Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірські дощові ліси Мінданао (ідентифікатор WWF: IM0128) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на півдні Філіппін. Він вирізняється високим біорізноманіттям та рівнем ендемізму.
 Річка Кадакан на острові Самар | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| Назва WWF | IM0128 |
| Межі | Дощові ліси Мінданао та Східних Вісаїв |
| Площа, км² | 18 120 |
| Країни | Філіппіни |
| Охороняється | 4288 км² (24 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон гірських дощових лісів Мінданао охоплює сім високогірних ділянок на острові Мінданао, що лежить на півночі Філіппінського архіпелагу, у західній частині Тихого океану. На висоті нижче 1000 м над рівнем моря він переходить у екорегіон дощових лісів Мінданао та Східних Вісаїв, який охоплює більшу частину Мінданао, а також інші острови на півдні та сході Філіппін.
Гори Мінданао формують десять складчастих гірських хребтів та вулканічних масивів. Складчасті гори, що простягаються на крайньому сході й заході острова, переважно складаються з мезозойських та ультраосновних порід, а гори в інших районах острова — з кайнозойських та четвертинних вулканічних та осадових порід. Найвищою вершиною острова та всіх Філіппін є вулкан Апо заввишки 2954 м. Іншими вершинами регіону є гора [en] заввишки 2941 м, гора [en] заввишки 2899 м, гора [en] заввишки 2650 м та гора [en] заввишки 2404 м.
Мінданао та Вісайські острови піднімалися над водами Тихого океану протягом останніх 15 мільйонів років внаслідок вулканічної діяльності та тектонічних процесів, спричинених зіткненням кількох літосферних плит. У плейстоцені, коли рівень Світового океану був на 120 м нижчим, ніж зараз, острови Мінданао, острови Самар, Лейте і Бохоль об'єдналися у один острів — Велике Мінданао. Водночас внаслідок того, що між ними, Західними і Центральними Вісаями та Лусоном розташовані глибокі протоки, вони й далі залишалися відносно ізольованими. Ізоляція регіону призвела до формування його унікальної флори і фауни, що включає багато ендемічних видів.
Клімат
На більшій частині екорегіону домінує теплий та вологий екваторіальний клімат (Af за класифікацією кліматів Кеппена), а на найвищих гірських вершинах — високогірний субтропічний клімат (Cfb за класифікацією Кеппена). Середня температура в регіоні становить 29 °C, однак зі збільшенням висоти вона падає. Середньорічна кількість опадів тут становить близько 1200 мм, більшість з яких випадає під час сезону дощів з липня по листопад.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є гірські діптерокарпові ліси, гірські дощові ліси, хмарні ліси, карликові ліси та високогірні пустища, розподіл яких залежить від висоти над рівнем моря.
Діптерокарпові ліси, у яких домінують представники родини діптерокарпових (Dipterocarpaceae), є основними рослинними угрупованнями Мінданао. Вони переважно поширені на висоті від 650 до 1000 м над рівнем моря, однак у деяких гірських районах вони зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря, а на горі Апо — на висоті від 1000 до 1600 м над рівнем моря. Основу діптерокарпових лісів, поширених на горі Апо, становлять хопеї [en], [en] (Shorea guiso), [en] (Dipterocarpus grandiflorus), а також різні види коричників (Cinnamomum spp.), літокарпусів (Lithocarpus spp.), [en] (Homalanthus spp.) та бананів (Musa spp.). Дерева в цих лісах вкривають епіфітні папороті та орхідеї, а в підліску поширені деревоподібні папороті ціатеї (Cyathea spp.) та пальми.
У багатоярусних гірських дощових лісах лісовий намет розташований нижче, ниж у діптерокарпових лісах. Основу цих лісів становлять [en] (Shorea almon), [en] (Shorea polysperma), мінданайські шореї (Shorea mindanensis), різні види літокарпусів (Lithocarpus spp.) та фікусів (Ficus spp.). У підліску поширені деревопоподібні папороті з роду [en], пандани (Pandanus spp.), [en] (Calamus spp.).
На більшій висоті в лісах переважають амбонські сосни (Agathis dammara), [en] (Cinnamomum mercadoi), [sv] (Astronia cumingiana), [sv] (Ziziphus angustifolius), [sv] (Lithocarpus philippinensis), [sv] (Lithocarpus mindanaensis), [en] (Mastixia trichotoma), а також різні види літокарпусів (Lithocarpus spp.), коричників (Cinnamomum spp.), [en] (Melastoma spp.), [en] (Caryota spp.), ротангових пальм (Calamus spp.), фікусів (Ficus spp.), каурі (Agathis spp.) та різноманітні представники родини лаврових (Lauraceae).
Хмарні ліси поширені на висоті понад 1700—2000 м над рівнем моря, де вологість постійно висока. У цих лісах ростуть низькорослі та вузлуваті дерева, зокрема [en] (Ascarina philippinensis), низьколисті філлокладуси (Phyllocladus hypophyllus), [en] (Elaeocarpus calomala) та дакрикарпуси Камінга (Dacrycarpus cumingii). Гілки та стовбури цих дерев вкриті товстим шаром мохів, лишайників, епіфітних орхідей, бегоній (Begonia spp.), пальм, нитинок (Selaginella spp.) та [en] (Nephrolepis spp.). У чагарниковому підліску хмарних лісів поширені рододендрони (Rhododendron spp.), чорниця (Vaccinium spp.) та ожина (Rubus spp.). З 21 видів непентесів (Nepenthes spp.), поширених на Філіппінах, 13 видів є ендеміками високогір'їв Мінданао.
На більших висотах хмарні ліси переходять у карликові ліси, дерева в яких є дуже низькими і досягають лише кілька метрів заввишки. На найвищих вершинах екорегіону зустрічаються високогірні пустища.
Гірські ліси Мінданао, багаті на ендемічні рослини та тварини, перебувають під загрозою зникнення внаслідок вирубки та перетворення на сільськогосподарські угіддя. Тим не менш, вони краще збереглися, ніж навколишні низинні ліси.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити [en] (Rusa marianna nigella), філіппінську свиню (Sus philippensis mindanensis), азійського мусанга (Paradoxurus hermaphroditus), малайську віверу (Viverra tangalunga), [en] (Macaca fascicularis philippensis), філіппінського лісового пацюка (Rattus everetti), майже ендемічного малого мускусного крилана (Ptenochirus minor), а також багатьох інших кажанів та криланів.
Фауна екорегіону включає багато ендемічних дрібних ссавців, зокрема характерних хмарних щурів. За мільйони років ізоляції ці тварини еволюціонували та спеціалізувалися, адаптувавшись до гірських екосистем «небесних островів» та зайнявши вузькі екологічні ніші. Ендеміками високогір'їв Мінданао є мінданайські карликові крилани (Alionycteris paucidentata), мінданайські гімнури (Podogymnura truei), великі мінданайські білозубки (Crocidura grandis), кітангладські риючі пацюки (Crunomys suncoides), апойські довголапі щури (Tarsomys apoensis), апойські філіппомиші (Apomys hylocetes), білочереві моховики (Limnomys sibuanus), сірочереві моховики (Limnomys bryophilus) та мінданайські хутрохвости (Batomys salomonseni).
Майже ендемічними представниками екорегіону, які окрім високогір'їв, зустрічаються також в долинах Мінданао, є [en] (Tupaia everetti), [en] (Sundasciurus mindanensis), [en] (Sundasciurus philippinensis), [en] (Exilisciurus concinnus), [en] (Petinomys mindanensis), [en] (Petinomys crinitus), мінданайські гірські філіппомиші (Apomys insignis), мінданайські філіппощури (Batomys salomonseni), багобські філіппощури (Bullimus bagobus), колючі довголапі щури (Tarsomys echinatus) та мінданайські риючі пацюки (Crunomys melanius).
Орнітофауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям та рівнем ендемізму. Серед ендемічних птахів, поширених у високогір'ях Мінданао, слід відзначити мінданайську сплюшку (Otus mirus), мінданайського лорікета (Saudareos johnstoniae), філіппінську слукву (Scolopax bukidnonensis), сіроголову сіпараю (Aethopyga primigenia), оливкову сіпараю (Aethopyga boltoni), синьощоку сіпараю (Aethopyga linaraborae), чорноголову віялохвістку (Rhipidura nigrocinnamomea), мінданайського шпака-білощока (Goodfellowia miranda), маскового окулярця (Heleia goodfellowi), мінданайського шикачика (Malindangia mcgregori), білолобу джунглівницю (Vauriella goodfellowi), мінданайського щедрика (Chrysocorythus mindanensis), мінданайського папужника (Erythrura coloria) та канело (Hypocryptadius cinnamomeus).
Майже ендемічними представниками регіону, які також зустрічаються у низинах Мінданао або у високогір'ях на інших островах Філіппін, є мінданайські пінони (Phapitreron brunneiceps), великі сплюшки (Otus gurneyi), самарські сплюшки (Otus everetti), мінданайські папуги-віхтьохвости (Prioniturus waterstradti), мінданайські коукали (Centropus melanops), синьоголові альціони (Actenoides hombroni), датайські салангани (Aerodramus whiteheadi), гірські сіпараї (Aethopyga pulcherrima), кобальтові ірени (Irena cyanogastra), мінданайські квіткоїди (Dicaeum nigrilore), пломенисті квіткоїди (Dicaeum kampalili), мінданайські мухоловки (Ficedula crypta), мінданайські джунгляки (Leonardina woodi), довгохвості куцокрили (Locustella caudata), рудогорлі баблери (Sterrhoptilus capitalis), малі баблери (Dasycrotapha plateni), бурі синчівки (Macronus striaticeps), смугасті тимелійки (Ptilocichla mindanensis), мінданайські тимелії-крихітки (Micromacronus sordidus), мінданайські оливники (Hypsipetes rufigularis), рудоголові кравчики (Phyllergates heterolaemus) та філіппінські вівчарики (Phylloscopus olivaceus). Серед інших птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити рідкісних сірошиїх пінонів (Ducula carola) та дуже рідкісних філіппінських гарпій (Pithecophaga jefferyi), відомих як орли-мавпоїди.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 4288 км², або 24 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [de], [en], [en] та [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 травня 2024.
Посилання
- «Mindanao montane rain forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Mindanao Montane Rainforests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girski doshovi lisi Mindanao identifikator WWF IM0128 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na pivdni Filippin 2 Vin viriznyayetsya visokim bioriznomanittyam ta rivnem endemizmu Girski doshovi lisi Mindanao Richka Kadakan na ostrovi Samar Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij Nazva WWF IM0128 Mezhi Doshovi lisi Mindanao ta Shidnih Visayiv Plosha km 18 120 Krayini Filippini Ohoronyayetsya 4288 km 24 1 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Hmarni lisi na gori Kitanglad hmarnij lis na gori Dulang Dulang Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Flora 4 Fauna 5 Zberezhennya 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiyared Ekoregion girskih doshovih lisiv Mindanao ohoplyuye sim visokogirnih dilyanok na ostrovi Mindanao sho lezhit na pivnochi Filippinskogo arhipelagu u zahidnij chastini Tihogo okeanu Na visoti nizhche 1000 m nad rivnem morya vin perehodit u ekoregion doshovih lisiv Mindanao ta Shidnih Visayiv yakij ohoplyuye bilshu chastinu Mindanao a takozh inshi ostrovi na pivdni ta shodi Filippin Gori Mindanao formuyut desyat skladchastih girskih hrebtiv ta vulkanichnih masiviv Skladchasti gori sho prostyagayutsya na krajnomu shodi j zahodi ostrova perevazhno skladayutsya z mezozojskih ta ultraosnovnih porid a gori v inshih rajonah ostrova z kajnozojskih ta chetvertinnih vulkanichnih ta osadovih porid Najvishoyu vershinoyu ostrova ta vsih Filippin ye vulkan Apo zavvishki 2954 m Inshimi vershinami regionu ye gora Dulang Dulang en zavvishki 2941 m gora Kitanglad en zavvishki 2899 m gora Tagubud en zavvishki 2650 m ta gora Malindang en zavvishki 2404 m Mindanao ta Visajski ostrovi pidnimalisya nad vodami Tihogo okeanu protyagom ostannih 15 miljoniv rokiv vnaslidok vulkanichnoyi diyalnosti ta tektonichnih procesiv sprichinenih zitknennyam kilkoh litosfernih plit U plejstoceni koli riven Svitovogo okeanu buv na 120 m nizhchim nizh zaraz ostrovi Mindanao ostrovi Samar Lejte i Bohol ob yednalisya u odin ostriv Velike Mindanao Vodnochas vnaslidok togo sho mizh nimi Zahidnimi i Centralnimi Visayami ta Lusonom roztashovani gliboki protoki voni j dali zalishalisya vidnosno izolovanimi Izolyaciya regionu prizvela do formuvannya jogo unikalnoyi flori i fauni sho vklyuchaye bagato endemichnih vidiv Klimatred Na bilshij chastini ekoregionu dominuye teplij ta vologij ekvatorialnij klimat Af za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a na najvishih girskih vershinah visokogirnij subtropichnij klimat Cfb za klasifikaciyeyu Keppena Serednya temperatura v regioni stanovit 29 C odnak zi zbilshennyam visoti vona padaye Serednorichna kilkist opadiv tut stanovit blizko 1200 mm bilshist z yakih vipadaye pid chas sezonu doshiv z lipnya po listopad Florared Osnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye girski dipterokarpovi lisi girski doshovi lisi hmarni lisi karlikovi lisi ta visokogirni pustisha rozpodil yakih zalezhit vid visoti nad rivnem morya Dipterokarpovi lisi u yakih dominuyut predstavniki rodini dipterokarpovih Dipterocarpaceae ye osnovnimi roslinnimi ugrupovannyami Mindanao Voni perevazhno poshireni na visoti vid 650 do 1000 m nad rivnem morya odnak u deyakih girskih rajonah voni zustrichayutsya na visoti do 1500 m nad rivnem morya a na gori Apo na visoti vid 1000 do 1600 m nad rivnem morya Osnovu dipterokarpovih lisiv poshirenih na gori Apo stanovlyat hopeyi Hopea plagata en dereva gujho en Shorea guiso velikokvitkovi dipterokarpusi en Dipterocarpus grandiflorus a takozh rizni vidi korichnikiv Cinnamomum spp litokarpusiv Lithocarpus spp omalantusiv en Homalanthus spp ta bananiv Musa spp Dereva v cih lisah vkrivayut epifitni paporoti ta orhideyi a v pidlisku poshireni derevopodibni paporoti ciateyi Cyathea spp ta palmi U bagatoyarusnih girskih doshovih lisah lisovij namet roztashovanij nizhche nizh u dipterokarpovih lisah Osnovu cih lisiv stanovlyat migdalevi shoreyi en Shorea almon ryasnonasinni shoreyi en Shorea polysperma mindanajski shoreyi Shorea mindanensis rizni vidi litokarpusiv Lithocarpus spp ta fikusiv Ficus spp U pidlisku poshireni derevopopodibni paporoti z rodu Angiopteris en pandani Pandanus spp rotangovi palmi en Calamus spp Na bilshij visoti v lisah perevazhayut ambonski sosni Agathis dammara kalinangovi korichniki en Cinnamomum mercadoi astroniyi Kaminga sv Astronia cumingiana vuzkolisti zizifusi sv Ziziphus angustifolius filippinski litokarpusi sv Lithocarpus philippinensis mindanajski litokarpusi sv Lithocarpus mindanaensis trigilchasti mastiksiyi en Mastixia trichotoma a takozh rizni vidi litokarpusiv Lithocarpus spp korichnikiv Cinnamomum spp melastom en Melastoma spp kariot en Caryota spp rotangovih palm Calamus spp fikusiv Ficus spp kauri Agathis spp ta riznomanitni predstavniki rodini lavrovih Lauraceae Hmarni lisi poshireni na visoti ponad 1700 2000 m nad rivnem morya de vologist postijno visoka U cih lisah rostut nizkorosli ta vuzluvati dereva zokrema filippinski askarini en Ascarina philippinensis nizkolisti fillokladusi Phyllocladus hypophyllus kalomalovi eleokarpusi en Elaeocarpus calomala ta dakrikarpusi Kaminga Dacrycarpus cumingii Gilki ta stovburi cih derev vkriti tovstim sharom mohiv lishajnikiv epifitnih orhidej begonij Begonia spp palm nitinok Selaginella spp ta brunkolusochnic en Nephrolepis spp U chagarnikovomu pidlisku hmarnih lisiv poshireni rododendroni Rhododendron spp chornicya Vaccinium spp ta ozhina Rubus spp Z 21 vidiv nepentesiv Nepenthes spp poshirenih na Filippinah 13 vidiv ye endemikami visokogir yiv Mindanao Na bilshih visotah hmarni lisi perehodyat u karlikovi lisi dereva v yakih ye duzhe nizkimi i dosyagayut lishe kilka metriv zavvishki Na najvishih vershinah ekoregionu zustrichayutsya visokogirni pustisha Girski lisi Mindanao bagati na endemichni roslini ta tvarini perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya vnaslidok virubki ta peretvorennya na silskogospodarski ugiddya Tim ne mensh voni krashe zbereglisya nizh navkolishni nizinni lisi Faunared Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti filippinskogo zambara en Rusa marianna nigella filippinsku svinyu Sus philippensis mindanensis azijskogo musanga Paradoxurus hermaphroditus malajsku viveru Viverra tangalunga filippinskogo makaku kraboyida en Macaca fascicularis philippensis filippinskogo lisovogo pacyuka Rattus everetti majzhe endemichnogo malogo muskusnogo krilana Ptenochirus minor a takozh bagatoh inshih kazhaniv ta krilaniv Fauna ekoregionu vklyuchaye bagato endemichnih dribnih ssavciv zokrema harakternih hmarnih shuriv Za miljoni rokiv izolyaciyi ci tvarini evolyucionuvali ta specializuvalisya adaptuvavshis do girskih ekosistem nebesnih ostroviv ta zajnyavshi vuzki ekologichni nishi Endemikami visokogir yiv Mindanao ye mindanajski karlikovi krilani Alionycteris paucidentata mindanajski gimnuri Podogymnura truei veliki mindanajski bilozubki Crocidura grandis kitangladski riyuchi pacyuki Crunomys suncoides apojski dovgolapi shuri Tarsomys apoensis apojski filippomishi Apomys hylocetes bilocherevi mohoviki Limnomys sibuanus sirocherevi mohoviki Limnomys bryophilus ta mindanajski hutrohvosti Batomys salomonseni Majzhe endemichnimi predstavnikami ekoregionu yaki okrim visokogir yiv zustrichayutsya takozh v dolinah Mindanao ye mindanajski tupayi en Tupaia everetti mindanajski bilki en Sundasciurus mindanensis filippinski derevni bilki en Sundasciurus philippinensis filippinski karlikovi bilki en Exilisciurus concinnus mindanajski bilki letyagi en Petinomys mindanensis basilanski bilki letyagi en Petinomys crinitus mindanajski girski filippomishi Apomys insignis mindanajski filipposhuri Batomys salomonseni bagobski filipposhuri Bullimus bagobus kolyuchi dovgolapi shuri Tarsomys echinatus ta mindanajski riyuchi pacyuki Crunomys melanius Ornitofauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam ta rivnem endemizmu Sered endemichnih ptahiv poshirenih u visokogir yah Mindanao slid vidznachiti mindanajsku splyushku Otus mirus mindanajskogo loriketa Saudareos johnstoniae filippinsku slukvu Scolopax bukidnonensis sirogolovu siparayu Aethopyga primigenia olivkovu siparayu Aethopyga boltoni sinoshoku siparayu Aethopyga linaraborae chornogolovu viyalohvistku Rhipidura nigrocinnamomea mindanajskogo shpaka biloshoka Goodfellowia miranda maskovogo okulyarcya Heleia goodfellowi mindanajskogo shikachika Malindangia mcgregori bilolobu dzhunglivnicyu Vauriella goodfellowi mindanajskogo shedrika Chrysocorythus mindanensis mindanajskogo papuzhnika Erythrura coloria ta kanelo Hypocryptadius cinnamomeus Majzhe endemichnimi predstavnikami regionu yaki takozh zustrichayutsya u nizinah Mindanao abo u visokogir yah na inshih ostrovah Filippin ye mindanajski pinoni Phapitreron brunneiceps veliki splyushki Otus gurneyi samarski splyushki Otus everetti mindanajski papugi vihtohvosti Prioniturus waterstradti mindanajski koukali Centropus melanops sinogolovi alcioni Actenoides hombroni datajski salangani Aerodramus whiteheadi girski siparayi Aethopyga pulcherrima kobaltovi ireni Irena cyanogastra mindanajski kvitkoyidi Dicaeum nigrilore plomenisti kvitkoyidi Dicaeum kampalili mindanajski muholovki Ficedula crypta mindanajski dzhunglyaki Leonardina woodi dovgohvosti kucokrili Locustella caudata rudogorli bableri Sterrhoptilus capitalis mali bableri Dasycrotapha plateni buri sinchivki Macronus striaticeps smugasti timelijki Ptilocichla mindanensis mindanajski timeliyi krihitki Micromacronus sordidus mindanajski olivniki Hypsipetes rufigularis rudogolovi kravchiki Phyllergates heterolaemus ta filippinski vivchariki Phylloscopus olivaceus Sered inshih ptahiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti ridkisnih siroshiyih pinoniv Ducula carola ta duzhe ridkisnih filippinskih garpij Pithecophaga jefferyi vidomih yak orli mavpoyidi Zberezhennyared Ocinka 2017 roku pokazala sho 4288 km abo 24 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami 1 Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Prirodnij park gori Apo de Prirodnij park gori Malindang en Prirodnij park gir Kitanglad en ta Nacionalnij park ozera Dapao en Primitkired a b Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 travnya 2024 Posilannyared Mindanao montane rain forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Mindanao Montane Rainforests One Earth Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Girski doshovi lisi Mindanao amp oldid 43815405