Сплюшка велика Охоронний статус Уразливий МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Ani

Сплюшка велика

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Совоподібні (Strigiformes)
Родина:	Совові (Strigidae)
Рід:	Сплюшка (Otus)
Вид:	Сплюшка велика

Біноміальна назва

Otus gurneyi
(Tweeddale, 1879)

Синоніми

Pseudoptynx gurneyi
Mimizuku gurneyi

Посилання

Вікісховище:	Otus gurneyi
Віківиди:	Otus gurneyi
ITIS:	202271
МСОП:	22688911

Сплюшка велика (Otus gurneyi) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae). Ендемік Філіппін. Вид названий на честь англійського банкіра і орнітолога ^[en]. Раніше цей вид відносили до монотипового роду Велика сплюшка (Mimizuku), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження він був переведений до роду Сплюшка (Otus).

Опис

Довжина птаха становить 30-35 см, самиці є більшими за самців. Лицевий диск світло-рудувато-коричневий з вузькими чорними плямами по краям. На голові пір'яні "вуха", поцятковані рудувато-коричневими і чорними плямками, над очима широкі білуваті "брови". Решта голови, шия і верхня частина тіла рудувато-коричневі, пера на них мають темні стрижні, пера на плечах білоувато-охристі з чорними краями, верхні покривні пера крил темно-коричневі, стрижні у них чорні. Крила і хвіст смугасті, поцятковані темно-коричневими і світло-коричневими смужками.

Груди і боки блідо-рудувато-коричневі, поцятковані краплеподібними або овальної форми чорними плямами, живіт коричневий, плями на ньому відсутні. Райдужки карі, дзьоб білуватий або зеленувато-жовтий, пальці не оперені, блідо-сіро-коричневі, кігті блідо-рогові з чорними кінчиками. Вокалізація — серія з 5-10 криків «вуа, вуа», які повторюються з інтервалом у 10-20 секунд, особливо часто її можна почути в період з лютого по травень.

Поширення і екологія

Великі сплюшки мешкають на островах Дінагат, ^[en], Самар і Мінданао на півдні Філіппінського архіпелагу. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, в яких переважають діптерокарпові. Зустрічаються переважно на висоті до 670 м над рівнем моря, однак спостерігалися в гірських і хмарних тропічних лісах на висоті до 1300 м над рівнем моря. Ведуть нічний спосіб життя. Імовірно, живляться дрібними хребетними і великими комахами.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція великих сплюшок становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

BirdLife International (2016). Otus gurneyi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 жовтня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 жовтня 2022.
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 181. ISBN .
Miranda, Hector C.; Brooks, Daniel M.; Kennedy, Robert S. (2011). Phylogeny and Taxonomic Review of Philippine Lowland Scops Owls (Strigiformes): Parallel Diversification of Highland and Lowland Clades. The Wilson Journal of Ornithology. 123 (3): 441. doi:10.1676/10-185.1.

Джерела

Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008,

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Otus gurneyi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 жовтня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 жовтня 2022.

[4] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 181. ISBN .

[5] Miranda, Hector C.; Brooks, Daniel M.; Kennedy, Robert S. (2011). Phylogeny and Taxonomic Review of Philippine Lowland Scops Owls (Strigiformes): Parallel Diversification of Highland and Lowland Clades. The Wilson Journal of Ornithology. 123 (3): 441. doi:10.1676/10-185.1.