovani dva majdanchika diametrom 5 i 7 m otocheni rivchakami shirina yih 20 i 40 sm glibina 25 50 sm Po bokah roztashovuvalisya serpopodibni pogliblennya shirina 1 8 glibina 1 m U centri viyavleno ploskodonni yami diametri 0 6 1 m glibina 15 25 sm Pogliblennya zapovneni vuglistim piskom i zoloyu obpalenim kaminnyam Hotomel Brestska obl Bilorus gorodishe na kinci pishanoyi dyuni sered bolotistoyi rivnini Majzhe kruglij majdanchik gorodisha 30h40 otochenij zagliblennyami u viglyadi pererivchastogo rivchaka i okremih ovalnih yam Za ulamkami lipnogo posudu ta trilopatevim nakonechnikom strili vidnosyatsya do VII stolittya Pogliblennya perekriti vuglisti sharom zavtovshki 20 sm nasicheni ulamkami lipnogo ta goncharnogo posudu chislennimi rechami VIII X st Na zlegka pidvishenomu v centri majdanchiku gorodisha nemaye kulturnogo sharu i znajdeno kilka yam Bilya pidnizhzhya valu sho otochuvav gorodishe zalyagaye shar vugillya i obgorilogo dereva Hutin Novgorodska obl Rosiya kruglij majdanchik otochenij kilcevoyu kladkoyu z velikih kameniv Vseredini ye yama obkladena kaminnyam i perekrita gorilim sharom z kistkami tvarin Shapirevo Smolenska obl Rosiya gorodishe roztashovane sered bolit Ovalnij majdanchik 14h9 m otochenij dvoma koncentrichnimi valami i rovom shirina rovu 4 m glibina 0 4 na dni yakogo lezhat obpaleni kameni vugillya zola Centralna chastina majdanchika otochena kolom stovpovih yam i vzdovzh nogo zemlya pokrita vuglisti sharom a pid nasipom valu prohodyat dvi paralelni kanavki Znajdeno cherepki IX X i XII XIII st Kamin idol vedmedya u ShleziShlezha Polsha na vershini pokritoyi lisom gori ta po shilah prohodyat kam yani vali osnova yakih vidnositsya do luzhickoyi kulturi Verhnya chastina valiv obpechena znajdeni rannoserednovichna keramika ta inshi rechi Na vnutrishnomu majdanchiku 120h60 m kulturnij shar vidsutnij Na vershini i shilah stoyali chislenni kam yani statuyi na kamenyah vibiti znaki u viglyadi kosogo hresta Doslidzhennya v Shlenzhi provodilisya z perervami pochinayuchi z 1903 r i osoblivo intensivno v 1949 1956 rokah i piznishe Na susidnih pagorbah Radun i Kostyushko takozh ye kam yani vali Shumsk Zhitomirska obl Ukrayina poblizu mogilnika z trupospalennyami viyavlena zagliblena sporuda hrestopodibnoyi formi oriyentovane za storonami svitu rozmiri 14 2 11 m glibina 40 50 sm Dno sporudi ploske stinki vertikalni U centri roztashovana velika stovpova yama zapovnena kaminnyam navkolo neyi viyavleno stovpovi yami i kaminnya V centralnij chastini kolis goriv vogon Znajdena keramika kincya IX X st kreminnij nakonechnik strili perepaleni kistki bika i ptahiv Poruch znajdene misce dlya spalennya pomerlih sho malo viglyad kruglogo majdanchika diametrom 5 m z propalenoyu poverhneyu i sharom vugillya zavtovshki 50 sm otochenogo kilcevim rivchakom Yazdovo Polsha krugla kam yana vimostka z golovoyu kam yanogo idola Div takozhZbruchanskij kultovij centr Arkona Sinoviti Ternoshorska LadaPrimitkiRusanova I P 2002 Istoki slavyanskogo yazychestva Kultovye sooruzheniya Centralnoj i Vostochnoj Evropy v I tis do n e I tis n e Institut arheologii RAN Bukovinskij centr arheologicheskih issledovanij pri Chernovickom nacionalnom universitete im Yuriya Fedkovicha Chernovcy Prut Rusanova I P Timoshuk B A 2007 Yazycheskie svyatilisha drevnih slavyan Ladoga 100 s 25 Rusanova I P Timoshuk B A 2007 Yazycheskie svyatilisha drevnih slavyan Ladoga 100 s 60 63 Rusanova I P Timoshuk B A 2007 Yazycheskie svyatilisha drevnih slavyan Ladoga 100 s 178 202 DzherelaI P Rusanova B A Timoshuk Yazycheskie svyatilisha drevnih slavyan M Izdatelstvo Ladoga 100 2007 304 s il sh tab Rusanova I P Istoki slavyanskogo yazychestva Kultovye sooruzheniya Centralnoj i Vostochnoj Evropy v I tis do n e I tis n e Institut arheologii RAN Bukovinskij centr arheologicheskih issledovanij pri Chernovickom nacionalnom universitete im Yuriya Fedkovicha Chernovcy Prut 2002 172 s il
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
