Шарль Ож'є де Батц де Кастельмор, граф д'Артаньян (фр. Charles Ogier de Batz-Castelmore, Comte d'Artagnan, нар. 1611–1613, Люпіак, Гасконь, Королівство Франція — пом. 25 червня 1673, Маастрихт, Голландська Республіка) — гасконський дворянин, військовик, мушкетер при дворі короля Франції Людовика XIV. Був довіреною особою кардинала Джуліо Мазаріні та Людовика XIV, виконував секретні доручення короля та кардинала, командував загоном мушкетерів. Загинув при облозі міста Маастрихт на території Голландської Республіки. Життєпис д'Артаньяна був вперше складений Гатьєном де Куртіль де Сандра через 27 років після смерті мушкетера. Згодом у XIX сторіччі Александр Дюма на основі цього оповідання написав серію дуже популярних романів, героєм яких став д'Артаньян. Його постать стала однією з найвідоміших у багатьох країнах і культурах, хоча в історії його життя, переказаній Дюма, є багато суттєвих помилок та відвертих вигадок.
Шарль Ож'є де Батц де Кастельмор, граф д’Артаньян Charles Ogier de Batz-Castelmore, Comte d'Artagnan | |
---|---|
фр. Charles de Batz-Castelmore d'Artagnan | |
Ім'я при народженні | Charles Ogier de Batz-Castelmore, Comte d'Artagnan |
Народився | між 1611 та 1613 рр. Люпіак, Гасконь, Королівство Франція |
Помер | 25 червня 1673 Маастрихт, Голландська Республіка ·Загинув у битві |
Поховання | Нідерланди |
Країна | Франція[1] |
Діяльність | мушкетер, військовик |
Відомий завдяки | Став персонажем відомих романів Александра Дюма |
Знання мов | французька[2] |
Учасник | Франко-голландська війна 1672—1678 |
Роки активності | з 1632 |
Титул | Граф |
Військове звання | маршал Франції |
Конфесія | Католик |
Автограф | |
| |
|
Ранні роки життя
Батько Шарля — Бертран де Бац де Кастельмор належав до стародавнього гасконського роду, хоча дворянський титул до імені його батька, П'єра було додано тільки у 1578 році.. П'єр мав хист до бізнесу, скуповував маєтки збіднілих дворян і таким чином накопичив неабияке багатство. Жінка Бертрана та мати Шарля — Франсуаза, навпаки, походила з одного з найдавніших та найшляхетніших родів Гасконії і Франції — Монтеск'є. Вона належала також до гілки роду д'Артаньянів і її батько, офіцер французької гвардії Жан де Монтеск'ю д'Артаньян погодився на шлюб з представником маловідомого роду Бац-Кастельморів, зокрема тому, що не мусив платити за дочку велике придане.
У родині Бертрана та Франсуази Кастельмор було семеро дітей — чотири хлопці: Поль, Шарль, Жан, Арно і також три дочки: Клод, Анріє та Жанна. Шарль був другою дитиною і ймовірно народився між 1611 та 1613 роками. Невідомо з яких причин, колишнє багатство Кастельморів почало зникати за часів Бертрана і його сім'я з часом поповнила численний список бідних шляхетних сімей Франції. Родина жила не просто бідно, а у боргах. Коли Бертран де Бац де Кастельмор помер у 1635 році, більша частина маєтків та майна родини перейшла у власність кредиторів. Сім'я мешкала у скромному двоповерховому будинку, який вони, за звичаєм, називали замком. Цей будинок зберігся до наших днів. Діти отримали тільки мінімальну освіту, навчилися писати і рахувати, вивчили деякі факти з Біблії. Вважається, що вчителем був, найімовірніше, місцевий священик. Для юнаків мистецтво двобою та вміння триматися у сідлі були життєво важливими предметами. Ймовірно, вони мали окремого вчителя фехтування. Їзді ж верхи хлопців навчав їхній батько.
Оскільки родина була доволі бідною, діти мусили розпочинати кар'єру поза Гасконню, яка на той час розглядалася як неперспективна периферія французького королівства. Так, усі дочки Кастельморів вигідно вийшли заміж завдяки гучному імені пращурів, а хлопці мусили шукати свій шлях на військовій ниві. Завдяки протекції родичів матері, які прославилися на королівській службі і були вже знані в Парижі, юнаки могли розраховувати на місце кадетів в одному з військових підрозділів королівства. Майже всі молоді Кастельмори вирушили до Парижа ще в підлітковому віці.
Початок служби
Гасконців знали як відважних і хоробрих вояків. Для хлопців, особливо з бідних сімей, якою були і Кастельмори, вислуга у війську, особливо при дворі короля, була оптимальною кар'єрою. Троє з молодших Кастельморів — Поль, Шарль і Жан пішли на військову службу у досить ранньому віці, і лише молодший брат Арно став священиком, а згодом — абатом. Рід Кастельморів не був відомий настільки, як рід д'Артаньянів, тому при дворі троє гасконців вживали ім'я старовинного роду матері — д'Артаньян.
З двох братів Шарля найбільше відомо про його старшого брата — Поля. Він дослужився до рангу лейтенанта королівської гвардії, однак у розквіті кар'єри продав свою посаду іншому і повернувся до маєтку батька. У Гасконі Поль змінив прізвище д'Артаньян на батьківське — де Бац де Кастельмор. Решту життя він провів у цивільній адміністрації, переживши всіх своїх братів. Молодший брат Жан загинув молодим на королівській службі і нічим особливим не відмітився.
Ймовірно, як і його брати, Шарль де Кастельмор прибув до Парижа в 1630 році у віці 15 чи 17 років. Завдяки рекомендаційним листам батька, йому легко вдалося отримати місце кадета в одному з полків французької гвардії. 1633 року його ім'я згадувалось у списку королівських мушкетерів, які брали участь у параді 10 березня того ж року. Саме в цей час Шарль почав називати себе д'Артаньяном — прізвищем матері, яке було добре знане в Парижі.
У мушкетерській роті д'Артаньяна служили й інші персонажі відомого роману Дюма — Анрі д'Араміц (Араміс) та Арман де Сіллеґ д'Атос д'Отв'єль (Атос). Ще один герой роману — Ісаак де Порто (Портос) служив у гвардійському полку і не належав до мушкетерів. Історики, однак не виключають, що всі ці особи, можливо, зустрічалися колись у тогочасному Парижі, проте свідчень про їх більш близькі стосунки, чи навіть дружбу не існує.
Сам Шарль, окрім роти мушкетерів, служив ще в інших військових підрозділах та неодноразово брав участь у військових операціях, але подвигами не відзначився.
На службі кардинала
Персонажі роману «Три мушкетери» насправді існували, але інші твердження Дюма зовсім не відповідали дійсності. Шарль де Батц де Кастельмор, граф д'Артаньян не міг брати участь у подіях навколо кардинала Рішельє та королеви Анни Австрійської хоча б тому, що за часів описаних подій навколо Рішельє він був ще хлопцем у Гасконі, далеко від Парижа. До того ж, під час його служби пізніше він сам став слугою кардинала Джуліо Мазаріні.
Уродженець Італії, Мазаріні став прем'єр-міністром по смерті кардинала Рішельє у 1642 році, а за рік по смерті Людовика XIII став фактичним керівником країни за Анни Австрійської, яка була регентом малолітнього короля Людовика XIV.
Для молодого д'Артаньяна, маловідомого гасконського дворянина, служба у кардинала Мазаріні стала початком розквіту кар'єри. Вже у 1646 році Шарль згадувався як помічник кардинала разом з ім'ям Франсуа де Монлєзена, маркіза де Безмо, який пізніше став комендантом відомої королівської в'язниці — Бастилії. Обидва знаходилися на службі кардинала і виконували спеціальні, часто секретні доручення фактичного керівника держави. Як і Рішельє, Мазаріні утримував цілу мережу шпигунів у Франції і Європі. Д'Артаньян і Безмо були його кур'єрами між різними інформаторами та зацікавленими політиками. Ці молоді люди походили з бідних родин, тому віддано служили Мазаріні у відповідь на ласку і нагороди.
Правління Мазаріні відзначилося двома антиурядовими повстаннями «Фронди». Кардинал впродовж декількох років був об'єктом ненависті та політичних інтриг. Часом ситуація ускладнювалася настільки, що він мусив тікати зі столиці, інколи навіть із Франції, шукаючи притулку в іноземних володарів. Попри всі негаразди, навіть тоді, коли у Мазаріні вже майже не залишалося друзів чи навіть підлеглих, д'Артаньян завжди був поруч з ним. Ризикуючи власним життям, Шарль підтримував зв'язок між кардиналом і його прихильниками у Франції. 1653 року, за заступництва королеви, Мазаріні тріумфально повернувся до Парижа, розправився з політичними опонентами та знову став на чолі держави. Решту свого життя він провів на посаді першого міністра біля Анни Австрійської, котра була регентом при молодому королі. Перебуваючи на піку слави, Мазаріні не забував про вірних слуг і допомагав д'Артаньяну просуватися по службі.
На королівській службі
Капітан королівського вольєра
Ще до повернення з тріумфом до Парижа Мазаріні вже мав можливість віддячити д'Артаньянові за вірну службу протягом всіх цих років. В одному з полків королівської гвардії звільнилося місце і гасконець був швидко призначений на лейтенантську посаду. Однак це призначення викликало невдоволення інших службовців гвардії, тому що інші відчували, що це призначення було зроблено через голову іншого популярного кандидата, та ще й з волі ненависного італійця Мазаріні. Невдоволення переросло у відвертий бойкот і д'Артаньян був радий, коли Мазаріні його скоро відкликав.
Інше підвищення по службі виявилося приємнішим для Шарля. Наприкінці 1653 року раптом звільнилася посада капітана королівського вольєра. Насправді ця посада була більше визнанням статусу, ніж будь-якою діяльною роботою. Хоча д'Артаньян запропонував за посаду меншу суму грошей, ніж інші претенденти, за протекцією Мазаріні він все одно був призначений на неї. Для бідного дворянина з Гасконі це було справжнім досягненням — з посадою він отримав цілий замок у своє розпорядження та ще й у самому центрі міста, неподалік від Лувру та резиденції молодого короля. Його тихе, безпечне життя вельможі, однак, не тривало довго, можливо тому, що він звик до активного життя і не міг довго втриматися в розкоші бездіяльного капітана королівського вольєра, офіційна робота якого полягала в догляді за вольєром екзотичних птахів короля.
Капітан королівської гвардії
Як тільки молодий Людовик XIV зійшов на престол у червні 1654 року, він почав військову кампанію проти своїх опонентів. д'Артаньян опинився на передовій у гущі бойових дій і навіть отримав поранення. Його хоробрість не залишилася непоміченою — вже 30 червня 1655 року він командував ротою королівської гвардії, хоча офіційного призначення ще не було. Посада капітана королівської гвардії завжди була мрією д'Артаньяна, але навіть після продажу посади капітана вольєра в нього все одно бракувало грошей для її купівлі. Однак, як і раніше, його старий патрон — кардинал Мазаріні — знову прийшов йому на допомогу: за дорученням кардинала суму, якої бракувало для придбання посади, вніс Кольбер з державної казни.
Призначення д'Артаньяна на посаду капітана королівської гвардії не мало ніякого відчутного впливу на стан речей, однак у цей самий період, у 1657 році, французька армія здобула цілу низку значних перемог, які допомогли молодому королю спочатку консолідувати владу в своїх руках всередині країни, а пізніше показати свої серйозні наміри і на міжнародній арені. Отже, на полі битви д'Артаньян мав змогу показати свої справжні якості відважного вояки, і його досягнення на цій посаді знову були відмічені королем та іншими посадовцями. Несподівано для д'Артаньяна під час облоги Дюнкерка у травні 1658 року він отримує повідомлення, що молодий Людовик XIV вирішив відновити роту мушкетерів, розпущену раніше Мазаріні, і що він міг розраховувати на посаду молодшого лейтенанта. Можливість служити в роті королівських мушкетерів, до якої король приділяв неабияку увагу, була для нього дуже спокусливою, і вже наприкінці травня д'Артаньян офіційно перейшов на службу до мушкетерів короля.
Мушкетер короля
д'Артаньян прослужив у роті мушкетерів лише один рік, коли з'явилася нагода знову відвідати Гасконь. Наприкінці 1659 року він супроводжував короля Людовика XIV в його подорожі на південь Франції, де молодий король мав обвінчатися з іспанською принцесою. Мушкетерам у цей час могли позаздрити багато інших службовців короля, оскільки вони не тільки носили дороге, вишите золотом та коштовностями вбрання, але й користувалися окремою увагою монарха. Серед інших мушкетерів д'Артаньян мав репутацію не тільки досвідченого вояка та доброго командира, але й посланця Мазаріні, якому довіряли досить секретні справи. Людовик XIV, який вважав Мазаріні своїм вчителем, не забув про ці якості гасконця і теж почав довіряти йому важливі і часом секретні доручення.
Одним із найважливіших доручень короля був арешт тодішнього міністра фінансів королівства Ніколя Фуке. Багатство та розкішне життя міністра фінансів, яке часом видавалося кращим за те, що мав король, викликало роздратування та підозри багатьох, а особливо молодого короля, який влітку 1661 року вирішив заарештувати Фуке. д'Артаньян був спеціально відібраний для цієї місії і король настільки цінував його досвід, що відмовився від інших кандидатур; коли ж д'Артаньян був хворий, король навіть вирішив відкласти арешт міністра, аж поки мушкетер не видужав. Згідно з детальними інструкціями короля, д'Артаньян заарештував Ніколя Фуке 5 вересня 1661 року якраз після закінчення аудієнції міністра з Людовиком і перепровадив його до спеціальної квартири на час, поки тривало слідство та обшуки помешкань міністра. Завдяки рішучим діям гасконця вдалося захопити велику кількість приватного листування міністра і вмовити його написати листа до своїх прибічників у провінції з вимогою здатися королівським силам. Сучасники і навіть сам Фуке не могли не відзначити відмінні якості мушкетера — він поводився суворо, але ввічливо з арештованим і навіть боронив його від розлючених громадян, які намагалися йому помститися. Виконавши з честю доручення короля, д'Артаньян допровадив Фуке до його місця ув'язнення у Венсеннському замку і очікував на нові доручення Людовика.
Приватне життя
На відміну від літературного персонажа Дюма, справжній д'Артаньян був сімейною людиною — принаймні певний час. Він був одружений і мав дітей. За документами, які дійшли до нашого часу, 5 березня 1659 року Шарль Ож'є де Бац де Кастельмор, відомий при дворі як д'Артанян, склав шлюбний контракт з Анною-Шарлоттою-Кристиною де Шанлесі у малому залі Лувра у присутності його вірного друга Франсуа де Бемо, маршала Франції та інших видатних осіб королівства. Офіційне вінчання відбулося місяцем пізніше на батьківщині нареченої. Історики припускають, що вони познайомилися під час візиту д'Артаньяна роком раніше, а саме у 1658 році, до Ліона, де він супроводжував короля і Анну Австрійську під час їх подорожі.
Анна-Шарлотта була вже немолодою жінкою (на момент шлюбу їй було за 30 років), вдовою капітана кавалерії, який загинув на полі бою. Вдова, однак, мала багато інших переваг, а саме те, що вона походила з відомого, благородного та старовинного роду і зі спадщиною першого чоловіка та власного батька накопичила неабияке багатство. Для бідного гасконця-холостяка одруження з заможною нареченою, та ще з такого стародавнього роду, було ще одним свідченням підвищення його соціального статусу.
Можна припустити, що шлюб був не тільки по коханню, оскільки розсудлива та мудра жінка заздалегідь передбачила усі фінансові обставини у шлюбному контракті і забезпечила своє майбутнє у разі розірвання шлюбу. На щастя, шлюб не розпався, але щасливе подружнє життя Шарля і Шарлотти теж не тривало довго. Для д'Артаньяна — закоренілого холостяка, подружнє життя було другорядним поруч зі службою королю і він не вагаючись залишав Шарлотту наодинці, виконуючи накази короля. Через рік після шлюбу народився перший син — Луї, але д'Артаньян в той час виконував роль тюремщика Фуке і відвідував дружину з немовлям тільки епізодично. З часом терпець Шарлоти увірвався — вона залишила Париж і повернулася до себе на батьківщину у власний маєток, де і народився у червні 1661 року другий син, перше ім'я якого теж було Луї. Через суперечки з чоловіком обидва хлопці залишались офіційно нехрещеними аж до самої смерті їхнього батька.
Довірена особа короля
В історії Франції, і особливо в історії правління Людовика XIV, арешт Ніколя Фуке відігравав надзвичайно важливу роль для утвердження доби абсолютизму, яку започаткував Людовик. Для короля, особливо в тому молодому віці, арешт всемогутнього міністра фінансів означав своєрідний державний переворот і остаточне прибирання влади у власні руки. Людовик приділяв надзвичайну увагу обставинам ув'язнення міністра, оскільки втеча Фуке з-під варти чи навіть його спілкування з прибічниками означало б фактичний початок громадянської війни. Саме тому Людовик відрядив д'Артаньяна для охорони опального міністра. Мушкетер під час арешту Фуке вже зарекомендував себе як людина, на яку король міг повністю покластися і довірити таку важливу місію.
Протягом трьох років д'Артаньян старанно виконував обов'язки тюремщика — він не тільки тримав Фуке в ув'язненні, але й слідкував за тим, щоб в'язень перебував у повному інформаційному вакуумі і не листувався ні з ким. Король, сам Фуке і сучасники відзначали, з якою ефективністю і старанням він виконував цю місію. Він не тільки педантично виконував розпоряження короля стосовно утримання в'язня, але йому також вдалося зажити прихильності і вдячності самого Фуке тим, що він поводився з ним хоча й суворо, але справедливо. Прихильність Фуке і тих, хто йому співчував, здобула йому певних недоброзичливців при дворі, але вдячність короля за так добре виконане важливе завдання перетворила його з одного з королівських мушкетерів на довірену особу Людовика XIV.
Завдяки старанній службі та вірності королю він тепер мав добру репутацію також і при дворі, в армії і серед мушкетерів, де він з часом отримав звання капітана. Його репутація була настільки доброю, що численні особи при дворі змагалися в честі мати д'Артаньяна як хрещеного батька новонароджених. Хоча його в той час уже залишила дружина, він почав облаштовувати своє життя у Парижі як справжній вельможа — придбав будинок, розкішні меблі, шикарно оздоблений одяг. Починаючи з 1665 року, він почав додавати титул графа д'Артаньяна до свого імені. Хоча привласнення титулів у ті часи суворо переслідувалося, він почувався впевненим, що його статус дозволить йому уникнути неприємностей. Раптом про бідного родича-гасконця згадали племінники з роду Монтеск'ю та дружно почали називати себе теж д'Артаньянами і завдяки його протекції отримали місця в королівській гвардії та роті мушкетерів. Високородні керівники роти мушкетерів залишили справу безпосереднього керування загоном д'Артяньянові і він сприяв тому, що за цей час вони преобразилися — підвищився їх престиж, вони регулярно отримували добру платню, розкішне вбрання і навіть чисельність загону значно збільшилася.
Останні роки життя
Король, як завжди, довіряв д'Артаньянові найважливіші і часом секретні місії. Згадуючи про успішно виконану місію по арешту Фуке, король знову поручив йому перепровадити до місця ув'язнення іншого вельможу, земляка-гасконця — герцога Антуана де Лозенна, який потрапив в немилість до короля. 19 грудня 1671 року у супроводі свого племінника та підрозділу мушкетерів д'Артаньян перепровадив герцога до замку Піньєроль — місце, де вже був в ув'язненні Ніколя Фуке. Добре виконана місія та відданість д'Артаньяна настільки сподобалася королю, що вже 15 квітня 1672 року він отримав звання генерал-майора. Це було останній військовий ранг у житті д'Артаньяна, але король ще мав для нього важливі завдання.
Губернатор Лілля
Разом із жезлом генерал-майора він був призначений губернатором м. Лілля та округу. д'Артаньян був справді вражений милістю короля — на такі посади звичайно призначали нащадків відомих та старовинних родів. Вибір пав на нього саме тому, що він вже мав репутацію дійового та рішучого вояки, здатного навести порядок у прифронтовому місті та у фортеці. І справді, сподівання короля виправдалися доволі швидко — д'Артаньян не тільки утримував регіон у безпеці, боронив від рейдів голландських та іспанських військ, але й укріплював фортецю, сприяв розробленню нових конструкцій бойових гранат. На відміну від інших високородних але бездіяльних губернаторів, д'Артаньян втручався у справи всіх підрозділів гарнізону і зі своїм запальним гасконським характером швидко зажив собі ворогів, які почали скаржитися королю. Коли ж король 6 грудня 1672 року його таки відкликав до Парижа, він не сприйняв це як немилість, а радше як нагороду і можливість знову бути при дворі короля на чолі роти мушкетерів.
Загибель
1 травня 1673 року король Людовик XIV вирушив на війну у Нідерланди. Метою цієї військової експедиції було захоплення міста і фортеці Маастрихт, яке мало ключове значення в регіоні. Початок кампанії був дуже сприятливий для французьких військ — було захоплено декілька дрібних фортів та укріплень; д'Артаньян, попри своє високе звання, сам безпосередньо брав участь у рейдах та атаках. 25 червня 1673 року обложені голландці зробили відчайдушну вилазку і контратакували підрозділ королівської гвардії під стінами Маастріхту. В паніці гвардійці почали відступати і з'явилася загроза втрати важливого укріплення, яке французи здобули з великими втратами днем раніше. д'Артаньян за власної ініціативи швидко організував загін мушкетерів та гвардійців і пішов на їх чолі в атаку проти наступаючого ворога. З допомогою інших підрозділів, французьким загонам вдалося вибити голландців з укріплення, але в цій битві також загинув і д'Артаньян.
Його знайшли у той самий день серед багатьох тіл інших французів — він помер від кулі, яка влучила йому в голову. Повага підлеглих до д'Артаньяна була такою великою, що вони охоче ризикували власним життям і дехто навіть загинув, намагаючись винести його тіло з-під обстрілу. Втрата такого досвідченого та поважного мушкетера вразила не тільки численних його підлеглих, які його дуже шанували, але й навіть короля. У своєму листі до королеви Людовик XIV писав про свій жаль з приводу загибелі такого вірного й досвідченого вояки:
Мадам, сьогодні я втратив д'Артаньяна, якому надзвичайно довіряв і який годився для будь-якої служби. |
Король розпорядився відслужити по ньому окрему службу і в присутності його племінників д'Артаньяна поховали з почестями під стінами Маастріхту.
Вшанування пам'яті
Вдячність короля вдові та дітям д'Артаньяна була щирою та щедрою. Коли вдова мушкетера нарешті вирішила охрестити дітей, яким було тоді 12 і 13 років, хрещеним батьком першого став сам король Людовик XIV, а другого його син — спадкоємець престолу. Також, коли у Бац-Кастельморів пізніше з'явилися проблеми з підтвердженням графського титулу, король не забув родину вірного мушкетера і посприяв швидкому завершенню справи.
Попри відважність і вірну службу, історія д'Артаньяна могла залишитися відомою тільки історикам, якби не Ґатьєн де Куртіль де Сандра. Він був маловідомим новелістом із дещо скандальною репутацією, який вперше описав пригоди мушкетера у своєму романі «Спогади д'Артаньяна» у 1704 році. Оскільки де Куртіль вже мав репутацію бульварного новеліста, на роман ніхто не звернув особливої уваги. Дюма знайшов цей роман у бібліотеці і на основі того, що Куртіль написав про мушкетера, він у 1844 році написав свій перший роман «Три мушкетери», якій одразу став надзвичайно популярним. За першим романом вийшли ще два — «Двадцять років потому» і «Віконт де Бражелон, або Десять років потому». Завдяки цим романам д'Артаньян прославився не тільки у Франції, але й майже по всьому світі.
Не забули про свого земляка і гасконці — на його батьківщині в Люпіаку на його честь названо вулицю і готель, у столиці Гасконі м. Ош у 1931 році йому встановили пам'ятник. Нащадок д'Артаньяна, Амері де Монтеск'ю заснував у 1951 році спілку «Компанія мушкетерів», до якої зараховують людей, які прославили ім'я д'Артаньяна — письменників, акторів, художників. Наразі ця спілка нараховує 30 членів. На місці його загибелі, у Маастрихті д'Артаньяну встановили три пам'ятники — один з них на тому місці, де вважається він саме помер. Щороку в день загибелі мушкетера, який фактично був загарбником їх країни, голландці проводять фестиваль вшанування його імені. В рамках фестивалю презентують нові книжки, скульптури та картини про нього.
д'Артаньян у кіно
- Еме Сімон-Жирар, Три мушкетери (1921, 1933)
- Джін Келлі, Три мушкетери (1948)
- Жорж Маршаль, Три мушкетери (1953)
- Жерар Філіп, Королі і королеви Версалю (1954)
- Жерар Баррей, Три мушкетери (1961)
- Михайло Боярський, д'Артаньян і три мушкетери (телефільм) (1978)
- Філіпп Нуаре, Дочка д'Артаньяна (1994)
- Джастін Чемберс, Мушкетер (2001)
- Гебріел Бірн, Людина в залізній масці (1998)
- Логан Лерман, Мушкетери (2011)
Див. також
Примітки
- http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/1535045.stm
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- F. A. Burkle-Young. Porthos. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 7 квітня 2007.
- Jean-Christian Petitfils. Le veritable d'Artagnan.
- Odile Bordaz. D'Artagnan, mousquetaire du roi: Sa vie, son époque, ses contemporains
- Деякі історики вважають, що зміна імені відбулася на вимогу короля, який хотів мати при дворі представників відоміших родів і також як вираз вдячності за службу інших д'Артаньянів, родичів матері юнаків.
- Інші джерела вказують, що арешт Фуке був ймовірно відкладений також на прохання матері короля, Анни Австрійської.
- За життя д'Артаньяна його права на графський титул не викликали претензій, однак після його смерті, родичі мушкетера були вимушені доводити в судах право на цей титул. Пізніше король, як вияв вдячності мушкетеру, наказав припинити судове переслідування родичів.
- Цікаво, що всупереч версії Дюма, не Шарль д'Артаньян став маршалом Франції, а його племінник П'єр Монтеск'ю д'Артаньян. Коли ж він отримав звістку про те, що король йому слав жезл маршала, П'єр вирішив знову повернути прізвище Монтеск'ю, оскільки рід д'Артаньянів здавався йому не достатньо благородним.
- Жизнь "невероятная, как вымысел". Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 27 березня 2007.
Джерела
- Жан-Крістіан Птітфіс. Справжній д'Артаньян. (фр.)
- Оділь Борда. д'Артаньян, мушкетер короля: Його життя, його доба, його сучасники. (фр.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Д'Артаньян |
- Справжній д'Артаньян [ 23 лютого 2007 у Wayback Machine.] Таємниці історії (фр.)
- Знаменитий, але маловідомий ґасконець [ 18 травня 2008 у Wayback Machine.] Робер Кастаньйон. Слава Ґасконі. (фр.)
- Справжній д'Артаньян [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] Життя знаменитих людей. (рос.)
- Журнал навколо світу. (рос.)
- Життя «неймовірне, як вигадка». Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Газета «Культура» (рос.)
- Пригоди мушкетерів у Східній Європі [ 22 грудня 2006 у Wayback Machine.] Генадій Ульман (англ.)
Ця стаття належить до Української Вікіпедії. |
Ця стаття належить до Української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sharl Ozh ye de Batc de Kastelmor graf d Artanyan fr Charles Ogier de Batz Castelmore Comte d Artagnan nar 1611 1613 Lyupiak Gaskon Korolivstvo Franciya pom 25 chervnya 1673 Maastriht Gollandska Respublika gaskonskij dvoryanin vijskovik mushketer pri dvori korolya Franciyi Lyudovika XIV Buv dovirenoyu osoboyu kardinala Dzhulio Mazarini ta Lyudovika XIV vikonuvav sekretni doruchennya korolya ta kardinala komanduvav zagonom mushketeriv Zaginuv pri oblozi mista Maastriht na teritoriyi Gollandskoyi Respubliki Zhittyepis d Artanyana buv vpershe skladenij Gatyenom de Kurtil de Sandra cherez 27 rokiv pislya smerti mushketera Zgodom u XIX storichchi Aleksandr Dyuma na osnovi cogo opovidannya napisav seriyu duzhe populyarnih romaniv geroyem yakih stav d Artanyan Jogo postat stala odniyeyu z najvidomishih u bagatoh krayinah i kulturah hocha v istoriyi jogo zhittya perekazanij Dyuma ye bagato suttyevih pomilok ta vidvertih vigadok Sharl Ozh ye de Batc de Kastelmor graf d Artanyan Charles Ogier de Batz Castelmore Comte d Artagnanfr Charles de Batz Castelmore d ArtagnanIm ya pri narodzhenni Charles Ogier de Batz Castelmore Comte d ArtagnanNarodivsya mizh 1611 ta 1613 rr Lyupiak Gaskon Korolivstvo FranciyaPomer 25 chervnya 1673 1673 06 25 Maastriht Gollandska Respublika Zaginuv u bitviPohovannya NiderlandiKrayina Franciya 1 Diyalnist mushketer vijskovikVidomij zavdyaki Stav personazhem vidomih romaniv Aleksandra DyumaZnannya mov francuzka 2 Uchasnik Franko gollandska vijna 1672 1678Roki aktivnosti z 1632Titul GrafVijskove zvannya marshal FranciyiKonfesiya KatolikAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Div takozh D ArtanyanRanni roki zhittyaBatko Sharlya Bertran de Bac de Kastelmor nalezhav do starodavnogo gaskonskogo rodu hocha dvoryanskij titul do imeni jogo batka P yera bulo dodano tilki u 1578 roci P yer mav hist do biznesu skupovuvav mayetki zbidnilih dvoryan i takim chinom nakopichiv neabiyake bagatstvo Zhinka Bertrana ta mati Sharlya Fransuaza navpaki pohodila z odnogo z najdavnishih ta najshlyahetnishih rodiv Gaskoniyi i Franciyi Montesk ye Vona nalezhala takozh do gilki rodu d Artanyaniv i yiyi batko oficer francuzkoyi gvardiyi Zhan de Montesk yu d Artanyan pogodivsya na shlyub z predstavnikom malovidomogo rodu Bac Kastelmoriv zokrema tomu sho ne musiv platiti za dochku velike pridane U rodini Bertrana ta Fransuazi Kastelmor bulo semero ditej chotiri hlopci Pol Sharl Zhan Arno i takozh tri dochki Klod Anriye ta Zhanna Sharl buv drugoyu ditinoyu i jmovirno narodivsya mizh 1611 ta 1613 rokami Nevidomo z yakih prichin kolishnye bagatstvo Kastelmoriv pochalo znikati za chasiv Bertrana i jogo sim ya z chasom popovnila chislennij spisok bidnih shlyahetnih simej Franciyi Rodina zhila ne prosto bidno a u borgah Koli Bertran de Bac de Kastelmor pomer u 1635 roci bilsha chastina mayetkiv ta majna rodini perejshla u vlasnist kreditoriv Sim ya meshkala u skromnomu dvopoverhovomu budinku yakij voni za zvichayem nazivali zamkom Cej budinok zberigsya do nashih dniv Diti otrimali tilki minimalnu osvitu navchilisya pisati i rahuvati vivchili deyaki fakti z Bibliyi Vvazhayetsya sho vchitelem buv najimovirnishe miscevij svyashenik Dlya yunakiv mistectvo dvoboyu ta vminnya trimatisya u sidli buli zhittyevo vazhlivimi predmetami Jmovirno voni mali okremogo vchitelya fehtuvannya Yizdi zh verhi hlopciv navchav yihnij batko Oskilki rodina bula dovoli bidnoyu diti musili rozpochinati kar yeru poza Gaskonnyu yaka na toj chas rozglyadalasya yak neperspektivna periferiya francuzkogo korolivstva Tak usi dochki Kastelmoriv vigidno vijshli zamizh zavdyaki guchnomu imeni prashuriv a hlopci musili shukati svij shlyah na vijskovij nivi Zavdyaki protekciyi rodichiv materi yaki proslavilisya na korolivskij sluzhbi i buli vzhe znani v Parizhi yunaki mogli rozrahovuvati na misce kadetiv v odnomu z vijskovih pidrozdiliv korolivstva Majzhe vsi molodi Kastelmori virushili do Parizha she v pidlitkovomu vici Pochatok sluzhbiRodinnij budinok Kastelmoriv v Lyupiaku Gaskon Gaskonciv znali yak vidvazhnih i horobrih voyakiv Dlya hlopciv osoblivo z bidnih simej yakoyu buli i Kastelmori visluga u vijsku osoblivo pri dvori korolya bula optimalnoyu kar yeroyu Troye z molodshih Kastelmoriv Pol Sharl i Zhan pishli na vijskovu sluzhbu u dosit rannomu vici i lishe molodshij brat Arno stav svyashenikom a zgodom abatom Rid Kastelmoriv ne buv vidomij nastilki yak rid d Artanyaniv tomu pri dvori troye gaskonciv vzhivali im ya starovinnogo rodu materi d Artanyan Z dvoh brativ Sharlya najbilshe vidomo pro jogo starshogo brata Polya Vin dosluzhivsya do rangu lejtenanta korolivskoyi gvardiyi odnak u rozkviti kar yeri prodav svoyu posadu inshomu i povernuvsya do mayetku batka U Gaskoni Pol zminiv prizvishe d Artanyan na batkivske de Bac de Kastelmor Reshtu zhittya vin proviv u civilnij administraciyi perezhivshi vsih svoyih brativ Molodshij brat Zhan zaginuv molodim na korolivskij sluzhbi i nichim osoblivim ne vidmitivsya Jmovirno yak i jogo brati Sharl de Kastelmor pribuv do Parizha v 1630 roci u vici 15 chi 17 rokiv Zavdyaki rekomendacijnim listam batka jomu legko vdalosya otrimati misce kadeta v odnomu z polkiv francuzkoyi gvardiyi 1633 roku jogo im ya zgaduvalos u spisku korolivskih mushketeriv yaki brali uchast u paradi 10 bereznya togo zh roku Same v cej chas Sharl pochav nazivati sebe d Artanyanom prizvishem materi yake bulo dobre znane v Parizhi U mushketerskij roti d Artanyana sluzhili j inshi personazhi vidomogo romanu Dyuma Anri d Aramic Aramis ta Arman de Silleg d Atos d Otv yel Atos She odin geroj romanu Isaak de Porto Portos sluzhiv u gvardijskomu polku i ne nalezhav do mushketeriv Istoriki odnak ne viklyuchayut sho vsi ci osobi mozhlivo zustrichalisya kolis u togochasnomu Parizhi prote svidchen pro yih bilsh blizki stosunki chi navit druzhbu ne isnuye Sam Sharl okrim roti mushketeriv sluzhiv she v inshih vijskovih pidrozdilah ta neodnorazovo brav uchast u vijskovih operaciyah ale podvigami ne vidznachivsya Na sluzhbi kardinalaKardinal Mazarini Personazhi romanu Tri mushketeri naspravdi isnuvali ale inshi tverdzhennya Dyuma zovsim ne vidpovidali dijsnosti Sharl de Batc de Kastelmor graf d Artanyan ne mig brati uchast u podiyah navkolo kardinala Rishelye ta korolevi Anni Avstrijskoyi hocha b tomu sho za chasiv opisanih podij navkolo Rishelye vin buv she hlopcem u Gaskoni daleko vid Parizha Do togo zh pid chas jogo sluzhbi piznishe vin sam stav slugoyu kardinala Dzhulio Mazarini Urodzhenec Italiyi Mazarini stav prem yer ministrom po smerti kardinala Rishelye u 1642 roci a za rik po smerti Lyudovika XIII stav faktichnim kerivnikom krayini za Anni Avstrijskoyi yaka bula regentom malolitnogo korolya Lyudovika XIV Dlya molodogo d Artanyana malovidomogo gaskonskogo dvoryanina sluzhba u kardinala Mazarini stala pochatkom rozkvitu kar yeri Vzhe u 1646 roci Sharl zgaduvavsya yak pomichnik kardinala razom z im yam Fransua de Monlyezena markiza de Bezmo yakij piznishe stav komendantom vidomoyi korolivskoyi v yaznici Bastiliyi Obidva znahodilisya na sluzhbi kardinala i vikonuvali specialni chasto sekretni doruchennya faktichnogo kerivnika derzhavi Yak i Rishelye Mazarini utrimuvav cilu merezhu shpiguniv u Franciyi i Yevropi D Artanyan i Bezmo buli jogo kur yerami mizh riznimi informatorami ta zacikavlenimi politikami Ci molodi lyudi pohodili z bidnih rodin tomu viddano sluzhili Mazarini u vidpovid na lasku i nagorodi Pravlinnya Mazarini vidznachilosya dvoma antiuryadovimi povstannyami Frondi Kardinal vprodovzh dekilkoh rokiv buv ob yektom nenavisti ta politichnih intrig Chasom situaciya uskladnyuvalasya nastilki sho vin musiv tikati zi stolici inkoli navit iz Franciyi shukayuchi pritulku v inozemnih volodariv Popri vsi negarazdi navit todi koli u Mazarini vzhe majzhe ne zalishalosya druziv chi navit pidleglih d Artanyan zavzhdi buv poruch z nim Rizikuyuchi vlasnim zhittyam Sharl pidtrimuvav zv yazok mizh kardinalom i jogo prihilnikami u Franciyi 1653 roku za zastupnictva korolevi Mazarini triumfalno povernuvsya do Parizha rozpravivsya z politichnimi oponentami ta znovu stav na choli derzhavi Reshtu svogo zhittya vin proviv na posadi pershogo ministra bilya Anni Avstrijskoyi kotra bula regentom pri molodomu koroli Perebuvayuchi na piku slavi Mazarini ne zabuvav pro virnih slug i dopomagav d Artanyanu prosuvatisya po sluzhbi Na korolivskij sluzhbiKapitan korolivskogo volyera She do povernennya z triumfom do Parizha Mazarini vzhe mav mozhlivist viddyachiti d Artanyanovi za virnu sluzhbu protyagom vsih cih rokiv V odnomu z polkiv korolivskoyi gvardiyi zvilnilosya misce i gaskonec buv shvidko priznachenij na lejtenantsku posadu Odnak ce priznachennya viklikalo nevdovolennya inshih sluzhbovciv gvardiyi tomu sho inshi vidchuvali sho ce priznachennya bulo zrobleno cherez golovu inshogo populyarnogo kandidata ta she j z voli nenavisnogo italijcya Mazarini Nevdovolennya pereroslo u vidvertij bojkot i d Artanyan buv radij koli Mazarini jogo skoro vidklikav Inshe pidvishennya po sluzhbi viyavilosya priyemnishim dlya Sharlya Naprikinci 1653 roku raptom zvilnilasya posada kapitana korolivskogo volyera Naspravdi cya posada bula bilshe viznannyam statusu nizh bud yakoyu diyalnoyu robotoyu Hocha d Artanyan zaproponuvav za posadu menshu sumu groshej nizh inshi pretendenti za protekciyeyu Mazarini vin vse odno buv priznachenij na neyi Dlya bidnogo dvoryanina z Gaskoni ce bulo spravzhnim dosyagnennyam z posadoyu vin otrimav cilij zamok u svoye rozporyadzhennya ta she j u samomu centri mista nepodalik vid Luvru ta rezidenciyi molodogo korolya Jogo tihe bezpechne zhittya velmozhi odnak ne trivalo dovgo mozhlivo tomu sho vin zvik do aktivnogo zhittya i ne mig dovgo vtrimatisya v rozkoshi bezdiyalnogo kapitana korolivskogo volyera oficijna robota yakogo polyagala v doglyadi za volyerom ekzotichnih ptahiv korolya Kapitan korolivskoyi gvardiyi Yak tilki molodij Lyudovik XIV zijshov na prestol u chervni 1654 roku vin pochav vijskovu kampaniyu proti svoyih oponentiv d Artanyan opinivsya na peredovij u gushi bojovih dij i navit otrimav poranennya Jogo horobrist ne zalishilasya nepomichenoyu vzhe 30 chervnya 1655 roku vin komanduvav rotoyu korolivskoyi gvardiyi hocha oficijnogo priznachennya she ne bulo Posada kapitana korolivskoyi gvardiyi zavzhdi bula mriyeyu d Artanyana ale navit pislya prodazhu posadi kapitana volyera v nogo vse odno brakuvalo groshej dlya yiyi kupivli Odnak yak i ranishe jogo starij patron kardinal Mazarini znovu prijshov jomu na dopomogu za doruchennyam kardinala sumu yakoyi brakuvalo dlya pridbannya posadi vnis Kolber z derzhavnoyi kazni Priznachennya d Artanyana na posadu kapitana korolivskoyi gvardiyi ne malo niyakogo vidchutnogo vplivu na stan rechej odnak u cej samij period u 1657 roci francuzka armiya zdobula cilu nizku znachnih peremog yaki dopomogli molodomu korolyu spochatku konsoliduvati vladu v svoyih rukah vseredini krayini a piznishe pokazati svoyi serjozni namiri i na mizhnarodnij areni Otzhe na poli bitvi d Artanyan mav zmogu pokazati svoyi spravzhni yakosti vidvazhnogo voyaki i jogo dosyagnennya na cij posadi znovu buli vidmicheni korolem ta inshimi posadovcyami Nespodivano dlya d Artanyana pid chas oblogi Dyunkerka u travni 1658 roku vin otrimuye povidomlennya sho molodij Lyudovik XIV virishiv vidnoviti rotu mushketeriv rozpushenu ranishe Mazarini i sho vin mig rozrahovuvati na posadu molodshogo lejtenanta Mozhlivist sluzhiti v roti korolivskih mushketeriv do yakoyi korol pridilyav neabiyaku uvagu bula dlya nogo duzhe spokuslivoyu i vzhe naprikinci travnya d Artanyan oficijno perejshov na sluzhbu do mushketeriv korolya Mushketer korolya Lyudovik XIV d Artanyan prosluzhiv u roti mushketeriv lishe odin rik koli z yavilasya nagoda znovu vidvidati Gaskon Naprikinci 1659 roku vin suprovodzhuvav korolya Lyudovika XIV v jogo podorozhi na pivden Franciyi de molodij korol mav obvinchatisya z ispanskoyu princesoyu Mushketeram u cej chas mogli pozazdriti bagato inshih sluzhbovciv korolya oskilki voni ne tilki nosili doroge vishite zolotom ta koshtovnostyami vbrannya ale j koristuvalisya okremoyu uvagoyu monarha Sered inshih mushketeriv d Artanyan mav reputaciyu ne tilki dosvidchenogo voyaka ta dobrogo komandira ale j poslancya Mazarini yakomu doviryali dosit sekretni spravi Lyudovik XIV yakij vvazhav Mazarini svoyim vchitelem ne zabuv pro ci yakosti gaskoncya i tezh pochav doviryati jomu vazhlivi i chasom sekretni doruchennya Odnim iz najvazhlivishih doruchen korolya buv aresht todishnogo ministra finansiv korolivstva Nikolya Fuke Bagatstvo ta rozkishne zhittya ministra finansiv yake chasom vidavalosya krashim za te sho mav korol viklikalo rozdratuvannya ta pidozri bagatoh a osoblivo molodogo korolya yakij vlitku 1661 roku virishiv zaareshtuvati Fuke d Artanyan buv specialno vidibranij dlya ciyeyi misiyi i korol nastilki cinuvav jogo dosvid sho vidmovivsya vid inshih kandidatur koli zh d Artanyan buv hvorij korol navit virishiv vidklasti aresht ministra azh poki mushketer ne viduzhav Zgidno z detalnimi instrukciyami korolya d Artanyan zaareshtuvav Nikolya Fuke 5 veresnya 1661 roku yakraz pislya zakinchennya audiyenciyi ministra z Lyudovikom i pereprovadiv jogo do specialnoyi kvartiri na chas poki trivalo slidstvo ta obshuki pomeshkan ministra Zavdyaki rishuchim diyam gaskoncya vdalosya zahopiti veliku kilkist privatnogo listuvannya ministra i vmoviti jogo napisati lista do svoyih pribichnikiv u provinciyi z vimogoyu zdatisya korolivskim silam Suchasniki i navit sam Fuke ne mogli ne vidznachiti vidminni yakosti mushketera vin povodivsya suvoro ale vvichlivo z areshtovanim i navit boroniv jogo vid rozlyuchenih gromadyan yaki namagalisya jomu pomstitisya Vikonavshi z chestyu doruchennya korolya d Artanyan doprovadiv Fuke do jogo miscya uv yaznennya u Vensennskomu zamku i ochikuvav na novi doruchennya Lyudovika Privatne zhittyaOriginal lista napisanogo d Artanyanom u 1672 r Na vidminu vid literaturnogo personazha Dyuma spravzhnij d Artanyan buv simejnoyu lyudinoyu prinajmni pevnij chas Vin buv odruzhenij i mav ditej Za dokumentami yaki dijshli do nashogo chasu 5 bereznya 1659 roku Sharl Ozh ye de Bac de Kastelmor vidomij pri dvori yak d Artanyan sklav shlyubnij kontrakt z Annoyu Sharlottoyu Kristinoyu de Shanlesi u malomu zali Luvra u prisutnosti jogo virnogo druga Fransua de Bemo marshala Franciyi ta inshih vidatnih osib korolivstva Oficijne vinchannya vidbulosya misyacem piznishe na batkivshini narechenoyi Istoriki pripuskayut sho voni poznajomilisya pid chas vizitu d Artanyana rokom ranishe a same u 1658 roci do Liona de vin suprovodzhuvav korolya i Annu Avstrijsku pid chas yih podorozhi Anna Sharlotta bula vzhe nemolodoyu zhinkoyu na moment shlyubu yij bulo za 30 rokiv vdovoyu kapitana kavaleriyi yakij zaginuv na poli boyu Vdova odnak mala bagato inshih perevag a same te sho vona pohodila z vidomogo blagorodnogo ta starovinnogo rodu i zi spadshinoyu pershogo cholovika ta vlasnogo batka nakopichila neabiyake bagatstvo Dlya bidnogo gaskoncya holostyaka odruzhennya z zamozhnoyu narechenoyu ta she z takogo starodavnogo rodu bulo she odnim svidchennyam pidvishennya jogo socialnogo statusu Mozhna pripustiti sho shlyub buv ne tilki po kohannyu oskilki rozsudliva ta mudra zhinka zazdalegid peredbachila usi finansovi obstavini u shlyubnomu kontrakti i zabezpechila svoye majbutnye u razi rozirvannya shlyubu Na shastya shlyub ne rozpavsya ale shaslive podruzhnye zhittya Sharlya i Sharlotti tezh ne trivalo dovgo Dlya d Artanyana zakorenilogo holostyaka podruzhnye zhittya bulo drugoryadnim poruch zi sluzhboyu korolyu i vin ne vagayuchis zalishav Sharlottu naodinci vikonuyuchi nakazi korolya Cherez rik pislya shlyubu narodivsya pershij sin Luyi ale d Artanyan v toj chas vikonuvav rol tyuremshika Fuke i vidviduvav druzhinu z nemovlyam tilki epizodichno Z chasom terpec Sharloti uvirvavsya vona zalishila Parizh i povernulasya do sebe na batkivshinu u vlasnij mayetok de i narodivsya u chervni 1661 roku drugij sin pershe im ya yakogo tezh bulo Luyi Cherez superechki z cholovikom obidva hlopci zalishalis oficijno nehreshenimi azh do samoyi smerti yihnogo batka Dovirena osoba korolyaNikolya Fuke V istoriyi Franciyi i osoblivo v istoriyi pravlinnya Lyudovika XIV aresht Nikolya Fuke vidigravav nadzvichajno vazhlivu rol dlya utverdzhennya dobi absolyutizmu yaku zapochatkuvav Lyudovik Dlya korolya osoblivo v tomu molodomu vici aresht vsemogutnogo ministra finansiv oznachav svoyeridnij derzhavnij perevorot i ostatochne pribirannya vladi u vlasni ruki Lyudovik pridilyav nadzvichajnu uvagu obstavinam uv yaznennya ministra oskilki vtecha Fuke z pid varti chi navit jogo spilkuvannya z pribichnikami oznachalo b faktichnij pochatok gromadyanskoyi vijni Same tomu Lyudovik vidryadiv d Artanyana dlya ohoroni opalnogo ministra Mushketer pid chas areshtu Fuke vzhe zarekomenduvav sebe yak lyudina na yaku korol mig povnistyu poklastisya i doviriti taku vazhlivu misiyu Protyagom troh rokiv d Artanyan staranno vikonuvav obov yazki tyuremshika vin ne tilki trimav Fuke v uv yaznenni ale j slidkuvav za tim shob v yazen perebuvav u povnomu informacijnomu vakuumi i ne listuvavsya ni z kim Korol sam Fuke i suchasniki vidznachali z yakoyu efektivnistyu i starannyam vin vikonuvav cyu misiyu Vin ne tilki pedantichno vikonuvav rozporyazhennya korolya stosovno utrimannya v yaznya ale jomu takozh vdalosya zazhiti prihilnosti i vdyachnosti samogo Fuke tim sho vin povodivsya z nim hocha j suvoro ale spravedlivo Prihilnist Fuke i tih hto jomu spivchuvav zdobula jomu pevnih nedobrozichlivciv pri dvori ale vdyachnist korolya za tak dobre vikonane vazhlive zavdannya peretvorila jogo z odnogo z korolivskih mushketeriv na dovirenu osobu Lyudovika XIV Zavdyaki starannij sluzhbi ta virnosti korolyu vin teper mav dobru reputaciyu takozh i pri dvori v armiyi i sered mushketeriv de vin z chasom otrimav zvannya kapitana Jogo reputaciya bula nastilki dobroyu sho chislenni osobi pri dvori zmagalisya v chesti mati d Artanyana yak hreshenogo batka novonarodzhenih Hocha jogo v toj chas uzhe zalishila druzhina vin pochav oblashtovuvati svoye zhittya u Parizhi yak spravzhnij velmozha pridbav budinok rozkishni mebli shikarno ozdoblenij odyag Pochinayuchi z 1665 roku vin pochav dodavati titul grafa d Artanyana do svogo imeni Hocha privlasnennya tituliv u ti chasi suvoro peresliduvalosya vin pochuvavsya vpevnenim sho jogo status dozvolit jomu uniknuti nepriyemnostej Raptom pro bidnogo rodicha gaskoncya zgadali pleminniki z rodu Montesk yu ta druzhno pochali nazivati sebe tezh d Artanyanami i zavdyaki jogo protekciyi otrimali miscya v korolivskij gvardiyi ta roti mushketeriv Visokorodni kerivniki roti mushketeriv zalishili spravu bezposerednogo keruvannya zagonom d Artyanyanovi i vin spriyav tomu sho za cej chas voni preobrazilisya pidvishivsya yih prestizh voni regulyarno otrimuvali dobru platnyu rozkishne vbrannya i navit chiselnist zagonu znachno zbilshilasya Ostanni roki zhittyaKorol yak zavzhdi doviryav d Artanyanovi najvazhlivishi i chasom sekretni misiyi Zgaduyuchi pro uspishno vikonanu misiyu po areshtu Fuke korol znovu poruchiv jomu pereprovaditi do miscya uv yaznennya inshogo velmozhu zemlyaka gaskoncya gercoga Antuana de Lozenna yakij potrapiv v nemilist do korolya 19 grudnya 1671 roku u suprovodi svogo pleminnika ta pidrozdilu mushketeriv d Artanyan pereprovadiv gercoga do zamku Pinyerol misce de vzhe buv v uv yaznenni Nikolya Fuke Dobre vikonana misiya ta viddanist d Artanyana nastilki spodobalasya korolyu sho vzhe 15 kvitnya 1672 roku vin otrimav zvannya general majora Ce bulo ostannij vijskovij rang u zhitti d Artanyana ale korol she mav dlya nogo vazhlivi zavdannya Gubernator Lillya Razom iz zhezlom general majora vin buv priznachenij gubernatorom m Lillya ta okrugu d Artanyan buv spravdi vrazhenij milistyu korolya na taki posadi zvichajno priznachali nashadkiv vidomih ta starovinnih rodiv Vibir pav na nogo same tomu sho vin vzhe mav reputaciyu dijovogo ta rishuchogo voyaki zdatnogo navesti poryadok u prifrontovomu misti ta u forteci I spravdi spodivannya korolya vipravdalisya dovoli shvidko d Artanyan ne tilki utrimuvav region u bezpeci boroniv vid rejdiv gollandskih ta ispanskih vijsk ale j ukriplyuvav fortecyu spriyav rozroblennyu novih konstrukcij bojovih granat Na vidminu vid inshih visokorodnih ale bezdiyalnih gubernatoriv d Artanyan vtruchavsya u spravi vsih pidrozdiliv garnizonu i zi svoyim zapalnim gaskonskim harakterom shvidko zazhiv sobi vorogiv yaki pochali skarzhitisya korolyu Koli zh korol 6 grudnya 1672 roku jogo taki vidklikav do Parizha vin ne sprijnyav ce yak nemilist a radshe yak nagorodu i mozhlivist znovu buti pri dvori korolya na choli roti mushketeriv Zagibel Pam yatnik d Artanyanu v Maastrihti Niderlandi 1 travnya 1673 roku korol Lyudovik XIV virushiv na vijnu u Niderlandi Metoyu ciyeyi vijskovoyi ekspediciyi bulo zahoplennya mista i forteci Maastriht yake malo klyuchove znachennya v regioni Pochatok kampaniyi buv duzhe spriyatlivij dlya francuzkih vijsk bulo zahopleno dekilka dribnih fortiv ta ukriplen d Artanyan popri svoye visoke zvannya sam bezposeredno brav uchast u rejdah ta atakah 25 chervnya 1673 roku oblozheni gollandci zrobili vidchajdushnu vilazku i kontratakuvali pidrozdil korolivskoyi gvardiyi pid stinami Maastrihtu V panici gvardijci pochali vidstupati i z yavilasya zagroza vtrati vazhlivogo ukriplennya yake francuzi zdobuli z velikimi vtratami dnem ranishe d Artanyan za vlasnoyi iniciativi shvidko organizuvav zagin mushketeriv ta gvardijciv i pishov na yih choli v ataku proti nastupayuchogo voroga Z dopomogoyu inshih pidrozdiliv francuzkim zagonam vdalosya vibiti gollandciv z ukriplennya ale v cij bitvi takozh zaginuv i d Artanyan Jogo znajshli u toj samij den sered bagatoh til inshih francuziv vin pomer vid kuli yaka vluchila jomu v golovu Povaga pidleglih do d Artanyana bula takoyu velikoyu sho voni ohoche rizikuvali vlasnim zhittyam i dehto navit zaginuv namagayuchis vinesti jogo tilo z pid obstrilu Vtrata takogo dosvidchenogo ta povazhnogo mushketera vrazila ne tilki chislennih jogo pidleglih yaki jogo duzhe shanuvali ale j navit korolya U svoyemu listi do korolevi Lyudovik XIV pisav pro svij zhal z privodu zagibeli takogo virnogo j dosvidchenogo voyaki Madam sogodni ya vtrativ d Artanyana yakomu nadzvichajno doviryav i yakij godivsya dlya bud yakoyi sluzhbi Korol rozporyadivsya vidsluzhiti po nomu okremu sluzhbu i v prisutnosti jogo pleminnikiv d Artanyana pohovali z pochestyami pid stinami Maastrihtu Vshanuvannya pam yatiPam yatnik d Artanyanu v m Osh Vdyachnist korolya vdovi ta dityam d Artanyana bula shiroyu ta shedroyu Koli vdova mushketera nareshti virishila ohrestiti ditej yakim bulo todi 12 i 13 rokiv hreshenim batkom pershogo stav sam korol Lyudovik XIV a drugogo jogo sin spadkoyemec prestolu Takozh koli u Bac Kastelmoriv piznishe z yavilisya problemi z pidtverdzhennyam grafskogo titulu korol ne zabuv rodinu virnogo mushketera i pospriyav shvidkomu zavershennyu spravi Popri vidvazhnist i virnu sluzhbu istoriya d Artanyana mogla zalishitisya vidomoyu tilki istorikam yakbi ne Gatyen de Kurtil de Sandra Vin buv malovidomim novelistom iz desho skandalnoyu reputaciyeyu yakij vpershe opisav prigodi mushketera u svoyemu romani Spogadi d Artanyana u 1704 roci Oskilki de Kurtil vzhe mav reputaciyu bulvarnogo novelista na roman nihto ne zvernuv osoblivoyi uvagi Dyuma znajshov cej roman u biblioteci i na osnovi togo sho Kurtil napisav pro mushketera vin u 1844 roci napisav svij pershij roman Tri mushketeri yakij odrazu stav nadzvichajno populyarnim Za pershim romanom vijshli she dva Dvadcyat rokiv potomu i Vikont de Brazhelon abo Desyat rokiv potomu Zavdyaki cim romanam d Artanyan proslavivsya ne tilki u Franciyi ale j majzhe po vsomu sviti Ne zabuli pro svogo zemlyaka i gaskonci na jogo batkivshini v Lyupiaku na jogo chest nazvano vulicyu i gotel u stolici Gaskoni m Osh u 1931 roci jomu vstanovili pam yatnik Nashadok d Artanyana Ameri de Montesk yu zasnuvav u 1951 roci spilku Kompaniya mushketeriv do yakoyi zarahovuyut lyudej yaki proslavili im ya d Artanyana pismennikiv aktoriv hudozhnikiv Narazi cya spilka narahovuye 30 chleniv Na misci jogo zagibeli u Maastrihti d Artanyanu vstanovili tri pam yatniki odin z nih na tomu misci de vvazhayetsya vin same pomer Shoroku v den zagibeli mushketera yakij faktichno buv zagarbnikom yih krayini gollandci provodyat festival vshanuvannya jogo imeni V ramkah festivalyu prezentuyut novi knizhki skulpturi ta kartini pro nogo d Artanyan u kinoEme Simon Zhirar Tri mushketeri 1921 1933 Dzhin Kelli Tri mushketeri 1948 Zhorzh Marshal Tri mushketeri 1953 Zherar Filip Koroli i korolevi Versalyu 1954 Zherar Barrej Tri mushketeri 1961 Mihajlo Boyarskij d Artanyan i tri mushketeri telefilm 1978 Filipp Nuare Dochka d Artanyana 1994 Dzhastin Chembers Mushketer 2001 Gebriel Birn Lyudina v zaliznij masci 1998 Logan Lerman Mushketeri 2011 Div takozhAramis Portos Atos Tri mushketeri roman Primitkihttp news bbc co uk 2 hi entertainment 1535045 stm Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 F A Burkle Young Porthos Arhiv originalu za 10 grudnya 2012 Procitovano 7 kvitnya 2007 Jean Christian Petitfils Le veritable d Artagnan ISBN 2 84734 031 9 Odile Bordaz D Artagnan mousquetaire du roi Sa vie son epoque ses contemporains ISBN 2921425696 Deyaki istoriki vvazhayut sho zmina imeni vidbulasya na vimogu korolya yakij hotiv mati pri dvori predstavnikiv vidomishih rodiv i takozh yak viraz vdyachnosti za sluzhbu inshih d Artanyaniv rodichiv materi yunakiv Inshi dzherela vkazuyut sho aresht Fuke buv jmovirno vidkladenij takozh na prohannya materi korolya Anni Avstrijskoyi Za zhittya d Artanyana jogo prava na grafskij titul ne viklikali pretenzij odnak pislya jogo smerti rodichi mushketera buli vimusheni dovoditi v sudah pravo na cej titul Piznishe korol yak viyav vdyachnosti mushketeru nakazav pripiniti sudove peresliduvannya rodichiv Cikavo sho vsuperech versiyi Dyuma ne Sharl d Artanyan stav marshalom Franciyi a jogo pleminnik P yer Montesk yu d Artanyan Koli zh vin otrimav zvistku pro te sho korol jomu slav zhezl marshala P yer virishiv znovu povernuti prizvishe Montesk yu oskilki rid d Artanyaniv zdavavsya jomu ne dostatno blagorodnim Zhizn neveroyatnaya kak vymysel Arhiv originalu za 4 serpnya 2012 Procitovano 27 bereznya 2007 DzherelaZhan Kristian Ptitfis Spravzhnij d Artanyan ISBN 2 84734 031 9 fr Odil Borda d Artanyan mushketer korolya Jogo zhittya jogo doba jogo suchasniki ISBN 2921425696 fr PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu D Artanyan Spravzhnij d Artanyan 23 lyutogo 2007 u Wayback Machine Tayemnici istoriyi fr Znamenitij ale malovidomij gaskonec 18 travnya 2008 u Wayback Machine Rober Kastanjon Slava Gaskoni fr Spravzhnij d Artanyan 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Zhittya znamenitih lyudej ros Zhurnal navkolo svitu ros Zhittya nejmovirne yak vigadka Arhiv originalu za 4 serpnya 2012 Gazeta Kultura ros Prigodi mushketeriv u Shidnij Yevropi 22 grudnya 2006 u Wayback Machine Genadij Ulman angl Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi