Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дощові ліси Мінданао та Східних Вісаїв (ідентифікатор WWF: IM0129) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на півдні і сході Філіппін. Він вирізняється високим біорізноманіттям та рівнем ендемізму.
 Річка Кадакан на острові Самар | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | IM0129 |
| Межі | Гірські дощові ліси Мінданао |
| Площа, км² | 103 058 |
| Країни | Філіппіни |
| Охороняється | 9251 км² (9 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон дощових лісів Мінданао та Східних Вісаїв охоплює острів Мінданао, що лежить на півдні Філіппінського архіпелагу, острови Самар, Лейте і Бохоль, що становлять східну частину Вісайських островів, центральної частини Філіппін, а також численні сусідні острови, зокрема Каміґуїн, Біліран, Басілан, Дінагат та [en]. У горах Мінданао на висоті понад 1000 м над рівнем моря розташований екорегіон гірських дощових лісів Мінданао.
Мінданао та Вісайські острови піднімалися над водами Тихого океану протягом останніх 15 мільйонів років внаслідок вулканічної діяльності та тектонічних процесів, спричинених зіткненням кількох літосферних плит. У плейстоцені, коли рівень Світового океану був на 120 м нижчим, ніж зараз, острови Мінданао, Самар, Лейте і Бохоль об'єдналися у один острів — Великий Мінданао — і їхня фауністична спорідненість зберігається донині. Водночас внаслідок того, що між ними, Західними і Центральними Вісаями та Лусоном лежать глибокі протоки, вони й далі залишалися відносно ізольованими. Ізоляція регіону призвела до формування його унікальної флори і фауни, що включає багато ендемічних видів.
Клімат
В межах екорегіону домінує теплий та вологий екваторіальний клімат (Af за класифікацією кліматів Кеппена). Середня температура в регіоні становить 29 °C, а середньорічна кількість опадів — близько 850 мм, хоча подекуди вона може становити 2000 мм. Північні Вісаї (північні частини Лейте та Самару) лежать на основному шляху тайфунів, які сильно впливають на клімат півночі Філіппін. Ці тайфуни зазвичай відбуваються з липня по листопад, і під час цього періоду на півночі екорегіону випадає більше третини річної кількості опадів.
Флора
Рослинний покрив екорегіону представлений прибережними та мангровими лісами, поширеними на узбережжях екорегіону, які в глибині островів переходять у рівнинні дощові ліси. У невисоких прибережних лісах переважають хвощелисті казуарини (Casuarina equisetifolia) та різні види [en] (Barringtonia spp.), а також інші види, характерні для низинних лісів. На рідкісних прибережних болотах поширені пальми, ліани, бамбуки та [en] (Pterocarpus indicus).
Основними лісовими угрупованнями екорегіону є низинні вічнозелені дощові ліси, поширені на висоті до 400 м над рівнем моря. У них переважають представники родини діптерокарпових (Dipterocarpaceae), зокрема різні види [en] (Anisoptera spp.), діптерокарпусів (Dipterocarpus spp.), [en] (Hopea spp.), [en] (Shorea spp.), [en] (Parashorea spp.) та [en] (Vatica spp.). Дерева у високих, багатоярусних низинних дощових лісах досягають 45—65 м заввишки. Їх вкривають різноманітні епіфітні папороті та орхідеї. Ліани та бамбуки рідко зустрічаються у зрілих лісах, однак поширені на порушених ділянках.
У лісах, поширених на висоті від 650 до 1000 м над рівнем моря, дерева досягають нижчої висоти, ніж у низинних лісах, епіфітів зустрічається більше, а самі ліси мають більш просту структуру. Їхню основу становлять [en] (Shorea polysperma), різні види дубів, каштанів та елеокарпусів. Також в цих лісах поширені різні представники родин Мелієві (Meliaceae), Шовковицеві (Moraceae), Лаврові (Lauraceae), Сапіндові (Sapindaceae), Миртові (Myrtaceae), Клузієві (Clusiaceae) та [en] (Sterculiaceae). На висоті понад 1000 м над рівнем моря поширені гірські дощові ліси.
Фауна
Фауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям та рівнем ендемізму. Близько 80 % нелітаючих ссавців є ендеміками екорегіону. Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити [en] (Rusa marianna), філіппінську свиню (Sus philippensis mindanensis), азійського мусанга (Paradoxurus hermaphroditus), малайську віверу (Viverra tangalunga), [en] (Macaca fascicularis philippensis), філіппінського лісового пацюка (Rattus everetti), майже ендемічних малих мускусних криланів (Ptenochirus minor) і великих мінданайських листоносів (Hipposideros coronatus), а також багатьох інших кажанів та криланів.
Характерними ендеміками екорегіону є філіппінські довгоп'яти (Carlito syrichta), одні з найменших у світі приматів, самці яких важать лише 80–160 г, та [en] (Cynocephalus volans) або колуго, які завдяки шкірястим перетинкам між кінцівками можуть переміщуватись між кронами дерев, плануючи на відстань до 135 м. Ці тварини є відносно поширеними і зустрічаються на багатьох островах півдня і сходу Філіппін. Серед інших ендемічних ссавців, поширених на островах екорегіону, слід відзначити [en] (Crocidura beatus), дінагатську гімнуру (Podogymnura aureospinula) та [en] (Sundasciurus samarensis).
[en] (Sundasciurus davensis), [en] (Apomys littoralis) та хамігітанські хутрохвости (Batomys hamiguitan) є ендеміками Мінданао, камігуїнські філіппомиші (Apomys camiguinensis) та камігуїнські хутрохвости (Bullimus gamay) — ендеміками Каміґуїну, а [en] (Crateromys australis) та [en] (Batomys russatus) — ендеміками Дінагату. Серед майже ендемічних представників екорегіону, які також зустрічаються у високогір'ях Мінданао, слід відзначити [en] (Tupaia everetti), [en] (Sundasciurus mindanensis), [en] (Sundasciurus philippinensis), [en] (Exilisciurus concinnus), [en] (Petinomys mindanensis), [en] (Petinomys crinitus), [en] (Apomys insignis), [en] (Batomys salomonseni), [en] (Bullimus bagobus), колючого довголапого щура (Tarsomys echinatus) та мінданайського риючого пацюка (Crunomys melanius).
Серед ендемічних птахів, поширених на островах екорегіону, слід відзначити [en] (Gallicolumba crinigera), мінданайську сову-голконога (Ninox spilocephala), каміґуїнську сову-голконога (Ninox leventisi), мінданайського калао (Penelopides affinis), червонодзьобого калао (Rhabdotorrhinus leucocephalus), камігвінського корилиса (Loriculus camiguinensis), сріблогузого рибалочку (Ceyx argentatus), самарського рибалочку (Ceyx flumenicola), філіппінського рогодзьоба (Sarcophanops steerii), самарського рогодзьоба (Sarcophanops samarensis), лазурову піту (Pitta steerii), вусатого квіткоїда (Dicaeum proprium), мінданайського кравчика (Orthotomus cinereiceps), чорноголового кравчика (Orthotomus nigriceps), рудоголового кравчика (Orthotomus frontalis), лейтську тимелію-крихітку (Micromacronus leytensis), синю віялохвістку (Rhipidura superciliaris), сизу мухоловку (Ficedula basilanica), каміґуїнського оливника (Hypsipetes catarmanensis), південного філіпінника (Rhabdornis inornatus) та філіппінського зеленчика (Chloropsis flavipennis).
Майже ендемічними представниками регіону, які також зустрічаються у високогір'ях Мінданао та на інших островах Філіппін, є мінданайські пінони (Phapitreron brunneiceps), великі сплюшки (Otus gurneyi), самарські сплюшки (Otus everetti), мінданайські папуги-віхтьохвости (Prioniturus waterstradti), мінданайські коукали (Centropus melanops), [en] (Nisaetus pinskeri), синьоголові альціони (Actenoides hombroni), гірські сіпараї (Aethopyga pulcherrima), кобальтові ірени (Irena cyanogastra), мінданайські квіткоїди (Dicaeum nigrilore), пломенисті квіткоїди (Dicaeum kampalili), мінданайські мухоловки (Ficedula crypta), мінданайські джунгляки (Leonardina woodi), рудогорлі баблери (Sterrhoptilus capitalis), малі баблери (Dasycrotapha plateni), бурі синчівки (Macronus striaticeps), смугасті тимелійки (Ptilocichla mindanensis), мінданайські тимелії-крихітки (Micromacronus sordidus), мінданайські оливники (Hypsipetes rufigularis), жовтуваті оливники (Hypsipetes everetti), рудоголові кравчики (Phyllergates heterolaemus), філіппінські вівчарики (Phylloscopus olivaceus) та довгочубі монаршики (Hypothymis coelestis). Серед інших птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити дуже рідкісних філіппінських какаду (Cacatua haematuropygia) та філіппінських гарпій (Pithecophaga jefferyi).
Герпетофауна екорегіону включає філіппінського крокодила (Crocodylus mindorensis), найрідкіснішого крокодила світу. Одна з останніх популяцій цих тварин збереглася на Мінданао.
Збереження
Більшість лісів регіону були знищені за останні століття. Основними загрозами для збереження природи регіону є подальша вирубка лісів, зокрема пов'язана з практикою підсічно-вогневого землеробства, а також полювання.
Оцінка 2017 року показала, що 9251 км², або 9 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [de], [en], [en], [en] та [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 травня 2024.
Посилання
- «Mindanao–Eastern Visayas rain forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Mindanao-Eastern Visayas Rainforests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doshovi lisi Mindanao ta Shidnih Visayiv identifikator WWF IM0129 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na pivdni i shodi Filippin Vin viriznyayetsya visokim bioriznomanittyam ta rivnem endemizmu Doshovi lisi Mindanao ta Shidnih Visayiv Richka Kadakan na ostrovi Samar Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM0129 Mezhi Girski doshovi lisi Mindanao Plosha km 103 058 Krayini Filippini Ohoronyayetsya 9251 km 9 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Shokoladni pagorbi na ostrovi BoholGeografiyaEkoregion doshovih lisiv Mindanao ta Shidnih Visayiv ohoplyuye ostriv Mindanao sho lezhit na pivdni Filippinskogo arhipelagu ostrovi Samar Lejte i Bohol sho stanovlyat shidnu chastinu Visajskih ostroviv centralnoyi chastini Filippin a takozh chislenni susidni ostrovi zokrema Kamiguyin Biliran Basilan Dinagat ta en U gorah Mindanao na visoti ponad 1000 m nad rivnem morya roztashovanij ekoregion girskih doshovih lisiv Mindanao Mindanao ta Visajski ostrovi pidnimalisya nad vodami Tihogo okeanu protyagom ostannih 15 miljoniv rokiv vnaslidok vulkanichnoyi diyalnosti ta tektonichnih procesiv sprichinenih zitknennyam kilkoh litosfernih plit U plejstoceni koli riven Svitovogo okeanu buv na 120 m nizhchim nizh zaraz ostrovi Mindanao Samar Lejte i Bohol ob yednalisya u odin ostriv Velikij Mindanao i yihnya faunistichna sporidnenist zberigayetsya donini Vodnochas vnaslidok togo sho mizh nimi Zahidnimi i Centralnimi Visayami ta Lusonom lezhat gliboki protoki voni j dali zalishalisya vidnosno izolovanimi Izolyaciya regionu prizvela do formuvannya jogo unikalnoyi flori i fauni sho vklyuchaye bagato endemichnih vidiv KlimatV mezhah ekoregionu dominuye teplij ta vologij ekvatorialnij klimat Af za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednya temperatura v regioni stanovit 29 C a serednorichna kilkist opadiv blizko 850 mm hocha podekudi vona mozhe stanoviti 2000 mm Pivnichni Visayi pivnichni chastini Lejte ta Samaru lezhat na osnovnomu shlyahu tajfuniv yaki silno vplivayut na klimat pivnochi Filippin Ci tajfuni zazvichaj vidbuvayutsya z lipnya po listopad i pid chas cogo periodu na pivnochi ekoregionu vipadaye bilshe tretini richnoyi kilkosti opadiv FloraRoslinnij pokriv ekoregionu predstavlenij priberezhnimi ta mangrovimi lisami poshirenimi na uzberezhzhyah ekoregionu yaki v glibini ostroviv perehodyat u rivninni doshovi lisi U nevisokih priberezhnih lisah perevazhayut hvoshelisti kazuarini Casuarina equisetifolia ta rizni vidi en Barringtonia spp a takozh inshi vidi harakterni dlya nizinnih lisiv Na ridkisnih priberezhnih bolotah poshireni palmi liani bambuki ta en Pterocarpus indicus Osnovnimi lisovimi ugrupovannyami ekoregionu ye nizinni vichnozeleni doshovi lisi poshireni na visoti do 400 m nad rivnem morya U nih perevazhayut predstavniki rodini dipterokarpovih Dipterocarpaceae zokrema rizni vidi en Anisoptera spp dipterokarpusiv Dipterocarpus spp en Hopea spp en Shorea spp en Parashorea spp ta en Vatica spp Dereva u visokih bagatoyarusnih nizinnih doshovih lisah dosyagayut 45 65 m zavvishki Yih vkrivayut riznomanitni epifitni paporoti ta orhideyi Liani ta bambuki ridko zustrichayutsya u zrilih lisah odnak poshireni na porushenih dilyankah U lisah poshirenih na visoti vid 650 do 1000 m nad rivnem morya dereva dosyagayut nizhchoyi visoti nizh u nizinnih lisah epifitiv zustrichayetsya bilshe a sami lisi mayut bilsh prostu strukturu Yihnyu osnovu stanovlyat en Shorea polysperma rizni vidi dubiv kashtaniv ta eleokarpusiv Takozh v cih lisah poshireni rizni predstavniki rodin Meliyevi Meliaceae Shovkovicevi Moraceae Lavrovi Lauraceae Sapindovi Sapindaceae Mirtovi Myrtaceae Kluziyevi Clusiaceae ta en Sterculiaceae Na visoti ponad 1000 m nad rivnem morya poshireni girski doshovi lisi FaunaFauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam ta rivnem endemizmu Blizko 80 nelitayuchih ssavciv ye endemikami ekoregionu Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti en Rusa marianna filippinsku svinyu Sus philippensis mindanensis azijskogo musanga Paradoxurus hermaphroditus malajsku viveru Viverra tangalunga en Macaca fascicularis philippensis filippinskogo lisovogo pacyuka Rattus everetti majzhe endemichnih malih muskusnih krilaniv Ptenochirus minor i velikih mindanajskih listonosiv Hipposideros coronatus a takozh bagatoh inshih kazhaniv ta krilaniv Harakternimi endemikami ekoregionu ye filippinski dovgop yati Carlito syrichta odni z najmenshih u sviti primativ samci yakih vazhat lishe 80 160 g ta en Cynocephalus volans abo kolugo yaki zavdyaki shkiryastim peretinkam mizh kincivkami mozhut peremishuvatis mizh kronami derev planuyuchi na vidstan do 135 m Ci tvarini ye vidnosno poshirenimi i zustrichayutsya na bagatoh ostrovah pivdnya i shodu Filippin Sered inshih endemichnih ssavciv poshirenih na ostrovah ekoregionu slid vidznachiti en Crocidura beatus dinagatsku gimnuru Podogymnura aureospinula ta en Sundasciurus samarensis en Sundasciurus davensis en Apomys littoralis ta hamigitanski hutrohvosti Batomys hamiguitan ye endemikami Mindanao kamiguyinski filippomishi Apomys camiguinensis ta kamiguyinski hutrohvosti Bullimus gamay endemikami Kamiguyinu a en Crateromys australis ta en Batomys russatus endemikami Dinagatu Sered majzhe endemichnih predstavnikiv ekoregionu yaki takozh zustrichayutsya u visokogir yah Mindanao slid vidznachiti en Tupaia everetti en Sundasciurus mindanensis en Sundasciurus philippinensis en Exilisciurus concinnus en Petinomys mindanensis en Petinomys crinitus en Apomys insignis en Batomys salomonseni en Bullimus bagobus kolyuchogo dovgolapogo shura Tarsomys echinatus ta mindanajskogo riyuchogo pacyuka Crunomys melanius Sered endemichnih ptahiv poshirenih na ostrovah ekoregionu slid vidznachiti en Gallicolumba crinigera mindanajsku sovu golkonoga Ninox spilocephala kamiguyinsku sovu golkonoga Ninox leventisi mindanajskogo kalao Penelopides affinis chervonodzobogo kalao Rhabdotorrhinus leucocephalus kamigvinskogo korilisa Loriculus camiguinensis sribloguzogo ribalochku Ceyx argentatus samarskogo ribalochku Ceyx flumenicola filippinskogo rogodzoba Sarcophanops steerii samarskogo rogodzoba Sarcophanops samarensis lazurovu pitu Pitta steerii vusatogo kvitkoyida Dicaeum proprium mindanajskogo kravchika Orthotomus cinereiceps chornogolovogo kravchika Orthotomus nigriceps rudogolovogo kravchika Orthotomus frontalis lejtsku timeliyu krihitku Micromacronus leytensis sinyu viyalohvistku Rhipidura superciliaris sizu muholovku Ficedula basilanica kamiguyinskogo olivnika Hypsipetes catarmanensis pivdennogo filipinnika Rhabdornis inornatus ta filippinskogo zelenchika Chloropsis flavipennis Majzhe endemichnimi predstavnikami regionu yaki takozh zustrichayutsya u visokogir yah Mindanao ta na inshih ostrovah Filippin ye mindanajski pinoni Phapitreron brunneiceps veliki splyushki Otus gurneyi samarski splyushki Otus everetti mindanajski papugi vihtohvosti Prioniturus waterstradti mindanajski koukali Centropus melanops en Nisaetus pinskeri sinogolovi alcioni Actenoides hombroni girski siparayi Aethopyga pulcherrima kobaltovi ireni Irena cyanogastra mindanajski kvitkoyidi Dicaeum nigrilore plomenisti kvitkoyidi Dicaeum kampalili mindanajski muholovki Ficedula crypta mindanajski dzhunglyaki Leonardina woodi rudogorli bableri Sterrhoptilus capitalis mali bableri Dasycrotapha plateni buri sinchivki Macronus striaticeps smugasti timelijki Ptilocichla mindanensis mindanajski timeliyi krihitki Micromacronus sordidus mindanajski olivniki Hypsipetes rufigularis zhovtuvati olivniki Hypsipetes everetti rudogolovi kravchiki Phyllergates heterolaemus filippinski vivchariki Phylloscopus olivaceus ta dovgochubi monarshiki Hypothymis coelestis Sered inshih ptahiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti duzhe ridkisnih filippinskih kakadu Cacatua haematuropygia ta filippinskih garpij Pithecophaga jefferyi Gerpetofauna ekoregionu vklyuchaye filippinskogo krokodila Crocodylus mindorensis najridkisnishogo krokodila svitu Odna z ostannih populyacij cih tvarin zbereglasya na Mindanao ZberezhennyaBilshist lisiv regionu buli znisheni za ostanni stolittya Osnovnimi zagrozami dlya zberezhennya prirodi regionu ye podalsha virubka lisiv zokrema pov yazana z praktikoyu pidsichno vognevogo zemlerobstva a takozh polyuvannya Ocinka 2017 roku pokazala sho 9251 km abo 9 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut de en en en ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 travnya 2024 Posilannya Mindanao Eastern Visayas rain forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Mindanao Eastern Visayas Rainforests One Earth